5.1.19. Прокладка проводів різного призначення в межах машини повинна виконуватись з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.
5.1.20. Металеві рукави з електроприводами повинні надійно закріплюватись на нерухомих частинах обладнання спеціальними скобами, розташованими на відстані не більше 400 мм один від одного на прямолінійних ділянках, а також перед кожним поворотом і після нього.
5.1.21. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв повинні бути приєднані до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.
5.1.22. В управлінні автоматизованими лініями і агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.
5.1.23. Повинен бути передбачений блокувальний зв'язок, який забезпечує автоматичне виключення головного ланцюга в разі зникнення напруги в ньому.
5.1.24. Запуск електродвигунів основного приводу не повинен випереджати пуск вентилятора.
5.1.25. Автоматизовані лінії й агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.
Тривалість сигналу повинна бути 3-8 с., після чого схема управління приходить у стан готовності до пуску і зберігає його не більше 15 с., після чого автоматично повертається у вихідне положення.
5.1.26. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.
5.1.27. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами.
5.1.28. Контроль рівня мастил і надходження їх до поверхонь, які труться, має здійснюватись автоматично діючими пристроями з подачею сигналу на пульт управління.
5.1.29. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховички, штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8-1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6-1,2 м при роботі сидячи, з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути розвернутий обличчям у бік машини.
5.1.30. Усі елементи системи управління повинні розміщуватись у зручному і безпечному для працівника місці і перебувати при їх переміщенні на відстані не менше 40-50 мм від укриттів, несучих конструкцій та інших найближчих до них частин обладнання.
5.1.31. З метою попередження випадкових уключень лицьові боки індивідуальних кнопочних постів повинні встановлюватись на машинах у вертикальній площині або під кутом не більше 15 град. до неї. Кнопки і рукоятки управління рекомендується розміщувати під захистом різних конструктивних елементів машини (палиці, козирки, ніші), які не повинні при цьому ускладнювати користування ними. Кнопка "стоп" повинна мати найбільш зручний і легкий доступ.
5.1.32. Панелі пультів управління необхідно влаштовувати залежно від висоти їх розташування:
- у горизонтальній площині або під кутом до 30 град. до неї - при розміщенні панелі на висоті 0,6-1,0 м;
- під кутом 30-60 град. до горизонталі - при розміщенні панелі на висоті 1,0-1,3 м;
- у вертикальній площині або під кутом більше 60 град. до горизонталі - при розміщенні панелі на висоті 1,3-1,6 м від рівня підлоги або площадки обслуговування.
5.1.33. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджував помилкові включення.
5.1.34. Маховички, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.
5.1.35. Кнопки електричних елементів системи управління і регулювання необхідно приводити в дію зусиллям 0,2-0,3 кг. Важелі, штурвали і маховички постійного користування необхідно приводити в дію зусиллям не більше 4 кг. У рідкісних випадках (два рази за зміну) зусилля на важелях, які переміщуються вниз і вверх, вперед і назад, може бути до 12 кг, а на важелях, що переміщуються в бік, - до 6 кг.
5.1.36. Педалі повинні мати неслизьку поверхню завширшки 60-80 мм і завдовжки 120 мм, упор для ноги і огородження від випадкового натискання. Відстань від упорної поверхні педалі до підлоги повинна бути не більше 120 мм перед включенням, а хід педалі - не більше 60 мм.
5.1.37. Зусилля натискання на педаль не повинно перевищувати 3,5 кг при роботі стоячи і 2,7 кг при роботі сидячи. При нечастому включенні (два рази за зміну) гранична величина цього зусилля може бути прийнята вдвічі більша.
5.1.38. Кнопка аварійного зупину повинна мати головку у вигляді грибка діаметром 50-60 мм, яка виступає над педаллю поста на 20-25 мм.
5.1.39. Штурвали, маховички і рукоятки важелів необхідно виготовляти з малотеплопровідних матеріалів, якщо за умовами експлуатації можливо їх охолодження нижче +10 град.С або нагрів вище + 60 град.С.
5.1.40. Кнопки і рукоятки системи управління електроапаратурою повинні бути виготовлені з діелектричних матеріалів.
5.1.41. Елементи системи управління повинні мати раціональну форму і розміри, розпізнавальне фарбування , знак чи напис відповідно до їх призначення.
5.1.42. При устрої важелів, штурвалів і маховичків необхідно дотримуватись мнемонічного правила: поворот за годинниковою стрілкою, переміщення вправо, вверх і "на себе" повинно відповідати включенню механізма або збільшенню швидкості, а поворот проти годинникової стрілки, переміщення вліво, вниз і "від себе" - виключенню механізму або зменшенню швидкості.
5.1.43. Електродвигун повинен розташовуватись , як правило, на боці машини, яка найменше використовується працівниками при роботі, і в тих місцях, де забезпечується вільний доступ для його огляду, ремонту, установлення і знімання.
5.1.44. У машинах зі значним інерційним ходом робочих органів після відключення привідного електродвигуна повинно бути передбачено надійне гальмування.
5.1.45. У ланцюгах управління електродвигунами, а також у ланцюгах електричних блокувань повинні застосовуватись проводи лише з мідними жилами.
5.1.46. Електрообладнання, яке управляється з підлоги, у мокрих цехах повинно мати напругу в ланцюгу управління не більше 36 В.
5.1.47. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, повинні прокладатись у сталевих заземлених або пластмасових трубах і в місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи і агресивної рідини в труби і розподільчі коробки.
5.1.48. Усі види технологічного обладнання, які оснащені окремо розташованими станціями управління, повинні мати сигналізацію про подачу напруги в ланцюг управління електроприводом.
5.1.49. У системах попереджувальної сигналізації як сигнальні елементи повинні застосовуватись, як правило, дзвінки (або ревуни) і лампи жовто-помаранчевого кольору, які включаються паралельно.
