• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил користування системами водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України

Міністерство транспорту України  | Наказ, Правила від 02.08.1999 № 393 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 02.08.1999
  • Номер: 393
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство транспорту України
  • Тип: Наказ, Правила
  • Дата: 02.08.1999
  • Номер: 393
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 393 від 02.08.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 грудня 1999 р.
за N 831/4124
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 7 від 17.01.2015 )
Про затвердження Правил користування системами водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України
З метою визначення порядку користування залізничними системами питного та технічного водопостачання, приймання стічних вод у залізничну каналізацію, а також керуючись ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт",
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила користування системами водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України (додаються).
2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Слободяну А.В.):
2.1. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України;
2.2. Забезпечити впровадження їх на підприємствах і установах залізничного транспорту України.
3. Вважати такими, що не діють на території України "Правила пользования системами водопровода и канализации на железнодорожном транспорте СССР", затверджені МШС СРСР 24.02.81 за N Д-6552.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра транспорту України - генерального директора Укрзалізниці Слободяна А.В.
Міністр І.Данькевич
Затверджено
Наказ Міністерства транспорту
України 02.08.99 N 393
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 грудня 1999 р.
за N 831/4124
Правила користування системами водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України
1. Загальні положення
1.1. Правила користування системами водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України (далі - Правила) встановлюють порядок користування залізничними системами питного та технічного водопостачання, приймання стічних вод у залізничну каналізацію та визначають порядок взаємодії між дистанцією водопостачання і санітарно-технічних пристроїв (далі - Постачальник), дистанцією цивільних споруд, службою водопостачання і водовідведення, службою цивільних споруд управління залізниці з підприємствами і структурними підрозділами залізничного транспорту, нетранспортними організаціями та населенням (далі - споживачі), водопровідно-каналізаційні пристрої яких підключені до систем залізничного водопроводу та каналізації.
1.2. Дотримання цих Правил є обов'язковим для усіх осіб, підприємств та установ, що користуються залізничними системами водопроводу та каналізації, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування та форм власності.
1.3. Під час розробки цих Правил використані такі нормативно-правові акти:
Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 1 липня 1994 р. N 65, зареєстровані Міністерством юстиції України 22 липня 1994 р. N 165/374;
Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 липня 1995 р. N 30, зареєстровані Міністерством юстиції України 21 липня 1995 р. за N 231/767;
Нормативи водоспоживання та водовідведення для технологічних процесів на підприємствах залізничного транспорту України, затверджені наказом Укрзалізниці від 2 липня 1997 р. N 158-Ц;
Будівельні норми і правила (БНіП) 2.04.01-85 Внутрішній водопровід та каналізація будинків;
Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465;
Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497.
1.4. Системи залізничного водопостачання призначені для безперебійного забезпечення водою належної якості та в нормативній кількості потреб вантажних і пасажирських перевезень, а також інших споживачів за умови раціонального використання водних ресурсів.
Системи каналізації призначені для забезпечення безперебійного відведення у належній кількості господарсько-побутових та виробничих стічних вод від підприємств та організацій залізничного транспорту, а також від нетранспортних підприємств та населення, які перебувають у договірних стосунках з Постачальником.
Кількість спожитої і відведеної води для виробничих потреб розраховується згідно з Нормативами водоспоживання та водовідведення для технологічних процесів на підприємствах залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці від 2 липня 1997 р. N 158-Ц.
Відпуск води для населення проводиться за нормами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади.
1.5. Підприємства та організації залізничного транспорту складають звіти про використання води, наявність повторного водопостачання, систем очищення стічних вод за формою: N 2-ТП (водгосп) - квартальна, затвердженою наказом Держкомстату України від 30 вересня 1997 р. N 230 "Про затвердження форми державної статистичної звітності N 2-ТП (водгосп)", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 1997 р. за N 480/2284.
Звіти надсилаються тільки органам водного господарства та організаціям, які передбачені формами звітності.
1.6. Скидання у залізничну виробничо-побутову каналізацію дренажних та атмосферних вод не дозволяється.
Стічні води, які скидаються у залізничну каналізацію, не повинні містити в собі забруднення вище граничнодопустимих концентрацій (ГДК).
Якщо стічні води тих підприємств та організацій, які користуються залізничною каналізацією, мають ступінь забруднення, що перевищує граничнодопустимі концентрації, то ці стоки перед скиданням у каналізаційну мережу підлягають попередньому очищенню на локальних очисних спорудах, які експлуатуються силами та засобами цих підприємств та перебувають на їхньому балансі.
1.7. Питна або технічна вода подається споживачам цілодобово або згідно з графіком, погодженим з Державним санітарним лікарем на залізничному транспорті та затвердженим місцевими органами виконавчої влади. Обсяги водозабезпечення залежать від технічного стану та пропускної здатності водопровідних мереж та не повинні перевищувати встановлених лімітів використання води. При збільшенні обсягів водоспоживання та водовідведення споживач зобов'язаний оформити у Постачальника додаткові технічні умови.
1.8. Якість питної води повинна відповідати санітарним та гігієнічним вимогам чинних стандартів.
1.9. Питну воду дозволяється використовувати тільки для тих виробничих потреб, де технічна вода не відповідає вимогам технологічного процесу.
1.10. У Правилах застосовуються такі терміни:
Вода питна - вода, що відповідає чинним стандартам і призначена для господарсько-побутових потреб населення, а також тих технологічних процесів промислових підприємств, у перебігу яких неможливо використати воду технічної якості.
