Про затвердження Інструкції про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації памятних та ювілейних монет України

Керуючись статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою нормативного регулювання порядку організації виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України, Правління Національного банку України

1. Затвердити Інструкцію про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України (додається).

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Я.Ф.Солтиса та директора Департаменту готівково-грошового обігу Н.В.Дорофєєву.

1.1. В цій інструкції викладено порядок планування, організації виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам'ятних та ювілейних монет України (далі - монети) з дорогоцінних і звичайних металів.

1.2. Терміни в цій інструкції вживаються у такому значенні:

пам'ятні монети - монети, що випускаються з нагоди відзначення важливих подій внутрішнього та міжнародного життя;

ювілейні монети - різновид пам'ятних монет, що випускаються з нагоди ювілеїв видатних осіб, визначних подій в історії держави та людства тощо;

монети із дорогоцінних металів - монети, виготовлені із золота, срібла, паладію, платини та їх сплавів;

монети із звичайних металів - монети, виготовлені із сплавів міді, нікелю, алюмінію, цинку, олова, марганцю, магнію, заліза та інших металів, які не належать до категорії дорогоцінних;

монети, якість карбування яких "пруф", - монети, що мають вищу категорію якості карбування, а також рівну дзеркальну поверхню без видимих неозброєним оком дефектів, і, як правило, матовий малюнок з випуклим рельєфом;

монети підвищеної якості карбування ("брильянт-анциркулейтед" і "анциркулейтед") - монети, що мають глянцеву поверхню площини та матову або глянцеву поверхню рельєфного малюнка без видимих дефектів або з поодинокими дефектами, що не погіршують загального вигляду монети;

монети звичайної якості карбування - монети з чистою поверхнею, що зберігає первісний блиск, і на яких допускаються незначні пошкодження (подряпини тощо), що виникли в процесі карбування;

відпускна ціна Національного банку України - ціна реалізації пам'ятних та ювілейних монет установами Національного банку України (з урахуванням ПДВ), що затверджена постановою Правління Національного банку України;

вартість виготовлення монети - сума витрат на виготовлення монети, що включається до її відпускної ціни;

дистриб'ютори Національного банку України - юридичні особи (комерційні банки, нумізматичні фірми, інші установи та організації), які на підставі відповідних договорів реалізують монети на внутрішньому та зовнішньому ринках від свого імені.

2.1. Департамент готівково-грошового обігу (далі - Департамент) розробляє перспективні довгострокові програми та річні плани випуску монет на наступний рік, може погоджувати їх з Національною академією наук України, Міністерством культури та мистецтв України, відділом з питань ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України і подає на розгляд Правління Національного банку України не пізніше вересня місяця поточного року.

2.2. При плануванні випуску монет Департамент розглядає пропозиції міністерств, інших органів виконавчої влади, наукових і культурно-освітніх установ і закладів, громадських об'єднань та організацій, а також окремих громадян, якщо вони надійшли не пізніше ніж за три місяці до подання Департаментом плану на розгляд Правління Національного банку України для можливого їх урахування.

2.3. План випуску монет на наступний рік із визначенням металів, розмірів, номіналів, тиражів і строків випуску їх в обіг затверджується Правлінням Національного банку України. Кількісний склад і тиражі монет у плані випуску визначаються з урахуванням можливостей їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, економічної ефективності та фінансування.

2.4. Банкнотно-монетний двір після отримання затвердженого плану випуску монет на наступний рік:

протягом місяця складає, узгоджує з Департаментом і подає на затвердження заступнику Голови Національного банку України поетапний план-графік робіт з виготовлення кожного найменування монети;

протягом місяця розробляє і подає на затвердження заступнику Голови Національного банку України погоджену з департаментами готівково-грошового обігу та фінансовим планову собівартість виготовлення монет, що передбачені планом випуску;

подає на розгляд Фінансового департаменту в установлений строк проект виробничої програми Монетного двору з обгрунтуванням обсягу витрат на виготовлення монет, іншої нумізматичної продукції та виконання замовлень сторонніх організацій і фірм для складання проекту кошторису Національного банку України (далі - Національний банк) на наступний рік;

у межах своїх повноважень забезпечує укладення та виконання договорів і контрактів на постачання сировини та матеріалів, які потрібні для виготовлення визначених планом тиражів монет.

3.1. Після затвердження Правлінням Національного банку річного плану випуску монет Департамент разом з Банкнотно-монетним двором розробляє проектне завдання на кожну монету та організовує розроблення ескізів монет на конкурсній основі або шляхом безпосереднього замовлення художнику. Виконавець у встановлений строк, але не пізніше ніж за чотири місяці до планового випуску монети в обіг, подає Департаменту не менше двох варіантів ескізів монети разом з авторським описом кожного варіанта.

3.2. Розгляд ескізів монет здійснюється Експертною радою з питань попереднього розгляду дизайну колекційних монет України (далі - Експертна рада).

3.3. Якщо ескізи монет розробляються на конкурсній основі, то їх передавання на розгляд Експертної ради оформляється протоколом, який складається у двох примірниках. У протоколі фіксується дата передавання і зазначається повний перелік матеріалів і документів, що передаються. Протокол підписується авторами ескізів і відповідальним секретарем Експертної ради.

3.4. Експертна рада розглядає ескізи монет протягом п'яти робочих днів з дати їх отримання. Обговорення ескізів, представлених на розгляд, проводиться за участю їх авторів.

3.5. Рішення Експертної ради (про прийняття, відхилення чи доопрацювання ескізів) приймається без участі авторів ескізів відкритим голосуванням.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість членів ради, присутніх на засіданні.

При потребі доопрацювання ескізів Експертна рада повертає їх авторам із зауваженнями та пропозиціями і встановлює строк повторного розгляду.

3.6. Рішення Експертної ради оформляється протоколом, який складається у двох примірниках, підписується присутніми на засіданні членами ради і затверджується головуючим на засіданні ради. Якщо присутній на засіданні член ради не погоджується з ухваленим у результаті голосування рішенням, то він має право письмово викласти свою думку, що фіксується у протоколі.

3.7. Оригінали ескізів монет, що схвалені Експертною радою, затверджуються Головою Національного банку або його заступником, у віданні якого знаходяться питання банкнотно-монетного виробництва.

3.8. Протягом двох днів після затвердження оригінали ескізів монет передаються до Банкнотно-монетного двору для виготовлення гіпсових моделей, але не пізніше ніж за три місяці до запланованого випуску монети в обіг.

4.1. Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених ескізів гіпсових моделей монет виготовляє і передає їх на розгляд Департаменту не пізніше ніж за два місяці до запланованого випуску монети в обіг.

4.2. Департамент протягом двох днів організовує розгляд представлених гіпсових моделей за участю експертів Департаменту, головного технолога Монетного двору, авторів ескізів, скульпторів-виконавців.

4.3. Результати розгляду оформляються протоколом, у якому має бути дано оцінку відповідності виготовленої моделі затвердженим ескізам і технічним вимогам.

У протоколі обов'язково має бути зазначено про затвердження чи доопрацювання гіпсової моделі. Якщо модель має бути доопрацьована, то в протоколі перелічуються усі зауваження щодо неї, а модель повертається на доопрацювання до Банкнотно-монетного двору. Визначається також строк її повторного розгляду.

У разі виникнення розбіжностей в оцінці окремих деталей моделі перевага надається пропозиції автора ескізу.

4.4. Протокол складається у двох примірниках і підписується

від Департаменту:

директором (заступником директора) Департаменту;

начальником (заступником начальника) управління організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики;

начальником відділу нумізматичної продукції та маркетингу;

головними експертами відділу нумізматичної продукції та маркетингу;

художниками - авторами ескізів;

від Банкнотно-монетного двору:

директором (заступником директора) Монетного двору;

головним технологом Монетного двору;

скульпторами - виконавцями моделей.

Протокол затверджується заступником Голови Національного банку.

4.5. Один примірник протоколу подається Банкнотно-монетному двору, другий зберігається в управлінні організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики.

4.6. Протокол затвердження гіпсової моделі монети є підставою для виконання Банкнотно-монетним двором робіт з виготовлення карбувального інструмента.

5.1. Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених гіпсових моделей виготовляє карбувальний інструмент і, не пізніше ніж за один місяць до запланованого випуску монети в обіг, виготовляє та передає до Центрального сховища чотири зразки монети з оригінального металу. Передавання зразків монет оформляється накладною відповідно до встановленого порядку за номінальною вартістю.

