Про затвердження Інструкції щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби

1. Затвердити Інструкцію щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби (додається).

2. Начальнику управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини Кучерявенку О.О. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після реєстрації забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя довести зазначену Інструкцію до установ системи державної ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини України Горжеєва В.М.

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (далі - ГЕ ВРХ), Bovine spongiform encephalopathy (BSE) - трансмісивна спонгіформна енцефалопатія або спонгіформна енцефалопатія - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим розвитком порушення координації рухів, поведінки і чутливості та 100%-ною летальністю. ГЕ ВРХ передається іншим видам тварин (вівці, кози, кошачі, норки) і людям (новий варіант Крейцтфельдта-Якоба хвороби).

Збудником ГЕ ВРХ, як і інших трансмісивних губчастоподібних енцефалопатій, є патологічний пріон, який являє собою специфічний сіалоглікопротеїн та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

ГЕ ВРХ виникає після згодовування великій рогатій худобі кормів, до яких уходить тваринне борошно (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.), уражене патологічним пріоном. Відома лише оральна передача інфекції. Клінічні ознаки хвороби з'являються після інкубаційного періоду, який продовжується від 20 місяців до 10 років і довше. Тривалість клінічного перебігу хвороби від трьох тижнів до шести місяців.

Діагностику ГЕ ВРХ проводять комплексно на підставі клініко-епізоотологічних показників та лабораторних методів - гістологічних, імуногістохімічних, пріон-тестів (Western-blot, ІФА та ін.), електронно-мікроскопічних. Лабораторно досліджують стовбурове відділення головного мозку, переважно довгастий мозок, що дає змогу встановити губчастоподібні дистрофічні зміни, патологічний пріон-протеїн (PrPsc) або скрейпі асоційовані фібрили.

3.1. Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи або за його дорученням відповідні державні установи ветеринарної медицини здійснюють безперервний епізоотологічний моніторинг ГЕ ВРХ, який є умовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності України з іншими країнами у відповідності до чинних ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, а саме:

кормів, кормових добавок, сировини, продуктів тваринного походження, які містять білки жуйних тварин;

імунобіологічних засобів та сировини тваринного походження, особливо призначених для проведення ветеринарних обробок ВРХ, овець, кіз, диких парнокопитих тварин, норок, котів;

великої та дрібної рогатої худоби і диких парнокопитих тварин.

3.2. З країн неблагополучних або благополучних, але які були неблагополучними з ГЕ ВРХ менше ніж 7 років тому, категорично забороняється ввозити в Україну:

диких, зоопаркових та циркових жуйних тварин (велика рогата худоба, зубри, буйволи, яки, антилопи, бізони, олені та ін.);

м'ясо і м'ясопродукти від великої рогатої худоби, овець і кіз;

консерви, ковбаси та інші види готових м'ясних виробів, які виготовлені з яловичини, баранини, козлятини;

м'ясо диких жуйних тварин;

кормові добавки і корми тваринного походження;

корми, для виробництва яких використовувалася яловичина, баранина, козлятина або субпродукти від великої та дрібної рогатої худоби;

тваринне (м'ясне, м'ясо-кісткове, кісткове) борошно, отримане з трупів чи залишків забою великої рогатої худоби, овець і кіз;

корми для собак і котів, у яких є білки жуйних тварин;

іншу продукцію, що містить компоненти нервових тканин чи м'ясо-кісткове борошно жуйних тварин.

3.3. Увезення племінної, забійної великої рогатої худоби, овець та кіз, сперми плідників (биків, баранів, козлів), зигот, ембріонів, яйцеклітин жуйних тварин здійснювати відповідно до вимог Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ).

4.1. Обов'язкова ідентифікація (нумерація) всієї великої рогатої худоби незалежно від віку і виду господарств (приватні, державні, колективні).

4.2. Заборона виготовлення тваринного борошна з трупів жуйних тварин.

4.3. Заборона згодовування тваринного борошна (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.) усім видам сільськогосподарських тварин, крім птиці та риби.

