якщо жодна частина квитка не була використана - сумі, що дорівнює розміру оплаченої суми за квиток;
якщо була використана будь-яка частина квитка - сумі, що дорівнює різниці між оплаченою сумою за квиток і сумою за використану частину квитка.
14.3. Добровільне повернення сум
Якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника.
14.4. Право відмовити в поверненні сум
14.4.1. Перевізник має право відмовити в поверненні сум:
якщо заява про це була подана пасажиром після закінчення терміну чинності квитка, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами;
за квиток, який придбаний за спеціальним тарифом і правилами застосування якого не передбачене повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути проінформований перевізником (його агентом) про це при бронюванні і в квитку має бути зроблена відповідна відмітка);
якщо перевізник має документальне підтвердження того, що квиток був придбаний і використаний пасажиром лише як засіб для вирішення своїх імміграційних або візових питань.
14.4.2. Суми за дублікатом квитка не повертаються.
14.5. Особи, які можуть повертати суми
14.5.1. При добровільній відмові від перевезення повернення сум може здійснюватися перевізником (його агентом, якщо він має на це повноваження).
14.5.2. При примусовій відмові від перевезення повернення сум здійснюватиметься лише перевізником.
14.6. Зниження класу обслуговування без попередження пасажира
Якщо пасажир був переведений без його бажання у нижчий клас обслуговування, сума, що йому повертається, буде дорівнювати різниці між сплаченим тарифом у бізнес-класі і тарифом в економічному класі, що застосовуються перевізником на частині маршруту, на якій відбулося зниження класу обслуговування. Замість такого повернення сум перевізник за згодою пасажира має право відшкодувати зниження класу обслуговування будь-яким іншим чином.
Стаття 15. Поведінка на борту повітряного судна
15.1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами перевізника не становить небезпеки або не загрожує іншим особам, речам, повітряному судну або його екіпажу. Пасажир не має права заважати екіпажу при виконанні ним своїх службових обов'язків і має виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного, ефективного і комфортабельного польоту пасажирів. Пасажир має відмовитися від поведінки, яка може викликати або викликає протест інших пасажирів.
15.2. З метою забезпечення безпеки польоту перевізник має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, переносних комп'ютерів, портативних магнітофонів, портативних радіоприймачів, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо (за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів).
15.3. На борту повітряного судна пасажир не має права бути в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, яка може призвести до небезпеки або становити небезпеку для інших пасажирів, речей, повітряного судна або його екіпажу. Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється лише у кількості, що пропонується перевізником.
15.4. Перевізник має право заборонити палити на борту повітряного судна. В окремих випадках перевізник може дозволити палити на борту повітряного судна у спеціально обладнаних для цього місцях.
15.5. Якщо пасажир не дотримується положень пунктів 15.2-15.4 цієї статті, перевізник має право вжити таких заходів, яких вимагатиме ситуація і які перевізник буде вважати необхідними для попередження такої поведінки. До таких заходів можуть належати обмеження переміщення пасажира повітряним судном, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом перевезення і передача пасажира місцевим державним органам для вжиття відповідних заходів впливу.
15.6. Якщо пасажир не дотримується положень цієї статті або діє іншим чином, не виконуючи встановлені перевізником правила, перевізник має право відмовити пасажиру у подальшому перевезенні та застосувати до нього заходи адміністративного та цивільно-правового впливу (притягнути до адміністративної відповідальності, звернутися до суду про відшкодування збитків).
15.7. Якщо внаслідок забороненої поведінки пасажира перевізник був змушений вчинити певні дії, які потягли за собою додаткові витрати, пасажир зобов'язаний відшкодувати перевізнику такі витрати.
Стаття 16. Домовленості перевізників
16.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди про "спільне використання кодів" (codesharing), перевезення за угодою "інтерлайн" (interline), навіть якщо у квитку визначений інший перевізник, ніж той, що фактично здійснює перевезення. Якщо існує будь-яка така комерційна угода, то перевізник (його агент) має надати інформацію пасажиру при реєстрації про те, який перевізник фактично здійснює перевезення.
16.2. Якщо під час укладення договору перевезення пасажиру надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг перевізник несе відповідальність перед пасажиром, обмежену розміром суми, сплаченої за такі послуги.
16.3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення багажу (вантажів), надані третіми особами, з якими перевізник не має комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує такі операції з перевезення багажу (вантажів) пасажирів, то ці Правила застосовуються і до таких послуг. Послуги з перевезення багажу (вантажів), що надаються самим перевізником додатково, оплачує пасажир.
16.4. Перевізник, зазвичай, надає харчування на борту повітряного судна безкоштовно. Якщо бортове харчування та інші додаткові послуги не передбачені і не включені у вартість тарифу, перевізник має право стягувати плату за бортове харчування, напої та інші додаткові послуги (на борту повітряного судна або при виконанні будь-яких операцій під час посадки та висадки пасажира). Перевізник повинен ужити всіх заходів для того, щоб якнайкраще задовольнити вимоги пасажирів щодо якості обслуговування на борту повітряного судна, і несе відповідальність перед пасажиром за неякісне надання таких послуг, обмежену вартістю цих послуг.
Стаття 17. Послідовні перевізники
17.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох послідовних перевізників, вважається єдиним перевезенням, якщо з початку перевезення ці перевізники таку операцію розглядали як єдине перевезення і таке перевезення було оформлено складеним квитком.
17.2. У разі перевезень, що відповідають пункту 17.1 цієї статті, що здійснюються декількома послідовними перевізниками, кожний перевізник, який приймає до перевезення пасажирів і багаж (вантаж), підпадає під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини перевезення, що здійснюється під його контролем.
17.3. Перевізник, що видав квиток, або перший перевізник, зазначений у квитку або в складеному квитку, не нестиме відповідальності в частині затримки у перевезенні пасажира за ті частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники).
17.4. У разі знищення, втрати, ушкодження, затримки у перевезенні багажу пасажир має право подати позов проти першого перевізника чи останнього перевізника, а також проти перевізника, який виконував перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка у перевезенні.
17.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка у перевезенні багажу, то відповідальність перед пасажиром нестимуть перевізники, які брали участь у перевезенні, усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного з них.
Стаття 18. Змішані перевезення
18.1. Період часу повітряного перевезення не включає ніякого перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, що здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою посадки, висадки, завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доказу протилежного, вважається наслідком події, що мала місце у період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди пасажира перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене у період часу повітряного перевезення.
18.2. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, положення цих Правил з урахуванням пункту 18.1 цієї статті застосовуватимуться лише до повітряного перевезення.
18.3. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у разі змішаних перевезень включити у квиток положення, що стосуються перевезень іншими видами транспорту, за умови, що положення цих Правил застосовуватимуться лише до повітряних перевезень.
18.4. Перевезення іншими видами транспорту, з урахуванням пункту 18.1 цієї статті, буде пропонуватися авіакомпанією лише як агентом такого іншого перевізника, навіть якщо у квитку таке перевезення буде значитися під кодом авіакомпанії. Відповідальність авіакомпанії за будь-яке несправне перевезення пасажира, знищення, втрату, ушкодження, затримку в перевезенні багажу, які сталися у період перевезення такими іншими видами транспорту, обмежуватиметься сумою, сплаченою пасажиром за таке перевезення.
Стаття 19. Повітряні перевезення, що здійснюються "фактичним перевізником"
19.1. Перевізник за договором. Фактичний перевізник
Положення цієї статті застосовуються у тих випадках, коли особа у якості основної сторони укладає договір перевезення з пасажиром чи з особою, що діє від імені пасажира (далі - перевізник за договором), а інша особа, яка уповноважена бути перевізником за договором (далі - фактичний перевізник), здійснює все або частину перевезення, але не є щодо такої частини послідовним перевізником у розумінні статті 17 цих Правил.
19.2. Відповідальність перевізника за договором і фактичного перевізника
При здійснені перевезень, передбачених пунктом 19.1 цієї статті, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил відносно всього перевезення, фактичний перевізник - лише відносно того перевезення, що він здійснює.
19.3. Загальна сума відшкодування
Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника за договором обмежений нормами, встановленими цими Правилами.
Стаття 20. Чартерні перевезення
20.1. Чартерні квитки не дійсні до моменту оплати перевізником за договором фактичному перевізнику вартості чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода між фактичним перевізником і перевізником за договором. Повернення сум та підтвердження бронювання за чартерними квитками здійснюються лише перевізником за договором згідно з умовами відповідного договору чартеру.
20.2. Чартерні квитки чинні лише на перевезення у дати і на рейси, які зазначені у квитках. Залежно від наявності вільних місць можливі зміни в датах вильоту та повернення за умови, що такі зміни узгоджені між пасажиром і перевізником за договором.
20.3. Чартерні квитки передбачають обмеження (або виключають) права пасажира змінити або анулювати бронювання. Чартерні квитки, згідно з якими сплачена туристична подорож з оплатою всіх послуг (переліт в прямому і зворотному напрямках, трансфер, проживання у готелі, харчування), можуть передбачати додаткові умови і обмеження, встановлені перевізником за договором для подорожі, яка включає усі обмеження.
20.4. До чартерного перевезення не застосовуються положення, зазначені в таких пунктах і статтях: пункти 6.1, 6.2, 6.4, 6.5 і 6.6 статті 6; стаття 7; стаття 8; пункти 9.1, 9.4 і 9.5 статті 9; стаття 14; стаття 24.
Стаття 21. Адміністративні формальності
21.1. Загальні положення
Пасажир відповідає за одержання всіх необхідних для подорожі документів, віз, дозволів тощо, а також за виконання всіх застосованих законів щодо виїзду, в'їзду та транзиту країни відльоту, прибуття та транзиту. Перевізник не нестиме відповідальність перед пасажиром за наслідки того, що пасажир не одержить такі документи або візи або не виконає такі застосовані закони.
21.2. Документи для подорожі
На вимогу перевізника пасажир має пред'явити уповноваженим особам перевізника, представникам відповідних державних органів усі документи на виїзд, в'їзд, транзит, щодо стану здоров'я та інші документи, що вимагаються застосованими законами, та дозволити перевізнику зробити і залишити в себе їх копії або будь-яким іншим чином залишити в себе дані, що містяться у відповідних документах. Перевізник має право відмовити в перевезенні пасажиру, який не виконав застосовані закони або документи якого не оформлені належним чином (у тому числі відсутність візи, коштів, квитка у зворотному напрямку тощо).
21.3. Відмова у в'їзді в країну
21.3.1. Перевізник не відповідатиме за відмову пасажиру у в'їзді в країну.
21.3.2. Пасажир повинен на вимогу перевізника або державних органів, якщо від нього вимагатиметься повернутися у місце відправлення або інше місце у зв'язку з відмовою країни прямування прийняти такого пасажира незалежно від того, чи є ця країна місцем призначення або транзитною країною, сплатити відповідний тариф за перевезення у зворотному напрямку. Перевізник може використати кошти на оплату такого перевезення з будь-яких коштів раніше сплачених перевізнику сум, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення або будь-яких коштів пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника.
21.3.3. Перевізник має право не повертати суми, оплачені пасажиром за здійснене перевезення до місця, де було відмовлено пасажиру у в'їзді, або місця депортації.
21.4. Відповідальність пасажира
Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у зв'язку з тим, що пасажир не виконав вимог застосованих законів або не пред'явив необхідних документів для подорожі, або пред'явив підроблені документи, або документи, які містять неправдиву інформацію, то пасажир повинен на вимогу перевізника відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим інші витрати перевізника. Перевізник має право використати для покриття таких витрат будь-які раніше сплачені перевізнику суми, що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане перевезення, або будь-які кошти пасажира, які перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити у перевезенні, якщо пасажир не відшкодував перевізнику такі витрати.
21.5. Митна перевірка
На вимогу відповідних державних органів пасажир, його зареєстрований багаж і ручна поклажа повинні пройти перевірку митними органами та іншими уповноваженими державними органами. Перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за будь-які втрати або збитки, яких зазнав пасажир у зв'язку з невиконанням цієї вимоги. Пасажир повинен відшкодувати додаткові витрати, яких зазнав перевізник у зв'язку з відмовою пасажира пройти зазначену перевірку.
Стаття 22. Відповідальність перевізника і межі компенсації за шкоду
22.1. Загальні положення
22.1.1. Відповідальність перевізника при перевезеннях, визначених у пункті 4.2.1 цих Правил, обмежена нормами, що встановлені у цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки).
