Про затвердження Правил охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них

5.3.6. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримання температурного режиму сушіння.

5.3.7. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка зі стаціонарною або приставною драбиною.

5.3.8. Видалення ниток тканини (корду) з роликів необхідно виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна знаходитись у нижньому положенні.

5.3.9. Камери сушіння і термічної обробки з метою виключення витоку гарячого повітря через нещільності корпуса повинні працювати під розрідженням.

5.3.10. При загорянні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату необхідно зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і задіяти систему пожежогасіння.

5.3.11. Двері сушильних камер, до яких передбачено вхід працівника, повинні бути зблоковані з електроприводом агрегату таким чином, щоб запобігти можливості вмикання привода лінії і приводів вентиляторів подавання гарячого повітря при відкритих дверях.

5.3.12. Лінії повинні мати тросові пристрої аварійної зупинки, які розміщуються з боку зони обслуговування, а також біля закочувального пристрою.

5.3.13. Привідна сторона блока витягування і привідна сторона намотувальної машини лінії для оброблення кордшнурів повинні бути огороджені кожухами з дверми. Відкривання дверей повинно бути зблоковано з зупинником привода лінії.

5.3.14. Концентрація шкідливих речовин у робочій зоні при працюючій вентиляційній системі і встановлених накриттях ванн коагуляції не повинна бути вищою за граничнодопустиму.

5.3.15. Конструкція печі сушіння повинна виключати потрапляння рук або частин одягу працівника до вхідної щілини печі при заправленні ниток.

5.3.16. Для запобігання накопиченню статичної електрики в повітрі робочої зони на дільниці талькування повинні бути передбачені антистатичні стрижні.

5.3.17. Для запобігання накопиченню статичної електрики працівники повинні бути забезпечені спеціальними захисними засобами: антистатичним одягом, антистатичним взуттям, антистатичними засобами для захисту рук відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

5.3.18. Концентрація тальку в повітрі робочої зони повинна бути не більшою за граничнодопустиму.

5.4. Вимоги до електробезпеки

5.4.1. Електрообладнання повинно експлуатуватися з дотриманням НПАОП 40.1-1.01-97 і цих Правил.

5.4.2. Працівники підприємств, які виконують роботи з обслуговування та експлуатації електроустановок і користуються електроінструментом, повинні мати відповідну групу з електробезпеки та посвідчення відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

5.4.3. Електродвигуни, електропроводка, електроапаратура, контрольно-вимірювальні прилади, їх розміщення і монтаж на просочувально-сушильному обладнанні, а також проведення пусконалагоджувальних і випробувальних робіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" і НПАОП 40.1-1.21-98.

5.4.4. Електричні розподільні щити розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях не дозволяється.

Вимикачі освітлення складських приміщень необхідно розміщувати ззовні біля вхідних дверей (воріт).

5.4.5. Електропроводка всередині сушильної камери повинна бути виконана з термостійкої ізоляції, що розрахована на температуру камери.

5.4.6. Обладнання з електроприводом повинно бути заземлене. Захисне заземлення або занулення повинно бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

5.4.7. Приєднання до електричної мережі та експлуатацію ручних переносних електроінструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний".

5.4.8. Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" (далі - ГОСТ 12.1.019-79) та Державних санітарних норм при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

5.4.9. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики. Заземлення повинно застосовуватись на всіх струмопровідних елементах технологічного обладнання та інших об'єктах, на яких можливе виникнення та накопичення електростатичних зарядів, відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75.

5.4.10. Загальний захист обладнання від статичної електрики повинен здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования".

5.4.11. Виконання заземлювальних пристроїв повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление". Величина опору заземлювального пристрою для захисту від статичної електрики не повинна перевищувати 10 Ом.

5.4.12. Для відведення статичної електрики, що накопичується на людях при виконанні ручних операцій (промивання, протирання, склеювання, прогумовування) з використанням бензину, етилацетату, дихлоретану, гумових клеїв та інших речовин, необхідно передбачати облаштування струмопровідних підлог або заземлених зон, помостів і робочих майданчиків, заземлення ручок дверей, поручнів сходів, важелів і рукояток приладів, машин і апаратів.

5.5. Вимоги до закочувально-розкочувального обладнання

5.5.1. Закочувальні верстати повинні мати блокування, що автоматично вимикає їх привод при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування обгумованої тканини (корду) або прокладки в рулон.

5.5.2. Закочувально-розкочувальне обладнання повинно бути обладнано пристроями, що виключають можливість випадкового падіння рулону.

5.5.3. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути зафіксовані й забезпечені гальмами обертання рулонів.

5.5.4. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну рулону.

5.6. Вимоги до обладнання для нанесення покриттів промащуванням

5.6.1. У конструкції обладнання для нанесення покриттів промащуванням повинно бути передбачено блокування привода з витяжними вентиляторами.

5.6.2. Сушильні камери, що обладнані ущільнювачами тканини, повинні мати запобіжні клапани.

5.6.3. Клеєпромащувальні агрегати повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння і оснащені пристроями для знімання зарядів статичної електрики.

5.6.4. Відкидний промащувальний ніж у неробочому стані повинен бути зафіксований.

5.6.5. За відсутності автоматичного контролю концентрації парів розчинника у повітрі, що видаляється, рециркуляція його від місць видалення не дозволяється.

5.6.6. Агрегати повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканини і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

5.6.7. Очищення робочого вала, намащувального ножа та інших деталей клеєпромащувального агрегату від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

5.6.8. Агрегати повинні бути оснащені приладами для контролю за температурою суміші покриття.

6.1. Кожухи, кришки й інше захисне огородження, яке змонтоване на завісах, що відчиняються вгору або вбік, повинні мати надійну фіксацію у відкритому положенні.

6.2. Стаціонарне огородження (кожухи, дверцята, кришки) рухомих, обертальних, струмонесучих частин обладнання слід відкривати або знімати тільки за допомогою інструменту або спеціальних ключів і в необхідних випадках забезпечувати електроблокуванням.

6.3. Виробниче обладнання при виготовленні гумотехнічних виробів повинно забезпечувати локалізацію і видалення шкідливих викидів.

6.4. Частини обладнання, що працює з виділенням тепла, повинні бути закриті в зоні постійного обслуговування огороджувальними кожухами або теплоізоляцією із забезпеченням температури зовнішньої поверхні не більше 43 град.С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - EN 563:1994, IDT).

6.5. Для відсмоктування пари, що виділяється гарячою гумовою сумішшю, на кришці камери охолодження повинен бути патрубок для під'єднання до цехової витяжної системи вентиляції.

6.6. За наявності притискних роликів у зоні обслуговування обладнання для них повинно бути передбачене захисне огородження або система аварійного зупинника.

7.1. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

7.2. Навантаження на автомашини або вагони (напіввагони) і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами й іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), і ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

7.3. Транспортне маркування вантажів повинно включати маніпуляційні знаки, що вказують на способи поводження з вантажем, основні, додаткові та інформаційні написи про призначення вантажу відповідно до ГОСТ 14192-96 "Маркировка грузов".

7.4. За необхідності центрування вантажу на місці укладання в кузов автомашини чи на платформу напіввагона слід виконувати спеціальним гаком або іншим пристосуванням.

7.5. Для безпечного транспортування частин машин і механізмів, що мають незручну для зачалювання конфігурацію, повинні бути передбачені спеціальні приливки, отвори, рим-болти, розміщені з урахуванням центра тяжіння. Для транспортування і монтажу машини необхідно мати дві схеми стропування для машин в упаковці і без неї. Одна схема повинна бути на упаковці, інша - на корпусі машини. Схеми стропування виконуються у вигляді табличок. На упаковці машини повинна бути зазначена вага машини з упаковкою.

7.6. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів у малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

7.7. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

7.8. Транспортування горючих і легкозаймистих рідин у тарі повинно здійснюватись на металевих візках, обладнаних заземлювальними пристроями.

7.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства.

7.10. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з відповідним відділом, службою охорони праці, службою пожежної безпеки, що створюються на підприємстві відповідно до вимог НАПБ Б.02.010-2003, та затверджена керівником підприємства.

7.11. Приміщення будівель депо, а також окремі та складські приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004.

7.12. Складські приміщення повинні обладнуватись автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, а також первинними засобами пожежогасіння.

7.13. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинно виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

8.1. У процесі виробництва на працівників можуть впливати небезпечні виробничі чинники: підвищена запиленість та загазованість, негативний вплив хімічних сполук, що утворюються в процесі роботи просочувально-сушильного устаткування. Насамперед це вуглеводні ароматичні: бензол та його похідні, аміно- і нітросполуки, суміші вуглеводнів нафти (бензин, гас, нафтові смоли, мінеральні масла), синтетичні каучуки, латекси, гума, вуглецевовмісні сполуки. Працівники можуть піддаватися дії електромагнітних полів, впливу загальної і локальної вібрації, статичної електрики, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації, підвищеної температури поверхонь обладнання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови, що характеризуються показниками температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь обладнання, що повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39, Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37, ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8.3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах".

8.4. Захист працівників від небезпечного і шкідливого впливу електричного струму, електричної дуги і електромагнітного поля здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.019-79.

8.5. Для захисту працівників від теплового випромінювання обладнання повинні бути передбачені спеціальні пристрої або пристосування згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 "Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги". Температура зовнішніх поверхонь обладнання та механізмів повинна відповідати вимогам ДСТУ ЕN 563-2001.

8.6. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" та ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".

8.7. Захист працівників від шкідливого впливу на них загальної та локальної вібрації здійснюється відповідно до ГОСТ 26568-2009 "Вибрация. Методы и средства защиты. Классификация", ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний".

8.8. Усі працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

8.9. Працівники, що зайняті обслуговуванням просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, забезпечуються безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 N 223, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за N 1338/14605 (НПАОП 25.1-3.01-07).

8.10. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені ГДК, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 з пояснюючим написом: "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".

8.11. Респіраторами повинні забезпечуватись усі працівники, що зайняті на роботах, де можлива запиленість повітря вище рівня ГДК. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

8.12. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумові навушники, вкладиші, шоломи) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".

8.13. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.

9.1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

9.2. З питань пожежної безпеки працівники проходять навчання і перевірку знань відповідно до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001.-2003), вивчають правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі на підприємстві відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99), та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

9.3. Трудове та професійне навчання неповнолітніх проводиться відповідно до Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15.12.2003 N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1257/8578 (НПАОП 0.00-4.24-03).

9.4. Медичні огляди працівників проводяться відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

9.5. Працівники, зайняті на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, мають право на додаткові пільги та компенсації відповідно до Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 07.01.77 N 4/П-1 (НПАОП 0.00-1.55-77), і Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 16.12.87 N 731/П-13 (НПАОП 0.00-4.36-87).