Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень N 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_року" (річна) та N 29-сг (меліорація) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200_року" (річна)

1.1. Форма державного статистичного спостереження N 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 200_року" (річна) (далі - форма N 29-сг) подається органу державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок) респондента, який здійснює сільськогосподарську діяльність незалежно від його підпорядкування та організаційно-правової форми господарювання та який мав у звітному році посіви сільськогосподарських культур, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження та/або провів посів озимих культур восени звітного року під урожай наступного року.

1.1.1. Крім того, респонденти, які займалися у звітному році вирощуванням сільськогосподарських культур на политих зрошуваних та/або осушених землях, разом з формою N 29-сг складають і форму державного статистичного спостереження N 29-сг (меліорація) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 200_року" (річна) (далі - форма N 29-сг (меліорація)).

1.1.2. У формі N 29-сг (меліорація) відображається площа та збір урожаю безпосередньо з политих зрошуваних і осушених земель. У разі, коли сільськогосподарські культури вирощувалися як на политих зрошуваних, так і на осушених землях, форма N 29-сг (меліорація) складається окремо за кожним видом меліорованих земель.

1.1.3. Збір урожаю на зрошенні у формі N 29-сг (меліорація) показується тільки з фактично политих у звітному році площ, а не із загальної площі земель, які вважаються зрошуваними. Розділ 2 "Сади, ягідники і виноградники" у формі N 29-сг (меліорація) заповнюється лише у звіті з политих зрошуваних земель.

1.1.4. По культурах, площі яких були повністю розміщені на политих зрошуваних та/або на осушених землях, показники форми N 29-сг (меліорація) повинні відповідати показникам форми N 29-сг.

1.1.5. Усі показники форми N 29-сг обов'язково повинні бути логічно ув'язані з відповідною інформацією щодо збору врожаю, наданою органам державної статистики на останню звітну дату (у разі її подання).

1.1.6. Інструкцію складено відповідно до нумерації рядків форми N 29-сг. При заповненні відповідних рядків форми N 29-сг (меліорація) необхідно керуватися цією Інструкцією.

1.1.7. У рядках та графах форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація), де показники відсутні, ставиться прочерк.

1.2. Якщо земельні ділянки, на яких проведено посіви, розміщені в різних адміністративно-територіальних одиницях, то форми N 29-сг і N 29-сг (меліорація) (далі - форми) подаються відповідним районним органам державної статистики за місцем здійснення діяльності (місцезнаходженням земельних ділянок).

1.3. У формах N 29-сг і N 29-сг (меліорація) ураховуються фактичні розміри сільськогосподарських угідь, посівів сільськогосподарських культур, площ сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень на землях, що перебувають у володінні та користуванні підприємства згідно з чинним законодавством. За площі сільськогосподарських угідь, посіви сільськогосподарських культур на землях, що передані в найм (оренду) іншим землекористувачам, форми складає орендар за умови, що передання земельних ділянок здійснене та оформлене договорами найму (оренди) згідно з чинним законодавством.

1.3.1. Якщо після 1 грудня звітного року збирання окремих сільськогосподарських культур буде продовжене, збір урожаю з незібраної площі також необхідно відобразити у формах, виходячи із середньої урожайності у поточному році та мети господарського використання продукції.

1.3.2. Якщо вирощений урожай знаходиться під арештом податкових органів чи інших виконавчих служб (за умови його часткового або повного збирання), показники форм складаються з проведенням відповідних розрахунків (за середніми показниками врожайності) по тій частині вирощеної продукції, що не була оприбуткована, та робиться на бланку форми N 29-сг відмітка щодо причин не оприбуткування. У випадках, коли до збирання вирощеного врожаю (його частини) залучаються інші суб'єкти господарювання, стосовно площ посівів (насаджень), які були зібрані іншими суб'єктами господарювання, на бланках форм повинна бути також зроблена відповідна примітка з поясненнями у довільній формі.

1.4. На бланках форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація) зазначаються повне найменування і юридичне місцезнаходження респондента згідно з реєстраційними даними та місце здійснення його діяльності.

1.5. Заповнення форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація) проводиться на підставі первинних облікових документів та регістрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

1.6. Показники форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація) заповнюються у відповідних одиницях виміру:

площа сільськогосподарських культур (уточнена посівна площа, загальна площа збирання) та багаторічних насаджень (посадка нових садів; загальна площа насаджень та, у тому числі, у плодоносному віці; площа, на якій вирощено саджанці), площа меліорованих сільськогосподарських угідь, площа посіву озимих культур - у гектарах (з двома знаками після коми);

одержаний урожай (валовий збір) - у центнерах (з двома знаками після коми).

1.7. Усі показники форм N 29-сг і N 29-сг (меліорація) повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку.

1.8. Форми N 29-сг і N 29-сг (меліорація) підписуються керівництвом підприємства, яке несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.1. У графі 1 відображається уточнена після подання форми N 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 200_року" (річна) посівна площа з урахуванням посівів пізніх культур під урожай поточного року (літніх посадок картоплі тощо), а також фактичного господарського використання посівів (на зерно, сіно, зелений корм, випас) та їх загибелі.

2.1.1. Дані про розміри загиблих площ повинні бути підтверджені відповідними актами з підписами відповідальних осіб, що перевіряли та встановили факт загибелі, або висновками страховиків, якщо посіви були застраховані. Загиблими вважаються посіви, які повністю загинули, незалежно від того, пересівались вони чи ні. Зріджені посіви загиблими не вважаються. Зріджені озимі посіви, які були підсіяні ярими зерновими культурами, обліковуються у складі ярих культур у рядку 1115. Факт підсіву зріджених озимих посівів ярими культурами повинен бути підтверджений відповідними документами.

2.1.2. Не пересіяні площі загиблих весною озимих культур, на яких збереглися підсіяні багаторічні трави, у загальній посівній площі не враховуються, а обліковуються окремо у рядку 1443 (графа 1).

