Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів

8.5. Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медичного персоналу ЗОЗ, потрапляння на них біосубстратів пацієнтів кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить небезпечний інфекційний агент.

8.6. При догляді за пацієнтами відділень хірургічного профілю, колонізованими або інфікованими резистентними штамами УПМ, які не мають дренованих ран, не страждають на діарею або на неконтрольовані виділення, слід встановити для них: межі допустимого палатного режиму, спілкування з іншими особами та режим використання місць загального користування на основі ризику, який вони можуть становити для інших пацієнтів, а також на спроможності колонізованих або інфікованих пацієнтів дотримуватися належної гігієни рук та інших заходів, спрямованих на недопущення передачі інфекції.

8.7. При догляді за прооперованими пацієнтами після виписки із хірургічного стаціонару (або яким проведена операція в амбулаторно-поліклінічних умовах) в домашніх умовах медичний персонал повинен:

дотримуватися вимог відповідних заходів інфекційної безпеки: проводити гігієнічну обробку рук, використовувати халати та рукавички при контакті з неконтрольованими виділеннями, пролежневими та дренованими ранами, нетриманні калу та трубки/мішечки, що використовуються при стомі;

обмежити кількість медичного обладнання багаторазового використання, призначеного для догляду за хворими, що ввозиться у дім пацієнта, інфікованого або колонізованого резистентними штамами мікроорганізмів. За можливості слід залишити дане обладнання вдома у пацієнта до завершення догляду за ним;

обладнання, призначене для догляду за хворими (наприклад, стетоскопи), не можна залишити вдома у пацієнта, необхідно очистити та продезінфікувати його перед тим, як забирати. Для очищення та дезінфекції використовується засіб, що забезпечує якісний рівень дезінфекції.

8.8. Пацієнти з післяопераційною інфекцією, спричиненою резистентними штамами мікроорганізмів (VRE, MRSA), підлягають (за можливості) ізоляції в окремі палати (або в одномісні палати). У цих палатах стандартні заходи безпеки поширення забезпечуються таким чином:

перев'язка та огляд хірургічних ран пацієнтів проводиться в палаті;

при вході в палату, де перебувають пацієнти з інфекцією, медичний персонал надягає маску, халат, рукавички і знімає їх при виході;

при вході та виході з палати, де знаходяться пацієнти з інфекцією, медичний персонал обробляє руки спиртовмісними або іншими шкірними антисептиками, дозволеними до використання в Україні;

предмети догляду за хворим, а також стетоскоп, термометр тощо використовують тільки для даного пацієнта з гнійно-запальною інфекцією, що спричинена мікроорганізмами, резистентними до дії АМП.

8.9. Завідувачі відділень хірургічного профілю ЗОЗ забезпечують розміщення пацієнтів (за можливості), інфікованих одним і тим самим резистентним штамом УПМ, у спеціально виділених для цього палатах.

8.10. У палатах відділень хірургічного профілю ЗОЗ пацієнтів розміщують таким чином:

за наявності одномісних палат розміщуються в них передусім пацієнти, колонізовані або інфіковані мікроорганізмами, резистентними до дії АМП, а також пацієнти, щодо яких існує підозра стосовно колонізації або інфікування цими штамами. Необхідно надавати перевагу тим пацієнтам, стан яких може спростити передачу інфекції, тобто через неконтрольовані виділення;

при відсутності одномісних палат пацієнтів, інфікованих одним і тим самим резистентним мікроорганізмом, розміщують в одній палаті або в одному блоці;

у разі неможливості розміщення пацієнтів, інфікованих одним і тим самим мікроорганізмом, разом в одній палаті необхідно розмістити їх з пацієнтами, які характеризуються низьким ризиком інфікування.

9.1. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ щодня перед початком роботи одягає чистий одяг (халат або костюм, взуття, що піддається дезінфекції).

