Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію

контур підрахованих запасів визначений за гірничими виробками і свердловинами відповідно до вимог постійних кондицій з уключенням обмеженої зони екстраполяції, що обґрунтована даними геологічних чи геофізичних досліджень;

якість піску і гравію вивчена відповідно до вимог їхнього цільового призначення.

Запаси категорії В слід виявляти на родовищах 1-ї і 2-ї груп у контурах розвідувальних виробок, у блоках деталізації, а на родовищах 1-ї групи - також у зоні геологічно обґрунтованої екстраполяції.

з'ясовані розміри й характерні форми покладів, виявлені основні особливості умов їхнього залягання і внутрішньої будови;

контур підрахованих запасів піску і гравію визначений за гірничими виробками або свердловинами відповідно до вимог кондицій з геологічно обґрунтованою екстраполяцією;

установлені природні різновиди піску і гравію і їх співвідношення.

9.2. Попередньо розвідані запаси, які в міжнародному трипорядковому коді запасів характеризуються цифрою 2 і є третьою цифрою цього коду (..2) - запаси піску і гравію, якість, кількість, технологічні властивості, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені на рівні, достатньому для визначення промислового значення родовища (покладу).

розміри, форма, внутрішня будова покладів корисної копалини, умови їхнього залягання оцінені за геологічними та геофізичними даними і підтверджені поодинокими свердловинами або гірничими виробками;

контур підрахованих запасів корисної копалини визначений за даними продуктивних перетинів покладу гірничими виробками або свердловинами та геологічно обґрунтованою екстраполяцією відповідно до вимог кондицій.

Екстраполяція обґрунтовується аналогією з розвіданими родовищами, а також даними геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення надр. Попередньо розвідані запаси є основою для обґрунтування подальшої розвідки родовища піску та гравію.

10.1. Геологорозвідувальні роботи, що спрямовані на пошук і розвідку родовищ піску та гравію, слід проводити в послідовності, передбаченій Положенням про стадії з урахуванням особливостей, притаманних піскам та гравію.

10.2. На виявлених у процесі пошукових робіт великих або дуже складних за геологічною будовою родовищах для визначення їхнього промислового значення слід проводити пошуково-оцінювальні роботи, а в разі отримання позитивних результатів - розвідувальні роботи з метою підготовки виявлених запасів корисних копалин до промислового освоєння. Пошуки і розвідку дрібних родовищ піску і гравію простої геологічної будови, аналоги яких експлуатуються в України, слід проводити як послідовні стадії безперервного геологорозвідувального циклу.

10.3. Відповідно до Класифікації геологорозвідувальні роботи на пісок і гравій необхідно проводити за такими напрямами: геологічне вивчення виявлених корисних копалин, техніко-економічне вивчення умов їхньої експлуатації, періодична геолого-економічна оцінка об'єктів робіт.

10.3.1. Геологічне вивчення слід спрямовувати на визначення речовинного, гранулометричного і петрографічного складу, кількості, якості й технологічних властивостей піску та гравійно-піщаних порід, геологічної будови їх покладів, гідрогеологічних, гірничотехнічних та інших умов залягання покладів для обґрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.

10.3.2. Техніко-економічне вивчення родовищ піску та гравію слід спрямовувати на визначення із зростаючою детальністю гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-економічних, економічних та інших умов промислового освоєння виявлених продуктивних покладів, прийнятних способів і технологічних схем видобутку та переробки сировини, а також умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

10.3.3. Геолого-економічна оцінка об'єкта геологорозвідувальних робіт включає комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення покладів піску і гравію з метою оцінки їхнього промислового значення шляхом визначення із зростаючою детальністю техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції майбутнього гірничого підприємства, що проектується.

Оперативну геолого-економічну оцінку результатів геологорозвідувальних робіт необхідно проводити постійно. Постадійні геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт необхідно виконувати для визначення доцільності проведення геологорозвідувальних робіт наступної стадії або залучення їх до експлуатації.

10.4. Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня і детальна геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт на пісок та гравій. Кожну стадію геологорозвідувальних робіт слід закінчувати складанням геологічного звіту про результати виконаних робіт та обґрунтуванням доцільності подальшого їх проведення.

10.4.2. ГЕО-2 проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння родовищ (ділянок) піску та гравію та інвестування робіт з розвідки й підготовки їх до експлуатації. ГЕО-2 слід здійснювати на основі підрахунку попередньо розвіданих та розвіданих запасів піску та гравію і оформляти ТЕД щодо доцільності подальшої розвідки, уключаючи дослідно-промислову розробку родовища (ділянки, покладу). ТЕД включає обґрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо розвіданих запасів піску і гравію. Параметри тимчасових кондицій апробуються замовником геологорозвідувальних робіт, який фінансує їхнє проведення. У разі потреби на замовлення користувача надр параметри тимчасових кондицій апробуються ДКЗ України. Оцінку ефективності розробки родовища слід визначати за кінцевою товарною продукцією майбутнього гірничого підприємства. Техніко-економічні показники слід визначати розрахунками або приймати за доведеною аналогією з родовищами, що експлуатуються.

10.4.3. ГЕО-1 проводиться для визначення рівня економічної ефективності діяльності гірничодобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування, будівництва та реконструкції. ГЕО-1 слід здійснювати на основі розвіданих запасів піску та гравію, уключаючи ТЕО постійних кондицій для їхнього підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття інвестиційного рішення щодо будівництва гірничодобувного підприємства без додаткових досліджень. Матеріали ГЕО-1 родовища подаються на затвердження ДКЗ України. Позитивно оцінені ДКЗ України матеріали ГЕО-1 родовища є основним документом, що обґрунтовує доцільність фінансування робіт з проектування і будівництва гірничодобувного підприємства та є підставою для обліку запасів піску і гравію державним балансом.