2.1.3. Якщо на площі озимих культур, використаних на зелений корм або силос, у поточному році до закінчення весняної сівби були посіяні ярі культури, то їх посіви відображаються за відповідною ярою культурою як основні посіви і включаються у загальну посівну площу. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випас, вважаються проміжними посівами і у загальній посівній площі не обліковуються.

2.2. У графі 2 відображається площа, з якої фактично зібрано врожай, включаючи ту площу, на якій буде зібрано й оприбутковано продукцію після 1 грудня звітного року, а також площа, яка була визнана як загибла, але на ній фактично було проведено збір урожаю.

2.2.1. Посіви, які згодовані худобі шляхом випасу, у площу збирання сільськогосподарських культур не враховуються.

2.3. У графах 3 та 4 проставляється загальна кількість продукції (валовий збір), яка одержана із площі, наведеної у графі 2, включаючи дорахунки відповідно до підпункту 1.3.1 розділу I цієї Інструкції, а також валові збори сільськогосподарських культур, що були фактично зібрані та оприбутковані із площ, які були визнані як загиблі, але на них фактично було проведено збір урожаю. У залежності від культури фактичний збір урожаю обліковується у початково оприбуткованій вазі та/або у вазі після доробки.

2.4. Якщо загиблі у літній період культури були пересіяні іншими культурами, то у формах обліковуються посівні, зібрані площі та збір урожаю тих культур, якими був проведений пересів.

2.5. Площі збирання та валові збори з повторних (післяжнивних), проміжних, міжрядних (ущільнених) посівів обліковуються окремо від основних посівів та проставляються у графах 5, 6 і 7 відповідно до обліку основних посівів.

У графах 5-7 також ураховуються зібрані площі й урожай сільськогосподарських культур, який було одержано з площі самосіву (падалиця). Площами самосіву (падалиця) визнаються площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках.

2.6. У рядках 1101 і 1102 (графа 1) відображається посів та загибель площ озимих на зерно та зелений корм, посіяних восени попереднього року.

2.6.1. У рядку 1101 (графа 1) наводиться загальна площа озимих культур, що були посіяні восени попереднього року. Тут ураховуються всі посіви пшениці озимої (включаючи тритікале озиме), жита озимого, ячменю озимого, ріпаку озимого незалежно від мети господарського використання (на зерно чи на зелений корм). Площа озимих культур у рядку 1101 (графа 1) повинна дорівнювати сумі показників рядків 1102, 1103, 1224, 1606, 1615 і 1616 (графа 1).

2.6.2. У рядку 1102 (графа 1) показується площа озимих, що повністю загинули в осінньо-зимовий період до закінчення сівби ярих. Порядок оформлення та обліку загиблих площ викладено у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції.

1.1. У рядках 1103-1106 (графа 1) проставляються площі озимих зернових культур, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Площа озимих зернових культур у рядку 1103 повинна дорівнювати сумі показників рядків 1104, 1105 і 1106. Посіяні з осені минулого року площі інших культур, крім перелічених, ураховуються у складі ярих посівів поточного року.

1.1.1. Не пересіяні площі зернових та зернобобових культур, які загинули у літній період (навіть при використанні їх на випас, сіно, зелений корм і силос), у групу кормових культур не переводяться, а обліковуються як зернові культури.

1.1.2. Якщо зернові та зернобобові культури, які були посіяні на кормові потреби (сіно, зелений корм, силос, сінаж), фактично були зібрані на зерно, то вони обліковуються у групі зернових культур (за відповідною культурою).

1.1.3. Якщо посіви кукурудзи, призначені для одержання зеленої маси, фактично були зібрані на зерно у повній стиглості, то вони обліковуються у групі зернових культур.

1.1.4. Посіви тритікале обліковуються разом з площею пшениці.

1.1.5. У разі пересіву загиблих посівів зернових та зернобобових культур іншою зерновою культурою та частковим відростанням попередньої культури облік урожаю проводиться за тією культурою, яка має перевагу. У випадках підсіву іншої культури по зріджених попередніх посівах та неможливості здійснення з об'єктивних причин окремого обліку такі посіви та відповідні їм валові збори відображаються у рядку 1115 як площі, зайняті сумішшю колосових (пшениця, жито, ячмінь, тритікале).

1.1.6. У рядках 1123-1129 із складу зернобобових культур окремими показниками виділяються горох, квасоля, сочевиця, кормові боби, вика та викові суміші (з перевагою вики), люпин на зерно. Решта зернобобових культур, які не передбачені формою N 29-сг (середела, чина, маш тощо), показуються у рядку 1133.

1.1.7. Посіви сорго на зерно (рядок 1135), солома якого використовується на віники, включаються у групу зернових культур.

1.1.8. Посіви сорго на віники, збирання яких проводиться у стадії молочно-воскової стиглості, показуються у групі інших технічних культур (рядок 1236).

1.1.9. Фактично одержаний урожай зернових і зернобобових культур обліковується у початково оприбуткованій вазі (графи 3 і 6) та у вазі після доробки (графи 4 і 7). Показник валового збору зернових і зернобобових культур увазі після доробки визначається шляхом відрахування від початково оприбуткованої ваги невикористаних відходів (втрат післязбиральної обробки: очистка від часток бур'янів та соломи, лушпайок та інших домішок) та втрат при сушінні (доведення зерна до базисних кондицій). Зерновідходи, які утворюються при обробці, сушінні та підготовці зерна до зберігання, враховуються у валовому зборі зерна в натуральному вираженні.

1.2. У рядку 1117 відображається валовий збір кукурудзи у перерахунку на сухе зерно. Перерахунок кукурудзи молочно-воскової, воскової стиглості на сухе зерно не дозволяється.

1.2.1. Площа та збір цукрової кукурудзи (її качанів) у молочній, молочно-восковій стиглості для консервування або використання у свіжому вигляді на продовольчі потреби відображаються у складі інших овочевих культур (рядок 1314).

