Про затвердження Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації обєктів птахівництва

11.9. Існує безапаратний спосіб отримання дезінфекційних аерозолів. Для чого змішують формалін з хлорним вапном у співвідношенні 1:1 або 1:1,5.

Аерозолі можна також отримати шляхом змішування 37% розчину формальдегіду з марганцевокислим калієм та добавлянням води у співвідношенні 3:2:1,5.

Ємності, у яких змішують компоненти для отримання аерозолів, повинні бути в десять разів більші за об'єм змішуваних компонентів, бо обидві реакції екзотермічні, проходять бурхливо з виділенням тепла та розбризкуванням рідини.

11.10. Безапаратний спосіб отримання аерозолю хлору полягає у взаємодії хлорного вапна з аміачною селітрою в присутності води. Компоненти беруть у співвідношенні 1:0,4: 0,3.

11.11. При отриманні аерозолів допускається використання інших компонентів, які зареєстровані в Україні.

11.12. При проведенні аерозольної дезінфекції безапаратним способом температура повітря в приміщенні повинна бути не нижче +15 град.С, відносна вологість - 90%.

Препарат надоцтової кислоти готують згідно з настановою щодо використання його для дезінфекції.

12. Дезінфекція направленими аерозолями проводиться у негерметизованих приміщеннях, тамбурах, прибудовах, а також проводиться дезінфекція обладнання, щілинних підлог, обігрівальних батарей тощо на відстані 1,5-2 м, рівномірно покриваючи їх поверхню тонкою плівкою дезінфекційного препарату.

13. Для дезінфекції поверхні приміщень та обладнання (у присутності птиці) у господарствах, неблагополучних з колібактеріозу, сальмонельозу, пулорозу, мікоплазмозу, пастерельозу, інфекційного ларинготрахеїту, використовують низькодисперсні направлені аерозолі водних розчинів таких препаратів: гіпохлориту натрію, нейтрального гіпохлориту кальцію чи мононатрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти з умістом 1,5-2% активного хлору. Крім того, використовують 1,5-2% розчин хлораміну Б чи 3% стабілізувальний розчин перекису водню (для його стабілізації добавляють 0,5% молочної чи оцтової кислоти), 3% розчин надоцтової кислоти та алкамону.

Для направленої аерозольної дезінфекції в птахівництві дозволяється використовувати інші дезінфекційні розчини, які зареєстровані в Україні.

13.1. Перед дезінфекцією приміщень проводять механічну очистку підлоги, стін та технологічного обладнання від забруднення. Поверхню підлоги, стін, обладнання, інвентарю, а також пір'яний покрив птиці рівномірно обробляють (при включеній вентиляції) низькодисперсними дрібнокрапельними аерозолями одного з препаратів з розрахунку 100-200 мл на 1 кв.м поверхні. Після дезінфекції з напувалок та годівниць видаляють залишки дезінфекційного розчину. Під час дезінфекції температура в приміщенні повинна бути не нижчою +15 град.С.

14. Повітря птахівничих приміщень дезінфікують фізичними та хімічними методами.

Дезінфекцію повітря пташників проводять за допомогою джерела ультрафіолетового опромінення, а також аерозолями дезінфекційних речовин.

15. Для ультрафіолетового опромінення використовують установки "Кулон" та "Кубок" або інші аналогічні.

Установку "Кулон" використовують у приміщеннях для вирощування молодняку птиці, утримання батьківського та промислового стада курей, качок, гусей, індиків та перепелів з метою дезодорації та дезінфекції повітря, а також попередження забруднення навколишнього середовища.

Розрахунок потреби випромінювачів проводять згідно з таблицею 3.

Джерела бактерицидного ультрафіолетового випромінювача працюють у приміщеннях для вирощування молодняку 10-12 годин, а для дорослої птиці - 8-9 годин на добу.

При виникненні в птахогосподарстві аерогенних інфекційних хвороб (інфекційний ларинготрахеїт, грип, стафілококоз та інші) лампи працюють цілодобово до повної ліквідації захворювання.

16. Установку "Кубок" використовують для очистки, дезінфекції та дезодорації повітря у вентиляційних каналах приміщень для утримання птиці, меланжевих цехів тощо. У протяжних вентиляційних камерах блоки касет з бактерицидними лампами розташовують після калорифера. А у витяжних - перед вентилятором викиду повітря.

У проточній вентиляції одну бактерицидну лампу встановлюють для знезаражування 540 куб.м/годину, у птахівничих приміщеннях - на 1200-1700 куб.м, а у вентиляційних каналах меланжевих цехів на 240-400 куб.м/годин. Очистку, дезінфекцію та дезодорацію повітря в інкубаторіях та пташниках проводять цілодобово, а в меланжевих цехах - під час їх роботи.

17. Для знезаражування повітря приміщень у присутності птиці також використовують високодисперсні аерозолі 40% молочної кислоти, 20% розчин резорцину або йодтриетиленгліколю з розрахунку 0,1-0,5 мл на 1 куб.м або аерозолю хлорскипидару з розрахунку 2 г хлорного вапна та 1 г скипидару на 1 куб.м.

18. При колібактеріозі, сальмонельозі, пулорозі, пастерельозі, мікоплазмозі, інфекційному ларинготрахеїті птиці повітря приміщення знезаражують аерозолями молочної кислоти, триетиленгліколю або резорцину 4-5 разів на день з інтервалом 1,5-2 години, а аерозолями хлорскипидару - один раз при виключеній вентиляції. Експозиція - 20 хвилин.

19. Яєчну та м'ясну тару перед повторним використанням, після миття, дезінфікують у герметичних камерах аерозолями 37% розчину формальдегіду або іншими аерозолями, які мають санітарно-гігієнічний висновок МОЗ.