Для чого:

комбікорми, до складу яких входить тваринне борошно, для птиці та риби виготовляються на окремому комбікормовому заводі;

транспортування кормів, до складу яких входить тваринне борошно, здійснюється окремим транспортом;

державні лабораторії ветеринарної медицини, за дорученням Державного департаменту ветеринарної медицини, періодично досліджують корми, комбікорми та кормові добавки для тварин (крім птиці та риби) на відсутність у них білків жуйних тварин.

4.4. Заборона згодовування телятам замінника молока, у якому міститься тваринний жир з тканин жуйних тварин.

4.5. Заборона згодовування дорослій великій рогатій худобі тваринного жиру з тканин жуйних тварин.

4.6. Заходи профілактики на м'ясокомбінатах і забійних пунктах:

4.6.1. Заборона забою здорової великої рогатої худоби та з групи ризику на одних забійних пунктах.

4.6.2. Заборона забою великої рогатої худоби шляхом руйнування мозку (стилетом через верхній потилично-атлантичний отвір). Оглушення тварин здійснюють електричним струмом або пневматичним пристроєм.

4.6.3. Заборона використання як харчового продукту для людей тканин ризику від великої рогатої худоби (головний та спинний мозок, очі, мигдалики).

5.1. При появі у великої рогатої худоби клінічних чи патоморфологічних ознак захворювання на ГЕ ВРХ лікар ветеринарної медицини та фахівець з лабораторної діагностики повинні повідомити державного інспектора ветеринарної медицини. Для розслідування надзвичайної епізоотичної ситуації Державний департамент ветеринарної медицини формує спеціальну комісію.

5.2. Спеціальна комісія затверджується Головою Державного департаменту ветеринарної медицини чи його заступником, складається з державних ветеринарних інспекторів, лікарів-фахівців та науковців, а також представників ветеринарної міліції та регіональних органів влади.

5.3. Тварин, підозрюваних у захворюванні, до приїзду спеціальної комісії відокремлюють територіально від клінічно здорових тварин. Їх забороняється забивати, продавати, переводити в інші місцевості. Лікування таких тварин категорично забороняється. Від них забороняється використовувати будь-яку продукцію (молоко, сперму, ембріони, яйцеклітини та ін.).

5.4. Спеціальна комісія досліджує клінічно весь гурт, де виявлені підозрілі на ГЕ тварини, і проводить епізоотологічний аналіз з метою визначення джерела інфекції. Підозрілих у захворюванні тварин присипляють (евтаназують), голови (цілі) направляють в регіональний центр для лабораторного підтвердження діагнозу. Решту частини тіла і залишки від тварини спалюють.

6.1. Після підтвердження діагнозу введення карантину на оголошене неблагополучним господарство категорично забороняється будь-яке перегрупування поголів'я жуйних тварин на всіх відділеннях без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

6.2. Проведення спеціальною комісією розслідування причин виникнення ГЕ ВРХ у господарстві та визначення заходів з ліквідації хвороби.

6.3. Знищення (спалювання) всього приплоду, який народився від хворих корів. Направлення на лабораторне дослідження голів туш тварин з цього приплоду, старших за 24 місяці.

6.4. Знищення (спалювання) всіх тварин з неблагополучної когорти. Направлення на лабораторне дослідження голів туш забитих тварин, старших за 24 місяці. Когорта - група тварин ВРХ, які були народжені в тому ж стаді у період 12 місяців до або після народження ураженої великої рогатої худоби або вирощувались разом з ураженою твариною в будь-який час протягом першого року їх життя і які можливо поїдали такий самий корм, що й уражена тварина, протягом першого року життя.

6.5. Знищення (спалювання) яйцеклітин й ембріонів, отриманих від корів, хворих на ГЕ.

6.6. Знищення (спалювання) сперми, отриманої від бугаїв, хворих на ГЕ. Віднесення до ризикованих корів, яких осіменяли спермою бугаїв, а також потомство, отримане від цього бугая.

6.7. Зняття карантину після знищення повністю стада і завезення здорових тварин із благополучних господарств. Завезені тварини є ризикованими (п.7.1, 7.5).

6.8. Використання спеціального транспорту для транспортування хворих тварин або підозрілих на захворювання, трупів та ризикованого матеріалу.

6.9. Забій (евтаназія) хворих та підозрілих у захворюванні тварин безкровним методом на спеціальних бойнях.

