• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною бурсальною хворобою (хвороба Гамборо)

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України | Інструкція від 10.10.2000 № 47
Реквізити
  • Видавник: Головний державний інспектор ветеринарної медицини України
  • Тип: Інструкція
  • Дата: 10.10.2000
  • Номер: 47
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Головний державний інспектор ветеринарної медицини України
  • Тип: Інструкція
  • Дата: 10.10.2000
  • Номер: 47
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСПЕКТОР ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 47 від 10.10.2000
м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
24 жовтня 2000 р.
за N 745/4966
Затверджено
Наказ Головного державного
інспектора ветеринарної
медицини України
10 жовтня 2000 р. N 47
( z0741-00 )
Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з інфекційною бурсальною хворобою (хвороба Гамборо)
1. Загальні відомості
1.1. Інфекційна бурсальна хвороба (хвороба Гамборо) - висококонтагіозне вірусне захворювання, яке вражає 3-15-тижневого віку курчат і протікає в гострій формі без виявленої сезонності. Перебіг хвороби в дорослих курей безсимптомний.
Збудник захворювання належить до родини Бірновірусів. Вірус руйнує лімфоцити органів імунної системи (фабрицієвої бурси, тимуса, селезінки) і призводить до імунної недостатності. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця. Головний шлях розповсюдження вірусу - аерогенний. Збудник хвороби може розповсюджуватись трансоваріально (на шкаралупі яєць), з продуктами забою хворої птиці, інфікованими кормами, водою, інвентарем, одягом і взуттям обслуговувального персоналу, транспортними засобами і т.ін., на яких збудник здатний зберігатися тривалий час. Носіями патогенного вірусу можуть бути качки, індики, гуси, цесарки.
1.2. Діагноз хвороби встановлюється на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін, результатів лабораторних досліджень. Інфекційну бурсальну хворобу необхідно диференціювати від хвороби Ньюкасла, кормового токсикозу та Е-вітамінної нестачі, інфекційної анемії.
1.3. При підозрі на захворювання птиці інфекційною бурсальною хворобою в лабораторію державної ветеринарної медицини надсилають для дослідження сироватку крові від 10-25 голів, клінічно хвору птицю (4-5 голів) у початковій стадії захворювання і трупи з дотриманням вимог щодо запобігання розповсюдженню інфекції.
2. Заходи профілактики
2.1. З метою охорони господарства (ферми, відділення) від занесення збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної медицини господарств, інших підприємств і організацій, які мають птицю, зобов'язані суворо виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину", діючими ветеринарно-санітарними правилами для птахогосподарств, нормативно-правовими актами у ветеринарній медицині.
2.2. Птахогосподарство повинно працювати в закритому режимі.
2.3. Комплектувати стада птиці тільки з господарств, благополучних щодо інфекційної бурсальної хвороби, птицею одного віку.
2.4. Дотримуватись міжциклових профілактичних перерв з проведенням очищення і дезінфекції приміщень.
2.5. Проводити дезінфекцію завезених яєць для інкубації.
2.6. Вакцинувати батьківське стадо і сприйнятливий молодняк у неблагополучних та загрозливих господарствах після лабораторних досліджень державних лабораторій ветмедицини та за погодженням з державною ветеринарною медициною.
3. Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах, на фермах, відділеннях та регіонах
3.1. При появі інфекційної бурсальної хвороби птахогосподарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження.
3.2. Державний інспектор ветеринарної медицини району негайно повідомляє управління ветеринарної медицини області про стан епізоотичної ситуації.
3.3. За умовами обмеження забороняється:
- вигул птиці при утриманні на підлозі і її переміщення по господарству;
- інкубація яєць і одержання чи завезення птиці для вирощування;
- вивезення яєць для інкубації та живої птиці у благополучні господарства;
- вивезення з території кормів, обладнання, посліду;
- реалізація продукції птахівництва у вільній торгівлі.
3.4. За умовами обмеження приписуються:
- щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві;
- забій усієї птиці неблагополучної ферми, відділення чи господарства з послідовністю: перехворіла і та, що утримується на неблагополучній фермі, у відділенні, господарстві;
- утилізація всієї клінічно хворої та некондиційної птиці;
- дезінфекція 3%-ним гарячим (45-50 град. C) розчином їдкого натру пуху та пір'я, отриманих при забої птиці неблагополучних пташників, ферм;
- щоденне механічне очищення, миття і дезінфекція транспортних засобів і тари, призначених для перевезення вибракованої птиці, посліду;
- щоденна дезінфекція спецодягу після закінчення роботи;
- дезінфекція 2%-ним гарячим розчином їдкого натру або 1-2%-ним формальдегідом контейнерів для перевезення птиці та яєць;
- дезінфекція 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди або 2%-ним гарячим розчином їдкого натру дерев'яної тари; металевої тари - 5%-ним гарячим розчином кальцинованої соди, після дезінфекції її промивають водою;
- проведення очищення, а також поточної та остаточної дезінфекції неблагополучних пташників, інкубаторів, підсобних приміщень, обладнання, виробничої території і засобів транспорту та інших об'єктів;
- послід, підстилку з неблагополучних пташників піддавати біотермічній обробці протягом 4-х місяців;
- проводити відстріл диких птахів (які мешкають на території господарства) і надсилати матеріал у лабораторію ветеринарної медицини для досліджень;
- проводити постійне спостереження та вибіркове дослідження курчат у населених пунктах загрозливої зони.
3.5. За умовами обмеження дозволяється:
- забивати птицю з неблагополучних пташників або ферм у господарствах (за наявності умов) або на підприємствах птахопереробної промисловості, які працюють у цьому разі в карантинному режимі;
- проводити повне патрання птиці з утилізацією кишечнику та уражених органів після її забою;
- вивозити в сусідні харчові підприємства тушки птиці для промислової переробки і громадського харчування;
- використовувати яйця, зібрані від птиці неблагополучного господарства, у хлібокондитерській і парфумерній промисловості та виробництві яєчного порошку;
- залишки кормів (комбікормів) у неблагополучному господарстві після забою всієї птиці піддавати термічній обробці та згодовувати іншим видам тварин.
3.6. Обмеження знімаються з господарства через 2 місяці після вивезення птиці з неблагополучної ферми, відділення чи господарства, але не раніше як через 30 діб після останнього випадку захворювання, виконання плану оздоровчих заходів і оцінки якості остаточної дезінфекції.
Благополучними вважаються господарства, у яких захворювання птиці хворобою Гамборо не спостерігалось протягом одного року після останнього випадку захворювання.
4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил
4.1. Працівники господарств, ферм, орендарі, які припустилися порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.
Начальник управління забезпечення
протиепізоотичної роботи

О.О.Кучерявенко