Про затвердження Інструкції з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів

Відповідно до вимог Законів України "Про електроенергетику", "Про теплопостачання", Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року N 929 (із змінами), з метою впорядкування організації розслідування аварій і відмов на об'єктах енергетичного господарства споживачів

1. Затвердити Інструкцію з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, що додається.

2. Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я) в установленому порядку подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти заступника Міністра Тітенка С.М.

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок та вимоги до розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на енергетичних установках суб'єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших споживачів електричної енергії, суб'єктів електроенергетики або суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, порушень нормальної експлуатації об'єктів енергетичного господарства споживачів.

1.2. Інструкція поширюється на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності та відомчої належності, які мають на своєму балансі енергетичне обладнання і споруди (додаток 1), та не поширюється на об'єкти електроенергетики.

1.3. Інструкція не застосовується при аваріях I та II категорій, розслідування та облік яких ведеться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

1.4. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

енергетичне обладнання - обладнання, призначене для виробництва, перетворення, розподілу, передачі і споживання основних видів енергії (електричної і теплової) та енергоносіїв (води, повітря, газів);

непрацездатний стан енергетичного обладнання - стан об'єкта, при якому значення одного чи декількох з параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, не відповідають вимогам нормативно-технічної та/або конструкторської (проектної) документації;

нормальний режим роботи - стан устаткування, який відповідає прийнятій у проекті технології виробництва і передачі споживачам електричної та теплової енергії, включаючи пуски-зупинення, технічне обслуговування та ремонти;

об'єкти енергетичного господарства - енергетичне обладнання і споруди, визначені в додатку 1, які перебувають на балансі підприємства;

технологічне порушення - пошкодження енергетичного устаткування та споруд, порушення їхньої працездатності або нормального режиму роботи об'єкта енергетичного господарства, електричних і теплових мереж, яке призводить до зупинки або зниження їхньої потужності.

1.5. На підприємстві повинен бути розроблений і затверджений керівником план ліквідації аварії, у якому визначаються можливі аварії, прогнозуються їх наслідки, передбачаються заходи щодо їх ліквідації, строки виконання цих заходів, а також сили і засоби, що залучаються з цією метою.

1.6. Облік аварій та відмов у роботі ведеться від дня приймання обладнання в промислову експлуатацію.

1.7. Розслідуванню й обліку технологічних порушень у роботі об'єктів енергетичного господарства підлягають:

пошкодження енергоустановок або їх устаткування і споруд під час роботи, ремонту, комплексного випробування, резерву, консервації;

недопустиме відхилення параметрів показників роботи енергетичного обладнання від режимів нормальної роботи цього обладнання і технічного стану енергоустановок, що призвело до виведення їх з ладу;

незапланована перерва з технологічних причин енергопостачання споживачів електричної та теплової енергії енергопостачальними організаціями, якщо це не передбачено договором;

помилкові або вимушені відключення енергоустановок, а також відключення для усунення дефектів або пошкоджень їхніх елементів з метою попередження відмови устаткування на термін зміни чергового диспетчера;

пошкодження будівель чи споруд об'єктів енергетичного господарства та блок-станцій, що спричинили відключення генеруючої потужності або споживачів електричної та теплової енергії.

1.8. Завданнями розслідування й обліку технологічних порушень нормального режиму роботи є:

виявлення причин аварії та інших порушень нормального режиму роботи об'єктів енергетичного господарства;

розроблення організаційних і технічних заходів, які сприяють відновленню нормальної роботи енергообладнання, а також попередження аналогічних аварій та відмов у роботі енергетичного обладнання;

підвищення відповідальності працівників підприємств за виконання заходів щодо забезпечення безперервного і надійного енергопостачання споживачів;

прийняття рішень з удосконалення організації експлуатації і ремонту енергетичних об'єктів, модернізації, реконструкції чи заміни енергетичного обладнання, а також використання матеріалів розслідування для розроблення нормативних документів з питань надійності роботи енергообладнання.

