4.2. Служба охорони праці виробничого об'єднання, підприємства, судновласника
4.2.1. Згідно з Законом України "Про охорону праці" та Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим Держнаглядохоронпраці, служба охорони праці створюється власником (судновласником) або уповноваженим ним органом у виробничих об'єднаннях, на підприємствах, в установах і організаціях рибної галузі, що мають статус юридичної особи (незалежно від форм власності та видів їх діяльності), для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям на виробництві та в районах промислу.
В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.
4.2.2. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку й пройшли перевірку знань з охорони праці.
4.2.3. Служба охорони праці в залежності від чисельності працівників може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Структура та штати служб охорони праці затверджуються керівниками виробничих об'єднань, підприємств, судновласниками.
4.2.4. На підставі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу охорони праці об'єднань, підприємств, установ та організацій, що підпадають під функціональне управління Держкомрибгоспу.
4.2.5. Служба охорони праці входить до структури об'єднання, підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації об'єднання, підприємства, установи, організації.
4.2.6. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб об'єднання, підприємства, судновласника.
Такий принцип зберігається при визначенні посадового становища та окладів і для інших працівників служби охорони праці.
4.2.7. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові об'єднання, підприємства, судновласнику.
4.2.8. Працівники служби охорони праці не можуть бути залучені до виконання функцій, не передбачених Законом "Про охорону праці" та Типовим положенням про службу охорони праці.
4.2.9. Перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводиться в установленому порядку до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків та періодично один раз на три роки.
4.2.10. Служба охорони праці розв'язує завдання:
а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, суден, плавзасобів і знарядь лову;
б) забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
г) вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;
ґ) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
Крім того, служба охорони праці разом з іншими відділами й службами об'єднання, підприємства, судновласника бере участь у вирішенні додаткових завдань, перерахованих у пункті 2.3 цієї СУОП.
4.2.11. У своїй діяльності працівники служби охорони праці керуються Законом України "Про охорону праці", законодавством про працю, постановами Кабінету Міністрів, наказами Держкомрибгоспу і Держнаглядохоронпраці, міжгалузевими й галузевими нормативними актами і Положенням про службу охорони праці.
4.2.12. Служба охорони праці об'єднання, підприємства, судновласника виконує такі основні функції:
4.2.12.1. Опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу й кожної посадової особи щодо створення безпечних і здорових умов праці, запобігання виробничому травматизму, профзахворюванням, аваріям та надзвичайним ситуаціям.
4.2.12.2. Проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, здійснює відомчий контроль за станом охорони праці на виробництві, організовує адміністративно-громадський контроль стану організації охорони праці.
4.2.12.3. Складає разом зі структурними підрозділами комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуто, а також розділ "Охорона праці" в колективному договорі.
4.2.12.4. Здійснює пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці, використання вітчизняного та закордонного досвіду охорони праці.
4.2.12.5. Проводить для членів екіпажів та працівників вступний інструктаж з питань охорони праці.
4.2.12.6. Організовує:
а) навчання працівників з питань охорони праці та проведення з ними семінарів;
б) придбання державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці;
в) забезпечення працівників, членів екіпажів у потрібній кількості правилами, стандартами, інструкціями, положеннями та іншими нормативними документами, що визначають безпеку мореплавства та охорону праці на виробництві, в районах промислу;
г) паспортизацію суден, плавзасобів, цехів, дільниць, атестацію робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;
ґ) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;
д) підготовку статистичних звітів з питань охорони праці;
е) розробку перспективних та поточних планів роботи щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;
є) роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів;
ж) допомогу комісії з питань охорони праці в опрацюванні потрібних матеріалів та реалізації її рекомендацій;
з) підвищення кваліфікації, навчання й перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;
и) залучення науково-дослідних, навчальних та інших організацій до розробок з охорони праці;
і) інформування Держкомрибгоспу про результати аналізу виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій, санітарного стану, умов праці на виробництві та в районах промислу.
