Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод

11.11.3. Питання скидання використаних вод у всіх випадках повинні бути погоджені з відповідними зацікавленими органами згідно з чинним законодавством України.

При підземному захороненні питання скидання використаних вод погоджуються з регіональними геологічними підприємствами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

11.12. Під час розвідки родовищ повинен бути вивчений режим промислових вод (зміна в часі рівнів води в свердловинах і їх дебітів, іонно-сольового, газового складу і температури) у природних та (або) порушених умовах під впливом роботи водозаборів, накачування відпрацьованих вод, розробки нафтових родовищ та інше. Вивчення режиму промислових вод здійснюється за спеціальною мережею спостережних водопунктів.

Стаціонарні режимні спостереження потрібно проводити із самого початку розвідувальних робіт.

11.13. У всіх випадках, коли розвідувальні роботи на промислові води проводяться на ділянках або в районі діючих водозаборів, гідрогеологічні дослідження починаються з вивчення досвіду їх експлуатації з метою:

оцінки експлуатаційних запасів промислових вод на ділянках діючих водозаборів з незатвердженими запасами й переоцінки запасів на ділянках водозаборів з раніше затвердженими запасами в разі такої необхідності;

використання наявного досвіду експлуатації при оцінці запасів на родовищах, що розвідуються вперше і перебувають в аналогічних гідрогеологічних умовах;

оцінки взаємовпливу діючих водозаборів і водозаборів, що розвідуються вперше, а також впливу відбору промислових вод на навколишнє природне середовище.

11.14. У процесі розвідки повинна бути отримана інформація про якість промислових вод для оцінки можливості їх комплексного використання.

Кількість і об'єм проб води, види аналізів, а також перелік тих, що підлягають визначенню, елементів і показників встановлюються залежно від гідрогеологічних і гідрогеохімічних умов родовища, можливих схем технологічної переробки вод, наміченого способу скидання або утилізації відпрацьованих вод, а також можливості комплексного використання промислових вод, тобто отримання з них разом з основними компонентами попутних і (або) використання їх в теплоенергетичних і бальнеологічних цілях.

Якість води вивчається при бурінні, проведенні всіх видів відкачок (випусків) і при стаціонарних гідрогеологічних спостереженнях в оцінюваних і суміжних водоносних горизонтах, а на родовищах в озерних пониженнях - в озерах, берегових джерелах і поверхневих водотоках.

Відбір, зберігання й транспортування проб води і їх аналізи повинні проводитися відповідно до діючих стандартів та інструктивних указівок. Контроль за достовірністю і якістю гідрохімічного опробування та лабораторних досліджень необхідно здійснювати шляхом внутрішнього та зовнішнього геологічного та лабораторного контролю. На зовнішній контроль слід спрямувати не менше 5% всіх проб.

11.15. Пористість, проникність, водовіддача, гранулометричний і мінеральний склад, електрофізичні, теплофізичні й інші властивості водовмісних і водотривких порід необхідно вивчати в лабораторії на зразках з кернового матеріалу. Кількість аналізів різних видів обґрунтовується в кожному конкретному випадку.

11.16. Доцільність і найбільш раціональний спосіб вилучення основних і попутних корисних компонентів з промислових вод родовища (ділянки), що розвідується, встановлюються за даними технологічних досліджень, що виконуються спеціалізованими підприємствами або науково-дослідними інститутами. Дослідження виконуються на лабораторних або пілотних установках, і за їх результатами розробляється технологічний регламент переробки вод, який використовується для розрахунку техніко-економічних показників основного виробництва.

Для розробки технологічного регламенту слід відібрати спеціальну технологічну пробу води. Вимоги до об'єму, консервації і транспортування проби встановлюються організацією (підприємством, інститутом), що виконує технологічні дослідження.

Відбір і дослідження технологічної проби, як правило, виконуються на завершальному етапі пошуково-оцінювальних робіт. Проба повинна відповідати найбільш вірогідному середньому якісному складу води в період розробки родовища (ділянки).

