11. При вулканізації гумованих апаратів і ємностей парою стравлювання відпрацьованої пари необхідно здійснювати за межі виробничого приміщення в безпечне місце.
12. Верстати для обробки обгумованих валів повинні мати збірники гумової крихти.
11. Вимоги безпеки при виробництві ебонітових виробів і ебонітового пилу
1. Завантажувальні і розвантажувальні люки машини для розмелювання ебоніту повинні бути герметизовані і мати накриття з витяжною вентиляцією.
Транспортування, зберігання, розважування керогену, сірки і ебонітового пилу повинні виключати можливість їх пилення.
2. Робота дробильної машини із знятими елементами її накриття не дозволяється.
3. Для запобігання самозайманню ебонітового пилу в тарі необхідно після вивантаження його з дробильної машини охолодити до температури навколишнього середовища і тільки після цього виконувати затарювання.
4. Подавання моделей для виготовлення ебонітових баків і видалення їх з баків повинно бути механізовано.
5. Подавання розчину кислоти в реактор виготовлення силікагелю і транспортування суспензії силікагелю повинні здійснюватись трубопроводами.
6. Ванни для приготування розчину кислоти повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.
7. Усі роботи з соляною і сірчаною кислотами необхідно виконувати в захисних окулярах, протикислотних рукавичках, прогумованому фартусі і гумовому взутті згідно з НПАОП 25.1-3.01-07.
Перед відбором проби розчину кислоти для аналізу (визначення густини) барботаж ванни слід зупинити.
8. При попаданні кислоти в очі, на відкриті ділянки тіла необхідно обробити уражене місце рясним струменем холодної води протягом не менше 5 хвилин і звернутися до медпункту.
9. При плавленні олова повинно бути виключено попадання води в котел і форми.
10. Для запобігання розриванню упаковки при віджиманні силікагелю рух плит преса повинен бути повільним.
11. Верстат для фрезерування мінорсепараторів повинен мати накриття фрези, що виключає потрапляння до неї рук працівника, і бути забезпечений місцевим відсмоктувачем.
12. Верстат для насічення фрез повинен мати стопор для виключення руху ударного механізму при встановленні заготовки.
12. Вимоги безпеки при виробництві гумового взуття
1. Столи для намащування деталей гумовим клеєм повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з нижнім відсмоктуванням повітря.
2. Сушити вкриті клеєм заготовки для складання гумового взуття дозволяється у спеціальних шафах або на столах, що мають витяжну вентиляцію.
3. Складальний конвеєр і установка для лакування гумового взуття повинні мати місцеву витяжну вентиляцію і в схемі керування ними повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску складального конвеєра і установки для лакування гумового взуття.
4. На складальних конвеєрах гумового взуття з закріпленими колодками встановлення і знімання колодок, а також складання взуття на рухомому конвеєрі не дозволяється.
5. Електрообладнання установки для лакування гумового взуття повинно бути у вибухобезпечному виконанні.
6. При ручному лакуванні взуття карусель з вкритим лаком взуттям повинна мати накриття з місцевою витяжною вентиляцією.
7. Установки для лакування гумового взуття повинні мати системи пожежогасіння.
8. Подавання лаку у витратні ємності установки для лакування гумового взуття і ванни при ручному лакуванні взуття повинно здійснюватись трубопроводами. Для запобігання переповненню витратних ємностей вони повинні мати обмежувачі верхнього граничного рівня.
9. Двері камери лакування гумового взуття в електростатичному полі повинні бути оснащені блокуванням, що виключає їх відкривання в процесі роботи камери і за наявності в ній високої напруги. Справність роботи блокування повинна перевірятися перед початком процесу лакування з реєстрацією в змінному журналі.
10. Напруга електростатичного поля камери лакування гумового взуття не повинна перевищувати 140 кВ.
11. При лакуванні гумового взуття в електростатичному полі на підвісному конвеєрі з заготовками взуття не повинно бути підвісок без виробів. Коливання підвісок із заготовками взуття в камері в процесі лакування не дозволяється.
12. Нанесення лаку на поверхню гумових виробів повинно бути рівномірним і без надлишку лаку. Стікання лаку з гумових виробів не дозволяється.
13. Відпрацьований лак після закінчення зміни повинен бути прибраний з цеху в спеціально відведене місце.
14. Прибирання і чищення установки для лакування гумового взуття слід виконувати при працюючій витяжній вентиляції інструментом, що не викликає іскріння.
13. Вимоги безпеки при виробництві латексних виробів
1. Приготування латексної суміші і коагулянту повинно здійснюватись в ізольованому приміщенні.
2. Подавання латексної суміші і коагулянту на дільницю вулканізації повинно здійснюватись трубопроводами. В окремих випадках, що обумовлені технологічним процесом, дозволяється приготування коагулянту на дільницях вулканізації.
3. Шланги для подавання латексної суміші у форми повинні бути забезпечені розподільчими кранами і надійно закріплені хомутами.
4. Розлиття латексу і латексної суміші необхідно обробити коагулянтним розчином з подальшим прибиранням.
5. Латексна суміш перед подаванням до спінювача повинна проходити через спеціальний уловлювач сторонніх включень і часток скоагульованого латексу.
6. Агрегат для виготовлення латексної нитки, а також ванни з коагулянтом, латексною сумішшю повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами або іншими пристроями, що виключають можливість забруднення повітря робочої зони рідкими парами і газами, які виділяються з коагулянту і латексної суміші.
7. Касети з формами для виготовлення мочаних виробів повинні забезпечуватись фіксаторами, що виключають їх довільний рух навколо осі.
8. На рейкових коліях для руху по них касет з формами повинні бути встановлені обмежувачі руху касет з формами.
9. Для ремонту і заміни касет з формами виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні бути передбачені підіймально-транспортні засоби.
10. Важелі керування рухом по монорельсах касет з формами для виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні забезпечуватись наконечниками з м'якої гуми.
11. Процес промивання і видалення води з латексних губчастих виробів повинен бути механізований. Віджимні валки агрегату для промивання і видалення води з латексних виробів повинні бути огороджені. У місцях перебування працівників на агрегаті повинні бути встановлені тросики для аварійної зупинки агрегату промивання та видалення води з латексних виробів.
12. При сушінні латексних губчастих виробів струмами високої частоти необхідно не рідше одного разу за зміну перевіряти надійність кріплення рухомого електроду камери сушіння.
13. Для гасіння в камері сушіння займання латексних губчастих виробів повинна бути система пожежогасіння.
