Про затвердження Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обовязкового) відселення

7.1. Утворення радіоактивних відходів у ЗВ і ЗБ(О)В:

7.1.1. Основними об'єктами, в результаті поводження з якими утворюються РАВ у ЗВ і ЗБ(О)В, є:

радіоактивно забруднені природні об'єкти екосистеми (ґрунти, водойми, ліси тощо);

радіоактивно забруднені антропогенні непромислові об'єкти (культурний шар, житловий фонд тощо);

радіоактивно забруднені антропогенні промислові об'єкти (недіючі: об'єкт "Укриття", пункти відстою забрудненої техніки тощо, діючі: насамперед - ЧАЕС, а також об'єкти, призначені для дезактивації транспортних засобів, матеріалів, обладнання тощо).

7.1.2. До РАВ чорнобильського походження у ЗВ і ЗБ(О)В належать:

непрацююче обладнання та зношені деталі обладнання;

прилади, інструменти та матеріали, допоміжні матеріали і оснастка, що забруднюються в результаті поточної експлуатації та ремонту обладнання;

будівельні матеріали та сміття, що утворюється в результаті ремонтних робіт та реконструкції;

електро- та теплоізоляційні матеріали;

зношений спецодяг, білизна та додаткові засоби індивідуального захисту;

відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання;

біологічні об'єкти;

ґрунти та донні відкладення водойм;

забруднені ґрунтові, поверхневі, стічні та технологічні води;

попіл;

ганчір'я;

полівінілхлоридний пластикат, що не піддається дезактивації;

висушений осад очисних споруд та каналізаційних стоків;

тара, побутове сміття, що утворюється в процесі діяльності персоналу, та ін.

7.1.3. При проведенні робіт та складанні регламентів, що виконуються в межах ЗВ, забезпечуються умови, за яких утворюються найменші об'єми РАВ.

7.1.4. Допускається побудова класифікацій твердих і рідких відходів, що базуються на розподілі РАВ за видами виробництва з РАВ-утворюючими технологіями або за видами РАВ-утворюючих джерел, що виникли в результаті незапланованих (наприклад, аварійних) подій.

7.1.5. Допускається застосування різних робочих класифікацій РАВ з найпростішими радіаційними характеристиками: потужність дози гамма-випромінювання на фіксованій відстані, рівні поверхневого бета-забруднення та інші.

7.2. Рідкі радіоактивні відходи:

7.2.1. Рідкі відходи вважаються радіоактивними, якщо вміст радіонукліда в них перевищує допустиму концентрацію (далі - ДКВ) для питної води згідно з НРБУ-97, а у випадку наявності суміші радіонуклідів відношення їх концентрацій до відповідної ДКВ перевищує одиницю.

7.2.2. За об'ємною активністю рідкі радіоактивні відходи поділяються на три категорії (інтервал значень об'ємної активності в одиницях кратності ДКВ):

7.2.3. Неконтрольоване скидання рідких радіоактивних відходів у господарсько-побутову каналізацію і підземні водовідстійники загального призначення забороняється.

7.2.4. Забороняється видалення рідких радіоактивних відходів у навколишнє середовище, у тому числі у ставки, озера і водоймища, призначені для розведення риби і водоплавної птиці, а також у струмки і інші водойми, води з яких можуть надходити до зазначених ставків, озер, водоймищ; у поглинаючі ями, колодязі, на поля зрошення, поля фільтрації, у системи підземного зрошення.

7.2.5. Допускається скидання рідких радіоактивних відходів у господарсько-побутову каналізацію за одночасного дотримання таких умов:

після попереднього розведення концентрація радіонуклідів у новоутворених розчинах не більш ніж у 10 разів перевищує відповідні допустимі концентрації у воді ДКВ згідно з НРБУ-97 і при цьому забезпечується подальше десятиразове розведення нерадіоактивними стічними водами у колекторі установи;

сумарне скидання радіоактивних речовин протягом року не перевищить установленого значення допустимого скидання для даної установи;

відповідності якісного і кількісного хімічного складу рідких відходів існуючим нормативним вимогам, що регламентують умови скидання стічних вод;

перебування радіоактивних речовин у хімічній формі, що виключає можливість їхньої сорбції та осідання в системі каналізації.

7.2.6. При видаленні стічних вод з будь-яких установ чи із загальноміської каналізації у відкриті водойми концентрація радіоактивних речовин у стічних водах у місці їх спускання у водойму не повинна перевищувати відповідних значень ДКВ.

7.2.7. Рідкі радіоактивні відходи мають збиратися у спеціальні ємності, після чого підлягають переведенню у твердий стан чи форму, зручну для подальшого видалення їх на спеціалізованих пунктах з переробки і захоронення.

7.2.8. В установах, де можливе утворення значної кількості рідких радіоактивних відходів (понад 200 л щодня), проектом передбачається система спецканалізації для збирання розчинів радіоактивних речовин з устаткування, трубопроводів, технологічних дренажів, дезактиваційних вод тощо.

7.2.9. У спецканалізацію не повинні потрапляти в нерадіоактивні стоки; для них передбачається окрема господарська і зливальна каналізація.

7.3. Тверді радіоактивні відходи:

7.3.1. До твердих радіоактивних відходів належить особливий вид радіоактивних матеріалів, якщо вони відповідають одному з радіаційних параметрів.

Класифікація твердих РАВ для гамма-, бета-, альфа-випромінювальних радіонуклідів:

Примітки:

1. Потужність дози гамма-випромінювання на відстані 0,1 м.

2. Зв'язок між потужністю експозиційної дози та потужністю ефективної дози наведено в таблиці Д.10.1 НРБУ-97.

3. Внесок радіонуклідів 4-ї групи у загальну активність РАВ практично відсутній.

4. Класифікація твердих РАВ не розповсюджується на біологічні об'єкти зони відчуження.

7.3.2. Дана класифікація розповсюджується на тверді РАВ, що утворилися на території ЗВ і ЗБ(О)В унаслідок Чорнобильської катастрофи, утворюються при проведенні робіт із зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

7.4. Поводження з радіоактивними відходами у ЗВ і ЗБ(О)В:

7.4.1. Операції із збирання, переробки, перевезення та зберігання РАВ здійснюються спеціалізованими підприємствами з поводження з РАВ. При цьому зберігання РАВ є частиною технологічного регламенту відповідного виробництва. Відповідальність за безпечне зберігання РАВ несуть експлуатуючі спеціальні підприємства.

7.4.2. Локалізація передбачає комплекс робіт, що не допускають розповсюдження РАВ за певні межі.

7.4.3. Збирання РАВ - діяльність, пов'язана з вилученням радіоактивних матеріалів, накопиченням і розміщенням таких матеріалів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи дезактивацію і сортування з метою подальшої переробки, перевезення, зберігання і захоронення РАВ.

7.4.4. Збереження радіоактивних відходів належить здійснювати у спеціальних контейнерах-збірниках.

7.4.5. Збереження радіоактивних відходів різних категорій в спеціальних підприємствах здійснюється в окремому приміщенні або на спеціально відведеній ділянці, обладнаній відповідно до вимог, встановлених до приміщень для робіт II класу.

7.4.6. Для первинного збирання твердих радіоактивних відходів можуть бути використані пластикатові чи паперові мішки, які завантажуються у збірники-контейнери.

7.4.7. Конструкція контейнерів-збірників для тимчасового зберігання РАВ має передбачати механізоване навантаження і розвантаження їх із спецтранспорту. Розмір і конструкція контейнера визначаються видом і кількістю радіоактивних відходів, характеристикою випромінювання радіонукліда. Потужність дози гамма-випромінювання на відстані 0,1 м від контейнера з радіоактивними відходами допускається не більше 100,0 мкГр х год-1. Потужність дози гамма-випромінювання на межі ділянки тимчасового збереження радіоактивних відходів не повинна перевищувати 5,0 мкГр х год-1.

7.4.8. Термін витримки радіоактивних відходів, що вміщують велику кількість органічних речовин (трупи експериментальних тварин тощо), не повинен перевищувати 3 діб, якщо не забезпечуються умови зберігання (витримки) у холодильних установках чи відповідних розчинах.

7.4.9. Вибухонебезпечні і здатні до самозаймання радіоактивні відходи перед перевезенням на пункти захоронення повинні бути переведені у безпечний стан з дотриманням заходів радіаційної і пожежної безпеки.

7.4.10. Контейнери з радіоактивними відходами, що містять емануючі радіоактивні речовини (радій, торій і ін.), зберігаються у витяжних шафах чи укриттях, обладнаних системою витяжної вентиляції, зі швидкістю руху повітря в робочих отворах витяжних шаф не менше 1,5 м х с-1.

7.4.11. Конструкція ємностей для збору та тимчасового зберігання рідких радіоактивних відходів повинна виключати можливість витоку радіоактивних розчинів у ґрунт та надходження їх до підземних вод із забезпеченням надійної гідроізоляції.

7.4.12. Забороняється зберігати в одному складському приміщенні та перевозити в одному транспортному вантажному контейнері радіоактивні матеріали з іншими небезпечними вантажами: вибуховими речовинами, речовинами, що можуть утворювати вибухові суміші, стисненим та скрапленим газами, самозаймистими речовинами, речовинами, які займаються від дії води, легкозаймистими речовинами, їдкими речовинами, а також з вантажами вибухових, легкозаймистих або самозаймистих у повітрі радіоактивних матеріалів, які в аварійній ситуації можуть спричинити пошкодження упаковок.

8.1. Підприємства та організації ЗВ і ЗБ(О)В, які здійснюють роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання як об'єктами санітарного нагляду, надають закладам державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України щорічний звіт про відповідність вимогам санітарного законодавства.

8.2. З метою узагальнення радіаційних характеристик та оцінки стану протирадіаційного захисту персоналу (відповідно до пункту 7.2 ОСПУ-2005) підприємства та організації ЗВ і ЗБ(О)В розробляють "Радіаційно-гігієнічний паспорт підприємства" і "Радіаційно-екологічний паспорт території", що розробляються за формами, наведеними у додатках 4, 5 до ОСПУ-2005.