19.1. Камери для дезінфекції тари будують за типовими проектами.

19.2. Яєчні картонні чи дерев'яні коробки, окремо прокладки (вертикально по 12 шт.) розміщують на стелажах камери так, щоб між ними залишався простір 0,5-1 см, а між прокладками - 0,5 см. Після завантаження у камері розпиляють 37% розчин формальдегіду з розрахунку 40 мл на 1 куб.м при експозиції 8 годин або 60 мл на 1 куб.м при експозиції 1 години. Після закінчення дезінфекції тари формальдегід нейтралізують шляхом розпилення у камері 25% розчину аміаку в кількості 50% об'єму використаного формаліну при експозиції 30 хвилин або провітрюють картонну чи дерев'яну тару на складі протягом 1-2 діб.

19.3. Металеві, пластикові чи дерев'яні ящики з-під м'ясопродуктів перед знезаражуванням очищують від залишків паперу, жиру тощо, промивають струменем гарячої води, ставлять вертикально на стелажі камери так, щоб між ними залишався проміжок не менше 1 см. Після чого розпилюють 37% розчин формальдегіду з розрахунку 30 мл на 1 куб.м камери і витримують 20-30 хвилин.

19.4. При безапаратному способі знезаражування аерозолі отримують шляхом хімічної реакції, для чого змішують 30 мл 37% розчину формальдегіду та 30 г хлорного вапна на 1 куб.м приміщення та витримують 30 хвилин або хлорне вапно, яке містить не менше 25% активного хлору, змішують з марганцевокислим калієм.

20. Дезінфекція інкубаційних яєць аерозолями

20.1. Аерозольну дезінфекцію інкубаційних яєць проводять з профілактичною метою два рази: спочатку на птахофермі в перші дві години після знесення, потім в інкубаторії перед інкубацією (у спеціальній камері). Яйця, призначені для інкубації, повинні бути чистими.

20.2. Для дезінфекції яєць у господарстві обладнують герметичні камери розміром не менше 6 куб.м з вентилятором для переміщування повітря в середині камери, витяжною вентиляцією та сітчастими стелажами. Яйця розміщують у лотках в один ряд на стелажах.

20.3. В інкубаторіях для знезаражування інкубаційних яєць обладнують стаціонарні аерозольні камери об'ємом не менше 20 куб.м.

20.4. Аерозолі в камерах отримують шляхом хімічної реакції формаліну з хлорним вапном, яке містить не менше 25% активного хлору, або марганцевокислим калієм.

При профілактичній дезінфекції на 1 куб.м витрачають:

для курячих яєць 30 мл формаліну, 20 г марганцевокислого калію та 15 мл води чи 30 мл формаліну та 30 г хлорного вапна (при концентрації 28-30% активного хлору). При 20-25% активного хлору у хлорному вапні його беруть 45 г. Експозиція 30 хвилин при температурі повітря у камері 25-30 град.С та відносній вологості - 90-95%. Можна також використати аерозолі, одержані при змішуванні 40 г хлорного вапна (21-26% активного хлору), 16 г аміачної селітри та 12 мл води. Експозиція - 1 година при температурі повітря у камері не нижче 19 град.С та відносній вологості - 90-95%;

для качиних яєць - 90 мл формаліну, 60 г марганцевокислого калію та 36 мл води (або 90 мл формаліну та 90 г хлорного вапна без додавання води), експозиція 30 хвилин. (При дезінфекції яєць у шафах інкубатора хлорне вапно не використовують).

20.5. Качині та гусячі яйця, які надійшли для інкубації із забрудненою шкаралупою, миють в інкубаторії 5% розчином дезмолу, підігрітим до 40-45 град.С, згідно з відповідною технологією. Помиті яйця висушують, складають в інкубаційні лотки та дезінфікують аерозольним методом.

20.6. Дезінфекцію яєць у камерах та інкубаційних шафах проводять також за допомогою аерозольних установок.

20.7. Після закінчення терміну дезінфекції пари формаліну нейтралізують шляхом розпилювання 25% аміаку в кількості, рівній половині використаного формаліну. Термін нейтралізації 15-20 хвилин.

20.8. Передінкубаційну дезінфекцію яєць можна проводити також аерозолями геколу в дозі 15 мл/куб.м. Першу обробку проводять після закладки яєць в інкубаційні шафи, другу - перед перенесенням яєць у вивідні, третю - у вивідній шафі за 1 годину до вибірки курчат та останню - у сортувальній залі. Експозиція кожної обробки - 30 хвилин.

21. Аерозольна дезінфекція транспорту

21.1. Залізничні вагони після розвантаження сировини птахівництва старанно очищають, миють та дезінфікують аерозолями 37% розчину формальдегіду.

Вагони знезаражують аерозолями формаліну при витраті 20 мл препарату на 1 куб.м та експозиції 3 години чи 35 мл/куб.м і експозиції 6 годин. Під час дезінфекції двері та люки закривають, а для введення аерозолю залишають невеликий отвір. Температура у вагоні повинна бути не нижче 15 град.С. Зовнішню поверхню вагона знезаражують направленим струменем аерозолю 8% розчину формальдегіду в кількості 50 мл/кв.м.

Після закінчення дезінфекції формальдегід нейтралізують шляхом уведення у вагон 25% розчину аміаку у вигляді аерозолю в кількості половини дози використаного дезінфектанту та витримують 30 хвилин.

21.2. Автомобільний транспорт знезаражують у спеціальних герметичних приміщеннях (дезблок, дезкамера) високодисперсними аерозолями 37% розчину формаліну чи 30% розчином алкамону. Кількість аерозолю повинна бути 30 мл/куб.м, експозиція - 30 хвилин, температура в приміщенні - не нижче 10 град.С.

Допускається знезаражування автотранспорту на відкритих площадках шляхом дрібнокрапельного збризкування 5% розчином формальдегіду або алкамону. Витрати їх становлять 100-150 мл/кв.м, експозиція - 20-30 хвилин. Допускається для дезінфекції транспорту використання інших, зареєстрованих в Україні, деззасобів згідно з настановами щодо їх застосування.

22. Дезінфекція за допомогою пінної технології

22.1. Пінну технологію використовують для профілактичної та вимушеної санітарної обробки птахівничих та підсобних приміщень, обладнання, пластикової, дерев'яної та металевої тари, кліток, транспортних засобів тощо.

22.2. Для отримання густої, щільної піни використовують пінні мийні та дезінфекційні засоби та піногенератори.

В ємність генератора заливають робочий розчин та подають повітря під тиском 6 атмосфер від системи стислого повітря (пневмолінії) чи компресора.

Засіб через пістолет-розпорошувач наноситься на поверхню об'єкта, який необхідно обробити. Піну можна наносити на висоту до 6 метрів.

22.3. Піна добре прилипає до поверхні і повільно стікає з неї, при цьому забезпечується довготривалий контакт діючої речовини. Час дії піни на забруднений об'єкт становить 3-30 хвилин. Надалі промивають водою для видалення бруду, при необхідності - використовують щітки тощо. При наявності жирового забруднення використовують воду, підігріту вище 40 град.С.

При попаданні піни на поверхню за рахунок кінетичної енергії піни відбувається відрив твердих часток бруду від поверхні. Рідина, яка виділяється при руйнуванні бульбашок, змочує поверхню. Частинки бруду внаслідок протікання рідини з плоских ділянок піни в канали відриваються від поверхні та накопичуються у потовщених ділянках плівки.

22.4. Ефективність очистки за допомогою піни визначається стислістю піни, нормою витрат, тривалістю експозиції, концентрацією розчину, способом видалення піни (струменем води під тиском, розтиранням щіткою і т.ін.).

Як правило, наносять 5-8 л/кв.м піни, тривалість експозиції - 2-15 хвилин.

22.5. Використання пінної технології для миття та дезінфекції технологічного обладнання, транспортних засобів, конструкцій, виробничих та допоміжних приміщень дає змогу:

- економити засоби в 3-5 разів у порівнянні з традиційними методами санітарної обробки об'єктів;

- знижувати трудозатрати та скорочувати час обробки;

- ефективно обробляти важкодоступні ділянки;

- знижувати агресивну дію мийних та дезінфекційних засобів на оброблену поверхню;

- економити водно-енергоресурси підприємства.

22.6. Для пінної технології при санітарних обробках використовують спеціальні мийні та дезінфекційні засоби з піноутворювальними добавками, які зареєстровані в Україні.

22.7. У залежності від поставленої мети та завдання піноутворювальні засоби поділяють на:

високолужні засоби - для обробки каналізаційних стоків, послідонагромаджувачів тощо;

помірно-лужні засоби - для обробки транспортних засобів, технологічного обладнання, прибирання приміщень тощо;

нейтральні засоби - використовуються для очистки об'єктів, де необхідна щадна дія на оброблювальну поверхню;

кислотні засоби - для видалення бруду мінерального походження: іржа, вапняні, соляні відкладення тощо;

комбіновані засоби - для миття та дезінфекції різної поверхні об'єктів птахівництва.

23. Використання дезінфекційних засобів

23.1. Для дезінфекції використовують такі основні класи речовин: луги, кислоти, окислювачі, органічні сполуки, солі важких металів.

Деякі з них:

Їдкий натр (каустична сода) - для дезінфекції використовують неочищений їдкий натр (каустичну соду), гарячий розчин різної концентрації в залежності від стійкості збудника хвороби.

Свіжогашене вапно - застосовують для дезінфекції проходів у птахівничих приміщеннях та інших місцях, де потрібно одночасно проводити дезінфекцію та зменшення вологості об'єкта.

20% суспензію препарату використовують для дезінфекції стін, стелі, годівниць, поїлок тощо, для чого проводять триразову побілку з інтервалом 2 години. При цьому гинуть неспоротвірні збудники хвороб, у тому числі туберкульозу. Предмети догляду за птицею дезінфікують шляхом занурювання їх у суспензію на 2-4 години. Суспензію готують безпосередньо перед застосуванням, на один день.

Суспензію готують таким чином:

10% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 9 л води.

20% суспензія = 1 кг негашеного вапна + 1 л води (гасять) + 4 л води.

Фрезет - особливо часто використовують для знезаражування залізничних вагонів та іншого транспорту після перевезення птиці, сировини тощо. Дезінфекцію проводять гарячим (70-80 град.С) 15% розчином за вмістом препарату, з розрахунку 1 л/кв.м при експозиції 1 година.

Кальцинована сода - використовують як добрий мийний засіб та для дезінфекції тари з-під м'ясопродуктів, кип'ятіння спецодягу, інструментів тощо. Використовують також для відмочування об'єктів дезінфекції перед механічним очищенням.

Спецодяг, інструменти тощо кип'ятять у 1-2% розчині препарату.

23.2. Кислоти - як дезінфектанти застосовують значно рідше, ніж луги.

Сірчана кислота - використовують 5% розчин для дезінфекції підлоги в приміщенні пташників, годівниць, поїлок при не спорових інфекціях.

Сірчано - крезолова суміш (одна частина сірчаної кислоти та три - крезолу) - використовують для знезараження ґрунту та інших об'єктів, контамінованих мікроорганізмами, в тому числі споровими.

Соляна кислота - 1-5% розчин застосовують для дезінфекції води, стічних вод, приміщень тощо.

Молочна кислота - застосовується в аерозолях для дезінфекції повітря та приміщень у присутності птиці в дозі 25 мл/куб.м.

23.3. Окислювачі. Усі речовини цієї групи є універсальними деззасобами. Однак більшість з даних сполук мають високу корозійну здатність, тому їх використовують обмежено.

Перекис водню - активний щодо всіх видів збудників хвороб, у тому числі туберкульозу та спорових інфекцій. При передозуванні може викликати емболію та загибель птиці, тому застосовувати його потрібно обережно. Використовують 3% розчин перекису водню для аерозольної дезінфекції.

Надоцтова кислота - для дезінфекції зазвичай готують маточний 3-3,5% за АДР розчин у закритому скляному чи поліетиленовому посуді, який можна зберігати 7-10 діб. Використовують 0,01% розчин за АДР, який можна застосовувати в присутності птиці. Для спорофунгіцидної дії застосовують 1-2% розчин, який допускається застосовувати при мінусовій температурі.

Естостерил - 1 - застосовують у вигляді водних розчинів 0,3-0,5% надоцтової кислоти для профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень, вільних від птиці, при сальмонельозі, пулорозі, колібактеріозі, лістеріозі, туберкульозі тощо.

Дезоксон - 0,5% розчин препарату використовують для дезінфекції приміщень у присутності птиці, санації верхніх дихальних шляхів, обробки шкірних покривів. Належить до препаратів "холодної стерилізації", його можна використовувати без антифризу до мінус 23 град.C.

Калію перманганат - використовують засіб у 0,5-1% розчинах для дезінфекції та дезодорації тари з-під м'яса, місць забою птиці, аерозольної дезінфекції яєць тощо, а також як компонент при безапаратній аерозольній дезінфекції.

Хлор - (газ) використовують для знезаражування питної води, для дезінфекції вагонів, приміщень для тварин.

Сухе хлорне вапно - 25% розчин активного хлору, використовують для знезараження вологого ґрунту, посліду тощо.

Дезінфекцію такими препаратами у присутності птиці проводити не можна, бо вони негативно впливають на здоров'я птиці (подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів тощо).

Хлораміни - застосовують для дезінфекції будь-яких об'єктів при споровій і вегетативній мікрофлорі у вигляді 1-10% розчинів.

Гіпохлорит кальцію - 10-12% розчини, використовують для побілки й дезінфекції поштукатуреної поверхні.

Неохлор - використовують 0,5% розчин (0,1- 0,3 л на 1 кв.м) для дезінфекції птахівничих приміщень, інкубаторів, забійних цехів, для обробки транспорту, інструментів, інвентарю, спецодягу тощо.

Гіпохлор - використовують 2%, 2,5%, 5%, 10% розчини для дезінфекції птахівницьких приміщень, птахопереробних підприємств, транспорту.

Гіпохлор має широкий спектр бактерицидної, спороцидної, фунгіцидної і віруліцидної дії.

Трихлорізоціанурова кислота - має сильні бактерицидні властивості (у тому числі і спороцидні). Використовують у 0,5% розчині для дезінфекції птахокомбінатів.

Крім того, використовують хлорпохідні ціанурової кислоти: дихлорізоціанурова кислота (містить 70% активного хлору), натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти (47-52% активного хлору).

Йодовмісні окислювачі чи йодоформи - дезінфекційні сполуки, які містять йод.

Однохлорний йод - препарат має бактерицидну, спороцидну та вірусоцидну активність, яка зберігається тривалий час.

Йодтриетиленгліколь - використовують для аерозольної дезінфекції у присутності птиці по 25 мл/куб.м.

Препарат ефективний при ларинготрахеїті, віспі, респіраторному мікоплазмозі, пастерильозі тощо.

Існує ще цілий ряд інших йодомістких препаратів, які використовують для дезінфекції та санації (йодинол, йодогал тощо).

Органічні сполуки - похідні фенолу та формальдегіду, які негативно впливають на мікробну клітину.

Сірчано-крезолова суміш - використовується для дезінфекції у вигляді 3-5% розчинів.

Мильно - крезолова суміш - використовують для знезараження жирних предметів і поверхонь при неспоровій інфекції.

Лізол - має добрі інсектицидні, бактерицидні та мийні властивості.

Креолін - у 5% концентрації використовують для дезінфекції пташників. Ефективний при неспоровій вегетативній формі мікробів, але спорові форми не вбиває.

Використовують такі креоліни:

- безфенольний, кам'яновугільний (купонний);

- фенольний-10, кам'яновугільний (фенолу 10-11%);

- торф'яний (25-30% фенолу);

- деревносмольний.

Скипидар - надійний дезінфекційний засіб, менш шкідливий для шкіри, ніж сполуки крезолу.

Адельгідовмісні органічні сполуки

Формальдегід - має універсальну дезінфекційну здатність, тобто діє бактерицидно, спороцидно, вірусоцидно, фунгіцидно.

Формалін - це водний розчин формальдегіду (35-40%), застосовують для дезінфекції цінних виробів.

Застосовують 2-4% водні розчини для дезінфекції різних об'єктів, контамінованих вегетативною й споровою мікрофлорою, збудником туберкульозу, спорами грибів.

Параформ (сухий формальдегід) - використовують для дезінфекції 2-5% розчини.

Формаліно-гасова емульсія - застосовують для дезінфекції приміщень підігрітою до 60 град.С.

Для знезаражування використовують і ряд інших препаратів у комбінації з формальдегідом: альдофор, метафор, фоспар, парасод, тіазан-дуст, глутаровий альдегід, глак та інші.