9.2. Поверхні об’єктів внутрішнього середовища палат відділень хірургічного профілю ЗОЗ, у тому числі ті, що розташовані в безпосередній близькості до пацієнта з гнійно-запальними інфекціями, можуть бути контаміновані резистентними штамами мікроорганізмів. У цих палатах медичні працівники відділень дотримуються вимог інфекційної безпеки, забезпечують гігієнічну обробку рук та одягають рукавички перед входом до палати, де перебуває інфікований пацієнт.

9.3. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ стежить за чистотою своїх рук. Нігті повинні бути коротко підстрижені, без покриття лаком та накладних нігтів. Перед кожною обробкою рук знімаються браслети, годинники, обручки.

9.4. У приміщеннях відділень хірургічного профілю ЗОЗ, де медичним персоналом проводиться обробка рук, умивальник розташовується в легкодоступному місці, обладнується краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який приводиться в дію без доторкання рук (ліктем), струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон зливу для запобігання розбризкуванню води.

9.5. Члени хірургічної бригади ЗОЗ входять на територію операційного блоку через санпропускник (шлюзи), де приймають гігієнічний душ і міняють одяг на операційні костюми і медичні шапочки та проводять гігієнічну обробку (дезінфекцію) рук.

9.6. Члени хірургічної бригади ЗОЗ перед входом в "обмежену зону" операційного блоку надягають захисні медичні маски (переважно одноразового використання), які повністю закривають рот і ніс, шапочку або ковпак, які повністю закривають волосся на голові, бахіли і проходять у передопераційну, де проводять хірургічну обробку рук. Після цього члени хірургічної бригади надягають стерильні медичні халати, а потім стерильні рукавички за допомогою медичної сестри.

9.7. Члени хірургічної бригади, які торкатимуться до стерильного операційного поля, стерильних інструментів або операційного розрізу, миють руки до ліктів перед їх хірургічною обробкою заздалегідь у шлюзовому приміщенні операційного блоку стаціонару або в передопераційній.

9.8. Звичайне миття перед хірургічною обробкою призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усуваються білкові та жирові забруднення, частково змиваються спороутворювальні бактерії, а також транзиторні мікроорганізми.

9.9. Враховуючи високу кількість мікроорганізмів (у тому числі резистентних до АМП), під нігтями потрібна обов’язкова обробка піднігтьових зон. Для цього використовуються спеціальні палички або м'які продезінфіковані щіточки, найкраще - одноразового використання.

9.10. Хірургічна обробка рук для медичного персоналу є важливою та відповідальною процедурою, яку про-водять перед будь-яким хірургічним втручанням з метою попередження інфікування хірургічної рани пацієнта та одночасного захисту персоналу від інфекцій, що передаються через кров або іншим шляхом в організм пацієнта.

9.11. Медичним персоналом хірургічна обробка рук проводиться із застосуванням різних спиртових (понад 65,0%) або інших швидкодіючих (експозиція 1,0-1,5 хв.) антисептичних (дезінфекційних) засобів методом їх втирання в кисті рук та передпліччя, включаючи ліктьові суглоби. Для цього засіб наносять на руки порціями і втирають у шкіру. Перша порція засобу наноситься тільки на сухі руки. Між послідовними операціями прийнятна тривалість обробки рук також становить не менше 1,5 хв.

9.12. При виконанні техніки обробки рук медичним персоналом ЗОЗ враховується наявність так званих "критичних" ділянок рук, які недостатньо змочуються антисептичним засобом: великі пальці, кінчики пальців, міжпальцеві зони, нігті, навколонігтьові валики та піднігтьові зони. Ретельніше потрібно обробляти поверхні великого пальця та кінчики пальців, оскільки на них зосереджена найбільша кількість бактерій -збудників гнійно-запальних інфекцій.

9.13. За відсутності централізованого водопостачання або наявності проблеми при централізованому водопостачанні (наприклад, ремонтні роботи) відділення хірургічного профілю ЗОЗ забезпечуються закритими ємностями для води з кранами. В ємності заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємності ретельно миються і дезінфікуються, обполіскуються та висушуються.

9.14. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки та опосередковано через контакти із забрудненими об'єктами оточення.

9.15. Не допускається миття або дезінфекція рукавичок для повторного використання між проведенням маніпуляцій, класифікованих як "чисті" і "брудні або інфіковані", навіть в одного пацієнта. Забороняється пересування в цих рукавичках у відділенні (відділеннях) ЗОЗ.

Дезінфекція рукавичок допускається не більше 1-2 разів виключно в ситуаціях, які вимагають частої заміни рукавичок (забір крові). У цих випадках рукавички не повинні мати проколів або бути забрудненими кров'ю чи іншими виділеннями.

9.16. Після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту безпосередньо в місці (приміщенні) використання рукавичок, і проводиться гігієнічна дезінфекція рук. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

9.17. Після закінчення операції/процедури медичні працівники рукавички знімають, руки обробляють спиртовмісним засобом, а потім спеціальним засобом для догляду за шкірою рук. Якщо на руки під рукавичками потрапила кров або інші виділення, ці забруднення попередньо знімають тампоном або серветкою, змоченими антисептиком, миють руки з мийним засобом, а потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Після цього руки обробляють антисептиком.

9.18. Хірургічні халати, що використовуються медичним персоналом для роботи в операційному блоці, повинні бути повітропроникні, виготовлені з матеріалів багаторазового або одноразового використання, які є ефективними бар'єрами для бактерій навіть при намоканні (тобто виготовлені із матеріалів, стійких до проникнення вологи).

9.19. Медичному персоналу відділень хірургічного профілю ЗОЗ потрібно замінювати хірургічний костюм, якщо він забруднений (контамінований) і/або просякнутий кров’ю або іншими потенційно інфекційно небезпечними біологічними рідинами.

10.1. При підготовці хірургічного хворого до операції проводяться такі заходи:

якщо хірургічна операція планова, всі виявлені бактеріальні інфекції, окрім тих, що стали причиною самої операції, мають бути проліковані до операції;

якщо волосся в області операційного поля не настільки густе, щоб перешкоджати оперативному втручанню, його не видаляють;

якщо видалення волосся необхідне, його здійснюють безпосередньо перед хірургічною операцією шляхом стрижки машинкою або з використанням електробритви (депіляторів);

потрібно належним чином контролювати рівень глюкози в сироватці крові у всіх пацієнтів, хворих на діабет, особливо уникаючи гіперглікемії в передопераційному періоді та під час операції;

якщо операція планова, хворий повинен вимитися (або бути вимитий) антимікробним милом напередодні хірургічної операції;

операційне поле і прилеглі до нього ділянки перед обробкою антисептиком повинні бути ретельно вимиті та висушені стерильною серветкою;

антисептик для передопераційної обробки шкіри області хірургічного розрізу потрібно нанести концентричними колами від центру до периферії, а за наявності гнійної рани - від периферії до центру. Підготовлена область повинна бути достатньо велика, щоб дозволити хірургу у разі потреби подовжити розріз або зробити нові розрізи для встановлення дренажів, не зачіпаючи непідготовлену шкіру пацієнта;

для ізоляції шкіри операційного поля перед операцією необхідно використовувати стерильні простирадла, рушники, серветки;

при великих операціях, що включають проведення розрізу в операційній, хворі мають бути покриті стерильними простирадлами так, щоб жодна частина тіла хворого не залишалася непокритою, виключаючи операційне поле і частини тіла, необхідні для проведення і підтримки анестезії;

якщо хірургічна операція планова, перебування хворого в стаціонарі перед операцією повинно бути нетривалим, з урахуванням необхідності адекватної підготовки пацієнта до операції.

10.2. При установці внутрішньосудинних пристроїв (наприклад, центрального венозного катетера), катетерів для спинальної або епідуральної анестезії або при введенні внутрішньовенних ліків потрібно дотримуватись принципів асептики та хірургічної техніки, а саме:

перед будь-якою маніпуляцією з катетером персонал обробляє руки спиртовмісними або іншими шкірними антисептиками і надягає стерильні рукавички;

для закриття місця введення катетера використовують спеціальні стерильні пов'язки;

проводять щоденну пальпацію через непошкоджену пов'язку місця постановки катетера для визначення хворобливості. Якщо пов'язка заважає огляду і пальпації місця катетеризації, її видаляють і після огляду накладають нову;

збирання стерильного медичного обладнання в операційному блоці хірургічного стаціонару проводиться безпосередньо перед його використанням;

якщо неінфікована хірургічна рана вимагає дренування, використовуються закриті дренажні системи. Дренажі встановлюють через окремий розріз за межами основного розрізу. Дренаж потрібно прибирати якнайшвидше;

потрібно дбайливо поводитися з тканинами, підтримувати ефективний гемостаз, запобігати кровотечі, мінімізувати об'єм нежиттєздатних тканин і чужорідних тіл (тобто хірургічні шви, тканини, що обвуглилися і некротизовані) і усувати мертвий простір у місці хірургічного втручання і скорочувати тривалість операції;

при різаних ранах, які класифікуються як "брудні або інфіковані", шкірні шви в кінці операції не потрібно накладати, такі рани не повинні мати первинних хірургічних швів.

10.3. Принципи інфекційної безпеки при догляді за післяопераційною раною включають:

хірургічна рана, закрита первинним натягненням, захищається стерильною пов'язкою протягом 24-48 годин після операції;

потрібно дотримуватись вимог асептики під час догляду за операційною раною і заміни пов'язки і будь-якого контакту з місцем операційного втручання або забрудненими бинтами, щоб запобігти пасивному розповсюдженню збудників інфекцій через руки;

медичний персонал може безпосередньо торкатися відкритої або свіжої рани тільки за умови, якщо на руки одягнуті стерильні рукавички;

пов’язки на зашитих ранах повинні мінятися, якщо вони намокли або якщо у хворого є симптоми або ознаки, підозрілі на наявність інфекції, наприклад, лихоманка або незвичайний біль у рані. При знятті пов’язки повинна проводитись оцінка рани на наявність ознак інфекції. За наявності будь-якого виділення з хірургічної рани, підозрілої на наявність інфекції, мають бути проведені посів і бактеріоскопія цього біологічного матеріалу;

при необхідності зміни пов'язки на хірургічній рані слід використовувати стерильну медичну техніку (обладнання тощо);

потрібно навчати пацієнтів і членів їх сімей правилам догляду за хірургічною раною (якщо хворий перебуває вдома);

обмежень щодо потреби накладення пов'язки на рану прооперованому пацієнту, закриття первинним натягненням та термінів, у які дозволяється прийняття душу або ванни з неприкритою раною, немає.

11.1. Адміністрація ЗОЗ, у складі яких є відділення хірургічного профілю, здійснює відповідні заходи для своєчасного виявлення гнійно-запальних захворювань шкіри рук у медичного персоналу.

11.2. У разі виявлення випадку післяопераційної гнійно-запальної інфекції або спалаху захворювання, етіологічним чинником якого є S. aureus, медичний персонал (у разі необхідності також пацієнти) обстежується на бактеріоносійство збудника цієї інфекції. У разі виділення штаму S. aureus, який ідентичний за біологічними властивостями, в тому числі профілями антибіотикорезистентності, збуднику інфекції, медичний працівник (або пацієнт) повинен бути пролікований.

11.3. У разі виділення з носоглотки обстежених (медичного персоналу) безсимптомного бактеріоносія штаму MRSA працівник повинен бути адекватно пролікований антимікробними препаратами з урахуванням чутливості до них мікроорганізмів.

11.4. Не усувається від роботи медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ, колонізований штамами S. aureus (ніс, руки або інші біотопи) або стрептококів групи А, якщо вони не являють епідеміологічного ризику інфікування пацієнтів.

11.5. Медичний персонал, що є бактеріоносіями штамів MRSA, до закінчення повної санації та отримання від’ємних результатів бактеріологічних досліджень не допускається до участі у проведенні хірургічних операцій. У межах хірургічного відділення медичний персонал обов’язково надягає захисні маски.

11.6. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ, що є бактеріоносіями штамів MRSA, тимчасово усувається від роботи, пов’язаної з контактом із пацієнтами, доти, доки три контрольні мазки (проби) з місць колонізації протягом трьох діб після початку санації не будуть негативними. Надалі контрольні мазки беруть через десять днів, через один місяць і через три місяці.

11.7. Адміністрація ЗОЗ забезпечує консультації з лікарями-інфекціоністами та/або з іншими спеціалістами з урахуванням результатів обстеження лікарями ЛОР-органів та стоматологами стосовно проведення деколонізаційної терапії у пацієнтів або медичних працівників, що є бактеріоносіями штамів MRSA.

11.8. При деколонізації MRSA проводиться тестування чутливості даного мікроорганізму до дії АМП, що використовується для цієї мети. Потрібно забезпечувати контроль за чутливістю, щоб не допустити появи резистентності до антибіотиків, які використовуються для знищення колоній резистентних мікроорганізмів.

11.9. Деколонізація серед медичних працівників, що є бактеріоносіями штамів VRE та резистентних грамнегативних штамів УПМ, проводиться за епідемічними показаннями у разі встановлення їх можливої причетності до передачі збудників гнійно-запальних інфекцій.

12.1. При виявленні у пацієнтів гнійно-запальних інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, у палаті проводиться поточна дезінфекція об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ, з якими має контакт хворий.

12.2. Дезінфекція об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ здійснюється з використанням тих дезінфекційних засобів, які пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908.

12.3. При виділенні штамів з поверхонь епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ або клінічних ізолятів від хворих одного виду мікроорганізму, які мають ідентичні за діаметрами зон затримки росту мікроорганізми навколо дисків з аналогічними антибіотиками, профілем антибіотикорезистентності, проводять серо-, біо- або фаготипування для вирішення питання належності штаму до госпітального. У разі виявлення полірезистентного штаму вивчається його стійкість до дезінфекційних засобів, які використовуються у стаціонарі, з метою корекції дезінфекційних заходів.

12.4. Моніторинг резистентності збудників гнійно-запальних інфекцій до дезінфекційних засобів проводиться за епідеміологічної необхідності лабораторіями установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України.

12.5. Обов’язковій дезінфекції у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ підлягають об'єкти внутрішнього середовища, які можуть бути чинниками передачі резистентних штамів мікроорганізмів, до яких належать вироби медичного призначення, руки персоналу, шкіряні покриви (операційні та ін'єкційні поля) пацієнтів, предмети догляду за хворими, повітря в приміщеннях, постільна білизна, поверхні об'єктів в оточенні пацієнта, до яких часто торкаються (у тому числі спинки ліжок, тумбочок, розташованих біля ліжок, сантехнічне устаткування та ручки дверей), а також обладнання, посуд, виділення хворих та біологічні рідини (кров, мокрота тощо), медичні відходи тощо.

12.6. При проведенні у приміщеннях ЗОЗ поточної дезінфекції поверхні об’єктів, прилади, устаткування дезінфікують способом протирання. Для цього використовуються дезінфекційні засоби з мийними властивостями, що не мають подразнюючої дії та сенсибілізуючих властивостей. Не проводиться дезінфекція поверхонь об’єктів лікарняного середовища у присутності людей (пацієнтів) способом зрошування.

12.7. Заключну дезінфекцію в палатах відділень хірургічного ЗОЗ проводять за відсутності пацієнтів. Персонал, який виконує дезінфекційну обробку, повинен використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, рукавички, фартух). При проведенні дезінфекційних заходів використовують промаркований прибиральний інвентар.

12.8. При проведенні дезінфекційних заходів застосовуються засоби з широким спектром антимікробної дії. Обробку поверхонь об’єктів функціональних приміщень (палат) відділень здійснюють способом зрошування за допомогою розпилювальних пристроїв (установок) та методом протирання.

12.9. При проведенні у приміщеннях (палатах) відділень ЗОЗ поточної дезінфекції (у присутності людей) застосовують закриті ультрафіолетові (далі - УФ) випромінювачі (рециркулятори), антимікробні фільтри, зокрема електрофільтри, а також фільтри, що працюють за принципом фотокаталізу та іонного вітру тощо.

