Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

При поверхово-камерних системах розробки видобування руди в більшості випадків проводиться відбійкою зарядами глибоких свердловин на всю висоту поверху при максимальних розмірах камерних запасів, що виймаються до завалення стелини і ціликів.

Підготовчі роботи при поверхово-камерній системі полягають у проведенні польових або рудних штреків (або тих і інших) на головному відкотному горизонті, блокових підняттєвих виробок і рудоспусків, свердловин дільничного значення.

Для віднесення запасів до категорії готових до виймання в блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:

а) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою глибокими свердловинами горизонтальних шарів руди - виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення (вентиляційні, ходові, матеріальні), бурові виробки, рудоспускні, вирубні й інші виробки;

б) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою глибокими свердловинами похилих шарів руди - виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення, бурові виробки, вирубні і відрізні виробки, рудоспуски й інші виробки;

в) при варіанті поверхово-камерної системи розробки підповерховими штреками з відбійкою руди штанговими шпурами - виймальні (підповерхові) штреки й орти, виробки приймального горизонту, вирубний штрек, відрізні підняттєві виробки, випускні дучки й інші виробки;

г) при варіанті поверхово-камерної системи розробки підповерховими штреками з відбійкою руди віялами глибоких свердловин - виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення, виймальні (бурові) штреки, вирубні штреки, випускні дучки й інші виробки.

Камерно-стовпові системи розробки

Головна ознака систем - виймання руди паралельно розташованими камерами із залишенням регулярних або нерегулярних ціликів.

Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкатного горизонту, блокових підняттєвих виробок і свердловин дільничного значення.

Для віднесення запасів блока або панелі до готових до виймання повинні бути проведені такі нарізні виробки: панельні штреки, вентиляційно-ходові підняттєві виробки, рудоспуски, відрізні виробки, ніші для встановлення скреперних лебідок, різноманітні збійки й інші виробки, які передбачені проектом.

Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних контурах панелей, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс нарізних робіт.

Системи шарового виймання з закладкою

Підготовчими виробками є виробки відкотного горизонту, блокові підняттєві виробки, свердловини дільничного значення.

Для віднесення запасів до категорії готових до виймання повинні бути пройдені такі нарізні виробки: підняттєві виробки різноманітного призначення (вентиляційні, ходові, вантажні, закладні, рудоспускні), шарові штреки (видобувні та закладні), вентиляційно-закладні орти і штреки, відрізні виробки, різноманітні вентиляційно-господарські збійки й інші виробки, які передбачені технічним проектом.

Системи розробки довгими стовпами

Підготовчі роботи при системах розробки довгими стовпами полягають у проведенні польових або рудних панельних штреків, панельних підняттєвих виробок різноманітного призначення, рудоспусків і свердловин дільничного значення.

Для зарахування запасів до категорії готових до виймання повинні бути пройдені виймальні або нарізні штреки.

Камерна система розробки із закладенням виробленого простору сумішами, що твердіють

Головна ознака системи - добування руди із камер з подальшим закладанням їх сумішами, що твердіють.

Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкотного горизонту і вентиляційно-закладних виробок.

Для віднесення запасів камери до готових до виймання повинні бути проведені такі нарізні виробки: вирубні (штреки, орти), відрізні підняттєві виробки, випускні (дучки, західки), бурові (штреки, орти, камери), рудоспуски, різноманітні збійки та інші виробки, які передбачені проектом.

Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних контурах камери, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс нарізних робіт.

Запаси в тимчасових ціликах (стелі, днища, міжкамерні цілики) вважаються готовими до виймання за таких умов:

проведені необхідні нарізні виробки, передбачені проектом відпрацювання цих ціликів;

виконано нарізні роботи у тому блоці (панелі), запаси якого будуть відпрацьовані разом з запасами в тимчасових ціликах.

7.1. За показник, який характеризує інтенсивність розробки рудних родовищ, використовують величини коефіцієнта експлуатації і середнього річного зниження гірничих робіт. Коефіцієнт експлуатації характеризується кількістю корисних копалин, добутих за рік з 1 кв. м експлуатаційної площі родовища. Коефіцієнт експлуатації родовища Ke визначається як відношення кількості добутих корисних копалин за рік до експлуатаційної площі покладів:

D - річний видобуток шахти або кар'єру, тис. т;

Se - експлуатаційна площа шахти або кар'єру, кв. м, визначається за формулою (4) і наведена в графі 6 форми 1 (додаток).

