Про затвердження Інструкції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України

8.1. Особи, які перебувають у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання), несуть матеріальну відповідальність за заподіяну ними під час тримання шкоду в розмірах, установлених законодавством України.

8.2. Для виявлення винних у заподіянні шкоди комісією проводиться розслідування, яке призначається начальником ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівником підрозділу, до складу якого він входить) і повинне бути закінчене протягом двох тижнів від дня призначення.

Під час розслідування з'ясовується наявність обставин, за яких настає матеріальна відповідальність, конкретний характер і розмір шкоди, або відсутність підстав матеріальної відповідальності.

Одержання письмового пояснення особи, яка заподіяла шкоду, у процесі розслідування є обов'язковим. Про відмову надання такого пояснення зазначається у матеріалах розслідування.

8.3. Притягнення до матеріальної відповідальності особи, яка перебуває у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання), може мати місце, якщо встановлені майнова шкода (матеріальні збитки) та протиправність дій цієї особи.

Шкода не відшкодовується, якщо вона заподіяна внаслідок дії непереборної сили або в стані крайньої необхідності.

8.4. Збитки відшкодовуються на підставі рішення, прийнятого за результатами розслідування і затвердженого начальником ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівником підрозділу, до складу якого він входить), яке оголошується особі, що заподіяла збитки, під розписку. Стягнення проводиться з грошових сум, що є на особовому рахунку особи, що тримається у спеціально відведеному місці для тимчасового тримання (ізоляторі тимчасового тримання).

8.5. Рішення начальника ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівника підрозділу, до складу якого він входить) про відшкодування збитків може бути оскаржено особами, які тримаються під вартою. Подання скарги не припиняє його виконання.

8.6. У разі відміни чи зміни рішення про відшкодування збитків неправильно утримані суми підлягають поверненню особам, які тримаються під вартою, із зарахуванням на їх особовий рахунок.

8.7. При повному чи частковому невідшкодуванні матеріальних збитків узятими під варту особами, які вибули зі спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання), постанова про відшкодування збитків пересилається в установи для попереднього ув'язнення, куди особи, узяті під варту, вибули, а в разі скасування або зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту матеріальні збитки, не відшкодовані звільненою особою, можуть бути стягнуті відповідно до чинного законодавства.

9.1. Підстави та порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, які тримаються під вартою, регулюються Законом України "Про попереднє ув'язнення".

До затриманих заходи заохочення і стягнення не застосовуються.

9.2. Право застосування заходів заохочення і стягнення в повному обсязі має начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить). Заходи стягнення стосовно осіб, які тримаються під вартою, за негативні вчинки, допущені під час проведення слідчих дій, застосовуються на підставі письмового рапорту слідчого і з санкції керівництва слідчого підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ за підпорядкованістю.

9.3. Кожне заохочення і кожне стягнення оформлюються розпорядженням.

У розпорядженні про заохочення таким заходом, як збільшення тривалості прогулянки, обов'язково вказується, на який час збільшена щоденна прогулянка і протягом якого часу це заохочення повинно здійснюватися.

Як заохочення з узятої під варту особи може бути достроково зняте раніше накладене стягнення. Якщо на особу, яка тримається під вартою, накладено декілька стягнень, знімається, як правило, одне стягнення.

Розпорядження чи витяги з них про заохочення і стягнення повідомляються особі, яка тримається під вартою, під розписку і долучаються до її особової справи. З метою виховного впливу на інших узятих під варту осіб оголошення цих документів здійснюється, як правило, в присутності співкамерників.

9.4. Стягнення накладаються після ретельної перевірки допущеного порушення. За кожним перевіреним фактом керівництво ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) одержує рапорт від співробітника - очевидця порушення, пояснення особи, узятої під варту, що вчинила порушення, а в разі потреби - і пояснення її співкамерників.

При визначенні заходу стягнення враховується тяжкість і характер провини, обставини, при яких вона здійснена, попередня поведінка особи, яка тримається під вартою, її ставлення до вчиненого порушення. За одне порушення, а також за декілька вчинених одночасно порушень може бути накладене тільки одне стягнення.

Оскарження особою, яка тримається під вартою, накладеного стягнення не зупиняє його виконання. У разі, якщо не було можливості виявити порушника, накладати стягнення за проступок на всіх узятих під варту осіб, які перебувають у камері, забороняється.