4.2.12.7. Бере участь у:
а) розслідуванні нещасних випадків, аварій і надзвичайних ситуацій;
б) формуванні фонду охорони праці об'єднання, підприємства, судновласника і розподілі його коштів;
в) роботі комісії з питань охорони праці підприємства;
г) роботі комісії з уведення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переоснащенням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованих або модернізованих устаткування, суден, плавзасобів;
ґ) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах об'єднання, підприємства, судновласника;
д) роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;
е) опрацюванні плану попередження можливих на виробництві, в районах промислу аварій, надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження та плану (або інструкції) ліквідації аварій і надзвичайних ситуацій, якщо вони виникнуть.
4.2.12.8. Розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників та людей, які їх оточують, або довкілля, у разі відмовлення з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.
4.2.12.9. Проводить наради й консультації з питань охорони праці за участю представників функціональних підрозділів та служб.
4.2.12.10. Надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів, служб об'єднання, підприємства в розробленні заходів з питань охорони праці, складанні переліків робіт і професій з підвищеною небезпекою, переліків інструкцій з охорони праці для наявних професій та видів робіт.
4.2.12.11. Складає й подає на затвердження керівнику переліки (використовуючи чинні загальнодержавні), що діють у межах об'єднання, підприємства, судновласника:
а) перелік працівників, які зобов'язані проходити медичний огляд;
б) перелік працівників, які потребують професійного добору;
в) перелік працівників, для яких є обов'язковим профілактичний наркологічний огляд;
г) перелік робіт з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних робіт, що виконуються за нарядами-допусками або іншою дозвільною документацією.
4.2.12.12. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки й техніки, у тому числі ергономіки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників, захисту населення та довкілля.
4.2.12.13. Розробляє й подає на затвердження керівнику об'єднання, підприємства, судновласнику Положення про службу охорони праці та Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці; формує плани-графіки проведення цієї роботи, ознайомлюючи з ними всіх працівників.
4.2.12.14. Готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, а також відгуки й пропозиції до проектів галузевих нормативних актів про охорону праці, що розробляються за завданням Держкомрибгоспу.
4.2.12.15. Розглядає листи, заяви та скарги працівників з питань охорони праці та безпеки мореплавства.
4.2.12.16. Контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;
в) відповідність нормативним актам про охорону праці суден, плавзасобів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;
г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, періодичність перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт, обслуговуванні об'єктів підвищеної небезпеки;
ґ) якість і своєчасність розробки, узгодження, затвердження та перегляду інструкцій з охорони праці для професій або видів робіт у структурних підрозділах і службах;
д) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
е) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством;
є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних і наркологічних оглядів працівниками, зайнятими на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або такими, де є потреба у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів особами віком до 21 року;
ж) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначено в актах розслідування.
4.2.12.17. Здійснює зв'язок з медичними закладами, науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організовує впровадження їхніх рекомендацій; координує роботу лабораторій, що проводять оцінку санітарно-гігієнічних умов праці.
4.2.13. Спеціалісти служби охорони праці мають право:
4.2.13.1. Представляти об'єднання, підприємство, судновласника в державних та громадських установах при розгляді питань з охорони праці.
4.2.13.2. Безперешкодно в будь-який час відвідувати судна, плавзасоби, виробничі об'єкти, структурні підрозділи об'єднання, підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників; одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи й пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.
4.2.13.3. Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на суднах, плавзасобах, на об'єктах підприємств, видавати керівникам перевіреного об'єкта, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис за формою згідно з Типовим з положенням про службу охорони праці.
4.2.13.4. Залучати спеціалістів об'єднання, підприємства (з дозволу їхніх керівників) до перевірок додержання законодавства про охорону праці.
4.2.13.5. Вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного та наркологічного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.
4.2.13.6. Надсилати керівникові об'єднання, підприємства, судновласнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, які досягли певних успіхів у вирішенні проблем охорони праці.