11.1. Для ефективного вивчення родовищ піску та гравію, забезпечення можливості їх комплексного освоєння при дотриманні екологічної безпеки необхідно дотримуватись установленої послідовності геологорозвідувальних робіт, своєчасно із зростаючою детальністю проводити періодичний аналіз їх результатів відповідно до Положення про стадії.

Залежно від рівня геологічного і техніко-економічного вивчення родовищ деякі стадії геологорозвідувальних робіт можуть об'єднуватись з іншими.

Розвідка великих або складних за геологічною будовою родовищ проводиться тільки в разі позитивних висновків ГЕО-2 цих родовищ і визнання їх першочерговими для промислового освоєння замовником геологорозвідувальних робіт.

11.2. Об'єктами розвідувальних робіт відповідно до геологічного (технічного) завдання користувача надр можуть бути родовища (ділянки) піску та гравію, рекомендовані за позитивними результатами пошуково-оцінювальних робіт, попередньо розвідані ділянки родовищ, що розробляються; родовища (ділянки), що розвідані раніше і з різних причин не залучені до експлуатації; родовища, на яких необхідна переоцінка корисної копалини у зв'язку із зміною вимог промисловості до її якості.

11.3. Для розвіданого родовища, матеріали геолого-економічної оцінки якого подаються на державну експертизу до ДКЗ України, необхідно мати топографічну основу з інструментально прив'язаними та нанесеними на топографічну основу розвідувальними та експлуатаційними виробками (свердловини, шурфи, канави, кар'єри тощо), а також природними відслоненнями і господарчими об'єктами (трубопроводи, електролінії, населенні пункти тощо), що можуть впливати на підрахунок запасів і їх видобуток.

Масштаб топографічної основи вибирається з урахуванням розміру родовища, його геологічної будови і рельєфу поверхні родовища. Для родовищ піску та гравію топографічні плани складаються у масштабах 1:500-1:5000, а для великих за розміром родовищ зі спокійним рельєфом допускається топографічна основа масштабу 1:10000.

11.4. Для району родовища потрібно мати геологічну карту масштабу 1:50000-1:200000 з відповідними розрізами і стратиграфічними схемами, результатами виконаних геофізичних, прогнозних, пошукових, розвідувальних і інших робіт, що відображають геологічну будову району і в першу чергу характер розповсюдження і умови залягання комплексів порід, перспективних для виявлення аналогічних родовищ.

11.5. Геологічна будова родовища визначається за матеріалами виконаних при його розвідці геологорозвідувальних робіт і відображається на геологічній карті масштабу 1:500-1:10000. Геологічні, геофізичні та інші матеріали повинні бути достатніми для визначення умов залягання, внутрішньої будови покладу корисної копалини і в кінцевому результаті повинні бути достатніми для обґрунтування підрахунку запасів.

На великих родовищах формувальних пісків та пісків для виробництва скла обґрунтовуються їх геологічні межі і визначається розташування ділянок, на яких оцінені прогнозні ресурси.

11.6. Розвідка родовищ піску і безвалунних гравійно-піщаних порід проводиться в основному свердловинами з частковим застосуванням гірничих виробок (шурфів і дудок), які проходяться для контролю даних буріння, визначення об'ємної густини і відбору технологічних проб. На родовищах валунно-гравійно-піщаних порід залежно від вмісту валунів і крупного гравію вибирається тип геологорозвідувальних виробок. За наявності валунного матеріалу і крупного гравію розвідка виконується шурфами і дудками з каркасно-кільцевим кріпленням стінок.

Розвідку необводнених родовищ гравійно-піщаних порід проводять переважно гірничими виробками з невеликою кількістю свердловин, а обводнених - свердловинами великого діаметра.

Застосування різних видів розвідувальних виробок визначається в кожному конкретному випадку, виходячи з особливостей геологічної будови родовища. Для встановлення правильного співвідношення виробок при розвідці родовища гравійно-піщаних порід, залежно від розмірів гравію і наявності валунів, гранулометрична характеристика порід повинна бути визначена вже на пошуковій стадії.

Розвідувальні виробки проходять на всю потужність продуктивного покладу або до прийнятого технічним завданням горизонту розробки родовища.

На різних стадіях вивчення родовищ піску та гравію слід застосовувати комплекс наземних геофізичних досліджень. Геофізичні методи розвідки можна використовувати для визначення параметрів родовища в тому разі, коли достовірність їх підтверджена свердловинами або гірничими виробками.

11.7. Розташування розвідувальних виробок і відстань між ними, їх види і співвідношення визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовища, умов залягання, морфології, розмірів і характеру розташування покладів піску та гравію, ступеня мінливості їх потужності, речовинного складу і якості, промислового призначення корисної копалини, а також передбачуваного способу і черговості розробки різних ділянок родовища.

Наведені в табл. 2 статистичні дані щодо щільності мережі розвідувальних виробок, які застосовувались при розвідці родовищ піску та гравію, можуть бути використані для проектування та на перших етапах розвідувальних робіт.

Раціональну мережу розвідувальних виробок для кожного родовища слід обґрунтовувати на підставі детального аналізу всіх наявних матеріалів геологорозвідувальних і видобувних робіт за даним або аналогічним родовищем.

Таблиця 2. Щільність мережі розвідувальних виробок, що застосовувались при розвідці родовищ піску та гравію

Для покладів подовженої форми вказані в табл. 2 цифри відстані між виробками відображають відстань між профілями, а відстань між виробками залежить від форми, розмірів та інших особливостей покладу, може бути вдвічі меншою, ніж відстань між профілями.