10.1. Затримані і особи, які тримаються під вартою, вибувають зі спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання) у зв'язку зі звільненням з-під варти, переведенням в установи для попереднього ув'язнення. Затримані і особи, які тримаються під вартою, які померли, також уважаються вибулими.

10.2. Підставами для звільнення з-під варти є:

затриманих з метою приводу - необрання як запобіжного заходу тримання під вартою після закінчення 36 годин тримання під вартою з моменту затримання або у разі відкликання прокурором ухвали про дозвіл на затримання, якщо немає інших законних підстав для подальшого тримання під вартою;

затриманих - закінчення 60 годин тримання під вартою з моменту затримання у разі, якщо не було стосовно особи обрано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

скасування запобіжного заходу;

зміна запобіжного заходу;

внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;

закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;

припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;

звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, зобов'язаний(а) під час звільнення осіб, що тримаються під вартою, вчинити дії, визначені статтею 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення".

10.3. Звільнення з-під варти проводить начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, лише на підставі належно оформленого документа, підписаного відповідною посадовою особою і засвідченого гербовою печаткою відповідного органу.

10.4. Перед звільненням начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) або особа, яка його заміщає, повинен переконатись в достовірності поданого документа і в тому, що звільняється саме та особа, стосовно якої він надійшов. Документ повідомляється звільненому під розписку і долучається до матеріалів затримання або особової справи.

10.5. При надходженні документа, не засвідченого гербовою печаткою чи з анкетними даними, що не відповідають наявним даним на особу, яка підлягає звільненню, а також у разі виникнення сумніву в справжності документа виконання його зупиняється. Начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) зобов'язаний негайно вжити заходів для одержання нового, належним чином оформленого документа чи письмового підтвердження від органу, з якого надійшов документ. Про причини затримання звільнення начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) негайно повідомляє орган чи особу, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, сповіщає прокурора, складає про це довідку і долучає її до матеріалів затримання або особової справи.

10.6. Звільнення затриманих і осіб, які тримаються під вартою, проводиться негайно після надходження до ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) документа про їх звільнення.

10.7. Наявність будь-якої заборгованості, несвоєчасне проведення зі звільненим розрахунків та інші причини не можуть бути підставою для затримання звільнення.

10.8. Звільненим повертаються належні їм документи, гроші, цінності, нагороди і документи до них, що були на зберіганні в спеціаліста (бухгалтера) або у фінансовому підрозділі. Нагороди і документи до них повертаються таким особам під розписку на копії квитанції про вилучення нагород і документів до них. Одержання документів, речей, грошей і цінностей затриманий підтверджує своїм підписом на протоколі особистого обшуку, а особа, узята під варту, - з внутрішнього боку другої обкладинки особової справи.

10.9. Звільнені відбувають до місця проживання в своєму одязі і взутті, а якщо їх немає, - у виданому у ВЗДС СБУ (секторі забезпечення досудового слідства). Видані одяг і взуття списуються у встановленому порядку.

10.10. Звільненим зі спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання) особам на їх прохання може бути видана довідка про час перебування в спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання).

10.11. Затримана або особа, яка тримається під вартою, яка захворіла на час звільнення із спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання), передається родичам або направляється в лікувальний заклад органів охорони здоров'я.

10.12. У разі смерті затриманих і осіб, які тримаються під вартою, начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить) негайно повідомляє про це керівництво відповідного підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ, який здійснював затримання, орган чи особу, у провадженні яких перебувала кримінальне провадження, і сповіщає прокурора.

Факт смерті із зазначенням її можливих причин засвідчується лікарським свідоцтвом про смерть, яке складається в день смерті, і засвідчується особистим підписом лікаря та гербовою печаткою ВЗДС СБУ (регіонального органу СБУ). Причина смерті встановлюється за результатами судово-медичного дослідження трупа. При виявленні ознак насильницької смерті за рішенням керівництва підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ за підпорядкованістю проводиться службове розслідування і сповіщається прокурор. Лікарське свідоцтво про смерть складається в 3 примірниках: один - для направлення в орган реєстрації актів цивільного стану, другий - для долучення до кримінального провадження, третій - для долучення до матеріалів затримання або особової справи. Висновок судово-медичного експерта складається на затриманих і осіб, які тримаються під вартою, у двох примірниках: перший - долучається до кримінального провадження, другий - до матеріалів затримання або особової справи.