4.2.14. Служба охорони праці виробничого об'єднання підприємств окрім функцій, перерахованих у пункті 4.2.12, також виконує:
а) розроблення рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня безпеки, гігієни праці та поліпшення стану виробничого середовища на підприємствах, суднах і плавзасобах, що входять до складу об'єднання;
б) методичне керівництво й координацію роботи підвідомчих служб охорони праці та суднових служб (з питань охорони праці);
в) контроль за станом охорони праці на підприємствах, суднах, плавзасобах та підрозділах виробничого об'єднання;
г) забезпечення підприємств та суднових екіпажів інформацією з питань охорони праці, у тому числі про причини аварій і нещасних випадків на виробництві та в районах промислу; підготовку пропозицій щодо запобігання їм.
4.2.15. Працівники служби охорони праці мають право видавати судновласникам, керівникам об'єднань, підприємств, установ, організацій та їхніх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків та порушень.
4.2.16. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.
5. Порядок проведння навчання та інструктажів з питань охорони праці
5.1. Організація проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань безпеки мореплавства і охорони праці в об'єднаннях, на підприємствах та суднах повинна проводитися відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.02.99 N 27, а також вимог Кодексу торговельного мореплавства України, Міжнародної Конвенції ПДМНВ-78/95, Міжнародних кодексів МКУБ-93 і ПДМНВ-93 Міжнародної морської організації (ІМО).
5.2. Вимоги щодо організації проведення інструктажів з питань охорони праці (вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового) наведені в таблиці 1 для берегових підприємств та в таблиці 2 для суден флоту рибного господарства.
Таблиця 1
Організація проведення інструктажів з питань охорони праці на берегових підприємствах
Таблиця 2
Організація проведення інструктажів з питань охорони праці на суднах
* Іншою дозвільною документацією може бути журнал реєстрації інструктажів.
6. Організація контролю за станом охорони праці на виробництві
6.1. Форми контролю за станом охорони праці
6.1.1. Нагляд та контроль за станом охорони праці - профілактичний захід для попередження аварій, травматизму й профзахворювань, який здійснюється службами охорони праці та керівниками виробничих підрозділів через оперативне виявлення відхилень практичних умов праці від вимог законодавства України про працю, Закону України "Про охорону праці" та нормативних актів, що видані на його підставі, галузевих правил і норм з охорони праці й безпеки виробництва, з прийняттям оперативних рішень щодо ліквідації цих відхилень.
6.1.2. Контроль за станом охорони праці організовується на всіх підприємствах і на суднах флоту Держкомрибгоспу України та здійснюється у формі:
а) контролю за експлуатацією об'єктів підвищеної небезпеки;
б) атестації робочих місць;
в) паспортизації умов праці, яка проводиться періодично і спрямована на вчасне виявлення наявних небезпечних та шкідливих виробничих чинників (НШВЧ);
г) адміністративно-громадського контролю, що має на меті безперервну перевірку стану охорони праці та її організації.
6.2. Організація контролю за експлуатацією об'єктів підвищеної небезпеки
6.2.1. Контроль за об'єктами підвищеної небезпеки - це система заходів, які при їх експлуатації мають за мету підвищення безпеки обслуговуючого персоналу та збільшення термінів використання споруд, будівель, приміщень і обладнання.
6.2.2. Об'єктами управління системи контролю за обладнанням з підвищеною небезпекою є:
а) об'єкти котлонагляду й підйомних споруд, компресори, трубопроводи під тиском, теплоенергетичні установки, електрообладнання й електроустановки, об'єкти газового господарства, холодильні установки, електроінструмент, рухомий наземний та водний (судна, плавзасоби) транспорт, об'єкти з вибухонебезпечними зонами тощо;
б) комплекс заходів з ведення безпечної експлуатації вказаних об'єктів, обладнання на робочому місці, в дільниці, підрозділі, на підприємстві, судні, плавзасобі.