На машинах, які створюють в робочій зоні підвищений шум, допускається застосовувати лише світлові сигнали, а на машинах з низьким рівнем шуму (до 60-70 дБ) - лише звукові сигнали.
5.1.50. Обладнання повинно мати пульти управління, які унеможливлюють самовільний запуск руху та забезпечують легку і зручну зупинку його, відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81.
5.1.51. Пульти управління всіх машин, апаратів, агрегатів повинні знаходитись поза огорожами і розміщуватись так, щоб була забезпечена можливість швидкого і зручного користування ними.
5.1.52. Ножовий вал, приводний механізм, компресорна установка і точильний апарат повинні мати надійні огородження. Огородження ножового валу та інші, які мають великі розміри і вагу, повинні бути роз'ємними.
5.1.53. Нанесення знаків безпеки на обладнання та застосування сигнальних кольорів мають відповідати ГОСТ 12.4.026-76.
5.1.54. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути огороджені.
5.1.55. Фланцеві сполучення кранів, вентилів і трубопроводів, по яких подаються отруйні рідини, повинні мати захисні оболонки, які захищають працівників від опіків у разі пробивання фланцевих сполучень.
5.1.56. Санітарно-технічні пристрої (укриття, місцеві відсмоктувачі, пилоприймальники) для забезпечення нормованої чистоти повітря на робочих місцях повинні вмонтовуватися в обладнання або бути передбачені в комплекті з ним чи на групу обладнання даного типу.
5.1.57. Обладнання зі значним теплоутворенням повинно забезпечуватись пристроями, які обмежують виділення конвекційного і променевого тепла в робоче приміщення (герметизація, теплоізоляція, екранування, відведення тепла тощо). При цьому поверхня ізоляції не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001.
5.1.58. Обладнання, при експлуатації якого відбувається виділення вологи, повинно бути максимально герметизовано. При температурі води (розчину) більше 50 град.С від обладнання, в укритті якого є відкриті пройоми, необхідно передбачати витяжку, а від повністю укритого обладнання - відведення пари.
5.1.59. Очищення місцевих пилоочисних пристроїв повинне проводитись регулярно за графіком, який забезпечує нормальну роботу вентиляції. Видалення пилу повинно бути механізоване.
5.1.60. Рівень шуму при роботі обладнання не повинен перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99.
5.1.61. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.
5.1.62. Зовнішнє оформлення обладнання та пристроїв повинно відповідати вимогам технічної естетики із забезпеченням безпеки і зручності в роботі.
5.1.63. Рухомі частини обладнання необхідно виділяти іншим кольором, ніж основний колір обладнання.
5.1.64. Панелі кнопкових станцій за своїми кольорами повинні відрізнятись від основного кольору обладнання і мати пофарбування, яке добре відрізняється від основного.
5.1.65. Виступні габарити загальних огороджень і укриттів, несучі та інші елементи обладнання, органи управління і контрольно-вимірювальні прилади повинні мати яскраві пізнавальні кольорові знаки або яскраве пофарбування, яке відрізняється від основного.
5.1.66. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно відповідати кольорам безпеки ( червоний - сигнал про небезпеку, жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про наявність умов безпеки).
5.1.67. Для доступу до високорозташованих механізмів в обладнанні повинні бути передбачені неслизькі упорні поверхні або спеціальні площадки і драбини.
5.1.68. Площадки і драбини повинні мати перила заввишки не менше 1 м і середній горизонтальний пруток або полоску на рівні 0,4-0,5 м від площадки. Знизу по всьому периметру площадок, розташованих на висоті, повинні бути відбортовки заввишки 15 см.
5.1.69. Для сигналізації про необхідність зосередження уваги при роботі на висоті площадки і драбини повинні мати окантування смугами яскраво-жовтого кольору, а також нижня і верхня східці драбини. Поручні площадок і драбин необхідно фарбувати в яскраво-червоний або помаранчевий колір.
5.2. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання
5.2.1. Столи для сортування сировини
5.2.1.1 Сортувальні столи з підсвічуванням для сортування сировини мокро- соленого способу консервування повинні бути обладнані світильниками напругою не вище 42 В.
5.2.1.2. Уключення і виключення світильників повинно проводитись автоматично - при укладанні і зниманні шкури.
5.2.2. Солевибивальні машини
5.2.2.1. Для завантаження сировини в барабан солевибивальної машини повинен застосовуватись підіймальний пристрій вантажопідіймальністю 180 кг.
5.2.2.2. Солевибивальні машини повинні мати бункер для вибитої солі, що попереджає її розкидання.
5.2.2.3. Машини повинні мати реверсивний хід для полегшення видалення шкури в разі випадку намотування або закручування.
5.2.2.4. Видалення вибитої солі повинно проводитись безперервно і механізовано.
5.2.3. Робочі столи і касети для нанесення знешерстюваної суміші на шкіряну сировину
5.2.3.1. Робочі столи, на які укладаються шкури для нанесення знезшерстюваної суміші, повинні бути міцними, без вибоїн та задирок і достатні за площею.
5.2.3.2. Касети для укладання шкури після нанесення знешерстюваної суміші повинні бути справними. Висота штабелю і намазаних шкур не повинна перевищувати 80 см.
5.2.3.3. Переміщення столів і касет повинно здійснюватись навантажувачами.
5.2.3.4. До столів, на які укладаються шкури для нанесення знешерстюваної суміші, має бути підведений водопровід для змивання залишків знешерстюваної суміші і бруду.
5.2.4. Підвісні барабани
5.2.4.1. Конструкція бочки барабану не повинна допускати підтікання.
5.2.4.2. Підвісні барабани повинні мати огородження, які забезпечують безпечну роботу, і зблоковані з приводом.
5.2.4.3. Підвісні барабани повинні мати надійні і справні гальмівні пристрої, які забезпечують зупинку і тримання їх у заданому положенні.