22.1.2. Якщо цими Правилами не встановлене інше, перевізник несе відповідальність лише за збитки, що сталися на його рейсі. Перевізник, який видає квиток на рейси іншого перевізника або перевозить багаж на рейсі іншого перевізника, діє як агент такого перевізника.
22.1.3. Перевізник не несе відповідальності за будь-які збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або внаслідок їх невиконання пасажиром.
22.1.4. Будь-які винятки або обмеження відповідальності перевізника, встановлені цими Правилами, поширюються на агентів, службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу, повітряне судно якої використовується перевізником, й агентів, службовців і представників такої особи. Загальна сума, що може бути одержана від перевізника і від таких агентів, службовців, представників і таких осіб, не може перевищувати встановлені обмеження відповідальності перевізника.
22.1.5. Жодне положення цих Правил не заперечує права перевізника збільшити ліміти відповідальності або суми виплат.
22.2. Загибель і тілесне ушкодження пасажирів. Ушкодження багажу
22.2.1. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку загибелі або тілесного ушкодження пасажира, лише при умові, що подія, яка є причиною загибелі або тілесного ушкодження, відбулася на борту повітряного судна чи в період здійснення будь-яких операцій щодо посадки або висадки пасажира.
22.2.2. Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку знищення, втрати або ушкодження багажу, лише при умові, що випадок, який став причиною знищення, втрати або ушкодження багажу, відбувся на борту повітряного судна чи протягом будь-якого періоду, протягом якого зареєстрований багаж перебував під контролем перевізника. Однак перевізник не несе відповідальності, якщо така шкода є результатом властивостей багажу, дефекту, якості чи пороку багажу. Щодо незареєстрованого багажу (ручної поклажі), включаючи особисті речі пасажира, перевізник несе відповідальність, якщо шкода заподіяна з його вини чи з вини його службовців, чи його агентів.
22.3. Затримка пасажира або багажу
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку затримки у перевезенні пасажира і багажу. Однак перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну у результаті затримки, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами були вжиті усі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або що такі заходи неможливо було вжити.
22.4. Звільнення від відповідальності
Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана чи її спричинила необережність, неправильні дії чи бездіяльність особи, яка вимагає відшкодування, або особи, яка має права на таке відшкодування, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності перед особою, яка вимагає відшкодування у тому розмірі, у якому така необережність, неправильні дії чи бездіяльність спричинили шкоду або сприяли її виникненню. Коли вимога щодо відшкодування заявлена іншою особою - не пасажиром, у зв'язку з його загибеллю або тілесним ушкодженням, перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності у розмірі, у якому він доведе, що необережність, діяльність чи бездіяльність пасажира спричинили шкоду або сприяли її виникненню.
22.5. Компенсація у випадку загибелі чи тілесного ушкодження пасажирів
22.5.1. Відносно шкоди, заподіяної у разі загибелі чи тілесного ушкодження пасажирів, відповідальність перевізника обмежується:
сумою 20 000 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті);
сумою 75 000 дол. США (включаючи судові витрати) або 58 000 дол. США (виключаючи судові витрати) при перевезеннях, коли пункти відправлення, призначення або узгодженої зупинки, або хоча б один із них розміщені на території Сполучених Штатів Америки.
22.5.2. Перевізник залишає за собою всі права на захист від будь-якого такого позову згідно з нормами Варшавської конвенції. Перевізник залишає також за собою всі права регресу проти будь-якої третьої особи, включаючи права на відшкодування завданих йому збитків.
22.5.3. При перевезенні пасажира, вік, психічний або фізичний стан якого є таким, що становить небезпеку або ризик для цієї особи, перевізник не відповідає за особисту шкоду, таку як захворювання, травмування, інвалідність або загибель, за умови, що така шкода виникла через відповідний стан здоров'я чи поведінки пасажира.
22.6. Межі відповідальність щодо багажу
22.6.1. Щодо шкоди, заподіяної у разі знищення, втрати або ушкодження багажу, відповідальність перевізника обмежується:
сумою 20 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті) за один кілограм брутто в разі втрати, ушкодження чи нестачі усього або частини зареєстрованого багажу. При визначенні суми відповідальності перевізника вага, яка враховується, обмежується вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту багажу, нестачі чи ушкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на вищенаведене, якщо втрата, ушкодження чи затримка всього або частини зареєстрованого багажу, або предмета, що міститься у багажі, впливає на вартість інших упаковок (предметів), вписаних в одну і ту саму багажну квитанцію, то при визначенні меж відповідальності враховується загальна вага такої упаковки або упаковок із загальної частини зареєстрованого багажу;
сумою 400 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті) на пасажира за ручну поклажу та іншу власність пасажира, що знаходиться під контролем пасажира протягом польоту.
22.6.2. Ці межі відповідальності не застосовуються, якщо доведено, що шкода сталася в результаті навмисних дій або бездіяльності перевізника, його працівників, його агентів, здійснених з наміром учинити таку шкоду, або з необережності і з розумінням того, що це може призвести до шкоди за умови, що у разі таких дій або бездіяльності працівника чи агента буде доведено, що він діяв у межах своїх службових повноважень.
22.6.3. Якщо вага багажу не записана в багажній квитанції, то вважається, що загальна вага зареєстрованого багажу не перевищує відповідної ваги багажу для безоплатного провезення за відповідним маршрутом та класом обслуговування і сума компенсації розраховується з урахуванням цього. Якщо при реєстрації багажу декларується більша цінність багажу, то відповідальність перевізника визначається виходячи із такої задекларованої цінності.
22.6.4. Перевізник має право обмежити свою відповідальність за зареєстрований багаж, якщо багаж, на його думку, ламкий, крихкий, швидкопсувний, пошкоджений, зареєстрований після пошкодження, неадекватно упакований і т.ін., шляхом фіксації бирки на багажі і надання пасажиру "Бирки обмеженої видачі", у якій зазначені обмеження відповідальності перевізника за багаж.
22.7. Компенсація за затримку пасажира
22.7.1. У разі затримки в перевезенні пасажир має право відмовитися від перевезення та вимагати від перевізника, з вини якого сталася затримка, повного повернення сум, сплачених за невикористане перевезення, та компенсацію за затримку, якщо така затримка перевищила розумні строки. Така компенсація розраховується виходячи із вартості перевезення, яким пасажир не зміг скористатися. До нарахованих сум компенсації можуть включатися документально підтверджені витрати пасажира, пов'язані із затримкою в перевезенні, якщо пасажир з поважних причин не зміг продовжити перевезення.
22.7.2. У разі затримки понад розумні строки і згоди пасажира продовжити перевезення перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (в залежності від часу доби та терміну затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт) тощо. Разом з тим додаткові витрати пасажира понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються.
22.7.3. Компенсація за затримку в жодному разі не перевищуватиме вартості квитка або його невикористаної частини у відповідному класі обслуговування на рейс між місцем, де була затримка, і місцем призначення.
22.7.4. Перевізник звільняється від відповідальності за затримку пасажира, якщо затримка у перевезенні пасажира не перевищила розумні строки або була спричинена форс-мажорними обставинами.
22.8. Компенсація за затримку багажу
22.8.1. Компенсація за затримку в перевезені багажу встановлюється виходячи із необхідності забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому випадку така компенсація обмежується сумою 50 дол. США (або еквівалентом в іншій валюті).
22.8.2. Така компенсація пропонуватиметься пасажиру в разі неприбуття багажу в пункт призначення разом з пасажиром, якщо пункт призначення не є місцем постійного проживання пасажира.
Стаття 23. Претензії та позови
23.1. Висування претензій та позовів
23.1.1. У разі тілесного ушкодження пасажира право на висування до перевізника позову щодо відшкодування збитків має потерпілий, а у випадку його загибелі - особа, що має, відповідно до загальних норм цивільного законодавства, права на відшкодування збитків.
До висування перевізнику позову щодо неналежного перевезення пасажира обов'язкове висування письмової претензії (за винятком позову у зв'язку з загибеллю чи тілесним ушкодження пасажира, який може бути висунутий протягом двох років).
У разі затримки в перевезенні пасажира або з будь-яких інших причин пасажиром або уповноваженою ним особою може висуватися претензія до перевізника не пізніше ніж через 21 добу після дати, коли пасажир прибув в місце призначення, чи дати, коли він мав прибути в місце призначення.