Якщо в процесі розвідки виявляються істотні відхилення показників якості промислових вод від прийнятих в тимчасових кондиціях або водоспоживаючою організацією пропонується зміна технології переробки води, то проводиться додатковий відбір і дослідження технологічної проби, розробляється новий технологічний регламент, а при обґрунтуванні постійних кондицій перераховуються техніко-економічні показники за основним виробництвом.

11.17. При розвідці родовищ промислових вод за даними дослідно-експлуатаційних відкачок або за матеріалами спеціальних досліджень вивчаються процеси корозії і солевідкладення в свердловинах і промисловому устаткуванні. Об'єм і характер таких досліджень повинні забезпечувати можливість оцінки масштабів і умов прояву вказаних процесів при експлуатації, а також розробки рекомендацій щодо боротьби з ними.

11.18. У процесі розвідувальних робіт повинні бути отримані дані про інженерно-геологічні умови ділянки водозабору (проявів небезпечних екзогенних геологічних процесів - зсувів, карсту, розмиву й переробки берегів, а також наявності просадних і слабких ґрунтів й інше), достатні для обґрунтування проекту розробки родовища (ділянки). Повинні бути визначені можливі джерела питного водопостачання майбутнього підприємства.

12.1. Підрахунок експлуатаційних запасів промислових вод проводиться на підставі затверджених кондицій і полягає у визначенні їх кількості, що може бути отримана на родовищі за допомогою раціональних у техніко-економічному відношенні водозабірних споруд при заданому режимі експлуатації і при якості води, що задовольняє вимоги її цільового використання протягом розрахункового строку водоспоживання.

Експлуатаційні запаси промислових вод підраховуються в кубічних метрах на добу, а кількість компонентів, що мають промислове значення, яка може бути отримана на родовищі за розрахунковий термін його розробки без урахування втрат при переробці води, - в тоннах. У випадках використання промислових вод також у теплоенергетичних цілях повинна оцінюватися теплоенергетична потужність родовища (ділянки) у гігаджоулях, мегаватах, тоннах умовного палива.

12.2. Підрахунок експлуатаційних запасів промислових вод при закачуванні використаних та інших вод у продуктивні водоносні горизонти для підтримки пластових тисків проводиться відповідно до намічуваної схеми розміщення експлуатаційних і нагнітальних свердловин з урахуванням впливу закачування на тиск пласта і якість води.

12.3. Запаси супутніх корисних компонентів, що містяться в промислових водах, вивчаються і підраховуються з метою їх можливого подальшого вилучення і промислового використання.

12.4. Підрахунок експлуатаційних запасів супутніх вод, що відкачуються при розробці нафтових родовищ, а також дренажних вод на родовищах твердих корисних копалини, які містять корисні компоненти в кількостях, що мають промислове значення, проводиться з урахуванням вимог цієї Інструкції.

12.5. При підрахунку запасів промислових вод необхідно оцінити вплив роботи майбутнього водозабору за розрахунковий строк водоспоживання на існуючі водозабори та довкілля.

12.6. Запаси промислових вод різних класів та категорій слід підраховувати, а ресурси оцінювати відповідно до вимог цієї Інструкції.

12.6.1. Запаси категорії А (..1) належить визначати на розвіданих або тих, що розробляються, родовищах (ділянках) відповідно до наміченої схеми нового або діючого водозабору:

за фактичною продуктивністю діючих водозаборів на родовищах 1-ї та 2-ї груп при підтвердженні можливості збереження досягнутого водовідбору і необхідної якості води впродовж розрахункового строку експлуатації, а також на родовищах 3-ї групи, якщо за час водовідбору досягнуто сталих гідродинамічного і гідрохімічного режимів;

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах подвійної екстраполяції фактичного відовідбору на родовищах 1-ї групи;

