Про затвердження Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ та Положення про комісію з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ

Відповідно до норм Кримінального кодексу України та з метою своєчасного направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ, удосконалення порядку їх розподілу, упорядкування їх направлення до установ відповідного виду режиму, згідно з положеннями Виправно-трудового кодексу України

1. Затвердити:

Інструкцію про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі-Інструкція), що додається;

Положення про комісію з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі-Положення), що додається.

2. Начальникам управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області:

2.1. У тижневий термін подати до Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі-Департамент) для затвердження персональний склад регіональних комісій з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі-комісії).

2.2. У двотижневий термін на підставі зазначеного Положення розробити та затвердити відповідні положення про регіональні комісії.

2.3. Організувати вивчення Інструкції з відповідними категоріями посадових осіб управлінь (відділів), слідчих ізоляторів і виправно-трудових установ та у двотижневий термін прийняти від них заліки.

2.4. Забезпечити контроль за неухильним виконанням вимог Інструкції.

3. Фінансовому управлінню (Комаров П.О.), управлінню матеріально-технічного забезпечення (Романенко В.М.), управлінню кадрів (Кузьмін В.П.) та інформаційно-технічному центру (Каплун В.М.) Департаменту здійснити організаційні заходи щодо фінансового, матеріально-технічного і кадрового забезпечення роботи регіональних комісій.

4. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 травня 1999 р. N 37 "Про затвердження Інструкції про порядок розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ та переведення засуджених з однієї установи до іншої", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 червня 1999 року за N 360/3653, визнати таким, що втратив чинність.

5. Відділу спеціального обліку Департаменту (Двойнос О.Г.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Департаменту Войцехівського М.І.

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до норм Кримінального та Виправно-трудового кодексів України. Її положення встановлюють і регламентують питання, що стосуються розподілу та направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ.

2. Розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах (тюрмах) (далі-СІЗО) комісіями з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, зі слідчих ізоляторів (тюрем) до виправно-трудових установ (далі-комісії), що утворюються в управліннях (відділах) Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі-Департамент) в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області та підзвітні й підконтрольні голові Департаменту.

3. Розподіл та направлення засуджених до позбавлення волі осіб здійснюються на підставі статті 12 Кримінального кодексу України та статті 19 Виправно-трудового кодексу України за відповідними індивідуальними або персональними нарядами до виправно-трудових установ:

3.1. Тюрми.

У тюрмах відбувають покарання:

1) чоловіки та жінки, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

2) чоловіки, які вчинили в повнолітньому віці такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника;

3) особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі за перелічені в підпункті 2 пункту 3.1 цієї Інструкції злочини і знову вчинили будь-який із цих злочинів або такі злочини: умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого; згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також згвалтування малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах;

4) особи, переведені із виправно-трудових установ за підставами, передбаченими статтею 47 Виправно-трудового кодексу України;

5) особи, які на підставі рішень суду відбувають позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення, продовжують відбувати позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення в порядку та на підставі цих рішень до закінчення визначених у них строків, або до винесення нового судового рішення.

3.2. Виправно-трудові колонії особливого режиму.

У виправно-трудових колоніях особливого режиму відбувають покарання чоловіки:

1) яким покарання у виді смертної кари замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії;

2) перелічені у підпункті 3 пункту 3.1 Інструкції, якщо вони відбули позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення, призначене рішенням суду, відбули строк позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення, визначений Департаментом, або переведені для дальшого відбування покарання з тюрми у виправно-трудову установу в порядку та на підставах, передбачених статтею 46 Виправно-трудового кодексу України;

3) засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк;

4) які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; згвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання при обтяжуючих обставинах; грабіж при обтяжуючих обставинах; шахрайство при обтяжуючих обставинах; створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань; хуліганство при обтяжуючих обставинах; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; незаконне заволодіння транспортним засобом; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи і знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджуються до позбавлення волі на певний строк;

5) засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які мають судимість за умисний тяжкий злочин.

3.3. Виправно-трудові колонії суворого режиму.

У виправно-трудових колоніях суворого режиму відбувають покарання чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі або засуджені до позбавлення волі за злочини проти основ національної безпеки України.

3.4. Виправно-трудові колонії посиленого режиму.

У виправно-трудових колоніях посиленого режиму відбувають покарання чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

3.5. Виправно-трудові колонії загального режиму.

У виправно-трудових колоніях загального режиму відбувають покарання:

чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк за злочини середньої тяжкості;

жінки, засуджені до відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які вчинили особливо тяжкі, тяжкі або середньої тяжкості злочини.

3.6. Виправно-трудові колонії-поселення.

У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили злочини з необережності, відбувають покарання особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, що вчинені з необережності.

У виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, що вчинили умисні злочини, відбувають покарання вперше засуджені до позбавлення волі особи, що вчинили злочини невеликої тяжкості, а також особи, переведені в ці колонії в порядку, передбаченому статтею 46 Виправно-трудового кодексу України, з колоній загального, посиленого і суворого режиму.

За мотивованим рішенням комісії повнолітнім особам, уперше засудженим до позбавлення волі за умисні злочини середньої тяжкості, може бути призначено відбування покарання у виправно-трудових колоніях-поселеннях для осіб, які вчинили умисні злочини.

Не підлягають розподілу до виправно-трудових колоній-поселень для осіб, які вчинили умисні злочини, уперше засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості:

1) особи, які злісно порушували вимоги режиму в місцях попереднього ув'язнення;

2) інваліди першої і другої груп та особи, які досягли пенсійного віку;

3) вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років;

4) особи, які не пройшли повного курсу лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

5) особи, які засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

6) особи, яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також щодо яких судом було скасовано умовне засудження, відстрочку виконання вироку чи звільнення від відбування покарання з випробуванням і які були направлені для відбування покарання, призначеного вироком;

7) особи, яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

3.7. Виховно-трудові колонії.

У виховно-трудових колоніях відбувають покарання засуджені до позбавлення волі неповнолітні.

4. Із засудженими, яким за формальними ознаками може бути призначено відбування певного строку позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення або яких може бути розподілено до виправно-трудових колоній-поселень для осіб, які вчинили умисні злочини, членами комісії обов'язково проводиться співбесіда, і за наслідками всебічного вивчення їх особистості та з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину приймається мотивоване рішення із зазначенням у протоколі засідання об|рунтованої думки комісії щодо визначення виду виправно-трудової установи засудженому.

5. Про прийняття комісією рішення щодо визначення виду виправно-трудової установи засудженому оголошується під розпис на витязі з протоколу її засідання, що долучається до матеріалів його особової справи.

6. Запити на індивідуальні наряди (додаток 1 до Інструкції) щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до виправно-трудових установ за межі регіону підписуються головою комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до відділу спеціального обліку Департаменту.

7. Індивідуальні наряди на запити готуються відділом спеціального обліку Департаменту протягом трьох робочих днів та в установленому порядку надсилаються ініціатору запиту.

8. За індивідуальними нарядами Департаменту направляються:

засуджені особи, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні установ визначеного виду режиму або через відсутність в регіоні достатньої кількості установ для окремого розміщення осіб, які проходять за одним вироком суду як учасники процесу;

особи, які до засудження постійно проживали за межами регіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв'язки з близькими родичами (матір'ю, батьком, чоловіком, дружиною, дітьми, рідними братами і сестрами, онуками, дідом і бабою, усиновителями, усиновленими) за межами цього регіону.

9. Запити на персональні наряди (додаток 2 до Інструкції) щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до виправно-трудових установ за межі регіону підписуються головою комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до відділу спеціального обліку Департаменту.

10. Персональні наряди на запити готуються відділом спеціального обліку Департаменту протягом п'яти робочих днів та в установленому порядку надсилаються ініціатору запиту.

На особу, якій комісією визначено відбування позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення, в індивідуальному наряді зазначається строк відбування позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення та вказується, де засуджений повинен відбувати строк позбавлення волі, що залишився.

При визначенні засудженому відбування позбавлення волі у вигляді тюремного ув'язнення цей вид виправно-трудової установи призначається на строк до 10 років.

11. За персональними нарядами Департаменту розподіляються:

засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні), незалежно від наявності в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області установ відповідного виду режиму;

особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

особи, засуджені за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство: двох або більше осіб; заручника; особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; вчинене на замовлення; вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 Кримінального кодексу України; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника, які за висновком комісії повинні відбувати покарання в установах суворого або посиленого виду режиму;

особи, які за висновком комісії повинні відбувати покарання в тюрмі;

особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

12. Категорично забороняється переміщення засуджених, які прибули до виправно-трудових установ за персональними нарядами, до інших установ без погодження з Департаментом.

13. За наявності виняткових обставин, які перешкоджають подальшому триманню засудженого у даній виправно-трудовій установі, його переведення з виправно-трудової установи одного регіону до установи іншого регіону здійснюється за персональними нарядами на підставі рішення відповідної комісії Департаменту з питань переведення засуджених з однієї установи до іншої.

14. Засуджені до позбавлення волі особи, які за висновком начальника медичної частини СІЗО потребують стаціонарного лікування у спеціалізованих установах-лікарнях або в лікарнях при установах, направляються до зазначених установ.

15. Особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі на певний строк за злочини проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; геноцид; посягання на життя представника іноземної держави; захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника відбувають покарання у виправно-трудових установах, які розташовані за межами тієї області, де було вчинено злочин

16. Без нарядів із СІЗО до виправно-трудових установ направляються:

неповнолітні особи жіночої статі - до Мелітопольської виховної колонії Запорізької області;

жінки, які вчинили злочини з необережності, - до Орджонікідзевської виправної колонії Дніпропетровської області;

інваліди I та II груп жіночої статі, засуджені до позбавлення волі на певний строк, - до Дніпродзержинської виправної колонії Дніпропетровської області; засуджені до позбавлення волі на певний строк, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, - до Чернігівської виправної колонії Чернігівської області;

уперше засуджені до позбавлення волі на певний строк жінки з вагітністю понад чотири місяці або такі, які мають при собі дітей до трьох років, - до Чорноморської виправної колонії Одеської області; засуджені до позбавлення волі на певний строк, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, - до Чернігівської виправної колонії Чернігівської області;

засуджені чоловіки, колишні працівники правоохоронних органів (Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів"), яким комісією визначено відбування покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму, - до Ленської виправної колонії Чернігівської області.

17. Звернення засуджених осіб та інших громадян з питань розподілу та направлення засуджених із СІЗО до виправно-трудової установи подаються на розгляд голові регіональної комісії не пізніше однієї доби з дня їх отримання і розглядаються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Про результати розгляду заяв і скарг іншим громадянам надається письмова відповідь, а засудженому оголошується під розпис.

18. Для розгляду заяв і скарг засуджених осіб, громадян, звернень державних або громадських установ та організацій, апеляційних подань органів прокуратури з питань розподілу та направлення засуджених осіб у Департаменті наказом Департаменту створюється відповідна апеляційна Комісія, яку очолює голова Департаменту.

19. Організаційно-технічне забезпечення роботи регіональних комісій здійснює Департамент.

20. Контроль за діяльністю регіональних комісій покладається на першого заступника голови Департаменту.

Пояснення до заповнення запиту:

1. У графі 3 цифрою зазначається кількість попередніх судимостей, які не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

2. У графі 4 цифрами вказуються виправно-трудові установи:

1 - колонія-поселення для осіб, які вчинили умисні злочини невеликої тяжкості;

1.1 - колонія-поселення для осіб, які вчинили злочини з необережності;

2 - виправно-трудова колонія загального режиму;

3 - виправно-трудова колонія посиленого режиму;

4 - виправно-трудова колонія суворого режиму;

5 - виправно-трудова колонія особливого режиму;

6 - виховно-трудова колонія для осіб, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі;

6.1 - виховно-трудова колонія для осіб, вперше засуджених до відбування покарання у виді позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та злочини невеликої тяжкості;

6.2 - виховно-трудова колонія для осіб, вперше засуджених до відбування покарання у виді позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини.