4.10.27. Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призначеними для цього, предметами заборонено.
4.10.28. Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.
Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.
4.11. Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів
4.11.1. Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104, та Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076.
4.11.2. Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його експлуатації.
4.11.3. Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах - дренажні пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.
4.11.4. Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещільностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають під тиском, - за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.
4.11.5. Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.
4.11.6. Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, - щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води,
Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.
4.11.7. Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо з атмосферою.
Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/кв.см); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.
У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.
4.11.8. З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів - запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифікована вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.
На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів - "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють люди"; на місці проведення робіт - настановчий знак "Працювати тут!".
Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено.
Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.
Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.
4.11.9. Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.
4.11.10. Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу підігрівників.
4.11.11. Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів послаблювати болти слід обережно, - щоб запобігти можливому викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз - шляхом відгородження розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів тощо.
4.11.12. Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менше плюс 45 град. C.
4.11.13. У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними, отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від діючого обладнання - незалежно від тиску і температури речовин, що транспортуються.
4.11.14. Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і води дозволяється підтягувати:
- болти фланцевих з'єднань - за надлишкового тиску до 0,5 МПа (5 кгс/кв.см);
- сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури - за тиску до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см); сальники слід підтягувати обережно, - щоб не зірвати болти.
Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/кв.см) - за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.
4.11.15. Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа (0,2 кгс/кв.см) і за температури теплоносія до плюс 45 град. C.
Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.
4.11.16. Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків; у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.
4.11.17. Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.
4.11.18. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/кв.см), - тільки гайковими ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, - щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.
Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, - особливо на штуцерах повітряних клапанів.
Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.
4.11.19. Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.
4.11.20. Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.
4.11.21. Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.
4.11.22. У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути швидким закриванням та відкриванням вентиля.
Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер.
Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.
4.11.23. Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху).
Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, - щоб запобігти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.
У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання та людей.
Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори - надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.
Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, - щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.
З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.
Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.
4.12. Ремонт обертових механізмів
4.12.1. Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і електроприводів арматури зняти.
Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000 N 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за N 213/4434.
Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.
У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму.
Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.
На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт - настановчий знак безпеки "Працювати тут!".
4.12.2. Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури повинні працівники електричного цеху.
4.12.3. Під час пробного увімкнення або балансування обертового механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.
Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.
4.12.4. Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.
Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.
Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.
4.12.5. Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, - що унеможливлює обертання ротора.
4.12.6. Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати упори, - щоб перешкодити падінню ротора.
4.12.7. Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.
4.12.8. Пристосування, що використовуються для виймання роторів тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.
Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.
4.12.9. Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад 1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.
4.12.10. Під час замінювання броні і наплавлювання лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.
4.12.11. У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
4.12.12. Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.
4.12.13. Під час наплавлення лопаток тягодуттьових машин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.
Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітрообмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тягодуттьової машини.
Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.
Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним вимикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.
4.13. Теплоізоляційні та обмурувальні роботи
4.13.1. Теплоізоляційні роботи необхідно виконувати за умови відсутності виходу пари, витікань, викидів горючих газів у зоні проведення робіт і за температури на поверхні обладнання до плюс 60 град. C.
Антикорозійні, фарбувальні та теплоізоляційні роботи на обладнанні та конструкціях необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.3.016, ГОСТ 12.3.035, ГОСТ 12.3.040 та СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве".
Проводити теплоізоляційні роботи на обладнанні у разі несталого режиму його роботи, а також у разі несталого режиму роботи сусіднього діючого обладнання, розташованого на небезпечній відстані до нього, заборонено.
4.13.2. Дозволяється виконувати розбирання окремої ділянки ізоляції на діючому обладнанні для визначення нещільності - за умови дотримання необхідних заходів безпеки (використання гаків на довгих держаках, перебування з боку, протилежного місцю виходу пари в атмосферу або витікання тощо).
4.13.3. Не дозволяється проводити ізоляційні роботи на обладнанні під час його гідравлічного і пневматичного випробування, а також у зоні випробовування обладнання або трубопроводів.