за розрахунковими дебітами випробуваних дослідними відкачками (випусками) і суміжних з ними проектних свердловин (вузлів свердловин) у межах потрійної екстраполяції за площею розрахункових дебітів випробуваних свердловин (вузлів свердловин) на родовищах 1-ї групи й за розрахунковими дебітами випробуваних дослідними відкачками (випусками) свердловин (вузлів свердловин) на родовищах 2-ї групи, якщо фактичний дебіт під час випробування становить не менше половини проектного; розрахунковий дебіт має бути обґрунтований результатами дослідних випробувань;

за фактичними дебітами свердловин, одночасно випробуваних дослідно-експлуатаційними відкачками в умовах усталеного гідродинамічного і гідрохімічного режимів на родовищах 3-ї групи при підтвердженні можливості збереження цих режимів на розрахунковий строк експлуатації.

При підрахунку запасів промислових вод категорії А в розрахунковій схемі слід ураховувати лише ті джерела формування експлуатаційних запасів, які достовірно встановлені й оцінені кількісно за досвідом розробки родовища (ділянки) або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.

12.6.2. Запаси категорії В (..1) належить визначати на розвіданих або тих, що розробляються, родовищах (ділянках) відповідно до запланованої схеми нового або діючого водозабору:

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах потрійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 1-ї групи й подвійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 2-ї групи за умови підтвердження можливості збереження необхідної якості води впродовж розрахункового строку експлуатації (за відрахуванням запасів категорії А);

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів, що не перевищує фактично досягнутого водовідбору на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості збереження необхідної якості води впродовж розрахункового строку експлуатації;

за розрахунковим дебітом проектних свердловин (вузлів свердловин), віддалених на подвійну відстань від випробуваних на родовищах 1-ї групи й суміжних з випробуваними на родовищах 2-ї групи, якщо випробувані свердловини (вузли свердловин) обґрунтовують запаси категорії А;

за фактичними дебітами свердловин, одночасно випробуваних дослідно-експлуатаційними відкачками, на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості збереження досягнутих дебітів і необхідної якості води на розрахунковий строк експлуатації.

Під час підрахунку експлуатаційних запасів промислових вод категорії В ураховуються тільки ті джерела їх формування, яким дана загальна кількісна оцінка за досвідом розробки родовища (ділянки) або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.

за розрахунковою продуктивністю водозаборів, визначеною за обмеженим обсягом фактичних даних випробування свердловин на родовищах 1-ї та 2-ї груп;

за розрахунковою продуктивністю водозаборів на родовищах 1-ї та 2-ї груп (за відрахуванням запасів категорій А й В);

за розрахунковими дебітами різночасно випробуваних свердловин з урахуванням їх взаємодії й у межах приблизно встановленої величини забезпеченості експлуатаційних запасів на родовищах 3-ї групи;

за розрахунковими дебітами свердловин, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками, у межах полуторної екстраполяції фактично досягнутих дебітів і приблизно встановленої величини забезпеченості експлуатаційних запасів на родовищах 3-ї групи (за відрахуванням запасів категорій А й В).

за розрахунковою продуктивністю водозаборів на підставі даних випробування поодиноких свердловин і результатів інших гідрогеологічних досліджень;

за екстраполяцією від запасів більш високих категорій;

за аналогією гідрогеологічних умов з більш вивченими площами.

При підрахунку позабалансових запасів проводиться їх розподіл залежно від причин віднесення до позабалансових (економічних, технічних, технологічних та інших).

Розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, гідрохімічних воднобалансових та геофізичних досліджень.

Розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, гідрохімічних воднобалансових та геофізичних досліджень з урахуванням природоохоронних обмежень.

12.7. Результати оцінки експлуатаційних запасів промислових підземних вод належить наносити на підрахункові плани й розрізи, на яких відображають:

межі родовища, експлуатаційні запаси промислових вод якого підраховуються;

ізолінії розрахункових знижень рівнів води в плані й криві депресії на гідрогеологічних розрізах на кінець розрахункового строку;

свердловини, що обґрунтовують підрахунок запасів, а також цифри підрахованих запасів промислових вод роздільно за групами і категоріями.