Вода технічна - вода, яка за якістю не є питною, але відповідає вимогам, що пред'являються до води відповідного технологічного процесу.
Вода стічна - вода, що утворилася у процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (окрім шахтної, кар'єрної і дренажної вод), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
Якість води - характеристика складу і властивостей води, які визначають її придатність для конкретних цілей використання.
Водозабір - спорудження або пристосування для забору води з водного об'єкта.
Водопровід - сукупність водозабірних споруд, очисних споруд та розподільної мережі труб, які використовуються для водозабезпечення населення, комунальних, торговельних, культурно-побутових, промислових та інших підприємств і організацій.
Водопровідний увід - дільниця водопроводу від колодязя підключення на водопроводі Постачальника (виключаючи цей колодязь) до фундаменту будинку або території споживача.
Внутрішньоквартальна мережа - мережа трубопроводів, що прокладені вздовж внутрішньоквартальних проїздів.
Водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення та галузей економіки.
Ліміт забору води - граничний обсяг забирання води з водних об'єктів, який установлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
Ліміт скидання забруднювальних речовин - граничний обсяг скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об'єкти, який визначається в дозволі на спеціальне водокористування.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування.
Каналізація - сукупність споруд для відведення стічних вод з території підприємства, населеного пункту або його частини.
Вулична каналізаційна мережа - трубопроводи, прокладені вздовж вулиць, провулків, набережних тощо.
Дворова каналізаційна мережа - трубопроводи, призначені для приєднання домоволодінь до внутрішньоквартальної або вуличної каналізаційної мережі.
Каналізаційний випуск - дільниця каналізаційної мережі від будинку або території споживача до першого колодязя (без цього колодязя) на каналізаційній мережі, що належить постачальнику.
Контрольний колодязь - останній колодязь перед приєднанням до вуличної мережі каналізації.
Споживач - підприємство, установа, організація усіх форм власності, а також окремі громадяни, що мають житлові будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі - громадяни), які перебувають з Постачальником у договірних відносинах.
Власник - юридична або фізична особа, якій належать водопровідно-каналізаційні споруди, будівлі, пристрої тощо.
Первинний водокористувач - це той водокористувач, що має власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забирання води.
Вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
2. Обслуговування систем водопроводу та каналізації на залізничному транспорті
2.1. Постачальник обслуговує магістральні, вуличні (в населених пунктах), зовнішні мережі залізничного водопостачання і каналізації, колектори та загальновузлові очисні споруди господарсько-побутової каналізації, які перебувають на її балансі, за винятком водопровідних уводів та каналізаційних випусків споживачів.
Обслуговування водопровідних уводів та каналізаційних випусків, внутрішньобудинкових пристроїв, дворових та внутрішньоквартальних мереж, а також мереж на території і об'єктах споживачів забезпечують підприємства та організації, на балансі і у віданні яких названі споруди та території є.
2.2. Межею вуличної каналізаційної мережі є контрольний колодязь на ній (разом з колодязем), а межею дворової каналізації є перший від будівлі колодязь включно.
2.3. Трубопроводи гарячого водопостачання, насосно-силове обладнання бойлерних Постачальник не експлуатує і не відповідає за їх технічний стан.
2.4. Прокладати транзитні лінії водопостачання та каналізації через підвали житлових будинків забороняється.
2.5. Якщо водопровід або каналізація, що належать Постачальнику, були прокладені за письмовою згодою власника будівлі через його земельну ділянку, то останній не повинен перешкоджати Постачальнику в усуненні пошкоджень на його території. У цьому випадку Постачальник відшкодовує зазнані власником будівлі збитки.
2.6. Водопровідно-каналізаційні пристрої бюджетних організацій (лікарсько-санітарної служби, відділу навчальних закладів, спортивних організацій тощо), залізничних промислових підприємств, які не входять до складу залізниць, а також ті, що належать залізничним підприємствам і організаціям: відкриті канави, тимчасово відкриті та закриті лотки, каналізаційні вигреби та мережі від будинків до вигребів, дворові мережі, водопровідні лінії, розташовані у загальних галереях з тепловими мережами, меліоративні, дренажні пристрої, дощові каналізації (станційні, водовідвідні пристрої колійного господарства), флотаційні споруди, споруди для очищення дощових вод, локальні очисні споруди, розвідні мережі, водорозбірні колонки та пристрої для заправлення водою пасажирських поїздів, водопою худоби, обмивання та промивання вагонів, спеціальні колонки на вантажних дворах і складах, системи протипожежного водопостачання, пожежні гідранти та крани у будинках і на територіях підприємств - перебувають у віданні цих організацій та підприємств і обслуговуються самостійно своїм персоналом.
Зовнішні мережі і пристрої водопостачання та каналізації, що належать споживачу, можуть обслуговуватися та ремонтуватися силами Постачальника за наявності технічних можливостей та на договірних умовах.
2.7. Усі водопровідні мережі, що розташовані між коліями станцій, гідроколони, що забезпечують заправлення водою пасажирських та пожежних поїздів, перебувають у віданні та обслуговуванні Постачальника. Виняток становлять крани для заправлення водою пасажирських вагонів, що перебувають у віданні вагонних дільниць або дирекцій пасажирських перевезень.
