Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року N 847/5

2. Звільнення засуджених (осіб, взятих під варту) здійснюється на підставі звірених даних про строк призначеного покарання (строк тримання під вартою), зазначених у судових рішеннях, особових справах засуджених (осіб, взятих під варту), облікових і контрольно-строкових картках засуджених.

Звільнення засуджених (ociб, взятих під варту) здійснюється ЧПНУ (ЧПНСІ).

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповідного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа - в останній день цього місяця.

У випадках, якщо звільнення особи, взятої під варту, припадає у вихідний (святковий) день або позаробочий час, підрозділ установи (CI3О) готує та надає до чергової частини оформлені належним чином документи про звільнення разом з матеріалами особової справи.

Про всі випадки несвоєчасного звільнення засуджених (осіб, взятих під варту) начальник установи (СІЗО) негайно письмово повідомляє міжрегіональне управління, прокурора, а також Департамент з подальшим направленням їм матеріалів службового розслідування.

3. Виконання судових рішень здійснюється лише у випадку їх надходження до установи (СІЗО) відповідно до Iнструкцiї з діловодства в місцевих та апеляційних судах України , затвердженої наказом Державної судової адміністрації України вiд 20 серпня 2019 року № 814. Підрозділ виконує судові рішення та iншi документи про звільнення засудженого (особи, взятої під варту) після їх реєстрації в канцелярії установи (CI3О).

Після одержання документа про звільнення засудженого (особи, взятої під варту), скорочення засудженому строку покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким підрозділ здійснює ретельну перевірку правильності оформлення і тотожності цього документа з матеріалами особової справи засудженого (особи, взятої під варту).

У разі отримання документів про звільнення засудженого (особи, взятої під варту), скорочення засудженому строку покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, які мають явні ознаки підробки, оформлені неналежним чином, містять невідповідність анкетних даних матеріалам особової справи засудженого (особи, взятої під варту), вони підлягають додатковій перевірці шляхом негайного запиту до суду, який ухвалив це рішення, електронною поштою або іншим способом, який дозволяє виключити сумніви у достовірності даного судового рішення.

Про виявлені порушення начальник установи (СІЗО) також негайно повідомляє міжрегіональне управління, Департамент щодо установ центрального та південного регіонів, а також прокурора.

4. Документ про звільнення засудженого (особи, взятої під варту), заміни невідбутої частини покарання більш м’яким або скорочення засудженому строку покарання, який (яка) вибув(ла) в інше місце тримання, негайно пересилається за місцем вибуття цієї особи, про що повідомляється орган, який здійснює контроль за виконанням документа.

5. Усі документи про звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким або скорочення строку покарання оголошуються засудженому (особі, взятій під варту) під особистий підпис на цих документах.

6. Не менше ніж за три місяці до звільнення засуджених підрозділ повідомляє відповідні структурні підрозділи установи (СІЗО) з метою своєчасного проведення розрахунку із звільненими, забезпечення їх за рахунок коштів установи (СІЗО) безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.

7. Засудженому (особі, взятій під варту), якого (яку) звільняють з установи (СІЗО), підрозділом видається довідка про звільнення (додаток 13).

Заповнення довідки про звільнення здійснюється розбірливо, чітко, без підчисток та виправлень.

8. На довідку про звільнення наклеюється фотокартка засудженого (особи, взятої під варту) розміром 3,5 х 4,5 см.

9. Довідку про звільнення підписують начальник установи (СІЗО) та начальник підрозділу або особи, які виконують їх обов’язки. На фотокартку засудженого (особи, взятої під варту) проставляється гербова печатка установи (СІЗО).

10. При звільненні засудженого (особи, взятої під варту) проводиться його (її) ідентифікація за фотокарткою, особливими прикметами або шляхом порівнювання наданих ними відповідей з даними, що знаходяться в особовій справі засудженого (особи, взятої під варту). При виникненні підозри щодо відповідності особи проводиться її дактилоскопіювання, встановлюється дактилоформула, яка звіряється з даними дактилоскопічної карти.

11. За отримані особисті документи, цінності та речі особа, що звільняється, розписується на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки особової справи з обов’язковим особистим записом про те, що вона не має (має) претензій (претензії) до адміністрації установи (СІЗО).

12. Довідка про звільнення засудженого, у якого строк покарання закінчується під час дозволеного короткочасного виїзду за межі установи, надсилається до уповноваженого органу з питань пробації за місцем виїзду цієї особи.

13. Довідка про звільнення засудженого (особи, взятої під варту), що хворіє на психічні розлади і направляється після звільнення до психіатричного закладу охорони здоров’я, передається разом з цією особою та її особистими документами адміністрації такого закладу, а якщо ця особа передається під опіку родичам або опікуну - то цим особам під розписку про отримання довідки про звільнення засудженого (особи, взятої під варту), що хворіє на психічні розлади, який передається під опіку близьким родичам або опікуну (додаток 14), яка долучається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту).

14. Якщо довідка про звільнення була втрачена особою, яка прибула до місця постійного проживання або роботи в межах України, то за запитом уповноваженого державного органу установою (СІЗО) надсилається дублікат цієї довідки.

У разі якщо архівна особова справа засудженого (особи, взятої під варту) знищена після закінчення строку її зберігання, на підставі даних архівної картотеки за запитом уповноваженого державного органу надається довідка довільної форми про перебування особи в установі (СІЗО).

15. Частина А довідки про звільнення підшивається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту), а частина Б видається засудженому (особі, взятій під варту) під особистий підпис.

16. На осіб, яким судом призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, невідбута частина покарання замінена на більш м’яке покарання у виді громадських або виправних робіт, підрозділ у добовий строк після звільнення направляє до уповноваженого органу з питань пробації за обраним місцем проживання завірену копію вироку або ухвали суду (наказу Міністерства юстиції України про виконання указу Президента України щодо помилування), довідку про особу довільної форми, у якій зазначаються її анкетні дані, дата звільнення, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) близьких родичів та місця їх проживання, а також підписку особи, що звільняється, про явку до підрозділу уповноваженого органу з питань пробації в триденний строк після звільнення.

1. В установі (СІЗО) створюється комісія, яка розглядає питання про подання:

до суду - матеріалів щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 КК України), заміни невідбутої частини покарання більш м’яким (стаття 82 КК України), встановлення адміністративного нагляду згідно із Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";

до міжрегіональної комісії, центральних комісій щодо установ центрального та південного регіонів - матеріалів щодо переведення засуджених на підставах, встановлених статтями 10, 50, 93 КВК України в межах зони діяльності центрального та південного регіонів або міжрегіонального управління без зміни рівня безпеки; матеріалів щодо переведення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, для відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої в межах зони діяльності центрального та південного регіонів або міжрегіонального управління згідно з вимогами статей 101, 151-1 КВК України без зміни рівня безпеки;

до центральної комісії - матеріалів щодо переведення засуджених на підставах, встановлених статтями 10, 50, 57, 93, 101, 147, 151-1 КВК України, через міжрегіональну комісію, центральні комісії щодо установ центрального та південного регіонів, коли таке переведення виходить за межі повноважень цих комісій.

2. До складу комісії входять:

голова комісії - начальник установи (СІЗО);

члени комісії - перший заступник та заступники начальника установи (СІЗО), начальник оперативного підрозділу, начальник відділу нагляду і безпеки (відділу режиму і охорони), начальник медичної частини (фельдшерського пункту, лікарняного закладу) та начальник підрозділу, який є секретарем комісії.

До складу комісії також можуть включатися за їх згодою керівники загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів при установі, представники методично-виховної ради установи (педагогічної ради) та члени спостережної комісії, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань.

3. За три місяці до розгляду матеріалів на засіданні комісії підрозділ складає списки засуджених, які надаються для організації роботи з підготовки матеріалів заступнику начальника установи (СІЗО) із соціально-виховної та психологічної роботи, начальнику оперативного підрозділу, начальнику відділу нагляду і безпеки установи (відділу режиму і охорони СІЗО), начальнику медичної частини (фельдшерського пункту, лікарняного закладу).

4. Засідання комісії відбуваються у визначеному для цього приміщенні установи (СІЗО) в присутності засудженого.

5. Засідання комісії проводяться не менше двох разів на місяць. Рішення комісії ухвалюється простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на її засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

6. Засідання комісії оформлюється протоколом засідання комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 КК України), заміни невідбутої частини покарання більш м’яким (стаття 82 КК України), встановлення адміністративного нагляду згідно із Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", переведення засуджених на підставах, встановлених статтями 10, 50, 57, 93, 101, 147, 151-1 КВК України (додаток 15), який підписується головою, членами комісії та секретарем комісії. У разі прийняття рішення про відмову у можливості представлення засудженого до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, у протоколі зазначаються підстави відмови. Рішення комісії оголошується засудженому під особистий підпис на витязі з протоколу, який долучається до його особової справи.