Масштаб підрахункового плану визначають за розмірами родовища або радіусом прогнозної воронки депресії. Якщо масштаб не дає змоги відобразити ці дані, то до плану додаються врізки крупнішого масштабу, на яких належить відобразити: розміщення існуючих та проектних експлуатаційних свердловин на кожній оцінюваній ділянці, а також групи й категорії запасів, що обґрунтовуються цими свердловинами.

13.1. Розвідані родовища промислових підземних вод слід уважати підготовленими до промислового освоєння, якщо:

13.1.1. Балансові експлуатаційні запаси родовищ затверджені ДКЗ.

13.1.2. Затверджені в установленому порядку балансові експлуатаційні запаси промислових вод мають таке співвідношення категорій розвіданості (у відсотках):

Зазначене співвідношення повинне бути досягнуте на ділянці водозабору, що проектується, відповідно до сумарних запасів промислових вод, прийнятих у ТЕО постійних кондицій. У разі зменшення або збільшення за результатами підрахунку запасів або погіршення якості вод у порівнянні з прийнятими в ТЕО кондиціями можливість використання цих вод повинна бути підтверджена укрупненими техніко-економічними розрахунками, а нормативне співвідношення запасів різних категорій досягнуто для запасів вод, прийнятих за цими розрахунками.

13.1.3. Балансові експлуатаційні запаси промислових підземних вод, які за кількістю і якістю задовольняють вимоги надрокористувача на розрахунковий строк експлуатації водозабору, підраховані відповідно до погоджених споживачем проектних схем і конструкцій водозабірних споруд, заданої потреби і графіка водовідбору з урахуванням водогосподарської ситуації, її намічених змін і допустимих меж впливу на навколишнє природне середовище:

вивчено гідрогеологічні, гідрохімічні, водогосподарські, екологічні та інші умови експлуатації промислових вод з детальністю, що дає змогу проектувати водозабірні споруди, опрацьовувати рекомендації щодо режиму експлуатації, розміщення мережі спостережних пунктів, а також обґрунтовувати природоохоронні заходи;

оцінено вплив водовідбору впродовж розрахункового терміну експлуатації на існуючі водозабори і поверхневі водні об'єкти, а також екологічні та інші природні умови району, що дає змогу розробити заходи щодо відвернення або зниження рівня негативних екологічних наслідків;

оцінено можливість комплексного використання промислових вод;

отримано попередні погодження на видобування промислових вод та утилізацію відпрацьованих вод згідно з чинним законодавством;

обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність розробки родовища (ділянки) промислових вод, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у його розробку.

13.2. Відповідно до пункту 25 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр за згодою заінтересованих користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розроблення. У цих випадках під час геологічного вивчення експлуатаційних запасів промислових підземних вод, які передаються у промислове освоєння, мають бути виявлені та оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.

14.1. Для проектування будівництва (реконструкції) водозабірних споруд використовуються підготовлені для промислового освоєння згідно з вимогами пункту 13.1 цієї Інструкції експлуатаційні запаси промислових підземних вод.

14.3. На освоєних та тих, що освоюються, родовищах промислових підземних вод мають проводитися:

облік обсягу видобування промислових підземних вод та контроль за екологічною безпекою скидання використаних вод;

систематичний моніторинг екологічного стану території впливу розроблюваного родовища.

14.4. Затверджені експлуатаційні запаси промислових підземних вод підлягають повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ через кожні 5 років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

перегляду кондицій до якості промислових підземних вод, виходу показників зміни якості промислових вод за межі, визначені кондиціями, зміни напряму їх використання;

порушення водогосподарських або природних умов, відповідно до яких запаси були затверджені; виявлення додаткових природних, економічних чи екологічних факторів, які суттєво впливають на кількість, якість, напрям або ефективність використання промислових вод;

потреби реконструкції водозабірних споруд у зв'язку зі зміною умов експлуатації;

коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці;

залучення до експлуатації родовищ, що не розробляються, якщо з моменту затвердження їх експлуатаційних запасів минуло понад 10 років.