Про затвердження Інструкції з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України

На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 року N 473 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості"

1. Затвердити Інструкцію з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України, що додається. Інструкція застосовується для здійснення планування, ведення обліку й калькулювання собівартості продукції олійно-жирових підприємств, незалежно від форм власності й господарювання.

2. Начальнику Юридичного відділу Пушику Б.О. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження Інструкції з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України".

3. У зв'язку з прийняттям наказу вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции на предприятиях масло-жировой промышленности", затверджену заступником Міністра харчової промисловості СРСР від 6 вересня 1973 року.

4. Генеральному директору асоціації "Укроліяпром" Зінченко Л.І. та директору Українського науково-дослідного інституту олій та жирів Петіку П.Ф. забезпечити тиражування наказу "Про затвердження Інструкції з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України" та доведення його до олійно-жирових підприємств України.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника голови Комітету харчової промисловості України Жихарєва Ю.В.

1.1. Інструкція з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України (далі - Інструкція) поширюється на всі олійно-жирові підприємства України і їх структурні підрозділи, незалежно від форм власності й господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та використовують її при виробництві маргаринової і миловарної продукції, майонезу та інших видів продукції.

1.2. Запровадження Інструкції зумовлено потребою забезпечити одноманітність в обліку та калькулюванні складу витрат, які відносять до собівартості продукції (робіт, послуг) олійно-жирової промисловості з урахуванням галузевих особливостей. До особливостей олійно-жирової промисловості, які відображаються у плануванні, обліку та калькулюванні собівартості продукції, входять:

1) комплексне використання сировини, що має враховуватися при визначенні основного об'єкта калькулювання, співвідношення основної, покупної продукції і відходів та формування цін на них (олія, шрот (макуха), лузга, рафінована олія, фосфатидний концентрат, соапсток, жирні кислоти, гліцерин та інше);

2) внутрішній обіг продукції на олійно-жировому підприємстві з одночасним використанням сировини власного виробництва й сторонньої, що пов'язано з особливостями її оцінки та впливом на рентабельність (олія, яка використовується на виробництво саломасу; олія й саломас, що використовуються для виробництва маргаринової продукції, майонезу, мила, оліфи та інших);

3) різноманітність продукції, яка виробляється на комбінованих підприємствах, що викликає потребу встановлення одноманітності у віднесенні загальних витрат до окремих видів продукції (витрати енергоресурсів, загальновиробничі й загальногосподарські витрати тощо);

4) коливання цін на сировину, попутну продукцію й відходи в умовах ринкових відносин, що викликає потребу, зокрема при плануванні, грунтуватися на певному співвідношенні цін на сировину, відходи та продукцію.

1.3. До складу підприємств олійно-жирової промисловості входять олійно-жирові комбінати, жирокомбінати, олійноекстракційні, олійнопресові, маргаринові та миловарні заводи. Незалежно від того, чи входять підприємства до складу комбінатів, чи є спеціалізованими, планово-обліковими одиницями, в основному виробництві є олійнодобувні, рафінаційні, гідрогенізаційні, маргаринові підрозділи (заводи, цехи, відділки), підрозділи (цехи) з виробництва мила і мийних засобів, дистильованого гліцерину, оліфи, майонезу та інших.

1.4. У структурних підрозділах олійно-жирових підприємств, виділених в окрему планово-облікову одиницю й віднесених до інших галузей народного господарства (наприклад, відділи капітального будівництва, які виконують будівельно-монтажні роботи господарським способом, підсобні сільськогосподарські виробництва, кафе, кондитерські, торговельна діяльність та інше), застосовуються положення з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції відповідних галузей народного господарства.

1.5. У залежності від характеру й призначення процесів, що виконуються, виробництво розподіляється на:

1) основне;

2) допоміжне;

3) непромислового господарства.

1.6. В олійно-жировій промисловості до основного виробництва належать: виробництво нерафінованих, гідратованих, рафінованих олій (ураховуючи фасування); пальмітину, лецитину, оліфи, саломасу, маргаринової продукції, майонезу, господарського й туалетного мила, мильної стружки та пасти, пластифікаторів, дистильованого гліцерину, жирних кислот, переетерифікованих олій та жирів, гірчиці, кетчупу та інших.

1.7. В олійно-жировій промисловості до допоміжних виробництв належать:

1) енергетичні цехи (дільниці);

2) паросилове господарство;

3) компресорні цехи (дільниці);

4) ремонтні цехи (дільниці);

5) транспортні цехи (дільниці);

6) електролізерний цех;

7) тарний цех (дільниця).

Допоміжні виробництва олійно-жирових підприємств призначені для забезпечення основного виробництва різними видами енергії, воднем, киснем, тарою, транспортними та іншими послугами; для виконання робіт з ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту обладнання.

1.8. До непромислових підприємств належать житлово-комунальне господарство, підприємства культурно-побутового обслуговування й соціальної сфери тощо, структурні підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції. Продукцію й послуги цих господарств не враховують в обсязі виробленої продукції. Їхні витрати планують і враховують відокремлено від витрат виробничої діяльності підприємства.

1.9. Собівартість виробленої продукції складається із собівартісті всіх видів готової продукції, намічених до випуску (в плані) або фактично виготовлених (у звіті), а також робіт і послуг промислового характеру, що входять до складу виробленої продукції підприємств.

1.10. В олійно-жировій промисловості до обсягу продукції (робіт, послуг) у діючих і порівнянних оптових цінах підприємств включається вартість тих видів готової продукції власного виробництва, які здані на склад для реалізації на сторону (без урахування внутрішньозаводського обігу в межах одного підприємства, об'єднання).

1.11. Внутрішньозаводським обігом олійно-жирового підприємства вважається вартість тієї частини виробленої ним готової продукції та напівфабрикатів, яка використовується в середині даного підприємства на власні промислово-виробничі потреби: олія для виробництва саломасу, оліфи; саломас та олія, переетерифіковані жири для виробництва маргаринової продукції, майонезу, мила.

1.12. До складу виробленої продукції входять: готова продукція, яка відповідає вимогам державного стандарту або іншим технічним умовам, перевірена відділом технічного контролю (лабораторією) та прийнята складом, а також попутна продукція, яка одержана в процесі виробництва основної продукції і реалізована на сторону і яка відповідає за якістю встановленим стандартам і технічним умовам.

1.13. Продукція вважається готовою тільки в тому разі, якщо вона повністю укомплектована і точно відповідає державним стандартам, а за їх відсутності - технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку, здана на склад готової продукції та має сертифікат чи інший документ, що засвідчує якість готової продукції.

1.14. Якщо технічними умовами передбачена реалізація продукції в присутності представника замовника, то вироби вважаються готовими після того, як вони прийняті представниками замовника й оформлені актом приймання.

1.15. В олійно-жировій промисловості планування, облік та калькулювання собівартості продукції здійснюються за економічними елементами - при визначенні планових та фактичних витрат за всією виробничою діяльністю підприємства; за калькуляційними статтями витрат - при визначенні планової та фактичної собівартості усього випуску та окремих видів продукції.

1.16. Калькулювання собівартості продукції на олійно-жирових підприємствах здійснюється тільки за цільовими продуктами. При цьому за сировиною та допоміжними матеріалами, що використовуються на виготовлення цільових продуктів і попутної продукції, витрати на їх придбання (заготовлення) відносять тільки до собівартості цільових продуктів.

1.17. В олійно-жировій промисловості до цільових продуктів належать: олія, саломас, маргаринова продукція, майонез, мило туалетне і господарське, оліфа, мильна паста і стружка, переетерифіковані жири, гліцерин дистильований, гірчиця, гірчичний порошок, кетчуп та інші види продукції, яка виробляється олійно-жировим підприємством.

1.18. Об'єктом калькулювання є всі види олій (соняшникова, ріпакова, соєва, лляна, кукурдзяна, олія з плодових кісточок та інші) - нерафінованих, рафінованих (за операціями рафінації - гідратована, вибілена, вінтеризована, дезодорована); усі види саломасу (нерафінованого та рафінованого), переетерифікованих жирів; усі види господарського мила з урахуванням вмісту в них жирних кислот (65-відсоткове, 70-відсоткове, 72-відсоткове), туалетне мило за групами (екстра, дитяче, 1-2 групи) та в окремих випадках (зокрема, при розробці цін) - за окремими найменуваннями; маргарин, кондитерські та кулінарні жири; майонез за видами; оліфа за видами (натуральна, оксоль та інші); жирні кислоти, гліцерин, гірчичний порошок, гірчиця, кетчуп та інша продукція, що виробляється на олійно-жирових підприємствах.