5.2.4.4. Барабани для рослинно-сінтанного дублення повинні бути забезпечені автоматичним пристроєм для видалення газів.
5.2.4.5. Заливання робочих розчинів у підвісні барабани повинно виконуватись механізованим засобом за допомогою порожньої осі з використанням дозувальних бачків, що закриваються.
5.2.4.6. Шкури, які при завантаженні чи вивантаженні падають під барабан, дозволяється доставати тільки багром і тільки при повній зупинці барабана і постановці його на гальмо.
5.2.4.7. Підвісні барабани, які працюють з автоматичним реверсуванням і періодичними зупинками, повинні мати сигнальні пристрої, які показують на знаходження привідного механізму під струмом.
5.2.4.8. У підвісних барабанах люк для завантаження сировини або напівфабрикату повинен бути забезпечений кришкою, яка автоматично зачиняється, з нержавіючої сталі з пневматичним приводом.
5.2.4.9. У підвісних барабанах повинен бути маленький люк для відбору проб розчинів і голини, що обробляються.
5.2.4.10. Чищення барабанів і приямків під ними, а також виконання в них будь-яких інших робіт повинно проводитись з додержанням усіх заходів обережності.
5.2.4.11. Завантаження сировини повинно виконуватись касетами через великий люк за допомогою транспорту, який пересувається по землі.
5.2.4.12. Зливні клапани повинні мати як пневматичне управління, так і ручне.
5.2.4.13. Зливання відпрацьованої зольної рідини повинно виконуватись в окрему каналізацію за рахунок поворота гнучкого рукава в необхідний лоток.
5.2.4.14. Вивантаження напівфабрикату з підвісного барабана повинно виконуватись тільки в спеціальні касети. При вивантаженні необхідно переконатися у відсутності біля касети сторонніх осіб.
5.2.4.15. Подання необхідної кількості хімічного розчину в дозувальний бачок повинно контролюватись по рівню рідини в скляній мірній колбі, яка сполучена з бачком. Припинення подавання розчину в дозувальний бачок повинно виконуватись за допомогою кнопки, яка знаходиться безпосередньо біля барабана.
5.2.4.16. Відкриття люків, відбирання проб напівфабрикату, хімрозчинів та інші види робіт дозволяється виконувати тільки після повної зупинки всіх обертаючих частин обладнання.
5.2.4.17. У процесі роботи не допускається попадання води на пускові пристрої та електродвигуни.
5.2.4.18. Переміщення зливних рукавів у необхідний канал зливу відпрацьованих рідин повинно виконуватись шляхом поворота важеля вправо і вліво з фіксацією позиції штифтом, додержуючись умов обережності.
5.2.5. Міздрильні машини
5.2.5.1. Ножовий вал, приводний механізм, заточувальний пристрій повинні мати надійне огородження.
5.2.5.2. Пускові педалі машин, які розраховані на обслуговування двома працівниками, повинні мати блокування, яке унеможливлює включення машини одним працівником без відома іншого.
5.2.5.3. При заточуванні ножів не дозволяється знаходитись позаду машини за заточувальним пристроєм.
5.2.5.4. Для промивання машин і прибирання робочого місця повинен бути гнучкий шланг відповідної довжини, який забезпечує подання води.
5.2.5.5. Міздря повинна безперервно видалятись від машин гідравлічним або іншим механізованим способом.
5.2.5.6. Для запобігання розбризкуванню зольної рідини на робоче місце під час обробки шкур повинні бути захисні кожухи.
5.2.5.7. Конструкція транспортувальних валів повинна забезпечувати надійне утримання і транспортування сировини і напівфабрикатів.
5.2.5.8. Для подання голини з транспортувальної касети на металевий лоток перед міздрильною машиною повинен застосовуватись підйомний пристрій вантажопідйомністю 180 кг.
5.2.5.9. Не дозволяється подання голини двома вантажопідйомними механізмами з однієї транспортувальної касети.
5.2.5.10. Вантажопідйомний механізм повинен проходити технічне опосвідчення. На ньому повинна бути табличка з показниками інвентарного номера, вантажопідйомності, дати попереднього і дати наступного випробування, а також відповідальної особи за його технічний стан.
5.2.5.11. Вантажопідйомний механізм повинен бути встановлений на стаціонарному фундаменті. Для піднімання оператора до пульта управління вантажопідйомним механізмом повинні бути обладнані східці.
5.2.5.12. При роботі на вантажопідйомному механізмі не допускається знаходження людей під робочою стрілою і вантажем.
5.2.5.13. Регулювання міздрильних машин повинно проводитись тільки після повної зупинки всіх обертових і рухомих частин машини.
5.2.5.14. З метою безпечної роботи на міздрильній машині повинні бути передбачені кінцеві вимикачі, які спрацьовують при натисканні на тросик уздовж верхньої балки.
5.2.5.15. Під час роботи технологічному персоналу не дозволяється перегинатись через край перил огородження, так як місце міздрильника знаходиться на висоті.
5.2.5.16. Для безпечної роботи на міздрильній машині повинна бути передбачена запобіжна штанга для аварійної зупинки, яка проходить по всій ширині машини.
5.2.5.17. Натисканням на запобіжну штангу здійснюється контроль всіх органів системи безпеки. Надалі включення машини повинно здійснюватись при дієздатності системи безпеки.
5.2.5.18. При заточенні ножового вала повинні використовуватись засоби захисту очей, точильний камінь повинен підводитись до вала обережно.
5.2.5.19. При очищенні міздрильних машин від міздрі шляхом промиття водою робочих органів не допускається попадання води на електродвигун і пусковий пристрій.
5.2.6. Двоїсто-стрічкові машини
5.2.6.1. Приводний механізм машини (шківи, зубчасті колеса) та інші обертові і рухомі частини повинні мати міцне металеве огородження, зблоковане з приводом. Ці огородження повинні бути нерухомо прикріплені до станини машини і мати дверцята з запірним пристроєм, який не дозволяє відкривати їх під час роботи машини.
5.2.6.2. Дверцята, що відкриваються, повинні забезпечувати можливість при повній зупинці виконувати огляд частин машин, змащування і дрібний ремонт без зняття встановлених огороджень.
5.2.6.3. До машини повинен бути підведений водопровід з рукавом для обмивання машини і робочого місця навколо неї при двоїнні голини. При двоїнні дубленого напівфабрикату повинен бути підведений повітропровід з вентилем для обдуву від дрібних залишків напівфабрикату.
5.2.6.4. Розпилювальний ніж машини повинен мати по всій довжині, крім робочої частини, надійне огородження.
5.2.6.5. Стрічкові ножі повинні зберігатись у спеціальних футлярах.
5.2.6.6. Заточення і правлення стрічкових ножів повинні бути механізовані і виконуватись безпосередньо на машині.
5.2.6.7. Заправлення мокрого напівфабрикату під стрічковий ніж повинно здійснюватись спеціальними дерев'яними лопатками.
5.2.6.8. Обов'язкове використання індивідуальних засобів захисту рук від вапна і сірчистого натрію.
5.2.6.9. Усі ремонтні і налагоджувальні роботи повинні проводитись тільки при повній зупинці всіх робочих органів машини.
5.2.6.10. Для безпечної роботи на двоїсто-стрічковій машині повинно бути передбачене захисне резинове огородження, натиск на яке викликає підняття траверси вище заданої робочої відмітини, повний відхід кільчатого вала, зупинку транспортної системи, відхід робочого столу, зупинку заточувальних пристроїв і стрічкового ножа.
5.2.6.11. Видалення залишків міздрі з решітчатої робочої площадки повинно здійснюватись безперервно з метою запобігання падінню через слизкість підлоги.
5.2.6.12. Заточувальний пристрій повинен забезпечувати автоматичне заточення ножів і мати захисний кожух і місцевий відсмоктувач.
5.2.6.13. Машини повинні мати запобіжні пристрої, які унеможливлюють попадання рук працівника між транспортувальними валами і під ножевий вал.
5.2.6.14. При несправності системи безпеки двоїста машина не повинна включатися.
5.2.6.15. Не допускати роботу укладальника без огородженого запобіжного бар'єра, який знаходиться на траєкторії руху каретки укладальника.
5.2.6.16. При укладанні напівфабрикату вручну на піддон необхідно вивести каретку укладальника в зовнішнє положення і відключити її.
5.2.7. Стругальні машини
5.2.7.1. Захисне огородження повинно мати характеристику великої чутливості і швидкого спрацьовування. При натисканні на огородження в процесі закриття машини процес стругання повинен зупинятись, а машина повертатись у відкрите положення.
5.2.7.2. Для забезпечення справної роботи систем безпеки стругальних машин необхідно постійно перевіряти стан захисту огородження, яке оснащене в його нижній частині резиновим бортом з повітряною камерою ( при надмірному твердінні резини, її розривах огородження необхідно замінити), і стан трубки, яка з'єднує захисне огородження з кінцевим вимикачем.
5.2.7.3. Усі рухомі частини машини (привод, гідравлічна система, вали) повинні мати стаціонарно встановлені запобіжні огородження (картери), оснащені запобіжним мікровимикачем, який викликає зупинку машини при відкритті огородження або виключає запуск її, якщо огородження відкрито.
5.2.7.4. Огородження передатних механізмів повинно бути глухим і з блокуванням, яке унеможливлює доступ до них на ходу машини.
5.2.7.5. Управління машиною повинно здійснюватись за допомогою тільки однієї педалі, що призначена для підведення і відведення подавального вала.
5.2.7.6. Лінія стругальних машин при струганні хромових шкір повинна мати пристрій для видалення і брикетування хромової стружки та механізм заточення ножового вала.
5.2.7.7. Точильний апарат повинен забезпечувати автоматичне заточення ножів по всій довжині і мати захисний кожух та місцевий відсмоктувач.
5.2.7.8. Машини, які призначені для стругання сухих шкір, повинні бути обладнані вбудованим витяжним пристроєм для видалення стружки і пилу.
5.2.7.9. Для забезпечення пожежної безпеки при струганні сухих шкур необхідно :
- не допускати заточення ножів під час стругання;
- при об'єднанні витяжних повітроводів машин в одну мережу на розгалуженні від укриття точильного апарата встановлювати іскрогасник.
5.2.7.10. При роботі на стругальній машині стругальник повинен усі свої дії озвучувати і погоджувати з напарником.
5.2.8. Віджимні машини
5.2.8.1. Віджимні машини повинні мати пристрої для запобігання попаданню рідини, що віджимається зі шкіри, на робоче місце.
5.2.8.2. Гідравлічний віджимний прес повинен бути оснащений манометрами з показниками гранично допустимого тиску.
5.2.8.3. Уведення транспортувальних касет під прес і виведення піддонів з віджатим напівфабрикатом повинні бути механізовані.
5.2.8.4. При регулюванні віджимного преса повинні передбачатися зміни швидкості транспортування (обробки) напівфабрикату, тиск віджиму, інтенсивність розведення.
5.2.8.5. Для подання напівфабрикату з транспортувальної касети на металевий лоток перед віджимним пресом повинен використовуватись підіймальний пристрій вантажопідіймальністю 180 кг.
5.2.8.6. Не допускати роботу укладальника без огороджувального запобіжного бар'єра, який знаходиться на траєкторії руху каретки укладальника.
5.2.8.7. При укладанні напівфабрикату вручну на піддон необхідно вивести каретку укладальника в крайнє зовнішнє положення і відключити її. Вивісити плакат "Не вмикати".
5.2.8.8. Для безпечного виконання робіт на віджимному пресі повинен бути запобіжний електронний бар'єр (резиновий профіль), натискання або удар на який викликає зупинку транспортера, відкриття віджимних валів і підняття розвідного вала.
5.2.8.9. Для безпечного виконання робіт на віджимному пресі повинен бути запобіжний пристрій центрування фетрової стрічки.
5.2.8.10. Робочі органи віджимного преса повинні мати захисні пристрої, які запобігають попаданню рук працівника.
5.2.8.11. Механізми приводів повинні бути огороджені.
5.2.9. Тягнульно-пом'якшувальні машини прохідного типу
5.2.9.1. Під машину повинні бути укладені резинові прокладки. Вібрація на робочому місці не повинна перевищувати граничнодопустимих величин. Регулювання зазорів між кілками виконується при повній зупинці всіх обертових частин обладнання.
5.2.9.2. Не допускається експлуатація тягнульно-пом'якшувальної машини при поломці кінцевого вимикача.
5.2.9.3. На тягнульно-пом'якшувальній машині не допускається одночасне диференційне регулювання тиску в напрямках, що перетинаються.
5.2.10. Гідравлічні тягнульно-пом'якшувальні машини прохідного типу
5.2.10.1. При подаванні напівфабрикату в тягнульно-пом'якшувальну машину не допускається накладання однієї шкури на іншу з метою недопущення розривання конвеєрної тканевої стрічки.
5.2.10.2. Не допускається сповзання краю конвеєрної тканевої стрічки зі шківу і присутність сторонніх предметів на транспортувальних стрічках.
5.2.10.3. Запуск машини повинен здійснюватись з пульта управління, який знаходиться на окремій панелі біля машини.
5.2.10.4. Гідравлічні тягнульно-пом'якшувальні машини повинні бути оснащені аварійними мікровимикачами, які блокують рух конвеєрних тканевих стрічок.
5.2.11. Підйомні електромеханічні столи
5.2.11.1. Підйомні електромеханічні столи використовуються з метою полегшення операцій з піднімання піддонів з напівфабрикатом і повинні мати ухил для сортування, стругання, двоїння тощо..
5.2.11.2. Не допускається навантаження підйомного столу, що перевищує його вантажопідіймальність.
5.2.11.3. При опущенні і підійманні площадки підйомного столу працівник повинен знаходитись на безпечній відстані до її повної зупинки.
5.2.11.4. Необхідно передбачати достатню освітленість в зоні встановлення столу і періодичний контроль (кожні 150/200 робочих годин) змащування підіймального механізму.
5.2.11.5. Необхідно постійно перевіряти рівень мастила за допомогою відповідних індикаторів.
5.2.12. Вимірювальні машини
5.2.12.1. На вимірювальних машинах повинен бути повний комплект струн на струнному транспортері.
5.2.12.2. Перед початком роботи необхідно перевіряти точність показів машини шляхом пропущення спеціального шаблону площею 50 кв.дм.
5.2.12.3. Відстань між вимірювальною машиною і піддоном з напівфабрикатом повинна бути не менше 1 м.
5.2.12.4. Вимірювання дубленого напівфабрикату необхідно виконувати працівниками у кількості 4 чоловік, при цьому кожний повинен погоджувати свої дії з напарником.
5.2.12.5. При вимірюванні напівфабрикату необхідно виконувати такі правила:
- напівфабрикат не повинен затримуватись при проходженні під фотоелектричною перепоною;
- дві послідовно подані шкури повинні мати відстань одна від одної не менше 10 см.
5.2.13. Пневматичні ножиці
5.2.13.1. Пневматичні ножиці повинні мати дисковий заточувальний пристрій. Шляхом підводу диска заточувального пристрою до диска ножа виконується заточення леза ножа.
5.2.13.2. Рухомий дисковий ніж повинен мати захисну пластину для запобігання попаданню рук на дисковий ніж.
5.2.13.3. Напірні шланги для підводу сжатого повітря до пневматичних ножиць повинні бути надійно закріплені і мати відсікаючий вентиль для перекриття подачі повітря в необхідний момент.
5.2.13.4. Перед початком обрізання напівфабрикату необхідно перевіріти роботу пневматичних ножиць на холостому ходу.
5.2.13.5. Обрізь повинна складуватись в касети і видалятись по мірі їх заповнення.
5.2.14. Віджимно-розвідні машини
5.2.14.1. Віджимно-розвідні машини повинні мати захисний бар'єр з фотоелементом, який блокує рух машини, якщо промінь фотоелементу перетинається з рукою розводника шкур і погано розправленим напівфабрикатом. За допомогою спеціального електронного ланцюга повинна контролюватись робота фотоелемента при кожному циклі відкриття (закриття). У випадку несправності фотоелементу машина повинна залишитись в позиції "Відкрито".
5.2.14.2. При відкритті дверей шафи електрообладнання з машин автоматично повинно відключатись напруга живлення.
5.2.14.3. Разом з фотоелементом повинна працювати запобіжна планка. Поштовх по запобіжній планці повинен повернути машину в позицію "Відкрито".
5.2.14.4. Доступ до пульта управління віджимно-розвідної машини завжди повинен бути вільним.
5.2.14.5. Введення транспортних касет під віджимно-розвідну машину і виведення піддонів з розведеним напівфабрикатом повинні бути механізовані.
5.2.14.6. Клаптики обриву напівфабрикату повинні вкладатись в касету і направлятись на обробку по розробленій для таких випадків технології.
5.2.14.7. Миття моншонів віджимно-розвідних машин необхідно здійснювати згідно з розробленою інструкцією у присутності майстра.
5.2.14.8. У віджимно-розвідній машині повинен регулюватись тиск віджиму, швидкість транспортування, зазор між ножевим і прижимним валами. Обов'язковому контролю підлягає рівень мастила в бачку живлення гідросистеми машини.
5.2.15. Вакуумні сушарки
5.2.15.1. Доступ до пульта управління вакуумної сушарки повинен бути вільним.
5.2.15.2. Інвентар, піддони, пристосування не повинні торкатися до гідравлічної платформи і не повинні стояти на шляху руху.
5.2.15.3. Гідравлічна платформа повинна бути огороджена перилами.
5.2.15.4. Перед початком робіт необхідно перевірити роботу вакуумної сушарки на холостому ходу для впевненості щодо справності роботи запобіжних планок.
5.2.15.5. Робота вакуумних сушарок повинна обов'язково здійснюватись як в автоматичному, так і в ручному режимі.
5.2.15.6. Сушарка повинна бути оснащена вентиляційним пристроєм, який забезпечує дотримання нормованих параметрів температури і вологості повітря на робочих місцях.
5.2.16. Рамні сушарки
5.2.16.1. Необхідною умовою безпечної роботи сушарки повинна бути наявність двох рам, які знаходяться поза сушаркою. Одна в робочому положенні, друга - в положенні очікування між позицією набивки і вихідною стрілкою транспортера шкур.
5.2.16.2. При повороті рам на 90 град. та 180 град. працівники повинні знаходитись в безпечній зоні від удару рамою.
5.2.16.3. Набивка шкур на рамній сушарці здійснюється тільки при одній рамі поза сушаркою.
5.2.16.4. При регулюванні сушарки перед початком роботи необхідно дотримуватись чіткого розмежування обов'язків ремонтного і технологічного персоналу.
5.2.16.5. Пройоми і щілини рамних сушарок після висунення рам повинні бути закриті щитками або дверцятами з нетеплопровідного матеріалу, які виключають попадання теплого повітря в приміщення цеху.
5.2.16.6. Ролики висувних рам повинні легко обертатися при русі рами по направляючих. Каркас рам повинен бути гладким, міцним, мати запірні пристрої, які не допускають самовільного перевертання рам. Рами для натягування шкур повинні бути гладкими, без заусениць.
5.2.16.7. Зажими для натягування шкур на рами повинні зберігатись в спеціальних ящиках біля робочого місця.
5.2.16.8. Робочі місця повинні мати місцеву вентиляцію.
5.2.16.9. Приміщення, де розташовані сушарки, повинні бути оснащені вентиляційними пристроями, які забезпечують дотримання нормованих параметрів температури і вологості повітря на робочих місцях.
5.2.17. Ланцюгові прохідні сушильні установки та шестові сушарки
5.2.17.1. Управління сушарками повинно здійснюватись з пульта управління.
5.2.17.2. Переміщення шестів для навішування напівфабрикату повинні здійснювати траспортерні ланцюги, швидкість руху яких регулюється варіатором.
5.2.17.3. Перед початком роботи необхідно перевірити роботу сушарки на холостому ходу, щоб переконатись у справності ланцюгового транспортера, штовхателів, пускових пристроїв і шестів.
5.2.17.4. При запуску сушарки необхідно дотримуватись черговості включення автоматики, як це передбачено технічною документацією.
5.2.17.5. Направні ланцюги транспортера повинні бути міцними і мати ребра для виключення сповзання з них ланцюгів.
5.2.18. Рамні барабани
5.2.18.1. Бочки рамних барабанів повинні мати надійні і справні гальмівні пристрої, які забезпечують зупинку їх в заданому положенні і стійке положення при зупинці.
5.2.18.2. Рамні барабани повинні мати три типи обертання:
ручний, коли всі операції виконуються працівником;
автоматичний, коли барабан обертається вперед і назад автономно;
програмувальний, при якому затримується початок обертання барабана на фіксований проміжок часу, після чого барабан починає обертатись автоматично.
5.2.18.3. Обслуговувальний персонал пиловловлювальної установки барабанів повинен контролювати цілісність і чистоту фільтраційних мішків.
5.2.18.4. Управління барабанами повинно здійснюватись з пульта управління.
5.2.18.5. Для безпечної роботи в барабанах для розбивання шкур повинні бути передбачені запобіжні пристрої ( запобіжний бар'єр, ручне гальмо, аварійна кнопка, нерухомі захисні пристрої).
5.2.18.6. Для забезпечення безпеки під час роботи з барабанами, у яких проводяться рідинні процеси, повинні бути передбачені:
нерухомі металеві бар'єри , які розміщуються позаду та з боків барабана і перешкоджають підхід до рухомих частин барабана;
рухомі металеві бар'єри, які у припіднятому положенні зупиняють барабан;
аварійна кнопка;
площадка з огородженням, яка обладнана зажимами для фіксування пересувного піддона для безпечного подання сухих хімматеріалів.
5.2.18.7. Подання хімматеріалів для проведення рідинних процесів повинно виконуватись як в автоматичному, так і в ручному режимі.
5.2.18.8. Обслуговувальний персонал повинен знати систему управління барабанами, технічну і технологічну документацію на них.
5.2.18.9. Працівник, який виконує роботи на рамних барабанах, повинен знати систему зволожування, автоматичного підігріву, пилоуловлювання, систему подавання в барабан хімічних речовин.
5.2.19. Шліфувальні та знепилювальні машини
5.2.19.1. Шліфувальний барабан повинен мати огородження, яке запобігає попаданню під нього рук працівника.
5.2.19.2. Шліфувальна машина повинна мати пристрій, який полегшує заміну абразивної шкурки.
5.2.19.3. Верхня кришка щіткової машини повинна мати запірний пристрій, який не дозволяє відкривати її під час роботи.
5.2.19.4. Машини і агрегати повинні бути оснащені витяжними пристроями для видалення пилу, який утворюється при шліфуванні і знепилюванні. Перед викидом назовні запилене повітря підлягає очищенню, не допускаючи осідання і накопичення пилу в повітроводах.
