Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

1.1. Ці Технологічні вимоги визначають порядок оцінки продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, які належать суб'єктам господарювання.

1.2. Ці Технологічні вимоги поширюються на суб'єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками бджолиних сімей.

1.3. Терміни, наведені в цих Технологічних вимогах, вживаються в таких значеннях:

бонітування бджіл (далі – бонітування) – комплексна оцінка продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, визначення на її основі класності бджолиних сімей з метою подальшого їх використання в селекційному процесі;

племінна пасіка – це пасіка, що займається виробництвом племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва, поліпшенням та виведенням бджіл певної породи, збереженням існуючого генофонду, власником якої є суб'єкт господарювання, якому відповідно до чинного законодавства може бути присвоєно статус – племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник;

товарна пасіка – пасіка, що займається виробництвом продуктів бджільництва.

2.1. При бонітуванні проводиться комплексна оцінка бджолиних сімей за племінними та продуктивними якостями. Під час бонітування уточнюється породна належність бджолиних сімей за результатами лабораторних досліджень.

2.2. Бонітування проводять щороку.

Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаменти обласних та районних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики України відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

2.3. Для забезпечення бонітування суб'єкт господарювання – власник бджолиних сімей утворює комісію та призначає голову комісії. До складу комісії входять:

працівники, які відповідають кваліфікаційним вимогам до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами;

фахівці наукових та навчальних установ, спеціалісти із бджільництва, пасічники та науковці цієї галузі, селекційних центрів, експерт-бонітери, залучені суб'єктом господарювання.

2.4. Голова комісії організовує її роботу та проводить інструктаж усіх членів комісії. Перед бонітуванням перевіряють дані обліку й уточнюють номери на вуликах.

2.5. Бонітування проводять у період осінньої ревізії пасік в суху погоду при температурі не нижче +15 °C. Бонітують здорові сім'ї, які перезимували й брали участь у медозборі поточного року.

У рік створення племінного ядра на товарній пасіці бонітуванню підлягають усі бджолині сім'ї.

2.6. Залежно від племінних і продуктивних якостей бджолині сім'ї на пасіках поділяють на:

селекційну групу – на племінних пасіках. До групи входять чистопородні бджолині сім'ї. Селекційна група створюється у розмірі 20-25 % від наявних бджолосімей;

племінне ядро – на товарних пасіках. Племінне ядро створюється у розмірі 10-15 % від наявних бджолосімей;

користувальну групу – може бути в наявності на всіх пасіках.

2.7. Бджолині сім'ї селекційної групи (племінного ядра) використовують для відтворення (репродукування) племінних маток, трутнів і нових бджолиних сімей, які використовують для ремонту і розширення користувальних груп власних пасік та продажу.

Бджолині сім'ї користувальної групи використовують на племінних пасіках для формування сімей-виховательок, створення нових бджолиних сімей та для продажу іншим суб'єктам господарювання, які мають товарні пасіки з виробництва меду та іншої продукції бджільництва.

Бджолині сім'ї на товарних пасіках використовують для виробництва меду та іншої продукції бджільництва.

2.8. При бонітуванні оцінюють породність бджолиних сімей та три основних показники – силу сім'ї, зимостійкість та медову продуктивність. За цими показниками визначають класність бджолиних сімей.

Дані з оцінки породності бджіл, сили та зимостійкості бджолиних сімей, медової продуктивності аналізують та обліковують протягом усього року.

2.9. До чистопородних бджолиних сімей належать сім'ї, які походять від батьків однієї й тієї самої породи, чистопородність яких підтверджується документами з обліку, що ведуться власником, та характерними ознаками, притаманними для певної породи.

Чистопородність бджолиних сімей встановлюють на підставі відомостей їх власників та лабораторних досліджень показників екстер'єру бджіл, які проводяться кожні чотири роки для бджолиних сімей племінної пасіки та для окремих бджолиних сімей племінної пасіки при формуванні нових сімей та придбанні нових.

2.10. Для проведення лабораторних досліджень показників екстер'єру бджіл з бджолиних сімей відбирають зразки робочих особин і трутнів. Відбір проб проводять у період найактивнішого пасічного сезону. Із стільників зі зрілим печатним розплодом відловлюють не менше ніж 30 новонароджених робочих особин або трутнів і вміщують у скляні флакони об'ємом до 50 мл, анестезують ефіром. Анестезованих бджіл і трутнів пересипають у марлеві мішечки розміром 10 х 10 мм. Простим олівцем на паперовій етикетці (2,5 х 2,5 см) надписують найменування пасіки, номер сім'ї, дату відбирання проби.

Марлеві мішечки з пробами бджіл і трутнів розміщують у скляні банки з розчином етилового спирту із масовою часткою 70 %. Банки закривають металевими або капроновими кришками та направляють до лабораторії або наукової установи із бджільництва, де вимірюють довжину хоботка, ширину третього тергіта, кубітальний індекс крила, дискоїдальне зміщення.