Зразки монет не входять до запланованого тиражу.

5.2. Чотири зразки монети на двох картонних ярликах, що передаються Центральному сховищу, оформляються таким чином:

зразки монет у капсулах мають бути закріплені на картонних ярликах аверсом і реверсом догори, прошиті з обох боків шнуром, кінці якого пропущено через картонний ярлик. Кінці шнура однієї капсули приклеюються до зворотного боку картонного ярлика паперовою облаткою, на яку ставиться кругла печатка Банкнотно-монетного двору;

на лицьовому боці картонного ярлика зазначаються такі реквізити: написи "Зразок затверджується", "Заступник Голови Національного банку України", дата і кругла печатка;

напис "Генеральний директор Банкнотно-монетного двору", його підпис, дата, кругла печатка;

написи "Банкнотно-монетний двір Національного банку України", "Зразок монети ...(повна назва монети)";

діаметр монети;

номінал монети;

метал;

загальна маса монети в грамах (для монет із недорогоцінних металів);

маса дорогоцінного металу в чистоті в грамах (для монет із дорогоцінних металів);

якість виготовлення монети.

5.3. Центральне сховище оприбутковує отримані зразки монет за номінальною вартістю за позабалансовим рахунком і передає їх до Операційного управління Національного банку. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером та описом.

5.4. Операційне управління Національного банку оприбутковує отримані зразки монет за номінальною вартістю за позабалансовим рахунком та передає їх до Департаменту для розгляду і затвердження. Передавання зразків монет оформляється видатковим позабалансовим ордером.

5.5. Зразки монет під час затвердження знаходяться у підзвіті відповідальної особи Департаменту.

5.6. Департамент забезпечує розгляд представлених зразків монет за участю експертів управління організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики, головного технолога, начальника цеху карбування ювілейних і пам'ятних монет Монетного двору, авторів ескізів, скульпторів - виконавців гіпсових моделей.

5.7. Результати розгляду зразків монет оформляються протоколом, у якому має бути дано оцінку їх відповідності затвердженим ескізам і гіпсовим моделям, а також визначено відповідність якості виготовлення запланованій.

У протоколі обов'язково зазначається інформація про затвердження чи незатвердження зразка.

5.8. Протокол складається у двох примірниках і підписується

від Департаменту:

директором (заступником директора) Департаменту;

начальником (заступником начальника) управління організації виготовлення, експертизи, захисту грошей і нумізматики;

начальником відділу нумізматичної продукції та маркетингу;

головними експертами відділу нумізматичної продукції та маркетингу;

художниками - авторами ескізів;

від Банкнотно-монетного двору:

директором (заступником директора) Монетного двору;

головним технологом Монетного двору;

начальником цеху карбування ювілейних і пам'ятних монет Монетного двору;

скульпторами - виконавцями гіпсових моделей.

Два примірники картонних ярликів і протокол (у разі затвердження зразків монет) підписуються заступником Голови Національного банку.

5.9. Після затвердження зразків монет кінці шнура другої капсули приклеюються до зворотного боку картонного ярлика паперовою облаткою, на яку ставиться кругла печатка Національного банку.

Департамент повертає два картонних ярлики зі зразками монет - один до Центрального сховища, а інший - до Банкнотно-монетного двору.

5.10. Якщо зразки не затверджуються, то вони повертаються до Банкнотно-монетного двору з переліком усіх зауважень і визначенням строку подання нових зразків монет на розгляд осіб, які зазначені в пункті 5.6 цієї Інструкції.

5.11. Усі перевезення зразків монет від Банкнотно-монетного двору до Центрального сховища й Операційного управління Національного банку та в зворотному порядку на підставі відповідного розпорядження здійснює Департамент перевезення цінностей та організації інкасації згідно з довіреністю, що видана Національним банком.

5.12. Затверджені зразки монет після закінчення карбування усього тиражу залишаються на Банкнотно-монетному дворі та Центральному сховищі для постійного зберігання.

6.1. Банкнотно-монетний двір за затвердженими зразками та в установлені графіком строки карбує запланований тираж монет і передає його до Центрального сховища в установленому порядку.