6.2.3. Система контролю за об'єктами підвищеної небезпеки в рибній галузі охоплює:
а) планування робіт з безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, здійснення та контроль за виконанням своєчасного огляду цих об'єктів і випробування їх на безпеку експлуатації;
б) планування робіт щодо своєчасного ремонту та списання об'єктів, обладнання;
в) контроль стану перевірки знань персоналу, який обслуговує об'єкти, обладнання;
г) облік відповідальних за безпечний стан і експлуатацію об'єктів, обладнання з підвищеною небезпекою;
ґ) складання робочих графіків оглядів, діагностуваннь та випробувань об'єктів, обладнання (на рік, півроку, квартал);
д) контроль за наявністю відповідних інструкцій та станом їх перезатвердження;
е) формування наказів про призначення осіб, відповідальних та допущених до об'єктів підвищеної небезпеки;
є) контроль за станом виконання відповідних заходів та приписів, які направлені на підвищення безпечної експлуатації об'єктів, обладнання;
ж) ведення ділової документації, отримання довідок про стан безпечної експлуатації об'єктів, обладнання з підвищеною небезпекою.
6.2.4. Факторами, які визначають стан об'єкта з підвищеною небезпекою, є:
а) ступінь безпеки конструкцій обладнання, машини, механізму, будови, споруди, судна, плавзасобу;
б) ступінь безпеки монтажу, установки та кріплення обладнання, механізмів, пристроїв, вантажів тощо;
в) ступінь безпеки та справного стану приладів та пристроїв (манометрів, клапанів тощо) на об'єкті, обладнанні, машині, механізмі;
г) ступінь безпечного розташування, експлуатації та оточення об'єктів, обладнання, машин, механізмів;
ґ) соціально-психологічні та психофізіологічні (суб'єктивні) фактори обслуговуючого персоналу.
6.2.5. Керівник підприємства, судновласник щорічно затверджує наказ на призначення осіб, відповідальних та допущених до експлуатації об'єктів з підвищеною небезпекою згідно з правилами побудови та безпечної експлуатації цих об'єктів.
6.2.6. Адміністративні керівники, служби охорони праці, головного механіка, енергетика (залежно від структури та підпорядкованості підрозділів), а також відповідальні за стан та безпечну експлуатацію об'єктів з підвищеною небезпекою забезпечують:
а) дотримання встановленого порядку допуску персоналу до обслуговування складних механізмів і агрегатів (допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань правил безпечної експлуатації об'єктів, обладнання підвищеної небезпеки, забороняється);
б) правильну та безпечну експлуатацію об'єктів, обладнання з підвищеною небезпекою, їх технічне діагностування та випробування із заповненням відповідних граф паспортів кожної одиниці;
в) своєчасне проведення дефектоскопії відповідних деталей і вузлів устаткування та інструменту; розгляд і затвердження дефектних відомостей на ремонт устаткування, актів здачі устаткування і машин, суден до ремонту та одержання з ремонту;
г) перевірку умов праці, дотримання персоналом правил і норм безпеки при обслуговуванні, відповідності стану об'єктів, обладнання з підвищеною небезпекою правилам і нормам їх безпечної експлуатації; занесення виявлених за результатами перевірок порушень до Актів перевірок стану охорони праці та в Приписи щодо усунення виявлених порушень; контроль виконання заходів, які пов'язані з усуненням порушень за актами перевірок та приписами;
ґ) розробку організаційно-технічних заходів щодо попередження аварій, пожеж, нещасних випадків і професійних захворювань, які пов'язані з експлуатацією та ремонтом об'єктів підвищеної небезпеки;
д) узагальнення матеріалів про конструктивні недоліки устаткування, механізмів і пристроїв, через які сталися нещасні випадки або які створили небезпеку травмування працівників; підготовку відповідних пропозицій для подання вищим організаціям, а також заводам-виготовлювачам і розробникам (науково-дослідним і проектно-конструкторським організаціям); підготовку рекламацій для направлення у вищу організацію (об'єднання) або заводам-виготовлювачам і розробникам об'єктів і обладнання з підвищеною небезпекою.
6.2.7. Для виконання робіт на об'єктах з підвищеною небезпекою працівники зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці в терміни, установлені відповідними галузевими нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.
6.3. Порядок проведення атестації робочих місць
6.3.1. Атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на суднах, підприємствах і в організаціях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
6.3.2. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
6.3.3. Правовою основою для проведення атестації є чинне законодавство й нормативні акти з питань охорони й гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги й компенсації залежно від умов праці. Атестація проводиться згідно з чинними Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці.