1.9. Керівники підприємств, а також проектних, науково-дослідних, монтажно-будівельних, налагоджувальних, ремонтних організацій і заводів-виробників на підставі аналізу матеріалів розслідування технологічних порушень нормального режиму роботи об'єктів енергетичного господарства вживають необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

1.10. Заходи, запропоновані комісією в акті розслідування аварій і відмов у роботі, підлягають обов'язковому виконанню.

1.11. Перерви енергопостачання споживачів унаслідок недотримання підприємством Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (із змінами), "Правил устройства электроустановок", "Правил технической эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей", "Правил безопасной эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей" та інших нормативних документів уважаються технологічними порушеннями.

1.12. Недовідпуск та недовиробіток електричної та теплової енергії, який стався внаслідок технологічних порушень, обраховується згідно з Інструкцією про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України від 09.06.2005 N 255 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.2005 за N 1165/11445.

1.13. У разі неможливості одержання споживачем електроенергії від резервних джерел живлення з його вини через недосконалість схем внутрішнього енергопостачання недовідпуск електроенергії не обраховується.

2. Види технологічних порушень

2.1. Технологічні порушення поділяються на аварії та відмови в роботі.

2.2. Аварія - це порушення, унаслідок якого:

2.2.1. На об'єктах енергетичного господарства підприємства відбулося:

2.2.1.1. Повне скидання електричного навантаження електростанцій, навіть при збереженні власних потреб, незалежно від тривалості скидання чи зниження його на 50% і більше від заданого диспетчерським графіком - тривалістю більше однієї години.

2.2.1.2. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання, яке призвело до перерви чи обмеження відпуску споживачам електроенергії, пари, гарячої води, стисненого повітря, що викликало зниження обсягу випуску основної продукції в розмірі більше одногодинного планового завдання (обмеження споживачів енергоносіями внаслідок недостатньої кількості палива або погіршення його якості з незалежних від підприємства причин аварією не вважається, а є відмовою в роботі).

2.2.1.3. Пошкодження обладнання (додаток 1), навіть якщо воно не викликало спаду виробництва, але викликало зупинку на ремонт:

парових котлів продуктивністю 420 т/год і більше, парових турбін потужністю 100 МВт і більше на термін більше 3 діб;

парових котлів продуктивністю від 120 до 420 т/год, парових турбін потужністю від 25 до 100 МВт на термін більше 2 діб;

парових котлів продуктивністю менше 120 т/год, водогрійних котлів, котлів-утилізаторів, теплофікаційних економайзерів, пароперегрівачів, пароперетворювачів, випарників, парових і газових турбін потужністю менше 25 МВт, турбокомпресорів, головних парових і живильних, магістральних трубопроводів на термін більше 1 доби;

електрообладнання згідно з пунктом 7 додатка 1 на термін більше 1 доби.

2.2.1.4. Примусове припинення циркуляції води в магістральних трубопроводах теплофікаційної мережі в опалювальний сезон тривалістю більше 2 годин, падіння тиску в теплових мережах, для підтримки якого потрібне збільшення кількості підживлювальної води в 4 рази і більше та підживлення сирою водою.

2.2.1.5. Руйнування основних елементів будівель і споруд (паливоподачі, димової труби, градирні, конструкцій будови).

2.2.1.6. Пожежа, яка спричинила зупинку основного енергетичного обладнання (котла, турбогенератора, турбокомпресора) на термін більше 1 доби або пошкодження основних елементів будівель і споруд.

2.2.1.7. Повторне виведення в ремонт енергообладнання протягом першого місяця після закінчення капітального чи середнього ремонту.

2.2.1.8. Ушкодження дамб, золожужелевідвалів, що призвело до викиду золожужелевідходів у водні об'єкти тривалістю понад одну добу.

2.2.2. На кисневих і компресорних станціях:

2.2.2.1. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання, яке спричинило перерву або обмеження відпуску споживачам стисненого повітря, продуктів поділу повітря або погіршення якості продуктів, що призвело до зниження обсягу виробництва основної продукції в розмірі більше одногодинного планового завдання.

