• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Форма типового документа, Положення від 30.04.2004 № 458 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Положення
  • Дата: 30.04.2004
  • Номер: 458
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Форма типового документа, Положення
  • Дата: 30.04.2004
  • Номер: 458
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Н А К А З
30.04.2004 N 458
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 липня 2004 р.
за N 814/9413
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 456 від 24.09.2010 )
Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 1256 від 27.12.2006 )
На виконання вимог Законів України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Указу Президента України від 18.02.2002 N 143/2002 "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" та з метою вдосконалення оперативно-службової діяльності, підвищення ефективності функціонування системи органів внутрішніх справ і рівня взаємодії її структурних підрозділів у боротьбі зі злочинністю, зокрема в попередженні та розкритті злочинів загальнокримінальної спрямованості,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості (додається).
2. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Міністерства внутрішніх справ, головних управлінь внутрішніх справ, управлінь внутрішніх справ, управлінь внутрішніх справ на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС, УМВСТ) та міських, районних, міськ-, районних і лінійних органів внутрішніх справ України (далі - міськ-, рай-, лінорганів) зосередити зусилля на підвищенні рівня боротьби зі злочинністю і забезпеченні громадської безпеки, перш за все через зміцнення обліково-реєстраційної та виконавської дисципліни; оперативних позицій у злочинному середовищі; підвищення оперативності і якості реагування на заяви та повідомлення про злочини; проведення активних наступальних оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з виявлення, викриття та притягнення до відповідальності осіб, які готують або вчинили злочини; частковий перерозподіл кадрових, фінансових і матеріально-технічних ресурсів з тим, щоб укріпити підрозділи органів внутрішніх справ, які безпосередньо працюють з населенням.
3. Персональна відповідальність за кінцеві результати роботи з розкриття злочинів загальнокримінальної спрямованості покладається на начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів.
4. Начальникам ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів:
4.1. Забезпечити безумовне виконання покладених на органи і підрозділи внутрішніх справ завдань щодо швидкого й повного розкриття злочинів, викриття всіх учасників та епізодів їх злочинної діяльності.
4.2. Головну увагу підпорядкованих органів і підрозділів внутрішніх справ зосередити на своєчасному та дієвому реагуванні на заяви і повідомлення про злочини, підвищенні ефективності першочергових і подальших оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, встановленні й викритті осіб, причетних до вчинення злочину. Своєчасно надавати необхідну допомогу міськ-, рай-, лінорганам, що працюють в умовах складної оперативної обстановки.
4.3. Організувати вивчення і виконання вимог наказу та Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості (далі - Положення) особовим складом органів і підрозділів внутрішніх справ України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на перших заступників, заступників Міністра, керівників структурних підрозділів МВС України.
6. Пункт 7.2 розділу 7 Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003 N 1155 "Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 259/8858, викласти в такій редакції:
"7.2. Керівники ГУМВС, УМВС забезпечують безперервний контроль за організацією розкриття злочинів, передбачених Переліком, постійно заслуховують начальників міськ-, рай-, лінорганів про хід цієї роботи, дають вказівки з питань проведення необхідних оперативно-розшукових заходів, перевіряють їх виконання та надають практичну допомогу. Про результати роботи щодо розкриття таких злочинів до Міністерства подаються статистичні звіти за формою і в строки, які передбачені нормативно-правовими актами МВС України".
7. Скасувати накази МВС України від 18.10.1993 N 701 та від 31.08.1999 N 666.
Міністр
генерал-лейтенант міліції

М.В.Білоконь
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МВС України
30.04.2004 N 458
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 липня 2004 р.
за N 814/9413
ПОЛОЖЕННЯ
про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості
1. Загальні положення
1.1. Розкриття злочинів, розшук та викриття осіб, які їх учинили, є основним завданням діяльності міліції щодо захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань.
При віднесенні злочинів до категорії загальнокримінальної спрямованості слід керуватися нормативно-правовими актами, що регламентують питання обліку злочинів.
1.2. Розкриття злочинів - це визначена законодавством і нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) комплексна діяльність оперативних підрозділів, органів дізнання, досудового слідства, інших підрозділів органів внутрішніх справ, спрямована на встановлення наявності або відсутності суспільно небезпечного винного діяння, збирання доказів вини особи, яка його вчинила, з метою притягнення її до кримінальної відповідальності та відшкодування збитків, завданих злочинною діяльністю, а також установлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.
1.3. Розкриття злочинів передбачає встановлення у ході проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі: події злочину; вини особи, яка його вчинила; мотивів злочину; фактичних даних, що впливають на ступінь і характер відповідальності, характеризують таку особу; характеру й розміру шкоди, завданої злочином; інших обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.
1.4. Правову основу діяльності органів внутрішніх справ з розкриття злочинів становлять Конституція України, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України (далі - КК та КПК України), Закони України "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, міжнародні правові акти, ратифіковані в установленому порядку.
1.5. Діяльність органів внутрішніх справ (далі - ОВС) під час виконання завдань з розкриття злочинів ґрунтується на конституційних принципах дотримання законності, захисту прав і свобод людини, права на повагу, свободу і недоторканність особи, житла, охорони власності громадян, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, презумпції невинуватості. Працівники ОВС повинні поважати гідність особи, виявляти гуманне ставлення до неї, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого становища, расової і національної належності, громадянства, віку, статі, мови і освіти, ставлення до релігії, політичних та інших переконань тощо.
1.6. Основні обов'язки щодо розкриття злочинів та відповідальність за кінцеві результати цієї роботи покладаються, у межах компетенції, визначеної чинним законодавством і нормативно-правовими актами МВС України, на підрозділи кримінальної міліції, боротьби з організованою злочинністю, органи досудового слідства і дізнання.
Разом з ними обов'язки та відповідальність за розкриття злочинів несуть і всі інші підрозділи ОВС у межах їх компетенції.
1.7. Розкриття злочинів ОВС здійснюється в максимально короткий строк, у поєднанні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, швидко і повно, із встановленням і викриттям усіх учасників злочинів та виявленням епізодів їх злочинної діяльності. Для цього ОВС уживають передбачених законом заходів щодо своєчасного реагування на заяви і повідомлення про злочини, комплексного використання в розкритті злочинів можливостей всіх підрозділів, активного застосування гласних та негласних пошукових і розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, учинення процесуальних дій, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, накопичення й раціонального використання позитивного досвіду, наукових рекомендацій, підвищення професійного рівня працівників, зміцнення взаємодії з іншими правоохоронними органами і громадськістю.
1.8. Для розкриття тяжких і особливо тяжких, а за рішенням керівництва ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів - також інших злочинів, наказом або розпорядженням начальника органу створюються слідчо-оперативні групи (далі - СОГ). Керівником СОГ є слідчий або керівник слідчого підрозділу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
1.9. Для розкриття і розслідування міжрегіональних злочинів, які вчинені на території декількох областей або залізниць, наказами керівництва МВС створюються міжрегіональні СОГ. Контроль за їх роботою може бути покладено на керівництво ГУМВС, УМВС, УМВСТ, на території обслуговування якого вчинено найбільшу кількість злочинів.
1.10. З метою забезпечення постійної взаємодії слідчих, працівників оперативних, інших підрозділів та швидкого і повного розкриття і розслідування окремих або визначених видів злочинів наказами начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ за узгодженням з начальниками слідчих управлінь (відділів) створюються постійно діючі СОГ.
1.11. Для розкриття злочинів загальнокримінальної спрямованості, досудове слідство у яких відповідно до статті 112 КПК України проводять слідчі прокуратури та органів безпеки за спільним рішенням керівників цих правоохоронних органів та ОВС, можуть створюватися міжвідомчі СОГ.
1.12. При розкритті злочинів взаємодія слідчих з працівниками оперативних, інших підрозділів, у тому числі в роботі СОГ, будується за принципом керівної ролі та відповідальності слідчого за повне, всебічне й об'єктивне розслідування кримінальної справи, його процесуальної самостійності у прийнятті рішень, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, та самостійності оперативних служб у виборі засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, тактичних прийомів їх застосування у межах чинного законодавства, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили злочини.
1.13. Комплексне використання сил і засобів усіх підрозділів ОВС під час розкриття злочинів організують начальники ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів на засадах централізації управління ними, координації заходів і взаємодії.
2. Організаційні основи діяльності ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів щодо розкриття злочинів
2.1. Ефективність оперативно-службової діяльності ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів з розкриття злочинів забезпечується готовністю особового складу до виконання завдань у сфері боротьби зі злочинністю та до дій в умовах ускладненої оперативної обстановки, комплексним використанням наявних сил і засобів, належним рівнем організації оперативно-розшукової і слідчої роботи, застосуванням сучасної тактики розкриття злочинів, високим професіоналізмом працівників структурних підрозділів ОВС. Складовими такої діяльності є:
2.1.1. Вивчення, аналіз і оцінка оперативної обстановки на території обслуговування, на об'єктах та за лініями роботи.
2.1.2. Планування оперативно-розшукової діяльності або прийняття іншого управлінського рішення, виходячи з оцінки оперативної обстановки.
2.1.3. Розміщення сил і засобів згідно з потребами боротьби зі злочинністю та оперативно-тактичними характеристиками.
2.1.4. Налагодження взаємодії оперативних та інших підрозділів ОВС, правоохоронних органів, державних установ та громадських організацій, які залучаються до боротьби зі злочинністю.
2.1.5. Контроль та перевірка виконання прийнятих рішень.
2.2. Начальники ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів несуть особисту відповідальність за організацію розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, які їх учинили.
2.3. Для виконання завдань з розкриття злочинів начальники ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів організовують комплексне використання наявних сил і засобів на всіх етапах їх розкриття і з цією метою забезпечують:
2.3.1. Негайне кваліфіковане реагування на заяви і повідомлення про злочини та їх розкриття в максимально короткий термін.
2.3.2. Своєчасний виїзд СОГ у повному складі на місце події з метою виявлення, фіксації та кваліфікованого вилучення слідів злочину, речових доказів, з'ясування обстановки злочину, встановлення свідків, а також інших обставин, які мають значення для швидкого і повного його розкриття, встановлення та затримання особи чи групи осіб, що вчинили суспільно небезпечне діяння.
2.3.3. Створення на підставі щомісячних графіків чергувань працівників структурних підрозділів ОВС на кожну добу при чергових частинах ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів СОГ для забезпечення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події (організація реагування ОВС на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події, а також організація чергувань СОГ регламентуються наказом МВС України від 04.10.2003 N 1155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 259/8858).
2.3.4. Розставлення сил і засобів з урахуванням оперативної обстановки, що склалася, наближення їх до найбільш криміногенних місць та місць імовірного перебування злочинців, що розшукуються.
2.3.5. Перекриття, у тому числі шляхом раціонального розставлення джерел оперативної інформації, місць концентрації криміногенного елемента, осіб, які можуть або, за наявною інформацією, вчиняють злочини, а також місць переховування і збуту майна, здобутого злочинним шляхом.
2.3.6. Навчання особового складу прийомів і методів роботи з виявлення і розкриття злочинів, його тренування з відпрацюванням дій відповідно до оперативного плану спеціальних заходів на випадок розшуку і затримання озброєних злочинців та інших осіб, які становлять суспільну небезпеку, а також для захоплення або знешкодження озброєних злочинців, коли встановлено їх місцезнаходження.
2.3.7. Організація роботи щодо своєчасного отримання від населення, органів державної влади, підприємств, установ і організацій, громадських об'єднань інформації про злочини, вдосконалення телефонного зв'язку спецлінії "02" та використання засобів масової інформації з метою встановлення і затримання злочинців.
2.3.8. Упровадження в діяльність служб і підрозділів ОВС необхідних технічних засобів, підтримання їх у стані постійної готовності для використання в роботі.
2.4. Організаційною основою діяльності ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів та всіх підрозділів, що беруть участь у розкритті злочинів, є поточні плани роботи територіального та транспортного органу, плани комплексних заходів щодо попередження та розкриття найбільш поширених злочинів, плани розкриття конкретних злочинів, а також плани роботи служб, які розробляються на підставі аналізу оперативної обстановки.
Поточний аналіз оперативної обстановки здійснюється на підставі вивчення добової, декадної і місячної інформації, а комплексний аналіз криміногенної обстановки і результатів діяльності - щоквартально, за півріччя і за рік.
Аналіз інформації за добу здійснюється для організації поточної роботи з розкриття злочинів. Аналізу підлягає інформація про зареєстровані злочини, час і місце, спосіб їх учинення; осіб, доставлених до міськ-, рай-, лінорганів у зв'язку із учиненням злочинів та інших правопорушень; сили і засоби, що використовувалися при розкритті злочинів, ефективність їх застосування.
Аналіз подекадної та місячної інформації здійснюється для своєчасного реагування на зміни оперативної обстановки, внесення необхідних корективів у заплановані заходи, здійснення маневру наявними силами і засобами, що беруть участь у розкритті злочинів. Аналізу підлягає інформація про кількість, місце та спосіб учинення протягом декади і місяця злочинів, їх розкриття, ефективність використання сил і засобів.
Аналіз за квартал, півріччя і рік здійснюється для оцінювання стану злочинності з обов'язковим відбиттям змін, що відбулися в її динаміці та структурі, поясненням причин таких змін, найбільш актуальних і характерних для відповідного регіону проблемних питань боротьби зі злочинністю, переліком об'єктів, ділянок території, на яких ускладнилася оперативна обстановка, результатів роботи щодо попередження та розкриття злочинів, характеристики і причин основних недоліків у роботі, пропозицій щодо їх усунення, а також для розроблення комплексних заходів удосконалення організації роботи з розкриття злочинів, внесення змін у розставлення сил і засобів.
Аналізу підлягає інформація про загальну кількість учинених протягом періоду, що аналізується, злочинів, а також окремих їх видів (час, місце, спосіб учинення і т. ін.), стан їх розкриття, про осіб, які їх учинили, ефективність застосування оперативно-технічних засобів, розставлення й використання джерел оперативної інформації та інші обставини, що мали значення для розкриття злочинів.
2.5. З метою розкриття злочинів, що становлять підвищену громадську небезпеку (посягання на життя державного чи громадського діяча; умисне вбивство двох або більше осіб; працівника правоохоронних органів у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків або судді, що пов'язане із здійсненням правосуддя; умисне вбивство, учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; захоплення заручників; умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, що спричинило загибель людей; терористичний акт; порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб; масові заворушення, якщо вони призвели до загибелі людей), за спільним рішенням керівників МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, органів прокуратури, Служби безпеки України та її регіональних підрозділів можуть створюватися посилені СОГ (міжвідомчі СОГ), до складу яких залучаються: слідчий (прокуратури, органів безпеки, ОВС), два-три найбільш підготовлених працівники від підрозділів карного розшуку (далі - КР), боротьби з організованою злочинністю (далі - БОЗ) (при відпрацюванні версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих груп і злочинних організацій), Державної служби боротьби з економічною злочинністю (далі - ДСБЕЗ), кримінальної міліції у справах неповнолітніх (далі - КМСН), боротьби з незаконним обігом наркотиків (далі - БНОН), територіального підрозділу НЦБ Інтерполу в Україні, Державної автомобільної інспекції (далі - ДАІ), розвідувально-пошукової діяльності і оперативно-технічних заходів (для дотримання конспірації в роботі залучаються лише керівники останніх двох підрозділів), служби дільничних інспекторів міліції та придані сили.
2.6. Організація використання всього комплексу оперативно-розшукових заходів з розкриття таких злочинів, керування членами СОГ, за винятком слідчого, покладається, як правило, на заступника начальника - начальника кримінальної міліції ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, ліноргану.
2.6.1. Начальник кримінальної міліції ставить завдання керівникам оперативних служб ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів щодо проведення окремих оперативно-розшукових заходів для забезпечення безперервної роботи з розкриття злочинів. Визначає основні та найбільш перспективні напрямки з комплексу питань, пов'язаних із розкриттям злочинів.
2.6.2. Організовує:
- разом з членами СОГ, з урахуванням отриманої інформації, висування версій у справі та планування оперативно-розшукових заходів щодо їх відпрацювання;
- розрахунок та розставлення сил і засобів, створення груп для відпрацювання версій;
- проведення оперативно-розшукових заходів щодо розкриття злочину;
- інструктажі членів СОГ з числа представників оперативних підрозділів та приданих сил;
- вивчення зібраних у ході проведення оперативно-розшукових заходів матеріалів, їх оцінювання;
- оперативне супроводження розслідування кримінальних справ;
- заслуховування звітів керівників і старших груп, працівників СОГ, керівників ОВС та підрозділів, залучених до розкриття злочину, а також стану їх взаємодії, у тому числі з іншими правоохоронними органами;
- постійний контроль за розкриттям злочину.
2.7. Основні завдання СОГ:
2.7.1. Вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою розкриття злочинів, встановлення, затримання і викриття всіх осіб, причетних до їх учинення, відшкодування завданих злочинами збитків. Встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, та вжиття заходів щодо їх усунення.
2.7.2. Якісне, повне, об'єктивне, всебічне та у встановлені законом строки розслідування кримінальних справ про злочини в межах компетенції.
2.7.3. Забезпечення комплексного використання сил і засобів, вибір найбільш оптимального їх розставлення з метою розкриття злочинів у найкоротші терміни.
2.7.4. Координація діяльності працівників, які включені до складу оперативної групи, та приданих сил у проведенні оперативно-розшукових заходів і слідчих дій.
2.7.5. Збирання, аналіз, узагальнення інформації та її використання в інтересах розкриття злочинів.
2.7.6. Забезпечення взаємодії в проведенні оперативно-розшукових заходів і слідчих дій щодо розкриття злочинів з органами прокуратури, суду, юстиції, підрозділами Служби безпеки України, прикордонних військ, державної податкової адміністрації, органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
2.7.7. Організація ефективної системи контролю за роботою підрозділів і окремих працівників, залучених до розкриття злочинів.
2.8. Склад СОГ:
- слідчий (слідчі);
- начальник відділу, відділення (з організації розкриття окремих видів злочинів) КР, відділу УБОЗ (при відпрацюванні версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих груп і злочинних організацій);
- 2-3 найбільш підготовлених працівники від кожного підрозділу;
- придані сили (працівники спеціальних підрозділів швидкого реагування "Беркут", "Сокіл", оперативно-пошукового відділу, патрульно-постової служби (далі - ППС), військовослужбовці внутрішніх військ тощо).
При визначенні завдань працівникам, які залучаються до складу СОГ, слід виходити з компетенції підрозділів, у яких вони працюють.
2.9. Із числа членів СОГ створюються:
- група з відпрацювання висунутих слідчих і оперативно-розшукових версій (далі - версії);
- група аналізу, планування і контролю;
- група взаємодії з іншими правоохоронними органами.
2.10. Слідчий:
2.10.1. Забезпечує у межах своєї компетенції якісне розслідування у кримінальних справах відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
2.10.2. Здійснює узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на дослідження обставин у кримінальних справах і встановлення осіб, що вчинили злочини.
2.10.3. Вивчає матеріали, зібрані членами СОГ, організовує проведення з їх використанням узгоджених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
2.10.4. Надає органам дізнання, іншим членам СОГ доручення і вказівки щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяння у провадженні окремих слідчих дій.
2.10.5. Готує матеріали на заслуховування при керівництві ГУМВС, УМВС, УМВСТ, що стосуються результатів розслідування в кримінальній справі, та виконання плану слідчих дій.
2.11. Начальник відділу, відділення КР, відділу УБОЗ при відпрацюванні версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих груп і злочинних організацій забезпечують:
- організацію проведення оперативно-розшукових заходів щодо відпрацювання версій у справі, які належать до компетенції підрозділів карного розшуку і боротьби з організованою злочинністю;
- збирання, систематизацію і аналіз оперативної та іншої інформації, що стосується розкриття злочинів, та вживають заходів до її перевірки.
2.11.1. Здійснюють контроль за:
- постійним надходженням інформації, ходом виконання планів, указівок начальника ГУМВС, УМВС, УМВСТ та заступника начальника - начальника кримінальної міліції в інтересах розкриття злочинів, розшуку та затримання осіб, які їх учинили;
- ефективністю перевірки осіб, що перебувають на обліках ОВС, а також осіб, щодо яких одержано інформацію про їх можливу причетність до вчинення злочину.
2.11.2. Беруть безпосередню участь у розробленні планів першочергових і подальших оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з розкриття злочинів.
2.11.3. Організовують агентурно-оперативне супроводження розслідування кримінальних справ, розробку осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів або затримані чи заарештовані за інші злочини, а також осіб, стосовно яких є інформація про їх причетність до злочину, для розкриття якого створено слідчо-оперативну групу.
2.12. Працівники групи з відпрацювання висунутих версій:
2.12.1. Безпосередньо вживають комплекс оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з перевірки висунутих версій з метою розкриття злочинів та оперативного супроводження розслідування кримінальних справ.
2.12.2. Організовують і здійснюють розвідувальні заходи в кримінально-злочинному середовищі з метою встановлення осіб, причетних до вчинених злочинів, або осіб, які володіють інформацією про злочини.
2.12.3. Визначають коло осіб, які підлягають першочерговій перевірці щодо причетності до вчинених злочинів, у тому числі з використанням негласних штатних та позаштатних працівників. У разі потреби залучають до їх перевірки нові джерела оперативної інформації або поновлюють зв'язок із джерелами, раніше виведеними зі складу агентурної мережі.
2.12.4. При отриманні даних, що вказують на особу або групу осіб, причетних до вчинених злочинів, негайно беруться до перевірки достовірності цих даних та осіб, яких вони стосуються.