6.3.4. Атестація робочих місць передбачає встановлення ступеня шкідливості й небезпеки праці та її характеру за гігієнічною класифікацією з обгрунтуванням зарахування робочого місця до відповідної категорії несприятливих умов праці, підтвердження (визначення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці.
6.3.5. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника об'єднання, підприємства, судновласника. Обов'язки з організації проведення атестації робочих місць покладаються на відділ організації праці й заробітної плати.
6.3.6. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по об'єднанню, підприємству, судновласника, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Позачергова атестація проводиться в разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за участю установ санітарно-епідеміологічної служби.
6.3.7. Атестація робочих місць за умовами праці передбачає:
установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
комплексну оцінку факторів виробничого середовища й характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
установлення ступеня шкідливості й небезпеки праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обгрунтування зарахування робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах;
складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни й безпеки праці.
6.3.8. Для організації проведення атестації керівник об'єднання, підприємства, судновласник видає наказ.
6.3.9. До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, служби охорони праці, органів охорони здоров'я, представників громадських організацій.
6.3.10. Атестаційна комісія:
здійснює організаційне, методичне керівництво й контроль за проведенням роботи на всіх етапах;
формує всю потрібну правову й нормативно-довідкову базу, організує її вивчення;
визначає й залучає у встановленому порядку потрібні організації для проведення спеціальних робіт;
організовує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
порівнює застосований технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину й матеріали із передбаченими в проектах;
визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує ці дослідження;
прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
встановлює на основі Державного класифікатора професій України (ДК 003-95) відповідність найменування професій і посад характеру фактично виконуваних робіт; у разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ДК 003-95 щодо роботи, яка фактично виконується;
складає на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць Карту умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Мінохоронздоров'я;
проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;
уточнює діючі пільги, вносить пропозицію на встановлення нових пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці потреби;
розробляє заходи щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.
6.3.11. За результатами атестації складається перелік:
а) робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги й компенсації, передбачені законодавством;
б) робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги й компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст.26 Закону України "Про підприємства" і ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
в) робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
6.3.12. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги й компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Перелік затверджується наказом по об'єднанню, підприємству, судновласника та зберігається протягом 75 років.
6.3.13. Затверджений перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, працівникам яких підтверджено (встановлено) право на пільги та компенсації, є підставою для формування додатків до колективного договору, де визначаються додаткові до чинного законодавства пільги й компенсації за рахунок коштів підприємства, судновласника.
6.3.14. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо поліпшення безпеки й умов праці, термін виконання та засоби, вартість робіт та джерела фінансування, ефективність заходів, відповідальні за їх виконання.
6.4. Складання санітарно-технічних паспортів стану умов праці
6.4.1. Паспортизація (оцінка умов праці) здійснюється з метою визначення безпеки виробничого середовища, забезпечення раціонального планування поліпшення умов праці, атестації робочих місць, об'єктивного встановлення пільг та компенсацій. Усі одержувані в ході паспортизації дані про умови праці заносяться до відповідних форм санітарно-технічного паспорта стану умов праці у виробничому підрозділі (цеху, самостійній дільниці, на судні), що є обов'язковим документом для кожного виробничого підрозділу (цеху, судна).
6.4.2. На суднах паспорти складаються за наявності хоча б однієї з наступних умов:
а) перебування суднового екіпажу на судні більше 24 годин;
б) судно має постійну команду або постійні робочі місця;
в) судно важливе в санітарному та протиепідемічному плані.
6.4.3. Паспорти складаються у двох примірниках, один з яких зберігається в цеху (на судні), а інший - у службі охорони праці.
6.4.4. На суднах санітарно-технічні паспорти заповнюються заводом-будівельником з урахуванням даних приймально-здавальних випробувань. Судновласник оновлює зміст паспортів після ремонту або при виникненні інших обставин, що викликали зміни у стані умов праці.
6.4.5. Паспортизація умов праці проводиться на державних, акціонерних, кооперативних та орендних підприємствах, а також у рибколгоспах та на суднах.
У якості основного паспортизованого об'єкта приймають, як правило, виробничу дільницю (суднове приміщення, палубу тощо), що характеризується приблизно однаковими умовами праці для всіх працівників. Якщо виробничі дільниці територіально роз'єднані або умови праці на рівні окремих чинників не є однаковими для всіх робочих місць, то в якості паспортизованого об'єкта має прийматися група робочих місць з приблизно однаковими умовами праці у складі дільниці (ланка, бригада, вахта, приміщення тощо) або окреме робоче місце.
6.4.6. Відповідальною посадовою особою за ведення, правильне і вчасне заповнення та зберігання санітарно-технічного паспорта є начальник цеху, дільниці, капітан судна. Методичне керівництво й консультування з питань ведення та заповнення паспорта здійснюють фахівці з охорони праці та керівники промислово-санітарних лабораторій (груп), лабораторій (груп) охорони праці.
6.4.7. Періодичність проведення вимірів та обстежень стану умов праці, перевірок та випробувань систем захисту повинна відповідати вимогам ССБП, СНиП, санітарним нормам та іншим нормам і правилам охорони праці.
Повне обстеження стану умов праці на підприємствах (окрім суден) повинно проводиться не рідше одного разу на 2 роки, а також після всіх ремонтів, реконструкцій, при появі інших обставин, що викликали погіршення стану умов праці.
6.4.8. Усі результати вимірів, обстежень, перевірок та випробувань заносяться до санітарно-технічного паспорта головами відповідних комісій, начальниками суднових служб та підписуються начальником цеху, капітаном судна. На підставі паспортизації окремих виробничих дільниць та робочих місць складається зведена таблиця основних показників стану умов праці в цеху, на судні.
6.4.9. Наведені в санітарно-технічному паспорті дані про умови праці можуть бути використані для вирішення питань про встановлення пільг та компенсацій, включення до відповідних планів проведення в оптимальні терміни відповідних профілактичних заходів з охорони праці.
6.4.10. Кількість вільних сторінок у санітарно-технічному паспорті має бути достатньою для ведення його протягом 5 років. Після вичерпання вільних сторінок, ліквідації виробничого підрозділу, списання судна паспорт повинен зберігатися ще не менше 5 років у службі охорони праці підприємства, організації, судновласника.
6.4.11. Санітарно-технічний паспорт підлягає поданню представникам позавідомчих та відомчих наглядових органів (державних та профспілкових), що контролюють правильність записів у паспорті, вносять свої зауваження й пропозиції у передбачену для цього форму паспорта.
6.4.12. Результати паспортизації повинні доводитися адміністрацією до відома трудового колективу, профкому для спільного вжиття в разі потреби профілактичних заходів.
6.4.13. У процесі паспортизації враховується з занесенням до паспорта й кількісно оцінюються передусім такі чинники умов праці, що відхиляються від норм і беруть участь у формуванні несприятливих умов праці на робочих місцях у даному виробничому приміщенні.
6.4.14. При занесенні в санітарно-технічний паспорт даних про температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря обов'язково відзначається пора року. Під час оцінки умов праці враховується лише найбільший бал за одним з параметрів клімату.
Виміри повинні виконуватися на робочих місцях на початку, в середині і в кінці робочого дня протягом 3-4 днів.
До паспорта вносяться середньостатистичні величини. Дані про параметри мікроклімату повинні бути заповнені окремо для теплої й холодної пори року.
6.4.15. Під час контролю шкідливих хімічних речовин або пилу обов'язково вказуються їхні найменування. Відбір проб при оцінюванні загазованості та запорошеності не слід проводити в день, безпосередньо наступний за робочим днем, а також у перші дві години роботи першої зміни при однозмінній та двозмінній роботі.
6.4.16. Дані щодо вібрації (рівень віброшвидкості) заносяться в паспорт за тією октавною смугою, у якій спостерігається найбільше перевищення норм. Дані щодо шуму беруться за шкалою "А" шумомірів.