14. При займанні виробів в камері сушіння струмами високої частоти подавати до неї воду або пару дозволяється тільки після повного зняття електричної напруги.
14. Вимоги безпеки при виробництві регенерату
1. Зберігання утильних і зношених покришок необхідно здійснювати на відкритих площадках, забезпечених водою для цілей пожежогасіння. Відстань від цих площадок до будинків і споруд повинна бути не менше 30 м. Через кожні 100 м довжини площадки необхідно передбачати пожежні проїзди завширшки не менше 10 м.
2. Перед подаванням покришки на борторізальний верстат необхідно пересвідчитись у відсутності в ній сторонніх предметів.
3. Знімання з борторізального верстата розрізаної покришки і бортових кілець слід виконувати при повній зупинці верстата.
4. Заміна ножів на борторізальному верстаті дозволяється тільки при вимкненому приводі і після закінчення подачі стисненого повітря.
5. Центрування покришок в планшайбах борторізального верстата повинно виконуватись шляхом переривчастого вмикання приводу притискного диска. Перебування робітника при цьому напроти покришки, що обертається, не дозволяється.
6. Транспортування автопокришок і їхніх частин за технологічними операціями повинно здійснюватись конвеєрами або іншими стаціонарними транспортними засобами.
7. Розрізання покришок необхідно виконувати дисковими ножами; подавання покришок під лезо ножа повинно здійснюватись механічним способом.
Ніж, зона подавання покришок до ножа і зона виходу розрізаних частин покришок повинні бути огороджені.
8. При розрізанні покришок на шинорізі працівники повинні користуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумовими навушниками).
9. Ножиці для розрізання покришок повинні бути відрегульовані на одночасне повне розрізання покришки.
10. Дробильні вальці повинні мати огородження, що виключає доступ до вальців і розкидання шматків гуми при їхній роботі.
11. Подавання сировини до вальців, змішувачів, девулканізаторів, вібраційних сит повинно здійснюватись з використанням конвеєрів, елеваторів і закритих пристроїв, а пом'якшувачів до змішувача - трубопроводами.
12. У системах подавання гумової крихти до змішувача, регенерованої суміші у девулканізатор і на вальці повинні передбачатись люки для чищення і відбирання проб. Виконувати чищення конвеєрів, елеваторів і інших систем подавання сировини і напівфабрикатів під час їхньої роботи, а також допускати їхню роботу із знятим або незагерметизованим накриттям не дозволяється.
13. Чищення гвинтових конвеєрів девулканізаторів слід виконувати спеціальним дерев'яним пристосуванням.
14. Для запобігання займанню регенерату при виході з головки девулканізатора слід передбачати його охолодження. Робота девулканізатора без охолодження регенерату не дозволяється.
15. Не дозволяється накопичення сміття, пилу, текстилю, шматочків і крихти гуми на робочих місцях.
15. Вимоги безпеки при приготуванні просочувального складу, просоченні і термообробленні корду (тканини)
1. Перед пуском кульових і вібраційних млинів необхідно закрити кришку завантажувального люка і закріпити її затискними пристроями.
2. Завантажувальний люк реактора для приготування просочувального складу дозволяється відкривати тільки після зупинки приводу мішалки реактора.
3. Подавання рідких компонентів просочувального складу у вимірники, дозатори і реактори необхідно здійснювати трубопроводами.
4. Трубопроводи, якими здійснюється подавання смоли, формаліну і їдкого натру в реактори для приготування поліконденсованого розчину смоли, дисперсії і технічного аміаку в реактори приготування просочувального складу, поліконденсованого розчину смоли в ємності для дозрівання просочувального складу, повинні бути розбірними з нержавіючої сталі або з покриттям внутрішньої поверхні адгезійними складами і прокладати їх слід за можливості без поворотів.
5. При чищенні реактора необхідно використовувати для освітлення переносні лампи напругою не вище 12 В, що мають захист від пошкодження.
6. Усередині сушильної камери і камери термооброблення просочувально-сушильного агрегату за необхідності візуального спостереження за перебігом технологічного процесу повинні бути передбачені стаціонарні світильники у вибухозахищеному виконанні.
7. При стикуванні корду на стикувальному пресі просочувально-сушильного агрегату приведення преса в дію повинно здійснюватись при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.
8. Перевірка вимикачів для аварійної зупинки просочувально-сушильного агрегату, установлених біля компенсатора і просочувальної машини, повинна здійснюватись на холостому ходу агрегату. Інерційний рух віджимних валків просочувальної ванни і привідних валків витягальних станцій при аварійній зупинці агрегату не повинен перевищувати чверть оберту.
9. Блокувальні пристрої дверей камер термооброблення і сушіння корду повинні зупиняти роботу просочувально-сушильного агрегату при відкриванні дверей.
10. У схемі керування просочувально-сушильного агрегату повинен бути передбачений звуковий сигнал, що передує пуску агрегату.
11. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка із сходами.
12. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримка температурного режиму сушіння.
13. Видалення ниток корду з роликів слід виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна розміщуватись у нижньому положенні.
14. Роботи всередині сушильної камери просочувально-сушильного агрегату повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства з обов'язковою присутністю спостерігача за працівником у камері. Спостерігач зобов'язаний перебувати біля дверей камери. Камера при цьому повинна бути охолоджена до температури, що не перевищує 45 град.С, і передбачено блокування від випадкового її пуску при перебуванні в ній працівника.
15. При займанні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату слід зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і привести в дію систему пожежогасіння.
16. Агрегати для просочення і термооброблення тканин повинні мати світлову сигналізацію, що спрацьовує при підвищенні в сушильній камері температури вище заданої.
V. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання виробництва азбестових технічних виробів
1. Вимоги безпеки до технологічних процесів
1. Усі технологічні процеси виробництва азбестових технічних виробів повинні здійснюватися згідно з технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.
2. При виготовленні азбестових технічних виробів дозволяється використання бензину, який містить не більше 1% бензолу.
3. Інгредієнти необхідно транспортувати зі складу до робочих місць закритими транспортними системами або в закритій тарі.
4. Зважування сипких матеріалів повинне бути механізоване і автоматизоване.
5. Операції зі змішування і подрібнення сухих компонентів для азбестоформованих деталей необхідно виконувати у закритому обладнанні, забезпеченому витяжною вентиляцією.
6. Процес приготування формувальних мас без розчинника повинен здійснюватись в автоматичному режимі, починаючи з дозування інгредієнтів і завершуючи вивантаженням маси. Дозволяється розважування каучуку проводити вручну.
7. Подавання формувальних сумішей до обладнання для виготовлення заготовок (брикетів) повинно здійснюватись закритими транспортерами, пневмотранспортом або механізованим способом в закритих контейнерах.
8. Дозувальні пристрої брикетувальних агрегатів і пресів для холодного формування повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
9. Для зниження виробничих шкідливих викидів в повітря робочої зони, а також ліквідації трудомістких операцій розкладки маси на масорозкладниках та її сушіння у вакуумсушилках в усіх заново спроектованих та реконструйованих виробництвах фрикційних виробів для приготування формувальних мас на розчинниках необхідно передбачати встановлення вакуумзмішувачів закритого типу.
10. Подавання формувальної подрібненої маси від подрібнювачів (дезінтеграторів) до обладнання для виготовлення брикетів повинно здійснюватись механізованим способом.
11. Для охолодження гарячих виробів після вулканізації та термообробки робочі приміщення повинні бути обладнані пристроями (витяжні шафи, парасолі) для видалення тепла та газів, що виділяються.
12. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів повинні мати закриті зони обробки, високоефективні місцеві відсмоктувачі, аерозольні розпилювачі води.
13. Видалення пилу після механічної обробки з гальмівних і фрикційних виробів слід здійснювати шляхом змивання або інтенсивною аспірацією. Не дозволяється видалення пилу ручним способом або обдуванням з використанням стисненого повітря.
14. Готові азбестові технічні вироби повинні проходити технічний контроль на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами. Перед відправкою вироби вміщуються у пилонепроникну упаковку.
2. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць
1. Не дозволяється розміщення робочих місць у внутрішньоцехових проїздах та лініях пересування вантажів, які переносяться вантажопідіймальними кранами.
2. Робоче місце повинно бути забезпечено необхідним інвентарем та тарою для матеріалів, заготовок та оброблених виробів (стелажі, столи, ящики).
3. Робочі місця не повинні бути захаращені різними матеріалами заготовками, готовими виробами чи відходами виробництва. Виробничі відходи повинні збиратися у відповідну тару, встановлену в спеціально відведених місцях.
4. Робочі місця повинні триматись в чистоті протягом всієї зміни. Кожен працівник повинен проводити ретельне прибирання свого робочого місця.
5. Розлиті продукти повинні негайно прибиратися. Розлиті горючі рідини повинні бути засипаними піском або поглинаючим розчин матеріалом, який після цього прибирають з цеху в спеціально відведені місця.
6. Для використання обтирального матеріалу необхідно передбачити металеві ящики з кришками, які повинні своєчасно звільнятися.
7. Запас сировини та напівфабрикатів на робочих місцях повинен відповідати нормативам, вказаним у технологічних регламентах з виробництва азбестових технічних виробів, але не повинен перевищувати добову потребу.
8. Прибирання підлоги у виробничих приміщеннях виконується в міру потреби, але не менше одного разу за зміну мокрим, вологим або іншим способом, який виключає пиловиділення. Застосовувати легкозаймисті та шкідливі розчинники для миття підлоги та обтирання обладнання не дозволяється.
3. Вимоги безпеки до огородження обладнання
1. Захисні огородження мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
Перехідні містки, драбини, площадки повинні бути огороджені перилами висотою не менше 1 м з планкою посередині висоти перил. Площадки крім того повинні мати суцільну обшивку по низу висотою не менше як 0,14 м.
2. При розміщенні обладнання, що обслуговується, на висоті більше 1,8 м для доступу до нього повинні бути встановлені стаціонарні драбини та площадки з перилами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
3. За наявності ряду апаратів, які обслуговують із загальних площадок, дозволяється мати одну маршову драбину, обмежуючись з іншої сторони площадок установленням драбин.
4. Кількість відкритих маршових драбин, що обслуговують площадки внутрішньоцехових галерей та антресолі площею більше 400 кв.м, повинна бути не менше двох; при цьому відстань до будь-якого місця, на якому можуть перебувати люди, до евакуаційного виходу повинна відповідати ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88.
5. Усі частини машин, апаратів та станків, що обертаються, повинні бути огороджені.
6. Захисні пристрої до пасових передач повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
Улаштування плоскопасових передач у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється.
7. Для захисту працівників від часток, що відлітають при механічній обробці виробів або від крапель агресивних рідин на обладнанні (чи біля нього), повинні встановлюватися захисні екрани.
8. Контрвантажі, які розміщуються на зовнішньому боці обладнання, повинні бути закритими міцним огородженням або опущені в отвори в підлозі, так, щоб їхній рух відбувався нижче поверхні підлоги.
9. Робота на обладнанні зі знятим або несправним огородженням не дозволяється.
4. Вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку
1. Вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку викладені в розділі II цих Правил.
5. Вимоги до безпечної експлуатації технологічного обладнання
Вимоги до безпечної експлуатації основного технологічного обладнання, що використовується при виробництві азбестових технічних виробів: вальців, гумозмішувачів, каландрів і пресів гідравлічних, викладені в розділі III цих Правил.
1. Дробильні машини
а) Ротори дробильних машин повинні бути ретельно збалансовані.
б) Завантаження азбесту та формувальної маси в дробильні машини повинно проводитись механізовано.
в) Завантаження дробильних машин матеріалом повинно розпочинатися тільки при досягненні ротором номінальної кутової швидкості.
г) Для запобігання вилітанню шматків матеріалу при дробленні дробильні машини повинні бути оснащені захисними екранами.
ґ) На роторах дезінтеграторів та дробарок, призначених для розпушування формувальної маси на розчинниках подрібнення твердих смол, повинні бути встановлені заземлені струмознімачі або нейтралізатори зарядів статичної електрики.
д) При завантаженні дробильних машин необхідно слідкувати, щоб не потрапили сторонні, особливо металеві, предмети. При виникненні стуку всередині машини остання повинна негайно бути зупинена.
е) Для запобігання загорянню при розпушуванні азбомаси, виготовленої на розчиннику, вміст розчинника в азбомасі після сушіння не повинен перевищувати величини, установленої технологічним регламентом.
є) Проштовхувати матеріал руками через воронки і люки, відбирати проби матеріалу, проводити чищення роторів та інших рухомих частин необхідно при зупиненій машині.
ж) Аварійний зупинник пристроїв для механізованого завантаження матеріалів повинен передувати аварійному зупиннику дробильних машин.
2. Дозувальні пристрої
а) Розважування сипких матеріалів повинно бути механізовано чи автоматизовано.
