1.16. Клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування перевищує 10 календарних днів, то банк (філія, відділення) не приймає касовий документ до виконання.
Виплату отримувачам сум переказів готівкою банк (філія, відділення) здійснює, починаючи з визначеної дати валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк (філія, відділення) здійснює виплату переказу, починаючи з першого робочого дня, наступного за днем, який визначено датою валютування.
До настання дати валютування клієнт може відкликати кошти, у зв'язку з чим подає відповідному банку (філії, відділенню) лист (для юридичних осіб) або заяву (для фізичних осіб) про відкликання коштів.
Якщо отримувач переказу протягом тридцяти робочих днів з дати валютування не отримав суму переказу, то банк (філія, відділення) отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути суму переказу банку (філії, відділенню) платника.
Виплата відкликаних (повернутих) коштів готівкою здійснюється фізичним особам та самозайнятим особам як виплата переказу без відкриття рахунку, а юридичним особам - шляхом зарахування на їх поточні рахунки.
( Абзац п'ятий пункту 1.16 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
Повернення помилково та/або надміру зарахованих податків, зборів та інших доходів до бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
( Абзац пункту 1.16 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
1.17. За операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та надається відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) у вигляді паперового або електронного документа відповідно до умов договору. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта.
( Абзац перший пункту 1.17 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
Банк (філія, відділення) має право налаштовувати термінали самообслуговування таким чином, щоб клієнт перед здійсненням касової операції мав змогу обирати на екрані термінала шляхи отримання квитанції в електронному вигляді, яка є підтвердженням касової операції, зокрема, смс-повідомлення, електронна пошта клієнта та/або інші шляхи дистанційного каналу обслуговування, які передбачені технологією налаштування термінала самообслуговування та внутрішніми інструкціями банку (філії, відділення).
( Пункт 1.17 глави 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 3 від 11.01.2017 )( Пункт 1.17 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
1.18. Банк (філія, відділення) оформляє за підсумками касових операцій, виконаних із застосуванням платіжних пристроїв, на загальну їх суму за видами платежу прибутково-видатковий касовий ордер для відображення в бухгалтерському обліку.
( Пункт 1.18 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
1.19. Касові документи, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв, мають містити такі обов'язкові реквізити:
( Абзац перший пункту 1.19 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
ідентифікатор банку (філії, відділення) або інші реквізити, за допомогою яких є можливість його ідентифікувати;
номер платіжного пристрою;
( Абзац третій пункту 1.19 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
дату та час здійснення операції;
суму та валюту операції;
вид операції;
реквізити електронного платіжного засобу, які передбачені правилами безпеки платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її використанням;
( Абзац сьомий пункту 1.19 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;
суму комісійної винагороди.
1.20. Квитанція платіжного термінала, сліп, що складається в разі здійснення касової операції в операційній касі, мають містити, крім зазначених у пункті 1.19 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, такі реквізити:
1) власноручний підпис або ЕЦП працівника(ів) банку (філії, відділення);
2) власноручний підпис або ЕП держателя електронного платіжного засобу (у разі оформлення сліпа - обов'язково, а в разі оформлення квитанції платіжного термінала - відповідно до умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи).
( Пункт 1.20 глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
1.21. Квитанції/чеки банкоматів, що формуються з використанням платіжних пристроїв за результатами операцій з приймання готівки для зарахування її суми на рахунки без застосування електронного платіжного засобу, крім реквізитів, зазначених у пункті 1.19 цієї глави, мають містити такі реквізити:
( Абзац перший пункту 1.21 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
платник;
отримувач;
код отримувача;
номер рахунку отримувача;
найменування банку (філії, відділення) отримувача;
код банку отримувача.
( Пункт 1.21 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 252 від 26.07.2011 )
1.22. Реквізити касових документів, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв за результатами касових операцій, заповнюються як клієнтами, так і в автоматичному режимі платіжного пристрою, які використовують бази даних автоматизованої системи.
( Пункт 1.22 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
1.23. Банк (філія, відділення)/небанківська фінансова установа має право у внутрішніх правилах визначати додаткові реквізити касових документів, що формуються із застосуванням платіжних пристроїв, імпринтерів, платіжних терміналів, необхідні для здійснення касових операцій.