6.2. Паралельно з карбуванням тиражу Департамент разом з Інженерно-технічним центром і Банкнотно-монетним двором організовує випуск супутньої нумізматичної продукції (сертифікатів монет, буклетів, проспектів, листівок, сувенірної упаковки тощо).

6.3. Уведення в обіг пам'ятних і ювілейних монет здійснюється на підставі відповідної постанови Правління Національного банку. При цьому за три дні до дати випуску монети в обіг Департамент подає прес-службі Національного банку офіційне повідомлення Національного банку про випуск монети та її фотознімки для оприлюднення засобами масової інформації.

Одночасно текст повідомлення про випуск монети в обіг надсилається територіальним управлінням Національного банку, комерційним банкам України та редакції журналу "Вісник Національного банку України".

6.4. Департамент готує службове розпорядження про розподіл по територіальних управліннях Національного банку відкарбованого тиражу монет, а також супутньої нумізматичної продукції.

6.5. Центральне сховище проводить видачу монет і супутньої нумізматичної продукції територіальним управлінням Національного банку.

6.6. Департамент разом з територіальними управліннями та Операційним управлінням Національного банку організовує розповсюдження монет і супутньої нумізматичної продукції під час проведення з'їздів, конференцій, виставок, нумізматичних зібрань, ярмарків, навчальних та інших масових заходів.

6.7. Департамент забезпечує підготовку інформаційних повідомлень про нові випуски пам'ятних і ювілейних монет українською та англійською мовами для розміщення на сторінці Національного банку в мережі Інтернет, здійснює розсилання інформаційних повідомлень і рекламної продукції (буклетів, проспектів, листівок) центральним банкам і монетним дворам інших держав, спеціалізованим видавництвам і фірмам.

7.1. Відпускна ціна на пам'ятні та ювілейні монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів та її розрахунок затверджується Постановою Правління Національного банку про введення монети в обіг. На монети звичайної якості карбування відпускна ціна Національного банку встановлюється на рівні номіналу (без розрахунків).

7.2. Розрахунок відпускної ціни на монети здійснюється Департаментом готівково-грошового обігу і погоджується з Фінансовим департаментом.

7.3. Цінова політика щодо встановлення відпускних цін Національного банку грунтується на принципах ринкової ціни та вартісного методу обчислення витрат з урахуванням рівня, що склався на внутрішньому і міжнародному ринках, та економічної ефективності діяльності Банкнотно-монетного двору в цілому.

7.4. Інформацію про затвердження і зміну відпускних цін на пам'ятні та ювілейні монети Департамент доводить до відома територіальних управлінь, установ та офіційних дистриб'юторів Національного банку, а територіальні управління інформують про це комерційні банки.

7.5. До витрат, пов'язаних з виробництвом, уведенням в обіг і реалізацією монет Національного банку, включаються такі статті:

номінальна вартість монети, що є предметом колекціонування і водночас національною валютою України, що знаходиться в обігу як засіб платежу. При визначенні бази оподаткування для нарахування податку на додану вартість номінальна вартість монети не враховується;

вартість виготовлення монети, до якої входять витрати Банкнотно-монетного двору на виготовлення монет. Планова собівартість виготовлення монет розраховується Банкнотно-монетним двором відповідно до вимог діючих нормативних актів з планування і калькулювання продукції в промисловості за кожним типом і розміром монет. До планової собівартості виготовлення монет із дорогоцінних металів включається вартість золотих і срібних заготовок, що виготовлені за межами України з давальницької сировини. Планова собівартість виготовлення монет залежить від зміни курсу іноземних валют в Україні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.98 N 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" та від пільг за митні послуги згідно з Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах". Розрахунки планової собівартості виготовлення монет подаються на розгляд департаментів готівково-грошового обігу та фінансового при складанні кошторису банку для подальшого включення їх до відпускної ціни на монети;

інші витрати Національного банку, до яких входять витрати, що пов'язані з випуском монет, але не відносяться до вартості їх виготовлення Банкнотно-монетним двором. До цих витрат включаються:

витрати на розроблення дизайну монети;

транспортні витрати на перевезення монет з Банкнотно-монетного двору до Центрального сховища та територіальних управлінь;

обов'язкові платежі та збори;

витрати на випуск рекламної продукції (буклети, каталоги тощо) та проведення рекламних заходів.