23.1.2. Приймання пасажиром багажу без заперечень у момент одержання чи його доставки є припущенням того (надалі, до доказу протилежного), що багаж був доставлений перевізником у належному стані і згідно з умовами договору перевезення.
У разі знищення, ушкодження багажу особа, що має право на його одержання, повинна висунути до перевізника письмову претензію негайно після виявлення ушкодження, але не пізніше 7 діб з дати одержання багажу.
У разі затримки в перевезенні багажу претензія до перевізника має бути висунута протягом 21 доби з дати, коли багаж був переданий в розпорядження одержувача.
У разі втрати багажу претензія до перевізника повинна бути висунута протягом двох років з дати прибуття повітряного судна у місце призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути у місце призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
Багаж вважається втраченим, якщо він не виявлений при розшуку протягом 21 доби з дати, наступної після тієї, у яку багаж повинен був прибути в місце призначення.
Претензія до перевізника щодо багажу повинна бути висунута в межах установлених строків. До претензії мають бути долучені всі необхідні документи, що підтверджують права пасажира вимагати відшкодування, у тому числі квиток, квитанція платного багажу, відривний талон багажної ідентифікаційної бирки, акт про несправності при перевезенні багажу і т.ін. Сума претензії має бути доведена зацікавленою особою.
23.2. Розгляд претензій
Претензії розглядаються в порядку, установленому перевізником. Перевізник зобов'язаний розглянути претензію і повідомити заявника про задоволення чи про відхилення її протягом трьох місяців, якщо перевезення, у зв'язку з яким була висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником.
Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники, строк розгляду претензії може бути продовжений до шести місяців з урахуванням діючих правил врегулювання претензій у цих перевізників.
23.3. Позови і терміни давності
При відсутності письмової претензії, заявленої у вищезазначені строки, позов до перевізника не може бути пред'явлений.
Позови про відповідальність перевізника щодо неналежного перевезення пасажира чи багажу мають бути подані, за вибором позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням офісу перевізника, через який був укладений договір перевезення, протягом двох років з дати його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли припинилося перевезення.
Стаття 24. Компенсація за відмову в перевезенні пасажира
24.1. Сфера застосування
Положення цієї статті застосовуються до пасажирів, яким було відмовлено в перевезенні на регулярний рейс перевізника, хоча вони мали підтверджене бронювання, мали чинні квитки на цей рейс, прибули на реєстрацію до завершення часу реєстрації (або для пасажирів, які подорожують з пересадкою, до мінімального можливого часу на пересадку в аеропорту трансферу) або дотрималися будь-якого іншого часу, визначеного для них перевізником (його агентом), у разі якщо відмова в перевезенні не була обумовлена форс-мажорними обставинами (у тому числі несприятливими метеорологічними умовами, надзвичайними ситуаціями в повітряному просторі, страйками, бунтами, громадянськими безладдями, ембарго, війнами, ворожими діями, порушеннями спокою, неврегульованими міжнародними відносинами, технічними проблемами або іншими складнощами, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту), які фактично спричинили затримку в перевезенні пасажира.
24.2. Правила посадки на борт повітряного судна в разі надлишку кількості заброньованих місць на рейсі
Перевізник зобов'язаний вжити розумних заходів, щоб спочатку знайти добровольців, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену компенсацію з боку перевізника, яка не може бути нижчою за компенсацію, передбачену пунктом 24.3 цієї статті. Перевізник повинен також урахувати інтереси пасажирів, яким має надаватися пріоритет у посадці на борт із законних причин, таких як фізично неспроможні пасажири та неповнолітні без супроводу. Перевізники можуть використовувати інші правила в ситуаціях, коли відмовляються прийняти до перевезення пасажира в разі надлишку кількості заброньованих місць на рейсі.
24.3. Компенсація в разі недобровільної відмови пасажира від перевезення
24.3.1. Перевізник повинен запропонувати пасажиру, якому відмовлено в перевезенні поза його бажанням, таку компенсацію (за вибором пасажира):
одержати відшкодування без штрафу в розмірі вартості квитка за політ, що не відбувся, або
направитися до місця призначення іншим маршрутом за першої можливості, або
здійснити перевезення в інший день, зручний для пасажира.