2.12.5. Безпосередньо взаємодіють з підрозділами оперативно-технічних заходів та розвідувально-пошукової діяльності в питаннях організації і проведення оперативно-розшукових заходів з розкриття злочинів.
2.12.6. При отриманні в ході проведення оперативно-розшукових заходів інформації у справі про злочини, що розслідуються слідчим, або про інші факти злочинної діяльності підозрюваних (обвинувачених) у цій самій кримінальній справі своєчасно ознайомлюють з нею слідчого та вживають заходів до виключення розшифрування джерел і засобів одержання такої інформації.
2.12.7. З метою забезпечення результативності проведення оперативних заходів при супроводженні розслідування кримінальної справи за погодженням зі слідчим ознайомлюються з окремими її матеріалами. За розголошення матеріалів слідства та порушення таємниці слідства члени групи несуть відповідальність згідно з чинними законодавством.
2.12.8. Виконують доручення і вказівки слідчого про провадження розшукових та слідчих дій і надають йому допомогу при проведенні окремих слідчих дій.
2.13. Працівники групи аналізу, планування і контролю:
2.13.1. Забезпечують збирання, аналіз і систематизацію інформації, отриманої під час огляду місця події, проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з розкриття злочину, оцінюють її повноту і якість.
2.13.2. На підставі зібраних відомостей в триденний термін з моменту порушення кримінальної справи організовують складання узгодженого плану оперативно-розшукових заходів з обґрунтуванням висунутих версій та конкретних заходів щодо їх перевірки із зазначенням термінів реалізації і виконавців. За потреби вносять пропозиції щодо висування додаткових версій.
2.13.3. У разі потреби планують заходи щодо реалізації конкретної інформації стосовно осіб, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину.
2.13.4. Вивчають та аналізують матеріали оперативно-розшукових справ (далі - ОРС) для перевірки осіб, стосовно яких вони заведені, для з'ясування їх причетності до вчиненого злочину:
- за фактами нерозкритих злочинів, учинених аналогічним способом, із застосуванням одного й того самого знаряддя, подібних за об'єктами злочинного посягання або прикметами злочинців тощо;
- стосовно злочинців, які розшукуються ОВС за вчинення, у першу чергу, аналогічних злочинів на території обслуговування, а також на території суміжних районів і областей;
- щодо злочинних груп та окремих осіб, які розробляються за підозрою у вчиненні злочинів, подібних до вчиненого.
З цією самою метою вивчають оперативну інформацію, матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ, кримінальні справи, у яких слідство закінчено або закрито, у тому числі архівні.
За результатами вивчення ОРС, оперативної інформації тощо складають довідку-меморандум.
2.13.5. Орієнтують інші ОВС про обставини вчинення злочину і встановлені фактичні дані про причетність до його вчинення конкретних осіб.
2.13.6. Вивчають зведення, орієнтування, бюлетені оперативно-розшукової інформації, використовують відповідні обліки оперативно-розшукового і оперативно-довідкового характеру тощо в інтересах розкриття злочину.
2.13.7. Вносять начальнику кримінальної міліції, слідчому, начальнику управління, відділу карного розшуку, заступнику начальника УБОЗ пропозиції щодо додаткової перевірки інформації, яка має перспективу щодо розкриття злочину.
2.13.8. Проводять розрахунок сил і засобів для перекриття місць концентрації кримінально-злочинного елемента, блокування шляхів і маршрутів імовірного місця перебування злочинців, які розшукуються.
2.13.9. Ведуть картковий або інший облік осіб, які потрапили в поле зору ОВС у ході роботи з розкриття злочинів, з обов'язковим зазначенням місцезнаходження матеріалів перевірки, їх результатів та безпосереднього виконавця. Інформацію про таких осіб надсилають до банку даних Департаменту інформаційних технологій МВС України (далі - ДІТ МВС) або управлінь (відділів) інформаційних технологій ГУМВС, УМВС, УМВСТ (далі - УІТ, ВІТ).
2.13.10. При вчиненні однотипних злочинів ведуть картографічне відстеження оперативної обстановки з нанесенням на спеціальну карту даних про місце, час, спосіб і вид злочинів, особливості осіб, що їх учинили.
2.13.11. Готують відповідні матеріали для звіту начальника кримінальної міліції про хід розкриття злочину.
2.13.12. Контролюють хід виконання планів оперативно-розшукових заходів, указівок у питаннях розкриття злочину.
2.14. Працівники групи взаємодії з іншими правоохоронними органами:
2.14.1. Забезпечують взаємодію у розкритті злочинів з іншими правоохоронними органами держави шляхом обміну інформацією, розроблення спільних планів та проведення узгоджених оперативно-розшукових заходів, допомоги наявними силами і засобами, у тому числі технічними, тощо.
2.14.2. Організовують збирання, узагальнення і перевірку повідомлень, оперативної інформації, які надходять з ізоляторів тимчасового тримання (далі - ІТТ), приймальників-розподільників, спецприймальників, органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань та інших підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. На підставі такої інформації визначають коло осіб, що потребують більш глибокої перевірки.
2.14.3. У встановленому порядку здійснюють виїзди до зарубіжних країн з метою перевірки оперативної інформації, що стосується розкриття злочину, готують запити для проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій на території цих країн. Вказані заходи здійснюються у співпраці з НЦБ Інтерполу в Україні.
3. Організаційно-тактичні форми розкриття злочинів та основні напрямки виявлення осіб, які їх учинили
3.1. З моменту надходження до ОВС інформації про вчинення злочинів для їх розкриття впроваджується комплекс першочергових оперативно-розшукових заходів.
Одним із головних критеріїв визначення ефективності діяльності ОВС з розкриття злочинів вважається встановлення особи, яка його вчинила, протягом однієї доби з моменту впровадження комплексу першочергових оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчих дій.
3.2. Основними завданнями першочергових оперативно-розшукових заходів на їх початковому етапі є: швидке виявлення та якісне процесуальне закріплення матеріальних слідів, які несуть інформацію про подію злочину, особу злочинця та інші обставини, що мають значення для справи; встановлення потерпілих, очевидців, свідків і термінове одержання від них відомостей, які можуть сприяти розкриттю злочину, затриманню злочинців; активне використання отриманої інформації для планування заходів щодо розкриття злочину, розроблення версій, одержання нових доказів, а також для встановлення і затримання причетних до злочину осіб; одержання відомостей про злочини, що готуються, попередження можливого настання шкідливих наслідків.
3.3. ОВС під час першочергових оперативно-розшукових заходів забезпечують:
3.3.1. Огляд місця події з метою отримання первинної інформації про злочин і осіб, які до нього причетні, та визначення напрямків оперативного пошуку злочинців. За наявності приводу і підстав, що вказують на ознаки тяжкого та особливо тяжкого злочину, слідчим або органом дізнання кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.
3.3.2. Переслідування і затримання злочинців (переслідування за наявними слідами, за напрямками, вказаними потерпілими і очевидцями, організація загороджувальних заходів), а також у місцях їх можливого перебування або появи (організація засідок, оточення, виставлення заслонів тощо).
3.3.3. Перевірку осіб, які перебувають на обліках ОВС, а також осіб, щодо яких одержана оперативна інформація про їх можливу причетність до вчиненого злочину.
3.3.4. Проведення заходів розвідувального характеру в місцях скупчення злочинного елемента і збуту викраденого майна.
3.3.5. Орієнтування особового складу ОВС на території обслуговування, де вчинено злочин (працівників ППС, дільничних інспекторів міліції, підрозділів КМСН, БНОН, ДАІ, ДСБЕЗ, БОЗ), суміжних ОВС, військових нарядів внутрішніх військ, що залучаються до охорони громадського порядку, представників громадськості тощо, про характер, час, місце, спосіб учинення злочину, кількість осіб, які брали в ньому участь, їх зовнішність, прикмети викрадених речей і цінностей та про інші відомості, що мають значення для встановлення і розшуку злочинців.
3.3.6. Використання можливостей інформаційно-пошукових систем, а також засобів масової інформації.
3.3.7. Залучення до розкриття злочинів осіб, з якими ОВС встановили конфіденційне співробітництво.
3.4. Перелічені оперативно-розшукові заходи здійснюються комплексно і в поєднанні з невідкладними слідчими діями, які проводяться на місці події.
3.5. Після закінчення огляду місця події члени СОГ на підставі вивчення і аналізу зібраних матеріалів визначають версії та вживають наступних заходів щодо встановлення осіб, які вчинили злочин:
3.5.1. Завершують перевірку відомостей, які надійшли під час здійснення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, щодо розкриття злочину.
3.5.2. Продовжують роботу з виявлення свідків злочину, опитують з цією метою громадян, що мешкають або працюють поблизу місця його вчинення, а також осіб, які могли бути на шляхах можливого переміщення злочинця до місця події та від нього; завершують проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей, що можуть бути використані в розкритті злочину, та обстеження місцевості в районі вчинення злочину для виявлення загублених, викинутих злочинцем знарядь злочину, інших предметів і додаткових джерел інформації про злочин і осіб, які його вчинили, тощо.
3.5.3. Здійснюють розшук осіб, причетних до злочину, серед тих, хто перебуває на обліку в ОВС або проходить за первинними матеріалами: раніше судимих, і в першу чергу за злочини, аналогічні вчиненому, осіб, що перебувають під адміністративним наглядом або формально під нього підпадають, звільнених від кримінальної відповідальності або відносно яких застосовані міри покарання, не пов'язані з позбавленням волі; наркоманів, неповнолітніх, злісних порушників громадського порядку, а також осіб, які потрапляли в поле зору оперативних та інших підрозділів ОВС за підозрою в причетності до вчинення подібних злочинів або висловлювали наміри їх учинення.
3.5.4. Вживають додаткових заходів щодо активізації розшуку осіб, які переховуються від органів досудового слідства, суду або ухиляються від відбування покарання, їх затримання та подальшої перевірки на можливу причетність до вчиненого злочину.
3.5.5. Готують та надсилають матеріали для поміщення до зведень та бюлетенів, які видаються МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ.
3.5.6. Вивчають повідомлення, зведення та бюлетені оперативно-розшукової інформації, що видавалися раніше, з метою одержання відомостей про аналогічні злочини та осіб, які їх учинили.
3.5.7. Залежно від обставин учиненого злочину використовують засоби масової інформації та вживають інших заходів до його розкриття, виявлення й затримання злочинця.
3.5.8. Здійснюють перевірку лікувально-медичних закладів, аптек тощо, якщо потерпілими під час учинення злочину здійснювалися активні заходи самооборони і є підстави вважати, що злочинцю нанесені тілесні ушкодження.
3.5.9. Здійснюють оперативну перевірку затриманих і заарештованих, які перебувають в ІТТ, приймальниках-розподільниках, спеціальних приймальниках. Надсилають завдання оперативно-режимним підрозділам слідчих ізоляторів та місць позбавлення волі на розробку контингенту осіб, які перебувають у цих установах, з метою встановлення їх можливої причетності до нерозкритих злочинів.
