Про внесення змін до Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення

На виконання доручення Президента України від 9 листопада 1999 року N 1-14/1587

Унести зміни та доповнення до Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 р. N 120/190 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1996 р. за N 546/1571, виклавши його в новій редакції.

1. За цим Положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

2. Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей проводиться на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які виробляють продукцію, продають (постачають) товари, у міру потреби за рішенням керівника (власника) підприємства (організації).

3. Для виявлення товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, та проведення їх уцінки керівник (власник) підприємства затверджує комісію, до складу якої, як правило, входять: заступник керівника підприємства (голова комісії), головний бухгалтер, товарознавець, економіст з цін, технолог та інші спеціалісти підприємства, обізнані з кон'юнктурою і попитом на ринку.

4. Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях проводиться за даними інвентаризації. Керівник (власник) підприємства може прийняти рішення щодо уцінки за станом на перше число місяця за даними обліку.

5. Не підлягають уцінці товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.

6. На підставі аналізу даних про наявність товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей виробничі підприємства вносять зміни до планів виробництва, а торговельні підприємства - до планів завезення аналогічних товарів, матеріальних цінностей, проводять роботу з перегляду укладених угод на їх завезення і закупівлю за імпортом.

7. Після виявлення товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей підприємства вишукують можливості їх максимальної реалізації.

8. На підставі аналізу даних про наявність товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, скоригованих на суми їх реалізації після проведення інвентаризації, комісія, яка повинна проводити уцінку, складає переліки цих товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей. У переліках указуються повна назва, кількість, роздрібна ціна товару (собівартість продукції), назва підприємства-виробника та пропозиції щодо розміру уцінки. Комісія також виявляє товари, продукцію, що підлягають уцінці у зв'язку з частковою втратою первісної якості.

9. Переліки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, подаються на розгляд керівнику (власнику) відповідно виробничого чи торговельного (постачальницького) підприємства для прийняття рішення.

10. До початку проведення безпосередньої уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей комісія попередньо розглядає складені раніше переліки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці. Особливу увагу при цьому треба звернути на суму можливої уцінки. Суму уцінки, яка орієнтовно розрахована в переліках товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що підлягають уцінці, потрібно порівняти з можливими фінансовими джерелами для цієї мети.

Тільки після визначення величини коштів (у розрізі їх джерел), що можуть бути спрямовані на покриття втрат від уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, комісія безпосередньо розпочинає проведення уцінки.

11. Розміри уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей повинні визначатися комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями.

Товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.

12. Технічно складні товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які мають виробничі паспорти (радіоприймачі, прилади, годинники, верстати та ін.), уціняються тільки за наявності паспорта. Дані товари і продукція повинні бути справними і придатними до експлуатації.

13. Дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності записують в опис-акт (додається). Опис-акт складається на виробничих підприємствах і підприємствах оптової торгівлі та постачання у кожному складі товарів, продукції, надлишкових товарно-матеріальних цінностей; на підприємствах роздрібної торгівлі - у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговій одиниці у двох примірниках і підписується членами комісії, що проводила уцінку, а також матеріально відповідальними особами.

14. При уцінці технічно складних товарів, продукції, що частково втратили свою первісну якість, в описах-актах, у графі 3, обов'язково вказується фабричний номер моделі конкретного виробу.

15. Якщо окремі товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності уцінюються повторно, то в описах-актах указується ціна після першої та другої уцінки.

16. Матеріали на уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що залежалися та частково втратили свою первісну якість (у необхідних випадках разом з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб) повинні бути розглянуті і затверджені керівником (власником) підприємства у дводенний термін після їх отримання.

17. Затверджені описи-акти передаються: перший примірник - бухгалтерській службі; другий примірник - матеріально відповідальній особі.

18. Після затвердження описів-актів усі уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які перемарковано в порядку, установленому в пунктах 21-24 цього Положення, на підприємствах торгівлі негайно передаються для реалізації за накладною, у якій вказуються роздрібні ціни до і після уцінки, а виробничі підприємства уцінену продукцію і товарно-матеріальні цінності передають для реалізації у першу чергу своїм фірмовим магазинам, а також вживають заходів щодо реалізації цих запасів іншим підприємствам.

19. Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки.

20. Сума уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей відображається у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246.

21. Уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності повинні бути перемарковані. Перемаркування цін на самих товарах, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностях або фабричних ярликах, технічних паспортах та інших видах позначення цін виконується комісією, яка проводить уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, шляхом закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну практично неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання або навішування ярликів. На дрібних виробах, на які неможливо наклеїти або повісити ярлик, нові ціни зазначаються на упаковці, а в торговельному залі підприємства торгівлі вивішуються оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів. Якщо товар, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності при уцінці розпакуванню не підлягають, то нові ціни вказуються на упаковці з наступним унесенням змін у маркування цін кожного виробу негайно після розпакування.

22. Перемаркування і навішування нових належно оформлених ярликів на об'єкти уцінки здійснюються підприємствами за місцем проведення уцінки товарів і продукції.

23. При перемаркуванні цін, що змінені у зв'язку з частковою втратою якості об'єкта уцінки, на ярликах, упаковці або цінниках ставиться літера "П".

24. Крім товарних ярликів, виробничі підприємства і підприємства торгівлі, які провели уцінку товарів, продукції і надлишкових товарно-матеріальних цінностей та здійснюють їх розпродаж, можуть використовувати рекламні засоби для повідомлення про старі й нові ціни, відсоток уцінки та інші дані про об'єкти уцінки.

25. Реалізація уцінених товарів повинна здійснюватись у магазинах, відділах, секціях з використанням прогресивних форм торгівлі та відповідно до чинного законодавства України.

Уцінені товари розміщуються у торговельному залі за групами, видами виробів, розмірами та іншими ознаками згідно з правилами торгівлі відповідними групами товарів.

26. Для розпродажу уцінених товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей слід широко використовувати проведення спеціальних ярмарків, базарів, товарні біржі, застосовувати рекламні засоби масової інформації (газети, радіо, телебачення та ін.) з повідомленням про розпродаж товарів і продукції за зниженими цінами, про місцезнаходження магазинів, бірж, ярмарків, асортимент товарів і продукції. При цьому недоцільно вживати слова, що відштовхують покупців від придбання цих товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей.

27. Контроль за правильністю проведення уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, а також за своєчасною їх реалізацією здійснюється керівниками (власниками) відповідних виробничих, торговельних, постачальницьких підприємств.