• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо

Державний департамент ветеринарної медицини , Міністерство аграрної політики України  | Наказ, Перелік, Правила від 13.08.2002 № 44
Реквізити
  • Видавник: Державний департамент ветеринарної медицини , Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 13.08.2002
  • Номер: 44
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державний департамент ветеринарної медицини , Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Перелік, Правила
  • Дата: 13.08.2002
  • Номер: 44
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Н А К А З
N 44 від 13.08.2002


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 серпня 2002 р.
за N 719/7007
Про затвердження Правил транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету ветеринарної медицини N 324 від 10.08.2010 )
На виконання Закону України "Про ветеринарну медицину", постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо (далі - Правила), що додаються.
2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила зберігання ветеринарного, зоотехнічного та лабораторного майна на складах, базах та в аптеках системи "Зооветпостач", які затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 19 липня 1968 року.
3. Управлінню організації ветеринарної справи та профілактики незаразних хвороб тварин Державного департаменту ветеринарної медицини (Маковський М.І.):
- у встановленому порядку подати зазначені Правила на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
- довести Правила до відома управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, управлінь державної ветеринарної медицини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
- забезпечити публікацію Правил у засобах масової інформації.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.
В.о. голови Державного
департаменту ветеринарної
медицини


В.М.Горжеєв
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини
13.08.2002 N 44
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 серпня 2002 р.
за N 719/7007
Правила транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 23 липня 2001 року N 37 "Про затвердження Правил реалізації ветеринарних медикаментів і препаратів", зареєстрованого Міністерством юстиції України 5 вересня 2001 року за N 786/5977.
1.2. Правила визначають умови транспортування та зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини (далі - ветеринарних товарів) у ветеринарних аптеках, їх структурних підрозділах, на базах, складах тощо.
1.3. Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють транспортування та зберігання ветеринарних товарів.
2. Експлуатаційні вимоги до впорядкування приміщень, призначених для зберігання ветеринарних товарів
2.1. Приміщення для зберігання ветеринарних товарів за розмірами, обладнанням (упорядкуванням) мають відповідати вимогам діючої нормативно-технічної документації (будівельним нормам тощо). Усі складські приміщення мають бути з міцними дверима із запорами, ґратчастими вікнами. Після закінчення роботи двері складських приміщень опечатуються (пломбуються) завідувачем складу або вповноваженою особою у присутності служби охорони з відміткою у спеціальному журналі. При відкриванні складу зазначені особи зобов'язані перевіряти цілість дверей, вікон, збереження печаток (пломб), про що робиться відмітка в спеціальному журналі.
2.2. Упорядкування, обладнання та експлуатація приміщень, призначених для зберігання ветеринарних товарів, мають забезпечувати збереження якості протягом терміну придатності.
2.3. Спостереження за температурою та вологістю в приміщеннях здійснюють не менше одного разу на добу. Отримані дані заносять у журнал або картку обліку температури та відносної вологості.
2.4. У разі потреби в приміщеннях, які призначені для зберігання ветеринарних товарів, установлюють центральне опалення. Забороняється опалення цих приміщень здійснювати електронагрівними приладами з відкритою електроспіраллю або газовими приладами з відкритим полум'ям.
2.5. Приміщення, призначені для зберігання ветеринарних товарів, забезпечують необхідною кількістю стелажів, шаф, піддонів, підтоварників тощо. Стелажі встановлюють на відстані 0,6-0,7 м від зовнішніх стін, не менше 0,5 м від стелі та не менше ніж 0,25 м від підлоги. Стелажі відносно вікон розміщують так, щоб проходи були освітлені. Проходи, якими переносять майно, мають бути завширшки не менше ніж 1,25 м, а між стелажами, настилами, штабелями та стінками складу - не менше 0,75 м (для забезпечення вільного доступу до товару).
2.6. Приміщення для зберігання ветеринарних товарів прибирають вологим способом не рідше одного разу на день із застосуванням відповідних мийних засобів.
3. Загальні вимоги до організації зберігання ветеринарних товарів
3.1. Ветеринарні товари зберігають з найбільш повним використанням площ та максимальним забезпеченням фармацевтичного порядку, створюють відповідні умови праці для працівників, ураховуються можливість застосування засобів механізації.
3.2. Ветеринарні товари розміщують на стелажах, у шафах, а при потребі - на підлозі, попередньо підклавши піддон, підтоварник, спеціальну плиту тощо. При складуванні бочок у яруси між ними прокладають дошки.
3.3. Забороняється розміщувати поруч або в алфавітному порядку ветеринарні препарати, співзвучні за назвою.
3.4. Засоби ветеринарної медицини зберігають окремо за групами:
вироби гумові;
вироби з пластмас;
перев'язувальні засоби та допоміжні матеріали;
вироби медичної техніки.
3.5. Вогненебезпечні та легкозаймисті речовини зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях відповідно до встановлених правил.
3.6. У процесі зберігання, не рідше одного разу на місяць, проводять суцільний візуальний контроль стану тари, зовнішнього вигляду ветеринарного товару. При пошкодженні тари негайно усувають дефекти або вміст перекладають в іншу тару. У разі зміни зовнішнього вигляду ветеринарних товарів проводять контроль їх якості згідно з вимогами нормативних документів та Державної фармакопеї, визначають їх придатність до застосування.
3.7. У приміщеннях, які призначені для зберігання ветеринарних товарів, та на території систематично проводять заходи боротьби з гризунами, комахами та іншими шкідниками.
4. Вимоги до зберігання різних груп ветеринарних товарів (крім імунобіологічних засобів)
4.1. Усі ветеринарні препарати (крім імунобіологічних засобів) в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей, дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища розподіляються на такі:
які вимагають захисту від світла;
які вимагають захисту від дії вологи;
які вимагають захисту від випаровування;
які вимагають захисту від дії підвищеної температури;
які вимагають захисту від пониженої температури;
які вимагають захисту від дії газів, що містяться у
навколишньому середовищі;
пахучі, барвні;
лікарська рослинна сировина;
їдкі речовини;
гумові вироби;
інструменти хірургічні;
перев'язувальні матеріали;
спеціальні вироби для ветеринарного обладнання;
дезінфекційні, дератизаційні засоби;
вогненебезпечні (легкозаймисті) та вибухонебезпечні.
4.2. Списки препаратів перелічених груп наведені в додатках (1 - 11) до цих Правил.
Списки є орієнтовні і включають ветеринарні товари, які найчастіше застосовуються у ветеринарній практиці.
Ветеринарні товари, що не ввійшли до цих переліків, мають зберігатися з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей згідно з вимогами актів нормативно-технічного характеру або Державної фармакопеї.
Деякі ветеринарні товари вимагають поєднання умов зберігання, що потрібно враховувати при зберіганні кожного препарату.
4.3. Зберігання готових лікарських форм
4.3.1. Готові лікарські форми зберігають відповідно до вимог актів нормативно-технічного характеру, Державної фармакопеї та цих Правил з урахуванням властивостей інгредієнтів, що входять до їх складу.
Готові лікарські форми зберігають в оригінальному упакуванні, етикеткою назовні. На стелажах, полицях, шафах кріплять стелажну картку, на якій вказують назву, серію, термін придатності, кількість. Картка призначається для здійснення контролю за своєчасною реалізацією і віддруковується на цупкому папері. Крім картки, в кожному відділі ведуть картотеку за термінами придатності.
Препарати, які підлягають переконтролю, зберігають окремо від інших до отримання результатів аналізу.
4.3.2. Таблетки, драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм у заводському упакуванні. Зберігають таблетки та драже в сухому, а при потребі, у захищеному від світла місці.
4.3.3. Щороку таблетки та драже перевіряють на розпад. Маса упаковки не повинна перевищувати 3 кг, щоб уникнути пошкодження нижніх шарів таблеток від ваги верхніх.
4.3.4. Лікарські форми для ін'єкцій зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці в окремій шафі або ізольованому приміщенні з врахуванням особливостей тари (крихкість), якщо немає інших указівок на упакуванні.
4.3.5. Рідкі лікарські форми (сиропи, настоянки) зберігають у герметично закупореній, заповненій доверху тарі в прохолодному, захищеному від світла місці.
При зберіганні настоянок осади, що випадають, відфільтровують і, якщо відфільтрована настоянка після перевірки якості відповідає актам нормативно-технічного характеру або вимогам Державної фармакопеї, її вважають придатною до застосування.
4.3.6. Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано при температурі від 0 град. C до +40 град. C у захищеному від світла місці.
4.3.7. Екстракти зберігають згідно з актами нормативно-технічного характеру або Державної фармакопеї у скляній тарі, з прокладкою та корком, що нагвинчується, у захищеному від світла місці. Рідкі та густі екстракти зберігають при температурі від +12 град. C до +15 град. C. Осади, які випадають у рідких екстрактах, з часом відфільтровують і, якщо екстракти після перевірки відповідають вимогам актів нормативно-технічного характеру або вимогам Державної фармакопеї, їх уважають придатними до застосування.
4.3.8. Мазі, лініменти зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці у щільно запакованій тарі. При потребі умови зберігання комбінують залежно від властивостей інгредієнтів. Препарати, які мають у своєму складі леткі та термолабільні речовини, зберігають при температурі не вище +10 град. C.
4.3.9. Супозиторії зберігають у сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.
4.4. Зберігання ветеринарного товару, який вимагає захисту від світла
4.4.1. До числа ветеринарного товару, який вимагає захисту від світла, належать:
антибіотики;
галенові препарати (настоянки, екстракти, концентрати з
рослинної сировини);
готові лікарські форми;
рослинна лікарська сировина;
органопрепарати;
вітаміни та вітамінні препарати;
корми та кормові добавки;
кортикостероїди;
ефірні масла;
жирні масла;
препарати у формі драже;
солі йодисто- та бромистоводневої кислот, галенозаміщені
сполуки;
нітро- та нітрозосполуки;
нітрати;
нітрити;
аміно- та амідосполуки, фенольні сполуки;
похідні фенотіазину;
органічні розчинники.
Перелік ветеринарного товару, який вимагає захисту від світла, що найчастіше застосовуються у ветеринарній практиці, подано в додатку 1.
4.4.2. Ветеринарний товар, який потребує захисту від дії світла, зберігають у тарі із світлозахисних матеріалів (скляній тарі оранжевого скла, металевій тарі, упакуванні з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів, забарвлених у чорний, коричневий або оранжевий колір), у темному приміщенні або у шафах, зафарбованих ізсередини чорною фарбою та зі щільно підігнаними дверцятами, або щільно збитих ящиках із щільно припасованою кришкою.
Для зберігання особливо чутливих до світла речовин скляну тару обклеюють чорним світлонепроникним папером. Потрібно стежити за зовнішніми ознаками цих речовин, тому що під дією світла їх колір може змінюватись.
4.5. Зберігання ветеринарного товару, який вимагає захисту від дії вологи (гігроскопічний) (додаток 2)
4.5.1. До ветеринарних товарів, які вимагають захисту від дії вологи, належать гігроскопічні речовини та препарати, які характеризуються як:
сильно гігроскопічні;
такі, що зволожуються на повітрі;
сухі екстракти;
рослинна лікарська сировина;
гідролізуючі речовини;
антибіотики;
ферменти;
сухі органопрепарати;
речовини, які характеризуються як такі, що дуже легко
розчиняються у воді;
речовини, уміст вологи яких не повинен перевищувати рівень, установлений актами нормативно-технічного характеру або Державною фармакопеєю.
4.5.2. Ветеринарний товар, який вимагає захисту від дії атмосферних парів води, зберігають у сухому, прохолодному місці в щільно запакованій тарі з герметичною закупоркою, залитою зверху парафіном та виготовленій з матеріалів, що не проникні для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінної пластмасової тари тощо). При закупорці тари з такими речовинами необхідно старанно витирати шийку та корок штанглаза.
4.5.3. Ветеринарний товар, що отриманий в упакуванні з полімерної плівки, зберігають у заводському упакуванні або перекладають у скляну або металеву тару.
4.5.4. Особливої уваги вимагає організація зберігання такого ветеринарного препарату, який при поглинанні вологи перетворює з дрібного аморфного порошку в дрібні зерна, губить свої властивості та стає непридатними для застосування у ветеринарній практиці.
Щоб запобігти псуванню цей ветеринарний товар зберігають у добре закритій тарі (щільно збитих дерев'яних ящиках або бочках, обкладених зсередини поліетиленовою плівкою) або у герметично закритих бляшаних банках або у пачках, запакованих у пергаментний папір (поліетиленову плівку), які вміщують у щільно закупорену тару (картонні коробки, обклеєні з внутрішнього боку полімерною плівкою).
4.6. Зберігання ветеринарного товару, який вимагає захисту від вивітрювання (випаровування)
4.6.1. До числа ветеринарних препаратів, субстанцій, які вимагають захисту від звітрювання, належать:
леткі речовини;
препарати, що мають леткий розчинник (спиртові настоянки,
рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);
розчини та суміші летких речовин (хлористого водню понад 13%, карболової кислоти, етилового спирту різної концентрації тощо);
лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла.
Ветеринарні препарати, медикаменти, субстанції, що найчастіше застосовуються у ветеринарній практиці, наведено в додатку 3;
препарати, які містять кристалізаційну воду, - кристалогідрати (додаток 4);
речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію);
речовини з установленим нормативними документами нижнім рівнем умісту вологи.
4.6.2. Ветеринарні препарати, субстанції, які вимагають захисту від випаровування, зберігають у прохолодному місці, у герметично закупореній тарі з непроникливих для летких речовин матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги). Застосування полімерної тари для пакування та закупорювання допускається згідно з актами нормативно-технічного характеру та Державною фармакопеєю.
4.6.3. Посуд з леткими речовинами закривають корками з коркового дерева, зовні обгортають пергаментним папером, зав'язують та заливають спеціальною замазкою (смолкою).
Замазку (смолку) готують за прописом:
цинку оксиду - 1 частина,
гліцерину - 1 частина,
желатину - 3 частини,
крейди - 1 частина,
клею столярного - 3 частини,
води - 6 частин.
Зберігання летких речовин у тарі з дерев'яними корками не допускається, оскільки при висиханні таких корків неминуча втрата вмісту тари.
4.6.4. Кристалогідрати зберігають у герметично закупореній скляній, металевій або товстостінній тарі, при відносній вологості повітря 50-65%, у прохолодному місці.
4.7. Зберігання ветеринарного товару, який вимагає захисту від дії підвищеної температури
4.7.1. До ветеринарного товару, який вимагає захисту від дії підвищеної температури (додаток 5), належать:
група ветеринарних препаратів, субстанцій, які вимагають захисту від вивітрювання (пункт 4.6. цих Правил);
легкоплавкі речовини;
антибіотики;
органопрепарати;
гормональні препарати;
вітаміни та вітамінні препарати;
препарати, які містять глікозиди;
жири і масла;
мазі на жировій основі та інші речовини (додаток 5).
4.7.2. Ветеринарний товар, який вимагає захисту від дії підвищеної температури, зберігають при кімнатній (від +12 град. C до + 18 град. C) та прохолодній (від +8 град. C до +10 град. C) температурах.
В окремих випадках вимагається більш низька температура зберігання - від +3 град. C до +5 град. C, про що вказують при маркуванні та в настанові по застосуванню препарату.
4.7.3. Антибіотики зберігають у промисловому пакуванні при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вказівки при маркуванні.
4.7.4. Органопрепарати зберігають у захищеному від світла прохолодному місці при температурі від 0 град. C до +15 град. C, якщо відсутні інші вказівки при маркуванні або в настанові по застосуванню.
4.7.5. Реактиви і кислоти (нітратну, бромідну, хлоридну та ін.) зберігають у тарі з оранжевого скла з притертими корками, які зовні обов'язково обгортають пергаментним папером і заливають гіпсом.
4.7.6. Кислоти та реактиви зберігають в опечатаному або опломбованому посуді. На етикетках указують концентрацію кислоти: "Концентрована", "Розведена".
4.8. Зберігання ветеринарного препарату, який вимагає захисту від дії пониженої температури
4.8.1. До числа ветеринарного препарату, який вимагає захисту від дії пониженої температури, належать такий, фізико-хімічний стан якого після замерзання змінюється і при наступному зігріванні до кімнатної температури не відновлюється.
4.8.2. Зберігання 40%-ного розчину формальдегіду (формалін) здійснюють при температурі не нижче +9 град. C. Якщо з'являється осад, розчин витримують при кімнатній температурі, потім обережно зливають та використовують згідно з фактичним умістом формальдегіду.
4.8.3. Льодову кислоту ацетатну зберігають при температурі не нижче +9 град. C. При появі осаду кислоту витримують при кімнатній температурі до розчинення осаду. Якщо осад не розчиняється, рідку частину кислоти зливають та використовують згідно з фактичним умістом оцтової кислоти в препараті.
4.8.4. Жирні масла зберігають при температурі не нижче +10 град. C. При появі осаду їх витримують при кімнатній температурі, зливають та перевіряють за показниками якості на відповідність вимогам актів нормативно-технічного характеру або Державної фармакопеї.
4.9. Зберігання ветеринарних препаратів, субстанцій, які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі
4.9.1. До групи ветеринарних препаратів, субстанцій, які змінюються під впливом газів, що містяться в навколишньому середовищі, належать:
речовини, які реагують з киснем повітря, різні сполуки аліфатичного ряду з ненасиченими міжвуглецевими зв'язками, циклічні з боковими аліфатичними групами, з ненасиченими міжвуглецевими зв'язками, фенольні та поліфенольні, гетерогенні та гетероциклічні сполуки з умістом сірки, ферментні та органопрепарати;
речовини, які реагують з вуглекислим газом повітря, солі лужних металів та слабких органічних кислот; препарати, що містять багатоатомні аміни; окис та перекис магнію, їдкий натр тощо (додаток 6).
4.9.2. Ветеринарні препарати, субстанції, які вимагають захисту від дії газів, зберігають у герметично закупореній тарі з матеріалів, не проникних для газів, заповненій по самі вінця.
4.9.3. Ветеринарні препарати, субстанції, які легко окислюються киснем повітря, зберігають у сухому приміщенні, у скляній тарі з герметичною закупоркою, залитою парафіном.
4.10. Зберігання пахучих та барвних ветеринарних препаратів, субстанцій
4.10.1. До групи пахучих ветеринарних препаратів, субстанцій належать речовини та препарати як леткі, так і практично не леткі, які мають сильний запах (додаток 7).
4.10.2. До групи барвних ветеринарних препаратів належать речовини, їх розчини, суміші, препарати, які залишають забарвлений слід на тарі, засобах закупорки, устаткуванні та інших предметах, що не усувається звичайною санітарною обробкою (бриліантовий зелений, метиленовий синій, індиго-кармін та ін.) (додаток 8).
4.10.3. Пахучі ветеринарні препарати, субстанції зберігають ізольовано, у герметично закритій тарі, не проникній для запаху, окремо за найменуваннями.
4.10.4. Барвні ветеринарні препарати, субстанції зберігають у спеціальній шафі в щільно закупореній тарі, окремо за найменуваннями.
Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування виділяють спеціальні терези, ступку, шпатель та інший інвентар.
4.11. Зберігання лікарської рослинної сировини
4.11.1. Лікарську рослинну сировину зберігають у сухому, добре вентильованому приміщенні, у чистій, сухій, без сторонніх запахів та однорідній для кожної партії сировини тарі: в аптеках - у скляній, металевій тарі або в ящиках з кришками; у складських приміщеннях - у паках, мішках паперових багатошарових або тканинних та в ящиках. Для пакування фасованої лікарської сировини використовують пачки картонні, пакети поліетиленові, паперові, обгортки паперові, контурне чарункове пакування.