Серед нових засобів вітчизняного виробництва заслуговує на увагу ряд засобів , а саме:

Віркон С - рекомендується використовувати для очистки та дезінфекції обладнання, виробничих, побутових та допоміжних приміщень на птахофермах, птахозабійних цехах, на транспорті для перевезення птиці. Препарат віркон С має бактерицидну, фунгіцидну, віруліцидну та спороцидну дію.

Інструмент та інвентар дезінфікують шляхом замочування у 0,5% розчині віркону на 15-20 хвилин. При вірусних захворюваннях птиці в птахогосподарствах 0,5% розчином віркону С проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці. Інкубаційні яйця обробляють 2% розчином даного препарату.

Віроцид - використовують для дезінфекції птахівничих приміщень, поверхонь, об'єктів та обладнання, а також для заповнення дезбар'єрів.

Для дезінфекції приміщень та обладнання використовують 0,25-0,5% водні розчини з експозицією не менше 15 хвилин. Для розпилення використовують 0,1-0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л на 3-4 кв.м площі. Для піноутворення застосовують 0,5% водний розчин у розрахунку 1 л на 3-4 кв.м площі, а для туманоутворення - 750 мл препарату добавляють до 4 л води з розрахунку на 1000 куб.м приміщення. Дезбар'єри заповнюють 0,5% розчином препарату один раз на тиждень та доповнюють у міру висихання. Для обробки інкубаційних яєць використовують 0,1% розчин препарату. Дезінфекцію у присутності птиці проводять 0,1% розчином віроциду методом розпилювання (1 л робочого розчину на 3-4 кв.м площі) чи туманоутворення (4 л 0,1% розчину на 1000 куб.м приміщення). Після експозиції залишки препарату руйнуються факторами зовнішнього середовища.

Септодор - застосовується для профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень та обладнання підприємств м'ясної промисловості, забійних цехів птахофабрик тощо, а також обробки інкубаційних яєць. Використовується у концентрації 0,05-0,1% шляхом зрошення, протирання, аерозольної обробки, норми витрат 0,25-0,5 л/кв.м.

Хлорантоін - призначається для профілактичної, поточної та заключної дезінфекції у вогнищах кишкових та крапельних інфекцій бактеріальної та вірусної етіології, туберкульозу, дерматофітів. Робоча концентрація розчинів 0,1-3%, метод обробки - протирання, замочування, занурювання та аерозольна обробка. Норми витрат - 200-500 мл/кв.м.

Біодез - застосовується для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції приміщень, технічного оснащення, інвентарю, тари, спецодягу тощо. Знезаражування проводиться шляхом протирання, змочування, занурення, робочі розчини від 0,5-1 до 5%, експозиція від 7-10 до 30-60 хвилин у залежності від концентрації та об'єкта обробки. Після закінчення дезінфекції препаратом поверхню промивають водою.

Клорсепт-фарм - призначається для дезінфекції пташників, об'єктів ветеринарного нагляду, обладнання, інкубаційних яєць, інкубаторів, кімнат виводки тощо. Його застосовують згідно з чинною настановою з використання препарату.

Одоксон - призначений для проведення поточної та остаточної дезінфекції у вогнищах інфекційних хвороб бактеріальної і вірусної етіології, туберкульозі, грибкових захворюваннях, сибірці, а також для дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення.

ДезЕкон - використовується для дезінфекції птахівницьких приміщень, інкубаторів, інкубаційних яєць, забійних цехів, інструментів, інвентарю, транспорту, спецодягу тощо.

Використовується 0,4-1,5% розчин засобу в кількості - 0,1-0,15 л/кв.м.

Максисан - проявляє антимікробну дію проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, вірусів, грибів.

Засіб використовують для дезінфекції тваринницьких та птахівницьких приміщень, інкубаторів, інкубаційних яєць, забійних цехів, автотранспорту, обладнання, інвентарю, спецодягу тощо.

Використовується 0,05-0,25% розчин в кількості 0,1-0,15 л/кв.м.

Для проведення санітарної обробки об'єктів птахівництва можуть використовуватись сучасні препарати у відповідності до настанов щодо їх застосування, з урахуванням усього комплексу їх функціональних властивостей.

23.4. Концентрація розчинів дезінфекційних засобів залежить від ряду факторів, а саме: від виду дезінфекційного засобу, стійкості мікроорганізмів, температури, структури та стану оброблювальної поверхні тощо.

Концентрацію ряду деззасобів у залежності від стійкості групи збудників хвороби подано в табл. 4.

Концентрація розчинів формаліну, параформальдегіду, хлорного вапна, нейтрального гіпохлориту кальцію, глутарового альдегіду, лізолу, феносмоліну, препаратів надоцтової кислоти вказана за діючою речовиною, а натрію їдкого, дезоналу, однохлористого йоду та кальцинованої соди - за препаратом.

Розчини їдкого натрію, кальцинованої соди використовуються гарячими (80-90 град.С).

Розчини свіжогашеного вапна та кальцинованої соди використовують лише для профілактичної та поточної дезінфекції.

При туберкульозі їдкий натрій, формалін чи параформ використовують у вигляді лужного розчину формальдегіду, з місткістю 3% лугу та 3% формальдегіду.

При аспергильозі птиці всі дезінфекційні засоби, крім дезонолу, використовують після зволоження поверхні. При дерматофітозах та аспергильозі птиці використовують 4% глутаровий альдегід.

24. Дезінсекція

У системі ветеринарно-санітарних заходів на птахопідприємствах обов'язковою складовою частиною є дезінсекція. Вона проводиться при профілактичній та остаточній дезінфекції.

24.1. Дезінсекційні заходи умовно поділяють на профілактичні та винищувальні.

Метою профілактичних дезінсекційних заходів є створення несприятливих умов для життя та розмноження шкідливих членистоногих.

При цьому ретельно дотримуються на птахопідприємстві гігієнічних та санітарних правил при утриманні птиці. Регулярно очищають та вивозять послід тощо.

24.2. Профілактичну дезінсекцію приміщень та території проводять одночасно з профілактичною дезінфекцією при санації приміщень перед посадкою птиці або зразу ж після неї.

24.2.1. Дезінсекцію проводять також у разі потреби в залежності від санітарного стану приміщень, ефективності використаних хімічних засобів тощо.

24.3. Винищувальну дезінсекцію проводять з метою знищення шкідливих комах на всіх стадіях їх розвитку.

Винищувальні заходи проводять фізичними, хімічними та біологічними методами.

24.4. До фізичних засобів належать відлякування та знищення членистоногих, їх яєць та личинок. Для цього використовують механічне знищення комах (клейкі стрічки, пастки для комах тощо), обмеження місць виплоджування (видалення посліду, прибирання сміття тощо), натягування сіток на вікна, двері, ретельне очищення території.

24.4.1. Для відлякування комах можна застосувати ультразвук.

24.4.2. Знищують яйця та личинки мух високою температурою. Гарячою водою чи окропом обробляють місця, де завелися личинки мух. По змозі використовують паяльні лампи чи вогняно-парові апарати для дезінсекції місць скупчення курячих кліщів та їх яєць, яєць та личинок мух та інших.

24.5. Для дезінсекції можна використовувати гаряче повітря. В атмосфері гарячого повітря понад 80 град.С комахи та їх яйця гинуть протягом 30 хв. Для дезінсекції спецодяг, халати тощо поміщають у герметичну камеру та обробляють гарячим повітрям чи водяною парою.

24.6. Низькі температури комахи переносять стійко. Під їх дією вони впадають у стан анабіозу, а за сприятливих умов оживають. Комахи погано переносять повторні заморожування та відтавання.

24.7. Основним та найпоширенішим методом дезінсекції є хімічний, при якому використовують інсектициди - органічні та неорганічні речовини, отруйні для комах.

24.7.1. Інсектициди застосовують у вигляді порошків, розчинів, аерозолів та газів. Залежно від шляху проникнення їх розділяють на три групи: дихальні, кишкові, контактні.

24.7.2. До дихальних інсектицидів належать хлорпікрин, сірчистий ангідрид та сольвент.

24.8. До групи кишкових, дія яких проявляється при потраплянні з кормом у кишечник членистоногих, відносять сполуки арсену, фтористий натрій, буру, борну кислоту, хлорофос, формалін.

24.9. Контактні препарати проникають в організм членистоногих через зовнішні покриви та трахейну систему. До них належать піретрум, фенол, крезоли, гас, скипидар, поліхлорпінен, препарат СК-9 (хлорований скипидар).

24.10. Для знищення личинок мух у послідосховищах застосовують сухе хлорне вапно з розрахунку 1 кг на 1 кв.м.

24.11. Як інсектициди також застосовують 5% гарячу емульсію креоліну, 3% емульсію лізолу, 3% гарячий водний розчин сірчаної кислоти чи мильно-карболової суміші, 20% водну суспензію хлорного вапна.

25. Для відлякування комах застосовують репеленти.

26. Допускається застосування інших препаратів, які зареєстровані і дозволені для використання в Україні.

Інсектициди використовують згідно з настановами із застосування.

27. Для біологічного методу дезінсекції використовують природних ворогів - мікроорганізми (мікроби, гриби тощо).

З цією метою застосовують пиретроїди (парметрин, циперметрин, фенвалерат та інші).

Аерозолі перол в аерозольній упаковці та 0,1% емульсія стомазану є ефективними.

28. Дезакаризація - це система профілактики та заходів боротьби з кліщами.

У міжцикловий період при виконанні санації птахівничих приміщень, де є кліщі, проводять ретельну очистку та миття приміщень, кліток тощо і обробляють розчинами акарицидів: 1% ціодрину, 0,25% бензофосфату, 0,2% діброму, 0,25% дурсбану, 0,5% піфосу та інших. Зазвичай акарициди застосовують двічі з інтервалом 5-7 днів, використовуючи 100-200 мл на 1 кв.м площі.

29. Дератизація

Пацюки та миші можуть бути джерелом, резервуаром чи механічним переносником цілого ряду інфекційних хвороб, а також поїдати значну частину корму, чим завдають значного збитку птахівництву.

30. Проведення дератизації починають з вивчення місцезнаходження гризунів, їхніх постійних кормових шляхів, щільності заселення об'єктів. Складають план проведення дератизації. Визначають методи проведення дератизації та якими засобами буде проводитися робота.

31. Знищення гризунів у пташниках при напільному утриманні птиці найдоцільніше зоокумарином, оскільки кури до нього мало чутливі. Бо в них є дві сліпі кишки, де постійно синтезується вітамін К, який є антидотом. Розкладають принаду на ніч. При клітковому утриманні птиці принаду кладуть у місцях скупчення пацюків. Допускається обтрушувати зоокумарином трупи загиблої птиці, яку поїдають гризуни. Місця складання трупів огороджують і тут саме створюють пиловий майданчик із зоокумарину.

Інколи в пташниках ставлять спеціальні закриті ящики (постійно діючі дератизаційні годівниці) з отворами для пацюків. Усередину ящика кладуть принаду з отрутою.

32. Для боротьби з гризунами (дератизація) застосовуються профілактичні та винищувальні заходи.