1.19. Матеріальні витрати на цільові продукти формуються, виходячи з витрат на придбання сировини та допоміжних матеріалів (без обліку податку на додану вартість). Витрати матеріального ресурсу на виробництво продукції визначаються з урахуванням природного убутку, втрат і відходів, передбачених технічними умовами та іншими нормативними документами.

1.20. За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі:

1) до прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (витрати на сировину, матеріали, паливо, енергію, покупні вироби та інші), які безпосередньо включаються до їх собівартості за прямою ознакою;

2) до непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом декількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання; загальновиробничі, загальногосподарські витрати). Непрямі витрати утворюють комплексні статті кошторису, які різняться за їх функціональним призначенням у виробництві продукції.

Витрати, які входять до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються у відповідності до їх економічного змісту за такими елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

інші витрати.

2.1. Матеріальні витрати

2.1.1. До елементу "Матеріальні витрати" належать витрати на:

1) сировину та матеріали, які купуються у сторонніх підприємств та організацій і входять до складу продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг). У виробництві олії - насіння олійних культур, у жиропереробці - олії, саломас, переетерифіковані жири, жири тваринні, жирні кислоти, водень; содопродукти, використовувані для виробництва мила;

2) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упакування продукції або для інших виробничих та господарських потреб (проведення випробувань, контроль, утримання, ремонт і експлуатація обладнання, будівель, споруд, інших основних фондів та інше), а також запасні частини для ремонту устаткування; знос інструментів, пристроїв, інвентарю, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які не належать до основних виробничих фондів; знос спецодягу, спецвзуття; інші засоби індивідуального захисту, мило та інші мийні засоби, знешкоджувальні засоби, молоко і лікувально-профілактичне харчування;

3) покупні напівфабрикати, що підлягають додатковій обробці на даному підприємстві, наприклад саломасу, що використовується на маргаринових і миловарних заводах;

4) роботи і послуги виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами, які не належать до основного виду діяльності, а саме:

виконання окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини і матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини й матеріалів, що споживаються;

контроль за дотриманням установлених технологічних процесів;

транспортні послуги сторонніх організацій з перевезення вантажу на території підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу до цехів (відділень) та доставка готової продукції на склади зберігання);

5) витрати, пов'язані з використанням природної сировини (плата за воду, що забирається промисловими підприємствами з водогосподарських систем у межах установлених лімітів), плата за використання інших природних ресурсів;

6) придбане у сторонніх підприємств і організацій паливо всіх видів, що використовується з технологічною метою на вироблення всіх видів енергії (електричної, теплової й інших видів), опалення виробничих приміщень, транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва власним транспортом;

7) покупну енергію усіх видів (електричної, теплової та інших видів), що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові тощо виробничі потреби підприємства. Витрати на власне виробництво електричної й інших видів енергії, а також на трансформацію і передачу покупної енергії до місця її споживання входять до відповідних елементів витрат;

8) витрати підприємств на придбання тари і пакувальних матеріалів у відповідності до чинних нормативних актів;

9) втрати внаслідок нестачі сировини й матеріалів у виробництві, при транспортуванні, при зберіганні на складах у межах норм природного убутку.

2.1.2. Вартість матеріальних ресурсів, що відображаються за елементом "Матеріальні витрати", формується, виходячи з цін їх придбання на день оприбуткування (без урахування податку на додану вартість, за винятком передбачених законодавчими актами випадків), включаючи націнки і комісійні винагороди постачальницьким та зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, суму мита і митних зборів, витрати на транспортування, зберігання та доставку, що здійснюються сторонніми організаціями. Витрати, пов'язані з доставкою (враховуючи вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, входять до відповідних елементів витрат на виробництво (витрати на оплату праці, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, матеріальні витрати тощо).

2.1.3. З витрат на матеріальні ресурси, що входять до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

2.1.4. Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. До зворотних (використовуваних) відходів підприємств олійно-жирової промисловості належать:

1) лузга соняшникова, соєва оболонка й оболонки насіння інших олійних культур, які відокремлюються в процесі обрушення при підготовці їх до видобування олії;

2) шкаралупа, яку одержують у процесі обрушення фруктових кісточок при підготовці їх до видобування олії;

3) гудрони (кубові залишки), які одержують при дистилюванні жирних кислот, саломасу, тваринних жирів, гліцерину та світлих олій (соняшникової, соєвої, лляної та інших);

4) погони дезодорації - продукти, одержані в процесі видалення одорувальних речовин і небажаних домішок з олій, тваринних жирів і сумішей харчового призначення на стадії дезодорації;

5) фузи (бакові відстої), одержані при зберіганні нерафінованих і гідратованих олій;

6) соапсток (у жирах) - частина жирів, що відокремлюються в процесі лужної нейтралізації олії;

7) жири з жировловлювачів: жири, що утворюються на стадіях промивання олій в технологічному процесі; жири, одержані при очищуванні стічних вод олійно-жирових виробництв на локальних та загальнозаводських очисних спорудах;

8) жирові погони, каталізаторний жир, що утворюються в процесі гідрогенізації і переетерифікації олій та жирів;

9) жири у відбільній глині, що утворилися в процесі рафінації олій та жирів (на стадії вінтеризації й відбілювання) і деметалізації гідрованих жирів;

10) жири у фільтрувальному порошку, що утворюються в процесі рафінації олій та жирів (на стадії вінтеризації).

2.1.5. До зворотних відходів не належать:

залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

попутна продукція, яку одержують одночасно з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі.

2.1.6. Перелік зворотних відходів, що утворюються на стадіях виробництва олійно-жирової продукції, наведено в додатку 1 "Перелік основних видів матеріальних ресурсів, попутної продукції і зворотних відходів при виробництві продукції в олійно-жировій промисловості України" Інструкції.

2.2. Витрати на оплату праці

До складу витрат на оплату праці входять витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, розраховані у відповідності до систем оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних виплат.

2.2.1. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

2.2.2. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи, винахідництво та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

2.3. Відрахування на соціальні заходи

2.3.1. До елементу "Відрахування на соціальні заходи" належать:

1) відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

2) відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

3) відрахування до Фонду на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

2.3.2. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці згідно з законодавством.

2.3.3. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування й обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються на прибутки громадян від володіння корпоративними правами (одержаними дивідендами).

2.3.4. Відрахування на додаткове пенсійне страхування й обов'язкове медичне страхування із віднесенням до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

2.4. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів

До елементу "Амортизація основних фондів і нематеріальних активів" належать:

2.4.1. Витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості груп основних фондів, які належать підприємству, а також перебувають у користуванні підприємства на умовах оренди (лізингу).

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених законодавством, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду та із застосуванням понижувального коефіцієнта, встановленого чинним законодавством. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають.

Крім того, підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3 за нормами, які передбачені законодавством, а також має право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів до коефіцієнту індексації. При застосуванні прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації не застосовується.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних фондів груп 2 і 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

2.4.2. Витрати у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості груп основних фондів на надання в оперативну оренду основних фондів. Амортизаційні відрахування нараховуються орендодавцем й використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших фондів, які належать йому. При цьому до собівартості продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума сплачених процентів (винагород). Якщо договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), то орендатор може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта, при цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за винятком вартості фактично проведених його поліпшень (поточний та капітальний ремонт, реконструкція, модернізація).

2.4.3. Витрати у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості груп основних фондів на надання у фінансовий лізинг (оренду) основних фондів. Амортизаційні відрахування нараховуються орендарем у такому самому порядку, як і для власних основних фондів. При цьому до собівартості продукції (робіт, послуг) орендаря відноситься сума сплачених процентів (винагород) за користування орендованими основними фондами.

2.4.4. Витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих будівель (приміщень) нежитлового призначення. Ці витрати відносять до собівартості продукції (робіт, послуг) щомісяця рівними частками протягом терміну дії договору оренди. Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт,послуг) у розмірі, визначеному за угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами виконавчої влади.

2.4.5. Амортизаційне відрахування від вартості основних фондів (приміщень), які надаються безкоштовно підприємствам громадського харчування або використовуються підприємством самостійно для обслуговування працівників, що перебувають з підприємством у трудових відносинах.

2.4.6. Витрати, пов'язані із зносом нематеріальних активів. Суми амортизаційних відрахувань визначаються щодо кожного окремого виду нематеріального активу рівними частками, виходячи з їх первинної вартості протягом строку, який визначається підприємством самостійно, зважаючи на термін корисного використання таких нематеріальних активів або термін діяльності підприємства, але не більше десяти років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

2.4.7. Будь-які витрати на поточний та капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів відносяться до собівартості продукції в сумі, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, належать на збільшення балансової вартості груп основних фондів та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

2.4.8. Витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування невиробничих фондів.

2.5. Інші витрати

До елементу "Інші витрати" в складі собівартості продукції (робіт, послуг) входять податки, збори, відрахування до спеціальних позабюджетних фондів, які провадяться у відповідності до встановленого законодавством порядку і не обчислені в попередніх елементах витрат.

2.5.1. Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом:

1) службові відрядження - у межах норм, передбачених законодавством;

2) оплата робіт (послуг консультаційного й інформаційного характеру), пов'язаних із забезпеченням виробництва, зберіганням та реалізацією продукції, враховуючи послуги із зміни структури управління приватизованим підприємством, а також передбачених законодавством обов'язкових аудиторських перевірок;

3) оплата робіт із сертифікації продукції;

4) оплата послуг інших підприємств, пов'язаних з управлінням виробництвом, зберіганням та реалізацією продукції (робіт, послуг), якщо штатним розкладом підприємства не передбачені відповідні функціональні служби;

5) оплата за користування й обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації; оплата вартості ліцензій та інших держдозволів для здійснення господарської діяльності підприємства;

6) оплата зборів за реєстрацію підприємства в органах державного управління, передбачених законодавством.

2.5.2. Витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад у напрямках, ще не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, враховуючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані згідно з договорами, укладеними з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену робітниками підприємства за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства); витрати на перевезення працівників-інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування.

2.5.3. Платежі за обов'язковим страхуванням майна підприємства і за цивільною відповідальністю, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, передбачені законодавством.

2.5.4. Витрати на сплату процентів фінансових кредитів, одержаних для поповнення власних обігових коштів і для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування, а також для сплати процентів товарних і комерційних кредитів. Витрати, пов'язані зі сплатою процентів за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг), нараховуються щомісяця в розмірі, передбаченому договором, і відображаються у складі собівартості продукції (робіт, послуг) за період, у якому вони нараховуються.

2.5.5. Витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, одержання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, обліку боргових вимог і зобов'язань, враховуючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом.

2.5.6. Витрати на виготовлення й придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з емісією цінних паперів.

2.5.7. Витрати на реалізацію продукції:

1) на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат постачальника, які зараховуються до ціни продукції згідно з базисом постачання, передбаченим угодою сторін;

2) на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій (враховуючи комісійну винагороду), вартість яких входить до ціни продукції згідно з базисом постачання, передбаченим угодою сторін;

3) на сплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;

4) на проведення реклами і передпродажної підготовки товарів, а саме:

розробку й видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок та інших);

розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів й упаковки;

рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі на радіо й телебаченні), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

придбання, виготовлення, копіювання, дублювання й демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків та інших (в сумі амортизації, зносу за вказаним інвентарем);

зберігання й експедитування рекламних матеріалів;

оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів, враховуючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства і вартість зразків, які передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям згідно з контрактами й угодами безкоштовно й не підлягають поверненню;

уцінку продукції, яка повністю або частково втратила первісну якість під час експонування у вітринах;

проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства;

відшкодування витрат за участь у виставках, ярмарках, вартість безкоштовно переданих зразків і моделей, на представницькі витрати (організацію прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, враховуючи оплату праці обслуговувального персоналу). До собівартості продукції (робіт, послуг) представницькі витрати відносяться в розмірі, який не перевищує двох процентів від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) квартал і якщо ці витрати пов'язані з рекламою продукції.

Не відносяться до собівартості продукції витрати підприємства на проведення реклами в разі визнання її такою, що не відповідає чинному законодавству.

2.5.8. Податки, збори й інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України і декретами Кабінету Міністрів України.

2.5.9. Втрати внаслідок технічного неминучого браку, витрати на операції зі скляною тарою, виплати на компенсування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків.

2.5.10. Сплата концесійних платежів за використання природних ресурсів.

2.5.11. Витрати на оприлюднення річного звіту.

2.5.12. Платежі за викиди та скиди забруднювальних речовин у довкілля, за розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу у межах лімітів.

2.5.13. Сума сплачених орендарем процентів (винагород) за користування наданими в оперативну й фінансову оренду основними фондами.

2.5.14. Орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається до собівартості продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а комунальної власності - не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами виконавчої влади.

Витрати, пов'язані з виробництвом й реалізацією продукції (робіт, послуг) при плануванні, обліку й калькулюванні собівартості продукції (робіт, послуг) групуються за такими статтями витрат:

сировина й основні матеріали;

напівфабрикати власного виробництва;

допоміжні і таропакувальні матеріали;

покупні напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

паливо й енергія на технологічні цілі;

зворотні відходи (вираховуються);

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальне страхування;

витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням виробництва продукції;

витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання;

загальновиробничі витрати;

загальногосподарські витрати;

попутна продукція (вираховується);

позавиробничі (комерційні) витрати.

3.1. Сировина й основні матеріали

3.1.1. До статті калькуляції "Сировина й основні матеріали" належать вартість сировини й матеріалів, які входять до складу продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при її виготовленні. Перелік основних видів матеріальних ресурсів, відходів, що утворилися, та попутної продукції в процесі виробництва продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості наведено в додатку 1 "Перелік основних видів матеріальних ресурсів, попутної продукції і зворотних відходів при виробництві продукції в олійно-жировій промисловості України" до Інструкції.

3.1.2. Покупну сировину та основні матеріали включають до собівартості продукції за ціною придбання або за пересічною ціною (на момент складання калькуляції) з урахуванням транспортно-заготівельних витрат. Сировину, яка передається для подальшої переробки з цеху в цех у середині того ж підприємства: олія для виробництва саломасу й оліфи; саломас, переетирифіковані жири й олія для виробництва маргаринової продукції та майонезу; саломас та олія для виробництва мила, олеїну, стеарину, - включають до собівартості продукції за виробничою собівартістю.

3.1.3. Норма витрат олійної і жирової сировини на виробництво продукції визначається з урахуванням відходів і втрат, передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами.

3.2. Напівфабрикати власного виробництва

3.2.1. До статті калькуляції "Напівфабрикати власного виробництва" відносять продукти, одержані в окремих цехах, переділах, що не пройшли всіх установлених технологічним процесом операцій і підлягають доробленню в наступних цехах, переділах цього ж підприємства чи укомплектуванню у виробі.

3.2.2. В олійно-жировій промисловості до напівфабрикатів власного виробництва належать: олія для виробництва саломасу, оліфи; саломас та олія, переетерифіковані жири для виробництва маргаринової продукції, майонезу, мила.

3.3. Допоміжні і таропакувальні матеріали

3.3.1. До статті калькуляції "Допоміжні і таропакувальні матеріали" відносять вартість матеріалів, які, не будучи складовою частиною продукції, що виробляється, присутні в її виготовленні або використовуються в процесі виробництва готової продукції для забезпечення нормального технологічного процесу. Перелік допоміжних, таропакувальних матеріалів і тари, що використовуються в процесі виробництва, наведено в додатку 1 "Перелік основних видів матеріальних ресурсів, попутної продукції і зворотних відходів при виробництві продукції в олійно-жировій промисловості України" до Інструкції.

3.3.2. До цієї статті відносять вартість пакувальних матеріалів і тари в тих випадках, коли відповідно до встановленого технологічного процесу продукцію затарюють у цехах до здавання її на склад готової продукції.

3.3.3. Вартість допоміжних і таропакувальних матеріалів відносять до собівартості продукції за ціною придбання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і зараховують безпосередньо до собівартості окремих видів продукції. Вартість транспортної тари (ящики дерев'яні, картонні й полімерні) входить до собівартості продукції відповідно до діючих нормативних актів.

3.3.4. Витрати на покупні матеріали, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включають до собівартості продукції в такому порядку:

1) установлюються норми витрачання цих матеріалів на кожний вид продукції;

2) у відповідності до встановлених норм витрат і цін на матеріали встановлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються згідно із зміною норм витрачання матеріалів і цін;

3) фактичні витрати на вказані матеріали входять до собівартості окремих видів продукції й товарної продукції пропорційно до кошторисних ставок.

3.3.5. Допускається не встановлювати кошторисні ставки покупних матеріалів на одиницю продукції, а відносити до собівартості їх фактичні витрати пропорційно до витрат за нормою.

3.4. Покупні напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій

3.4.1. До статті калькуляції "Покупні напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій" належить вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами й організаціями або структурними підрозділами, що не належать до основного виду діяльності, а саме:

1) виконання окремих операцій з виготовлення продукції, обробки сировини й матеріалів, що використовуються, проведення випробувань для визначення якості споживаних сировини й матеріалів та інших з умовою, що ці послуги відносяться безпосередньо до собівартості конкретних видів продукції;

2) транспортні послуги сторонніх організацій щодо перевезення вантажів у середині підприємства (переміщення сировини, матеріалів, інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажів з базового (центрального) складу до цехів (відділків) та доставка готової продукції на склади зберігання).

3.4.2. Вартість робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до собівартості відповідних видів продукції.

3.5. Паливо й енергія на технологічні цілі

3.5.1. До статті калькуляції "Паливо й енергія на технологічні цілі" відносять витрати на всі види палива й енергії (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і вироблені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції.

3.5.2. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі нараховуються безпосередньо на собівартість окремих видів продукції на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів або встановлених норм витрат на виробництво продукції.

3.5.3. Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі, віднесення яких до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включають до собівартості продукції пропорційно кошторисним ставкам.

3.5.4. Витрати на покупну енергію складаються з витрат на її оплату за встановленими тарифами.

3.5.5. Витрати на власне виробництво електричної й інших видів енергії, а також на трансформацію й передачу придбаної енергії до місця її споживання, включають до собівартості продукції цих підприємств за цеховою собівартістю, крім тих випадків, коли виробництво електроенергії планується у складі продукції, що реалізується, і коли вона відпускається за встановленими тарифами.

3.5.6. Витрати палива й енергії на опалення виробничих приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарські потреби відображаються в загальновиробничих і загальногосподарських витратах, витрати палива й енергії на транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва і на приведення в дію обладнання, - у витратах на утримання й експлуатацію обладнання.

3.6. Зворотні відходи (вираховуються)

3.6.1. До статті калькуляції "Зворотні відходи (вираховуються)" включають вартість зворотних відходів, що вираховується із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції. Втрати сировини, що утворилися при виробництві продукції, віднімаються із загальної кількості сировини, витраченої на виробництво продукції за діючими в галузі нормативами, і не оцінюються.

3.6.2. Зворотні відходи оцінюються:

за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (за ціною їх можливого використання), якщо відходи можуть бути використані для основного виробництва, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва або реалізовані стороннім підприємствам і організаціям;

за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції.

3.6.3. У разі використання відходів самим підприємством на виготовлення продукції основного виробництва облік та витрати їх здійснюються в тому ж порядку, що й облік сировини та основних матеріалів. У разі реалізації (продажу) відходів їхня вартість списується з відповідного балансового рахунку обліку матеріальних цінностей і оформляється як відпуск матеріалів стороннім організаціям.

3.7. Основна й додаткова заробітна плата

3.7.1. До статей калькуляції "Основна заробітна плата" і "Додаткова заробітна плата" належать витрати на виплату:

1) основної заробітної плати, нарахованої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції;

2) виробничим робітникам підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за понаднормовану працю, за трудові успіхи й винахідництво та за особливі умови праці. Вона містить надбавки, доплати, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.

3.7.2. Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції.

3.7.3. Не належать до собівартості продукції, а здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, такі витрати: виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, премії згідно з спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні витрати, не передбачені актами законодавства або понад установлені зазначеними актами норми.

3.8. Відрахування на соціальне страхування

3.8.1. До статті калькуляції "Відрахування на соціальне страхування" відносять:

відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, враховуючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду) , а також відрахування на додаткове пенсійне страхування.

Ці відрахування здійснюються за встановленими законодавством нормами з урахуванням розміру витрат на оплату праці працівникам.

3.9. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції

3.9.1. До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції" належать:

підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння;

витрати, пов'язані з підготовкою й освоєнням випуску продукції, не призначеної для масового випуску;

витрати на освоєння нових технологічних виробництв, цехів (пускові роботи);

на винахідництво й раціоналізацію.

3.9.2. Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, не призначеної для масового випуску, належать до витрат майбутніх періодів і включаються до собівартості виробів частинами протягом установленого (не більше двох років) терміну з моменту початку їх масового випуску, зважаючи на кошторис цих витрат і кількість продукції, що випускається за цей період.

3.9.3. До витрат на освоєння нового виробництва, цехів (пускові витрати) належать: витрати на перевірку готовності нового виробництва, цехів до введення їх в експлуатацію шляхом комплексного випробування (під навантаженням) усіх машин і механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, та наладкою обладнання.

3.9.4. Пускові витрати визначаються з урахуванням установленого режиму тривалості й інших умов пробної експлуатації та освоєння об'єктів, що вводяться в дію. При складанні кошторису вартість продукції, яка одержана в період комплексного випробування і відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, а також вартість відходів вираховується з загальної суми пускових витрат. Така продукція оцінюється за плановою собівартістю аналогічної продукції, відходи - за ціною можливого використання або реалізації.

3.9.5. При затвердженні кошторису пускових витрат визначаються конкретний порядок й терміни списання їх на собівартість продукції. При цьому враховується, що витрати на освоєння нового виробництва, цехів (пускові витрати) включаються до собівартості продукції з початку їх промислової експлуатації протягом нормативного терміну освоєння цих виробничих потужностей, але не більше двох років, виходячи із загальної суми витрат, тривалості періоду їх відшкодування та запланованого обсягу випуску продукції в цьому періоді.

3.9.6. Погашення пускових витрат нараховується в місяці, наступному за місяцем, у якому підписано акт про закінчення комплексного випробування й пробної експлуатації об'єкта.

3.9.7. Перелік статей витрат, пов'язаних з підготовкою й освоєнням виробництва продукції, нового виробництва або цеху, наведено в додатку 2 "Найменування статей витрат на підготовку і освоєння виробництва продукції, нового виробництва або цеху" до Інструкції.

3.9.8. Витрати на винахідництво й раціоналізацію відносяться до собівартості освоєної продукції з початку її виробництва.

3.10. Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання

3.10.1. До статті калькуляції "Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання" належать витрати на утримання і ремонт виробничого обладнання і робочих місць, засобів цехового транспорту, амортизацію обладнання й транспортних засобів та інше.

3.10.2. Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання кожного цеху стосуються тільки тих видів продукції (робіт, послуг), які виготовляються в цьому цеху й розподіляються за видами продукції (робіт, послуг) пропорційно до суми основної заробітної плати виробничих робітників.

3.10.3. Перелік витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання наведено в додатку 3 "Найменування статей витрат на утримання і експлуатацію машин та обладнання" до Інструкції.

3.11. Загальновиробничі витрати

3.11.1. До статті калькуляції "Загальновиробничі витрати" належать витрати на обслуговування цехів і управління ними.

3.11.2. Перелік статей загальновиробничих витрат наведено в додатку 4 "Найменування статей загальновиробничих витрат" до Інструкції.

3.11.3. Загальна величина витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання, а також загальновиробничих витрат підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці самі витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової й товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва.

3.11.4. Загальновиробничі витрати кожного цеху включають тільки до собівартості продукції, яка виробляється цим цехом (у тому числі до собівартості робіт, послуг, що виконуються для інших цехів або непромислових господарств).

3.11.5. Загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), та витрат на утримання й експлуатацію машин та обладнання.

3.12. Загальногосподарські витрати

3.12.1. До статті калькуляції "Загальногосподарські витрати" належать витрати на загальне обслуговування і управління підприємством.

3.12.2. Загальногосподарські витрати складаються загалом по підприємству.

3.12.3. Перелік статей загальногосподарських витрат наведено в додатку 5 "Найменування статей загальногосподарських витрат" до Інструкції.

3.12.4. На підприємствах з безцеховою структурою управління частина витрат на обслуговування виробництва й управління (заробітна плата майстрів, витрат на утримання і ремонт виробничих приміщень тощо) розподіляється в складі загальновиробничих витрат. Витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування на цих підприємствах, ураховуються за статтею калькуляції того самого найменування в цілому для підприємства і розподіляються за окремими видами продукції, а також між товарним випуском і незавершеним виробництвом за допомогою кошторисних ставок у загальному порядку.

3.12.5. Загальногосподарські витрати розподіляються між різними видами продукції пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), та витратами на утримання й експлуатацію машин та обладнання.