3.6. Про одержані відомості, що вказують на ознаки злочину та на осіб, які його вчинили, працівники оперативних та інших служб доповідають рапортом начальникові міськ-, рай-, ліноргану.
3.7. Якщо в результаті проведених першочергових оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчих дій особа, яка вчинила злочин, не була встановлена, керівники міськ-, рай-, лінорганів організовують і забезпечують подальшу роботу з розкриття злочину через систему подальших оперативно-розшукових заходів і слідчих дій у рамках провадження кримінальної справи та відповідних ОРС.
На нерозкритий злочин невеликої і середньої тяжкості органом дізнання заводиться картка обліку нерозкритого злочину (далі - картка) (додається), яка реєструється в журналі реєстрації карток обліку нерозкритих злочинів. Копія картки передається дільничному інспекторові міліції, на території обслуговування якого вчинено злочин, та до підрозділу карного розшуку.
( Абзац другий пункту 3.7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 1256 від 27.12.2006 )
Підставою для заведення картки є винесена органом дізнання постанова про порушення кримінальної справи, а також прийнята до свого провадження вже порушена кримінальна справа за фактом учинення злочину невеликої та середньої тяжкості.
( Абзац третій пункту 3.7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 1256 від 27.12.2006 )
За рішенням керівництва МВС, Департаменту КР, УМВСТ, ГУМВС, УМВС, лінійного управління УМВСТ, міськ-, рай-, ліноргану картка може бути переведена у відповідну ОРС у разі, якщо особу викрити у вчиненні злочину невеликої та середньої тяжкості без проведення оперативно-розшукової діяльності неможливо, про що в розділі журналу реєстрації карток органом дізнання робиться відповідний запис.
( Абзац четвертий пункту 3.7 в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ N 1256 від 27.12.2006 )
3.8. Подальші оперативно-розшукові заходи і слідчі дії складаються з таких дій організаційного і практичного характеру:
3.8.1. Робота з розкриття злочину здійснюється за узгодженим планом слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, який складається у кримінальній справі про нерозкритий злочин у триденний термін з моменту їх порушення.
У плані обґрунтовуються висунуті версії і заходи з перевірки конкретних осіб, які можуть бути причетні або підозрюються у вчиненні злочину, зазначаються виконавці пунктів плану і встановлюються терміни їх виконання. У зв'язку з тим, що даний план нетаємний, заходи в ньому будуються у формі завдань (встановлення очевидців злочину, свідків, знаряддя злочину, способу життя підозрюваних та їх зв'язків, потерпілих, місць зберігання викраденого тощо), де конкретні оперативно-розшукові форми, методи і прийоми отримання інформації та перевірки причетності конкретних осіб до вчиненого злочину не зазначаються.
3.8.2. На основі узгодженого плану працівники карного розшуку складають план оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину за відповідно заведеною ОРС. Цей план затверджується начальником міськ-, рай-, ліноргану або заступником начальника - начальником кримінальної міліції. У плані відображаються висунуті версії і заходи щодо їх перевірки з використанням сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, передбачається додаткове інформування інших ОВС про виявлення нових обставин учиненого злочину і про підозрюваних, а у разі потреби - про додатковий огляд місця події з метою належної фіксації факту вчинення злочину, вилучення слідів і матеріальних об'єктів, придатних для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню (для проведення додаткового огляду місця події начальник ОВС звертається до начальника слідчого відділу (відділення) чи старшого слідчо-оперативної групи); оперативно-пошукові заходи в місцях скупчення, появи злочинного елемента і збуту викраденого майна; перевірка осіб, що виявлені у ході оперативної розробки, на можливу причетність їх до вчиненого злочину; організація взаємодії з оперативними апаратами слідчих ізоляторів, установ виконання покарань у розробці засуджених, підозрюваних у вчиненні злочинів, які залишилися нерозкритими; активізація роботи з перевірки осіб, які перебувають на обліках в ОВС, тих, що затримані, заарештовані за інші злочини, доставлені в спеціальні приймальники, приймальники-розподільники тощо.
3.8.3. Якщо складений план виконано повністю, а злочин залишається нерозкритим, на підставі наявної інформації розробляється план додаткових оперативно-розшукових заходів.
3.9. Розкриття злочинів за зупиненими кримінальними справами, у тому числі минулих років:
3.9.1. Наказом керівника ОВС створюється нова СОГ або поновлюється діюча, до складу якої залучаються найбільш кваліфіковані працівники підрозділів.
3.9.2. Члени СОГ, і в першу чергу працівник карного розшуку та слідчий, ретельно вивчають матеріали кримінальної справи та відповідної ОРС з метою усунення прорахунків у них шляхом здійснення додаткових оперативно-розшукових заходів і, за узгодженням зі слідчим, слідчих дій; додатково орієнтують інші ОВС, установи виконання покарань про обставини вчинення злочину і встановлені на цей момент фактичні дані про причетних до його вчинення конкретних осіб; вивчають оперативну інформацію та вживають заходів щодо відпрацювання осіб, які перебувають у спеціальних закладах міліції (ІТТ, приймальники-розподільники, спецприймальники), з метою встановлення їх причетності до скоєних злочинів; перевіряють раніше висунуті версії про особу (осіб), яка вчинила злочин, розробляють нові версії; у взаємодії з працівниками оперативно-режимних частин вживають заходів щодо встановлення причетності до злочину осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань; здійснюють оперативно-розшукові заходи для перевірки причетності до злочину обвинувачених, підозрюваних, які проходять за іншими кримінальними та оперативно-розшуковими справами; використовують для встановлення злочинців інформаційно-пошукові системи, картотеки оперативно-розшукових обліків, зведення-орієнтування, бюлетені оперативно-розшукової інформації, централізовані обліки номерних речей (якщо вчинено майновий злочин), аналізують інформацію про злочини, учинені аналогічним способом, у тому числі стосовно осіб, що проходили по закритих, архівних справах та матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи; з'ясовують, наскільки повно застосовані можливості експертної служби, підрозділів розвідувально-пошукової діяльності, оперативно-технічних заходів тощо.