2.2.2.2. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання, призначеного для відбору, зберігання і подачі продуктів поділу повітря (кріогенні ємності, газгольдери, газифікатори та ін.), що призвели до втрат готового продукту в кількості більше однодобової продуктивності одного агрегату.

2.2.2.3. Пошкодження обладнання (додаток 1), навіть якщо воно не призвело до спаду виробництва, але викликало зупинку на ремонт:

блоків поділу повітря продуктивністю більше ніж 25 тис.куб.м. кисню на годину на термін більше 1 доби;

блоків поділу повітря продуктивністю 10-25 тис.куб.м кисню на годину на термін більше 2 діб;

блоків поділу повітря продуктивністю менш 10 тис.куб.м кисню на годину на термін більше 3 діб;

повітряних турбокомпресорів продуктивністю більше 900 м.куб/хв, кисневих турбокомпресорів, парових турбін - приводів турбокомпресорів на термін більше 2 діб;

повітряних турбокомпресорів продуктивністю менш 900 м.куб/хв, газодувок, поршневих компресорів для різноманітних середовищ на термін більше 3 діб;

реципієнтних установок, киснево-розширювальних пунктів (далі - КРП), магістральних трубопроводів стисненого повітря, кисню, азоту на термін більше 1 доби;

електрообладнання, зазначеного в пункті 7 додатка 1, на термін більше 1 доби.

2.2.2.4. Руйнування основних елементів будівель і споруд (газгольдера, повітрязабору, градирні, конструкцій будівель).

2.2.2.5. Пожежа, що спричинила зупинку основного обладнання (блок поділу повітря, турбокомпресор) на термін більше 1 доби, або пошкодження основних елементів будівель і споруд.

2.2.2.6. Повторне виведення в ремонт обладнання протягом першого місяця після закінчення капітального або середнього ремонту.

2.2.3. У газових, теплосилових господарствах, системах водопостачання, на газовідчисних спорудах:

2.2.3.1. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання, яке викликало перерви на термін більше 12 годин або обмеження відпуску споживачам газу, пари, гарячої води, стисненого повітря, промислової води і інших енергоносіїв, що спричинило зменшення обсягів виробництва основної продукції в розмірі більше одногодинного планового завдання.

2.2.3.2. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання газоочисних і водоочисних споруд тривалістю більше 3 діб, яке викликало збільшення концентрації шкідливих речовин, що викидаються:

в атмосферу - трикратного і більше погодженого значення граничнодопустимих викидів;

у водні об'єкти - двократного і більше погодженого значення граничнодопустимих викидів.

2.2.3.3. Пошкодження обладнання і споруд, зазначених у пунктах 3, 4, 5, 6 додатка 1, за винятком обладнання, зазначеного в підпунктах 2.2.1.3,2.2.2.3, навіть, якщо воно не відобразилося на основному виробництві, але викликало зупинку на ремонт терміном більше 8 годин.

2.2.3.4. Руйнування основних елементів будівель і споруд (естакади, градирні, димові труби, греблі, конструкції будівель).

2.2.3.5. Пожежа, що спричинила зупинку основного енергетичного обладнання на термін більше 1 доби або призвела до пошкодження основних елементів будівель і споруд.

2.2.4. В електричних мережах і на підстанціях, а також в цехових електроустановках:

2.2.4.1. Порушення нормальної роботи підстанцій, повітряних чи кабельних ліній, електроприводів, статичних і обертових перетворювачів, електропічних агрегатів, високочастотних установок та іншого електрообладнання, що викликало зупинку основного технологічного обладнання і призвело до зниження обсягу виробництва основної продукції в розмірі більше одногодинного планового завдання (відключення однієї і тієї самої підстанції чи лінії, що сталось з однієї і тієї ж причини, через проміжок часу не більше 2 годин, а також відключення декількох ліній, викликане однією причиною, враховується як одна аварія).