4.13.4. Наносити ізоляційну мастику слід у гумових рукавицях і захисних окулярах.
4.13.5. Роботи з мінеральною ватою і скловатою та виробами з неї слід проводити у захисних окулярах, протипиловому респіраторі і рукавицях з міцної тканини. Під час проведення цих робіт брюки слід надягати поверх чобіт (навипуск) і не засукувати рукава. Рукава та комірець спецодягу слід застебнути.
Роботи з рідким склом, теплоізоляційними та іншими матеріалами у вигляді мастик, до складу яких входить рідке скло, а також роботи з нанесення ізоляції і штукатурки з використанням вапняно-асбесто-цементних, перлітових, вермикулітових розчинів і мастик слід виконувати у гумових кислото- і лугостійких рукавицях і захисних окулярах.
4.13.6. Різання теплоізоляційних виробів стаціонарною або переносною циркулярною пилкою повинні виконувати працівники, які пройшли відповідне навчання та інструктаж; цю роботу дозволяється проводити лише у разі жорсткого закріплення пилки, установлення огороджень та за умови увімкненої витяжної вентиляції.
Під час проведення різальних робіт слід користуватись дерев'яними підштовхувачами, а також уникати наближення рук до диска пилки, що обертається.
4.13.7. Під час проведення теплоізоляційних робіт із застосуванням дроту кінці дротяного каркаса ізоляції і дротяних кріпильних деталей повинні бути загнутими і закритими шаром ізоляції; залишати кінці дроту незагнутими, а також використовувати невідпалений дріт заборонено.
4.13.8. Ізоляційні матеріали, що розвантажуються, необхідно складувати згідно з вимогами пункту 4.5.25 цих Правил.
Сипкі ізоляційні матеріали слід складувати у штабелі заввишки до 1,2 м. Брати сипкі матеріали із штабелів слід тільки зверху.
4.13.9. Подавання ізоляційних матеріалів на висоту необхідно механізувати.
Курні ізоляційні матеріали, мінеральну вату або скловату слід подавати на місце проведення робіт у контейнерах або пакетах з дотриманням умов, що унеможливлюють їхнє розпилювання.
4.13.10. Не дозволяється під час розбирання ізоляції та обмурування ударяти по стінках трубопроводів і обладнання. Ізоляцію необхідно розбирати у напрямку тільки зверху вниз із застосуванням захисних окулярів, а також зволожувати, - щоб уникнути пиловиділення.
4.13.11. Під час розкроювання і різання листового металу і склопластиків руки слід тримати якомога далі від леза ножа ножиць і обов'язково застосовувати захисні рукавиці, - щоб уникнути порізу рук задирками і гострими краями.
4.13.12. Перед початком пневматичного транспортування ізоляційних матеріалів слід переконатись у справності установки пневматичного подавання розчинів.
Не дозволяється працювати з несправними елементами установки пневматичного подавання розчинів, а також у разі відсутності або несправності манометрів, що показують тиск повітря, що транспортується.
Шланги, якими подається розчин або мастика, не повинні бути перегнутими.
4.13.13. Розчинопроводи після монтажу і надалі, не рідше ніж через кожні 3 місяці, повинні проходити гідравлічне випробування тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий. Результати випробувань розчинопроводів необхідно оформлювати актом та робити відмітки у технічному паспорті.
4.13.14. Не дозволяється ремонтувати розчинопроводи, що перебувають під тиском, а також підтягувати їхні фланцеві з'єднання.
4.13.15. Якщо розчин не проходить через з'єднання (стики) розчинопроводів, необхідно вимкнути компресор, розібрати несправний вузол і усунути пробку, що утворилася; простукувати розчинопровід для усунення пробки заборонено.
4.13.16. Перед тим, як виконати очищення барабана розчиномішалки, рубильник необхідно вимкнути, зняти запобіжники з електродвигуна розчиномішалки, заземлити кабель живлення електродвигуна, і на рубильнику вивісити заборонний знак безпеки "Не вмикати! Працюють люди".
Барабан розчиномішалки необхідно закривати захисною сіткою з вічками розміром не більше 70 х 70 мм.
Під час роботи розчиномішалки просувати руки у барабан, а також розвантажувати його на ходу заборонено.
Очищати приямок для завантажувального ковша розчиномішалки дозволяється тільки після фіксації ковша у піднятому положенні.
Не дозволяється працівникам перебувати під піднятим і незафіксованим ковшем.
4.13.17. Під час продування і чищення розчинопроводу необхідно працювати у захисних окулярах.
Під час продування розчинопроводу стисненим повітрям необхідно вивести із зони продувки на відстань понад 10 м усіх працівників, крім тих, хто безпосередньо виконує цю роботу.
4.13.18. Під час нанесення ізоляції на обладнання напилюванням слід вживати заходів, що унеможливлюють забруднення розміщеного поруч обладнання.
4.14. Обслуговування компресорів і повітропроводів
4.14.1. Експлуатацію і ремонт компресорних установок і повітропроводів слід проводити відповідно до вимог "Правил устройства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71, та Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.14.2. Відповідальним за надійну і безпечну експлуатацію компресорної установки і повітропроводів повинен призначатись працівник зі складу спеціалістів.
4.14.3. До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок слід допускати працівників віком не молодше 18 років, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають право обслуговувати компресорні установки.
4.14.4. Не дозволяється залишати без нагляду діючі компресори, - крім повністю автоматизованих.
4.14.5. Входити у приміщення компресорної установки стороннім особам заборонено.
Ззовні біля вхідних дверей компресорної установки необхідно установити сигналізацію - для виклику працівників, які обслуговують установку, а також вивісити заборонний плакат "Вхід стороннім заборонено".
4.15. Земляні роботи
4.15.1. Земляні роботи на території енергопідприємств, а також в охоронних зонах підземних комунікацій (електрокабелів, газопроводів тощо) слід проводити згідно з вимогами цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок, з використанням плану (схеми) із зазначенням розміщення і глибини закладання комунікацій.
Перед початком проведення земляних робіт слід установити знаки або зробити написи, що показують розташування підземних комунікацій на місцевості.
4.15.2. Земляні роботи у зоні діючих підземних комунікацій необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт за нарядом, а в охоронній зоні кабеля, що перебуває під напругою, діючого газопроводу, теплотраси, крім того, - під наглядом представника організації, що здійснює експлуатацію цього кабелю, газопроводу або теплотраси.
4.15.3. Розробляти грунт у безпосередній близькості (до 0,3 м) від діючих підземних комунікацій дозволяється тільки лопатами - без різких ударів.
4.15.4. У разі виявлення на місці проведення земляних робіт вибухонебезпечних матеріалів або боєприпасів роботу необхідно негайно припинити, працівників вивести у безпечну зону, вжити заходів щодо запобігання проникненню сторонніх осіб у небезпечну зону.
4.15.5. У разі виявлення у траншеях або котлованах шкідливого газу земляні роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони.
Роботу дозволяється відновити тільки після припинення надходження газу у зону проведення робіт і видалення з неї наявного газу.
У разі необхідності проведення робіт у загазованій зоні слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.
4.15.6. Використовувати відкритий вогонь і палити у траншеях на відстані до 50 м від газопроводу або місця можливого накопичення газу заборонено.
4.15.7. Котловани і траншеї, що розробляються у місцях пересування людей або транспорту, необхідно обгородити і на огородженні установити застережні знаки безпеки, а вночі - сигнальне освітлення.
4.15.8. Дозволяється рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень у нескельних і незамерзаючих грунтах вище рівня грунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд на глибину до:
1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах;
1,25 м - в супісках;
1,5 м - в суглинках та глинах.
4.15.9. Дозволяється рити котловани і траншеї із схилами без кріплень в нескельних грунтах вище рівня грунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в грунтах, що осушені за допомогою штучного водозниження, у разі глибини виймання і крутості схилів згідно з табл. 4.6.
Таблиця 4.6
У разі нашарування різних видів грунту крутість схилів для всіх пластів слід визначати за найслабкішим видом грунту.
4.15.10. За ППР слід визначати крутість схилів виїмок завглибшки: понад 5 м - в усіх випадках; до 5 м - за гідрологічними умовами і видами грунтів, що не передбачені пунктом 4.15.9 цих Правил і табл. 4.6.
4.15.11. Під час проведення земляних робіт слід застосовувати інвентарні кріплення стінок котлованів або траншей, а у разі неможливості використання таких кріплень - кріплення, виготовлені за затвердженими в установленому порядку індивідуальними проектами.
4.15.12. Установлювати кріплення стінок котлованів або траншей необхідно у напрямку зверху вниз - у міру розробки грунту поступово на глибину до 0,5 м, а розбирати - у напрямку знизу вгору - у міру зворотного засипання грунту.
4.15.13. Під час установлення кріплень стінок котлованів або траншей верхня частина кріплень повинна виступати над бровкою виїмки понад 15 см.
4.15.14. Грунт, що виймають із котлована або траншеї, слід розміщувати на відстані понад 0,5 м від бровок виїмки.
4.15.15. Не дозволяється розробляти грунт у котлованах і траншеях "підкопом".
4.15.16. Валуни та каміння, а також відшарування грунту, виявлені на схилах, необхідно видалити.
4.15.17. Дозволяється розробляти роторними і траншейними екскаваторами у зв'язаних грунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення на глибину до 3 м. Місця, що потребують перебування в них працівників, необхідно облаштовувати кріпленнями траншей або схилів.
4.15.18. Проводити роботи в котлованах і траншеях із схилами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду керівником і виконавцем робіт стану грунту цих схилів і обвалення нестійкого грунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).
4.15.19. Перед допуском працівників у котлован або траншеї завглибшки понад 1,3 м необхідно перевірити надійність схилів або кріплень стін.
4.15.20. Спускатись у котловани і траншеї слід тільки по драбинах з поручнями або по приставних драбинах, що відповідають вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями і пункту 4.2.4 цих Правил.
4.15.21. Взимку з настанням відлиги котловани і траншеї, що розробляються, слід оглядати і за результатами огляду вживати заходів щодо забезпечення надійності їхніх схилів або кріплень.
4.15.22. У разі виймання грунту з виїмок за допомогою бадді слід влаштувати захисні навіси-козирки - для захисту працівників, які виконують роботу у виїмці.
4.15.23. Під час розроблювання виїмок у грунті екскаватором з прямою лопатою висоту вибою слід визначати з таким розрахунком, щоб у процесі роботи не утворювались "козирки" з грунту.
4.15.24. Під час розроблювання, транспортування, розвантажування, планування і ущільнення грунту двома або більшою кількістю самохідних або причіпних машин (скреперів, грейдерів, котків, бульдозерів тощо), що рухаються одна за одною, відстань між ними повинна бути понад 10 м.
4.15.25. Однобічно засипати котловани біля свіжозмурованих підпірних стін і фундаментів дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення стійкості конструкції.
4.15.26. Роботи, пов'язані з електропрогріванням грунту, необхідно проводити лише у виняткових випадках (у разі аварій, надзвичайних ситуацій тощо) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013 і ГОСТ 12.1.030.
Під час проведення цих робіт ділянку грунту, що підлягає прогріванню, слід обгородити, встановити на огородженні застережні знаки безпеки, а вночі - освітлювати.
Відстань між огородженням і контуром ділянки, що прогрівається, повинна бути понад 3 м.
Не дозволяється перебування людей на ділянці грунту, що прогрівається і перебуває під напругою.
4.15.27. Прокладати лінію тимчасового електропостачання до ділянок грунту, що підлягають прогріванню, необхідно ізольованим проводом, і після кожного переміщування електрообладнання і перекладання електропроводки слід візуально перевіряти їхню справність.
4.15.28. У разі відігрівання грунту пропарюванням або димовими газами необхідно вжити заходів щодо запобігання опікам і отруєнню працівників шкідливими газами.
4.15.29. Стоянка і рух будівельних машин і автотранспорту, розміщення лебідок, обладнання, матеріалів тощо у межах призми обвалювання грунту біля виїмок з кріпленнями стінок виямок дозволяється тільки після проведення попередньої перевірки розрахунком відповідності міцності кріплення, вказаній у ППР, з урахуванням значення динамічного навантаження.
За відсутності кріплення стінок виїмок стоянка, рух і розміщення вищезазначених машин і механізмів, а також розміщення матеріалів у межах призми обвалювання грунту заборонені.
4.15.30. Переміщування, установлення і робота машин поблизу котлованів, траншей з неукріпленими схилами дозволяється тільки за межами призми обвалювання грунту на відстані, встановленій ППР, або на відстані по горизонталі від основи схилу виїмки до ближніх опор машини згідно з табл. 4.7.
Таблиця 4.7
| Глибина виїмки, м | Грунт | |||
| піщаний | супіщаний | суглинистий | глинистий | |
| Відстань, м | ||||
| 1 2 3 4 5 | 1,5 3,0 4,0 5,0 6,0 | 1,25 2,40 3,60 4,40 5,30 | 1,0 2,0 3,25 4,0 4,75 | 1,0 1,5 1,75 3,0 4,5 |
4.15.31. Працівники, які виконують роботи із застосуванням землерийних машин, повинні розрізняти звукові сигнали, що подає водій (машиніст).
4.15.32. Під час роботи екскаватора слід дотримуватись таких вимог:
- екскаватор слід закріплювати тільки інвентарними упорами;
- необхідно перебувати на відстані понад 5 м від зони дії екскаватора;
- очищати ківш екскаватора дозволяється тільки тоді, коли він опущений.
5. Організаційні заходи
5.1. Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за забезпечення проведення робіт, їхні права та обов'язки
5.1.1. Для безпечного проведення робіт слід уживати таких організаційних заходів:
- призначення працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- видавання наряду або розпорядження;
- видавання дозволу на підготовку робочих місць;
- підготовка робочих місць;
- видавання дозволу на допуск до роботи;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання роботи;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв у роботі та її закінчення.
5.1.2. Відповідальними за безпечне проведення робіт є:
- працівник, який видає наряд, віддає розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск;
- працівник, який готує робоче місце;
- працівник, який допускає до роботи (допускач);
- керівник робіт;
- виконавець робіт;
- працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (наглядач);
- член бригади.
5.1.3. Працівник, який видає наряд (віддає розпорядження), встановлює необхідність і можливість безпечного виконання даної роботи і відповідає за достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки бригади. Крім того, він відповідає за призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку, а також за призначення наглядача.
Керівник робіт призначається у разі виконання робіт за нарядами. Необхідність призначення керівника робіт, що виконуються за розпорядженнями, визначає працівник, який віддає розпорядження.
5.1.4. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця та на допуск, несе відповідальність за достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
5.1.5 Керівник робіт відповідає за:
- призначення виконавця робіт (наглядача) - відповідно до затверджених списків;
- кількісний склад бригади, що визначається з умов забезпечення можливості нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядача);
- достатність кваліфікації працівників, які включені до складу бригади;
- чіткість та вичерпність інструктажу виконавцю робіт (наглядачу) та членам бригади;
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
- щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
- організацію та безпечне виконання роботи і дотримання вимог цих Правил.
Керівник робіт спільно з виконавцем робіт повинен приймати робоче місце від допускача і перевіряти виконання заходів безпеки, що зазначені у наряді.
Керівник робіт повинен здійснювати періодичний контроль за роботою бригад щодо дотримання вимог правил безпеки і відсторонювати від роботи тих членів бригад, які порушують ці Правила, а також тих, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Керівник газонебезпечних робіт повинен здійснювати безпосереднє керівництво роботою з наступною перевіркою герметичності ділянки, що ремонтується.
Керівниками робіт за нарядами повинні призначатись досвідчені керівники і спеціалісти структурних підрозділів електростанції (теплової мережі) і підрядних організацій.
5.1.6. Виконавець робіт відповідає за:
- виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням, та за їхню достатність;
- дотримання ним самим і членами бригади вимог інструкцій з охорони праці і виконання заходів безпеки, визначених нарядом, проектом проведення робіт (далі - ППР), технологічними процесами і технічними умовами;
- чіткість та вичерпність інструктажу і вказівок, які він дає членам бригади безпосередньо на робочому місці;
- наявність, придатність і правильність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв у процесі проведення робіт;
- стан збереження встановлених на робочому місці огороджень, знаків безпеки, запірних пристроїв протягом робочої зміни.
Виконавець робіт, який здійснює керівництво бригадою, не повинен брати безпосередню участь у роботі, - якщо її проведення потребує неперервного нагляду за членами бригади, а наглядача не призначено або він відсутній.
5.1.7 Виконавцями робіт за загальними нарядами повинні призначатись керівники і спеціалісти підприємства і підрядних організацій, які можуть бути керівниками робіт за проміжними нарядами.
Виконавцями робіт за нарядами, проміжними нарядами і розпорядженнями повинні призначатись працівники структурних підрозділів підприємства і підрядних організацій, які мають кваліфікацію не нижче IV розряду. У разі ремонту допоміжного обладнання допускається призначати виконавцями робіт працівників, які мають III розряд.
5.1.8. Черговий або працівник зі складу оперативно-виробничих працівників, який готує робоче місце, відповідає за правильне і точне виконання зазначених у наряді (розпорядженні) заходів щодо підготовки робочого місця.
5.1.9. Допускач відповідає за:
- правильність підготовки робочих місць, повноту вжитих заходів безпеки, необхідних для виконання роботи, і відповідність їх характеру і місцю проведення роботи;
- правильність допуску до роботи і повноту інструктажу керівника робіт і виконавця робіт (наглядача).
5.1.10. До роботи за загальними нарядами на ремонти обладнання повинен допускати начальник зміни цеху (дільниці). У разі відсутності посади начальника зміни цеху (дільниці) допускачем до роботи має бути старший черговий даного цеху (дільниці).
Первинний допуск за нарядами і розпорядженнями проводить начальник зміни цеху (дільниці) або підлеглий йому оперативний працівник, який обслуговує дане обладнання, згідно із списком, затвердженим керівником підприємства.
У теплових мережах допускачами є інженерно-технічні працівники району (майстер, старший майстер, інженер, начальник району або його заступник) і керівник робіт на даній дільниці (обладнанні). Якщо районування у теплових мережах відсутнє, то допускачами до роботи можуть бути також директор підприємства, його заступник або диспетчер тепломережі.
5.1.11. Допускачем до роботи за загальними нарядами, нарядами та розпорядженнями на віддаленому об'єкті може бути оперативний працівник цього об'єкта. Якщо на віддаленому об'єкті посада оперативного працівника відсутня, допуск здійснює начальник зміни цеху (дільниці) або за його вказівкою підлеглі йому оперативні працівники, а також керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці), - якщо його внесено до списку осіб, які мають право на допуск за нарядами та розпорядженнями.
5.1.12. Допускачем у разі переведення бригади на інше робоче місце, а також якщо бригада виконує роботи за одним нарядом на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання тепломеханічного обладнання (далі - ТМО) може бути керівник робіт з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівник, який його заміщує.
Крім того, допускачем до щоденного продовження роботи на дільниці теплової мережі і на окремих віддалених об'єктах, що не мають оперативних працівників, може бути виконавець робіт - з дозволу начальника зміни цеху (дільниці) або працівника, який його заміщує.
5.1.13. Допускається суміщення одним працівником обов'язків двох працівників, - якщо цей працівник має право виконувати обов'язки працівників, яких заміщає, із занесенням у кожен із списків, що встановлює ці повноваження.
Під час проведення робіт допускається суміщення обов'язків:
- працівника, який видає наряд (розпорядження) і керівника робіт;
- керівника робіт (у випадку, якщо на нього видано тільки один наряд) і виконавця робіт;
- керівника робіт і допускача - у теплових мережах і на віддаленому об'єкті, де немає оперативних працівників.