5.2.19.5. Пилозбірники індивідуальних аспіраційних пристроїв повинні своєчасно звільнятись від накопиченого пилу. Видалення пилу повинно бути механізовано.
5.2.19.6. Очищення щіткових валів повинно бути механізовано.
5.2.19.7. Наявність пилу на робочих місцях під час роботи на шліфувальних і знепилювальних машинах і агрегатах не повинно перевищувати встановлених норм згідно з ДСН 3.3.6.042-99.
5.2.20. Лінія покривного фарбування з системою газового сушіння
5.2.20.1. Лінія покривного фарбування повинна бути оснащена захисними пристроями на ділянці подання шкур, на кабіні розпилення, на сушарці, на ділянці знімання шкур, на пилоочищувачі.
5.2.20.2. Електричний щит управління має бути розміщений на відстані від кабін розпилення на випадок несправності в електричній системі управління.
5.2.20.3. Повітропровід повинен бути обладнаний електроклапаном для синхронної зупинки процесу розпилення і транспортера.
5.2.20.4. Розпилювальні кабіни і вимикачі повинні бути виготовлені з антизаймистих матеріалів.
5.2.20.5. Для видалення частинок і аерозолів , що утворюються під час розпилення із заднього боку кабіни, повинен бути встановлений пилоочищувач, який працює на основі комбінованої дії води і системи фільтрування.
5.2.20.6. На лініях покривного фарбування шириною робочого проходу 3,0 м не повинні оброблятись шкури малих розмірів, які під час роботи транспортера можуть зісковзнути зі струн.
5.2.21. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях
5.2.21.1. Лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні мати звукові й світлові пристрої для подавання сигналів тривоги витоку газу.
5.2.21.2. У зоні лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях не допускається перебування сторонніх осіб.
5.2.21.3. Роботи з обслуговування лінії покривного фарбування з тунельною сушаркою та каталітичними панелями на інфрачервоних променях повинні виконуватись після повної зупинки всіх рухомих робочих органів і при температурі внутрішніх частин не вище 43 град.С.
5.2.21.4. Газові сушарки повинні бути герметизовані з метою запобігання проникненню забрудненого повітря в приміщення цеху.
5.2.21.5. Електродвигуни, вентилятори та інші частини, що рухаються, повинні бути розміщені на безпечній від працівника відстані і огороджені.
5.2.21.6. Зовнішні огородження лінії повинні бути теплоізольовані. При цьому температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 43 град.С.
5.2.21.7. Кріплення розпилювачів в кабіні повинне забезпечувати можливість легкого їх знімання і ремонту поза кабіною.
5.2.21.8. Ремонтне освітлення в кабіні розпилення лінії повинно здійснюватись світильниками з напругою 12 В, при чому в агрегатах для нітропокриття вони повинні бути у вибухозахисному виконанні.
5.2.21.9. Уміст небезпечних парів та газів на робочих місцях лінії і розпилювальних кабінах не повинен перевищувати граничнодопустимих норм згідно ГОСТ 12.1.005-88.
5.2.22. Гідравлічні преси, ротаційні преси, преси безперервного друку - гладіння
5.2.22.1. Експлуатація преса допускається тільки у тому випадку, коли він оснащений контрольно-вимірювальними приладами.
5.2.22.2. Прес повинен мати засоби безпеки:
запобіжні планки;
аварійні кнопки;
захисне заземлення;
кожухи.
5.2.22.3. Не дозволяється блокувати роботу засобів безпеки, а також тримати їх в несправному стані.
5.2.22.4. При попаданні сторонніх предметів на транспортерну стрічку необхідно зробити аварійну зупинку преса.
5.2.23 Лощильно-розтягувальні машини та сатинувальні машини
5.2.23.1. Чищення хромованого і ножових валів від пилу і бруду повинно відбуватись при повній зупинці робочих органів машини і після охолодження хромованого вала до температури повітря у приміщенні.
5.2.23.2. При раптовому відключенні електроживлення необхідно виключити рубильник і негайно звернутись у ремонтну службу.
5.2.24. Прохідні ротаційно-валкові машини
5.2.24.1. Навколо машини неообхідно поставити огородження з червоними і білими ланцюжками і попереджувальними позначками "Тримайся на відстані. Машина в русі".
5.2.24.2. Для безпечного виконання робіт повинні застосовуватись ті ж засоби безпеки, що й на лінії покривного фарбування.
6. Вимоги до розміщення технологічного обладнання і організації робочих місць
6.1. Машини, апарати, агрегати, транспортні засоби та інше виробниче обладнання повинні бути розміщені таким чином, щоб монтаж, ремонт та їх обслуговування були зручні і безпечні. При розміщенні виробничого обладнання повинні бути передбачені проходи і проїзди, які забезпечують безпечний рух людей і транспорту. Усі стаціонарні машини, апарати та інше обладнання повинні бути встановлені і закріплені так, щоб унеможливлювати їх зсування при роботі.
6.2. Обладнання, освітлення і організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.049-80, а також діючим типовим проектам організації робочого місця для відповідної професії.
6.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць повинні відповідати ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.
6.4. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки тощо) слід розміщувати на висоті в межах 0,8-1,6 м при роботі стоячи і 0,6-1,2 м при роботі сидячи таким чином, щоб забезпечити легкий доступ до них згідно ГОСТ 12.2.064-81.
6.5. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції.
6.6. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2 м і більше) повинні обладнуватись площадки і драбини до них з перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою по низу висотою не менше 0,15 м.
6.7. Усі поверхні робочих місць і бортики конвеєрів повинні бути гладкими і відполірованими.
6.8. На робочих місцях повинні бути обладнані місця для зберігання інструменту.
6.9. Для зручності обслуговування пресів - робочі місця повинні бути забезпечені площадками, обладнаними відповідно до вимог ГОСТ 22269-76.