7.6. Відпускна ціна на монети складається з витрат Банкнотно-монетного двору на виготовлення монет, номінальної вартості, інших витрат Національного банку, податку на додану вартість. Сума податку на додану вартість визначається відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

7.7. Перегляд відпускної ціни на пам'ятні та ювілейні монети здійснюється у таких випадках:

зміна факторів, що впливають на рівень собівартості продукції, а саме: вартість матеріальних витрат, зокрема зростання вартості золотих і срібних заготовок, що виготовлені за межами України із давальницької сировини, у структурі собівартості монет із дорогоцінних металів у зв'язку із зростанням курсу іноземних валют в Україні, а також вартість енергоносіїв, умов оплати праці, системи оподаткування тощо;

збільшення на 20 процентів вартості дорогоцінного металу, розрахованої за офіційним курсом Національного банку, яка входить до відпускної ціни монет, порівняно з діючою вартістю дорогоцінного металу у відпускній ціні;

зміна кон'юнктури ринку, попиту на пам'ятні та ювілейні монети тощо.

Для перегляду відпускної ціни на монети Банкнотно-монетний двір подає департаментам готівково-грошового обігу та фінансовому розрахунки нової вартості їх виготовлення, порівняльний аналіз зміни складових ціни та обгрунтування щодо факторів, які вплинули на зміну вартості виготовлення монет.

Нові відпускні ціни затверджуються відповідною постановою Правління Національного банку за поданням Департаменту готівково-грошового обігу після узгодження з Фінансовим департаментом і враховуються при внесенні змін до кошторису Національного банку.

8.1. Банкнотно-монетний двір передає до Центрального сховища пам'ятні та ювілейні монети в упаковці, що відповідає вимогам установлених технічних умов.

8.2. Центральне сховище зараховує монети, отримані від Банкнотно-монетного двору, до резервних фондів та обліковує їх відповідно до Порядку фінансового обліку операцій з готівкою, пам'ятними та ювілейними монетами, іншою нумізматичною продукцією у системі Національного банку.

8.3. Центральне сховище обліковує монети із дорогоцінних і недорогоцінних металів у резервних фондах банкнот і монет за індексом 7 "пам'ятні та ювілейні монети" з розподілом за номіналами. При цьому кожній монеті присвоюється відповідний код. Пам'ятні та ювілейні обігові монети звичайної якості обліковуються за індексом 5 "придатні обігові монети".

8.4. У Центральному сховищі пам'ятні та ювілейні монети зберігаються окремо від інших монет і цінностей.

8.5. Центральне сховище на підставі відповідного розпорядження видає і приймає пам'ятні та ювілейні монети від територіальних управлінь та установ Національного банку. При цьому монети й індивідуальна упаковка мають бути непошкодженими.

9.1. Розподіл пам'ятних та ювілейних монет по територіальних управліннях і установах Національного банку здійснюється Департаментом на підставі розпорядження, що має бути підписане заступником Голови Національного банку.

9.2. У разі додаткової потреби в монетах територіальні управління та установи Національного банку надсилають Департаменту заявки за підписом керівника, у яких зазначаються назва, кількість і вид металу за кожним найменуванням монет. На підставі отриманих заявок та залежно від наявності монет у Центральному сховищі Департамент готує розпорядження про їх видачу територіальним управлінням та установам Національного банку.

9.3. З Центрального сховища монети, що укомплектовані за видами, надходять до територіальних управлінь Національного банку у відповідній упаковці. Інкасатори отримують ці монети згідно з описом і видатковим позабалансовим ордером за дорученням, що оформляється відповідно до діючого порядку.

9.4. Матеріально відповідальні особи приймають доставлені інкасаторами монети за описом, перевіряють правильність оформлення картонного ярлика, цілісність ящика й обв'язки, чіткість відбитка пломби і відповідність умовного шифру, зазначеному в описі. Про прийняття монет вони розписуються на двох примірниках опису і проставляють на другому примірнику відбиток гербової печатки, який вручають інкасаторам. Перший примірник опису залишається у територіальному управлінні Національного банку.