5.1.14. Обов'язки допускача до роботи за проміжним нарядом виконує виконавець робіт за загальним нарядом, який одночасно є керівником робіт за проміжним нарядом.
5.1.15. Наглядач призначається для нагляду за бригадою будівельників, різноробочих, такелажників та інших працівників, якщо вони виконують роботи за нарядом або розпорядженням у безпосередній близькості від діючого обладнання.
Необхідність призначення наглядача під час проведення вищезазначених робіт визначає працівник, який видає наряд (розпорядження).
Наглядачами призначаються працівники, які мають право бути виконавцями робіт, або працівники зі складу оперативних працівників.
Призначаючи наглядача, у рядку "виконавцю робіт (наглядачу)" наряду необхідно записати відповідно до підрядкового тексту прізвище, ініціали, посаду, розряд виконавця робіт і в дужках - наглядача. Наглядач розписується у рядку "Виконавець робіт (наглядач)" наряду після підпису виконавця робіт.
5.1.16. Приймаючи робоче місце від допускача, наглядач перевіряє правильність його підготовки і виконання необхідних для проведення робіт заходів безпеки відповідно до вимог цих Правил.
Наглядач відповідає за:
- безпеку членів бригади від впливу на них виробничих факторів з боку діючого технологічного обладнання (стежить, щоб робітники не наближались на небезпечну відстань до працюючого обладнання і комунікацій, створює безпечні умови для проходження оперативних працівників до робочого місця тощо);
- відповідність підготовленого робочого місця до вказівок наряду;
- наявність та збереження встановлених на робочому місці огороджень, засобів захисту, плакатів та застережних знаків безпеки.
Відповідальним за безпеку працівників, пов'язану з технологією робіт, під час виконання самої роботи є виконавець робіт, який повинен постійно перебувати на робочому місці.
Забороняється наглядачу суміщати нагляд з виконанням будь-якої іншої роботи.
Наглядач підпорядковується тільки керівнику робіт.
5.1.17. Члени бригади відповідають за:
- виконання ними вимог інструкцій з охорони праці і вказівок щодо заходів безпеки, отриманих під час інструктажу перед допуском до роботи і під час її проведення;
- застосування засобів захисту, спецодягу і справність інструменту і пристроїв, що використовуються;
- чітке дотримання умов безпечного проведення робіт.
5.1.18. Керівник робіт за загальним нарядом відповідає за:
- правильність видавання проміжних нарядів і віддавання розпоряджень у межах діючого загального наряду;
- правильність і вичерпність вказаних ним у проміжних нарядах заходів безпеки під час проведення самої роботи;
- призначення керівників робіт за проміжними нарядами відповідно до затверджених списків;
- чіткість та вичерпність інструктажу керівникам робіт за проміжними нарядами і їх допуск;
- організацію безпечного проведення суміщених робіт;
- організацію нагляду і допуску бригад у разі змінної роботи за одним проміжним нарядом.
Під час проведення бригадами суміщених робіт керівник робіт за загальним нарядом повинен визначити спільно з керівниками робіт за проміжними нарядами час початку і тривалість роботи бригад, які працюють за проміжними нарядами і розпорядженнями, і необхідні заходи безпеки.
Керівник робіт повинен додавати до загального наряду список керівників і виконавців робіт за проміжними нарядами.
Керівник робіт за загальним нарядом повинен прийняти від допускача обладнання, що здається у ремонт, безпосередньо на місці наступних робіт і оформити своїм підписом у наряді.
З моменту допуску керівника до робіт за загальним нарядом цей наряд вважається відкритим, і дозволяється видавати проміжні наряди і віддавати розпорядження.
5.2. Видавання наряду (розпорядження)
5.2.1. Роботи на обладнанні слід проводити за нарядами-допусками або за розпорядженнями. Форма наряду-допуску наведена у додатку 1 до цих Правил.
Наряд на виконання газонебезпечних робіт у газовому господарстві повинен видаватись відповідно до вимог Правила безпеки систем газопостачання України.