Під час розвідки родовищ для формувальної промисловості, пісків для виробництва скла та карбіду кремнію приймається удвічі менша відстань між профілями і виробками.

У разі складного рельєфу денної поверхні і поверхні корисної товщі, крім виробок основної мережі, проходяться додаткові виробки з метою визначення аномальних потужностей розкривних порід, оконтурювання розмивів корисної товщі і визначення гіпсометрії її поверхні.

При розвідці дрібних родовищ піску та гравію в межах розвідувальних контурів необхідно мати не менше трьох перетинів, які розташовані не в одну лінію.

11.8. Ділянки і горизонти, намічені для першочергового освоєння, вивчаються при проведенні розвідки найбільш детально. Запаси на цих ділянках для родовищ 1-ї групи розвідуються за категоріями А і В, для родовищ 2-ї групи - за категорією В.

У тому разі, коли ділянки першочергового освоєння не характерні для всього родовища, слід детально вивчити інші його ділянки, які б відповідали вимогам щодо їх представництва.

11.9. Діаметр свердловин при розвідці родовищ піску та гравію вибирається залежно від розмірів уламкового матеріалу і виду бурового наконечника.

Мінімальний діаметр керна при бурінні пісків колонковим способом приймається не менше 85 мм, при бурінні за допомогою ложки або желонки - не менше 127 мм, при наявності крупних фракцій гравію - 152-203 мм, при наявності валунів - до 400-500 мм.

Свердловини слід бурити з випереджальною обсадкою без застосування глинистого розчину і обмеженням промивки водою, а по пісках - всуху.

У всіх випадках необхідно запобігти засміченню керна буровим розчином, а для пісків з лімітованим вмістом барвних оксидів - засміченню домішками від стирання бурового інструменту.

Вихід керна по свердловинах повинен бути не менше 80% для кожного рейсу. У разі непорушеної структури керна визначається його лінійний вихід, а при одержанні керна у вигляді сипучого матеріалу вихід його визначається зіставленням розрахункових і фактичних мас і об'ємів.

11.10. Усі розвідувальні і експлуатаційні виробки документуються за типовими формами. При документації особливу увагу слід звертати на зміну зернистості і забарвлення пісків, наявність серед них прошарків некондиційних порід. За цими та іншими ознаками проводиться попередній розподіл корисної товщі на різновиди і природні типи.

Повноту і якість первинної геологічної документації необхідно контролювати компетентними комісіями з участю виконавців і замовників геологорозвідувальних робіт. Результати перевірки оформляються відповідними актами, підписаними членами комісії.

11.11. Усі розвідувальні та експлуатаційні виробки, а також природні відслонення, які розкривають корисну копалину, слід опробувати для визначення якісних показників піску і гравію та гравійно-піщаних порід.

Опробування гравійно-піщаних порід полягає в такому:

а) відбір з виробок матеріалу проб, представницького для всієї товщі і його обробка;

б) виконання комплексу польових досліджень;

в) відбір проб для виконання лабораторних досліджень.

Спосіб і методика опробування визначаються з урахуванням морфології, внутрішньої будови родовищ піску та гравію, ступеня мінливості якості і речовинного складу сировини і розподілу окремих різновидів і типів сировини, а також цільового характеру досліджень проб, на які вони направляються.

При значній потужності корисної копалини і відносно однорідній її будові проби відбираються інтервалами 2-5 м; при нечітко вираженій шаруватості, перешаруванні прошарків, значній потужності шарів відбираються секційні проби довжиною 2-3 м. Інтервали некондиційних і пустих порід, селективний видобуток яких неможливий і включення яких не погіршить якість корисної копалини, окремо не опробуються і включаються в суміжні проби. Прошарки некондиційних порід, уключення яких погіршить якість корисної копалини, опробуються роздільно. Під час вибору оптимальних інтервалів опробування (довжина проб) необхідно враховувати установлені кондиціями потужності покладів (тіл) корисної копалини та некондиційних прошарків. Мінімальна потужність пустих порід і некондиційних прошарків, що можна селективно видобути, становить, як правило, 1-2 м і уточнюється кондиціями. Для достовірного визначення прошарків некондиційних порід необхідно проводити опробування секціями потужністю в два рази меншою, ніж установлено кондиціями.

На стадії розвідки або при дорозвідці діючих родовищ у разі встановленої однорідності будови корисної товщі й складу покладів інтервал опробування може бути збільшений до висоти видобувного уступу, а в разі неоднорідної будови корисної товщі - проби відбираються по шарах, які можливо відпрацювати окремо.

При неоднорідній будові корисної товщі, наявності малопотужних некондиційних прошарків, які неможливо селективно видобути, крім пошарового і секційного, проводиться її валове опробування з урахуванням висоти видобувного уступу.

Комплекс польових досліджень піщано-гравійних порід включає:

а) грохочення гірничої маси на комплекті сит 5, 10, 20, 40, 70 мм (фракція +70 мм вилучається вручну за шаблоном);

б) петрографічне розмежування окремо за фракціями валунів і гравію з виділенням хімічно стійких і фізично міцних порід; хімічно стійких, але в механічному відношення не міцних порід; механічно міцних, але хімічно не стійких порід; вивітрених, слабких порід;

в) визначення середньої густини проби, фракцій, коефіцієнта розпушування.

11.12. У свердловинах проби піску і піщано-гравійних порід відбираються з кожного шару або секції. Проби безгравійних пісків скорочуються до потрібної маси квартуванням. За пробами піщано-гравійних порід гравійна частина проби виділяється і розсіюється за фракціями, а піщана частина скорочується шляхом квартування.