24.3.2. Незважаючи на пункт 24.3.1 цієї статті, відповідальність перевізника за збитки, що випливають з ненадання послуги з перевезення та обслуговування, пов'язаного з таким перевезенням і за яке він несе відповідальність, обмежується відшкодуванням документально підтверджених витрат пасажира на проживання у готелі, харчування, зв'язок і наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт), а також компенсацією будь-яких інших прямих збитків, зазначених пасажиром, у сумі до 100 дол. США за кожну добу (або еквіваленту в іншій валюті). Будь-яка подальша й інша відповідальність перевізника виключена, за винятком випадку недбальства перевізника.
24.4. Звільнення від зобов'язань
24.4.1. Компенсація за відмову пасажиру в перевезенні не пропонуватиметься перевізником у таких випадках:
у перевезенні відмовлено тому, що уряд реквізував усю або частину ємності повітряного судна, яке задіяне у відповідному перевезенні;
пасажир відмовився пройти перевірку службою безпеки або не виконав інструкції, надані перевізником (його агентом);
пасажир подорожує з безкоштовним квитком або за спеціальним тарифом, який недоступний для широкого кола споживачів;
пасажир подорожує на чартерному рейсі або на рейсі, який був проданий як частина групового перевезення або туристичної подорожі з оплатою всіх послуг (при цьому відповідальність за відмову в перевезенні покладається на перевізника за договором).
24.4.2. Прийняття пасажиром компенсації, яка передбачена цієї статтею, звільняє перевізника від будь-якої подальшої відповідальності у зв'язку з відмовою в перевезенні.
Стаття 25. Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу перевізника
25.1. Перевізник може видати свої правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (українською мовою), положення і норми яких не суперечать цим Правилам, попередньо погодивши їх з Державним департаментом авіаційного транспорту.
25.2. Агент, службовець або представник перевізника не має права вносити зміни або скасовувати будь-яке положення цих Правил та правил відповідного перевізника.
Стаття 26. Інформування пасажира
26.1. Положення цієї статті поширюються на перевізників та їх агентів, які здійснюють продаж квитків на території України.
26.2. Перевізник (його агент) в офісі з продажу перевезень зобов'язаний розмістити на видному та доступному для споживача місці таку інформацію:
свою повну назву, юридичну адресу;
копії дозвільних документів (ліцензії, сертифікати, свідоцтва) щодо здійснення перевезень (продажу перевезень);
телефон територіального органу захисту прав споживачів.
26.3. Перевізник (його агент) при продажу квитків обов'язково повинен довести до пасажира таку інформацію:
ці Правила;
Правила перевізника щодо перевезень пасажирів і багажу (агент повинен довести до пасажира правила перевезень пасажирів і багажу того перевізника, чий квиток застосовується, або того, який зазначений першим у квитку) - на паперових носіях у вигляді пам'ятки для пасажира (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - у електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень);
вартість перевезення за відповідним маршрутом - усно у пункті продажу квитків при бронюванні (у разі продажу перевезень on-line через систему Інтернет - у електронному вигляді через сайт, через який здійснюється бронювання перевезень, або вказавши необхідну інформацію у роздруку маршруту);
вартість, умови і обмеження при перевезенні за спеціальним тарифом - усно при бронюванні (у разі застосування електронного квитка - через сайт, через який здійснюється бронювання);
адміністративні формальності при подорожі за відповідним маршрутом - усно при бронюванні;
межі відповідальності перевізника при перевезенні пасажира і багажу - у квитку або роздруку маршруту;
суми компенсації за затримку в перевезенні - усно в представництві перевізника (його агента) в аеропорту у випадку затримки в перевезенні;
заборонені до перевезення речі і товари - у квитку або роздруку маршруту.
Стаття 27. Забезпечення дотримання Правил
27.1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на Державний департамент авіаційного транспорту та інші державні органи в межах їх компетенції.
27.2. Програми контролю повинні забезпечувати можливість відповідним перевізникам, агентам з продажу перевезень, агентам з обслуговування довести, що вони та їх дії задовольняють установлені вимоги. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу відповідному державному органу проводити перевірки під час здійснення операцій з перевезення та обслуговування пасажирів і багажу з метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим вимогам.
| Перший заступник директора | М.О.Марченко |