7.1. До групи ризику належать тварини:

вимушено забиті з нервовими симптомами;

усі вимушено забиті;

завезені на ферму після знищення неблагополучного стада (п.6.4);

уся імпортована велика рогата худоба;

які були в неблагополучному господарстві (фермі) в період 12 місяців до і 12 місяців після народження хворої тварини і продані (переведені) в інші господарства (ферми).

7.2. Від вимушено забитих тварин, у яких реєстрували симптоми захворювання центральної нервової системи, у віці, старшому за 24 місяці, а також від трупів, якщо перед смертю діагностували симптоми захворювання центральної нервової системи і вони загинули у віці, старшому за 24 місяці, відбирають проби мозку для лабораторних досліджень та знищують (спалюють) туші чи трупи цих тварин і їх залишки незалежно від лабораторного результату (позитивного чи негативного).

7.3. Від тварин, молодших за 24 місяці, яких забивали з нервовими симптомами, знищують усі тканини ризику (мозок головний і спинний, очі, мигдалики, лімфатичні вузли, селезінка, весь кишечник, тимус, підшлункова залоза, кістковий мозок, печінка, легені) при негативному лабораторному результаті, використовують м'ясо для годівлі тварин (за винятком норок і кошачих) після термічної обробки (температура 135 град. C, тиск водяної обробки 3 атмосфери, час - 20 хвилин).

7.4. Від вимушено забитих тварин у віці, старшому за 24 місяці, а також від трупів тварин, які загинули у віці, старшому за 24 місяці, відбирають проби мозку для лабораторних досліджень.

7.5. Від тварин, які завезені на ферму після знищення неблагополучного поголів'я, при їх забої або смерті у віці, старшому за 24 місяці, відбирають проби мозку для лабораторних досліджень.

7.6. Від тварин, які були в господарстві (фермі) в період за 12 місяців до і 12 місяців після народження хворої тварини і продані (переведені) в інші господарства (ферми), при їх забої або смерті у віці, старшому за 24 місяці, відбирають проби мозку для лабораторних досліджень.

7.7. Від тварин, імпортованих в Україну, незалежно з яких країн вони завезені (благополучних чи неблагополучних), при їх забої або смерті у віці, старшому 24 місяців, відбирають проби мозку для лабораторних досліджень.

7.8. Після забою ризикованих тварин (п.7.5, 7.6, 7.7) і негативному лабораторному аналізі відбирають ризиковані тканини (череп разом з головним мозком і очами, мигдалики, спинний мозок, весь кишечник) для знищення, а м'ясо використовують без обмежень.

7.9. Використання від ВРХ з ризикованих господарств гною, гноївки, перегною як органічного добрива дозволяється без застережень.

7.10. Використання без застережень дозволяється шкіри, рогів, копит після забою клінічно здорових ризикованих тварин і при негативному посмертному лабораторному аналізі.

7.11. Використання без застережень дозволяється умісту передшлунків, сичуга і кишечнику, калових мас, сечі, жовчі після забою клінічно здорових ризикованих тварин і при негативному посмертному лабораторному аналізі.

7.12. Виготовлення тальку та фармацевтичного желатину з тканин ризикованої рогатої худоби дозволяється лише тоді, коли ризиковані тварини забивалися клінічно здорові та посмертний лабораторний діагноз був негативний.

8.1. Оздоровленим від ГЕ ВРХ уважається господарство (неблагополучний пункт), на території якого протягом семи років після знищення останньої хворої тварини не було зареєстровано жодного випадку ГЕ ВРХ.

8.2. Карантин з неблагополучного господарства (пункту) знімає спеціальна комісія, призначена Державним департаментом ветеринарної медицини, після всебічного вивчення ефективності робіт з ліквідації хвороби у вогнищі та профілактики її в загрозливій зоні.

8.3. Відшкодування збитків, які завдані господарствам чи власникам тварин при проведенні карантинних і ліквідаційних заходів, здійснюється у відповідності до чинного законодавства.

За порушення цієї Інструкції несуть відповідальність згідно із законодавством України власники тварин, приватних господарств, посадові та інші особи, які контролюють експортно-імпортні операції, проводять ветеринарне обслуговування.