3.9.3. Інформація, отримана в результаті вивчення справ за нерозкритими злочинами із залишку минулих років, відповідним чином систематизується та згруповується за однорідними ознаками (вид злочину, подібність об'єкта посягання, аналогічні обставини, місце, час, спосіб, мотиви і знаряддя вчинення злочину, вилучені з місця події матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню, прикмети злочинця та інші ознаки).
3.10. Основні напрямки виявлення осіб, які вчинили злочин:
- за показами свідків і очевидців;
- за прикметами зовнішності злочинця;
- за слідами і предметами, залишеними на місці події;
- за слідами на одязі й тілі злочинців;
- за способом та засобами вчинення;
- за ознаками викраденого;
- за іншими даними, що мають значення для встановлення злочинця.
4. Дії працівників підрозділів ОВС під час огляду місця події та роботи над розкриттям злочину
4.1. Начальники ГУМВС, УМВС, УМВСТ, міськ-, рай-, лінорганів:
4.1.1. На місці події оцінюють обстановку, аналізують початкову інформацію, приймають рішення про залучення до розкриття злочину додаткових сил, налагоджують взаємодію між підрозділами, а також територіальними та транспортними ОВС, на території яких можуть з'явитися злочинці.
4.1.2. Забезпечують взаємодію ОВС у розкритті злочинів із судами, прокуратурою, підрозділами Служби безпеки України, командирами військових частин Збройних Сил України, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, органами державної податкової адміністрації, органами і установами Державного департаменту України з питань виконання покарань, Державною митною службою, експертними установами та громадськістю, використовують в інтересах встановлення й затримання злочинців засоби масової інформації.
4.1.3. Спільно з керівниками органів досудового слідства заслуховують звіти членів СОГ про результати огляду місця події, проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; вивчають зібрані ними матеріали; забезпечують залучення всіх підрозділів ОВС до розкриття злочинів; координують їх роботу; здійснюють повсякденний контроль за діяльністю підлеглих, і передусім стосовно розкриття особливо тяжких та резонансних злочинів.
4.2. Чергові ОВС:
- у своїй роботі безпосередньо керуються вимогами Інструкції з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003 N 1155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 259/8858 та Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2004 N 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 06.05.2004 за N 571/9170;
- організовують прийом та перевірку заяви чи повідомлення про злочин;
- про вчинений злочин доповідають керівництву міськ-, рай-, ліноргану, інформують чергову частину ГУМВС, УМВС, УМВСТ та організовують терміновий виїзд на місце події СОГ у повному складі;
- організовують невідкладні дії з розкриття злочину, затримання осіб, причетних до його вчинення;
- підтримують постійний зв'язок з членами груп, залучають до розкриття злочину інші сили і засоби та здійснюють оперативне управління ними;
- негайно орієнтують про вчинений злочин пости і маршрути, розташовані на території обслуговування, а також суміжні ОВС, а в разі потреби - населення, засоби масової інформації, державні установи, автотранспортні підприємства, медичні заклади тощо.
4.3. Слідчі ОВС:
- організовують роботу СОГ на місці події та керують діями її членів;
- згідно з процесуальними повноваженнями разом з працівником експертної служби, іншими учасниками СОГ здійснюють огляд місця події, у ході якого вилучають слідову інформацію та матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню, та своєчасно направляють їх на експертне дослідження, перевірку за колекціями криміналістичного обліку експертної служби, здійснюють інші невідкладні слідчі дії (за наявності ознак злочину порушують кримінальну справу, проводять допити, обшуки, виїмки тощо);
- інформують оперативних працівників, інших членів СОГ та чергову частину ОВС про виявлення під час роботи на місці події обставин, що мають значення для розшуку й затримання злочинців, дають доручення стосовно вжиття невідкладних оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину;
- у разі потреби приймають рішення та вносять пропозиції керівникові ОВС про додаткове залучення до розкриття злочину сил і засобів, запрошують необхідних спеціалістів;
- оформляють результати огляду місця події, дають завдання органу дізнання щодо перевірки підозрюваних і затриманих осіб, а також вилучених номерних речей, зброї, автотранспорту за автоматизованими та оперативно-розшуковими обліками ОВС;
- разом з оперативним працівником висувають версії, розробляють і складають узгоджені плани комплексного проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з розкриття злочинів;
- дають органам дізнання доручення і вказівки за справами, що розслідуються ними, щодо провадження розшукових та слідчих дій і вимагають від цих органів допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.
4.4. Працівники штатних підрозділів дізнання:
- у взаємодії з працівниками інших підрозділів ОВС оперативно реагують на заяви і повідомлення про вчинені злочини, вживають ефективних заходів до встановлення осіб, які їх учинили, збирають і закріплюють докази їх вини, всебічно й об'єктивно здійснюють дізнання та оформляють матеріали протокольних проваджень;