( Пункт 1.23 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
2. Приймання готівки
2.1. Банк (філія, відділення) приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу через операційну касу і платіжні пристрої.
( Пункт 2.1 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 45 від 18.02.2013 )
2.2. Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки банку (філії, відділення), у тому числі на погашення кредиту, інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказ без відкриття рахунку;
за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб;
за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних і юридичних осіб для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.
2.3. Банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб'єкту господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки погашення кредиту та переказ без відкриття рахунку;
( Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 113 від 19.02.2015 )
за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.
2.4. Банк (філія, відділення) перевіряє в прибуткових касових документах:
1) повноту заповнення реквізитів;
2) наявність і тотожність власноручних підписів відповідальних працівників банку (філії, відділення) із зразками підписів (у разі прийняття заяви на переказ готівки у вигляді паперового документа через відповідальних працівників);
3) наявність ЕЦП відповідальних працівників банку (філії, відділення), їх відповідність вимогам до ЕЦП, прирівняного до власноручного підпису.
( Пункт 2.4 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
2.5. Банк (філія, відділення) здійснює приймання платежів від клієнтів із застосуванням САБ.
( Пункт 2.6 глави 2 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 465 від 22.12.2011 )
2.6. За згодою банку-отримувача та банку-ініціатора отримувачу переказу може бути надіслане повідомлення про надходження на його ім'я переказу в порядку, установленому банком отримувача.
2.7. Банк (філія, відділення) приймає від клієнтів готівку в операційну касу так: банкноти шляхом суцільного поаркушного перерахування, монети - за кружками.
2.8. За рішенням банку (філії, відділення) іноземна валюта у вигляді монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, приймається в операційну касу лише в разі:
касового обслуговування юридичних осіб, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон;
здійснення касових операцій з фізичними особами.
Банк (філія, відділення) купує у фізичної особи після виконання переказу, який приймається в готівковій формі, залишок суми в іноземній валюті, якщо він менший, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти, що перебуває в обігу, за гривні за курсом, установленим банком на час здійснення касової операції.
2.9. Банк (філія, відділення) зобов'язаний (зобов'язана/зобов'язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
( Пункт 2.9 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
2.10. Банк (філія, відділення) приймає від клієнта плату за банківські послуги за окремим касовим документом (прибутковий касовий ордер або заява на переказ готівки), оформленим банком (філією, відділенням) у вигляді паперового або електронного документа відповідно до вимог цієї Інструкції та внутрішніх правил (інструкцій) банку.
( Пункт 2.10 глави 2 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
2.11. Банк (філія, відділення) у частині використання реєстраторів розрахункових операцій застосовує їх у межах, визначених законодавством України.
2.12. Банк (філія, відділення) після закінчення касового обслуговування клієнтів підраховує суми за касовими документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх та залишок готівки в операційній касі з даними бухгалтерського обліку.
3. Порядок видачі готівки
3.1. Банк (філія, відділення) зобов'язаний видавати з каси банку клієнтам тільки придатні до обігу банкноти (монети).
Банк (філія, відділення) видає іноземну валюту у вигляді монет у разі її наявності в операційній касі юридичним особам, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон, та фізичним особам.
3.2. Банк (філія, відділення) видає з операційної каси готівку національної валюти за такими видатковими касовими документами:
1) за грошовим чеком (або заявою на видачу готівки) - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам-підприємцям. У разі використання заяви на видачу готівки необхідно представлення довіреності на кожну заяву на видачу готівки або одноразово на здійснення таких операцій:
юридичною особою на уповноважену особу, якщо вона не внесена в картку із зразками підписів як особа з правом першого або другого підпису;
фізичною особою-підприємцем у разі надання повноважень іншій особі;
2) за заявою на видачу готівки - фізичним особам з поточних, вкладних (депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу), за операціями з клієнтами (видача кредиту, відшкодування сумнівних банкнот, які за результатами дослідження визнані справжніми, тощо);
3) за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою, - фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу);
4) за видатковим касовим ордером - працівникам банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями.
У разі використання електронного документообігу банк (філія, відділення) на договірних умовах з клієнтом видає з операційної каси готівку національної валюти за заявою на видачу готівки з поточного рахунку юридичної особи, її відокремленого підрозділу, а також фізичної особи-підприємця. У цьому разі під час отримання готівки має пред'являтися довіреність, яка може бути передана до банку (філії, відділення) у вигляді електронного документа засобами систем дистанційного обслуговування (для юридичних осіб, для фізичних осіб-підприємців).
( Пункт 3.2 глави 3 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
3.3. Клієнт - юридична особа (фізична особа - підприємець) заповнює для одержання грошової чекової книжки заяву про видачу грошової чекової книжки (додаток 17) в одному примірнику, на якій після відповідної перевірки проставляється дозвільний напис уповноваженого працівника банку.
Банк (філія, відділення) заповнює до видачі клієнту грошової чекової книжки на кожному чеку належні реквізити (найменування та код банку, найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), номер його поточного рахунку) і реєструє їх номери в порядку, визначеному банком.
3.4. Банк (філія, відділення) здійснює видачу з операційної каси готівки іноземної валюти за такими видатковими касовими документами:
за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;
за видатковим касовим ордером - працівникам банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями;
за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.
3.5. Банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє:
1) повноту заповнення реквізитів на документі;
2) наявність власноручних підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам або наявність ЕЦП відповідальних осіб банку (філії, відділення), їх відповідність вимогам до ЕЦП, прирівняного до власноручного підпису;
3) належність пред'явленого паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) отримувачу, відповідність даних паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів) тим даним, що зазначені в касовому документі [для нерезидентів - номер (та за наявності - серію) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, громадянство];
4) відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України - у разі отримання готівки за довіреністю;
5) наявність власноручного підпису або ЕП отримувача.
( Пункт 3.5 глави 3 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
3.6. Якщо клієнт отримує готівку за кількома видатковими касовими документами з різних рахунків, то готівка видається за кожним таким документом окремо.
3.7. Банк (філія, відділення) у разі звернення до банку (філії, відділення) отримувача переказу з вимогою про виплату суми переказу готівкою перевіряє наявність інформації про надходження такого переказу.
3.8. Банку (філії, відділенню) забороняється здійснювати виплату переказу готівкою без відкриття рахунку за видатковим касовим документом на суму, меншу, ніж сума переказу, що надійшла.
3.9. Видача банкнот із операційної каси проводиться повними пачками та корінцями банкнот у непошкодженій упаковці за зазначеними на накладках (етикетках) і бандеролях сумами без поаркушного перерахування або окремими банкнотами. Банк (філія, відділення) перераховує суцільно банкноти з розкритих або неповних корінців, а також пачки та корінці банкнот з пошкодженою упаковкою попередньо перед видачею.
Монети в непошкодженій упаковці, що розфасовані в мішечки (блоки), пакети та ролики, видаються за написами на ярликах, пакетах і роликах, а також окремими кружками.
3.10. Видача банком (філією, відділенням) готівки іноземної валюти за кредитом в іноземній валюті здійснюється із використанням поточного рахунку клієнта відповідно до укладених між ними договорів.
3.11. Операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних (депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття поточних рахунків здійснюються через операційну касу за наявності цієї валюти в повній сумі.
Залишок іноземної валюти менший, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи та продається фізичній особі за гривню за курсом, установленим банком на час здійснення касової операції.
( Абзац другий пункту 3.11 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 341 від 07.06.2016 )
3.12. Клієнт видану з операційної каси готівку, не відходячи від неї, має перевірити: банкноти - за пачками та корінцями, монети - за мішечками (блоками), пакетами і роликами, а окремі банкноти (монети) перерахувати поаркушно (за кружками).
3.13. Банк (філія, відділення) зобов'язаний (зобов'язана/зобов'язане) надати у вигляді паперового або електронного документа клієнту після завершення видачі готівки один примірник видаткового касового документа (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, інше) відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи. Видатковий касовий документ у вигляді паперового документа, крім реквізитів, передбачених пунктом 1.3 глави 1 розділу IV цієї Інструкції, має містити відбиток печатки (штампа) банку (філії, відділення). На електронний документ, який має ЕЦП уповноваженого працівника банку (філії, відділення), електронна печатка може не накладатися.
( Пункт 3.13 глави 3 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
3.14. Якщо отримувач готівки виявив бажання перерахувати в приміщенні банку (філії, відділення) банкноти в повних пачках поаркушно, а монети в повних мішечках за кружками, то в такому разі перерахування готівки здійснюється у відведеному для цього приміщенні під контролем працівника банку (філії, відділення).
3.15. Працівник банку (філії, відділення) під час здійснення візуального контролю за перерахуванням готівки стежить за тим, щоб верхня і нижня накладки (етикетка), бандеролі з корінців банкнот, упаковка пачки, а також ярлики і обв'язка з пломбою від мішечка, упаковка блока, пакета, роликів з монетами зберігалися до закінчення перерахування.
3.16. Банк (філія, відділення) у разі виявлення клієнтом під час перерахування готівки недостач або надлишків банкнот (монет) у пачках, окремих корінцях або мішечках (блоках, пакетах, роликах) уживає заходів щодо перевірки готівки і в разі підтвердження розбіжностей складає акт про розбіжності у двох примірниках, що засвідчується підписами осіб, які були присутні під час перерахування, та затверджується його керівником.
3.17. Банк (філія, відділення) виявлену клієнтом під час перерахування готівки суму недостачі відшкодовує отримувачу готівки (юридичній або фізичній особі) з операційної каси, а її надлишок приймає до операційної каси відповідно до оформленого акта про розбіжності.
3.18. Якщо готівка не була перерахована клієнтом у приміщенні банку (філії, відділення) під контролем працівника банку (філії, відділення), то претензії від клієнта щодо відшкодування недостачі не приймаються. Про це на видному місці в операційній касі розміщується відповідне оголошення.
3.19. Банк (філія, відділення) після закінчення касового обслуговування клієнтів підраховує суми за касовими документами, за якими проведені касові операції, і звіряє їх та залишок готівки в операційній касі з даними бухгалтерського обліку.
4. Порядок вилучення з обігу та передавання для дослідження сумнівних банкнот. Здійснення операцій з приймання на інкасо банкнот іноземних держав
( Назва глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 249 від 30.04.2014 )
4.1. Банк (філія, відділення) у разі виявлення під час приймання, видачі, оброблення готівки сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти зобов'язаний вилучити їх з оформленням довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження (додаток 18) у трьох примірниках.
( Пункт 4.1 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 113 від 19.02.2015 )
4.2. Банку (філії, відділенню) забороняється видавати клієнтам, а також повертати чи тимчасово передавати виявлені в них сумнівні щодо справжності та платіжності банкноти (монети), у тому числі навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені під час надзвичайного режиму банкноти національної валюти, а також сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти.
Банк (філія, відділення) у разі виявлення в однієї фізичної або юридичної особи двох або більше банкнот національної та/або іноземної валюти з однаковими ознаками підроблення; навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення банкнот національної валюти; пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, зобов'язаний (зобов'язана/зобов'язане) негайно засобами телекомунікаційного зв'язку та не пізніше наступного робочого дня письмово, з поданням копії документа про вилучення, повідомити підрозділ Національної поліції України за місцезнаходженням банку.
( Абзац другий пункту 4.2 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 107 від 26.10.2017 )
Такі банкноти передаються уповноваженому представнику Національної поліції України за актом, який є підставою для зарахування або списання банкнот з відповідних рахунків. Про передавання банкнот Національній поліції України повідомляється клієнту банку (фізичній або юридичній особі) та Департаменту грошового обігу Національного банку України із зазначенням номіналів банкнот, їх реквізитів та кількості.
( Абзац третій пункту 4.2 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 107 від 26.10.2017 )
У разі неприбуття представника Національної поліції України протягом доби банкноти оформляються в установленому порядку як сумнівні для проведення досліджень.
( Пункт 4.2 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
4.3. Банк (філія, відділення) має також приймати для проведення досліджень сумнівні банкноти (монети) національної валюти та сумнівні банкноти іноземної валюти, які пред'являються тільки з метою отримання висновку установи Національного банку. Фізичні та юридичні особи, які пред'являють такі банкноти (монети) до банку (філії, відділення), заповнюють заяву (додаток 19). На підставі заяви оформляється довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження у трьох примірниках.