Труп, як правило, видається для захоронення родичам померлого. Якщо смерть настала від інфекційної хвороби, видача трупа проводиться з дозволу органу охорони здоров'я. У разі, коли затримані й особи, узяті під варту, покінчили життя самогубством чи померли в результаті насильницьких дій, питання про видачу їх трупів вирішується керівництвом відповідного підрозділу Центрального управління, регіонального органу СБУ і прокуратури. Керівництво ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) сповіщає про смерть близьких родичів померлого і надсилає повідомлення в орган реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання, а за відсутності цих даних - за місцезнаходженням спеціально відведеного місця для тимчасового тримання (ізолятора тимчасового тримання).

Родичам померлого повідомляється про можливість видачі трупа і в який орган реєстрації актів цивільного стану належить звернутись для одержання свідоцтва про смерть.

Передача трупа оформляється актом, на якому родич розписується про його одержання. Якщо протягом 48 годин з моменту повідомлення родичів про смерть затриманого і особи, узятої під варту, труп не буде одержаний чи передача трупа не буде дозволена, захоронення проводиться силами і за рахунок СБУ на загальному кладовищі.

Про захоронення складається акт із зазначенням анкетних даних померлого, місця і дати захоронення, номера могили. Акт складається в одному примірнику, підписується представниками ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) і кладовища.

Акт про передачу трупа або акт про захоронення разом з копією повідомлення відправляється до органу реєстрації актів цивільного стану, копія долучається до матеріалів затримання або особової справи.

Залишені у ВЗДС СБУ (секторі забезпечення досудового слідства) після смерті затриманих і осіб, які тримаються під вартою, гроші, цінності і речі видаються родичам померлого, а за відсутності близьких родичів і запиту на гроші, цінності і речі - передаються на користь держави в установленому порядку.

11.1. Співробітники ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) мають право застосовувати до затриманих і осіб, які тримаються під вартою, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю та заходи щодо примусового харчування у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством.

11.2. Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передувати попередження про такий намір. Без попередження заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя можуть застосовуватись, коли виникла безпосередня загроза життю чи здоров'ю співробітників або інших осіб.

11.3. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на ВЗДС СБУ (сектор забезпечення досудового слідства) обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров'ю осіб, до яких були застосовані заходи фізичного впливу. У разі необхідності співробітники зобов'язані негайно надати допомогу потерпілим.

11.4. Співробітники ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби, у тому числі прийоми рукопашного бою, наручники, гумові палиці, гамівні сорочки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети, бронемашини та інші технічні засоби для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на ВЗДС СБУ (сектор забезпечення досудового слідства) обов'язків.

11.5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Співробітник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства), який діє індивідуально, у разі явного нападу приймає рішення про використання засобів активної оборони самостійно.

В інших випадках рішення про застосування цих засобів приймають начальник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або керівник підрозділу, до складу якого він входить), заступник начальника ВЗДС СБУ, начальник чергової зміни, начальник конвою.

11.6. У випадках, коли особи, які тримаються у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання), виявляють буйство або чинять інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточенню або самим собі допускається після консультування з медичним працівником і за його присутності поміщати їх до камери для заспокоєння буйних осіб.

11.7. Співробітник ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства), який застосував заходи фізичного впливу або спеціальні засоби, рапортом повідомляє про це безпосереднього начальника із зазначенням: коли, де, проти кого і за яких обставин було застосовано заходи фізичного впливу або спеціальних засобів та наслідків застосування.

11.8. Про поранення або смерть, заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що сталися внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування вогнепальної зброї керівництво ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) доповідає у встановленому порядку безпосередньому керівництву та негайно письмово повідомляє прокурора, а також особу або орган, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.

11.9. Забороняється:

застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства), інших осіб, або збройного опору;

завдання ударів гумовою палицею по голові, шиї, ключичній області, животу, статевих органах.

11.10. Спеціальними засобами, що можуть застосовуватися, є:

спеціальні засоби індивідуального захисту:

шоломи (стальні армійські, спеціальний титановий, каска захисна пластмасова); бронежилети; протиударні щити;

спеціальні засоби активної оборони:

наручники; гамівні сорочки; гумові палиці; електрошокові пристрої; балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії.