33. Профілактичні заходи включають:

- будівництво приміщень з не проникними для гризунів підлогою та стінами (фундамент заливають на глибину не менше 70 см, підлогу бетонують);

- усі можливі шляхи проникнення пацюків та мишей у приміщення (отвори навколо труб, різні душники, вентиляційні отвори тощо) закривають листовим залізом чи металевими сітками;

- двері оббивають листовим залізом, при потребі при штукатуренні стін у нижній частині вставляють металеву сітку;

- комбікорми та їх інгредієнти зберігають у бункерах, в оббитих залізом дерев'яних ящиках чи засіках, змурованих із цегли;

- у приміщеннях, коморах для кормів на території птахогосподарств підтримують відповідний порядок та чистоту, регулярно прибирають залишки кормів тощо;

- при виявленні нір та отворів гризунів шпарують їх цементом з домішками битого скла або металевої стружки.

34. Використання таких відлякувальних речовин:

- сланцева олія - продукт обробки сланців. Масляна рідина жовтого кольору з різким запахом;

- альбіхтол - продукт обробки сланців із 12% вмістом сірки;

- цимат (цинкова сіль диметилдитіокарбомінової кислоти). Жовто - білий тонкого помелу порошок, не розчинний у воді, з умістом 19-22% цинку, без запаху. Дія контактна. Дотик до обробленої препаратом поверхні викликає у гризуна подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.

35. Винищувальні заходи полягають у боротьбі з гризунами механічним, біологічним, хімічним та комбінованим методами.

35.1. Механічний метод включає:

- використання різних видів пасток, капканів та інших пристроїв для вилову гризунів; напочатку пастки розміщують у місцях скупчення гризунів. Коли вони до них звикнуть, тоді їх заражають. Як приманки використовують продукт, який подобається гризунам (підсмажене сало, хліб, сир, риба, ковбаса, шинка, соняшникове насіння тощо);

- влаштування "ям смерті" поблизу вигрібних ям, птахівничих приміщень, складів, кормоцехів тощо. Глибина ями 1,2 м, стіни роблять із нахилом, щоб з них не змогли вилізти гризуни, на дно кладуть чи підвішують приманку (сало, овес, хліб з олією тощо), зверху закривають металевими ґратами, через отвори яких потрапляють у яму пацюки та миші.

35.2. Біологічний метод ґрунтується:

- на використанні природних ворогів гризунів (кішки, собаки тощо);

- на застосуванні бактерій Ісаченка та Прохорова, бактерії Мережковського. Ці мікроорганізми спричиняють у гризунів захворювання на сальмонельоз;

- на використанні комбінованих препаратів типу бактокумарін, до складу якого входять бактерійна культура тифу (сальмонельозу) гризунів та натрієва сіль зоокумарину в зерновій суміші. Використовують без принад, розкладаючи у місцях скупчення гризунів невеликими порціями (50-100 г).

35.3. Хімічний метод базується на використанні отруйних речовин для принад, обпилюванні нір, отруєнні водних поверхонь.

Отруйні речовини поділяють на дві групи:

- повільнодійні (антикоагулянти) - зоокумарин, натрієва сіль зоокумарину, діфенацин, фенфтолацин, вазкум, зоосорбцид, конрацид та інші;

- гостродійні - крисид, норбомід, фторацид натрію, фторацит барію, арсеніт кальцію, червона морська цибуля та інші.

36. Препаратами повільної дії, які використовуються для боротьби з гризунами, є зоокумарин та дифенацин, що належать до групи антикоагулянтів. Вони запобігають згортанню крові й підвищують проникність кровоносних судин, порушують синтез протромбіну, що призводить до геморагічного діатезу, кровотеч, смерті. Вони здатні до кумуляції, не викликають захисних рефлекторних реакцій, тому гризуни їдять їх протягом кількох днів. Їхніми специфічними антидотами є вітамін К, його препарати (вікалос, тіокол, менадіон) та свіжа кров.

Зоокумарин (варфарин) - смертельна доза для сірих пацюків - 1-2 мг при чотириразовому поїданні з інтервалом 24 години та 0,2-0,25 мг при 4-5 -разовому поїданні. Токсична доза для курей - 500 мг на 1 кг живої маси.

Для обпилювання однієї нори потрібно 5-7 г препарату, нанесення на водну поверхню площею 100 кв.см - 3-5 г, для створення пилового майданчика площею 1 кв.м - 10 г.

Натрієва сіль зоокумарину. Готують 1% розчин солі у кип'яченій воді. На 1 кг принади добавляють 15-25 мл робочого розчину, а на 1 л води - 5 мл. У водні принади добавляють 1-2% цукру.

Пінокумарин - піноутворювальна форма зоокумарину, яка містить 2% натрієвої солі зоокумарину. Використовують для закупорювання нір гризунів отруйною піною, створення пінних нашарувань на шляхах руху гризунів та виготовлення отруйних принад. На 1 кг принади випускають піну протягом 8-10 секунд та ретельно перемішують із кормом. Нірку закупорюють шляхом випускання піни протягом 5-8 секунд.

Вазкум - використовують для виготовлення отруйних принад, отруйного дератизаційного покриття та обмазування нір гризунів. Нори та шляхи їхнього руху обробляють при плюсовій температурі з розрахунку 30 г на 1 кв.м площі чи 0,8-1 кг принади - основи.

Конрацид - готова до використання принада, яка містить стерильну суміш фаршу, виготовленого з відходів, та пшениці у співвідношенні 1:1 та 0,2% натрієвої солі зоокумарину. Його добре поїдають гризуни. Препарат зберігають у сухому прохолодному місці протягом 1 року.

Зоосорбцид - зернова або круп'яна принада, що містить 0,1% натрієвої солі зоокумарину. Випускають у паперовій або поліетиленовій упаковці по 100-200 г. Пацюки добре поїдають дану принаду.