4.4. Прибутковий позабалансовий ордер для зарахування сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти оформляється на позабалансовий рахунок на підставі одного примірника довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження.
( Абзац перший пункту 4.4 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 113 від 19.02.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
Один примірник прибуткового позабалансового ордера та один примірник довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження формуються в документи дня банку.
( Абзац другий пункту 4.4 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
Один примірник прибуткового позабалансового ордера, засвідченого відбитком печатки або штампа банку (філії, відділення), та один примірник довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження видаються клієнту, який пред'явив до банку (філії, відділення) банкноти (монети) для проведення досліджень. Банк (філія, відділення) за бажанням пред'явника може не надавати примірник прибуткового позабалансового ордера.
Банк (філія, відділення) один примірник довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження та в разі потреби інші документи (заява пред'явника, акт про пошкодження готівки) разом із сумнівними банкнотами (монетами) передає для дослідження.
( Абзац четвертий пункту 4.4 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 3 від 11.01.2017 )
4.5. Відділи (управління) грошового обігу в регіоні/Центральне сховище та Департамент грошового обігу (далі - установи) здійснюють дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти.
Банк (філія, відділення) передає сумнівні банкноти (монети) до відділів (управління) грошового обігу в регіоні/Центрального сховища, де безпосередньо здійснюється його касове обслуговування або його філій (відділень). Якщо останні не мають змоги прийняти відповідне рішення, то передають їх до управління грошового обігу по м. Києву і Київській області Департаменту грошового обігу для дослідження фахівцями управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу.
Управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу проводить дослідження сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти. Банк (філія, відділення) передає такі банкноти безпосередньо до управління грошового обігу по м. Києву і Київській області Департаменту грошового обігу.
( Пункт 4.5 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 465 від 22.12.2011; в редакції Постанов Національного банку № 113 від 19.02.2015, № 393 від 17.10.2016, № 3 від 11.01.2017, № 6 від 25.01.2018 )
4.6. Банк (філія, відділення) передають для проведення досліджень банкнот (монет) не пізніше, ніж на 20 робочий день після їх вилучення з обігу:
1) сумнівні щодо справжності та платіжності банкноти (монети), у тому числі навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, до відділів (управління) грошового обігу в регіоні/Центрального сховища, де безпосередньо здійснюється його касове обслуговування або його філій (відділень);
2) сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти до управління грошового обігу по м. Києву і Київській області Департаменту грошового обігу.
( Пункт 4.6 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 465 від 22.12.2011; в редакції Постанов Національного банку № 45 від 18.02.2013, № 6 від 25.01.2018 )
4.7. Банк (філія, відділення) складає перед відправленням для дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти опис (додатки 20, 21) у чотирьох примірниках.
Описи для дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет) та описи для банкнот, пошкоджених під час надзвичайного режиму, складаються окремо.
Один примірник опису залишається в документах дня банку разом з видатковим позабалансовим ордером.
Два примірники опису, довідка про вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження, а в разі потреби і заява пред'явника разом із сумнівними банкнотами (монетами) укладаються до конверта (пакета) або мішечка, які опечатуються або пломбуються в установленому порядку. На конверті (пакеті) або ярлику мішечка зазначається "Цінності для дослідження".
Один примірник опису разом з відповідним конвертом (пакетом) або мішечком, де зазначено "Цінності для дослідження", передаються службі інкасації або уповноваженій особі банку.
Доставка конвертів (пакетів) або мішечків з сумнівними щодо справжності та платіжності банкнотами (монетами), у тому числі навмисно пошкодженими з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкодженими під час надзвичайного режиму банкнотами національної валюти, до відділів (управління) грошового обігу в регіоні/Центрального сховища, де безпосередньо здійснюється його касове обслуговування або його філій (відділень), здійснюється власними силами банку (службою інкасації, уповноваженою особою), службою перевезення іншого банку або юридичною особою, що має ліцензію Національного банку на надання банкам послуг з інкасації.