12.10. При проведенні заключної дезінфекції (у відсутності людей) застосовують відкриті та комбіновані УФ-випромінювачі, аерозолі дезінфекційних засобів за допомогою спеціальної розпилювальної апаратури (генераторів аерозолів).

12.11. Після заключної дезінфекції у приміщеннях (палатах) відділень хірургічного профілю ЗОЗ проводиться лабораторне обстеження об'єктів внутрішнього середовища лабораторією ЗОЗ або установ та закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

12.12. Операційний блок повинен бути обладнаний вентиляційними установками з переважним притоком повітря над витяжкою. В операційній слід підтримувати позитивний відносно коридорів і суміжних приміщень тиск повітря.

12.13. Загальнообмінні припливно-витяжні і місцеві витяжні установки повинні вмикатися за тридцять хвилин до початку роботи і вимикатися через тридцять хвилин після закінчення роботи.

12.14. Вентиляційна система в операційній повинна забезпечувати як мінімум двадцять повітрообмінів на годину, з яких принаймні чотири повинні містити свіже повітря.

12.15. Повітря (як рециркульоване, так і свіже) має бути очищене через відповідні бактерицидні фільтри перед потраплянням в операційну. Потік повітря повинен здійснюватися на рівні стелі, витяжка - на рівні підлоги. Усі вхідні отвори повинні розташовуватися вище від підлоги і далі від витяжних отворів усіх типів.

12.16. При ефективній роботі вентиляційної системи в хірургічному стаціонарі (відділенні), яка забезпечує допустимі санітарними вимогами норми мікробного забруднення повітря, що підтверджено результатами бактеріологічних досліджень, недоцільно використовувати УФ-випромінювання в операційній з метою запобігання передачі резистентних штамів УПМ- збудників післяопераційних інфекцій.

12.17. Адміністрація ЗОЗ не рідше одного разу на 6 місяців повинна вживати заходів щодо проведення лабораторного контролю ступеня забруднення бактерицидних фільтрів і ефективності роботи вентиляційної системи в операційних, процедурних, перев’язувальних, палатах реанімації та інтенсивної терапії у відділеннях хірургічного профілю. Заміна бактерицидних фільтрів повинна здійснюватись у міру їх забруднення.

12.18. При виконанні ортопедичних, кардіохірургічних та інших операцій, що пов’язані з трансплантацією органів, тканин, а також з імплантацією інородних тіл в операційних залах, повітря повинно мати високий ступінь очищення.

12.19. При проведенні хірургічної операції, якщо відбулося видиме забруднення кров'ю та іншими рідинами організму поверхонь або устаткування, перед наступною операцією зазначені об'єкти потрібно дезінфікувати.

12.20. Медичному персоналу після останньої протягом дня або ночі операції необхідно проводити вологе прибирання підлоги операційної із використанням дезінфекційних засобів.

12.21. В операційній залі між хірургічними операціями слід проводити швидкодіючу дезінфекцію тих об’єктів, з якими безпосередньо стикаються пацієнти. По закінченні операцій в операційній залі проводять вологе прибирання з дезінфекцію з наступним провітрюванням. Генеральне прибирання (миття та дезінфекція) проводиться один раз на сім днів.

12.22. В оглядових, перев’язувальних, маніпуляційних хірургічних відділень не менше двох разів на добу проводять поточне вологе прибирання із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання проводиться один раз на сім днів.

12.23. Вологе прибирання (із застосуванням мийних засобів) палат відділень хірургічного профілю ЗОЗ проводиться не менше двох разів на добу, з них один раз із застосуванням дезінфекційних засобів. Замість кварцювання палат проводиться їх провітрювання.

12.24. Для якісного очищення і дезінфекції внутрішнього середовища відділень хірургічного профілю ЗОЗ використовують систему двох відер, куди входять два промарковані пластикові відра, розташовані на візку (для чистого розчину та для скидання використаних мопів) та мопи. Мопи являють собою тканину з хімічних або натуральних волокон, зшитих за спеціальною технологією.