1.2.2. Посівна, зібрана площа та збір урожаю зернових та зернобобових культур у показниках рядка 1140 повинні дорівнювати сумі показників рядків з 1104 до 1106, з 1110 до 1115, 1117, з 1120 до 1129, 1133 і 1135.

1.1. Для бавовни (рядок 1201), у тому числі тонковолокнистих сортів (рядок 1202), проставляється посівна і зібрана площа (графи 1 і 2), а також одержана з цих площ чиста продукція (графи 4 і 7).

1.2. Для льону і конопель відображаються:

за льоном-довгунцем: збір насіння (рядок 1203), соломка (рядок 1204) і волокно (рядок 1205);

за південними коноплями - у регіонах, які мають дозвіл на їх вирощування: збір насіння (рядок 1209) та стебел (рядок 1210);

в усіх інших районах, що займаються вирощуванням коноплі, продукція проставляється за обома видами конопель (середньоросійською і південною) разом: насіння (рядок 1206), соломка (рядок 1207) і волокно (рядок 1208).

1.2.1. Для конопель, які зібрані на зеленець, зібрана площа і збір продукції наводиться тільки у рядках 1207 і 1208 (графи 1-3), а у регіонах, які мають дозвіл на їх вирощування, - у рядку 1210 (графи 1-3).

1.2.2. Для волокна льону-довгунцю і конопель зібраною площею (графа 2) вважається вибрана площа, незалежно від того, повністю проведена з цієї площі обробка соломки чи ні.

1.2.3. Для льону-довгунцю та середньоросійських конопель поряд із збором волокна проставляється також фактичний збір соломки з усієї площі.

1.2.4. Перерахунок продукції льону у волокно здійснюється відповідно до середнього виходу льону-волокна з соломки та/або з трести за показниками переробного підприємства, на яке була продана (здана) продукція.

1.2.5. Відповідно до зазначеної схеми провадиться і перерахунок продукції конопель у волокно. У вагу соломки і волокна середньоросійських конопель включаються відповідно плоскінь і матірка разом. У волокно льону і конопель включається довге волокно, куделя і клоччя.

1.2.6. Для насіння льону-довгунцю та конопель (рядки 1203, 1206 і 1209) у графі 2 проставляється площа, з якої фактично проведено обмолот; у графі 3 - вага намолоченого і очищеного насіння з цієї площі.

1.2.7. Уточнена посівна площа льону-довгунцю на насіння (рядок 1203), соломки (рядок 1204) і волокна (рядок 1205), а для конопель - соломки (рядок 1207) і волокна (рядок 1208) у графі 1 буде однаковою, проте зібрана площа (графа 2) може бути різною в залежності від її фактичного використання.

1.3. У рядку 1213 відображається збір цукрових буряків з посівів, корені з яких викопані для продажу (здачі) на цукрові та інші заводи для промислової переробки. Тут також ураховується збір продукції та відповідна цій частині урожаю площа посівів, призначених на годівлю худоби, але фактично проданих (зданих) на переробні підприємства.

1.3.1. Валовий збір цукрових буряків у графах 4 і 7 відображається у вазі, яка визначена як залікова у приймальних документах переробних підприємств.

1.4. У рядку 1214 показуються маточні цукрові буряки: у графі 1 - площа, на якій весною було проведено посів цукрових буряків насінням для одержання у звітному році маточних коренів; у графі 2 - площа, на якій викопані корені маточних буряків; у графі 3 - вага викопаних коренів, закладених на зимове зберігання.

1.4.1. Корені маточних цукрових буряків, що надійшли на цукрові заводи як брак, у валовий збір цукрових буряків (фабричних) не включаються.

1.4.2. Якщо частина коренів маточних цукрових буряків залишається на полі під зиму на висадки-насінники, то їх валовий збір визначається розрахунково та відображається у формі N 29-сг. Навесні ця площа повинна бути показана у формі N 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 200_року" (річна) у рядку 218 як висаджена навесні.

1.5. У рядку 1215 у графі 1 наводиться площа, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння цукрових буряків; у рядку 1215 у графі 2 - площа, з якої висадки цукрових буряків зрізані та обмолочені; у рядку 1215 у графі 3 - вага намолоченого і очищеного насіння.

1.6. Для тютюну (рядок 1216) і махорки (рядок 1217) у графах 4 і 7 одержана продукція обліковується у заліковій вазі: враховується вся оприбуткована продукція з урожаю звітного року незалежно від її використання (продаж переробним підприємствам, використано у підприємстві тощо).

1.6.1. Для тютюну враховуються всі ломки (як основні, так і додаткові).

1.7. Фактичний збір урожаю соняшнику на зерно (рядок 1218) відображається у початково оприбуткованій вазі (графи 3 і 6) та у вазі після доробки (за відрахуванням невикористаних відходів та усушки при доробці) - графи 4 і 7.

1.8. У рядках з 1219 до 1228, 1231 як одержана продукція (графа 3) показується вага намолоченого і очищеного насіння.

1.9. У рядку 1229 (графи 1 і 2) показуються площі посіву та збирання цикорію; у графі 4 - вага накопаного та очищеного коріння.

1.10. У рядку 1230 (графа 1) проставляються посівні площі культурних лікарських рослин, продукція від вирощування яких використовується для виготовлення лікарських препаратів. Тут ураховуються блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо, у валовий збір яких (графа 3) включається вага цих рослин або їх окремих частин (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) у сушеному вигляді. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковуються.

1.11. У рядках 1232 і 1234 проставляються загалом уточнені посівні площі (графа 1) та зібраний з них урожай (графа 4) ефіроолійних культур окремо за роками посіву (поточного та минулих років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, однорічні пагони лавра, розмарин, квіти, відходи тютюну тощо.

1.11.1. У рядку 1233 (графи 1 і 4) із загального обсягу ефіроолійних культур виділяється коріандр, валовий збір якого наводиться у вазі намолоченого і очищеного насіння.

1.11.2. У рядку 1236 відображаються посівні площі та валові збори перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не урахованих у рядках 1201-1234.