11.11. Спеціальні засоби застосовуються при:

відбитті нападу на співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) та інших осіб;

відбитті нападу на приміщення, транспортний засіб, у якому перебувають затримані і особи, які тримаються під вартою;

звільненні заручників;

припиненні масових заворушень і групової непокори, що супроводжуються насильством;

затриманні осіб, які втекли з-під варти, чинять збройний опір або переховуються у важкодоступних місцях.

11.12. Наручники застосовуються за розпорядженням керівництва ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить), начальника чергової зміни або начальника конвою у випадках:

учинення фізичного опору, проявів буйства чи безчинства - до заспокоєння затриманих і осіб, узятих під варту;

відмови слідувати для проведення слідчих дій, до суду, іншого місця попереднього ув'язнення; затримання при спробі втечі чи після неї, а також до осіб, щодо яких є інформація про їхній намір утекти, учинити напад на співробітників охорони чи самогубство; конвоювання в транспортному засобі (у разі потреби) - на час конвоювання;

нападу на затриманих і осіб, які тримаються під вартою, та інших осіб чи спроби завдати шкоди оточуючим чи самим собі - на час, необхідний для приборкання цих дій.

11.13. Руки з одягненими на них наручниками повинні перебувати в положенні "за спиною". Через дві години наручники знімаються на 5 - 10 хвилин і, якщо є потреба, після висновку медичного працівника про безпечність для здоров'я затриманої чи особи, яка тримається під вартою, надягаються знову. Знімають наручники за вказівкою особи, яка прийняла рішення про їх застосування, чи старших начальників. На час уживання їжі, відправлення природних потреб, у разі раптового захворювання, а також при виникненні реальної загрози для життя особи, до якої застосовані наручники, вони знімаються конвоєм самостійно.

11.14. Гамівну сорочку застосовують за наказом керівництва ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить) з дозволу медичного працівника і за його присутності (протягом усього часу застосування).

Гамівну сорочку може бути застосовано тільки за відсутності перешкод медичного характеру (згідно з медичним висновком про стан здоров'я затриманої і особи, яка тримається під вартою) у тих випадках, коли інші заходи щодо припинення буйства чи безчинства були вичерпані і виявились безрезультатними.

За наявності достатніх підстав уважати, що через психічний стан особи застосування до неї наручників не забезпечить припинення буйства чи безчинства, до неї може бути застосована відразу гамівна сорочка.

11.15. Перед надіванням гамівної сорочки затримана чи особа, яка тримається під вартою, поміщається до вільної камери чи іншого приміщення. Коли гамівну сорочку буде надягнено на особу, яка тримається під вартою, її руки, перехрещуючи на грудях, заводять за спину, а кінці рукавів сорочки зав'язують вузлом спереду. Ноги перев'язують у витягненому положенні. Підтягувати їх до рук забороняється. Затримана чи узята під варту особа вкладається горілиць на матрац на підлозі й тримається до заспокоєння, але не більше двох годин. Якщо після розв'язання рук буйство відновлюється, рукава гамівної сорочки зав'язують знову до заспокоєння.

Розпорядження медичного працівника про дострокове зняття гамівної сорочки підлягає негайному виконанню.

Про кожен випадок застосування гамівної сорочки складається акт, який долучається до матеріалів затримання чи особової справи, а також негайно повідомляється прокурору.

11.16. Застосування зброї допускається як крайній захід:

для відбиття групового, збройного чи іншого нападу на співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) або інших осіб, якщо їх життю загрожує небезпека;

для відбиття нападу на спеціально відведені місця для тимчасового тримання (ізолятори тимчасового тримання);

для затримання затриманих і осіб, які тримаються під вартою, які намагаються втекти з-під варти.

11.17. Застосуванню зброї повинно, якщо дозволяють обставини, передувати попередження про такий намір. Попередження здійснюється окликом "Стій, стріляти буду!" та пострілом угору.

11.18. Зброя застосовується співробітниками ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) як самостійно, так і за наказом старшого начальника.

11.19. Усі особи, щодо яких було застосовано зброю, підлягають обов'язковому медичному огляду.

11.20. Без попередження зброя застосовується:

якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) чи інших осіб;

по затриманих і особах, які тримаються під вартою, які втікають зі зброєю або на транспортних засобах;

при втечі вночі, за умов поганої видимості;

при затриманні осіб, які втекли і чинять збройну протидію.

11.21. Забороняється застосування зброї:

до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю або здоров'ю співробітників ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства) та інших осіб, чи збройного опору;

при втечі з-під варти жінок і неповнолітніх;

при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;

у напрямку вогненебезпечних і вибухонебезпечних складів (сховищ).

11.22. За порушення порядку застосування зброї, а також за незастосування її, коли це було необхідно і можливо, винні особи притягуються до відповідальності відповідно до законодавства України.

11.23. У випадках з людськими жертвами забезпечується охорона місця події.

11.24. Застосування до осіб, які тримаються у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) СБУ, які заявили про відмову від прийняття їжі, заходів примусового годування проводиться відповідно до Порядку примусового годування та умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 385.

 

 

Примітки:

1. Миття в лазні та заміна постільної білизни - 1 раз на тиждень в суботу.

2. Вивід на бесіди до представників адміністрації здійснюється при відсутності спеціальних заходів.

 

1. Продукти харчування і речі на осіб, що тримаються у ВЗДС СБУ (секторі забезпечення досудового слідства), приймаються в кількості, установленій Законом України "Про попереднє ув'язнення", і можуть бути передані їм тільки через співробітника кімнати приймання передач підрозділу або направлені посилкою через пошту.

2. Вага продуктів харчування:

у передачі - без обмеження ваги;

у посилці - брутто 30 кілограм.

Доставлені разом з продуктовою передачею речі для носіння у вагу передачі не включаються.

3. До передачі приймаються:

хліб, хлібобулочні вироби, печиво, галети, цукерки;

сухі супи та каші;

масло вершкове, маргарин, сир (крім плавленого);

сало-шпик копчене, ковбасні вироби (копчені, напівкопчені), м'ясо копчене;

чай, кава, сухі вершки та молоко;

цукор, мед, згущене молоко;

свіжі фрукти;

овочі свіжі та квашені;

тютюнові вироби, сірники;

верхній одяг, головний убір за сезоном - по одному комплекту;

натільна білизна, носові хустинки, косинки, бюстгальтер, рейтузи, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички, рукавиці, капці;

господарське і туалетне мило, зубна паста (зубний порошок) у пластиковій упаковці, зубна щітка, пластмасовий гребінець, мильниця, для жінок - гігієнічні пакети, шампунь;

бритва механічна або електрична;

електрокип'ятильники;

побутовий телевізійний приймач.

Для вагітних жінок і жінок, що мають при собі дітей, додатково можуть бути прийняті молочні продукти і кондитерські вироби.

4. Гроші в передачах не приймаються. Вони можуть бути переказані на ім'я затриманих, осіб, узятих під варту, без обмеження суми поштовим чи телеграфним переказом.

5. Передачі приймаються після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, яка передає, і після заповнення нею двох примірників бланка-заяви встановленого зразка. Усі виправлення, унесені в заяву, обумовлюються і підтверджуються підписом особи, що доставила передачу. На підтвердження приймання передачі їй повертається примірник заповненого бланка заяви з підписом співробітника підрозділу, що здійснив приймання.

6. Від особи, що прибула на побачення, чергова передача приймається до початку побачення в установленому вище порядку.

 

1. Дозволяється купувати:

- хліб, хлібобулочні вироби, печиво, галети;

- масло вершкове, маргарин, сир (крім плавленого);

- сало-шпик копчене, ковбасні вироби (копчені, напівкопчені);

- чай, каву;

- цукор, цукерки (крім шоколадних);

- цибулю, часник;

- тютюнові вироби, сірники;

- майки, труси, хустинки носові, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавиці, капці;

- косинки, рейтузи, бюстгальтери, вату, марлю, пудру, губну помаду, крем, вазелін;

- бритву механічну або електричну;

- господарське і туалетне мило, зубну пасту (зубний порошок), зубні щітки, пластмасові гребінці, мильниці, для жінок - гігієнічні пакети, шампунь;

- конверти, листівки, поштові марки, папір для писання, зошити, прості олівці, ручки, стержні;

- книжки, журнали.

2. Закупки особам, узятим під варту, дозволяються один раз на місяць у межах установлених для них грошових сум. Жінкам з дітьми та вагітним жінкам закупівлю дозволяється робити до двох разів на місяць.

3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям, а також хворим, узятим під варту, з дозволу лікаря асортимент продуктів може бути розширений в межах суми грошей, на яку дозволяється робити закупівлю.