2.2.4.2. Пошкодження електротехнічного обладнання (додаток 1), навіть якщо воно не вплинуло на основне виробництво, але викликало відновлювальний ремонт протягом 8 годин і більше.

2.2.4.3. Руйнування основних елементів будівель і споруд (закритого розподільного пристрою, щита управління, машинного залу, порталів відкритого розподільчого пристрою, опор високовольтних ліній електропередавання).

2.2.4.4. Пожежа в електричних установках, кабельних тунелях і шахтах, яка спричинила відключення основного електротехнічного обладнання на термін більше 1 доби або пошкодження основних елементів будівель і споруд.

2.2.5. У системах автоматизації:

2.2.5.1. Порушення роботи електронних обчислювальних машин чи основного периферійного обладнання діючої автоматичної системи управління підстанцією (далі - АСУП) на термін більше 16 годин, що призвело до затримки видання інформації на термін більше 6 годин.

2.2.5.2. Порушення роботи електронних обчислювальних машин і основного периферійного обладнання в АСУТП чи локальних систем автоматизації і засобів КВП на термін більше 16 годин або викликало зупинку технологічного обладнання, що призвело до зниження обсягу виробництва основної продукції у розмірі більше одногодинного планового завдання.

2.2.6. У цехах зв'язку і диспетчеризації:

2.2.6.1. Порушення нормальної роботи обладнання технологічного зв'язку і телебачення, яке викликало зниження обсягу виробництва основної продукції в розмірі більше одногодинного планового завдання.

2.2.6.2. Порушення нормальної роботи обладнання телемеханіки, що призвело до зупинки основного технологічного або енергетичного обладнання і викликало зниження обсягу виробництва основної продукції у розмірі більше одногодинного планового завдання.

2.3. До відмов у роботі належать всі порушення нормальної роботи об'єктів енергогосподарства, а також випадки пошкодження енергетичного обладнання, якщо вони не є аваріями, згідно з пунктом 2.2 цієї Інструкції:

2.3.1. Пошкодження допоміжного обладнання, яке бере участь у процесі виробництва, передавання і розподілу електричної і теплової енергії, енергії стисненого повітря, кисню, а також інших енергоресурсів, що викликало виключення його з роботи або резерву, але не вплинуло на роботу основного енергетичного обладнання.

2.3.2. Порушення роботи обладнання автоматичного регулювання, приладів телемеханіки, технологічного і релейного захисту, сигналізації, усунене в термін менше 16 годин, яке не призвело до наслідків, що вважаються аваріями.

2.3.3. Автоматичне або помилкове відключення персоналом обладнання, якщо воно не викликало аварії.

2.3.4. Припинення циркуляції води в магістральних трубопроводах опалювальної мережі в опалювальний сезон тривалістю менше 2 годин.

2.3.5. Невиконання заданого диспетчерського графіка електричного навантаження чи оперативного завдання диспетчера енергосистеми.

2.3.6. Порушення технологічного режиму роботи теплотехнічного обладнання (витік води чи надмірне підживлення котла водою, погіршення якості живильної води тривалістю більше 8 годин, збільшення жорсткості хімічноочищеної води більше ніж на 25% понад норму тривалістю більше 4 годин, відхилення від встановлених виробничими інструкціями норм тиску і температури перегрітої пари тривалістю більше 30 хвилин, тиску пари, яка відпускається для промислових потреб на 20% тривалістю більше однієї години, а також порушення заданих параметрів і зниження якості інших енергоносіїв), якщо це не призвело до наслідків, що вважаються аваріями.

2.3.7. Порушення нормального режиму роботи електротехнічного обладнання (відключення роз'єднувачів під навантаженням, включення роз'єднувачів чи вимикачів на тимчасово встановлений переносний заземлювальний пристрій чи на заземлюючі ножі, помилкове включення стаціонарних заземлювальних ножів, витік масла з маслонаповнених електричних апаратів нижче допустимого рівня, "земля" в колах оперативного струму, не усунена протягом 8 годин, однофазне замикання на землю в установках споживачів, що живляться на генераторній напрузі, не усунене протягом 2 годин), якщо це не призвело до наслідків, що вважаються аваріями.