7. У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може бути розглянуто на засіданні комісії та внесено до суду не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші кримінальні правопорушення та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

8. Секретар комісії зобов’язаний:

складати графік роботи комісії на квартал та затверджувати його у голови комісії;

повідомляти членів комісії про час та місце її засідання;

приймати від начальників відділень соціально-психологічної служби та інших посадових осіб установи (СІЗО) необхідні матеріали стосовно засуджених для розгляду комісією, а якщо в них допущені помилки, повертати їх для доопрацювання;

готувати матеріали особових справ засуджених (осіб, взятих під варту) для їх розгляду комісією;

доповідати начальнику установи (СІЗО) про зволікання з підготовкою матеріалів або неможливість їх винесення на розгляд комісії в установлений статтею 154 КВК України строк для вжиття необхідних заходів;

за дорученням голови комісії проводити організаційні засідання комісії щодо усунення недоліків в роботі комісії та поліпшення її роботи;

вести протокол засідання комісії.

9. На засудженого, стосовно якого прийнято позитивне рішення про подання матеріалів до суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, підрозділ готує до суду подання, яке містить анкетні дані, у тому числі про наявність чи відсутність непогашених та незнятих судимостей, про відбуту частину строку покарання, поведінку засудженого, ставлення до праці та навчання за весь час відбування покарання.

До подання долучається висновок комісії установи (СІЗО), характеристика на засудженого з оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, визначена з використанням підсистеми "КАСАНДРА" Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, дані про достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку стягнення, зазначені в абзацах четвертому, шостому-десятому частини першої статті 132 КВК України, та особова справа.

Після погодження подання зі спостережною комісією (службою у справах дітей) матеріали направляються до суду.

На засуджених, щодо яких прийнято рішення про переведення їх на підставах, встановлених статтями 10, 50, 57, 93, 101, 147, 151-1 КВК України, матеріали надсилаються на розгляд центральної комісії через міжрегіональну комісію, центральні комісії щодо установ центрального та південного регіонів, коли таке переведення виходить за межі повноважень цих комісій.

Щодо засуджених, які підпадають під встановлення адміністративного нагляду, підготовку матеріалів здійснює відділ нагляду і безпеки установи (відділ режиму і охорони СІЗО).

1. Після надходження інформації про смерть засудженого (особи, взятої під варту) підрозділ спільно з підрозділом соціально-виховної та психологічної роботи негайно на підставі відомостей наявних в особовій справі засудженого (особи, взятої під варту) про близьких родичів померлого, вживають заходів щодо повідомлення будь якими засобами зв’язку про смерть одному з них, та разом з медичною частиною (фельдшерським пунктом, лікарняним закладом) вживає заходів щодо подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану необхідних документів для реєстрації факту смерті.

2. Передача тіла померлого близьким родичам оформляється актом передачі тіла померлого засудженого (особи, взятої під варту) (додаток 16), на якому близькі родичі розписуються про його прийняття. Акт долучається до особової справи померлого.

3. Речі, гроші і цінності після смерті засудженого (особи, взятої під варту) пересилаються або видаються спадкоємцям. У разі якщо спадкоємці у передбачені законом строки не звернулися за речами, грошима і цінностями, рішення щодо речей, грошей і цінностей приймаються судом.

4. До особової справи засудженого (особи, взятої під варту), який помер, долучаються: копія документу, який свідчить про інформування (повідомлення) про смерть близьким родичам (у разі їх наявності) та до органу державної реєстрації актів цивільного стану, копія свідоцтва про смерть, акт передачі тіла померлого засудженого (особи, взятої під варту), акт про нещасний випадок (якщо смерть сталася внаслідок нещасного випадку), матеріали службового розслідування, акт судово-медичного експерта про розтин трупа, документ про передачу речей, грошей та цінностей засудженого (особи, взятої під варту) спадкоємцям (в дохід держави або про знищення за рішенням суду), а також акт про поховання в якому зазначається: число, місяць, рік поховання, номер сектору (ділянки), ряду та могили, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження та смерті, дата і ким видано свідоцтво про смерть, номер дозволу на поховання.

1. Переміщення під вартою (конвоювання) засуджених (осіб, взятих під варту) з установ (СІЗО) проводиться відповідно до вимог законодавства на підставі нарядів Департаменту та міжрегіональних управлінь, які видано у межах компетенції, а також постанов органів досудового розслідування, прокуратури, ухвал судді (суду).

2. Про наступне відправлення засудженого (особи, взятої під варту) підрозділ повідомляє відповідні підрозділи установи (СІЗО) та медичну частину (фельдшерський пункт, лікарняний заклад), які надають для долучення до особової справи засудженого (особи, взятої під варту) такі документи:

довідку про наявність коштів на особовому рахунку;

медичну карту, у запечатаному медичним працівником конверті;

відомості про речове забезпечення;

щоденник індивідуальної роботи із засудженим (для неповнолітніх - щоденник соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім);

картку обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей.

Про ненадання вищезазначених документів начальник підрозділу інформує начальника установи (СІЗО), який негайно організовує отримання підрозділом необхідних документів.

3. Особова справа засудженого (особи, взятої під варту) вкладається в конверт, на якому проставляється печатка установи (СІЗО). На конверт наклеюються довідка-витяг з особової справи засудженого (особи, взятої під варту) та фотокартка особи розміром 4,5 x 6 см.

На довідку-витяг з особової справи засуджених (осіб, взятих під варту), які потребують посиленого нагляду, засуджених за особливо тяжкі злочини, а також схильних до втечі, з лівого верхнього кутка до правого нижнього кутка наноситься червона смуга, а на довідках-витягах з особових справ інших категорій засуджених (осіб, взятих під варт) зазначається: "психічно хворий", "хворий на туберкульоз", "не приймає їжі", "вагітна" (зазначається строк), "підлягає ізольованому триманню від …" (зазначаються власні імена та прізвища), "направити через..." (зазначається найменування СІЗО), "засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 КК України".

На всіх осіб, які підлягають переміщенню під вартою (конвоюванню), складається попутний список у трьох примірниках, один з яких разом з особовими справами засуджених (осіб, взятих під варту) передається начальнику варти (конвою), другий разом з розпискою начальника цієї варти (конвою) про прийняття засуджених (осіб, взятих під варту) з їх особовими справами залишається в підрозділі, а третій передається до бухгалтерії установи (СІЗО) для перерахування коштів засудженим (особам, взятим під варту) за місцем їх вибуття.

Забороняється без письмової вимоги суду або прокурора розкривати конверти з особовими справами осіб, які прямують транзитом.

4. Засуджені, які прибули у СІЗО на вимогу органів досудового розслідування, прокурора або суду, після закінчення встановлених рішеннями цих органів (осіб) строків їх тримання в даному СІЗО, повертаються до тих установ (СІЗО), звідки вони прибули, а у випадках, коли суди змінили цим засудженим вирок, центральна комісія, міжрегіональна комісія, центральні комісії щодо установ центрального та південного регіонів в межах компетенції повторно розглядають питання про визначення засудженому виду установи, місця відбування покарання.

5. Постанова органу досудового розслідування, прокурора, ухвали судді, суду на переміщення осіб під вартою (конвоювання) надсилаються у двох примірниках безпосередньо за місцем їх тримання. Один примірник є підставою для видачі особи варті (конвою) і залишається в установі (СІЗО), а другий примірник долучається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту) і є підставою для відправлення та тримання його під вартою в пункті призначення.

6. Адміністрація установи (СІЗО) у разі отримання постанови органу досудового розслідування, прокурора, ухвали судді, суду на переміщення осіб під вартою (конвоювання) негайно організовує направлення засуджених (осіб, взятих під варту) в установленому порядку до пункту призначення.

Переміщення під вартою засудженого (особи, взятої під варту) з установи (СІЗО) конвойними підрозділами військової частини Національної гвардії України (органу внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України) та іншими правоохоронними органами на підставі ухвали слідчого судді, суду або органів досудового розслідування дозволяється у разі наявності належно оформлених документів.

7. Якщо відправити засудженого (особу, взяту під варту) з установи (СІЗО) у зазначений строк неможливо, про це негайно повідомляється орган, у розпорядження якого необхідно доставити цю особу.

1. Особою, яка тимчасово вибула, вважається особа, що вибуває з установи (СІЗО) без особової справи на строк не більше однієї доби на підставі письмової вимоги суду або органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.

2. Підставою для видачі конвою засудженого (особи, взятої під варту), є письмова вимога суду або органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.

Підрозділ установи (СІЗО), отримавши письмову вимогу суду або органу досудового розслідування, готує заявку на конвоювання засуджених (осіб, взятих під варту) (додаток 17), яка не пізніше ніж за одну добу до часу проведення судового засідання чи слідчої дії надсилається командиру військової частини Національної гвардії України (органу внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України) або вручається начальнику конвою після прибуття його в установу (СІЗО) для приймання засуджених (осіб, взятих під варту).

