Про затвердження Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та визнання такими, що втратили чинність, розпорядження Держфінпослуг від 11 листопада 2010 року № 857 і розпорядження Нацкомфінпослуг від 25 квітня 2013 року № 1394

З метою забезпечення виконання частини п’ятої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідно до підпунктів 138 та 139 пункту 4, пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Положення про процедуру застосування запобіжних заходів щодо держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11 листопада 2010 року № 857 "Про затвердження Положення про застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2010 року за № 208/18503;

розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 25 квітня 2013 року № 1394 "Про внесення змін до Положення про застосування запобіжних заходів щодо країн, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 травня 2013 року за № 800/23332.

3. Департаменту розвитку ринків фінансових послуг та міжнародного співробітництва разом з департаментом юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ забезпечити в установленому порядку подання цього розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

4. Сектору зв’язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження після його державної реєстрації.

5. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Гурбич О.І.

1. Це Положення визначає процедуру застосування запобіжних заходів суб’єктами первинного фінансового моніторингу до держав, які не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (далі - ризиковані держави), та до клієнтів з таких держав.

2. Дія цього Положення поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), а саме: щодо платіжних організацій платіжних систем та учасників чи членів платіжних систем (у частині надання фінансових послуг, крім послуг з переказу коштів), страховиків (перестраховиків), страхових (перестрахових) брокерів, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу).

3. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон).

4. Здійснення заходів, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в ризикованих державах у межах, визначених законодавством такої держави.

5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу щодо філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств, які розташовані в ризикованих державах, зобов’язаний провести оцінку заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, що здійснюються в таких державах.

У разі якщо застосування зазначених заходів не дозволяється законодавством такої ризикованої держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Нацкомфінпослуг, зобов’язані повідомити Нацкомфінпослуг про відповідні запобіжні заходи, які суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть вживати для обмеження ризиків використання діяльності філій, інших відокремлених підрозділів та дочірніх підприємств з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ступінь ризику стосовно клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є ризикована держава.

7. Щодо клієнтів із ризикованих держав суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні вживати відповідних запобіжних заходів:

забезпечувати їх поглиблену перевірку та з’ясовувати додаткові відомості про клієнта з усіх доступних джерел до встановлення ділових відносин з особами або компаніями ризикованих держав;

забезпечувати збір необхідної інформації про зміст їх діяльності, фінансовий стан, репутацію;

забезпечувати перевірку достовірності та повноти інформації, отриманої від клієнта;

повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України про фінансові операції з клієнтами з ризикованих держав;

попереджати представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами в ризикованих державах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу можуть встановлювати додаткові запобіжні заходи щодо ризикованих держав та клієнтів з цих держав залежно від специфіки своєї діяльності.

8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції клієнтом у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу.

Про відмову в проведенні такої фінансової операції, а також про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомити Державну службу фінансового моніторингу України протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

9. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції клієнтом із ризикованої держави у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону.