Про затвердження Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів)

Відповідно до Закону України "Про бджільництво"

1. Затвердити Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів), що додаються.

2. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Ю.Ф.Мельник) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України С.М.Рижука і віце-президента Української академії аграрних наук В.П.Бурката

1.1. Ці Технологічні вимоги розроблені з метою запровадження єдиних підходів до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва.

1.2. Селекційно-племінна робота проводиться на базі племінних заводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік, пасік науково-дослідних установ і навчальних закладів, які пройшли державну атестацію і яким наказом Міністерства аграрної політики України присвоєно відповідну категорію.

1.3. Селекційно-племінну роботу в галузі бджільництва проводять наукові установи спільно з зоотехніками-селекціонерами племінних заводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік. Зоотехніки-селекціонери повинні відповідати вимогам, викладеним у додатку 1.

1.4. Селекційно-племінна робота в галузі бджільництва проводиться згідно з планом селекційно-племінної роботи, який розробляється вченими та спеціалістами і затверджується Міністерством аграрної політики України.

1.5. Основні завдання селекційно-племінної роботи:

збереження генофонду цінних аборигенних порід бджіл - української степової, карпатської та поліської популяції бджіл, організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопорідних маток і бджіл;

поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;

виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.

1.6. На племзаводах, племінних бджолорозплідниках, племінних пасіках обов'язково ведеться первинний облік, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.

1.7. Переміщення племінних ресурсів по Україні і за її межі супроводжується племінним свідоцтвом (сертифікатом).

2.1. Племінний завод із бджільництва (далі - племзавод) може створюватися на базі племінних пасік для поліпшення породних і продуктивних якостей бджолиних сімей районованої породи, виробництва маток, виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.

2.2. У своїй діяльності племзавод керується статутом, Законами України "Про бджільництво", "Про племінну справу в тваринництві", "Про ветеринарну медицину", іншими законами України та нормативно-правовими актами.

Науково-методичне керівництво племінною роботою в бджільництві України здійснює Українська академія аграрних наук.

2.3. Племзавод є юридичною особою.

2.4. Племзавод є суб'єктом племінної справи у бджільництві і може брати участь у виконанні загальнодержавних програм селекції у тваринництві.

2.5. Племзавод повинен відповідати таким вимогам:

мати високопродуктивні бджолині сім'ї районованої породи;

бути благополучним щодо карантинних хвороб;

продуктивність бджолиних сімей повинна перевищувати середньорайонні показники не менше ніж на 15-20%;

вести зоотехнічний облік походження, продуктивності й інших господарських ознак бджолиних сімей, а також мати ветеринарно-санітарний паспорт;

бути забезпеченим стійкою медоносною базою і оптимальними умовами утримання та годівлі бджолиних сімей.

2.6. Племзавод повинен нараховувати не менше 1000 бджолиних сімей. На племзаводі можуть створюватись опорні пункти і племферми.

Опорний пункт повинен нараховувати не менше 500 бджолосімей, з яких 150 бджолосімей визначають племінну пасіку, 50 - дослідну і 3 - репродуктивно-користувальні пасіки по 100 бджолосімей.

Племферма повинна також нараховувати не менше 500 бджолосімей, з яких 100 бджолосімей - плем'ядро, 350 бджолосімей - селекційно-племінна група і 50 - дослідна група.

На племінних бджолофермах (пасіках) племзаводу повинно бути не менше 85% чистопородних бджолосімей, з яких проводиться відбір материнських і батьківських бджолосімей, для здійснення селекційно-племінної роботи, виробництва чистопородних маток.

На дослідних пасіках повинно бути не менше 95% чистопородних бджолосімей. На таких пасіках проводяться роботи щодо поліпшення породних та продуктивних якостей, виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.

2.7. Для збереження породності бджіл на племінних бджолофермах (пасіках) племзаводу, на дослідних пасіках установлюється охоронна зона радіусом 10-15 км, в яку категорично забороняється завозити будь-які інші пасіки. На пасіках, розміщених у цій зоні, бджолині матки мають бути лише районованої породи і походити з даного племзаводу.

2.8. Основними завданнями племзаводу є:

збереження та поліпшення бджіл районованої породи;

виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;

розмноження племінного матеріалу власного виробництва та забезпечення ним племінних і товарних пасік.

3.1. Племінний бджолорозплідник - це племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формування бджолиних сімей на продаж.

3.2. У своїй діяльності племінний бджолорозплідник керується Законами України "Про бджільництво", "Про племінну справу у тваринництві", "Про ветеринарну медицину", своїм статутом та іншими нормативно-правовими актами України.

Науково-методичне керівництво племінною роботою у бджільництві України здійснює Українська академія аграрних наук.

3.3. Племінний бджолорозплідник є юридичною особою.

3.4. Племінний бджолорозплідник є суб'єктом племінної справи у бджільництві і може брати участь у виконанні загальнодержавних програм селекції у тваринництві.

3.5. Племінні бджолорозплідники повинні відповідати таким вимогам:

мати високопродуктивні бджолині сім'ї районованої породи й бути благополучними щодо карантинних хвороб;

продуктивність бджолиних сімей повинна перевищувати на 10-15% середньорайонних показників;

у племінному бджолорозпліднику має вестися зоотехнічний облік походження, продуктивності та інших господарських ознак бджолиних сімей;

племінний бджолорозплідник повинен мати ветеринарно-санітарний паспорт на кожну пасіку;

племінний бджолорозплідник має бути забезпеченим стійкою медоносною базою і оптимальними умовами утримання та годівлі бджолиних сімей.

3.6. Бджолорозплідник повинен нараховувати не менше 200 бджолиних сімей, з яких 100-120 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта - для організації виведення плідних маток.

3.7. З метою забезпечення чистопородності бджіл завезення сімей і маток інших порід на племінний бджолорозплідник чи пасіки, що розташовані в радіусі 10-12 км, категорично забороняється.

3.8. Основними завданнями племінного бджолорозплідника є:

збереження, поліпшення та розмноження високопродуктивних сімей і маток районованої породи бджіл;

виведення плідних маток;

зниження собівартості продукції бджільництва, підвищення продуктивності праці та рентабельності, чіткого виконання договірних зобов'язань щодо реалізації племінної продукції;

виконання ветеринарно-санітарних правил утримання бджіл і інструкції з боротьби й профілактики заразних хвороб та отруєння бджіл.

4.1. Атестація пасік племзаводів, племінних бджолорозплідників, племінних пасік здійснюється атестаційною комісією з метою підвищення ефективності їх участі в породному районуванні бджіл, а також у роботах з удосконалення продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, порід, які розмножуються відповідно до умов клімату і медозбору відповідних зон районування і вимог інтенсивних технологій виробництва продукції бджільництва.

4.2. Атестації підлягають племзаводи, племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, що належать фізичним і юридичним особам, незалежно від форм власності, і в яких продукція, що виробляється (бджолосім'ї і бджолині матки), є чистопородною. При цьому оцінюються якість і кількість племінної та іншої продукції, що виробляється.

4.3. Атестації підлягають також пасіки науково-дослідних установ, навчальних закладів, що займаються бджільництвом та виконують аналогічні функції.

4.4. Атестація племзаводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік здійснюється один раз у три роки. Її проводять атестаційні комісії Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій та управління сільського господарства і продовольства Севастопольської міської держадміністрації.

4.5. До складу атестаційних комісій можуть залучатися представники органів виконавчої влади, спеціалісти селекційних центрів, учені наукових установ та інші фахівці.

4.6. Продуктивні й племінні якості бджолиних сімей, рівень виробничої діяльності племзаводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік повинні відповідати встановленим вимогам (додаток 2). Атестаційна комісія вивчає ці показники за останні три роки, рівень, методи та ефективність селекційної роботи й виведення маток.

4.7. Продуктивність бджолиних сімей, виробничі показники племзаводів, племінних бджолорозплідників та племінних пасік повинні бути більші за середні показники пасік цього адміністративного району, як мінімум, на 15-20 відсотків.

4.8. Неблагополучні щодо гострих заразних захворювань племзаводи, племінні бджолорозплідники та племінні пасіки позбавляються права реалізовувати племінну продукцію до зняття карантину або обмеження, які встановлено.

4.9. У разі хронічної інфекції такий племзавод, племінний бджолорозплідник чи племінну пасіку виключають із категорії "племзаводи" або "племінних" до повного оздоровлення і зняття карантину.

4.10. Атестацію проводять у відповідності до мінімальних вимог до продуктивності бджолиних сімей і показників виробничої діяльності.

4.11. Атестаційна комісія готує акт з висновком про відповідність племзаводу, племінного бджолорозплідника, пасіки тим чи іншим вимогам та пропозиції стосовно присвоєння відповідної категорії.

4.12. Підсумки атестації обговорюються з власниками й працівниками цих пасік, розробляються плани заходів щодо усунення недоліків, виявлених в їх діяльності, встановлюються терміни їх виконання, а також готуються пропозиції для Міністерства аграрної політики України, яке затверджує атестовані племінні заводи, племінні бджолорозплідники і пасіки. Акти атестацій (додаток 3) зберігаються в Департаменті ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики України.

5.1. Бонітування - оцінка продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, визначення на її основі класності бджолиних сімей з метою подальшого їх використання.

5.2. В усіх господарствах бджолині сім'ї поділяють: на селекційну групу (на племінних пасіках), племінне ядро (на товарних фермах) і користувальну групу. Бджолині сім'ї селекційної групи (племінного ядра) призначені для відтворення (репродукування) племінних маток, трутнів і нових сімей для ремонту і розширення користувальних груп. Бджолині сім'ї користувальних груп використовують на племінних пасіках для формування сімей-виховательок, створення нових бджолиних сімей та для продажу в інші господарства, для товарних ферм з виробництва меду та іншої продукції бджільництва.

5.3. Бонітування проводять у період осінньої перевірки пасік. Бонітують здорові сім'ї, які перезимували й брали участь у медозборі поточного року. У рік створення племінного ядра на товарній фермі бонітуванню підлягають усі бджолині сім'ї. Дані з оцінки породності, про медову продуктивність, силу та зимостійкість бджолиних сімей збирають протягом всього року.

5.4. Бонітування проводить комісія. Її склад, строки та обсяги робіт затверджуються наказом Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій, управління сільського господарства та продовольства Севастопольської міськдержадміністрації. До складу комісії входять спеціалісти із бджільництва, пасічники та науковці цієї галузі, представники органів виконавчої влади.

5.5. У господарствах усіх форм власності комісія залучає до своєї роботи спеціалістів і пасічників. Відповідальність за проведення бонітування в цих господарствах та пасіках покладається на голову комісії з бонітування, головного (старшого) зоотехніка господарства. Перед бонітуванням перевіряють дані зоотехнічного обліку й уточнюють номери на вуликах. Відповідальний за бонітування проводить інструктаж усіх членів комісії. Бонітують бджолині сім'ї в суху погоду при температурі не нижче 15 град. C.

5.6. Оцінюють породність і три основних показники (медову продуктивність, силу сім'ї, зимостійкість), які визначають класність бджолиних сімей.

5.7. До чистопородних відносять сім'ї, які походять від батьків однієї й тієї самої породи, чистопородність яких підтверджується зоотехнічними документами та ознаками бджолиних сімей конкретної породи. Для уточнення чистопородності окремих сімей відбирають зразки бджіл (50 шт.) і направляють до найближчої лабораторії або наукового закладу із бджільництва, де вимірюють довжину хоботка, ширину третього тергіта, кубітальний індекс і дискоїдальне зміщення. Якщо результати аналізу не відповідають вимогам додатка 4, то бджолину сім'ю зараховують на товарній пасіці до користувальної групи, а на племінних пасіках реалізують товарним господарствам.

5.8. Медову продуктивність оцінюють за валовим виробництвом меду, у відсотках по відношенню до середньої медової продуктивності пасіки в рік бонітування. Силу бджолиної сім'ї оцінюють за зимовим відходом бджіл за даними актів весняної та осінньої перевірок пасік. Відхід бджіл обчислюють за різницею кількості стільників, зайнятих бджолами перед зимівлею і після неї, яка наводиться у відсотках по відношенню до числа бджіл у сім'ї восени. Наприклад, 8 стільників - 7 стільників = 1 стільник, 8 стільників = 100%, 1 стільник = 12,5%, отже, відхід бджіл складає 12,5%.

Усі показники оцінюються за п'ятибальною шкалою (додаток 5).

5.9. При визначенні класу за комплексом ознак перевага надається медовій продуктивності. За результатами оцінки трьох ознак визначають клас (медова продуктивність, сила сім'ї, зимостійкість). Усього 5 класів (додаток 6).

5.10. До першого класу зараховують сім'ї, оцінені п'ятьма балами за трьома ознаками. За наявності хоча б однієї оцінки чотири бали - надають другий чи третій клас: другий клас - сім'ям, які мають п'ять балів за медову продуктивність, третій - усім іншим. При оцінці три бали сім'ї відносять до четвертого-п'ятого класу: до четвертого - бджолині сім'ї з оцінкою за медову продуктивність п'ять балів, до п'ятого - усі інші. Якщо є хоча б одна оцінка 2 бали, - бджолині сім'ї вибраковуються.

5.11. Сім'ї першого класу з відомим походженням матері (матки) та батька (трутня) відносять до першого класу.

5.12. Походження матері встановлюють за записами в журналах пасічного обліку, походження батька реєструють при контрольованому спаровуванні та інструментальному осіменінні маток. Дані бонітування записують у бонітувальну відомість.

1.1. Зоотехнік-селекціонер повинен мати вищу або середню спеціальну освіту.

1.2. Зоотехнік-селекціонер працює відповідно до затвердженого плану селекційно-племінної роботи.

Зоотехнік-селекціонер зобов'язаний:

2.1. Керувати роботами щодо виконання Плану породного районування бджіл, стежити за суворим дотриманням його положень на території, яку він обслуговує.

2.2. Організовувати селекційну роботу з поліпшення породних продуктивних якостей бджолиних сімей районованої породи відповідно до місцевих умов клімату й медозбору, а також вимог інтенсивних технологій виробництва продукції.

2.3. У роботі щодо поліпшення районованої породи бджіл шляхом їх чистопородного розведення - застосовувати методи селекції, які забезпечують виявлення внутріпородного гетерозису (лінійне розведення й міжлінійні кроси, розведення "в собі" закритої популяції, здійснювати періодичний обмін сім'ями-рекордистками або племінними матками між віддаленими одна від одної пасіками, що розводять одну й ту саму породу бджіл).

2.4. Організовувати виробництво племінних маток і пакетів (відводків) бджіл для реалізації в господарствах усіх форм власності за згодою з власниками пасік і у відповідності до затвердженого Плану породного районування бджіл.

2.5. Брати участь у розробці перспективних програм із селекції бджіл, виведення маток й відтворення бджолиних сімей у масштабах регіону і своєчасно подавати їх для узгодження та затвердження у державні органи управління племінною справою у тваринництві.

2.6. Брати участь у комісіях з визначення породної належності бджолиних сімей на території, що обслуговується, а також з проведення їх бонітування в кінці кожного сезону.

2.7. Брати участь в роботі з атестації пасік, а також з апробації селекційних досягнень у бджільництві.

2.8. Надавати методичну допомогу пасічникам щодо впровадження зоотехнічного обліку на пасіках.

2.9. Проводити курси, семінари та консультації для пасічників з удосконалення методів селекції бджіл і технологій виведення бджолиних маток, відводків і пакетів бджіл, ознайомлення їх з відповідними програмами, прийнятими в даному регіоні, а також надавати їм практичну допомогу в освоєнні нових методів роботи з бонітування бджолиних сімей, перевірки сімей-рекордисток щодо якості потомства, племінного підбору, контролю за спаровуванням маток із трутнями районованих порід.

2.10. Вивчати та впроваджувати досягнення пасічників-передовиків у селекції бджіл і виведенні маток.

2.11. Брати активну участь у заходах, що здійснюються спеціалістами державної ветеринарної медицини з профілактики й боротьби з хворобами бджіл, а також з освоєння прогресивних технологій утримання бджолиних сімей і виробництва високоякісної бджолиної продукції.

Призначає на посаду зоотехніка-селекціонера та звільняє його з посади власник пасіки у відповідності до чинного законодавства України.