6.4.17. При визначенні умов за фізичним навантаженням для жінок та осіб віком понад 50 років треба враховувати, що для них фізичні навантаження знижуються на 50%.
У разі потреби використання ЗІЗ, цей чинник умов праці враховується тільки, якщо ЗІЗ (важкий спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ органів дихання, слуху та ін.) збільшують фізичні навантаження, викликають істотні незручності, неприємні відчуття.
6.4.18. Внутрішньозмінний, внутрішньовахтовий режим праці та відпочинку може вважатися обгрунтованим, якщо він розрахований за діючими методиками, враховує стан умов праці, підтверджується відповідною документацією.
6.4.19. Умови праці за чинником освітленості приймаються за тим її видом (природним або штучним), для якого вона вище. Штучна освітленість вимірюється в темний час доби. Природна освітленість вимірюється у світлий час доби при вимкнутому штучному освітленні й оцінюється за коефіцієнтом природної освітленості. Виміри освітленості повинні виконуватися на кожному робочому місці (в робочій зоні) не менше трьох разів, за їх результатами розраховується середньоарифметична величина, що заноситься в паспорт.
6.4.20. Умови праці за чинником "Забезпеченість допоміжними приміщеннями та санітарно-побутовими пристроями" визначаються, виходячи із загального відсотка забезпеченості, записи за якими наводяться у відповідній формі санітарно-технічного паспорта. При цьому в обов'язковому порядку повинні враховуватися:
вимоги СНиП 2.09.04-87 при паспортизації умов праці на берегових підприємствах;
вимоги "Санитарных правил для морских судов СССР" при паспортизації умов праці на транспортних і допоміжних суднах;
вимоги "Санитарных правил для морских судов промыслового флота СССР" при паспортизації умов праці на промислових суднах;
вимоги "Санитарных правил для судов флота рыбной промышленности внутренних водоемов СССР" при паспортизації умов праці на суднах внутрішніх водойм.
6.4.21. Оцінка чинника "Рівень технічної безпеки виробничого обладнання й організація його обслуговування" визначається за відношенням кількості показників безпеки, що відповідають діючим вимогам нормативно-технічної документації, до загального числа показників безпеки, що належать до даного виду обладнання (РТМ 15.083-85), або за відношенням потенційно небезпечних виробничих чинників обладнання (ГОСТ 12.0.003-74 або ЕТСЭВ 790-77), від дії яких є захист працюючих, до загального числа потенційно небезпечних чинників, пов'язаних з обслуговуванням даного обладнання.
6.4.22. При оцінці чинника "Об'єм і площа виробничих приміщень на одного працюючого" використовують "Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий" СН-245-71, діючі "Правила классификации и постройки морских судов" Російського Морського Регістру судноплавства (або іншого класифікаційного товариства, на обліку якого стоїть судно, що обстежується), Санітарні правила ..., перелічені в п.7.4.20, інші документи. Забезпеченість норм виражають у відсотках або у вигляді середньоарифметичної величини дотримання вимог за об'ємом і площею.
6.4.23. При занесенні до санітарно-технічних паспортів даних щодо тяжкості й напруженості праці обов'язково вказуються найменування видів або складові тих чинників, за якими визначався рівень умов і охорони праці на робочих місцях.
6.4.24. Результати паспортизації умов праці повинні використовуватися для планування їх поліпшення, виходячи з загального стану умов праці, наявності або впливу на працівників небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
6.5. Організація адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці
6.5.1. Терміни проведення контролю та розподіл відповідальності
6.5.1.1. Контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюється щодня (щозмінно), щомісяця та щокварталу, а на суднах щовахтово, щомісяця, перед виходом судна в рейс та після його закінчення.
6.5.1.2. Безпосередні керівники робіт і посадові особи здійснюють оперативний контроль за станом охорони праці протягом усього робочого часу (зміни, вахти), а виконавці робіт - самоконтроль.
6.5.1.3. За організацію контролю стану охорони праці несуть персональну відповідальність:
а) на підприємстві (в об'єднанні, товаристві, колгоспі) - директор (начальник, голова);
б) у підрозділі - керівник підрозділу (цеху, відділу, виробничої дільниці, орендного, підрядного колективу);
в) на судні - капітан (капітан-директор, шкіпер, кранмейстер, докмейстер).
6.5.2. Щоденний (щозмінний) контроль для берегових підприємств
6.5.2.1. Здійснюється безпосереднім керівником робіт (майстром, начальником дільниці або зміни, бригадиром).
6.5.2.2. Перевіряльник зобов'язаний до початку робіт перевірити:
а) стан і правильність організації робочих місць;
б) наявність та справність обладнання й інструменту;
в) стан проходів, переходів та переїздів;
г) наявність огорож;
ґ) достатність освітлення;
д) справність вентиляції, місцевих відсосів, пило- та газоуловлювальних пристроїв;
е) наявність та справність інших засобів колективного захисту працюючих;
є) наявність та справність засобів індивідуального захисту та відповідність їх роботі, що виконується;
ж) наявність інструкцій з охорони праці на робочих місцях та знаків безпеки;
з) наявність у працівників відповідних посвідчень та наряд-допусків на виконання робіт з підвищеною небезпекою.
6.5.2.3. Усі виявлені в ході перевірки порушення вимог охорони праці повинні бути усунені до початку виконання робіт.
6.5.2.4. Якщо ці порушення не можуть бути оперативно, до початку робіт, усунені своїми силами, то безпосередній керівник робіт робить запис про порушення в журнал контролю стану охорони праці (додаток 4) і негайно доповідає про це вищому керівнику, який зобов'язаний вжити заходів щодо усунення порушень до початку робіт та прийняте рішення записати до журналу. За відсутності порушень або якщо вони до початку робіт усунені своїми силами запис у журналі не виконується.
6.5.2.5. При виникненні під час роботи загрози аварії або шкоди здоров'ю працюючих, необхідно негайно зупинити роботу і поставити до відома про це безпосереднього керівника робіт і вищого керівника.
6.5.2.6. Будь-які порушення працівниками вимог охорони праці, правил використання спецодягу та ЗІЗ повинні негайно припинятися. Відомості про порушників та допущені ними порушення записуються в журнал контролю стану охорони праці. З порушником при потребі проводиться позаплановий інструктаж з безпеки праці та накладення дисциплінарного стягнення.
6.5.3. Щомісячний контроль для берегових підприємств
6.5.3.1. Здійснюється комісією, яку призначає й очолює керівник підрозділу (цеху). До її складу входять голова цехкому підрозділу (профгрупорг), уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, цехові фахівці.
6.5.3.2. Перевірка здійснюється на кожній дільниці (зміні) в терміни, встановлені підприємством за пропозиціями керівників підрозділів, узгодженими зі службою охорони праці.
6.5.3.3. Комісія перевіряє стан організації охорони праці у відповідності до вимог ССБП та інших діючих документів з охорони праці.
6.5.3.4. Результати контролю заносяться до журналу контролю стану охорони праці на дільниці, у зміні (додаток 4).
6.5.3.5. Вживаються заходи до оперативного усунення виявлених недоліків та порушень. Про ті з них, які не можуть бути оперативно усунені силами підрозділу (цеху, відділу), його керівник зобов'язаний доповісти для вжиття необхідних заходів керівнику підприємства.
6.5.3.6. Результати контролю враховуються під час розгляду питань, пов'язаних з матеріальним стимулюванням із фондів підприємств, керівників дільниць (змін).
6.5.3.7. За результатами щомісячного контролю керівник підрозділу (начальник цеху) проводить нараду з керівниками дільниць, змін, інженерно-технічними працівниками, майстрами, бригадирами за участю членів профкому та уповноважених з охорони праці. На нараді: оголошуються результати контролю, заходи заохочення з фондів підприємства керівників дільниць (змін), які досягли високих показників з охорони праці; проводиться розбір виявлених недоліків; заслуховуються керівники, у завідуванні яких допущені істотні порушення; визначаються й записуються до журналу відповідних дільниць заходи щодо усунення виявлених недоліків з зазначенням термінів виконання.