1.12. Посівна площа (графа 1) у рядку 1238 повинна дорівнювати сумі показників рядків 1201, 1205, 1208, 1210, 1213-1232, 1234 і 1236 по цій графі.

1.1. У рядку 1301 (графи 1-3, 5, 6) ураховується загальний збір картоплі: великої, дрібної, включаючи картоплю, яка видана у рахунок оплати праці за її збирання, а також картоплю, одержану при переорюванні та боронуванні картопляного поля після основного збирання врожаю.

1.2. У рядку 1302 (графи 1-3, 5, 6) обліковується овочева продукція тільки з відкритого ґрунту, включаючи також продукцію часткового збору овочів до і після масового збирання. Поряд з продукцією основних овочевих культур - капусти всякої, огірків, помідорів, буряків столових, моркви столової, цибулі на ріпку, часнику, зеленого горошку (рядки 1303-1311) у показник включається також продукція всіх інших овочів (рядок 1314): гарбузів столових, кабачків, баклажанів, патисонів, перцю солодкого та гіркого, столових коренеплодів (хрін, петрушка, селера, пастернак, ріпа, редька, редиска, топінамбур, батат, бруква тощо), зелених культур (цибуля зелена, цибуля-порей, салат, кріп, щавель, шпинат, ревінь, кінза тощо). У складі інших овочів ураховуються і посіви кукурудзи молочної і молочно-воскової стиглості, початки якої були використані для консервування або у свіжому вигляді для продовольчих потреб. Посіви зернобобових культур (гороху, квасолі, бобів), які використані для збирання стручків у зеленому вигляді, також ураховуються у цьому показнику.

1.2.1. Із рядка 1314 (графи 1-3, 5, 6) виділяються гарбузи столові (рядок 1313), кабачки (рядок 1315), баклажани (рядок 1326), перець солодкий і гіркий (рядок 1327), цибуля зелена (рядок 1328).

1.2.2. Рядок 1302 складає загальну кількість овочів відкритого ґрунту і дорівнює сумі показників рядків 1303, з 1305 до 1311 і 1314.

1.3. Окремо від овочів відкритого ґрунту у графах 1-3 і 5 обліковуються площі і валові збори маточників дворічних овочевих культур (рядок 1316), насінників однорічних овочевих культур - всього (рядок 1317) та з них зеленого горошку (рядок 1312), висадків-насінників дворічних овочевих культур (рядок 1318), а у графах 1-3, 5, 6 - цибулі на сіянку (рядок 1319). Насінники продовольчих баштанних культур у цих рядках не враховуються.

1.3.1. У рядку 1316 показуються маточники дворічних овочевих культур: у графі 1 - площа, на якій весною було проведено посів овочів насінням для одержання у звітному році маточних коренів; у графі 2 - площа, на якій викопані маточні корені; у графі 3 - вага викопаних коренів, закладених на зимове зберігання.

1.3.2. У рядках 1312, 1317 і 1318: у графі 1 наводиться площа, на якій навесні були посаджені маточники овочевих культур для одержання у звітному році насіння; у графі 2 - площа, з якої висадки зрізані та обмолочені; у графі 3 - вага намолоченого і очищеного насіння однорічних і дворічних овочевих культур.

1.3.3. У рядку 1317 у графах 1-3 відображається тільки та площа, урожай з якої повністю використано для одержання насіння овочів, зазначених у підпункті 1.2 глави 3 розділу II цієї Інструкції. При частковому використанні однорічних овочів на насіння їх площа і продукція повністю проставляється у складі відповідної овочевої культури.

1.3.4. При одночасному збиранні насіння та використанні гарбузів на годівлю худоби відповідні площі та валові збори обліковуються тільки у рядку 1405 (графи 1-3, 5, 6).

1.3.5. Посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку), які зібрані на зерно, враховуються у групі зернових та зернобобових культур у рядку 1123 (графи 1-7).

1.4. У рядку 1320 (графи 1-3, 5, 6) відображаються продовольчі баштанні культури, у складі яких обліковують кавуни (рядок 1330) і дині (рядок 1331).

1.5. Площі та виробництво насінників продовольчих баштанних культур проставляються у рядку 1323 (графи 1-3).

1.6. У рядку 1712 наводяться овочі закритого ґрунту: у графі 1 - загальна фізична площа закритого ґрунту, яка використовувалася для вирощування овочів; у графі 2 - площа, з якої було зібрано урожай. Для заповнення цього рядка використовуються дані підрозділу "Закритий ґрунт" розділу I форми N 29-сг: для графи 1 - рядок 1711; для графи 2 - сума показників рядків 1704, 1706 і 1708; для графи 3 - рядок 1703. Для визначення закритого ґрунту в гектарах розмір площі у квадратних метрах слід поділити на 10000.

1.7. У рядку 1325 враховується сума овочів відкритого (рядок 1302) та закритого ґрунту (рядок 1712). Зібрана площа та збір урожаю у рядку 1325 повинні дорівнювати сумі показників рядків з 1713 до 1715.

1.8. Посівна площа рядка 1324 (графа 1) повинна дорівнювати сумі показників рядків 1301, 1302, 1316-1320, 1323 і 1712 за цією графою.

1.1. У рядку 1401 (графи 1-3, 5, 6) показується виробництво кормових коренеплодів, до складу яких включаються кормові буряки, морква, капуста, бруква, турнепс тощо (крім цукрових буряків, що використані на годівлю худоби, які наводяться у рядку 1402).

1.2. У рядках 1403 і 1404 показуються маточники та насінники кормових коренеплодів, за якими відповідно у графі 3 проставляється вага накопаних коренеплодів і вага очищеного насіння цих культур.

1.3. У рядку 1405 враховується площа (графи 1, 2, 5) і валовий збір (графи 3 і 6) кормових баштанних культур, окремо від яких у рядку 1432 наводиться виробництво насінників цих культур: у графі 1 - площа, на якій навесні були посаджені кормові баштанні культури для одержання у звітному році насіння; у графі 2 - площа, з якої зібрані культури на насіння; у графі 3 - вага обмолоченого насіння.