3. Напередодні відправлення засуджених (осіб, взятих під варту) до суду або органу досудового розслідування підрозділ здає ЧПНУ (ЧПНСІ) їх особові справи під особистий підпис з письмовою вимогою суду або органу досудового розслідування про доставляння цих осіб.

ЧПНУ (ЧПНСІ) записує власні імена, прізвища, по батькові (за наявності) засуджених (осіб, взятих під варту), у добову відомість обліку осіб, які тимчасово вибули, форма якої передбачена наказом Міністерства юстиції України від 13 грудня 2019 року № 73/5-ДСК, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2019 року за № 1262/34233, і забезпечує їх відправлення, а при поверненні їх до установи (СІЗО) робить відповідну відмітку в добовій відомості обліку осіб, які тимчасово вибули.

Якщо особа, яка тимчасово вибула з установи (СІЗО), протягом доби не буде повернута, ЧПНУ (ЧПНСІ) будь якими засобами зв’язку зобов’язаний з’ясувати у особи, яка прийняла для конвоювання засудженого (особу, взяту під варту) причину і відмітити про це в добовій відомості обліку осіб, які тимчасово вибули.

4. Якщо встановлено, що засуджений (особа, взята під варту) не повернутий до установи (СІЗО) у зв’язку зі звільненням з-під варти, підрозділ робить письмовий запит до суду або до органу досудового розслідування щодо надання копії рішення, на підставі якого було звільнено цю особу.

1. Для контролю за строками тримання осіб, взятих під варту, підрозділом використовуються картки довільної форми, з яких формується картотека в хронологічному порядку за датами закінчення строку тримання під вартою. У картці зазначаються установчі відомості на особу, дата арешту, судові рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і дата закінчення зазначених у них строків тримання під вартою.

2. Начальник СІЗО у строк, що не перевищує семи діб до закінчення строку дії ухвали слідчого судді (суду) про тримання під вартою або до закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, письмово повідомляє про це слідчого суддю (суд), які здійснюють кримінальне провадження, а також відповідного прокурора. Копія повідомлення долучається до особової справи особи, взятої під варту.

3. За п’ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник СІЗО надсилає прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту).

4. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник СІЗО надсилає прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту).

5. У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 КПК України , або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо у начальника СІЗО, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Про звільнення особи з-під варти за підписом начальника СІЗО надсилається повідомлення органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження, та прокурору.

6. Після отримання із суду копій судових рішень, які згідно з законодавством підлягають врученню особі, ці документи вручаються під розписку про отримання копій судових рішень (додаток 18), яка надсилається до суду, а її копія долучається до особової справи засудженого (особи, взятої під варту).

1. Після звільнення особова справа засудженого (особи, взятої під варту) прошивається, металеві кріплення видаляються, усі документи першої та другої частин справи нумеруються і вносяться до відповідного опису. Після цього робиться заключний запис про те, скільки аркушів має перша та друга частини особової справи, і підписується працівником підрозділу, який склав опис.

2. В особовій справі засудженого (особи, взятої під варту), який (яка) помер(ла) в установі (СІЗО), опис складається на внутрішньому боці другого аркуша обкладинки.

3. На звороті особової справи засудженого (особи, взятої під варту) та на лицьовому боці першої сторінки обкладинки цієї справи у лівому нижньому куті проставляється такий штамп-трафарет:

Архів № ___________________ Опис № ___________________ Рік звільнення __________ Строк зберігання __________ Розмір штампа-трафарету - 60 x 60 мм.

4. Архівна особова справа засудженого (особи, взятої під варту) зберігається в окремій металевій шафі або в окремому приміщенні. Особова справа засудженого (особи, взятої під варту), який (яка) помер(ла), у місячний строк здається підрозділом для зберігання до архіву міжрегіонального управління, Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів.

Розпочато "____" ____________ _______ року

Закінчено "____" ____________ _______ року

__________

Примітка.

Журнал має бути пронумерований, прошитий і скріплений печаткою.

Розпочато "____" ____________ _______ року

Закінчено "____" ____________ _______ року

__________

Примітка.

Журнал має бути пронумерований, прошитий і скріплений печаткою.

Розпочато "____" ____________ _______ року

Закінчено "____" ____________ _______ року

__________

Примітка.

Журнал має бути пронумерований, прошитий і скріплений печаткою.