5.1.7. Обладнання з інерційним вибігом повинно мати гальмовий пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.
5.1.8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
5.1.9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80.
5.1.10. Для обслуговування високо розташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1,0 м з суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.
5.1.11. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні.
5.1.12. Усе обладнання, на якому використовується пар під тиском, повинне мати запобіжний клапан.
5.1.13. Обладнання з пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.
5.1.14. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до ДСТУ EN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.С.
5.1.15. Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.
5.1.16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де, крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з дистанційного пульта.
5.1.17. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні знаходитись на відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного) місцезнаходження працівника.
5.1.18. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.
5.1.19. Прокладка проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води і агресивних рідин.
5.1.20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.
5.1.21. В управлінні автоматизованими лініями і агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.
5.1.22. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.
5.1.23. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.
5.1.24. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами.
5.1.25. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6-1,2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути повернутий обличчям у бік машини.
5.1.26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.
5.1.27. Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.
5.1.28. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, прокладаються в сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи і агресивної рідини в труби та розподільчі коробки.
5.1.29. Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо розташованими станціями управління, повинні мати сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.
5.1.30. Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.
5.1.31. Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні знаходитись поза огорожами і розміщуватись так, щоб забезпечити швидке і зручне користування ними.
5.1.32. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути огороджені.
5.1.33. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та іншим нормативно-правовим актам.
5.1.34. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та іншим нормативним документам.
5.1.35. Несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади, які виступають за габарити загальних огороджень і укриттів, повинні мати яскраві розпізнавальні кольорові знаки.
5.1.36. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки).
5.1.37. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 та НПАОП 40.1-1.32-01.
5.2. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання
5.2.1. Обладнання прядильного виробництва
5.2.1.1. Машини розпушувального агрегату та тіпальні машини повинні мати автоматизований привід із загальною системою управління, що забезпечує визначену послідовність пуску та зупинку їх, а також самозупинку будь-якої машини.
5.2.1.2. Розпушувальний агрегат повинен бути обладнаний двосторонньою світлозвуковою сигналізацією для координації дій його обслуговувального персоналу з персоналом тіпального цеху, а також попереджувальною передпусковою сигналізацією.
5.2.1.3. Машини повинні мати автоматичну зупинку та сигналізацію на випадок виникнення забивання волокном та загоряння його в камерах.
5.2.1.4. Пристрої для очистки запиленого повітря з-під тіпальної машини повинні бути зблоковані з роботою тіпальної машини.
5.2.1.5. Котушки для намотування холстиків на стрічкоз'єднувальних машинах повинні бути виконані з легкого та міцного матеріалу або м'якої сталі з рифлями по їх утворювальній поверхні та отворах для захвату рукою без задирок із заокругленням кромки торця.
5.2.2. Обладнання ткацького виробництва
5.2.2.1. Привод утоко-перемотувальної машини, а також системи зубчатих та ланцюгових передач повинні мати огородження з блокувальними пристроями, що унеможливлюють пуск машини при знятих огородженнях.
5.2.2.2. Клино-пасові передачі мотальної машини від електродвигуна до мотальних валів і системи зубчатих та ланцюгових передач до валів ексцентриків повинні мати огородження з блокувальними пристроями, що унеможливлюють пуск машини при знятих огородженнях.
5.2.2.3. На снувальних машинах повинна бути передбачена сигналізація про обрив нитки та напрацювання заданої довжини нитки.
5.2.2.4. Шліхтувальні машини повинні мати пристосування для кріплення переносних драбин та поручні для обслуговування високо розташованих частин камери.
5.2.2.5. На багаточовникових ткацьких станках усіх типів повинен бути передбачений пристрій для фіксації човникових коробок при підніманні їх ніжкою педалі під час чистки або усунення розладнання.
5.2.2.6. Ткацький станок повинен бути обладнаний запобіжними пристроями від вильоту човника.
5.2.2.7. На кареткових ткацьких станках механізм приводу каретки повинен закриватися стаціонарним огородженням. Важіль кареткових та жакардових станків повинен мати запобіжний пристрій, що унеможливлює падіння його в зону проходу.
5.2.2.8. Перед кожною черговою заправкою станка АТПР основою з метою уникнення вильоту рапір необхідно робити перевірку установлення берда і направляючих.
5.2.2.9. Пускові рукоятки ткацьких станків повинні мати замикальний пристрій, що попереджає випадкове включення станка.
5.2.2.10. На ткацьких станках типу СТБ черв'ячна передача, що подає основу, повинна бути закрита суцільними огородженнями.
5.2.2.11. На ткацьких станках типу СТБ при неповному заправленні всієї машини зона руху батанової заправки повинна закриватися тимчасовими огородженнями, що знімаються.
5.2.3. Обладнання фарбувально-оздоблювального виробництва
5.2.3.1. Відкидні кришки фарбувальних апаратів періодичної дії, що працюють під тиском, повинні ховатися зусиллям не більше 12 Н та мати пристрої для фіксації їх у відкритому положенні.
5.2.3.2. Фарбувальна барка повинна бути обладнана укриттям з патрубком для приєднання до цехової системи витяжної вентиляції.
5.2.3.3 На друкарських машинах притискні та друкарські вали повинні мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання рук працівників. Машини повинні бути оснащені тканинонаправлювачами.
5.2.3.4. Біля друкарських машин повинен бути установлений світильник з люмінесцентними лампами та передбачена проводка для переносних ламп напругою не вище 36 В.
5.2.3.5. Уключення машини та пристроїв, що входять у лінію для вибивання тканини способом фотофільмдруку, повинно проводитися з одного пульта управління, а зупинка їх - кнопкою "стоп" від кожного робочого місця.
5.2.3.6. На машинах для вибивання тканини способом фотофільмдруку жало витягальних валів розкритого пристрою повинно мати запобіжні пристрої, що унеможливлюють попадання рук працівника між валами. Перед витягальними валами повинні бути встановлені кромко- і тканинонаправлювачі.
5.2.3.7. Сушильна камера до друкарської машини повинна бути максимально герметична та обладнана місцевим відсмоктувачем для видалення з камери шкідливих газів.
5.2.3.8. Усі ремінні, ланцюгові та зубчасті передачі сушильно-ширильної машини повинні бути огороджені суцільним сходженням.
5.2.3.9. Жало віджимних валів плюсовок, каландрів повинно бути закрито запобіжним пристроєм, що унеможливлює попадання рук працівника між валами.
5.2.3.10. Камери сушки та стабілізації полотна на стабілізаційній машині повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для забезпечення відсмоктування повітря з камери.
5.2.3.11. Варильні котли, автоклави і реактори, що працюють під тиском, повинні бути забезпечені манометрами з нанесеною на них червоною рискою, що свідчить про допустимий тиск.
5.2.3.12. Джгутова мийно-матеріальна машина (або група машин) повинна мати пульт управління з кнопками "пуск", "стоп", "заправка". На протилежній стороні машини на кожній рамі повинні бути кнопки аварійної зупинки.
5.2.3.13. На вході джгута в мийно-матеріальну машину повинні бути обладнані заправні кільця. На обох рамах машини повинні бути обладнані площадки з поручнями для заправки джгутів у кільця.
5.2.3.14. Мийно-матеріальні машини повинні мати надійне огородження жала віджимних валів, які зблоковані з пуском привідного двигуна, а також пристрій для зручної та безпечної заправки джгута в жало валів.
5.2.3.15. Знімання віджимних валів з мийно-матеріальної машини та зупинка їх повинні бути механізовані.
5.2.3.16. На обох рамах мийно-матеріальної машини повинні бути обладнані вимикачі для автоматичної зупинки машини при виникненні намотування джгута на вали в будь-якому місці по робочій ширині вала.