9.5. Територіальні управління та установи Національного банку здійснюють фінансовий облік отриманих монет і надсилають Центральному сховищу підтвердження про їх отримання.

10.1. Департамент розробляє щорічний план реалізації монет територіальними управліннями та установами Національного банку, що затверджується відповідною постановою Правління Національного банку, і контролює виконання цього плану.

10.2. При розробленні планів реалізації монет Департамент враховує фактичні дані щомісячної реалізації нумізматичної продукції за попередній рік, наявні залишки монет у територіальних управліннях та Центральному сховищі, затверджений план випуску монет у поточному році і проекти територіальних управлінь.

10.3. Територіальні управління Національного банку розробляють заходи щодо виконання планів реалізації монет і щомісяця подають до Департаменту звітність про стан реалізації монет, на підставі якої він аналізує виконання планів реалізації нумізматичної продукції.

11.1. Реалізація територіальними управліннями та установами Національного банку пам'ятних та ювілейних монет комерційним банкам або іншим юридичним чи фізичним особам здійснюється за відпускними цінами Національного банку. При реалізації монет (за винятком обігових монет, які реалізують за номіналом) дистриб'юторами Національного банку може надаватися знижка до 10% від загальної суми вартості партії монет за умови, що партія включає таку кількість монет:

мельхіорових (нейзильберових) поліпшеної якості карбування - не менше ніж 200 штук;

срібних - не менше ніж 50 штук;

золотих - не менше ніж 10 штук.

Витрати, що пов'язані з наданням знижки, погоджуються з Фінансовим департаментом і передбачаються при складанні кошторису Національного банку.

11.2. Територіальні управління та установи Національного банку реалізують монети клієнтам, які обслуговуються у системі Національного банку, комерційним банкам, товариствам нумізматів, іншим торговельним підприємствам.

11.3. Реалізація монет у територіальних управліннях та установах Національного банку здійснюється через кіоски і відповідні каси продажу монет: фізичним особам - за готівку, юридичним особам - за готівку або за безготівковим розрахунком за відпускною ціною Національного банку.

11.4. Національний банк та його територіальні управління можуть приймати від фізичних осіб пам'ятні та ювілейні монети із дорогоцінних і недорогоцінних металів лише за номіналом (монети із дорогоцінних металів приймаються за номіналом тільки за відповідності ваги монети технічним даним, що зазначені в сертифікаті). При цьому стан монет повинен відповідати Правилам визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 N 152 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.99 за N 242/3535. При бажанні власника або, якщо монети із дорогоцінних металів не зберегли ознак платіжності (мають отвори і тріщини, або на них стерто зображення малого Державного Герба України та номіналу), вони можуть бути здані до скупки дорогоцінних металів територіального управління з подальшим передаванням до Державної скарбниці як брухт дорогоцінних металів залежно від проби та за цінами, що встановлені Міністерством фінансів України.

12.1. Комерційні банки, інші організації та установи надсилають територіальному управлінню заявки на монети, підписані керівником, в яких зазначають свою повну назву, місцезнаходження, а також назву, кількість і вид металу кожного найменування монет.

12.2. Комерційні банки, інші організації та установи для реалізації монет із дорогоцінних металів повинні мати ліцензію на здійснення операцій з дорогоцінними металами на території України.

12.3. Комерційні банки та інші організації та установи здійснюють попередню оплату вартості монет за платіжним дорученням на підставі рахунка-фактури, що виданий територіальним управлінням або установою Національного банку.

12.4. Видача монет комерційним банкам, іншим організаціям та установам здійснюється після надходження від них коштів на рахунок територіального управління або установи Національного банку на підставі видаткового касового ордера за довіреністю, що оформлена згідно з діючим порядком, і документом, який засвідчує особу отримувача.

12.5. Видача монет комерційним банкам, іншим організаціям та установам оформляється видатковим касовим ордером і накладною, що підтверджує відпускну ціну монет.

12.6. Доставка монет комерційним банкам, іншим організаціям та установам здійснюється їх власними силами або Департаментом перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку за окремим договором.

13.1. Монети із дорогоцінних і недорогоцінних металів можуть передаватися на реалізацію без попередньої оплати комерційним банкам, товариствам нумізматів, ювелірним магазинам, іншим торговельним організаціям у разі укладення відповідного договору.