11.13. У розвідувальних і експлуатаційних гірничих виробках, а також у природних відслоненнях опробування проводиться різними способами залежно від розмірів уламкового матеріалу. У разі, якщо уламковий матеріал не осипається і не вміщує валунів, проводиться пошарове і секційне опробування методом борозни. Поперечний переріз борозни залежить від величини уламкового і зернового матеріалу та приймається таким: для піску - розміром 5х10 або 10х10 см, для піщано-гравійного матеріалу - розміром 40х40 см, а іноді й більше залежно від вмісту крупних фракцій гравію і валунів.

У разі опробування нестійких сипучих порід з уламковим матеріалом та наявністю валунів у корисній товщі опробування шурфів і дудок проводиться методом кратної бадді або валовим способом.

При методі кратної бадді в пробу відбирається уламковий матеріал кожної кратної (8 або 6, або 4 чи 2 бадді). Кратність бадді вибирається такою, що забезпечує одержання необхідної кількості гірничої маси та встановлюється залежно від маси уламкового матеріалу. При валовому способі матеріал з кожної секції або шару зсипається в окремий відвал, з якого після перемішування і квартування відбирається проба потрібної маси. Валовий спосіб опробування забезпечує достовірність визначення гранулометричного складу, але потребує значної уваги до виконання процесу квартування. За наявності валунів гравійно-піщаний матеріал опробується методом кратної бадді, валуни (фракція більше 70 мм) у разі потреби їх випробування відбираються від усієї маси піщано-гравійного матеріалу, який видобувається з розвідувальної виробки.

У разі поуступного чи валового відпрацювання корисної товщі з пошарових чи секційних проб створюють об'єднані проби, у яких матеріал пошарових і секційних проб входить у кількості, пропорційній довжині інтервалу опробування.

11.14. В експлуатаційних виробках та відслоненнях опробування слід проводити пошарово та секційно методом борозни розчистками, закладеними в найбільш характерних ділянках. Кількість опробуваних перетинів розчистками і кількість проб залежить від протяжності відслонень чи вибоїв у кар'єрах, складності геологічної будови корисної товщі. У разі, коли відбір проб методом борозни неможливий, уламковий матеріал відбирається з кожного прошарку чи секції і складується окремо. Проби з цього матеріалу відбираються валовим способом.

11.15. Достовірність прийнятого способу опробування потрібно контролювати іншими способами. Кернове опробування завіряється опробуванням шурфів методом борозни, опробування методом борозни - валовим, а на діючих родовищах проводиться порівняння результатів розвідки з даними експлуатаційної розвідки і розробки. Для контролю необхідно використовувати дані технологічних і валових проб, відібраних для визначення середньої густини в ціликах.

11.16. При відборі проб слід вживати заходів із запобігання утрат дрібних фракцій і забруднення матеріалу проб сторонніми домішками, у тому числі металом від інструментів і обладнання, які застосовуються для їх відбору.

11.17. Обробка і скорочення проб проводиться за схемами, що розробляються для кожного родовища. Величина коефіцієнта К приймається переважно рівною 0,04. Правильність прийнятої схеми обробки проб і величина коефіцієнта К повинні бути підтверджені достовірними даними аналогічних родовищ або експериментально.

11.18. Комплексне вивчення і оцінка родовищ піску і гравію, які застосовуються в різних галузях народного господарства, передбачає вирішення таких задач:

а) вивчення генезису родовища та фаціальних особливостей;

б) оцінка якості корисної копалини;

в) визначення придатності корисної копалини для різних напрямків використання; виключення випадків використання високоякісних пісків (формувальних, пісків, придатних для виробництва скла, кераміки та карбіду кремнію) як будівельних;

г) визначення можливості промислового використання розкривних порід, спільно залягаючих і супутніх порід та компонентів.

Важливе значення для комплексної оцінки пісків має вивчення генезису родовищ і їх фаціальних особливостей. Найбільш якісні піски можуть зустрічатись у межах великих родовищ переважно морського походження. У більшості випадків піски родовищ, які належать до другої і третьої груп, придатні лише як будівельні. При комплексній оцінці пісків слід враховувати конкретні особливості кожного родовища.

Оцінка якості сировини проводиться за результатами вивчення її хімічного, гранулометричного, мінерального складу, фізико-механічних і технологічних властивостей. Для запобігання невиправданих витрат комплексне вивчення сировини слід починати з найбільш простих і дешевих визначень (мінерального і гранулометричного складу, умісту пилуватих і глинистих часток, для гравію - додатково - міцності за дробильністю і вмісту зерен слабких порід), а наступні визначення проводити лише при попередніх позитивних результатах.

Залежно від стадії робіт, особливостей будови корисної товщі і галузі застосування піску та гравію дослідження проводяться за повною або скороченою програмою. Скорочений комплекс випробувань може включати тільки визначення зернового і мінерально-петрографічного складу. Але якщо галузь використання корисної копалини залежить від інших показників, їх треба включати в комплекс випробувань. Повний комплекс уключає, крім скорочених випробувань, усі ті визначення, які необхідні для повноцінної оцінки якості піску і гравію відповідно до вимог промисловості.

11.19. Хімічний склад пісків повинен вивчатися до повноти, яка забезпечує його оцінку для всіх можливих галузей використання. Перелік компонентів, які повинні визначатися в пробах, установлюється залежно від напрямку використання сировини і регламентується кондиціями, державними стандартами і технічними умовами.

11.21. На стадії розвідки повні хімічні аналізи виконуються на об'єднаних (групових) пробах і частині рядових проб рівномірно відібраних на всьому родовищу з таким розрахунком, щоб цими пробами була охарактеризована вся потужність корисної товщі і всі її різновиди.

11.22. Групові проби, які складаються з наважок дублікатів рядових проб з однаковим ступенем подрібненості, повинні рівномірно характеризувати окремі промислові або природні типи корисної копалини в межах їх повного перетину розвідувальними виробками, а при значній їх потужності і однорідному складі корисної копалини - у межах уступу.

Маса наважок, що відбираються з рядових проб, повинна бути пропорційною їх довжині. Кількість групових проб і компоненти, що в них визначаються, обумовлюються особливостями родовища і вимогами виробництва до сировини.

11.23. За якістю аналітичних робіт здійснюється систематичний геологічний контроль (внутрішній, зовнішній і арбітражний), що виконується геологічним персоналом незалежно від лабораторного контролю.

Внутрішній контроль проводиться для визначення величини випадкових похибок шляхом аналізу певної кількості зашифрованих проб у тій самій лабораторії, що виконує основні аналізи.

Зовнішній контроль проводиться для оцінки величини систематичних розбіжностей між результатами, отриманими в основній та в контрольній лабораторіях. На зовнішній контроль направляються дублікати проб, що пройшли внутрішній контроль. Проби, що направляються на внутрішній і зовнішній контроль, повинні бути представницькими за обсягом, характеризувати усі різновиди корисної копалини і класи умістів компонентів. У разі великої кількості проб (2000 у рік), що аналізуються в лабораторії, на контрольні аналізи направляються 5% проб від їх загальної кількості, але не менше 30 аналізів за період, що контролюється, а також усі проби з аномальним умістом компонентів, які підлягають аналізу. При розвідці дрібних родовищ, де кількість проб обмежена, на контрольні аналізи слід направляти всі відібрані і проаналізовані проби.

Обробка результатів внутрішнього і зовнішнього контролю з кожного класу вмістів компонентів проводиться за періодами (квартал, півріччя, рік), для яких число контрольних аналізів є статистично достатнім для одержання достовірних висновків. При виконанні основних аналізів різними лабораторіями обробка результатів проводиться для кожної з них окремо.

Арбітражний контроль проводиться тільки при виявленні зовнішнім контролем систематичних розбіжностей між результатами основної і контрольної лабораторій, які зумовлюють необхідність уведення поправних коефіцієнтів та впливають на достовірність оконтурювання покладів і промислових (технологічних) типів корисної копалини. Цей контроль проводиться спеціально затвердженою лабораторією за дублікатами рядових проб, що пройшли зовнішній контроль. Контролю підлягають 30-40 проб для кожного класу вмістів компонентів, за якими виявлені систематичні розбіжності.

У разі підтвердження арбітражним контролем систематичних розбіжностей необхідно з'ясувати їх причини і визначити заходи щодо їх усунення, а при неможливості останнього прийняти рішення про необхідність повторного аналізу всіх проб даного класу і періоду роботи основної лабораторії або про введення в результати основних аналізів відповідного поправного коефіцієнта. Без арбітражного аналізу введення поправного коефіцієнта не допускається.

11.24. Гранулометричний склад піску, гравію і піщано-гравійних порід визначається залежно від галузі їх використання відповідно до вимог чинних державних стандартів і технічних умов із зазначенням виходу гравію і піску кожної фракції, які необхідні для визначення напрямку їх застосування.

Уміст валунів, гравію і піску в гравійно-піщаних породах визначається шляхом розсіву на відповідні фракції в польових умовах на попередній стадії геологорозвідувальних робіт у всіх виробках і на стадії розвідки - у всіх пройдених виробках, які рівномірно характеризують розвідану площу. Одночасно визначається петрографічний склад гравію і уміст у ньому зерен слабких порід, а також лещадних і голчастих зерен.

У пісках визначається вміст гравійних зерен, їхня обкатаність, мінеральний склад, уміст пилуватих і глинистих часток, у т.ч. глини в грудках, органічних домішок. Визначення вмісту пилуватих і глинистих часток, органічних домішок слід проводити у всіх виробках. Крім того, визначається вміст тонкодисперсних часток за фракціями.

Фізико-механічні властивості гравію і його придатність для застосування в будівництві визначаються в лабораторних умовах відповідно до чинної методики. Кількість проб для визначення якості гравію залежить від геологічних особливостей родовища.

Зерновий склад пісків визначається в лабораторних умовах у всіх свердловинах на всіх стадіях робіт. Будівельні, формувальні піски та піски придатні для виробництва скла, та інші піски відповідно до вимог чинних нормативних документів розсіваються за різним набором сит. Тому при визначенні зернового складу пісків для будь-якої однієї галузі необхідно передбачати додаткові сита з метою їх комплексної оцінки. Усі піски, що розвідуються, незалежно від їх призначення, повинні оцінюватись як формувальні. Одночасно з гранулометричним складом у пісках визначається вміст пилуватих і глинистих часток, а також органічних домішок.

11.25. Розсів піску, гравію та піщано-гравійних порід та гранулометричні аналізи слід обов'язково контролювати. Контрольний розсів проводиться у 5-10% зашифрованих проб від загальної їх кількості у лабораторії, яка проводила гранулометричний аналіз. Розбіжність в результатах не повинна перевищувати +-1% від узятої наважки.

11.26. Для кварцових і пісних формувальних пісків визначається газопроникність, а для напівжирних і жирних - міцність у вологому стані. Ці показники визначаються в усіх рядових і групових пробах з метою установлення марочного складу корисної товщі.

11.27. Мінералого-петрографічний склад піску та гравію стандартами не нормується, проте має важливе значення для їх якісної характеристики, особливо для пісків, придатних для виробництва скла. При оцінці гравію необхідно визначати петрографічний склад його зерен, у пісках для бетону - мінералів слюди і сірчанокислих сполук, у пісках для виробництва скла та у формувальних пісках - мінеральний склад шкідливих домішок і характер їх розподілу. За мінералогічними дослідженнями встановлюється мінеральний склад пісків у цілому і за фракціями. Для формувальних пісків вивчається форма зерен кварцу, їх окатаність, кутастість, вивчаються мінеральні форми шкідливих домішок і характер їхнього розповсюдження.