б) Дозатори, живильні та витратні бункери для пилових матеріалів повинні бути обладнані пристроями, що запобігають запиленню робочої зони (кожухи, брезентові рукави, аспірація).
в) Витратні бункери для сірки та інших сипких інгредієнтів, які мають діелектричні властивості і можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, повинні бути виконані з елементами, які запобігають накопиченню статичної електрики.
г) Чищення, наладка, регулювання та ремонт дозувальних пристроїв під час роботи не дозволяється.
3. Машини для різання каучуків
а) Конструкції всіх машин для різання каучуків повинні передбачати наскрізне різання кіпи, що виключає необхідність ручного дорізання.
б) На машинах для різання каучуків повинно бути передбачене огородження для ріжучих пристроїв або вимикання, при якому рух ріжучого елемента здійснюється при постійній зайнятості обох рук.
в) Огородження повинно бути зблокованим з пусковим механізмом.
г) Машини для різання талькованих каучуків повинні мати місцеві відсмоктувачі.
ґ) Пристрій для розкочування рулонів синтетичного каучуку повинен мати запірний пристрій, що виключає падіння штанги з рулоном каучуку.
д) Подавання кіп каучуку на стіл машини для нарізання повинно бути механізовано.
4. Печі вулканізаційні
а) Конструкції печей повинні задовольняти вимоги максимальної автоматизації та механізації технологічного процесу.
б) Механізми керування та обслуговування печей необхідно розміщувати в місцях найменшого впливу температури та шкідливих виділень, що виникають при термообробці.
в) Печі з електропаровим та аеродинамічним нагрівом мають бути обладнані пристроями для аварійного відключення нагріву при підвищенні температури в робочій камері вище допустимої.
г) Зовнішні нагріті поверхні елементів печі повинні мати теплову ізоляцію з температурою поверхні не більше 45 град.С.
ґ) У місцях завантаження виробів в печі та вивантаження їх з печі повинні передбачатися місцеві відсмоктувачі для видалення газопароутворень.
д) Підвідні та відвідні канали та повітроводи, а також підлоги та стіни робочої камери печі повинні систематично очищатися згідно з графіком.
е) Не дозволяється під час роботи залишати піч без нагляду, порушувати температурний режим та час термообробки.
є) До печей, що працюють на газовому паливі, має бути підведена пара для їх продувки перед розпалюванням.
ж) Полиці (люльки) конвеєрних печей, на які укладаються вироби, не повинні мати перекосів.
з) При роботі на конвеєрних печах складати й знімати вироби з полиць (люльок) треба тільки в момент розміщення їх в передбачених для цих цілей місцях.
и) Не дозволяється під час руху конвеєра відкривати двері печі, поправляти положення виробів в момент підходу їх до робочої камери.
і) Форсунки для спалювання рідкого та газоподібного палива, а також комунікації, по яких воно подається, повинні виключати можливість пропускання палива.
ї) До форсунок повинен бути забезпечений доступ для їх обслуговування та ремонту.
й) Порядок експлуатації форсунок має виключати можливість їх закупорки.
к) Електрообладнання електричних печей повинно відповідати НПАОП 40.1-1.01-97 та експлуатуватися відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98.
л) Усі струмонесучі частини електропечей повинні бути ізольовані (за винятком нагрівальних елементів) та огороджені. Металеві не струмонесучі частини мають бути заземлені не менше ніж в двох-трьох місцях.
м) Електричні печі як безперервної, так і періодичної дії повинні мати блокування для автоматичного відключення напруги з нагрівальних елементів при відкриванні дверей.
н) Піч повинна бути обладнана пристроєм, що виключає можливість самочинного опускання заслінки (дверей) в процесі завантаження та виймання виробів з печі.
о) Печі аеродинамічного нагріву повинні бути споряджені місцевими вентиляційними відсмоктувачами для створення розрідження, що виключає викид газу в виробничі приміщення, і засобами пожежогасіння.
5. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів
а) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности".
б) Установлення шліфувальних кругів на верстат повинно проводитись спеціально навченим працівником або наладчиком.
в) Перед встановленням на верстат інструмент має бути пильно оглянутим. Не дозволяється працювати на кругах, які мають тріщини, вибоїни та глибокі подряпини.
г) Правка кругів повинна проводитись спеціальними правлячими іструментами (алмазними олівцями, металевими роликами, металокерамічними дисками). Правка кругів інструментами, не призначеними для цієї мети, не дозволяється. На верстатах та приладах, призначених для обточування абразивних кругів, повинні бути встановлені захисні пристрої, які захищають працівника від відлітаючих частинок абразивного круга та правлячого інструменту.
ґ) Працювати на засаленому крузі для запобігання його розриву від перегрівання не дозволяється.
д) Напрямок обертання шліфувальних кругів повинен відповідати напрямку, вказаному на захисному кожусі.
е) Не дозволяється обробка на верстатах гарячих виробів.
є) В усіх випадках, де це є технічно можливим, подача виробів на шліфувальний круг повинна бути механізованою.
ж) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно користуватись захисними окулярами або екранами.
з) Для запобігання загорянню пилу, що виникає при обробці виробів, пил треба своєчасно прибирати з пилозбірника верстата.
и) Під час роботи необхідно оберігати шліфувальний круг від ударів та поштовхів, подавати круг на деталь або деталь на круг треба повільно, без ривків та різкого натискання.
і) Не дозволяється поправляти або виймати на ходу верстата застряглі вироби, обробляти на верстаті сторонні предмети та вироби.
ї) Шліфувальні верстати, а також різальні верстати повинні бути обладнані спеціальними пристроями, які запобігають вилітанню виробів (щитки, екрани, фіксатори).
й) Подавальний барабан різального верстата повинен відповідати типорозміру оброблюваної деталі.
к) При роботі різальними алмазними кругами необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.023-80 "ССБТ. Процессы обработки алмазным инструментом. Требования безопасности".
л) При встановленні на верстат алмазного круга він має бути оглянутим візуально. При наявності тріщин на поверхні алмазного круга чи його розшаруванні експлуатація круга не дозволяється.
м) Перед початком роботи на різальному верстаті алмазний круг повинен пройти обертання на холостому ходу на робочій швидкості протягом 2 хвилин.
н) Різальні круги при обертанні не повинні мати дотику з подавальним барабаном.
о) Закладання брикетів у подавальний барабан різального верстата повинно проводитись без перекосів, в момент, коли торцеві упори розміщені знизу.
п) У разі зміщення брикету на барабані верстат повинен бути зупинений.
р) При роботі на свердлувальному агрегаті під час повороту планшайби стола не дозволяється вставляти вироби в пневматичний затискач, виймати вироби з нього та притримувати його рукою.
с) При закладанні виробів у свердлувальний агрегат пальці рук не повинні торкатися пневматичного затискача.
т) Якщо виріб не входить вільно в пневматичний затискач свердлувального агрегату, необхідно відкласти його в бік та пропустити затискач без виробу до наступного циклу.
у) Не дозволяється здувати висвердловку, нахилятися близько до шпинделів та ріжучих інструментів верстата.
6. Верстати для нарізання прокладних матеріалів
а) Гільйотинні ножиці повинні бути обладнані запобіжними пристроями, що виключають можливість потрапляння пальців рук працівника під ножі.
б) Для укладання листів, що розрізаються, на гільйотинних ножицях повинні бути передбачені столи, рольганги, установлені на рівні нерухомого ножа.
в) Педаль ножиць повинна відповідати вимогам підпункту "г" пункту 7 глави 5 розділу V цих Правил.
г) Для запобігання випадковому вимиканню ножиць після кожного натискання на педаль необхідно знімати з неї ногу.
ґ) Ножі дискових ножиць повинні мати огородження, зблоковане з пуском ножиць в роботу.
д) Для негайної зупинки дискових ножиць повинен бути передбачений аварійний зупинник.
е) Експлуатація ножиць не дозволяється за наявності одного з перерахованих дефектів ножів: вм'ятість, вищерблення металу, тріщини в будь-якій частині ножа, затуплення ріжучої кромки.
є) При роботі на верстатах для нарізання не дозволяється: підправляти матеріал, що розрізається, під час руху ножа, проводити різання матеріалу, який не відповідає товщині настроювання верстата.
7. Преси механічні
а) Механічні преси повинні бути обладнані гальмівним пристроєм, який забезпечує надійне утримання повзуна у верхньому положенні.
б) Преси повинні забезпечуватися запобіжниками, які запобігають виходу з ладу преса при перевантаженні.
в) Кнопки (важелі) керування пресом (ходом повзуна) повинні розміщуватися на висоті 700 - 1200 мм від рівня підлоги. Кнопки "Пуск" системи включення преса із зайнятістю обох рук (дворучне управління) повинні розміщуватися на відстані не менше 300, але не більше 600 мм одна від другої.
г) Опорна поверхня педалі преса повинна бути прямою, неслизькою і на відстані 110-130 мм від нього та мати упор для носка взуття. Педаль повинна бути захищена міцним кожухом, відкритим тільки з фронту обслуговування, що виключає можливість випадкового її вмикання. Верхній край кожуха повинен бути закругленим з метою виключення можливості поранення ноги при введенні її на педаль. Зусилля на педаль для вмикання преса повинно бути в межах 2,5-3,5 кг/с. Опорна поверхня пускової педалі повинна бути встановлена на висоті 80-100 мм від рівня підлоги, вмикання преса на робочий хід повинно відбуватися після притискання педалі відповідно на 45-70 мм.
ґ) Для виключення можливості травмування рук в небезпечній зоні преси повинні бути обладнані захисними пристроями (нерухома огорожа). Кнопки дворучного управління повинні бути зблоковані між собою так, щоб вмикання преса могло відбуватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки і щоб виключалась можливість вмикання преса при заклиненні одної з них.
д) Захисні пристрої повинні виключати можливість попадання рук під повзун, що опускається, не заважати роботі та візуальному контролю робочого простору і виключати випадки травмування під час роботи.
Захисні пристрої повинні враховувати особливості конкретного преса та умови роботи на ньому.
е) Вузол регулювання меж штампового простору преса не повинен допускати самочинних змін заданої відстані між столом і повзуном.
є) Засоби безпеки, передбачувані конструкцією штампа, повинні визначатися залежно від умов та характеру виробництва, габаритних розмірів матеріалу, заготовок та призначення самого штампа.
ж) Кріплення штампів на пресах повинно бути надійним.
з) Штампи з висувними матрицями повинні мати надійні упори, що виключають надмірне їх висування та падіння.
и) Видалення застряглих у штампі деталей та відходів необхідно здійснювати тільки за допомогою відповідного інструменту при увімкненому пресі і повній зупинці маховика.
і) При вирубці деталей з довгих смуг матеріалу необхідно користуватися технологічними підставками та автоподачами для смуг.
ї) Механізми автоматичних подач та інші засоби механізації на пресах, якщо їх дія може бути небезпечною для працівників, повинні бути укриті відповідними огородженнями.
й) Робота преса в автоматичному режимі повинна здійснюватися за наявності необхідних засобів захисту рук від травмування, автоматичної або механізованої подачі заготовки у вигляді смуг або стрічки та автоматичного видалення відходів і готових деталей.
к) Під час роботи на пресі не дозволяється:
укладати, поправляти або пересувати заготовку, знімати готову деталь під час ходу повзуна;
проводити будь-які виправлення біля преса або штампа;
тримати ногу на педалі увімкнення при укладанні заготовки і зніманні деталі із штампа.
6. Вимоги до санітарного контролю за вмістом азбестомісткого пилу в повітрі робочої зони
1. Системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря в комплексі з технологічними заходами зі зменшення шкідливих виробничих викидів, з об'ємно-планувальними рішеннями будинків і приміщень повинні забезпечувати метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", СП 5809-91 Санітарні правила при роботі з азбестом, затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 31.07.91, та ДСН 3.3.6.042-99.
2. Необхідні параметри температури, швидкості руху, відносної вологості повітря робочих зон виробничих приміщень повинні забезпечуватись:
подаванням зовнішнього повітря системами припливної вентиляції - у літній час;
подаванням підігрітого зовнішнього або очищеного до санітарних норм зволоженого та іонізованого повітря системами припливної вентиляції, використанням водяного опалення - в зимовий і перехідні періоди року.
3. За неможливості повного укриття пилоутворюючого виробничого обладнання повинна бути створена система аспірації, що перешкоджає розповсюдженню пилу. Потужність аспіраційних установок слід розраховувати на одночасну роботу всіх під'єднаних до них місцевих відсмоктувачів.
4. Усі вентиляційні установки, що вже експлуатуються, так і впроваджувані в експлуатацію після реконструкції або капітального ремонту, повинні пройти випробування з метою визначення їхньої ефективності. За результатами випробувань і налагодження на кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт.
5. Порядок випробування, регулювання і налагодження вентиляційних установок повинен відповідати вимогам ДСТУ 3191-95 "Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки".
6. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу для зручності очищення повинні мати гладку поверхню.