( Абзац шостий пункту 4.7 глави 4 розділу IV в редакції Постанов Національного банку № 107 від 26.10.2017, № 6 від 25.01.2018 )
Доставка конвертів (пакетів) або мішечків з сумнівними щодо справжності банкнотами іноземної валюти до управління грошового обігу по м. Києву і Київській області Департаменту грошового обігу здійснюється власними силами банку (службою інкасації, уповноваженою особою), службою перевезення іншого банку або юридичною особою, що має ліцензію Національного банку на надання банкам послуг з інкасації.
( Абзац сьомий пункту 4.7 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 107 від 26.10.2017 )( Пункт 4.7 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
4.8. Установи проводять безкоштовно дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет) національної валюти, у тому числі навмисно пошкоджених із метою вчинення кримінального правопорушення банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти протягом п'яти робочих днів починаючи з наступного дня після їх отримання експертами.
У разі надходження групи сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет) національної валюти, у тому числі навмисно пошкоджених із метою вчинення кримінального правопорушення банкнот національної валюти, а також у разі потреби проведення додаткового дослідження іншими підрозділами Національного банку строк проведення дослідження продовжується та залежить від стану та кількості цих банкнот, але загальний строк не може перевищувати 60 робочих днів.
У разі надходження на дослідження групи банкнот національної валюти, пошкоджених під час надзвичайного режиму, строк проведення дослідження залежить від стану та кількості цих банкнот, але не може перевищувати 120 робочих днів.
У разі надходження на дослідження групи сумнівних банкнот іноземної валюти, строк проведення дослідження залежить від кількості цих банкнот, але не може перевищувати 30 робочих днів.
Установи за результатами досліджень сумнівних банкнот (монет) оформляють акт про дослідження сумнівних банкнот (монет).
( Пункт 4.8 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 393 від 17.10.2016 )
4.9. Установи, які провели дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот (монет), у тому числі навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти, а також сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти, мають забезпечити:
1) відправлення одного примірника опису банкнот (монет), акта про дослідження сумнівних банкнот (монет) згідно з результатами досліджень та відповідного електронного повідомлення до банку (філії, відділення) протягом п'яти робочих днів;
2) відправлення на вимогу банку (філії, відділення) (у разі надходження від нього в двомісячний строк письмового запиту) банкнот (монет) національної валюти, визнаних за результатами проведеного дослідження неплатіжними;
3) зарахування (у день відображення за бухгалтерським обліком результатів досліджень) на відповідний балансовий рахунок банку (філії) суми платіжних банкнот (монет) національної валюти;
4) передавання підроблених банкнот (монет) національної та іноземної валюти і неплатіжних, навмисно пошкоджених з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджених під час надзвичайного режиму банкнот національної валюти до правоохоронних органів за їх вимогою з оформленням відповідного акта.
( Пункт 4.9 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
4.10. Банк (філія, відділення), що вилучив (вилучила/вилучило) сумнівні щодо справжності та платіжності банкноти (монети), у тому числі навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені під час надзвичайного режиму банкноти національної валюти, а також сумнівні щодо справжності банкноти іноземної валюти або прийняв (прийняла/прийняло) їх для дослідження від фізичних та юридичних осіб за заявою, зобов'язаний на підставі результатів досліджень:
1) списати підроблені банкноти (монети) національної та іноземної валюти і неплатіжні, навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення, пошкоджені під час надзвичайного режиму банкноти національної валюти з відповідних позабалансових рахунків. Пошкоджені під час надзвичайного режиму банкноти національної валюти зараховуються на окремий аналітичний рахунок;
2) проінформувати пред'явників про результати досліджень та за їх бажанням ознайомити під підпис з актом про дослідження сумнівних банкнот (монет);
3) повністю відшкодувати пред'явникам суму банкнот (монет) національної валюти, визначених за результатами дослідження платіжними;
4) протягом 30 робочих днів із дня отримання банком (філією, відділенням) електронного повідомлення вжити заходів для отримання в управлінні грошового обігу по м. Києву і Київській області Департаменту грошового обігу справжні банкноти іноземної валюти (незалежно від ступеня їх зношеності) на підставі довіреності на отримання готівки та інших цінностей (додаток 27);
5) повернути пред'явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їх бажанням прийняти для здійснення касових операцій;
6) за вимогою пред'явника повернути неплатіжні банкноти (монети) національної валюти протягом шести місяців із дня їх прийняття для дослідження. Після закінчення цього строку неплатіжні банкноти (монети) утилізуються встановленим порядком з оформленням відповідного акта.