11.28. Фізико-механічні випробування валунів і крупних фракцій гравію проводяться з метою їх оцінки як сировини для виробництва щебеню і бутового каменю. Ці дослідження проводяться в основному для комплексної оцінки родовищ піщано-гравійних порід. Опробуються всі різновиди порід, видобуток і переробка яких на бут і щебінь доцільна; як правило, це валуни фракції більше 70 мм і крупний гравій розміром більше 40 мм.

11.29. Радіаційно-гігієнічна оцінка піску та гравію проводиться за чинними нормами радіаційної безпеки. У разі встановлення підвищеної радіоактивності корисної копалини необхідно провести її розподіл на класи за концентрацією радіонуклідів.

11.30. Технологічні властивості піску та гравію вивчаються в лабораторних і напівзаводських умовах. Програма і маса проб для технологічних досліджень узгоджуються з організацією, яка виконує ці дослідження. Програма повинна передбачати вивчення технологічних властивостей всіх виділених природних типів і сортів корисної копалини, можливість її збагачення, у тому числі при застосуванні гідромеханізованого способу розробки родовища, а також можливість видобутку супутніх компонентів для обґрунтування висновків щодо галузі їх застосування. Повинні бути вивчені можливості застосування гідромеханізованого способу розробки родовищ (з визначенням наявності джерел водопостачання, некондиційних прошарків, що не виділяються під час розробки, та ін.), при якому відбувається часткове збагачення піску (видалення глинистих часток і дрібних фракцій).

11.31. Лабораторні випробування промислових типів сировини проводяться на пробах складених з відповідних природних різновидів у співвідношеннях, пропорційних середньому для родовища (ділянки). Ці проби відбираються окремо і гравійної і піщаної частини корисної копалини. Для лабораторних технологічних випробувань відбираються одна-дві, іноді більше проб від кожного промислового (технологічного) типу сировини.

11.32. Технологічні випробування у напівпромислових умовах проводяться для вивчення пісків для виробництва силікатної цегли, каменів, ніздрюватих і щільних силікатних бетонів, для оцінки якості та з метою встановлення можливості збагачення формувальних пісків та пісків для виробництва скла.

Проби для напівзаводських випробувань відбираються із шурфів або дудок, а при значній потужності і глибині залягання корисних копалини - з кущів свердловин валовим способом. Кількість напівзаводських проб визначається залежно від витриманості речовинного складу і розмірів родовища. Маса проб узгоджується з організацією, яка проводить технологічні випробування.

Технологічні проби повинні бути представницькими за основними якісними показниками, середнім показником сировини для даного технологічного типу. Некондиційні прошарки, що не виділяються при розробці, слід включати в технологічну пробу.

Речовинний склад і технологічні властивості корисної копалини повинні бути вивчені з детальністю, що забезпечує одержання вихідних даних, достатніх для проектування технологічної схеми її переробки з комплексним вилученням супутніх корисних копалин і компонентів.

11.33. Визначення середньої густини слід проводити в ціликах для кожного типу і сорту корисної копалини, а також для окремих ділянок і горизонтів родовища. Розміри ціликів залежать від будови корисної товщі і коливаються від 1 до 3 куб.м. Одночасно з середньою густиною визначаються природна вологість, коефіцієнт розпушування, а також середня густина піску та гравію окремих фракцій в розпушеному стані. У пробах, у яких визначаються середня густина, вологість і коефіцієнт розпушування, також слід вивчати мінеральний склад.

Для родовищ, розробка яких проводиться з виділенням декількох фракцій піску та гравію, визначається також вихід кожної фракції в розпушеному стані з одиниці обсягу щільної гірничої маси.

Достовірність визначень середньої густини необхідно систематично контролювати на всіх стадіях визначення.

11.34. Гідрогеологічними дослідженнями слід вивчити основні водоносні горизонти і зони, що можуть обводнювати родовище. У кожному з них визначається потужність, літологічний склад, типи колекторів, умови живлення, взаємозв'язок з іншими водоносними горизонтами і поверхневими водами, положення рівнів підземних вод та інші параметри, які необхідні для розрахунку можливих водопритоків у гірничі виробки та розробки водознижувальних і дренажних заходів. Слід вивчити хімічний склад і бактеріологічний стан вод, їх агресивність до металу, бетону і полімерів, уміст шкідливих домішок і цінних компонентів, можливість використання цих вод для водопостачання і вплив дренажу на довкілля і діючі в районі родовища водозабори.

11.35. Інженерно-геологічними дослідженнями слід установити фізико-механічні та інші властивості піску та гравію, а також вмісних і розкривних порід, що визначають характеристику порід в природному і водонасиченому стані, визначають стійкість бортів кар'єрів і можливість безпечної експлуатації родовища. Особливу увагу слід приділяти вивченню зсувів, пливунів та інших негативних процесів і явищ, що можуть ускладнити розробку родовища.

11.36. Для характеристики гідрогеологічних і гірничотехнічних умов експлуатації розвідуваного родовища необхідно максимально використовувати досвід розробки аналогічних родовищ. Потрібно визначити можливі джерела питного і технічного водопостачання, які можуть забезпечити потреби майбутнього підприємства з видобутку і переробки мінеральної сировини.