7. Вимоги до засобів індивідуального захисту
1. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та НПАОП 25.1-3.01-07.
2. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту виносити за межі підприємства не дозволяється. Їх необхідно зберігати в гардеробних, респіраторних і інших спеціальних приміщеннях, обладнаних відповідно до діючих санітарних норм.
3. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, а також працівники, що працюють на дільницях, де можливе виділення пилу, повинні щоденно після зміни проводити знепилення спецодягу за допомогою пристроїв, що обладнані пиловловлювачами.
4. У міру забруднення або зношення спецодяг повинен піддаватися хімічному чищенню, пранню або ремонту за рахунок підприємства.
5. Не дозволяється обробка і прання забрудненого спецодягу вдома самими працівниками, а також використання для цих цілей вибухопожежонебезпечних речовин.
6. Знепилення спецодягу працівників з технічним азбестом повинно проводитись до його транспортування до місць прання і ремонту за допомогою пристроїв з пиловловлювачами.
7. Транспортування спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинно здійснюватись в щільно зав'язаних поліетиленових мішках з попереджувальним написом "Забруднений азбестомістким пилом спецодяг".
8. Працівники, що зайняті укладанням, транспортуванням і пранням (чищенням) спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинні пройти спеціальний інструктаж про заходи безпеки при роботі з азбестом і бути забезпечені спецодягом і респіраторами.
9. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені граничнодопустимі концентрації, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" з пояснювальним написом "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".
10. Використання респіраторів є тимчасовим заходом і не повинно заміняти розроблення і здійснення технічних рішень із забезпечення запилення повітря на робочих місцях до рівня, що нижче за ГДК.
11. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.
12. При навчанні та інструктажі з охорони праці працівників необхідно зазначати, що на робочих місцях, де концентрація завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, носіння респіраторів є обов'язковим.
13. Респіраторна повинна бути обладнана установками для очищення фільтрів від пилу і контролю їх опору, пристосуванням для миття, сушіння і дезінфекції напівмасок, догляду за обтюраторами.
14. Перед кожною видачею, але не рідше одного разу на тиждень, повинні проводитися перевірка і очищення респіраторів багаторазового використання.
15. У кожному пожежо- і вибухонебезпечному цеху повинен бути аварійний запас протигазів або саморятівників відповідних марок в кількості, необхідній для рятування людей з урахуванням найбільш чисельної зміни працівників.
16. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99); Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99); ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
17. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
18. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені індивідуальними захисними пристосуваннями (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.
19. Допуск працівників до виконання робіт без необхідного за умовами виробництва спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і захисних пристосувань не дозволяється.
VI. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання для отримання технічного вуглецю
1. При розробці нових технологічних процесів для отримання технічного вуглецю, крім приладів візуального контролю, необхідно передбачати автоматичний запис таких параметрів процесу, як витрати сировини за різновидами первинних матеріалів, граничні регулятори витрат сировини, які не дають змогу форсувати режими понад розрахункові норми.
2. Обдування повітрям ізоляторів електрофільтрів дозволяється застосовувати при дотриманні рівномірного розподілу за ізоляторними коробками підігрітого до 90 град.С повітря (100-110 куб.м/г на одну коробку). За неможливості забезпечити склад кисню після електрофільтра у межах до 2% обдування ізоляторів електрофільтрів слід проводити очищеним відхідним газом виробництва технічного вуглецю або іншими інертними газами.
3. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений автоматичний контроль вуглецевогазової суміші на присутність кисню на виході з фільтра. При відсутності автоматичних приладів на вміст кисню дозволяється контроль у ручному режимі за графіками, які встановлюються технологічним регламентом виробництва.
4. В електрофільтрах повинен бути встановлений систематичний контроль за тиском. Розрідження в електрофільтрах не дозволяється.
5. Розігрівання технологічної сировини в залізничній цистерні для зливання дозволяється проводити попередньо підігрітою сировиною шляхом циркуляції або за допомогою заглиблених трубчатих нагрівачів.
6. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений систематичний контроль повітряного середовища на наявність оксиду вуглецю.
7. Відділення виробництва та вловлювання технічного вуглецю повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які забезпечать безпечну зупинку виробництва при відключенні води й електроенергії.
8. Допалювання відхідних газів у допалювальних установках повинно проводитись з обов'язковою підсвіткою відхідним газом або рідким паливом.
9. Уміст кисню у відхідних газах, що направляються на допалювання, не повинен перевищувати 2%.
10. Температура в передтопку котла або в топці допалювальної установки повинна забезпечувати повноту згоряння відхідного газу.
11. Топка установок для спалювання відхідних газів виробництва технічного вуглецю повинна бути обладнана вибуховими клапанами.
1. Вимоги безпеки до розташування виробничого обладнання та робочих місць
1. Кришки вертикальних апаратів при встановленні на них засувок, люків, фланців та ін. повинні мати площадку в окружності, перила заввишки 1 м та внизу бортівку з листової сталі заввишки 0,15 м.
2. У кожному цеху повинні бути вивішені схеми розміщення і обов'язки апаратів і трубопроводів, виконані в умовних кольорах. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів позначений стрілками. Номер запірного пристрою та інші позначення на схемі повинні відповідати інструкції з обслуговування агрегатів, що діє на підприємстві.
3. Запірна арматура загального призначення та трубопроводи на вуглецевогазовій або вуглецевоповітряній сумішах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".
4. Засувки і вентилі на трубопроводах необхідно систематично прокручувати і змащувати. Не дозволяється застосовувати будь-які важелі для відкривання або закривання засувок і вентилів.
5. Реактори, холодильники, електрофільтри, циклони, а також інше обладнання залежно від кліматичних умов розташовуються як у приміщенні, так і на відкритих площадках.
При встановленні реакторів, холодильників, електрофільтрів, циклонів, а також іншого обладнання поза приміщеннями на відкритому повітрі повинні передбачатися дії, що забезпечують нормальну та безпечну роботу за будь-яких кліматичних умов, можливих у даній місцевості.
6. Керування виробничими процесами повинно бути переважно централізованим та здійснюватись з ізольованих від виробництва приміщень.
7. Для площадок, на яких при ремонті обладнання складаються деталі та матеріали, повинні вказуватися максимально допустимі навантаження.
8. Лази для внутрішнього огляду та очистки технологічного обладнання повинні мати доступи для обслуговувального персоналу, а бокові лази повинні з'єднуватися з проходами, що мають ширину не менше ніж 0,8 м. Відстань від лазу, що міститься в кришках обладнання, до виступних будівельних конструкцій та трубопроводів, змонтованих під лазами, повинна бути не менше 1,2 м.
9. Обладнання та контрольно-вимірювальні прилади слід розташовувати так, щоб їх частини, що обслуговуються, мали достатнє освітлення, що забезпечує спостереження за перебігом технологічного процесу та станом обладнання, зручний підхід для ревізій та ремонту, достатню площу для ремонту, монтажу та демонтажу обладнання.
10. Для ремонту важкого обладнання необхідно передбачити встановлення тельферів, кігтів, талів відповідної вантажопідйомності, а також застосування самохідних підйомних кранів, візків.
11. Апаратуру, транспортні засоби для технічного вуглецю та трубопроводи необхідно ретельно герметизувати. Кількість фланцевих з'єднань повинна бути мінімальною.
Герметизація обладнання та транспортних засобів у всьому технологічному потоці підлягає перевірці.
Перевірка на герметичність проводиться як під час монтажу (до теплоізоляційних робіт), так і після кожного капітального ремонту.
2. Вимоги безпеки до розташування основного обладнання
1. Відділення виробництва технічного вуглецю
а) Відстань між реакторами, печами повинна бути завширшки не менше 1,75 м, між холодильниками - не менше 1,5 м. Для обслуговування холодильників-випарників необхідно передбачати площадки.
б) Компресори, повітродувки і вентилятори для подачі повітря в печі та реактори повинні встановлюватися в окремих приміщеннях для запобігання надмірному шуму в цеху.
в) Газопроводи від холодильників-випарників або повітряних підігрівачів до апаратів уловлювання можуть розташовуватись на нульовій відмітці у приміщенні, на даху цеху (при цьому необхідно вжити заходів проти зледеніння даху від танення снігу) і на спеціальній естакаді.
Колектори вуглецевогазової суміші, що розташовані на нульовому рівні, повинні бути огороджені.
2. Відділення уловлювання технічного вуглецю
а) Проходи поміж електрофільтрами та між рукавними фільтрами повинні бути завширшки не менше 2,5 м.
Для обслуговування фільтрів та циклонів повинні бути передбачені площадки.
3. Цех обробки та пакування технічного вуглецю
а) Барабани для гранулювання технічного вуглецю сухим та мокрим методом слід установлювати на першому поверсі відділення обробки.
Для нових виробництв, що проектуються, ширина проходу між обладнанням повинна становити не менше 2,5 м. Висота приміщення для сушильно-гранулювальних барабанів повинна становити не менше 7 м.
б) Ваги для зважування і пакування технічного вуглецю та розважувально-пакувальні автомати необхідно встановлювати в окремому опалювальному приміщенні, що поєднане зі складом технічного вуглецю.
в) Мікроподрібнювач для технічного вуглецю, що встановлюється на виробництві, не повинен створювати шуму та вібрації, що перевищує граничні рівні.
г) Трубопроводи пневмотранспорту слід розташовувати з урахуванням зручності обслуговування. Люки для очистки трубопроводів повинні розташовуватись через кожні 5-6 метрів.
4. Вимоги до міцності, хімічної та термічної стійкості обладнання
а) Реактори та печі, де температура може доходити до 1600 град.С, необхідно виробляти з матеріалів потрібної вогнетривкості.
б) Залізобетонні резервуари, канали, камери, резервуари під градирнями повинні бути захищені від дії кислих та слаболужних вод.
в) Дерев'яні деталі градирень слід просочувати креозотом. Градирні повинні збиратися із застосуванням корозійностійких цвяхів.
5. Вимоги до апаратів, що працюють під тиском
а) Усі апарати, що працюють під тиском вище 0,7 атм, повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів.
6. Запобіжні засоби та сигналізація
а) Вогневі апарати для спостереження за технологічним процесом повинні бути забезпечені оглядовими вікнами.
б) Для попередження наслідків хлопків та вибухів апарати, у яких можливі вибухи газових сумішей, повинні мати запобіжні прилади. Кількість приладів та розрахунок запобіжних пристроїв визначаються проектною організацією.
в) Обов'язковим є пристрій захищення для катків грануляційних барабанів.
г) Резервуари для сировини та води необхідно забезпечувати рівнемірами. Для аварійного зливу сировини та палива з постачальних баків необхідно передбачити аварійну ємність об'ємом з розрахунку на один найбільший резервуар цеху.
ґ) Кабіни електроагрегатів на підвищувально-випрямній підстанції повинні мати блокувальні пристрої, що запобігають відчиненню дверей кабін при невимкненій напрузі.
д) Ізоляторні коробки електрофільтрів повинні бути забезпечені механічним блокуванням, що автоматично спрацьовує при відкриванні оглядових люків.
7. Механізація трудомістких робіт
а) На підприємствах технічного вуглецю повинні бути механізовані такі трудомісткі процеси виробництва:
зливання сировини та палива з цистерн та операції з перекачування;
транспортування технічного вуглецю з дільниці пакування до складу технічного вуглецю;
складські операції;
ремонт обладнання, що має важкі вузли та деталі;
усі вантажно-розвантажувальні роботи.
8. Комунікації цеху та вимоги до трубопроводів залежно від їх призначення
а) Трубопроводи, що транспортують пару та гарячу воду, прокладені всередині цехів, а також поміж цехами, експлуатують згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
б) Температура нагрітих поверхонь обладнання, огорож та трубопроводів у місцях можливого дотику працівників не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь (ЕN 563:1994, IDT). За неможливості з технічних причин досягнути вказаної температури, а також для захисту від теплового випромінення нагрітих поверхонь повинні бути передбачені засоби максимального захисту працівників від впливу випромінення чи безпосереднього дотику до нагрітих поверхонь.
9. Контрольно-вимірювальні прилади, виробнича сигналізація та зв'язок
а) Загальні вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку викладені в розділі II цих Правил.
б) Забір повітря для повітряних компресорів, що обслуговують контрольно-вимірювальні прилади підприємства, повинен забезпечувати чистоту його від забруднення газами та пилом виробництва. Повітря для автоматичних приладів повинно бути очищеним від масла та просушеним від вологи. Точка роси осушеного повітря при зберіганні та транспортуванні його під тиском в 6 атм повинна не перевищувати мінус 40 град.С.
в) Усі цехи підприємств з виробництва технічного вуглецю повинні забезпечуватися виробничим зв'язком, а взаємозалежні цехи - виробничою сигналізацією про роботу зв'язаних між собою агрегатів.
г) Контрольно-вимірювальні прилади та електрообладнання для зовнішніх установок повинні бути виготовлені для встановлення на відкритому повітрі.
ґ) Прилади й апаратура контролю та автоматизації повинні розміщуватися переважно в окремих, ізольованих від виробництва приміщеннях або в окремо розташованих будівлях.
д) Для запобігання потраплянню газів та вуглецевого пилу з ізольованої частини в приміщення управління необхідно мати припливно-витяжну вентиляцію з перевагою припливу над витяжкою.
е) При розташуванні приміщень управління в прибудові, що не поєднана з цехом, або в окремо розташованій будівлі санітарний вузол повинен розміщуватися безпосередньо в приміщенні для приладів і апаратів контролю та автоматизації.
3. Електросилові пристрої та електрообладнання
1. Електрообладнання, що застосовується у виробництві технічного вуглецю, повинно відповідати класу виробничих приміщень та групі вибухонебезпечних сумішей газів, пари з повітрям, що можуть з'явитися в приміщенні.
2. У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях електрообладнання та електропроводка повинні бути виготовлені відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Вимоги безпеки до допоміжних приміщень
1. Побутові приміщення та їх розташування
а) Підприємства технічного вуглецю (цехи з виробництва технічного вуглецю) відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати:
гардеробні;
душові та вмивальні;
камери для знепилення спецодягу;
сушарки для робочого одягу;
механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;
приміщення особистої гігієни для жінок;
вбиральні;
кімнати для паління;
приміщення для видачі молока.
б) Зберігати одяг у гардеробних необхідно в закритих шафах. Шафи фарбуються з внутрішнього та зовнішнього боків емалевою фарбою світлих тонів. Розміри шаф для зберігання спецодягу та домашнього одягу повинні відповідати діючим санітарним нормам. Шафи для зберігання спецодягу працівників, які забезпечуються за нормами теплим спецодягом, повинні мати такі розміри: ширина - 450 мм, глибина - 500 мм.
в) Відстань від робочих місць до найближчої вбиральні в основних виробничих цехах не повинна перевищувати 75 м.
г) Стелі в душових повинні бути пофарбовані в світлі тони вологостійкою фарбою, а стелі інших побутових приміщень - незмиваними фарбами.
ґ) Пункти харчування повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Приміщення для приймання їжі потрібно облаштувати за межами виробничих цехів. Роздаточні молока розміщуються в пунктах харчування, які обладнані холодильними установками.
д) Усі побутові приміщення, перераховані в підпункті "а" цього пункту, необхідно обладнати припливною та витяжною вентиляцією.
Кратність обміну повітря та внутрішня розрахункова температура повинні відповідати діючим санітарним нормам.
5. Тримання робочих приміщень і території підприємства
1. Виробничі і допоміжні приміщення виробництва технічного вуглецю повинні триматися відповідно до ДСН 3.36.042-99.
2. Робочі місця повинні триматися в чистоті та порядку протягом всієї зміни, при здаванні та прийманні зміни в журналах необхідно відмічати стан робочих місць.
3. Прибирання пилу із стін та стелі, обладнання, повітроводів вентиляції у відділеннях обробки та складування технічного вуглецю проводиться за допомогою пневматичного пристрою. Прибирання підлоги вологе. Дозволяється сухе прибирання підлоги для заводів пічного, лампового, форсункового та антраценового технічного вуглецю.
Для стаціонарних пневматичних пристроїв необхідно передбачити спеціальні площадки.
Кількість кранів для приєднання пилозбиральних гнучких шлангів у кожному окремому випадку встановлюється з урахуванням місцевих умов виробництва.
4. Прибирання території повинно проводитися комплектом пристроїв для поливання та підмітання.
5. Покриття підлоги та каналів повинні бути в повній справності. У міру зношення покриття його слід лагодити і замінювати новим.
6. Сміття та технічний вуглець після прибирання виробничих приміщень необхідно вивозити за територію заводу чи спалювати в спеціальних установках.
7. У кожному робочому приміщенні має розміщуватись термометр для спостережень за температурою повітря в робочій зоні.
8. Забруднене ганчір'я після обтирання машин, верстатів, апаратів необхідно складати в закриті металеві ящики, які слід своєчасно вичищати.
Місце встановлення ящиків, терміни прибирання та місця вивезення забрудненого обтирального матеріалу повинні бути обумовлені з місцевою пожежною охороною та відповідати графіку, затвердженому керівником підприємства і територіальним органом санепідслужби.
9. Утримання території, робочих приміщень та протипожежного обладнання повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-04 та ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".
10. Розриті під час ремонту траншеї, канали та котловани необхідно закривати або встановлювати через них міцні переходи та огорожі, а також повинні бути вивішені знаки, які попереджають про проведення ремонту. У нічний час такі місця необхідно освітлювати.
6. Ремонт і очищення обладнання, організація загальноцехового ремонту
1. Ремонт і очищення обладнання необхідно проводити з дотриманням норм безпеки, передбачених діючими інструкціями з охорони праці.
2. Внутрішній огляд, очищення та ремонт ємностей для сировини, печей, холодильників, фільтрів, бункерів технічного вуглецю, колодязів каналізації повинні проводитися відповідно до вимог нормативно-технічної документації.
3. Ремонт, прибирання та очищення обладнання, апаратів та механізмів на ходу не дозволяються. Змащення на ходу дозволяється за наявності пристосувань, що роблять змащення безпечним.
4. При технічному обслуговуванні і ремонті обладнання, що має гідравлічні і пневматичні приводи, необхідно:
вимкнути мережі керування (електричні, пневматичні і гідравлічні);
вимкнути насоси гідроприводу або систему подавання стисненого повітря;
закрити запірні пристрої на гідро-, пневмосистемах і скинути тиск з вимкненої частини системи.
Розбирання гідроакумуляторів, мультиплікаторів і інших апаратів, що працюють під тиском, слід виконувати тільки при повній відсутності тиску масла і газу в них.
5. На пускових пристроях і розподільних електричних щитах на час виконання ремонтних робіт вивішується плакат "Не вмикати - працюють люди!".
6. Ремонтні роботи, що проводяться на висоті, необхідно виконувати з обслуговувальних площадок або надійних риштувань з огорожею відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.
7. Подавання інструменту на місця проведення ремонтних робіт, що розміщуються на висоті, необхідно здійснювати в спеціальних сумках або ящиках.
8. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого полум'я повинні проводитися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
VII. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи
1. Працівники, які приймаються на роботу, проходять в обов'язковому порядку медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.
2. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
3. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
| Начальник управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки | В.М.Морозов |