6. Вимоги до сировини і матеріалів
6.1. Сировина
6.1.1. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути перевірена на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
6.1.2. Відходи та звороти перед використанням у виробництві повинні пройти перевірку їх якісного стану та обробку з метою вилучення з них сторонніх предметів та підготовку до укладання в основну суміш.
6.2. Хімічні матеріали, барвники
6.2.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів та барвників повинні бути перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
6.2.2. Лаки, розчинники і проявники повинні бути забезпечені повним та точним зазначенням хімічного складу. Застосування лаків, розчинників і проявників невідомого складу не дозволяється.
6.2.3. На тарі повинно бути чітке позначення найменування барвників та хімікатів, концентрація розчину.
6.2.4. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чистій скляній посудині з кришкою або притертою пробкою.
7. Вимоги до умов зберігання і транспортування матеріалів, сировини, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва
7.1. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах.
7.2. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де повинно бути вказано, яка сировина та матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
7.3. Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання, переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби малої механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
7.4. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
7.5. Засоби цехового транспорту, що використовуються для транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні відповідати Єдиним вимогам безпеки до будови та експлуатації цехового транспорту підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженим Мінлегпромом СРСР у 1970 році (НПАОП 17.00-7.01-70).
7.6. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.
7.7. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.
7.8. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття складських приміщень.
7.9. Склади для зберігання бавовняного та штапельного волокна повинні бути вогнестійкими, мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках основа повинна бути асфальтована. Укладання бавовни в штабелі повинно проводитися на піддони (розмір бруса 20 х 22 м) при ручному укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні підйомних пристроїв - не вище 5 м ( не більше шести рядів).
7.10. Укладання рядів кіп повинно проводитися у перев'язку, якщо штабель завширшки вдвічі більший довжини кіпи.
7.11. При виявленні у штабелі кіп з тріснутими окантовками, через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.
7.12. Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.
7.13. Сирові, готові тканини та пряжа зберігається на спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки не повинна перевищувати 2 м.
7.14. Для зберігання друкарських валів встановлюються спеціальні піраміди, а для рапортних шестерень - стелажі, що унеможливлюють падіння валів та шестерень. Укладання валів на піраміди та їх зняття повинні бути механізовані.
7.15. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі, спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням.
7.16. При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на них води та прямих сонячних променів.
7.17. При зберіганні хімічних матеріалів необхідно дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням. Спільне зберігання легкозаймистих та хімікатів, які реагують один з одним, не дозволяється.
7.18. Для зберігання хімікатів (оцтова кислота та інше), що загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені приміщення.
7.19. Бутилі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутилів і тари повинні бути м'які прокладки (дерев'яна стружка, солома тощо).
7.20. Бочки та бутилі з легкозаймистими речовинами (бензином, скипидаром, керосином тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог до вибухонебезпечних приміщень з відповідними написами на бочках, бутлях та дверях.
7.21. На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів, пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
7.22. Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів, здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.
7.23. Надлишки рідини повинні відводитися через переливні трубки та встановлені для цієї мети приймальники.
7.24. Внутрішній огляд та ремонт цистерн та збірників кислот можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві.
7.25. У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші захисні пристрої.
7.26. Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний матеріал повинен зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках, ларках, бункерах, які щільно закриваються та повинні мати надписи із зазначенням назви хімікатів.
8. Вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
8.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники бавовняного виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці", та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), та Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 (НПАОП 17.0-3.01-85).
8.2. Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.
8.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту типу "беруші" згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.
8.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.
8.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
8.6. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам у разі виникнення почервоніння шкіри рук або появи висипу повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
8.7. Для захисту органів дихання працівникам бавовняного виробництва, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, повинні видаватись респіратори згідно з вимогами ГОСТ 12.4.041-89.
8.8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
8.9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.
Начальник відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері | В.Ткачов |