7.2. Річне зниження гірничих робіт h, виражене в метрах, може бути визначене за формулою

Qn - кількість погашених запасів по шахті (кар'єру) за рік (графа 21 форми 1), тис. т;

Se - загальна експлуатаційна площа шахти (кар'єру), визначена за формулою (4), кв. м;

(гамма) - середня об'ємна вага корисних копалин в експлуатованій частині родовища, т/куб. м.

7.3. Експлуатаційна площа покладів корисних копалин на заданому горизонті є частиною геологічної площі цього горизонту і визначається як різниця між геологічною площею і площею ділянок, що не підлягають відпрацюванню з тих чи інших причин (охоронні цілики, зони тектонічних порушень і тому подібне).

Геологічною площею покладів корисних копалин на будь-якому заданому горизонті називається площа горизонтального перетину покладів на цьому горизонті.

Геологічна й експлуатаційна площі на будь-якому заданому горизонті можуть бути визначені безпосередньо за допомогою планіметра по геолого-маркшейдерських планах, на які нанесені контури покладів корисних копалин і контури ділянок, що не підлягають відпрацюванню. У зв'язку з тим, що гірничі роботи ведуться на поверсі (уступі), який має певну висоту Н, а поклади корисних копалин часто мають складну форму, значення експлуатаційної площі в межах даного поверху (уступу) варто визначати як середнє. При формі покладів, близькій до правильної геометричної форми, у межах поверху (уступу) середня експлуатаційна площа може бути визначена як середнє арифметичне з площ верхнього і нижнього горизонтів, що обмежують даний поверх (уступ) по висоті.

При складній формі покладів середню експлуатаційну площу поверхні i-го поверху (уступу) Se визначають за формулою

Qi - балансові запаси корисних копалин в i-му поверсі (уступі). Ці дані варто брати з форми 1 обліку стану й руху розкритих, підготовлених і готових до видобування запасів (графа 11). Якщо вихідні запаси змінилися за рахунок уточнення контурів покладів, об'ємної ваги чи з інших причин, то в цьому разі для розрахунків за формулою (3) слід брати уточнені запаси, визначені з урахуванням змін запасів, наведених у графах 13 і 15 форми 1;

Q'i - запаси корисних копалин в i-му поверсі (уступі), що не підлягають відпрацюванню. Кількість цих запасів слід брати з графи 12 форми 1;

Hi - висота i-го поверху (виступу);

(гамма)i - середня об'ємна вага корисних копалин в i-му поверсі (уступі). Ці дані наведені в графі 25 форми 1.

При наявності в поверсі (уступі) декількох покладів загальна експлуатаційна площа по поверху (уступу) визначається як сума відповідних площ усіх покладів у межах проектних контурів шахти (кар'єру).

7.4. Загальна експлуатаційна площа по шахті (кар'єру) Se при наявності декількох чинних поверхів (уступів) визначається за допомогою формули

E - знак суми;

(гамма) - середня об'ємна вага корисних копалин частини родовища, що перебуває в експлуатації;

n - кількість діючих поверхів, уступів.

При визначенні експлуатаційної площі за формулою (4) у підрахунок повинні включатися всі поверхи, що діють у даний звітний період.

7.5. Річне посування добувних робіт (графа 9 форми 1) визначається для гірничих підприємств, що розробляють родовище відкритим способом. Річне посування добувних робіт -го уступу li розраховується за формулою

Hi - середня висота i-го уступу у відпрацьованій частині на звітний період;

Li - середня довжина фронту добувних робіт i-го уступу за звітний період;

(гамма)i - середня об'ємна вага корисних копалин у запасах Qn , погашених за звітний період.

7.6. Довжину фронту добувних робіт Li (графа 10 форми 1) слід визначати як середнє арифметичне:

E - знак суми;

Lj - довжина фронту добувних робіт на уступі на кінець i-го місяця звітного періоду;

N - число місяців у звітному періоді.

Величина Lj визначається за маркшейдерськими планами у межах ділянок, забезпечених готовими до виймання запасами.

Річне посування в цілому по кар'єру "e" розраховується за формулою