1.4. У рядку 1406 обліковуються разом качани і стебла кукурудзи молочно-воскової, воскової стиглості, використані на силос, зелений корм та сінаж. Фактичний збір зеленої маси, стебел і качанів кукурудзи (графи 2 і 3) визначається шляхом зважування цієї маси. Із загального обсягу виділяється продукція зеленої маси кукурудзи на силос (рядок 1407) та на зелений корм і сінаж (рядок 1408).

1.5. У рядку 1409 проставляються площі (графи 1, 2 і 5) всіх культур (кормових бобів, люпину, соняшнику, сорго, гороху тощо, крім кукурудзи) на силос і збір урожаю зеленої маси (графи 3 і 6), яка одержана тільки з цих площ. Багаторічні трави, які використані на силос, у цей рядок не включаються.

1.5.1. Засилосована маса дикорослих рослин, листя капусти, гичка картоплі, кормових коренеплодів, цукрових буряків тощо, а також трав з природних сіножатей у цей показник не включається.

1.6. У рядках 1411, 1417 і 1443 у графі 1 відображається посівна площа, яка призначена для використання на сіно, насіння, зелений корм та випас, уключаючи для безпокривних багаторічних трав - посіви восени минулого року, для однорічних трав - посіви озимих, які використані на зелений корм і на яких після їх збирання не проводилися посіви ярих культур.

1.6.1. У рядку 1616 у графі 1 із площі однорічних трав виділяється площа озимих культур, використаних на зелений корм, сіно і випас, на якій у звітному році не були посіяні ярі культури.

1.7. Посіви озимих, які були використані на зелений корм і силос, а потім на цій площі до закінчення весняної сівби були посіяні ярі культури, обліковуються окремо у графі 1 рядка 1606 як проміжні посіви.

1.7.1. Дані рядка 1606 у графі 1 повинні бути більшими або дорівнювати сумі показників рядків 1409 і 1413 (графа 5). Зібрана площа і валовий збір озимих, які були використані на зелений корм і силос, а потім на цій площі до закінчення весняної сівби були посіяні ярі культури, ураховуються у графах 5 і 6 як проміжні посіви та, у разі використання на зелений корм, проставляються у рядку 1413, на силос - у рядку 1409.

1.8. У рядку 1421 наводиться уточнена посівна площа (графа 1) багаторічних трав посіву минулих років на сіно, насіння, випас та зелений корм, яка збереглася до закінчення сівби ярих культур. Площа збирання (графа 2) і валовий збір (графа 3) цих трав показуються за їх фактичним використанням (рядки 1422-1425).

1.8.1. Якщо відображені у формі N 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 200_року" (річна) посіви однорічних і багаторічних трав були фактично використані на годівлю худоби шляхом випасу, то у формі N 29-сг проставляється тільки площа, яка використана на випас; при цьому урожай зеленої маси сіяних трав, використаний на годівлю худоби шляхом випасу, у формі N 29-сг не враховується.

1.8.2. Якщо мали місце другі і треті укоси одного цільового призначення, то у графі 2 рядків 1412-1416, 1418-1420, 1422-1425, 1444-1445 наводиться фізична площа збирання трав, тобто площа, на якій був проведений тільки перший укіс, а в обсяг одержаної продукції (графа 3) уключається продукція з усіх укосів. Урожайність трав розраховується шляхом ділення збору врожаю, одержаного з усіх укосів, на фізичну площу збирання (площу, на якій було проведено тільки перший укіс).

1.8.3. Якщо один укіс трав був використаний на сіно, а другий - на зелений корм, фактична площа збирання у графі 2 проставляється два рази: один раз - як площа збирання на сіно; другий раз - як площа збирання на зелений корм.

1.8.4. Сума площ збирання однорічних і багаторічних трав може не збігатися з їх уточненою посівною площею, зазначеною у відповідних рядках, за рахунок загибелі посівів або повторного використання одних і тих самих площ.

1.8.5. Зелена маса однорічних і багаторічних трав, використана для виготовлення сінажу, вітамінно-трав'яного борошна, обліковується разом із зеленою масою, зібраною та використаною на годівлю худоби, за відповідними видами трав (однорічними або багаторічними).

1.8.6. У зв'язку з тим, що на сінаж використовується пров'ялена маса трав з вологістю 50-55%, при переводі її на свіжоскошену слід користуватися такими коефіцієнтами:

Для контролю правильності та обґрунтування переводів необхідно обрахувати співвідношення середнього збору зеленої маси до урожайності сухого сіна як за минулі роки, так і за звітний рік. Якщо співвідношення у звітному році буде різко відрізнятися від співвідношення за минулі роки, слід ретельно перевірити правильність переводу пров'яленої трави на свіжоскошену. Трава, яка використана на силос або зелену підкормку худоби, проставляється у вазі свіжоскошеної трави.

1.9. У рядках 1426-1431: у графі 2 відображається площа збирання багаторічних трав на насіння; у графі 4 - загальний валовий збір насіння багаторічних трав, який наводиться у вазі очищеного насіння.

1.9.1. У рядку 1430 виділяється площа (графа 2) та збір (графа 4) насіння лукопасовищних трав (конюшина біла і рожева, лядвенець рогатий, люцерна жовта, лисохвіст лучний, тонконіг лучний і болотний, костриця лучна і червона, райграс пасовищний і багатоукісний, мітлиця біла тощо), з яких у рядку 1431 виділяються площа (графа 2) та збір (графа 4) насіння злакових лукопасовищних трав (тимофіївка лучна, костриця лучна, грястиця збірна, стоколос безостий, пирій сизий, лисохвіст лучний, тонконіг лучний і болотний, мітлиця біла, костриця лучна і червона, очеретянка звичайна тощо).

1.9.2. Площа і збір насіння конюшини білої і рожевої та люцерни жовтої у рядки 1427 і 1428 (графи 2 і 4) не включається, а враховується тільки у рядку 1430 у цих же графах.

1.10. Показник посівної площі у рядку 1434 (графа 1) повинен дорівнювати сумі показників рядків 1401-1406, 1409, 1411, 1417 і 1421, 1432 за цією графою.

1.11. Показник посівної площі у рядку 1440 (графа 1) повинен дорівнювати сумі показників рядків 1140, 1238, 1324 і 1434 за цією графою.

1.12. У рядку 1501 показується сіно як природних, так і поліпшених сіножатей; у рядку 1505 - сіно культурних пасовищ. У цих рядках у графі 2 проставляється площа, з якої сіно оприбутковане, враховуючи сіно, яке використане на годівлю худоби, видане працівникам підприємства, реалізоване, використане для виготовлення сінного борошна тощо. У зібрану площу сіножатей (графа 2) включається також площа, з якої проводилося сінозбирання на землях державного земельного запасу та лісового фонду свого та інших районів, а також на землях інших підприємств, які відведені у тимчасове користування або взяті в найм (оренду).

1.13. Сіножаті (уключаючи поліпшені) на зелений корм, сінаж, силос, трав'яне борошно та для одержання гранул і брикетів (вага зеленої маси) відображаються у рядку 1502 (графи 2, 3 і 5, 6).

1.13.1. Якщо з площ сіножатей були зібрані багаторічні трави на насіння, то їх зібрана площа і валовий збір обліковуються у багаторічних травах на насіння (рядок 1426, графи 2 і 4) з відповідним відображенням за видами у рядках 1427-1431 (графи 2 і 4).

1.14. У рядку 1506 показується площа (графа 2) культурних пасовищ, зібрана на зелений корм, сінаж, силос, трав'яне борошно, для одержання гранул і брикетів, а у графі 3 - продукція з цієї площі (вага зеленої маси).

1.15. Площа чистих парів відображається у рядку 1614 (графа 1). У цей показник включаються:

чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році;

кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу на ланах та боротьби з ерозією ґрунту;

сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво;

ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною у рік парування.

1.15.1. У площу чистих парів не включаються:

зайняті пари (крім сидеральних);

переорювання парів;

чорні пари, підняті восени минулого року, але фактично використані під посів ярих культур у поточному році;

площі, вперше виорані у поточному році на цілинних та перелогових землях.

1.16. Сума площ повторних (післяжнивних), міжрядних (ущільнених) посівів (сума показників рядків 1625 і 1606) повинна дорівнювати сумі зібраних площ повторних, міжрядних посівів всіх культур, уключаючи випас, у графі 5 рядків 1401, 1402, 1405, 1406, 1409, 1412, 1413, 1418 і 1419 або бути більшою на розмір площ посівів, що загинули.

1.1. У закритому ґрунті ураховуються площі опалювальних та неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою.

1.1.1. Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті обліковуються у складі овочів відкритого ґрунту.

1.1.2. Площі закритого ґрунту наводяться у квадратних метрах (у цілих числах).

1.1.3. У рядку 1701 (графи 1-4) проставляється загальна фізична площа теплиць, зазначених у підпункті 1.1 глави 5 розділу II цієї Інструкції, яка використана під перший оборот для вирощування овочів, розсади овочів, тютюну, махорки, ягід, крім квіткової розсади; у рядку 1710 - фізична площа закритого ґрунту, яка була використана тільки для вирощування овочів (крім розсади).

1.1.4. Загальна площа овочів закритого ґрунту, наведена у рядку 1711 (графа 1), повинна дорівнювати сумі показників граф 1, 2, 3 і 4 рядка 1710.

1.1.5. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається, а ураховується тільки при визначенні розміру площі збирання.

1.1.6. У рядках 1704, 1706 і 1708 (графа 1) відображається площа збирання овочів, ураховуючи усі обороти, у розрізі зазначених культур. Якщо одна і та сама площа використовувалася два і більше разів для одержання урожаю однієї або різних культур, то така площа обліковується стільки разів, скільки разів на ній було зібрано урожай.

1.1.7. У рядках 1705, 1707 і 1709 (графа 1) проставляється валовий збір овочів закритого ґрунту з усіх оборотів: у рядку 1702 (графи з 1 до 4) - за видами закритого ґрунту; у рядку 1703 (графа 1) - загальний валовий збір овочів (повинен дорівнювати сумі показників рядків 1705, 1707 і 1709).

1.2. У рядку 1720 (графа 1) наводиться валовий збір культурних грибів усіх видів, вирощених на промисловій основі.

3.1. У графі 1 проставляється площа нових насаджень у звітному році; у графі 2 - площа насаджень садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень незалежно від віку включаючи площу нових садів; у графі 3 - площа насаджень у плодоносному віці, незалежно від того, чи був фактично одержаний з них урожай у звітному році чи ні.

3.1.1. У графах 2 і 3 відображається як загальна площа відокремлених садів і виноградників, так і площа, яку займають окремо стоячі дерева і кущі поза садом або виноградником. Площа таких садів визначається шляхом переводу загального числа дерев на площу за середньою нормою посадки на один гектар.

3.1.2. У графи 2 і 3 ураховуються також списані (незалежно від часу списання), але не розкорчовані площі та фізичні площі зріджених (незалежно від ступеня зрідженості), відокремлених ділянок саду. У графі 3 обліковуються також площі насаджень, з яких у звітному році була одержана продукція, але на момент складання форми ці площі були розкорчовані.

3.1.3. При наявності на одній і тій самій відокремленій ділянці насаджень різних породних груп загальна площа насаджень розподіляється за породними групами шляхом перерахунку числа дерев кожної породи на прийняту норму посадки коренів цієї породи на один гектар. Якщо сума розрахованих таким чином площ під окремими породними групами плодових насаджень не дорівнює фактичній загальній площі відокремленої ділянки, різницю треба розподілити пропорційно обчисленим площам під насадженнями породних груп.

3.1.4. При наявності у садах між плодовими деревами (у міжряддях) посадок ягідних насаджень (полуниці, смородини, порічок, аґрусу тощо) у рядку 2201 у графах 2 і 3 відображається загальна площа ягідників (відокремлена плюс площа ягідних насаджень у міжряддях плодових насаджень), у рядку 2202 - у тому числі ягідників на відокремленій площі.

3.1.5. Площа під смородиною, порічками і аґрусом у міжряддях плодових насаджень визначається переводом числа кущів на площу за середньою нормою посадки на один гектар.

3.1.6. Розмір площі під суницями, полуницями і малиною у міжряддях садів визначається за фактично зайнятою площею цими культурами, яка встановлюється обміром.

3.2. У графі 4 відображається загальний збір (з насаджень у плодоносному віці, з молодих насаджень і з розсадників, які не здані в експлуатацію); у графі 5 - у тому числі з насаджень у плодоносному віці (уключаючи і збір продукції з окремо стоячих дерев). Для ягідників (рядок 2201 графи 4 і 5) проставляється загальний збір урожаю як з відокремленої площі ягідників, так і з міжрядних насаджень. У графах 4 і 5 враховується також очікуваний додатковий збір продукції, яка буде одержана після 1 грудня звітного року.

3.2.1. У разі вирощування ягід у закритому ґрунті їх площі та валові збори враховуються у загальному виробництві ягід. Облік площ та валових зборів ягід у закритому ґрунті здійснюється відповідно до порядку, викладеного у главі 5 розділу II цієї Інструкції.

3.3. У групі зерняткових насаджень виділяються яблуня, груша, айва; кісточкових - слива, вишня, черешня, абрикос, персик; горіхоплідних - волоський горіх, фундук (ліщина), мигдаль; ягідників - суниця, полуниця, малина, смородина, аґрус.

3.3.1. Кизил ураховується у кісточкових плодових насадженнях.

3.3.2. Площа і валовий збір чорноплідної горобини та обліпихи обліковуються в ягідниках.

3.3.3. У складі цитрусових обліковуються лимон, апельсин, мандарин тощо. Із загальних насаджень винограду виділяються площі та валовий збір виноградників столових (рядок 2302) і кишмишних (рядок 2303) сортів, а також виноградників на шпалерах (рядок 2305).

3.4. Площа під дикорослими плодовими деревами та одержана з них продукція у показники розділу не включаються.

3.5. При визначенні урожайності плодів, ягід і винограду загальний валовий збір (графа 4) слід поділити на площу насаджень у плодоносному віці (графа 3).

3.6. У рядку 2306 у графах 1 і 2 ураховується вся площа, зайнята хмелем, незалежно від строку його посадки (навесні чи восени), у графі 3 - площа насаджень у плодоносному віці, тобто площа, яка введена в експлуатацію згідно з актом. Валовий збір шишок хмелю (графи 4 і 5) визначається з площ насаджень, показаних відповідно у графах 2 і 3, і наводиться у фізичній вазі після збирання шишок хмелю та висушування їх до вологості 9-12%. Урожайність хмелю визначається як співвідношення загального валового збору (графа 4) до площі насаджень у плодоносному віці (графа 3).

4.1. У розділі відображаються власно висаджені, вирощені у поточному році живі рослини від дерев, кущів та чагарників (плодових, декоративних тощо), садивний квітковий матеріал (розсада, бульби, цибулини, насіння тощо), у тому числі рослини, що використовуються для медичних цілей, які постачаються з розсадників (включаючи садові, маточники тощо) або теплиць та знаходяться в стані, придатному для подальшого використання (садіння тощо) чи реалізації. У показниках розділу не враховуються ялинки (натуральні) новорічні та інша продукція лісорозсадників.

4.1.1. Інформація щодо саджанців плодових та ягідних насаджень, винограду, вусів суниці надається у тисячах штук з одним знаком після коми; площа, яка зайнята під ними, - у гектарах з двома знаками після коми. Кількість іншого посадкового матеріалу (ефіроолійних культур, хмелю тощо), квітково-декоративних культур, зрізаних квітів проставляється у тисячах штук з одним знаком після коми; насіння квітів показується у вазі одержаного у звітному році очищеного насіння.

4.2. У складі саджанців зерняткових насаджень ураховуються яблуня, груша, айва тощо; кісточкових - слива, вишня, черешня, абрикос, персик, кизил тощо; горіхоплідних - волоський горіх, фундук (ліщина), мигдаль тощо; цитрусових - лимон, апельсин, мандарин тощо; субтропічних насаджень - інжир, хурма, гранат, мушмула, фейхоа тощо.

4.3. У рядку 2310 (графи 1 і 2) проставляються саджанці ягідних культур (малина, смородина, аґрус, чорноплідна горобина, обліпиха тощо). Вуса суниці обліковуються окремо у рядку 2311 (графи 1 і 2).

4.4. У рядку 2312 (графи 1 і 2) показуються саджанці винограду всіх сортів.

4.5. У рядку 2314 показуються за сумою живці, підщепи, сіянці плодових культур та інших багаторічних насаджень, решта посадкового матеріалу (пагінці, паростки, батоги тощо) з відповідною розшифровкою у рядках 2315-2320.

4.6. У рядках з 2321 до 2329 відображається виробництво продукції квітництва як з відкритого, так і закритого ґрунту (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо).

4.6.1. У рядку 2321 показуються рослини зелені або з квітками, призначені для пересадження та подальшого вирощування. У цьому показнику враховується вся квіткова розсада незалежно від мети господарського використання: для реалізації, використана у власному господарстві, як маточники для отримання насіння.

4.6.2. У рядку 2322 проставляється кількість вирощених квіткових цибулин, бульб, кореневих бульб, бульбоцибулин, іншого садивного матеріалу.

4.6.3. У рядках 2323 і 2324 наводиться кількість саджанців багаторічних квіткових і декоративних насаджень (розетки коренів квіткових рослин, живі корені рослин тощо), придатних для садіння чи використання у декоративних цілях. Саджанці троянд, які будуть використані для одержання ефіроолійної сировини (пелюсток), у рядку 2323 не враховуються, а показуються у рядку 2314.

4.6.4. У рядку 2325 показуються кімнатні декоративні рослини (зелені або з квітками).

4.6.5. У рядках з 2326 до 2328 показуються зрізані квіти та бутони, придатні для складання букетів чи для декоративних цілей; зрізані гілки дерев, кущів та чагарників з квітами чи бутонами (магнолія, деякі види троянд). У цих рядках не ураховуються квіти та бутони тих видів рослин, які використовуються переважно в парфумерії, фармакології чи як інсектициди, фунгіциди.

4.6.6. У рядку 2329 показується вага насіння однолітніх, дволітніх, багатолітніх трав'янистих рослин, які вирощують головним чином для одержання квітів (включаючи садові квіти). Тут не ураховуються насіння та плоди лікарських та ефіроолійних культур, кормових рослин, трав для газонів, а також насіння дерев, кущів та чагарників для лісонасаджень.

5.1. Розділ заповнюється при наявності зрошуваних та осушених земель. Загальні принципи обліку площ меліорованих сільськогосподарських угідь викладено у підпункті 1.3 розділу I цієї Інструкції.

5.1.1. До зрошуваних земель належать:

сільськогосподарські угіддя, на яких є зрошувальна сітка (канали, трубопроводи, лотки), з'єднана з джерелами зрошення, водні ресурси яких забезпечують полив цих земель, уключаючи землі, зрошувальна сітка на яких потребує ремонту або реконструкції;

осушені землі, якщо на них побудовано зрошувальну систему з фіксованим водозабором для регулярного зрошення.

5.1.2. Доти, доки зрошувані землі не переведено в богарні, вони обліковуються як зрошувані.

5.1.3. У складі зрошуваних не обліковуються землі:

якщо ділянки, що зрошувались за допомогою пересувного іригаційного обладнання, не постійні, а місця водозабору не обладнані і змінюються;

якщо пересувне іригаційне обладнання використовується для зрошення ділянок, де меліоративне будівництво здійснюється без проектів;

землі лиманного зрошення;

осушені землі, які мають подвійне регулювання водного режиму, на яких проводилось зволожування ґрунту за допомогою шлюзування, або зрошення сільськогосподарських угідь здійснювалось дощувальними машинами і установками з каналів осушувальної сітки.

5.1.4. До осушених земель належать землі, які мають осушувальну сітку, яка забезпечує нормальний повітряно-водний режим для вирощування на них сільськогосподарських культур та іншої рослинності, а також землі, які є осушуваними, але дренажна сітка на них потребує ремонту або реконструкції.

5.2. У рядку 2451 проставляється загальна площа зрошуваних сільськогосподарських угідь; у рядку 2452 - у тому числі фізична площа, на якій фактично проводився полив у звітному році; у рядку 2453 - уся площа осушених сільськогосподарських угідь; у рядку 2454 - площа зрошуваних та осушених угідь, де встановлена дренажна система; у рядку 2455 - площа осушених угідь, де проводилося двобічне регулювання водного режиму, тобто площа, на якій у звітному році проводилося зволожування ґрунту за допомогою шлюзування чи поливу дощувальними машинами з каналів осушуваної сітки.

6.1. Розділ заповнюється за підсумками сівби озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня звітного року. У разі, якщо після звітного періоду комплекс зазначених робіт буде продовжуватися, це повинно знайти відображення у показниках форми N 29-сг за експертною оцінкою (із наданням відповідних письмових пояснень у довільній формі на бланку).

6.2. У рядку 3404 відображається площа, оброблена за різними технологіями основного обробітку ґрунту (оранка, дискування важкими дисковими боронами, безвідвальний і плоскорізний обробіток, фрезерування) восени після збору врожаю і призначена для посіву сільськогосподарських культур весною наступного року. Площа, виорана на зяб, на якій проведено у поточному році посів ярих культур під зиму, із загальної виораної на зяб площі не виключається. Також у цьому показнику враховується площа картопляного поля, переорана з метою підбирання бульб картоплі, що залишилися під час збирання врожаю.

6.2.1. У виорану на зяб площу не включаються:

площі, вперше виорані у поточному році на цілинних та перелогових землях;

пари, виорані весною і літом поточного року, але залишені під посів ярих культур у наступному році;

чорні пари, виорані восени під посів озимих культур у наступному році;

злущена і продискована стерня, якщо на цій площі не проведено наступної основної обробки ґрунту;

площі посівів цукрових буряків (фабричних) після збирання бурякокомбайнами та бурякопідіймачами.

6.2.2. У разі зменшення площі зябу через використання під посів озимих культур або у разі переводу площ зябу у чорні пари необхідно надати письмові пояснення у довільній формі стосовно зменшення показника порівняно з оперативними даними, наданими органам державної статистики на останню звітну дату (у разі їх надання).

6.3. У рядку 3406 проставляється площа чорних парів, виораних восени поточного року під посіви озимих культур у майбутньому році.

6.4. У рядку 3410 відображається площа посіву озимих культур під урожай наступного року. В цей показник включаються посіви озимих зернових культур (пшениці (включаючи тритікале), жита, ячменю, вики) та ріпаку озимого незалежно від мети їх подальшого використання - на зерно чи на зелений корм. Посіяні з осені площі інших культур, крім перелічених, ураховуються при складанні форми державного статистичного спостереження N 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20__ року" (річна) у складі ярих посівів.

6.4.1. У рядку 3411 із загальної площі озимини виділяється площа озимих зернових культур, які передбачається зібрати тільки на зерно; з неї у рядках з 3412 до 3415 у розрізі культур проставляються відповідно площі посіву пшениці озимої (включаючи тритікале озиме), жита озимого, ячменю озимого та вики. Сума показників рядків з 3412 до 3415 повинна дорівнювати показнику рядка 3411.

6.4.2. У рядку 3416 із загальної площі озимини показуються посіви ріпаку озимого на зерно. Посіви ріпаку, що призначені для використання на зелений корм, окремо не виділяються, а ураховуються у рядку 3410.