6.10. Розміщення основних комунікацій (водопровідних, повітропровідних тощо) повинно забезпечувати неперервність і поточність технологічних процесів.
6.11. У місцях проходу через комунікації мають бути обладнані безпечні переходи або прокладені мостики.
7. Вимоги до сировини, напівфабрикатів, хімічних матеріалів та умов зберігання і транспортування
7.1. Сировина, напівфабрикати
7.1.1. Шкіряна сировина повинна супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом.
7.1.2. Шкіряний напівфабрикат повинен відповідати вимогам нормативних документів та технічній документації підприємств-виробників.
7.1.3. Після промивання і дезінфекції сировини стічні води перед злиттям у каналізацію повинні проходити знезаражування і очищення.
7.2. Хімічні матеріали, органічні дубильники
7.2.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і органічних дубильників повинні бути перевірені на відповідність вимогам нормативних документів і технічній документації їх виробників.
7.2.2. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватись в чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.
7.2.3. Видавання отруйних хімічних матеріалів повинно проводитись за дозволом адміністрації.
7.2.4. Під час роботи з хімічними матеріалами необхідно дотримуватись вимог безпеки, указаних в технічній документації на кожний з них. Застосування хімічних матеріалів невідомого походження не дозволяється.
7.3. Вимоги до умов зберігання і транспортування
7.3.1. Розміщення і зберігання шкіряної сировини повинно виконуватись у відповідності з інструкціями, розробленими на кожному підприємстві, де повинні бути вказані способи укладання та зберігання сировини різних видів консервування, а також порядок її приймання та видавання.
7.3.2. Шкіряна сировина повинна бути укладена у завізних камерах на стелажі рівними рядами з метою забезпечення вільного доступу до кожної партії сировини. Висота штабеля мокросоленої сировини не повинна перевищувати 2,5 м, сировини сухого консервування - 3,0 м.
7.3.3. У виробничих приміщеннях для зберігання шкіряної сировини повинен бути поперечний проїзд на кожні 50 м. Ширина проїзду повинна бути не менше максимальної ширини цехового транспорту плюс 1 м.
7.3.4. Вантажно-розвантажувальні площадки для шкіряної сировини повинні бути обладнані під наметами з урахуванням можливості їх очищення і дезінфекції, мати покриття, яке унеможливлює забруднення ґрунту.
7.3.5. Для перевезення шкіряної сировини, волосу, міздрі, мокрої вовни, щетини, обрізів на підприємствах повинні бути спеціальні транспортувальні засоби.
7.3.6. Тара для тимчасового зберігання відходів, транспортні засоби для перевезення сировини і відходів повинні триматись у чистоті і після перевезення дезінфікуватись.
7.3.7. Напівфабрикати і готова продукція повинні розміщуватись так, щоб до кожного стелажа, полиці або конвеєра був вільний доступ. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись в залежності від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування і укладання. Головний прохід у складі повинен бути шириною не менше 2 м і розташований за направленням до зовнішніх дверей. Ширина проходів між рядами укладених рулонів і упаковок шкір повинна бути не менше 1 м. Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини завантаженого візка (електрокара, завантажувача тощо) плюс 1 м.
7.3.8. Роботи з піднімання і переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції повинні виконуватись піднімально-транспортними засобами, механізмами і пристроями (піднімальні крани, електротали, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби і засоби малої механізації).
7.3.9. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
7.3.10. Кожний хімічний препарат, фарба, дубильник та інший хімічний матеріал повинен зберігатись у спеціальній тарі, яка відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. На тарі повинно бути чітке маркування.
7.3.11. Нанесення і встановлення попереджувальних знаків на тарі для зберігання, транспортування кислот, лугів тощо і в місцях зберігання цих речовин повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
7.3.12. Хімічні матеріали, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах.
7.3.13. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів (розчинників, нітролаків та інших) з кислотами і окислювачами не допустимо. Зберігання хімікатів поза складами і поза спеціально виділених для зберігання місцями не дозволяється.
7.3.14. На тарі для зберігання і транспортування кислот, лугів, перекису водню та інших повинно бути написано "Обережно" і найменування матеріалу.
7.3.15. Наповнення тари рідкими хімікатами, що можуть заподіяти опіки, та їх зливання повинно бути механізоване.
7.3.16. У місцях зберігання хімікатів і легкозаймистих рідин повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші засоби індивідуального захисту працівників.
7.3.17. Хімікати (акрилові та інші полімерні матеріали), які замерзають, повинні зберігатись в утеплених приміщеннях.
7.3.18. Порядок зберігання всіх видів хімікатів повинен унеможливлювати спільне зберігання речовин, які вступають в реакцію один з одним.
7.3.19. Бутилі з кислотами, лугами та іншими отруйними речовинами повинні мати щільне упакування і розміщуватись в корзині або ящику з міцними ручками і транспортуватись на спеціальних візках з чашечками або іншими пристосуваннями.
7.3.20. Піднімання хімічних матеріалів ліфтом повинно виконуватись у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208 (НПАОП 0.00-1.02-99).
7.3.21. Відходи (міздра, голева обрізь, спилок, стружка) за накопиченням повинні здаватись в клейоварні цехи або на желатиновий завод, а побутове сміття вивозитись на звалище або знищуватись. Стружка хромова повинна збиратись і зберігатись у запресованих кипах. Відходи не повинні захаращувати приміщення цехів і територію підприємства. Поводження з відходами повинно відповідати вимогам ДСанПіН "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпечності для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).
7.3.22. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.3.010-82.
8. Вимоги щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
8.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники шкіряної галузі промисловості забезпечуються безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 ( НПАОП 17.0-3.01-85).
8.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.
8.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
8.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.
8.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 .
8.6. У разі почервоніння шкіри рук або появи висипу працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
8.7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
8.8. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинне провітрюватись.
| Начальник відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері | В.Ткачов |