Довжину хоботка, ширину третього тергіта, кубітальний індекс визначають за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-1, МБС-2, МБС-9, МБС-10 та окуляр-мікрометра, що є окуляром, у який вкладена кругла скляна пластинка. На цю пластинку нанесена шкала в 100 ділень. Препарат установлюють на предметний столик мікроскопа під окуляр-мікрометр. Визначають, яка кількість ділень окуляр-мікрометра покриває відстань між точками проміру. Хоботок вимірюють за відстанню між кінчиком хоботка та основою підборіддя, ширину третього трегіта – за відстанню між виступами.

Кубітальний індекс обчислюється у відсотках. Для цього беруть проміри сторін третьої кубітальної комірки переднього крила, результати промірів меншої сторони ділять на результати промірів більшої сторони та множать на 100 %.

Дискоїдальне зміщення визначають за допомогою стереомікроскопа. Для цього шкалу з поділками окуляр-мікрометра стереомікроскопа суміщують з осьовою лінією радіальної комірки переднього крила бджоли. При цьому перпендикулярна шкалі лінія повинна проходити через точку С – пересічення найдовшої жилки кубітальної комірки з нижньою жилкою радіальної комірки. Якщо лінія проходить через точку Д – дискоїдальне зміщення нульове. Якщо відхиляється вліво – зміщення позитивне (+), при відхиленні вправо – зміщення негатавне (-).

Якщо результати лабораторного аналізу не відповідають вимогам до екстер'єрної оцінки та біологічним ознакам бджіл, наведеними в додатку 1 до цих Технологічних вимог, бджолину сім'ю не відносять до чистопородних і не використовують в селекційно-племінній роботі.

Результати лабораторних досліджень показників екстер'єру бджіл щодо підтвердження їх чистопородності (додаток 2) оформляють у двох примірниках, один з яких надається власнику бджолиних сімей.

За результатами лабораторних досліджень на основі оцінки показників екстер'єру та біологічних ознак бджіл на племінних пасіках складається відомість оцінки породності бджолиних сімей (додаток 3).

2.11. Медову продуктивність бджолиних сімей оцінюють за валовим виробництвом меду у відсотках відносно середньої медової продуктивності пасіки в рік бонітування.

2.12. Силу бджолиних сімей оцінюють за:

живою масою бджіл у кг;

кількістю вуличок, зайнятих бджолами;

кількістю стільників, зайнятих бджолами.

Усі три показники переводяться один в інший, ураховуючи:

масу бджіл – середня маса робочих бджіл 100 мг;

середню кількість бджіл, що розміщуються на одній рамці (435 х 300 мм) або між двома рамками (вуличка) – 200-250 г.

Умовно вважається, що бджолина сім'я, яка займає 10 вуличок, має масу 2-2,5 кг, налічує 20-25 тис. особин.

Живу масу бджіл сім'ї встановлюють шляхом:

зважування бджіл – цей метод використовується для забезпечення високої точності оцінки. Застосовується при оцінці селекційних досягнень, породних якостей бджіл;

підрахунку кількості вуличок зі стільниками, зайнятими бджолами зверху донизу. Якщо бджоли розміщені лише у верхній половині стільників, то дві такі вулички рахуються як одна. Найбільш точну кількість вуличок можна встановити рано вранці після прохолодної ночі, коли бджоли знаходяться у вулику та зосереджені на стільниках з розплодом та навколо нього.

Оцінка сили бджолиних сімей у вуличках залежить від пори року.

Сила бджолиних сімей становить:

навесні: сильні сім'ї – 9-10 вуличок, середні – 7-8 вуличок, слабкі – 5-6 вуличок;

у період максимального розвитку: сильні сім'ї – 22-24, 28-30 вуличок (залежить від системи вуликів); середні – 18-22 вулички; слабкі – 17-21 вуличка;

восени – сильні сім'ї – 10-11 вуличок, середні – 8-9 вуличок, слабкі – 6-7 вуличок.

Для південних регіонів вимоги зменшують на 1-2 вулички.

2.13. Плодючість бджолиних маток визначається перед головним медозбором. Для цього вимірюють площу стільників, що зайнята печатним розплодом, рамкою-сіткою з розміром комірок 5 х 5 см (квадрат містить 100 комірок). Помноживши суму площ, що зайняті печатним розплодом у бджолиній сім'ї за один промір, на 100 та розділивши результат на 12, визначають приблизну кількість яєць, що відкладає матка за добу.

2.14. Зимостійкість бджолиної сім'ї оцінюють за зимовим відходом бджіл за даними актів весняної та осінньої ревізії пасік. Відхід бджіл обчислюють у відсотках за різницею кількості стільників, зайнятих бджолами перед зимівлею і після неї. Показник відходу бджіл (Х) наводиться у відсотках відносно до числа бджіл у сім'ї восени та розраховується за формулою

де

А – кількість стільників, зайнятих бджолами перед зимівлею;

В – кількість стільників, зайнятих бджолами після зимівлі;

Х – відхід бджіл у відсотках.

2.15. Усі показники оцінюються за п'ятибальною шкалою та повинні відповідати мінімальним вимогам до бонітувальних ознак бджолиних сімей (додаток 4).

2.16. При визначенні класу за комплексом ознак перевага надається медовій продуктивності. За результатами оцінки трьох ознак (медова продуктивність, сила сім'ї, зимостійкість) визначається клас бджолиної сім'ї відповідно до показників у балах для визначення класу бджолиних сімей (додаток 5).

Усього є 5 класів.

2.17. До першого класу відносять бджолині сім'ї, оцінені у п'ять балів за трьома ознаками.

До другого класу відносять бджолині сім'ї, які мають оцінку за медову продуктивність у п'ять балів, за іншими двома ознаками – не нижче чотирьох балів.

До третього класу відносять бджолині сім'ї, які мають оцінку за медову продуктивність чотири бали, за іншими двома ознаками – не нижче чотирьох балів.

До четвертого класу відносять бджолині сім'ї, які мають оцінку за медову продуктивність п'ять балів, за іншими двома ознаками – у три бали.

До п'ятого класу відносять бджолині сім'ї, які мають оцінку за медову продуктивність чотири бали, за іншими двома ознаками оцінені у три бали.

Якщо є хоча б одна оцінка два бали та нижче – бджолині сім'ї вибраковуються.

2.18. Бджолині сім'ї з відомим походженням матері (матки) та батька (трутня) відносять до першого класу. Походження матері встановлюють за записами в журналах пасічного обліку, походження батька реєструють при контрольованому спаровуванні та інструментальному осіменінні маток. Дані бонітування записують у відомість результатів бонітування бджолиних сімей (додаток 6), що складається на пасіках і містить усю необхідну інформацію про бджолину сім'ю – породність, медова продуктивність, сила сім'ї, зимостійкість.

3.1. Селекційно-племінна робота проводиться на базі пасік науково-дослідних установ і навчальних закладів та суб'єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому законодавством порядку присвоєно відповідний статус – племінний завод, племінний бджолорозплідник і племінна пасіка.

3.2. Селекційно-племінну роботу в галузі бджільництва проводять наукові установи спільно із зоотехніками з племінної справи племінних заводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік. Зоотехніки з племінної справи повинні виконувати вимоги, викладені у розділі ІV цих Технологічних вимог.

3.3. Селекційно-племінна робота в галузі бджільництва проводиться згідно з планом селекційно-племінної роботи, який розробляється науково-дослідними установами та фахівцями селекційного центру з бджільництва.

3.4. Основні завдання селекційно-племінної роботи:

збереження генофонду цінних аборигенних порід бджіл – української степової, карпатської та поліської;

організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопорідних маток і бджіл;

поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;

виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.

3.5. На племінних заводах, племінних бджолорозплідниках і племінних пасіках обов'язкове ведення обліку походження та продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.

3.6. Торгівля племінними (генетичними) ресурсами з бджільництва здійснюється відповідно до чинного законодавства за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів та зразків форм сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160.

4.1. Зоотехнік, який займається племінною справою з бджільництва, повинен мати відповідну освіту.

4.2. Зоотехнік з племінної справи з бджільництва повинен:

забезпечувати дотримання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року № 184/82 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957) при виробництві та реалізації племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва;

організовувати селекційну роботу з поліпшення породних продуктивних якостей бджолиних сімей районованої породи згідно з місцевими умовами клімату й медозбору, а також застосовувати інтенсивні технології виробництва продукції бджільництва;

у роботі щодо поліпшення районованої породи бджіл шляхом їх чистопородного розведення застосовувати методи селекції, які забезпечують виявлення внутрішньопородного гетерозису (лінійне розведення й міжлінійні кроси, розведення "в собі" закритої популяції, здійснювати періодичний обмін сім'ями-рекордистками або племінними матками між віддаленими одна від одної пасіками, що розводять одну й ту саму породу бджіл);

брати участь у розробці програм селекції бджіл, виведення маток й відтворення бджолиних сімей у масштабах регіону;

брати участь у комісіях з визначення породної належності бджолиних сімей на території, що обслуговується, а також з проведення їх бонітування в кінці кожного сезону;

брати участь в роботі з атестації пасік, а також з апробації селекційних досягнень у бджільництві;

надавати методичну допомогу пасічникам щодо впровадження зоотехнічного обліку на товарних пасіках, а також проводити курси, семінари та консультації для пасічників з удосконалення методів селекції бджіл і технологій виведення бджолиних маток, відводків і пакетів бджіл, ознайомлення їх з відповідними програмами, що діють у регіоні, а також надавати їм практичну допомогу в освоєнні нових методів роботи з бонітування бджолиних сімей, перевірки сімей-рекордисток щодо якості потомків, племінного підбору, контролю за спаровуванням маток із трутнями районованих порід;

вивчати та впроваджувати передовий досвід пасічників у селекції бджіл і виведенні маток;

брати активну участь у заходах з профілактики та боротьби з хворобами бджіл, а також з освоєння прогресивних технологій утримання бджолиних сімей і виробництва високоякісної бджолиної продукції.

4.3. Призначає на посаду зоотехніка з племінної справи з бджільництва та звільняє його з посади власник пасіки згідно з чинним законодавством.