( Пункт 4.10 глави 4 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 62 від 11.07.2017 )
4.11. У касах банків, небанківських фінансових установ, крім національного оператора поштового зв'язку, приймаються на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів (на умовах, що визначаються банком разом із банком-кореспондентом):
1) банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження та/або значні ознаки зношення чи є сумнів щодо їх платіжності, у тому числі:
розірвані (розрізані) на частини та склеєні;
ті, що не зберегли деяких ознак платіжності (є зміни в портреті, немає захисної стрічки, є написи, що заважають визначенню ознак платіжності банкнот);
із зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
із забрудненнями, що спричиняють загальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях;
обпалені, пропалені, трухлі (пошкоджені внаслідок тривалої дії вологи, різних рідин, хімікатів або з ознаками гниття);
залиті повністю або значною мірою фарбою, чорнилом, жиром;
мають явні друкарські недоліки;
2) банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної центральним банком - емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).
( Главу 4 розділу IV доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 249 від 30.04.2014; в редакції Постанов Національного банку № 62 від 11.07.2017, № 107 від 26.10.2017 )
4.12. Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав здійснюються в порядку, передбаченому для операцій із приймання іменних чеків на інкасо в главах 4 - 6 Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 року за № 152/5343 (зі змінами). Ці операції здійснюються з оформленням квитанції (додаток 22) та реєстру приймання на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 23).
( Главу 4 розділу IV доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 249 від 30.04.2014 )
Глава 5. Порядок обміну банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином
1. Банк має надати не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку використання спеціалізованого пристрою для зберігання валютних цінностей (далі - спецпристрій для зберігання цінностей) через дистриб'ютора (постачальника для банку спецпристроїв для зберігання цінностей) до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України або експертно-криміналістичних підрозділів при головних управліннях, управліннях МВС України в областях та місті Києві (далі - правоохоронні органи) за місцем розташування банку (філії, відділення) інформацію стосовно найменування виробника спецпристрою для зберігання цінностей, виробника спеціальних розчинів, а також примірник технічної документації на спецпристрій для зберігання цінностей та зразки спеціальних розчинів.
2. Банк (філія, відділення) у разі виявлення факту несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей зобов'язаний оперативно засобами телекомунікаційного зв'язку та не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити правоохоронний орган за місцем розташування банку (філії, відділення) для проведення розслідування та відповідний відділ (управління) грошового обігу в регіоні для підготовки інформації банкам (філіям, відділенням) та населенню про можливу появу в обігу банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином.
3. Банк (філія, відділення) приймає без обміну від клієнтів - фізичних та юридичних осіб та вилучає виявлені під час здійснення переказу та/або перерахування проінкасованої торгової виручки, інших надходжень готівки банкноти національної валюти, пошкоджені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрої для зберігання цінностей, для дослідження.
4. Банк (філія, відділення) під час приймання через операційну касу від фізичних та юридичних осіб банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, складає довідку про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами (додаток 24), на підставі якої оформляється прибутковий позабалансовий ордер.
Банк (філія, відділення) самостійно визначає кількість примірників довідки про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами, що роздруковується.
5. Банк (філія, відділення) у разі виявлення під час перерахування проінкасованої торгової виручки, інших надходжень готівки банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, складає акт про розбіжності, довідку про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами.
6. Банк (філія, відділення), який використовує спецпристрій для зберігання цінностей, складає на бланку в довільній формі акт про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей, у якому зазначаються номінал та кількість банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, за кожним номіналом, сума цифрами, дата спрацювання, обставини виявлення факту спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей та причини пошкодження банкнот [санкціоноване, несанкціоноване, ненавмисне (у разі необережності) втручання в спецпристрій або з технічних причин].
Акт про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей підписує керівник банку (філії, відділення) або особа, яка його замінює, головний бухгалтер банку (філії) або особа, яка його замінює, а також працівник банку (філії, відділення), який виявив факт спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей, та засвідчує відбитком печатки банку (філії, відділення).
Банк (філія, відділення) самостійно визначає кількість примірників акта про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей.
7. Банк (філія, відділення) протягом трьох робочих днів передає спецзв'язком вилучені у спосіб, визначений пунктами 3 - 5 цієї глави, пошкоджені спеціальним розчином банкноти національної валюти до правоохоронних органів за місцем розташування банку (філії, відділення) для проведення розслідувань та відповідних досліджень.
Банк (філія, відділення) формує для відправлення до правоохоронних органів для проведення досліджень пакет (мішечок), в який разом із вилученими пошкодженими спеціальним розчином банкнотами національної валюти вкладає:
лист банку (філії, відділення) у довільній формі, у якому зазначаються номінал, кількість та сума цифрами пошкоджених спеціальним розчином банкнот національної валюти за кожним номіналом;
примірник довідки про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами;
примірник акта про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей (за наявності).
8. На пакет (мішечок) із пошкодженими спеціальним розчином банкнотами національної валюти оформляється ярлик з такими реквізитами: найменування банку (філії, відділення), кількість пошкоджених спеціальним розчином банкнот національної валюти, сума цифрами за кожним номіналом, загальна сума цифрами та словами, дата пакування, прізвище, ініціали та підпис касового працівника, який пакував пакет (мішечок).
Пакет опечатується печаткою банку (філії, відділення), мішечок опломбовується пломбою.
9. Банк (філія, відділення) не надсилає до правоохоронних органів банкноти національної валюти, пошкоджені спеціальним розчином унаслідок ненавмисного (у разі необережності) втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або з технічних причин.
10. Банк (філія, відділення) про факт вилучення з обігу банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, та передавання їх до правоохоронних органів інформує відповідний відділ (управління)грошового обігу в регіоні.
11. Відділи (управління) грошового обігу в регіоні приймають банкноти національної валюти, пошкоджені спеціальним розчином, до обміну на придатні до обігу банкноти національної валюти тільки від банків (філій), які використовують спецпристрої, за наявності:
листа банку (філії) у довільній формі, у якому зазначаються номінал та кількість банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, сума цифрами за кожним номіналом та загальна сума;
примірника акта про спрацювання спецпристрою для зберігання цінностей та підтвердних документів про використання спецпристроїв для зберігання цінностей;
результатів дослідження правоохоронних органів, що підтверджують наявність на банкнотах національної валюти спеціального розчину та їх відповідність наданим зразкам [крім фактів ненавмисного (у разі необережності) втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або з технічних причин];
документів правоохоронних органів чи суду (рішень, ухвал) щодо належності банку цих банкнот [крім фактів ненавмисного (у разі необережності) втручання в спецпристрій для зберігання цінностей або з технічних причин].
12. Відділи (управління) грошового обігу в регіоні за умови наявності документів, визначених пунктом 11 цієї глави, здійснюють обмін банкам (філіям, відділенням) банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, на придатні до обігу банкноти національної валюти шляхом зарахування відповідної суми банкнот, прийнятих до обміну, на кореспондентський рахунок банку (філії).
13. Відділи (управління) грошового обігу в регіоні передають банкноти національної валюти, пошкоджені спеціальним розчином, які обміняні на придатні до обігу, до Центрального сховища як значно зношені в установленому порядку.
14. Відділи (управління) грошового обігу в регіоні (Центральне сховище):
у разі виявлення під час перерахування в упаковці банків (філій, відділень) банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, оформляє акт про розбіжності в установленому порядку та довідку про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами;
протягом п'яти робочих днів передає вилучені банкноти національної валюти, пошкоджені спеціальним розчином, до правоохоронних органів за місцем розташування банку (філії, відділення) для проведення відповідних досліджень.
Відділ (управління) грошового обігу в регіоні (Центральне сховище) формує для відправлення до правоохоронних органів для проведення досліджень пакет (мішечок), в який разом із вилученими пошкодженими спеціальним розчином банкнотами національної валюти вкладає:
лист Національного банку України в довільній формі, у якому зазначаються номінал, кількість та сума пошкоджених спеціальним розчином банкнот національної валюти за кожним номіналом, обставини виявлення тощо;
примірник довідки про вилучення банкнот національної валюти, пошкоджених спеціальним розчином, для проведення розслідувань та відповідних досліджень правоохоронними органами.