2.8. Передавання на баланс або здавання в оренду залізничних водопровідно-каналізаційних споруд комунальним або іншим підприємствам та спеціалізованим організаціям може здійснюватися тільки з дозволу органу управління майном згідно з чинним законодавством.
2.9. Технічна експлуатація залізничних систем та споруд водопостачання та каналізації здійснюється згідно з вимогами, викладеними у Правилах технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 липня 1995 р. N 30, зареєстрованих Міністерством юстиції України 21 липня 1995 р. за N 231/767.
2.10. Колодязі, що встановлені на водопровідно-каналізаційних мережах, які належать споживачу, повинні бути доступними для огляду, вільними від завалів грунтом, будівельним сміттям тощо. Забороняється залишати колодязі з розбитими або зсунутими з них люками. У випадку зникнення або пошкодження кришок колодязів споживач повинен придбати нові.
3. Порядок приєднання споживачів до залізничних систем водопроводу та каналізації
3.1. Для підключення будівлі, споруди, промислового об'єкта до систем залізничного водопроводу та каналізації споживач подає письмову заяву до Постачальника. У заяві вказується:
призначення води та належна її якість (склад стічних вод);
максимальна добова витрата води або максимальне скидання стічних вод у каналізацію;
середній та максимальний час витрати води на об'єкті;
витрати води на потреби пожежогасіння;
потрібний вільний напір на вході при надзвичайних умовах та пожежному режимі водопостачання.
До заяви додаються:
копія рішення місцевих органів виконавчої влади про відведення земельної ділянки;
ситуаційний план ділянки у масштабі не менш як 1:2000 з нанесенням траси водопроводу або каналізації і вказанням місця та деталювання підключення, видається ГоловАПУ та проектною організацією.
3.2. Громадяни, що бажають приєднати свої будівлі до залізничних водопровідних або каналізаційних мереж, подають заяву до Постачальника.
До заяви додається:
копія плану земельної ділянки;
дані про кількість громадян, що там проживають;
характеристика земельної ділянки з переліком площі, худоби, птиці, теплиць, парників тощо (складаються у довільній формі).
3.3. Постачальник у місячний термін після оплати споживачем згідно з договором робіт та послуг з підготовки даних для проектування систем водопостачання та водовідведення видає технічні умови про можливість приєднання об'єкта споживача до залізничної системи водопостачання та каналізації. Термін дії технічних умов - один рік. Якщо протягом цього терміну споживач не підключився до мереж водопостачання та каналізації, то технічні умови повинні бути відновлені, при цьому споживачу можуть бути поставлені додаткові умови або відмовлено у підключенні.
3.4. Проектна документація водопровідних та каналізаційних споруд на стадії "Проект" або "Робочий проект" погоджується проектною організацією з Постачальником, службою цивільних споруд або службою водопостачання та водовідведення управління залізниці і повинна містити:
копію відповідної частини плану населеного пункту у масштабі не менш 1: 2000;
генеральний план ділянки у масштабі не менш як 1 : 500 з наявними підземними спорудами і тими, що проектуються;
план приміщення для засобів обліку водопостачання у масштабі 1 : 100;
робочу документацію у масштабі 1 : 5 - 1 : 20 на врізання водопроводу та водомірного вузла;
картографічний матеріал за проектом зон санітарної охорони джерел питного водопостачання;
розрахунково-пояснювальну записку з визначенням витрат води за видами водоспоживання (господарсько-побутові та виробничо-технічні потреби, поливальні, пожежогасіння тощо).
3.5. Проект уводу подається на погодження Постачальнику у двох примірниках. Після погодження проекту перший примірник залишається у Постачальника, а другий повертається споживачу. Розгляд проекту здійснюється у 15-денний термін з дня надходження до Постачальника.
3.6. Погоджений з Постачальником проект на будівництво вводу діє протягом трьох років. Якщо з закінченням цього терміну проект не здійснено, то він іще раз підлягає погодженню з Постачальником, службою цивільних споруд або службою водопостачання та водовідведення, при цьому вони можуть поставити додаткові умови.
3.7. Усі роботи зі спорудження, реконструкції та ремонту вводу, водомірного вузла та іншої апаратури здійснюються силами та засобами споживача під технічним наглядом представника Постачальника. Роботи зі встановлення лічильників води можуть бути виконані Постачальником за окремим договором.
3.8. Врізування у мережі залізничного водопроводу здійснюється тільки Постачальником з обов'язковим установленням зворотного клапана за умови виконання споживачем технічних умов та за наявності у нього потрібних для врізування матеріалів, запірної арматури, обладнання та оплати вартості робіт за врізування у порядку, встановленому договором.
3.9. Після влаштування водопровідного вводу і встановлення водопровідної арматури споживач зобов'язаний виконати їх прочищення, промивання, випробування, хлорування та повторне промивання з оплатою Постачальнику витрат, пов'язаних з використанням для цього води із залізничного водопроводу, потрібних реагентів, прийомом стічних вод. Після цього споживач зобов'язаний викликати представників санепідемстанції та Постачальника для відбору проб і аналізу якості води.
3.10. Підключення субспоживачів до мереж, приєднаних раніше до залізничних систем водопроводу та каналізації, може здійснюватися тільки за згоди основного споживача та виконання вимог, які викладені у пунктах 3.1 - 3.9 цих Правил.
Розрахунок за воду та скидання стоків субспоживача Постачальник проводить тільки з основним споживачем.
3.11. Після закінчення робіт з улаштування вводу водопроводу та виконання вимог пункту 3.9 цих Правил складається акт у 2-х примірниках про його технічну готовність. Акт підписують споживач і Постачальник. Один примірник акта передається Постачальнику, другий - споживачу.
3.12. Приєднання нових уводів, які не обладнані водолічильниками, без дозволу Постачальника забороняється.
Встановлення водолічильників здійснюється згідно з проектом і за наявності документів, які засвідчують:
перевірку водолічильників органами Держстандарту;
гігієнічну безпечність матеріалів, з яких вони виготовлені, або паспорта на ці лічильники.
3.13. Якщо наявні потужності систем залізничного водопостачання та каналізації не можуть забезпечити потреби споживача, то підключення додаткових споживачів може здійснюватися за умови збільшення пропускної спроможності залізничного водопостачання та каналізації за рахунок нових споживачів.
3.14. Постачальник має право не подавати воду споживачам:
за порушення умов договору, якщо це передбачено у договорі;
за відмову в переукладанні договорів на надання їм послуг з водопостачання та приймання стічних вод.
3.15. Правовою підставою на користування водою з систем залізничного водопроводу та каналізації є договір, який укладається між Постачальником та споживачем.
3.16. Власники зобов'язані утримувати належні їм засоби водопостачання та водовідведення у технічно справному стані, не допускати витікання води, передбачати максимальне повторне використання води.
3.17. У випадку зникнення або пошкодження частин лічильника води (у тому числі - стрілок, скла, циферблата, корпуса, пломб, з'єднань труб), а також виходу з ладу від впливу морозу або гарячої води споживач зобов'язаний придбати новий лічильник води або сплатити вартість його демонтажу, ремонту та встановлення.
Забороняється знімати лічильник води, здійснювати замінення його частин або положення на водомірному вузлі, знімати пломби Держстандарту без письмового дозволу Постачальника. У випадку самочинних дій споживач сплачує втрати води відповідно до пункту 7.4 цих Правил.
3.18. Тимчасові водопровідні лінії з приєднанням до мереж Постачальника прокладаються з дозволу останнього за погодженням зі службою цивільних споруд (водопостачання) управління залізниці. Тимчасові водопровідні лінії прокладаються і утримуються за рахунок споживача і на баланс Постачальника не беруться.
Термін подавання Постачальником води до тимчасового водопроводу встановлюється в розмірі 1 календарний рік, після закінчення якого дозвіл повинен поновлюватися.
Приєднання до вуличного водопроводу тимчасового водопроводу на період будівництва об'єкта виконується за узгодженим підрядником і замовником будівництва з Постачальником проектом водопостачання об'єкта за постійною схемою.
Приєднувати тимчасові водопровідні лінії до колодязів з водорозбірними колонками, пожежними гідрантами та водолічильниками не дозволяється.
3.19. Новозбудовані споруди залізничного водопостачання і водовідведення та ті, що реконструйовані, приймаються Постачальником в експлуатацію згідно з ДБН А.3 1-3-94 (Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення), затвердженим наказом Держкоммістобудування України від 5 жовтня 1994 р. N 48.
4. Вуличні водорозбори та пункти нецентралізованого водопостачання
4.1. Вуличні водорозбірні колонки та пункти нецентралізованого водопостачання (шахтні, трубчасті колодязі та окремо розташовані свердловини) призначені для обслуговування населення селищ та жителів лінійноколійних будинків і повинні встановлюватися за відсутності внутрішнього водопроводу у житлових будинках з розрахунку обслуговування населення у радіусі 100 метрів. Місця їхнього встановлення погоджуються з органами виконавчої влади та працівниками санітарного нагляду.
4.2. Власники зобов'язані стежити за збереженням та справним станом водорозбірних колонок загального користування, шахтно-питних та трубчастих колодязів, поодиноких свердловин, забезпечувати благоустрій та чистоту території навколо них, утримувати в належному стані пристрої для відведення води, проводити очищення снігу та льоду взимку, не допускати сторонніх підключень, зайвих витоків води, утворення калюж та льоду.
4.3. Не дозволяється біля водорозбору прати білизну, мити автомобілі, візки, посуд, домашніх тварин, приєднувати до водорозбірних колонок труби та шланги, вдаватися до інших дій, що суперечать санітарним нормам.
4.4. У випадку приватизації житла мешканцям приватизованих будинків на технічне обслуговування передаються пункти нецентралізованого водопостачання.
4.5. Усі роботи з очищення, ремонту, дезінфекції шахтних, трубчастих колодязів та свердловин, переданих на обслуговування мешканцям приватизованих будинків, можуть проводитися Постачальником тільки на договірних умовах.
4.6. Витрати за обслуговування пунктів нецентралізованого водопостачання залізничників на лінійних станціях відносять на експлуатаційні витрати відділків залізниць або державних підприємств з перевезення вантажів та пасажирів.
4.7. Забороняється мешканцям самовільно приєднувати внутрішні та дворові трубопроводи до вуличних водорозбірних колонок. Приєднання внутрішніх та дворових трубопроводів до водорозбірних колонок може бути здійснене за умови виконання технічних умов, виданих Постачальником, а також за умови встановлення лічильника води за рахунок споживача. Облік витрат води та розрахунок за користування водою з вуличних водорозбірних колонок здійснюється згідно з розділом 8 цих Правил.
5. Протипожежні пристрої
5.1. Обладнання пожежогасіння (пожежні гідранти, крани, пожежні насоси) встановлюється згідно з чинними правилами та використовується тільки для потреб пожежогасіння. Оплата води для потреб пожежогасіння здійснюється за рахунок організації, на балансі якої перебуває об'єкт пожежогасіння.
5.2. За наявності біля водомірного вузла обвідної лінії запірна арматура на ній пломбується представником Постачальника у закритому стані. За цілісність пломби відповідає власник.
З метою унеможливлення самовільного та безоблікового водокористування Водопостачальник може ставити пломби на пожежні гідранти та крани, які розміщені на мережі споживача.
5.3. Витрачати воду на господарські потреби з протипожежних систем, що підключені до загальних уводів, забороняється.
5.4. Якщо представник Постачальника виявить самовільне користування водою з пожежних систем та зрив пломб із запірної арматури або обвідних ліній (крім випадку, зазначеного у пункті 5.6 цих Правил), то розрахунок за воду здійснюється згідно з пунктом 7.4 цих Правил з дня початку користування водою. Якщо термін самовільного користування водою не встановлено, то розрахунок здійснюється з дня подання витягу з останнього рахунку до дня виявлення представником Постачальника самовільного користування водою і зриву пломб.
5.5. Для перевірки справності пожежної системи у будинках та спорудах, а також випробування пожежних насосів власник зобов'язаний за три доби попередити Постачальника про майбутнє випробування. У такому випадку розрахунки за воду, за відсутності водолічильників, проводяться залежно від пропускної спроможності водопровідного вводу при швидкості води 2 м/сек за час фактичного водокористування. Без погодження з Постачальником споживач не має права знімати пломби.
5.6. Зривання пломб із запірної арматури може здійснюватися без попереднього повідомлення Постачальника лише у разі гасіння пожежі. Відразу після закінчення гасіння вогню власник зобов'язаний запросити представника Постачальника для пломбування запірної арматури. Факт зривання пломб оформлюється відповідним актом.
5.7. Ремонт та утримання у справному стані пожежних систем, розміщених на мережі споживачів, здійснюється силами та засобами власників.
5.8. Миття вулиць, майданчиків та поливання зелених насаджень з пожежних гідрантів забороняється.
6. Регулювання тиску
6.1. При недостатньому напорі у залізничній водопровідній мережі для постачання водою горішніх поверхів будинків за проектами, які погоджені з Постачальником, передбачається встановлення насосів та інших пристроїв для підвищення тиску.
Насосне обладнання для підкачування холодної води, розміщене в середині житлових будинків, перебуває на балансі власника та ним експлуатується незалежно від відомчого підпорядкування.
Окремо розміщені насосні станції для підкачування холодної води перебувають на балансі Постачальника та ним експлуатуються незалежно від відомчого підпорядкування.
6.2. При напорі у зовнішній мережі залізничного водопроводу менше 10 метрів встановлення підвищувального насоса повинно проводитися з влаштуванням приймального резервуара для забирання води. При більшому тиску забирання води насосами може здійснюватися безпосередньо з зовнішньої водопровідної мережі.
6.3. Якщо при роботі насосної установки можливе зниження тиску води у мережі населеного пункту, то власник або споживач за узгодженням з Постачальником зобов'язаний побудувати за свій рахунок проміжний резервуар для забезпечення роботи цієї установки.
6.4. Проект резервуарів та насосних станцій повинен бути погоджений з Постачальником.
6.5. Постачальник несе відповідальність тільки за якість води в мережах і спорудах водопроводу, які перебувають на його балансі.
6.6. Якщо погіршується якість води у водопровідній системі споживача з причини недодержання ним санітарних норм, правил та вимог Постачальника, то відповідальність несе споживач.
7. Витікання води
7.1. Власник зобов'язаний стежити за станом внутрішньої водопровідної мережі, арматури (водорозбірних кранів, вентилів, змішувачів, засувок тощо) та санітарно-технічних приладів (умивальників, ванн, раковин, зливних бачків тощо), не допускати витікань води. Виявлені витікання води підлягають усуненню власником.
7.2. Споживач зобов'язаний використовувати питну воду тільки для потреб, які передбачені технічними умовами, та вживати заходів з метою усунення причин, що викликають втрати води.
7.3. Використання питної води із залізничного водопроводу для охолодження будь-якого обладнання за прямоточною схемою забороняється. З цією метою мають впроваджуватися системи повторного водопостачання.
7.4. При виявленні представником Постачальника витоків води у мережах споживача внаслідок їхнього пошкодження або нераціонального використання води (водолічильник на вході пошкоджений (знищений) або не працює з вини споживача) Постачальник визначає витрати води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води 2 м/сек повним перетином, 24 години на добу.
Розрахунок проводиться за фактичний час витоків води до моменту її ліквідації.
Якщо час витоків води встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.
7.5. Наявність витоків оформлюється актом, який складається в 2 примірниках представником Постачальника. Акт підписує представник організації, що перевірялася, або власник будівлі. Якщо останні не підписують акт, то він має бути підписаний представником Постачальника та із відповідним записом про відмову. Один примірник акта передається організації, що перевірялась, або власнику будівлі, другий залишається у Постачальника. Цей акт є підставою для оплати у вказані у ньому строки.
У разі незгоди споживача з діями Постачальника останній може звернутись до суду.
7.6. У випадку виникнення у споживача обгрунтованих вимог у частині достовірності показання водолічильника він може звернутися до спеціалізованої організації із заявою про його перевірку.
У разі якщо показання водолічильника більші за фактичне споживання, то раніше сплачені суми зараховуються до рахунку наступних платежів за воду та послуги каналізації або повертаються споживачу на його вимогу.
Якщо показання водолічильника були меншими, ніж фактичне водоспоживання, то споживачу виписується додатковий рахунок на сплату різниці між фактичним водоспоживанням та показанням водолічильника, що перевірявся.
7.7. При виявленні витоків води на вводі або на внутрішньому водопроводі до його вводу у квартири витрати води сплачуються житлово-експлуатаційною організацією у кількості, що визначається згідно з пунктом 7.4 цих Правил. Плата за воду мешканцям будинків нараховується за показниками квартирних водолічильників, а в разі їх відсутності - за нормами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади.
8. Облік наданої води
8.1. Облік води, яку надають, має здійснюватися, як правило, за показанням водолічильників або інших приладів обліку, що повинні бути опломбовані.
За відсутності лічильників води облік води здійснюється за нормами водоспоживання, які затверджені місцевими органами виконавчої влади (пункт 10 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497).
Норми витрати води споживачами згідно з БНІП 2.04.01-85 наведені у додатку 1 цих Правил.
Якщо облік води за водолічильниками здійснювати неможливо з причини, не залежної від споживача (зняття лічильника представником Постачальника, запотівання скла, корозії циферблата, несправності механізму тощо), кількість води, що була використана, визначається за середньодобовою її витратою за попередні два місяці.
8.2. Споживачі, що мають підсобне господарство, зобов'язані надати Постачальнику дані про наявність тварин для розрахунку за воду згідно з нормами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, а за їх відсутності приймаються норми, що наведені в додатку 2 цих Правил.
Постачальник має право перевіряти дані про чисельність водокористувачів, що споживають воду з мережі споживача, а також площу поливання.
8.3. Якщо мали місце дії споживача, що впливали індивідуально на роботу водолічильника, то кількість води, що була використана, визначається згідно з пунктом 7.4 цих Правил з дня виписки останнього рахунку до дня виявлення Постачальником самочинних дій споживача. При цьому складається акт відповідно до пункту 7.5 цих Правил.
8.4. Постачальник має право включати витрати води на промивання і гідравлічне випробування внутрішньої мережі на рахунок організації, для якої виконувалися ці роботи.
8.5. Споживачі мають право вимагати від Постачальника відомостей про якість води, що використовується для питних та господарсько-побутових потреб, а Постачальник зобов'язаний протягом місяця видати ці відомості.
8.6. Для оформлення договору на подавання води або відкриття особистого рахунку споживач подає заяву до Постачальника з розрахунком потреби у воді.
Без попереднього укладення фізичними та юридичними особами договорів з Постачальником користування водою вважається самовільним.
8.7. Плата за воду споживачами-громадянами здійснюється у порядку і в терміни, означені в типовому договорі (додаток 1 до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року N 1497), за нормами і тарифами, встановленими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Київською та Севастопольською державними адміністраціями.
Плата за воду споживачами - підприємствами, установами, організаціями здійснюється згідно з договором (додаток 3), виходячи з тарифів, установлених чинним законодавством.
У випадку зміни ціни на воду Постачальник повинен не пізніше 30 числа розрахункового місяця повідомити про це споживачів і запропонувати переукласти договір.
Споживач має право ознайомитися у Постачальника з калькуляцією витрат та розрахунком відпускної ціни на воду.
8.8. Обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів здійснюється згідно з Інструкцією про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженою наказом Мінфіну України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Мінекобезпеки України 1 жовтня 1999 р. N 231/539/118/219, зареєстрованого Мін'юстом України 19 жовтня 1999 р. N 711/4004.
8.9. Споживачі, які здійснюють на території приватного будинку підприємницьку діяльність, що вимагає споживання води, зобов'язані у місячний термін з моменту реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності повідомити про це Постачальника та укласти договір на користування водою між Постачальником і суб'єктом підприємницької діяльності.
8.10. Споживачі розраховуються за воду готівкою або в безготівковій формі. Оплата готівкою здійснюється через каси банківських установ з оформленням платіжного документа і відтиском контрольно-касового апарата, печатки тощо.
Оплата в безготівковій формі здійснюється споживачем шляхом оформлення доручення банку або іншої організації про щомісячне перерахування визначеної суми з рахунку споживача на розрахунковий рахунок Постачальника.
8.11. Споживач може вносити авансові платежі за воду.
8.12. У разі застосування безготівкової форми оплати та авансових платежів Постачальник періодично здійснює перерахунок вартості фактично відпущеної води та повідомляє про це споживача.
8.13. У випадку несплати споживачем вартості води в установлений термін за кожний прострочений день на суму оплати нараховується пеня у відповідності з умовами договору.
9. Припинення подавання води
9.1. Постачальник має право тимчасово зупинити або обмежити подавання води водоспоживачам без попередження у випадках:
припинення подачі електроенергії до виробничих дільниць Постачальника;
потреби збільшити подавання води до місця виникнення пожежі, екіпірувальним пунктам з забезпечення водою пасажирських та вантажних поїздів;
стихійного лиха;
витікання води через пошкодження або несправності дворової та внутрішньобудинкової мереж;
коли неякість питної води є загрозливою для здоров'я населення і не відповідає вимогам Держстандарту.
9.2. Постачальник має право тимчасово обмежити подавання води споживачам з попереднім повідомленням їх у випадках:
потреби збільшити подавання води на потреби залізничних перевезень;
проведення планового ремонту мереж водопроводу та каналізації;
забудівлі споживачем чинних мереж водопроводів;
закінчення терміну договору та відмови споживача укласти договір з Постачальником на надання послуг з водопостачання та водовідведення;
маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках.
9.3. При виявленні самовільного приєднання споживача до залізничної водопровідної або каналізаційної мережі Постачальник виконує відключення споживача без попередження.
9.4. У разі припинення права споживача або зміни умов спеціального водокористування з вини Постачальника, то він відшкодовує збитки споживачу згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року N 966.
10. Порядок приєднання споживачів до залізничної каналізації
10.1. Каналізуванню підлягають усі залізничні об'єкти, які обладнані внутрішнім водопроводом.
10.2. Підключення нових споживачів до залізничної каналізації дозволяється тільки за наявності проектів, розроблених проектними організаціями та погоджених з замовником, підрядником будівництва та Постачальником.
З метою збереження мереж та споруд пром-побутової каналізації, а також безаварійної роботи споруд біологічного очищення, обов'язково при отриманні дозволу на скидання стічних вод власником споруд повинні встановлюватися допустимі величини забруднювальних речовин у стічних водах кожного споживача.
10.3. Для підключення до залізничної каналізації підприємства та організації подають Постачальнику письмову заяву та лист опитування з указанням середнього та максимального добового обсягу стічних вод та графіка скидання стічних вод.
10.4. Постачальник у місячний термін приймає рішення про приєднання до залізничної каналізації та видає погоджені зі службою цивільних споруд або службою водопостачання та водовідведення технічні умови для приєднання.
10.5. Якщо стічні води споживача подаються для подальшого очищення на комунальні або відомчі очисні споруди, то споживач повинен затвердити у власника очисних споруд ліміт на скидання забруднювальних речовин.
Споживач (окрім громадян) зобов'язаний не менше одного разу у квартал проводити контрольний аналіз стічних вод, що ним скидаються в залізничну каналізацію, з визначенням кількості лімітованих речовин, які забруднюють воду. Результати контрольних аналізів повинні направлятися до Постачальника і власника очисних споруд.
10.6. Споживач повинен підтримувати задовільний санітарний стан території, де розташовані його об'єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини та відходів виробництва.
10.7. При приєднанні до мереж залізничної каналізації підприємств громадського харчування останні повинні встановити на своїй території жировловлювачі.
10.8. До каналізаційної мережі забороняється скидати сміття, грунт, вату, солому, сніг, шматки льоду, господарські та виробничі відходи, стічні води від гідронамиву, води з відстійників-накопичувачів, якщо ці води є неочищеними та не відповідають чинним санітарним правилам або якщо концентрація шкідливих речовин перевищує припустимі значення.
10.9. Скидання у водні об'єкти стічних, дренажних, поливних та інших забруднених вод підприємствами, установами і організаціями залізничного транспорту здійснюється відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465.
10.10. Постачальник має право відключати споживача у випадках:
виявлення фактів скидання у каналізацію стоків, зазначених у пункті 10.8 цих Правил, у порядку, передбаченому договором;
невиконання споживачем вимог, зазначених у пункті 1.6 цих Правил;
відмови споживача провести заміри кількості та якості стічних вод, що скидаються у залізничну каналізацію (при наявності повідомлення, що було зроблене попередньо);
стихійного лиха;
аварій на мережах та спорудах каналізації;
несправності на мережах каналізації споживача;
припинення подавання електроенергії на каналізаційні насосні станції;
маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках.
10.11. Каналізаційні мережі та споруди, що перебувають на балансі споживача, ремонтуються та обслуговуються силами та засобами споживача.
10.12. Споруди зливової каналізації експлуатуються і утримуються підприємствами та установами, на балансі яких вони перебувають.
Стічні води, що скидаються підприємствами до зливних станцій перекачування, повинні відповідати технічним умовам.
11. Облік стічних вод та порядок розрахунку за їх пропускання та очищення
11.1. Кількість господарсько-побутових стічних вод, що надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з залізничного водопроводу або з місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а при їхній відсутності - згідно з Нормативами водоспоживання та водовідведення для технологічних процесів на підприємствах залізничного транспорту України, затвердженими наказом Укрзалізниці від 2 липня 1997 р. N 158-Ц.
11.2. Споживачі, що мають власні водозабори та скидають стічні води у залізничну каналізацію, зобов'язані не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним, надавати Постачальнику дані про кількість стічних вод, що скидаються, та показники їхньої якості.
11.3. У випадку розрахунку за скидання стоків згідно з пропускним перетином труби водопровідного вводу кількість стічних вод дорівнює кількості води, яка визначається згідно з пунктом 7.4 цих Правил.
11.4. Постачальник має право шляхом обстеження на місці перевіряти наведені споживачем дані про кількість та якість стоків, що скидаються у залізничну каналізацію.
Якщо споживач має власний водозабір та у призначений термін не надав даних про кількість і якість стічних вод, що їх він скинув у каналізацію за минулий місяць, або вказав невірні дані про їхню кількість, то Постачальник має право на підставі складеного акта зробити перерахування сплати за скид стічних вод за даними, які він має, або за пропускною спроможністю колектора споживача. При цьому Постачальник може зробити перерахування за період подання споживачем невірних даних, але не більш ніж 6 місяців.
11.5. Вода, що її витрачають на поливання перонів, привокзальних площ, зелених насаджень, вулиць, городів та присадибних ділянок, заповнення водосховищ, заправлення локомотивів та пасажирських вагонів, якщо вона після цього не скидається у каналізацію, при розрахунках за скидання стічних вод не враховується.
11.6. За самовільне скидання стоків у залізничну каналізацію оплата стоків здійснюється згідно з пропускною спроможністю вводів водопроводу при швидкості руху 2 м/сек при роботі на протязі 24 годин на добу з моменту самовільного приєднання.
Якщо дату самовільного підключення до каналізації встановити неможливо, то періодом самовільного користування каналізацією вважається один місяць.
11.7. При обстеженні каналізації споживача Постачальник складає акти, що оформлюються згідно з вимогами, викладеними у пункті 7.5 цих Правил.
11.8. Розрахунки за скидання стоків споживачами здійснюються у порядку, викладеному у пунктах 8.6 - 8.11 та додатку 4 цих Правил.
12. Охорона систем водопроводу та каналізації на залізничному транспорті
12.1. При виявленні на спорудах водопроводу та каналізації пошкоджень або несправностей (розбиті люки колодязів, осідання колодязів або грунту біля них, надходження води у колодязь з грунту тощо) споживач повинен негайно повідомити про це Постачальника.
12.2. Власник несе повну відповідальність за технічний стан усіх запірних пристроїв на водопровідних уводах та каналізаційних випусках для попередження підтоплення підвальних приміщень у випадках аварій на залізничних мережах водопроводу та каналізації.
12.3. У випадку підтоплення підвальних або інших приміщень з причини неякісно виконаної гідроізоляції, негерметичного закриття вентилів або засувок, несправності споруд та приладів, що перебувають на балансі споживача, відповідальність за завдані збитки несе споживач.
12.4. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
складувати на водопровідних та каналізаційних мережах і пристроях різноманітні матеріали та предмети, сміття тощо;
влаштовувати над водопровідними та каналізаційними мережами будівлі без дозволу Постачальника;
проводити роботи на залізничних водопровідних та каналізаційних мережах: відкривати люки колодязів, спускатися в них, відкривати або закривати засувки тощо;
скидати зворотні води у водні об'єкти без одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування;
порушувати санітарний режим у зонах охорони водних об'єктів.
12.5. Організації та підприємства, що пошкодили споруди водопроводу та каналізації, які перебувають на балансі Постачальника, зобов'язані негайно повідомити його про пошкодження, ліквідувати пошкодження своїми силами та засобами під технічним наглядом представника Постачальника, сплатити вартість втраченої води, витрати якої визначаються у відповідності з пунктом 7.4 цих Правил, а також відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з цими пошкодженнями.
12.6. У випадку тривалого припинення користування водою споживач зобов'язаний не пізніше як за тиждень письмово повідомити про це Постачальника з припиненням дії договору. У разі постійного припинення користування водою укладений між сторонами договір розривається . Термін припинення користування водою враховується з моменту встановлення Постачальником пломб на запірній арматурі вводу.
12.7. Якщо підприємство або окремий громадян забруднюють стічними водами, побутовими відходами, а також відходами промислового або сільськогосподарського виробництва санітарні зони свердловин або водозабори питної води, то воно (він) зобов'язане (ий) відшкодувати Постачальнику збитки, які він вимушений зазнавати у зв'язку з цими забрудненнями.
12.8. Юридичні та фізичні особи, які винні у руйнуванні або крадіжці комплектуючих залізничного водопроводу та каналізації, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
12.9. У випадку втрати води при аваріях на спорудах залізничного водопроводу, що перебувають на балансі структурних підрозділів залізничного транспорту, матеріальні збитки включаються до рахунку цих підрозділів.
12.10. У разі втрат води з причини несвоєчасного прибуття або неприбуття представників служб, яких викликали для ліквідації аварії, непродуктивні витрати (простій механізмів, оплата праці тощо), збитки відшкодовують підприємства та організації, представники яких вчасно не з'явилися до місця аварії.
12.11. У випадках тривалого припинення подавання води, надзвичайних ситуацій, аварій на спорудах, мережах, в устаткуванні систем водопостачання, а також при забрудненні вододжерел небезпечними речовинами Постачальник повинен терміново повідомляти органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду на залізниці для організації проведення профілактичних заходів.
Рішення про відновлення діяльності об'єкта водопостачання виноситься на підставі лабораторних даних про відповідність питної води вимогам санітарних норм і державних стандартів з участю спеціалістів державного санітарного нагляду.
13. Відомчий контроль за водопостачанням та каналізацією на залізничному транспорті
13.1. Контроль за ефективністю роботи очисних споруд і якістю стічних вод, які скидаються у водойми, комунальну або об'єктну каналізацію, здійснюється виробничими лабораторіями залізничних підприємств.
13.2. Санітарно-епідеміологічна служба на залізничному транспорті здійснює плановий санітарний контроль щодо скидання стічних вод у каналізаційні мережі та водні об'єкти і впливу їх на умови водокористування.