12.25. Прибиральне устаткування системи двох відер може сприяти зменшенню мікробної контамінації розчину дезінфекційного розчину, а також запобігати перенесенню резистентних штамів УПМ з одного об'єкта внутрішнього середовища ЗОЗ на інший.

12.26. Кожне відділення хірургічного профілю ЗОЗ повинно бути забезпечене комплектами інвентарю системи двох відер у необхідній кількості для прибирання санітарних кімнат, палат для хворих, приміщень адміністративного призначення і коридору.

12.27. Прибиральне устаткування системи двох відер або інший інвентар, що використовується для прибирання (відра, швабри, мопи або ганчірки), після обробки приміщення ретельно вимивають з використанням мийних засобів, ополіскують і висушують.

Комплект прибирального інвентарю зберігають у спеціально виділених для цього місцях.

12.28. Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення проводиться у стерилізаційному відділенні, за його відсутності - у приміщенні, де проводиться дезінфекція обладнання.

12.29. Забороняється тримати ємності з дезінфекційним розчином у приміщеннях, де постійно перебувають пацієнти. Ємності з дезінфекційним розчином ввозять на візках безпосередньо перед виконанням маніпуляцій.

12.30. У перев’язувальних приміщеннях, процедурних відділень хірургічного профілю ЗОЗ необхідно мати металеві або пластмасові ємності (із решітками всередині) з дезінфекційним розчином для:

замочування інструментів багаторазового використання;

замочування м’якого інвентарю, перев’язувального матеріалу та гумових рукавичок, шприців, систем для переливання крові та розчинів, гострого та ріжучого інструментарію одноразового використання.

12.31. Дезінфекцію, передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення проводять у спеціально виділеному приміщенні, обладнаному відповідно до вимог безпеки умов праці.

12.32. Медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ, який проводить дезінфекцію, передстерилізаційне очищення інструментарію та обладнання, використовує засоби індивідуального захисту і працює в захисному одязі, в тому числі у фартусі із водонепроникного матеріалу, побутових рукавичках, шапочці, масці, захисних окулярах (щитках), взутті, яке не пропускає воду.

12.33. Контроль якості процесу стерилізації у стаціонарі проводиться з використанням тестів промислового виготовлення, які дозволяють перевіряти температуру, експозицію та ефективність стерилізації.

12.34. Збір використаної білизни, зберігання чистої білизни у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ здійснюються відповідно до санітарних норм та правил.

12.35. Використана пацієнтами відділень хірургічного профілю ЗОЗ домашня білизна віддається додому у поліетиленових пакетах без попереднього знезараження.

12.36. Сортування використаної лікарняної білизни у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ проводять у захисному одязі, гумових рукавичках, гумовому фартусі, шапочці, масці, взутті, яке піддається дезінфекції. Білизну після сортування складають у бавовняний мішок, який розміщують у гумовий або поліетиленовий одноразовий мішок, і в такому вигляді доставляють до пральні.

12.37. Випрану, висушену білизну складають у тканинний мішок. У хірургічні відділення ЗОЗ білизна потрапляє у мішку, з якого її витягають і розміщують на спеціальних стелажах у кімнаті для зберігання чистої білизни.

12.38. Випрану лікарняну натільну білизну для членів хірургічної бригади комплектують і стерилізують. Після стерилізації білизна має бути сухою.

12.39. Перед отриманням і видачею чистої білизни медичний персонал відділень хірургічного профілю ЗОЗ миє руки теплою водою з милом, одягає чистий халат.

12.40. Подушки, ковдри, матраци, обшиті клейонкою, в разі її цілісності, обробляються дезінфекційними засобами, не обшиті клейонкою - знезаражуються в дезінфекційній камері.

13.1. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні гнійно-запальні інфекції проводиться лікарем-епідеміологом ЗОЗ (або іншим спеціалістом з інфекційного контролю) та фахівцями епідеміологічного відділу установ та закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

13.2. Аналіз захворюваності пацієнтів на післяопераційні інфекції необхідно проводити за анатомічної локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу, до яких належать:

інфекції центральної нервової системи;

інфекції ока та придаткового апарату;

інфекції вуха та соскоподібного відростка;

інфекції серцево-судинної системи;

інфекції органів дихання;

інфекції органів травлення;

інфекції кістково-м’язової системи і сполучної тканини;

інфекції органів сечовивідної системи;

інфекції репродуктивних органів;

інфекції шкіри та підшкірної клітковини;

інфекції м’яких тканин;

інфекція черевної порожнини;

інфекція ампутованої кукси;

інфекції та запальна реакція, зумовлені серцевими та судинними протезами, імплантатами та трансплантатами;

інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у сечовій системи;

інфекції та запальна реакція, зумовлені протезним пристроєм, імплантатом та трансплантатом, у статевому тракті;

інфекції та запальна реакція, зумовлені внутрішніми ортопедичними протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами;

інфекції та запальна реакція, пов’язані з іншими внутрішніми протезними пристроями, імплантатами та трансплантатами.

13.3. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на післяопераційні інфекції проводиться на підставі епідеміологічного діагнозу з урахуванням:

клінічної форми післяопераційних інфекцій;

терміну виникнення захворювання;

етіології захворювання; видового спектра збудників післяопераційної інфекції;

біологічних властивостей, зокрема антибіотикорезистентності збудників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, виділених як з клінічного матеріалу, так і з проб епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;

ендогенних та екзогенних факторів ризику (у тому числі: тривалість операції, клас рани за мікробною контамінацією області хірургічного втручання, стан пацієнта як фактор ризику);

АМП, які застосовувалися; тривалості антибіотикотерапії із зазначенням найменувань препаратів;

складу хірургічної бригади; дати хірургічної операції;

дати виписки пацієнтів або переведення їх в інший ЗОЗ;

переміщення пацієнтів у межах ЗОЗ (з однієї палати в іншу, з одного відділення в інше);

тривалості перебування у хірургічному стаціонарі; тривалості антибіотикопрофілактики (антибіотикотерапії) із зазначенням найменування АМП, дози та способу введення.

13.4. Ретроспективний епідеміологічний аналіз післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами УПМ, проводиться з метою виявлення закономірності розвитку епідемічного процесу та його особливостей у конкретній ситуації, надання оцінки ефективності проведених заходів, і на цій основі розробляється адекватний комплекс заходів щодо стримування появи та поширення резистентних мікроорганізмів у відділеннях хірургічного профілю ЗОЗ. За результатами ретроспективного аналізу встановлюють:

багаторічну (не менше 3-5 років) динаміку захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізація);

порівняльну характеристику захворюваності на післяопераційні інфекції;

структуру післяопераційних інфекцій за анатомічною локалізацією патологічного (гнійно-запального) процесу;

резистентність до АМП, штамів мікроорганізмів, які виділяються від хворих з післяопераційними гнійно-запальними інфекціями та епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;

летальність від післяопераційних інфекцій з урахуванням локалізації патологічного (гнійно-запального) процесу.

13.5. Внесення корективів у систему профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними штамами мікроорганізмів, здійснюють у таких випадках:

виявлення змін у спектрі домінуючих видів резистентних мікроорганізмів, що є причиною гнійно-запальних інфекцій, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності;

зростання частоти висіву УПМ з епідемічно значимих об’єктів внутрішнього середовища ЗОЗ;

при превалюванні в етіологічній структурі післяопераційних інфекцій та серед колонізуючих агентів певного виду резистентних штамів УПМ;

при виникненні спалаху післяопераційних інфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами;

при виявленні штамів стафілокока із стійкістю до метициліну чи ванкоміцину, або ентерококів із стійкістю до ванкоміцину, ентеробактерій із стійкістю до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь, або неферментуючих бактерій із стійкістю до цефалоспоринових антибіотиків ІІІ-ІV поколінь.

__________

-1Відзначається тільки той день, коли це відбулося, і тільки тоді, коли це відбулося спонтанно, без втручання хірурга.

-2Абсцес швів - мінімальне запалення навколо шовного матеріалу.