Ратиндан - суміш 0,5% дифенацину та 99,5% крохмалю, використовують для виготовлення отруйних принад, дератизаційних отруйних покриттів для обробки нір гризунів. До принади додають 2-3% отрути. Для обпилювання однієї нори використовують 3-5 г. препарату.

Зерацид - зерновий ратицид є зернова чи круп'яна принада, яка містить 0,2% дифенацину. Готують її шляхом додавання до зерна пшениці чи круп до 2% розчину дифенацину на олії. Суміш ретельно перемішують.

Липкоцид - паста, що містить 0,5% дифенацину та 99,5% наповнювача (вазелін, суміш поліетиленгліколів тощо). З пасти готують отруйні покриття та принади, якими обробляють нори гризунів. При виготовленні принад липкоцид та гранульовану основу спочатку підігрівають, потім швидко перемішують. Використовують 20 г пасти на 1 кг принади.

Піноцин - піноутворювальна суміш в аерозольній упаковці, яка містить 1% отрути. Його використовують для виготовлення отруйної принади, дератизаційного отруйного покриття для нір гризунів. На 1 кг принади випускають піну протягом 4-7 с., потім ретельно перемішують, а для закупорювання отвору нори піну випускають 6-8 с.

37. Гостродійні препарати діють на нервову та серцево-судинну системи. Їх використовують одноразово.

Крисид - до харчових принад його додають 1-2%. Спричиняє набряк легенів. Особливо отруйний для пацюків. Гризуни масово гинуть протягом 12-72 годин. Крисид використовують не більше одного разу на рік.

Фторацетат натрію та фторацетат барію - використовують у концентрації 0,5-1% маси кормової принади. Можливе приготування 0,5% водних принад з додаванням 2-3% цукру. Уранці всі залишки принад збирають та знищують. Гризуни гинуть через 1,5 години після поїдання отрути внаслідок паралічу серцевого м'яза та дихального центру.

Арсеніт натрію - отруйний для всіх видів тварин. Використовують у кормових принадах, змочуючи зерно 5% розчином препарату.

Арсеніт кальцію - застосовують переважно для обпилювання нір пацюків.

Норбормід - дуже отруйний для пацюків. Летальна доза для пацюків - 15 мг/кг маси. Загибель настає через 15-20 хвилин. Домашні тварини малочутливі до препарату.

Червона морська цибуля - уражає серцево - судинну систему подібно до стрихніну. Діюча основа препарату - глікозиди (силітин, стиляїн, стиліризид). Має кумулятивну властивість, дуже отруйна для пацюків та мишей. Летальна доза для пацюків 200-400 мг сирого або 100 мг сухого препарату. Використовують її лише з принадами. Гризуни гинуть за 2-3 доби.

У людини препарат викликає блювання, тому практично не може спричинити у неї отруєння. У пацюків рефлекс блювання відсутній, унаслідок чого вони отруюються.

Рослина поширена на Кавказі, Середземноморському узбережжі. Цибулина до п'яти років досягає ваги 2-3 кг.

38. Газова дератизація

При проведенні газової дератизації застосовують сірчистий ангідрид, вуглекислий газ, хлорпікрин, брометил та інші. Газову дератизацію проводять в ізольованих приміщеннях. Перед газацією звільняють приміщення від птиці, прибирають корми, герметизують приміщення тощо. По закінченні газації добре провітрюють приміщення.

Сірчистий ангідрид - одержують при горінні сірки чи використовують готовий з балонів. Гризуни гинуть за 15-20 хвилин при наявності 0,1% ангідриду в повітрі.

Вуглекислий газ - використовують для дератизації холодильників у дозі 500-700 г/кв.м з експозицією 48 годин.

Вуглекислий газ у концентрації 5% у повітрі викликає у людини кашель, а 20% - за кілька секунд параліч центру дихання та смерть.

Бромистий метил - рідина не викликає корозії металів, не руйнує дерево, фарби, лаки, проникає в усі щілини, не горить і не підтримує горіння, погано поглинається предметами й легко знімається з них. Сильна отрута нервової дії.

Застосовують для дератизації комор, кормоцехів тощо. Доза - 10 мг/куб.м, експозиція - 5 годин.

39. Дератизацію можна проводити також іншими засобами, які зареєстровані в Україні, допускаються до виконання в конкретних випадках та згідно з настановами щодо їх використання.

40. При підготовці та проведенні дератизації слід суворо дотримуватися правил особистої гігієни та безпеки.

Отруту та готові принади слід зберігати закритими в місцях, не доступних для сторонніх.

При виготовленні отруйних принад працівники повинні використовувати захисні марлеві пов'язки чи респіратори, гумові рукавиці, гумові чоботи, комбінезони та інший спецодяг.

До місця розкладки отруйні принади доставляють у спеціальних ящиках чи чемоданах, які закриваються на замок.

Трупи гризунів збирають лопатою, совком, щипцями або руками у гумових рукавицях. Зібрані трупи спалюють.

Під час роботи з токсичними речовинами забороняється палити, приймати їжу.

41. Правила безпеки для обслуговувального персоналу в неблагополучних птахогосподарствах

41.1. Обслуговувальний персонал для проведення санітарних обробок дезінфекції, дезінсекції, дератизації проходить медичний огляд один раз у рік та отримує довідку про стан здоров'я.

41.2. При проведенні санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації в птахогосподарствах (відділеннях, фермах, пташниках тощо) необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки.

Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), які мають попереджувати інфікування, додатково проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

41.3. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

41.4. Особи, що працюють з деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.

Під час використання препаратів, що подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

41.5. В аптечках першої допомоги повинні бути нейтралізувальні розчини дезінфекційних речовин, що використовуються в кожному окремому випадку.

41.6. Курити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення дезінфекції обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом.