Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод

Перелік техніко-економічних показників уточнюється залежно від геолого-гідрогеологічних та технологічних особливостей родовища, умов видобутку, напряму використання, запроваджених ресурсозберігальних технологій промислового використання води, потреби та способу утилізації використаної води і таке інше.

Основні висновки про ступінь вивченості геологічної будови і гідрогеологічних умов родовища, якості підземних вод і умови їхньої експлуатації, підготовленість родовища для промислового освоєння. Виконання завдання щодо виявлення запасів підземних вод і міркування про можливі джерела задоволення потреби замовника у воді даного цільового використання після закінчення терміну експлуатації, прийнятого при підрахунку запасів; перспективи приросту запасів підземних вод родовища, загальні перспективи нарощування експлуатаційних запасів підземних вод району.

Вплив експлуатації підземних вод розвіданого родовища (ділянки) на загальний водний баланс і навколишнє природне середовище, необхідні заходи щодо її охорони, а також пропозиції щодо створення системи об'єктового моніторингу.

Рекомендації з напряму подальших розвідувальних гідрогеологічних робіт, підвищення їхньої інформативності, якості й ефективності.

Перелік опублікованої літератури, фондових і інших матеріалів, використаних під час складання звіту, назва матеріалів, автори, видавництво, місце і рік видання (складання).

Копії документів, які:

- засвідчують право на користування надрами (ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування ділянкою надр, де розташоване родовище) та на виконання відповідних видів геологорозвідувальних робіт (ліцензія на вид господарської діяльності - пошук (розвідку) родовищ підземних вод);

- обґрунтовують потребу (чи дефіцит) об'єкта водопостачання у воді за чергами будівництва з урахуванням впровадження ресурсозберігальних технологій промислового використання води (маловодні технології, повторне використання стічних вод, замкнені системи виробничого водопостачання), існуючого цільового використання підземних вод і наявності раніше затверджених запасів;

- визначають вимоги до якості підземних вод і умов (режиму) їхньої експлуатації (для технічних підземних вод);

- погоджують із зацікавленими організаціями вибір ділянки водозабору і водоносного горизонту як об'єкта розвідки, схему водозабору, використання підземних вод за призначенням і умови водокористування.

Копії документів, що підтверджують якість, повноту проведених розвідувальних гідрогеологічних робіт і звітних матеріалів, їхню вірогідність:

- акт приймання польових матеріалів і звірення первинної геологічної документації з натурними даними;

- висновки метрологічної експертизи щодо відповідності виконаних досліджень діючим нормативам та державним стандартам;

- протокол (акт, довідка) розгляду звіту замовником геологорозвідувальних робіт (надрокористувачем) з висновками замовника про відповідність результатів геологорозвідувальних робіт потребам надрокористування;

- висновки (за їх наявності) науково-дослідних і інших організацій щодо методики проведення розвідувальних гідрогеологічних робіт, підрахунку запасів, розгляду звітних матеріалів і спеціальних питань, пов'язаних з експлуатацією і використанням підземних вод.

Таблиці повинні бути наведені у формі, що дозволяє здійснити перевірку вихідних і проміжних даних, обчислювальних операцій і результатів розрахунків. Обов'язковими є таблиці:

- вихідних даних для визначення гідрогеологічних параметрів;

- визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів і їх осереднених (розрахункових) значень, які використані при підрахунку експлуатаційних запасів підземних вод і оцінці їхньої забезпеченості;

- прогнозу зміни якості води під час експлуатації (у разі потреби);

- вихідних даних для побудови карт п'єзо-, гідро-, ізогіпс, знижень рівня води й іншої спеціалізованої графіки;

- оцінки джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод і розрахунків загального водного балансу;

- підрахунку експлуатаційних запасів підземних вод;

- розрахунків щодо обґрунтування штучного підживлення водозаборів (у разі його застосування);

- розрахунків витрат води джерел і поверхневих водотоків, прийнятих для обґрунтування експлуатаційних запасів підземних вод.

При підрахунку запасів способом математичного моделювання наводяться таблиці:

- обґрунтування витрат, рівнів і фільтраційних опорів, що задаються на зовнішніх і внутрішніх границях моделі;

- результатів рішення зворотних і інверсних задач у зіставленні з натурними даними;

- результатів рішення прогнозних задач;

- розрахунків складових балансу підземних вод за результатами рішення зворотних, інверсних і прогнозних задач.

5.17.2. Таблиці фактичного матеріалу:

- результати вивчення якості підземних і поверхневих вод із зазначенням лабораторій, що проводили аналізи, і методів їхнього виконання;

- величини водовідбору і рівнів води на діючих водозаборах, підтверджених довідкою організації, що їх експлуатує, із зазначенням методики виміру витрат і рівнів води;

- результати визначення фізико-механічних, водно-фізичних і інших властивостей гірських порід;

- вихідні дані щодо кліматичних умов: середні місячні, річні й екстремальні суми опадів за роками за весь період спостережень; при водобалансових розрахунках - усі наявні дані за елементами водного балансу чи ті, що використані для їхнього розрахунку; у разі спеціальних розрахунків - усі необхідні дані для них (температура і вологість повітря, швидкість вітру, хмарність і ін.);

- вихідні дані щодо розрахункових гідрометричних створів: середні місячні, річні й екстремальні значення витрат (при необхідності - і рівнів) води за весь період спостережень на них;

- результати натурних гідрологічних і метеорологічних досліджень: відомості про виміряні витрати води, дані лізиметрів і т.д.;

- дані визначення всіх розрахункових гідрологічних і метеорологічних характеристик: обчислення коефіцієнта мінливості і кореляції, величини виклинювання і випару й ін.;

- дані щодо гідрологічної вивченості району.

Подаються також:

- відомість координат і висотних позначок гирл свердловин (у тому числі географічних, з точністю до 1 секунди);

- каталог свердловин, пробурених у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт, а також свердловин, пробурених сторонніми організаціями, дані щодо яких використані під час складання звіту;

- каталог джерел.

Щодо району родовища графічні матеріали повинні містити:

- оглядову карту з нанесенням населених пунктів, гідрографічної мережі, шляхів сполучення, місця розташування розвіданого родовища та зон санітарної охорони, водокористувача, ділянок з раніше затвердженими запасами і діючих водозаборів (як правило, міститься в тексті звіту);

- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;

- геологічну і гідрогеологічну карти зі стратиграфічною колонкою і відповідними розрізами, що перетинають родовище за характерними напрямками;

- геоморфологічну карту і карту четвертинних відкладів, коли оцінюються запаси підземних вод водоносних горизонтів четвертинних відкладів;

- інші спеціалізовані карти, що використані для обґрунтування підрахунку запасів підземних вод (гідрохімічну, ізотерм, структурну, приведених рівнів та ін.);

- карти техногенних змін геологічного середовища (в умовах прояву техногенних змін еколого-геологічних умов).

Щодо розвіданого родовища графічні матеріали повинні містити:

- карту фактичного матеріалу з опорними точками (не менше 3) графічної прив'язки з географічними координатами з точністю до 1 секунди;

- гідрогеологічну карту;

- карти п'єзо-, гідро-, ізогіпс оцінюваних водоносних горизонтів у природних і порушених експлуатацією умовах;

- карти водопровідності оцінюваних водоносних горизонтів;

- гідрохімічну карту із зображенням усіх пунктів гідрохімічного випробування, контурів підземних вод різної якості, а також існуючих і потенційних джерел забруднення підземних вод (подається, якщо гідрохімічні умови є складними);

- інші спеціалізовані карти (потужностей, ізогіпс покрівлі і підошви водоносного горизонту й т. ін.);

- геологічні, гідрогеологічні і гідрохімічні розрізи в горизонтальному масштабі карт;

- план підрахунку запасів підземних вод.

При підрахунку запасів підземних вод методом математичного моделювання мають бути наведені графічні матеріали, що відбивають: фільтраційну схему площі, яка оцінюється, розбивку на блоки, зовнішні і внутрішні граничні умови, результати рішення зворотних і інверсних задач (уточнення гідрогеологічних параметрів і граничних умов) у зіставленні з вихідними даними, результати оцінки експлуатаційних запасів підземних вод і основні закономірності зміни балансу і режиму підземних вод у різні періоди часу.

У звіті мають бути також представлені:

- геолого-технічні розрізи пробурених під час розвідки свердловин;

- аркуші відкачок;

- паспорти водозаборів;

- графіки режиму підземних вод за спостережними пунктами режимної мережі;

- карти, плани, розрізи і графіки, що відбивають результати геофізичних досліджень;

- схема гідрологічної і метеорологічної вивченості з нанесенням усіх створів стаціонарної і тимчасової режимної мережі, метеостанцій і ділянок спеціальних гідрометеорологічних досліджень;

- графічні матеріали, що відбивають результати гідрологічних досліджень: подовжній і поперечний профілі з нанесенням на них рівнів води 1 %, 50 % і 95 % імовірності перевищення, хронологічні графіки коливання рівнів і витрат води, графіки коливання рівнів і гідрографи за характерні роки, графіки зв'язку рівнів і витрат води, криві розподілу ймовірностей перевищення, розрахункові гідрографи й ін.;

- графічні матеріали, що відбивають результати спеціальних видів досліджень, виконаних у процесі розвідувальних гідрогеологічних робіт.

З метою скорочення обсягу матеріалів слід по можливості (без втрати наочності) поєднувати дані на кресленнях і уникати дублювання креслень. Деякі табличні й графічні матеріали (журнали відкачок, спостереження за режимом підземних вод, матеріали сторонніх організацій з гідрометеорології, каротажні діаграми, роздрук вхідних, вихідних даних використаних програмних розрахунків, вхідні дані та результати моделювання) можуть бути представлені тільки в оригіналах в одному примірнику на час розгляду матеріалів підрахунку запасів у ДКЗ. У разі якщо роздруківка вихідних даних та результатів моделювання (іншого програмного забезпечення) занадто велика за обсягом, зазначена інформація подається на розгляд на електронному носії.

Усі примірники матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод оформляються однаково. На титульному аркуші мають бути зазначені: організація, що проводила розвідувальні роботи і виконала підрахунок запасів; прізвища, ім'я та по батькові авторів; повна назва матеріалів із зазначенням найменування родовища, району його розташування, виду вод, цільового їх використання; дата, на яку проведений підрахунок запасів; місце і рік складання матеріалів. Титульні аркуші повинні бути підписані відповідальними посадовими особами організації, що подала матеріали; їхні підписи засвідчуються печаткою.

Текстова частина матеріалів і таблиці підрахунку запасів підписуються авторами підрахунку, інші текстові й табличні додатки - їхніми виконавцями.

Графічні матеріали мають бути наочними, такими, що легко читаються, і складеними в єдиних загальноприйнятих умовних позначках. На кожному кресленні необхідно вказати його назву і номер, числовий і лінійний масштаби, найменування організації, що проводила розвідку родовища; посади, прізвища і підписи авторів, що склали креслення, і осіб, що його затвердили.

Графічні додатки вміщуються в папки, але не зшиваються; кожне креслення має легко витягатися для розгляду. Якщо креслення виконане на декількох аркушах, останні необхідно пронумерувати, а схему їхнього розташування помістити на першому аркуші. До кожної папки складається внутрішній опис, що містить назву креслень і їхні порядкові номери. Наприкінці опису вказується загальна кількість аркушів.

Згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512) , державна експертиза може проводитися також за матеріалами геолого-економічної оцінки початково оцінених ділянок надр та попередньо оцінених родовищ корисних копалин. Такі роботи виконуються з метою надання методичної допомоги виконавцям у проведенні подальших робіт або з метою апробації виявлених запасів підземних вод. Експертиза може завершуватись апробацією експлуатаційних запасів підземних вод, якщо доведено їх промислове значення та підготовленість до проведення подальших розвідувальних робіт.

Матеріали, що подаються на апробацію запасів, повинні дати можливість правильно визначити геологічну будову, гідрогеологічні умови, якість вод, установити ступінь вивченості, визначити масштаби можливого використання підземних вод, що оцінюються, дати рекомендації з раціональної методики подальшої розвідки родовища.

У матеріалах, що подаються на апробацію, які включають текстову частину, а також текстові, табличні й графічні додатки, мають міститися всі дані, необхідні для перевірки підрахунку запасів, обґрунтованості висновків авторів про досягнутий ступінь вивченості родовища і рекомендацій з його подальшого вивчення.

Оскільки апробовані запаси не призначаються для проектування і будівництва водозаборів, матеріали, що подаються на апробацію підрахунку запасів, варто дати в скороченому складі. Обсяг їхньої текстової частини не повинен перевищувати 100 машинописних сторінок; рекомендується широко застосовувати табличну й графічну форми подання інформації.

Текстова частина матеріалів підрахунку запасів повинна містити коротке обґрунтування вірогідності результатів виконаних робіт, оцінку повноти гідрогеологічної вивченості родовища, дослідних робіт, якості води, ступеня надійності розрахункових гідрогеологічних параметрів, обґрунтування прийнятої методики підрахунку запасів, а також аргументовані рекомендації з подальшого вивчення родовища. Під час складання текстової частини рекомендується в основному користуватися схемою, наведеною в п. 5.

Табличні додатки складаються за формами, які використовуються при остаточному підрахунку запасів. З метою скорочення обсягу цих додатків частина з них (відомість координат і висотних позначок, реєстри свердловин і каталоги джерел, таблиці хімічних і бактеріологічних аналізів, таблиці величин водовідбору на діючих водозаборах та інші вихідні фактичні дані) може бути подана на час розгляду звіту в одному примірнику, але в систематизованому й зручному для вивчення вигляді. До складу графічних додатків мають входити основні геологічні і гідрогеологічні карти, перетини, схеми й інші матеріали, перераховані в п. 5.18. Геолого-технічні розрізи свердловин, листи відкачок, графіки простежування рівня, паспорти водозаборів, графіки режиму підземних вод, карти, плани, перетини й графіки, що відбивають результати геофізичних, гідрологічних і інших спеціальних видів досліджень, а також інші вихідні графічні матеріали можуть бути подані в одному примірнику на час розгляду звіту.

Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод, що подаються на апробацію до ДКЗ, оформляються в порядку, передбаченому в розділі 6 цієї Інструкції. При малому обсязі текстових і графічних додатків їх можна помістити в одному томі з основним текстом.