2.3.8. Порушення нормальної роботи або пошкодження кріогенного обладнання, яке призвело до зниження чистоти продуктів поділу повітря на термін не більше 4 годин.

2.3.9. Порушення нормальної роботи або пошкодження газоочисного і водоочисного обладнання, що викликало забруднення біосфери вище встановлених норм на термін більше 1 доби.

2.3.10. Порушення нормальної роботи або пошкодження обладнання паливоподачі, що призвело до зниження запасів палива в бункерах котельні нижче встановленої норми або позбавило котельню резервних засобів подання палива.

2.3.11. Порушення роботи електростанції або промислової котельні внаслідок нестачі палива або погіршення якості палива з причин, що не залежать від підприємства. У цьому випадку недовідпуск енергоносіїв обліковується окремо, як недовідпуск через нестачу палива або погану його якість.

2.3.12. Порушення роботи енергообладнання під час 24-годинної перевірки його під навантаженням після капітального ремонту, якщо при цьому це обладнання не було пошкоджене.

2.3.13. Порушення роботи обладнання при проведенні науково-дослідних робіт або випробувань за затвердженою головним енергетиком або технічним керівником підприємства програмою, якщо це порушення не було наслідком неправильних дій персоналу науково-дослідної чи налагоджувальної організації чи підприємства.

2.3.14. Дефекти та несправності обладнання, що були виявлені при профілактичних випробуваннях або ремонті обладнання.

3. Порядок повідомлення про технологічні порушення

3.1. При виникненні технологічних порушень на підприємстві особа-свідок негайно повідомляє про це безпосередньо керівника робіт або іншу посадову особу підприємства.

3.2. Керівник робіт або інша особа, переконавшись у наявності аварії (відмови в роботі), у свою чергу, зобов'язаний повідомити керівника підприємства (власника підприємства, роботодавця).

3.3. Керівник підприємства або особа, що керує виробництвом під час зміни, зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії, за необхідності вжити першочергових заходів для запобігання подальшому розвитку аварії (відмови в роботі), установити межі небезпечної зони та обмежити доступ до неї людей.

3.4. Керівник підприємства зобов'язаний повідомити про технологічне порушення орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію.

Про аварію чи відмови в роботі електроустановок, теплових установок, електричних та теплових мереж, що призвели до порушення технологічних процесів споживача або до порушень енергопостачання інших споживачів чи до відключення в мережах енергопостачальних організацій, підприємство повинно письмово повідомити відповідний територіальний структурний підрозділ Держенергонагляду.

3.5. Оперативне повідомлення про аварію або відмови в роботі складається згідно з додатком 2 і передається факсом.

3.6. Оперативне повідомлення повинно містити такі відомості:

найменування підприємства, номер обладнання, на якому сталося технологічне порушення;

тип і стислу характеристику устаткування, на якому сталося технологічне порушення;

дату і час виникнення технологічного порушення, попередню оцінку характеру пошкодження;

стислий опис технологічного порушення;

обставини і можливі причини виникнення технологічного порушення;

стан устаткування до виникнення технологічного порушення;

відключення (обмеження) споживачів;

основні заходи, ужиті для ліквідації наслідків технологічного порушення;

дату, час передачі повідомлення про технологічне порушення.

Оперативне повідомлення підписується керівником підприємства із зазначенням посади, прізвища та ініціалів.

3.7. Про відмову в роботі керівник підприємства або особа, що керує виробництвом під час зміни, повинна оперативно повідомити орган, до сфери управління якого входить підприємство, та оперативний персонал відповідної енергопостачальної організації.