11.37. У районі розвідуваного родовища слід з'ясувати місця розташування площ з відсутністю покладів корисних копалин, де можуть бути розміщені об'єкти виробничого й житлово-побутового призначення та відвали пустих порід. Для вирішення питань, поєднаних з рекультивацією земель, слід визначити потужність ґрунтово-рослинного шару, навести дані агрохімічних досліджень і дані щодо токсичності розкривних порід, дати рекомендації щодо охорони надр і довкілля.

11.38. Гідрогеологічні, гірничотехнічні й інші умови родовища слід вивчити з детальністю, яка забезпечить одержання вихідних даних, необхідних для складання проекту його розробки.

11.39. Піски деяких родовищ України можуть вміщувати цінні і благородні мінерали. Оцінка таких пісків повинна здійснюватись відповідно до вимог до розсипних родовищ цих мінералів.

12.1. Підрахунок запасів піску та гравію слід проводити відповідно до вимог Класифікації у межах ділянок надр, наданих у користування відповідно до законодавства.

Запаси підраховуються за результатами геологорозвідувальних або експлуатаційних робіт у контурі кар'єру, обґрунтованого ТЕО кондицій. Крім загальної кількості, окремо підраховуються запаси, що належать до різних груп і класів за рівнем їх промислового значення, ступенем техніко-економічної і геологічної вивченості, а також до різних промислових (технологічних) типів, сортів і марок.

12.2. Визначення кількості запасів здійснюється прямими підрахунками в межах промислового контуру покладу корисної копалини, який установлений за параметрами постійних кондицій. Визначення кількості запасів як різниці між обсягом підрахункового блоку і його складової частини не допускається.

12.3. Підрахунок запасів піску і гравію здійснюється окремо за напрямками використання корисної копалини відповідно до граничних показників якості, кількості і технологічних властивостей, які встановлюються постійними кондиціями на пробу, інтервал, перетин або підрахунковий горизонт чи блок. Кондиції щодо якості корисної копалини повинні враховувати вимоги чинних нормативних документів і технічних завдань інвесторів геологорозвідувальних робіт.

12.4. Визначення контурів покладів корисної копалини слід проводити послідовно: спочатку в розвідувальних перетинах за якістю і потужністю корисної копалини, потім - у площинах розвідувальних розрізів і далі - у межах продуктивного покладу.

12.5. Визначення контурів запасів у площинах розвідувальних розрізів та в межах продуктивного покладу проводять шляхом об'єднання кондиційних інтервалів у суміжних перетинах та екстраполяцією за межі розвідувальних перетинів на обґрунтовану відстань.

12.6. Ширина зони екстраполяції обґрунтовується фактичним матеріалом, установлюється за загальними існуючими правилами і в кожному конкретному випадку коригується з урахуванням геологічних особливостей того чи іншого покладу. Не допускається екстраполяція у напрямку виклинювання і розщеплення пластів, погіршення якості корисної копалини або гірничо-геологічних умов їх експлуатації.

12.7. Відповідно до ступеня геологічної вивченості підраховуються розвідані та попередньо розвідані запаси.

12.7.1. Запаси категорії А підраховуються на розвідуваних родовищах 1-ї групи в контурах розвідувальних виробок, а на родовищах 2-ї групи - в контурах гірничо-експлуатаційних робіт і свердловин експлуатаційної розвідки. У межах запасів категорії А слід надійно визначати потужність і якість піску та гравію, промислові типи, сорти, марки, внутрішні некондиційні прошарки, розривні порушення з детальністю, яка забезпечує тільки один варіант ув'язки розвідувальних даних; при використанні гравію і валунів визначається їх уміст, вихід і розмірність.

12.7.2. Запаси категорії В підраховують на родовищах 1-ї і 2-ї груп у контурах розвідувальних виробок, а на родовищах 1-ї групи - також у зоні геологічно обґрунтованої екстраполяції, ширина якої за падінням і протяжністю не перевищує відстані між виробками, прийнятої для категорії В.

У межах запасів категорії В просторове положення виділених природних різновидів корисної копалини, тектонічних порушень повинно вивчатись до ступеня, що допускає можливість різних варіантів оконтурювання, які суттєво не впливають на уявлення про умови їх залягання і будову родовища.

Вихід пісків різних марок, сортів і класів, а також кількість некондиційних уключень інших порід при неможливості їх геометризації може бути визначено статистично. Вміст гравію і валунів на родовищах визначаються за даними розсіву піщано-гравійних порід, а на родовищах 1-ї групи іноді приймається за аналогією з частиною родовища, розвіданою за категорією А.

12.8. На розвіданих родовищах слід підраховувати та обліковувати запаси, підраховані в межах кар'єрів, обґрунтованих техніко-економічними розрахунками за умови, що система розробки родовища вибрана раціонально і відповідає сучасному рівню техніки і технології. Запаси підраховуються окремо за виділеними промисловими типами, сортами, марками і класами для кожного напрямку їх промислового використання.

За умови суттєвого впливу гідрогеологічних умов на систему розробки родовища запаси, які знаходяться вище і нижче рівня підземних вод, підраховуються окремо.

12.9. На родовищах, які вже розробляються, слід окремо підраховувати розкриті, підготовлені й готові до виїмки запаси піску та гравію, а також ті запаси, що містяться в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничопідготовчих виробок з розподілом їх за категоріями і класами відповідно до ступеня вивченості.

12.10. Позабалансові запаси підраховують і обліковують для цінних видів піску в тому разі, якщо доведена можливість їх збереження в надрах для наступного видобутку або доцільність супутнього видобування і складування з метою майбутнього використання. При підрахунку позабалансових запасів проводиться їх розподіл залежно від причин віднесення їх до позабалансових (економічних, технологічних, гідрогеологічних і гірничотехнічних).

12.11. Запаси формувальних пісків та пісків, придатних для виробництва скла, керамічних виробів і карбіду кремнію, які знаходяться в охоронних ціликах крупних водоймищ і водотоків, населених пунктів, заповідників, пам'яток природи, історії і культури, а також запаси піску та гравію для всіх призначень, які знаходяться в охоронних ціликах капітальних споруд і сільськогосподарських об'єктів, належать до умовно балансових або позабалансових або виключаються з підрахунку відповідно до постійних кондицій.

12.12. Кількісна оцінка перспективних ресурсів проводиться тільки на родовищах формувальних пісків, пісків для виробництва скла, керамічних виробів та для виробництва карбіду кремнію.

12.13. При підрахунку запасів на родовищах, що розробляються, повинні враховуватись фактичні дані з морфології, умови залягання, потужність і якість корисної копалини, одержані за результатами розробки. Необхідно здійснювати співставлення результатів розвідки і розробки за всіма підрахунковими параметрами. Ці дані повинні ілюструватись контурами запасів, що затверджені, погашені, прирощені, а також таблицями руху запасів.

Аналізуючи результати порівняння, необхідно оцінити достовірність даних експлуатації, установити зміни окремих підрахункових параметрів запасів (площі підрахунку, потужності покладу, якісних показників), розглянути відповідність прийнятої методики розвідки і підрахунку запасів особливостям геологічної будови родовища і її вплив на достовірність визначення окремих підрахункових параметрів.

Якщо видобувними роботами встановлено непідтвердження запасів, аналіз причин розбіжності, порівняння даних розвідки і розробки слід проводити разом з організаціями, які розвідували і розробляли родовище.

12.14. Підрахунок запасів спільно залягаючих і супутніх корисних копалин на родовищах піску та гравію слід проводити окремо.

У тих випадках, коли пісок і гравій передбачається використовувати для декількох призначень, ступінь вивченості їх для всіх цих призначень повинен бути однаковим.

12.15. Підрахунок запасів слід оформляти відповідно до Інструкції про зміст.

13.1. Розвідані родовища піску та гравію слід уважати підготовленими до промислового освоєння, якщо:

балансові запаси основних корисних копалин і тих, що спільно залягають та супутніх, а також наявних у них супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджені ДКЗ України;

установлено обсяги загальних запасів і ресурсів корисних копалин родовища згідно зі ступенем їх геологічного вивчення, розташованих у межах ліцензійної ділянки, обсяги запасів та ресурсів розташованих поряд нерозроблюваних родовищ корисних копалин, які враховуються під час проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства для визначення можливих перспектив його розвитку, граничної глибини розробки, способу розкриття і схеми розробки покладів корисних копалин, розроблений план розташування виробничих споруд, під'їзних шляхів, місць видалення відходів тощо;

визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо розвіданих запасів корисних копалин, які слід використовувати для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства, обґрунтована можливість їх розроблення без шкоди для покладів, які залишаються у надрах;

визначені й оцінені небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи; визначено фонові параметри стану довкілля;

одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобування піску та гравію відповідно до вимог законодавства;

технологічні властивості вивчені з детальністю, що достатня для проектування технологічної схеми перероблення сировини;

гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничотехнічні та інші умови вивчені з детальністю, необхідною для складання проекту на розроблення родовища;

обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності запроектованого гірничодобувного підприємства; забезпечено узгоджену з користувачем надр ефективність капіталовкладень у розробку родовища (ділянки);

кількість розвіданих запасів забезпечує діяльність гірничодобувного підприємства на період повернення капітальних вкладень.

13.2. На родовищах 1-ї, 2-ї та 3-ої груп складності геологічної будови для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувних і переробних підприємств слід використовувати розвідані запаси піску та гравію.

13.3. За згодою користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розробки. У таких випадках мають бути виявлені та оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.

13.4. Оптимальні співвідношення категорій розвіданості балансових запасів великих родовищ піску та гравію, що підготовлені до промислового освоєння, визначаються замовником геологорозвідувальних робіт, але вони не можуть суперечити вимогам пунктів 13.1 і 13.2 цієї Інструкції. Оптимальні співвідношення категорій балансових запасів родовищ піску та гравію наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Оптимальні співвідношення категорій балансових запасів (у відсотках) родовищ піску та гравію, що підготовлені до промислового освоєння

13.5. На введених у розробку родовищах проводиться дорозвідка та експлуатаційна розвідка. Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо вивчених частинах родовища і здійснюється згідно з планами видобувних робіт. Експлуатаційна розвідка проводиться на родовищах складної геологічної будови, що експлуатуються.

Експлуатаційною розвідкою, яка випереджає розвиток видобувних робіт, слід уточнювати дані про внутрішню будову, умови залягання покладів піску і гравію, оцінку їх запасів. Дані розвідки слід використовувати для проектування гірничопідготовчих і нарізних робіт.

Експлуатаційною розвідкою, яка супроводжує видобувні роботи, слід уточнювати якісні і кількісні показники покладів піску і гравію для планування і проведення видобувних робіт.

13.6. За результатами проведених робіт з дорозвідки родовища, яке розробляється, слід переводити попередньо розвідані запаси в розвідані, проводити підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучають до розробки, слід переводити в балансові. Матеріали геолого-економічної оцінки переводу умовно балансових та позабалансових запасів піску та гравію в балансові потрібно подавати на розгляд ДКЗ України.

13.7. Відкриті родовища піску і гравію вважаються підготовленими до проведення розвідувальних робіт, якщо ступінь їхнього геологічного і техніко-економічного вивчення забезпечує можливість визначення всіх корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів покладів та їх геологічної будови, технологічних властивостей піску та гравію і гірничо-геологічних умов їх залягання, гірничотехнічних, екологічних та інших умов видобутку і переробки мінеральної сировини та реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їх промислового значення.