5.2.2. Залежно від обсягу ремонтних робіт і організації проведення їх бланк наряду може бути оформлений у вигляді:
- наряду на виконання будь-якої конкретної роботи на одному робочому місці або на послідовне виконання однотипних робіт на кількох робочих місцях однієї схеми приєднання ТМО електростанції або теплової мережі;
- загального наряду на виконання роботи в цілому на агрегаті, на кількох робочих місцях або ділянках теплової мережі;
- проміжного наряду на виконання робіт на окремих вузлах агрегату та його допоміжному обладнанні, на окремих робочих місцях або ділянках теплової мережі. Проміжний наряд видається тільки за наявності загального наряду.
5.2.3. Наряд видається на термін дії заявки на ремонт обладнання.
Якщо термін дії наряду минув, а ремонтні роботи не закінчено, наряд може продовжити працівник, який видав наряд, а у разі його відсутності - працівник, який має право видавати наряди, на термін до повного закінчення ремонтних робіт. У цьому разі в обох примірниках наряду в рядку "Наряд продовжив" слід зробити запис про новий термін дії наряду. Дозволяється продовжувати наряд тільки один раз.
Термін дії проміжних нарядів не повинен перевищувати терміну дії загального наряду.
5.2.4. За нарядами необхідно проводити такі роботи:
- газонебезпечні роботи згідно з вимогами Правила безпеки систем газопостачання України;
- ремонт котельних агрегатів (робота всередині топок, барабанів, електрофільтрів, газоходів, повітроводів, систем пилоприготування, золовловлювання, золовидалення; роботи на поверхнях нагріву і трубопроводах у межах котла);
- ремонт турбін і допоміжного турбінного обладнання (конденсаторів, теплообмінних апаратів, мастильних систем);
- ремонт конвеєрів, живильників, елеваторів, дробарок, грохотів, вагоноперекидачів, пристроїв, що скидають паливо із стрічкових конвеєрів;
- ремонт електромагнітних сепараторів, вагів стрічкових конвеєрів, тріско- і кореневловлювачів, а також механізованих пробовідбірників твердого палива;
- ремонтні роботи у мазутному господарстві;
- ремонт насосів (живильних, конденсатних, циркуляційних, сітьових, підживлювальних та ін.) і мішалок;
- ремонт обертових механізмів (дуттьових і млинових вентиляторів, димососів, млинів та ін.);
- вогневі і газонебезпечні роботи на обладнанні, у зоні діючого обладнання і у виробничих приміщеннях;
- установлення та знімання заглушок на трубопроводах (крім трубопроводів води з тиском, не більшим від атмосферного, і температурою до плюс 45 град. C);
- ремонт вантажопідіймальних машин (крім колісних та гусеничних самохідних), кранових візків, підкранових шляхів, скреперних установок, перевантажувачів, підіймачів, фунікулерів, канатних доріг;
- демонтаж, монтаж обладнання у зоні діючого устаткування;
- врізання гільз і штуцерів для приєднання приладів, установлення та знімання вимірювальних діафрагм витратомірів;
- установлення, знімання, перевірка і ремонт апаратури автоматичного регулювання, дистанційного керування, захисту, сигналізації та контролю, що потребує зупинення, обмеження продуктивності та зміни схеми і режиму роботи обладнання;
- ремонт трубопроводів і арматури без знімання її з трубопроводів, ремонт або заміна імпульсних ліній (газо-, мазуто- і паропроводів, трубопроводів пожежогасіння, дренажних ліній, трубопроводів з отруйним і агресивним середовищем, трубопроводів гарячої води з температурою понад плюс 45 град. C);
- комплексне випробування технологічного захисту після капітального ремонту або монтажу обладнання;
- налагоджування схем автоматики, захисту, сигналізації і випробування комплектів автоматики;
- роботи з ремонту датчиків, пов'язані з виведенням з дії або продуванням імпульсних ліній (крім повітропроводів і пилопроводів);
- ремонт теплопроводів;