4. Організація та порядок розслідування технологічних порушень

4.1. Кожна аварія чи відмова в роботі енергетичного господарства підприємства розслідується комісією, склад якої затверджується керівником підприємства чисельністю не менше трьох осіб. Головою комісії з розслідування призначається представник підприємства, який визначає режим і регламент роботи комісії, організовує її роботу та збір необхідної інформації.

4.2. В склад комісії з розслідування аварій у разі пошкодження обладнання обов'язково включаються представники налагоджувальної та проектної організацій, представник структурного підрозділу Держенергонагляду та, за наявності, технічний інспектор відповідного органу, до сфери управління якого належить підприємство.

4.3. У разі розслідування порушення з масовими пошкодженнями ліній електропередачі внаслідок стихійних явищ в склад комісії обов'язково включаються представники проектних і будівельно-монтажних організацій.

4.4. В склад комісії з розслідування аварій та відмов в роботі енергетичного господарства підприємства, спричинених дефектами проектування, виготовленням, монтажем, ремонтом чи будівництвом, мають включатися представники заводів-виробників, ремонтних організацій, науково-дослідних інститутів і налагоджувальних організацій.

4.5. Аварії та відмови в роботі енергетичного господарства підприємства, спричинені порушенням зовнішнього енергопостачання, розслідуються комісією підприємства із обов'язковим залученням представників енергопостачальної організації, територіальних органів інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і структурного підрозділу Держенергонагляду.

Аналогічно розслідуються аварії та відмови в роботі енергетичного господарства підприємства, що призвели до порушень в роботі мереж енергопостачальних організацій чи енергопостачання інших споживачів.

4.6. Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів з моменту виникнення технологічного порушення розслідувати обставини і причини аварії чи відмови в роботі. Результати розслідування оформлюються актом за формою згідно з додатком 3.

Залежно від характеру аварії чи відмови в роботі з метою проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений строк розслідування може бути продовжено керівником підприємства на строк до 30 календарних днів.

4.7. Комісія проводить індивідуальні опитування персоналу, перевіряє виконання відповідних нормативних документів, які належать до технологічного порушення, а також розробляє заходи і видає відповідний висновок.

4.8. На вимогу комісії керівник підприємства, де сталося порушення, надає інформацію про режим роботи енергообладнання до виникнення технологічного порушення та, за наявності, результати попереднього розслідування, ужиті заходи щодо відновлення нормального режиму роботи обладнання.

4.9. Розбирання пошкодженого устаткування повинно виконуватись тільки з дозволу голови комісії в присутності всіх членів комісії.

4.10. При розслідуванні причин і обставин аварій і відмов в роботі повинні бути вивчені й оцінені:

дії персоналу, відповідність енергоустановки діючим нормам і правилам;

організація експлуатації, якість і терміни виконання профілактичних ремонтів і контролю технічного стану обладнання, дотримання норм і відповідних вимог при проведенні ремонтних робіт;

своєчасність усунення аварійних осередків, дефектів обладнання, виконання вимог нормативних та розпорядчих документів і заходів, які спрямовані на підвищення надійності роботи обладнання;

правильність прийнятих проектних рішень, якість виготовлення і конструкції обладнання, якість проведення монтажних, будівельних і налагоджувальних робіт;

відповідність критеріїв стихійних явищ (швидкість вітру, товщина ожеледі на проводах ліній електропередачі тощо) величинам, які встановлені проектувальними нормами і прийняті в проекті;

психологічні причини.

4.11. Під час розслідування порушень повинні бути виявлені, проаналізовані та описані всі причини виникнення і розвитку порушення, його передумови, а також причинно-наслідкові зв'язки між ними.

4.12. Кожне технологічне порушення (аварія чи відмова) одночасно повинно бути класифіковане за ознаками технічних і організаційних причин (додаток 4).

4.13. Під час визначення класифікаційних ознак організаційних причин технологічних порушень (якщо їх більше однієї) першою вказується та, яка призвела до найбільш тяжких наслідків, і за цією ознакою вони обліковуються в статистичній звітності.

4.14. Керівництво підприємства, на якому сталася аварія чи відмова в роботі, зобов'язано:

зберегти (наскільки це можливо) обстановку, яка виникла під час порушення, провести фотографування і опис пошкодженої енергоустановки;

передати за актом голові комісії чи іншому членові комісії діаграми, магнітофонні плівки запису оперативних переговорів та інші речові докази технологічних порушень;

описати стан накладок і покажчиків положення захисту і блокування;

дати комісії всю необхідну оперативну і технічну документацію;

провести необхідні технічні розрахунки, лабораторні дослідження, випробування та інші роботи;

залучити, у разі необхідності, експертів і фахівців відповідних інститутів, підприємств і установ до роботи комісії.

4.15. Акт розслідування складається в трьох примірниках і підписується всіма членами комісії. У разі незгоди окремих членів комісії з її висновками вони підписують акт "з окремою думкою", що викладається поряд з підписом або з посиланням на окремий додаток. "Окрема думка" додається до акта під час його підписання.

4.16. Два примірники акта розслідування технологічних порушень наступного дня після його підписання надсилаються органу, у сфері управління якого знаходиться підприємство, і відповідному територіальному структурному підрозділу Держенергонагляду.

4.17. Територіальний структурний підрозділ Держенергонагляду опрацьовує акт розслідування, аналізує і складає огляд аварій і відмов, що виникли, в роботі енергоустаткування підприємств.

4.18. За результатами розслідування аварії та з урахуванням висновків та пропозицій комісії керівник підприємства видає наказ, яким затверджуються заходи щодо відновлення нормального режиму роботи енергоустаткування та заходи щодо запобігання подібним аваріям.

5. Облік технологічних порушень

5.1. У цехах підприємств, а також на котельнях, електричних, повітродуйних і кисневих станціях повинні вестися журнали цехового обліку технологічних порушень, в яких у хронологічному порядку реєструються всі технологічні порушення (додаток 5).

5.2. В управлінні (відділі) головного енергетика підприємства повинен вестися журнал реєстрації аварій і відмов в роботі всього комплексу енергогосподарства підприємства (додаток 6).

5.3. Аварії і відмови в роботі обліковуються там, де вони виникли.

5.4. Організація цехового обліку технологічних порушень покладається на керівника відповідного підрозділу підприємства.

5.5 Контроль за організацією цехового обліку технологічних порушень здійснюється службою головного енергетика підприємства.

5.6. Своєчасне і правильне розслідування, документальне оформлення обліку технологічних порушень, реалізацію заходів з усунення причин, що викликали порушення, забезпечує керівник підприємства.

5.7. Письмову інформацію про виконання заходів, визначених комісією у акті розслідування, керівник підприємства подає у відповідний територіальний структурний підрозділ Держенергонагляду, представники якого брали участь у розслідуванні.

5.8. Відповідний територіальний структурний підрозділ Держенергонагляду щокварталу надсилає звіт про аварії та відмови у роботі енергетичних господарств підприємств за формою, наведеною в додатку 7, не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, в регіональну інспекцію Держенергонагляду.

5.9. До форми звітності повинні бути включені всі аварії і відмови в роботі зі стислим описом причин їх виникнення.

5.10. Щорічно до 20 січня регіональна інспекція Держенергонагляду надсилає в управління з питань енергетичного нагляду Держенергонагляду зведену довідку про стан аварійності енергоустановок та мереж регіону в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

5.11. Аварії і відмови в роботі аналізуються в порівнянні з попереднім роком за місцем їх виникнення, видами обладнання, причинами виникнення, винуватцями.

5.12. В довідці наводиться перелік ужитих підприємствами заходів щодо запобігання аваріям і відмовам у роботі їх енергетичного господарства.

1. Електричні і повітродуйні станції:

котли парові і водогрійні;

турбіни парові і газові, гідротурбіни;

нагнітачі і турбокомпресори, головні парові і живильні трубопроводи;

магістральні трубопроводи, які входять в зону обслуговування станції;

електричне обладнання згідно з пунктом 7 цього переліку;

димові труби;

пароперетворювальне і випарне обладнання.

2. Кисневі та компресорні станції:

блоки поділу повітря;

компресори повітряні та кисневі;

турбіни парові для приводу компресорів. Газодувки;

киснево-розширювальні пункти (КРП);

магістральні трубопроводи стисненого повітря;

магістральні кисне- і азотопроводи;

електричне обладнання згідно з пунктом 7 цього переліку.

3. Газове господарство:

газоочищувачі;

ексгаустери і нагнітачі газопідвищувальних станцій;

газові утилізаційні турбіни (ГУБТ);

міжцехові газопроводи.

4. Теплосилове господарство:

котли парові та водогрійні;

котли-утилізатори і центральні пароперегрівачі;

міжцехові і транзитні трубопроводи пари і гарячої води;

резервуари води і мазути;

системи випарного охолодження печей;

мережні водопідігрівачі.

5. Системи водопостачання і гідротехнічні споруди:

греблі, дамби, басейни, канали, водоприймачі і водоскидні споруди;

градирні;

насосні станції першого і наступних підйомів систем міжцехового оборотного водопостачання;

міжцехові і магістральні водоводи і колектори каналізації.

6. Газо- і водоочисне обладнання:

водоочисні споруди, випарні установки і установки з утилізації та знешкодження відходів;

газоочисне обладнання технологічних газів основних агрегатів.

7. Електричні станції, підстанції, мережі і цехові електроустановки:

турбогенератори;

трансформатори і автотрансформатори потужністю 1000 кВА і більше;

синхронні компенсатори;

перетворюючі установки потужністю 1000 кВт і більше;

електричні печі потужністю 2000 кВт і більше;

електродвигуни потужністю 1000 кВт і більше;

розподільчі пристрої напругою 3 кВ і вище;

вимикачі напругою 35 кВ і вище;

відокремлювачі та короткозамикачі напругою 35 кВ і вище;

повітряні і кабельні мережі напругою 10 (6) кВ і вище;

шинопроводи напругою 6 кВ і вище;

дизель-генератори, акумуляторні батареї, агрегати безперебійного живлення, які є джерелами живлення струмоприймачів І категорії (особливої групи струмоприймачів І категорії) з надійності електропостачання споживачів.

1. Технічні причини:

1.1. Невідповідність матеріалів вузлів та деталей обладнання чинним нормативним документам.

1.2. Дефект зварювання, пайки.

1.3. Дефект механічного з'єднання.

1.4. Механічне зношення.

1.5. Золове зношення.

1.6. Корозійне пошкодження.

1.7. Ерозійне зношення.

1.8. Порушення щільності.

1.9. Відхилення вібраційного стану від нормативного.

1.10. Вибух.

1.11. Термічне пошкодження.

1.12. Електродугове пошкодження.

1.13. Дефект електричної ізоляції.

1.14. Порушення електричного контакту.

1.15. Механічне пошкодження, руйнування.

1.16. Загоряння або пожежа.

1.17. Втрата стійкості електричної мережі.

1.18. Вичерпання ресурсу.

1.19. Некласифіковані причини.

2. Організаційні причини :

2.1. Помилкові дії оперативного персоналу.

2.2. Помилкові дії керівного персоналу.

2.3. Помилкові дії персоналу служб, лабораторій, цехів.

2.4. Помилкові дії ремонтного персоналу.

2.5. Незадовільне технічне обслуговування.

2.6. Незадовільна якість нормативно-технічної документації.

2.7. Дефекти проекту.

2.8. Дефекти конструкції.

2.9. Дефекти виготовлення.

2.10. Дефекти монтажу.

2.11. Дефекти ремонту.

2.12. Дефекти будівництва.

2.13. Стихійні явища.

2.14. Вплив сторонніх осіб і організацій.

2.15. Відсутність схем плавки ожеледиці та їх робота під час стихійного лиха.