13.2. Під час укладення договору слід передбачити забезпечення виконання зобов'язання щодо оплати вартості реалізованих монет і повернення залишків нереалізованих монет за кількістю та якістю. Таким забезпеченням може бути застава, поручительство третьої сторони тощо, що оформлені відповідними договорами в установленому законом порядку.

13.3. Видача монет під звіт без попередньої оплати здійснюється згідно з умовами договору, у якому зазначається строк реалізації (від одного до шести місяців). За згодою сторін строк реалізації може бути продовжений.

13.4. Територіальні управління видають монети комерційним банкам та іншим дистриб'юторам на підставі укладеного договору, довіреності та акта здавання-приймання.

13.5. Нереалізовані протягом зазначеного в договорі строку монети в непошкодженій індивідуальній упаковці (капсулі) підлягають поверненню установам Національного банку. В разі пошкодження упаковки (капсули) або втрати монет комерційні банки та інші дистриб'ютори повинні повністю компенсувати їх вартість за відпускними цінами Національного банку. Пошкодженими вважаються монети з пошкодженою індивідуальною упаковкою, деформовані, забруднені, а також ті, що зазнали впливу вогню, високоактивних речовин (кислота тощо) та корозії, унаслідок недотримання встановлених норм відносної вологості та температури повітря. Приймання нереалізованих монет здійснюється тією установою Національного банку, від якої монети були отримані.

13.6. Транспортні витрати, пов'язані з отриманням монет для реалізації та поверненням залишків нереалізованих монет, здійснюються за рахунок комерційних банків та інших дистриб'юторів, якщо інше не передбачено договором.

13.7. Комерційні банки та інші дистриб'ютори мають право самостійно встановлювати ціни, за якими реалізуються монети, але вони мають бути не нижчі, ніж відпускні ціни Національного банку.

13.8. У разі зміни відпускних цін Національного банку на монети установи комерційних банків та інші дистриб'ютори проводять переоцінку нереалізованих залишків монет, про що складається акт інвентаризації, один примірник якого подається територіальному управлінню Національного банку, що передало монети на реалізацію.

13.9. Переоцінка здійснюється на суму різниці між новими та раніше встановленими відпускними цінами на монети. Переоцінці не підлягають монети, що не видані клієнтам, але вартість яких вже сплачена на день переоцінки.

14.1. Національний банк реалізує монети на зовнішньому ринку (за межами України) через нумізматичні фірми (дистриб'ютори), з якими укладаються відповідні договори за рішенням Правління Національного банку.

14.2. Реалізація монет на зовнішньому ринку здійснюється за цінами, що розраховуються, виходячи з вартості дорогоцінного металу на Лондонському ринку дорогоцінних металів і суми доходу, залежно від попиту, якості, діаметра, ваги монети та вмісту дорогоцінного металу.

14.3. Департамент готує службове розпорядження на відвантаження монет іноземному замовнику і передає його до Центрального сховища або Державної скарбниці після перерахування іноземним замовником на рахунок Національного банку повної або неповної суми авансового платежу за монети.

14.4. Центральне сховище або Державна скарбниця здійснює відвантаження монет та іншої нумізматичної продукції іноземному замовнику на умовах, зазначених у договорі, з оформленням документів, передбачених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку.

Національний банк та його установи здійснюють контроль за виконанням укладених з дистриб'юторами Національного банку договорів про реалізацію монет, який передбачає:

ведення справи за кожним договором з конкретним дистриб'ютором;

листування з питань порядку та умов виконання договору;

контроль за своєчасним перерахуванням коштів за реалізовані монети та підготовку претензійних вимог у разі невиконання умов договору;

звірку суми перерахованих коштів і кількості реалізованих монет відповідно до звіту;

контроль за строками повернення нереалізованих монет;

перевірку кількості повернених монет, не реалізованих протягом зазначеного в договорі строку, і залишків монет відповідно до звіту;

організацію роботи щодо складання актів здавання-приймання за кількістю та якістю монет;

підготовку змін до діючого договору;

надання фінансовим службам установ Національного банку щомісячної інформації про хід виконання умов договору;

контроль за встановленими договорами строками, платежі за якими визначені в іноземній валюті.