Зберігають лікарську рослинну сировину при температурі від +18 град. C до +20 град. C та вологості повітря від 30% до 40%.
4.11.2. У складських приміщеннях сировину зберігають на стелажах, які встановлюють на висоті не менше 15 см від підлоги. Оптимальні умови для штабелювання:
висота штабеля для ягід, насіння, бруньок - не більше 2,5 м;
висота штабеля для листя, квіток, трав - не більше 4 м;
висота штабеля для інших видів сировини - понад 4 м.
Штабель має бути розміщений на віддалі не менше 25 см від стін приміщення, проміжки між штабелями - не менше 80 см.
4.11.3. На кожному штабелі має бути етикетка розміром (20 х 10 см), на якій вказують: назву сировини, назву підприємства-виробника, рік та місяць заготівлі, номер партії, дату надходження; для рослин, що містять серцеві глікозиди, дані про біологічну активність.
4.11.4. Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин. Кількісна перевага деяких з них передбачає особливі умови зберігання.
Перелік сировини, класифікованої за групами зберігання та в залежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений у додатку 9.
4.11.5. Лікарську рослинну сировину, яка містить ефірні масла, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.
4.11.6. Гігроскопічні трави, листя та плоди зберігають у скляній або металевій тарі, герметично закупореній і при необхідності залитій парафіном.
4.11.7. Для запобігання псуванню лікарської рослинної сировини шкідниками у місцях її зберігання ставлять флакон з хлороформом, у корок якого вставляють трубочку для звітрювання парів хлороформу. У міру вивітрювання у флакон додають хлороформ.
4.11.8. Готові лікарські рослинні збори зберігають в аптеках та в складських приміщеннях, дотримуючись норм законодавства.
4.11.9. Лікарську рослинну сировину, що містить серцеві глікозиди, зберігають та контролюють за показником "біологічна активність", суворо дотримуючись вимог актів нормативно-технічного характеру або Державної фармакопеї.
4.11.10. Отруйну та сильнодіючу лікарську рослинну сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі під замком.
4.11.11. Лікарська рослинна сировина підлягає періодичному контролю згідно з вимогами актів нормативно-технічного характеру або Державної фармакопеї.
Трава, корені, кореневища, насіння, плоди, які не відповідають за показниками якості вимогам актів нормативно-технічного характеру або Державній фармакопеї, а також уражені пліснявою, зіпсовані шкідниками, залежно від рівня ураження бракують, або після відповідної переробки використовують.
5. Зберігання їдких речовин
5.1. Їдкі речовини зберігають в окремих, сухих, темних, прохолодних і добре вентильованих приміщеннях, оберігаючи їх від дії прямого сонячного проміння і вологи.
Невеликі кількості їдких речовин у дрібному фасуванні, які застосовуються з лікувальною метою, можна зберігати в загальних приміщеннях, але окремо від інших ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок та обладнання.
5.1.1. Мінеральні кислоти зберігають у товстостінних скляних бутлях із притертими корками, які зовні обмащують гіпсовою замазкою. Бутлі з леткими або міцними кислотами наповнюють на 3/4 їх об'єму.
Мінеральні кислоти можна зберігати в одному приміщенні з іншими їдкими речовинами, але їх потрібно розташовувати окремими групами на віддалі не менше ніж 5 м одна від одної.
При зберіганні нітратної і сульфатної кислот не слід допускати їх контакту з деревом або дерев'яною стружкою, оскільки від дії парів кислот вони можуть спалахнути (зайнятися).
Потрібно пам'ятати, що кислота сульфатна при змішуванні з водою, спиртом, бензином викликає підвищення температури з можливим вибухом.
5.1.2. Їдкі луги слід зберігати в добре закоркованих скляних балонах, корки яких залиті парафіном. Наповнювати балони їдкими лугами потрібно на 5/6 об'єму. Великі кількості їдких лугів слід зберігати в металевих барабанах. Бутлі з їдкими речовинами встановлюють групами не більше ніж по 100 бутлів у 4 ряди в одній групі. Проходи між групами повинні бути шириною не менше ніж 1 м.
5.1.3. Розчин водню пероксиду розведеного (3%-ний розчин) зберігають у скляних балонах, корки яких залиті парафіном, але мають отвір для відвідних трубок з метою видалення вільного кисню.
Водню пероксид у невеликих кількостях зберігають у звичайній тарі, наповненій на половину об'єму, яку щільно закривають корком з коркового дерева. Пергідроль (розчин водню пероксиду концентрований) зберігають у скляному посуді, корки якого залиті парафіном.
5.1.4. Розчин аміаку (спирт нашатирний) зберігають у скляних бутлях з притертими корками або металевих бочках.
5.1.5. Хлорне вапно зберігають у міцних і щільних дерев'яних бочках або у фанерних барабанах. Приміщення, у якому зберігають хлорне вапно, має бути сухим, затемненим і добре провітрюваним. Температура повітря має бути не вище ніж +20 град. C - +22 град. C.
Не допускається одночасне зберігання в одному приміщенні олій і металевих виробів разом з хлорним вапном.
При зберігання хлорного вапна потрібно систематично його перевіряти і проводити контрольні дослідження на вміст активного хлору.
5.1.6. Розчин фенолу, калію перманганату і калію дихромату зберігають у скляному посуді або в металевих оцинкованих барабанах у темному місці.
6. Зберігання хірургічних інструментів та інших металевих виробів
6.1. Хірургічні інструменти та інші металеві вироби зберігають у сухих, опалюваних приміщеннях при температурі від +12 град. C до +18 град. C та відносній вологості повітря від 30% до 60%. Не допускаються різкі коливання температури і вологи в такому приміщенні.
6.2. Для захисту від корозії інструменти змазують тонким шаром вазеліну нейтральної реакції. Перед змащуванням інструменти ретельно протирають замшею або м'якою ганчіркою.
Змащування інструментів можна проводити холодним або гарячим способами. При гарячому змащуванні хірургічні інструменти занурюють у розтоплений вазелін при температурі не вище ніж +50 град. C... + 60 град. C, оскільки при вищій температурі вазелін може оксидуватися.
При холодному змащуванні вазелін наносять на інструменти за допомогою пензлика або марлевого тампона. Щоб отримати вазелін необхідної консистенції, до нього додають третину вазелінового масла.
6.3. Хірургічні інструменти, виготовлені з нержавіючої сталі, можна зберігати без змазки, але ретельно протертими.
Вироби з чорних металів, що не мають захисного покриття, змащують жиром або лаком і оберігають від вологи.
6.4. Хірургічні інструменти розміщують у шафах, на полицях, стелажах або скриньках. Укладання інструментів проводять за найменуваннями, уникаючи механічних пошкоджень. Деталі інструментів, приладів на пружинах при зберіганні повинні бути розімкнутими.
6.5. При перенесенні інструментів з холодного приміщення в тепле їх обов'язково протирають і, якщо необхідно, змащують.
7. Зберігання ветеринарних товарів з урахуванням їх термінів придатності
7.1. Ветеринарні товари мають термін придатності, тобто термін, протягом якого вони зберігають терапевтичній ефект та властивості.
7.2. Термін придатності визначається актами нормативно-технічного характеру. Згідно з діючими вимогами термін придатності зазначають при маркуванні. Якщо в нормативному документі вказано: "Препарат контролюється щорічно" або "Активність контролюється щорічно", то при маркуванні, крім "Придатний до...", робиться відповідний напис.
Окремі ветеринарні товари на рівні з основним терміном придатності можуть мати додатковий термін. Засоби, що мають додатковий термін придатності, після закінчення основного терміну підлягають переконтролю в контрольно-аналітичній лабораторії, а при позитивному результаті контролю реалізуються згідно з додатковим терміном придатності.
Терміни придатності ветеринарних препаратів, виготовлених в аптеках, наведені у відповідних документах.
7.3. Ветеринарні товари при зберіганні розміщують з урахуванням залишкового терміну придатності.
8. Дезінфекційні, дератизаційні засоби та інсектициди
Дезінфекційні, дератизаційні засоби та інсектициди зберігають у герметично закупореній тарі, у захищеному від світла місці, в ізольованому приміщенні, подалі від приміщень для зберігання пластмасових, гумових та металевих виробів, приміщень для отримання води очищеної, у місцях, не доступних для дітей і тварин (додаток 10).
9. Зберігання засобів ветеринарної медицини
9.1. Гумові вироби
Для зберігання гумових виробів у приміщеннях створюють такі умови:
захист від світла, особливо від прямих сонячних променів, високої (більше +20 град. C) та низької (нижче 0 град. C) температур, плинного повітря (протягів, механічної вентиляції);
захист від механічних пошкоджень і стискування, витягування тощо;
відносна вологість не менше 65% (для попередження висихання, деформації та втрати еластичності);
ізоляція від дії речовин (йод, хлороформ, хлористий амоній, лізол, формалін, кислоти, органічні розчинники, змащувальні масла, луги, хлорамін Б);
умови зберігання на віддалі від нагрівних приладів (не менше 1 м).
9.1.1. Приміщення для зберігання гумових виробів вибирають на захищеному від сонячних променів боці, краще в темних або затемнених напівпідвалах.
Для створення в сухих приміщеннях підвищеної вологості ставлять посудину з 2%-ним водним розчином карболової кислоти.
У приміщеннях, шафах ставлять скляні посудини з вуглекислим амонієм, який сприяє зберіганню еластичності гуми.
9.1.2. Для зберігання гумових виробів приміщення обладнують шафами, ящиками, полицями, стелажами, блоками для підвішування, стійками та іншим необхідним інвентарем, ураховуючи можливість вільного доступу.
9.1.3. При розміщенні гумових виробів у приміщенні для зберігання повністю використовують увесь його об'єм. Це запобігає шкідливому впливу надміру кисню повітря. Гумові вироби (крім корків) не можна вкладати в декілька шарів, тому що предмети, які містяться у нижніх шарах стискаються та зліплюються. Шафи для зберігання гумових виробів повинні мати щільно зачинені двері. Внутрішня поверхня шаф має бути гладкою. Внутрішнє упорядкування шаф залежить від виду гумових виробів, які там зберігаються. Шафи призначають для:
зберігання гумових виробів у лежачому положенні (бужі, катетери, пузирі для льоду, рукавички та інш.), для цього обладнують висувні ящики з таким розрахунком, щоб можна було розмістити предмети на всю довжину, вільно, не допускаючи їх згинів, сплющування, скручування тощо;
зберігання виробів у підвішеному стані (джгути, зонди, ірегаційні трубки), з цією метою обладнують вішалками, розташованими під кришкою шафи. Для того, щоб підвішені предмети можна було вийняти, вішалки повинні зніматися.
9.1.4. Гумові предмети розміщують у сховищах за назвами та термінами придатності. Кожна партія повинна мати картку, на якій вказують назву виробу та термін придатності.
9.1.5. Зберігання деяких виробів вимагає особливих умов:
круги підкладні, грілки гумові, пузирі для льоду зберігають закоркованими;
гумові частини виробів, що знімаються, зберігають окремо від частин, зроблених з інших матеріалів;
вироби, особливо чутливі до атмосферних факторів (еластичні катетери, бужі, рукавички, напальчики, бинти гумові та ін.), зберігають у скатаному вигляді, пересипаними тальком по всій довжині;
прогумовану тканину (однобічну та двобічну) зберігають ізольовано від речовин, указаних у пункті 4.10 цих Правил, у горизонтальному положенні в рулонах, підвішених на спеціальних стояках. Прогумовану тканину дозволяється зберігати вкладеною не більш ніж у п'ять шарів на гладко відструганих полицях стелажів;
еластичні лаковані вироби - катетери, бужі, зонди (на етилцелюльозному або копаловому лаках) на відміну від гуми зберігають у сухому приміщенні. Ознакою старіння є деякі розм'якшення, клейкість поверхні. Такі вироби бракують.
9.1.6. Гумові корки необхідно періодично оглядати.
Предмети, які починають утрачати еластичність, повинні бути своєчасно відновлені та відповідати вимогам нормативно-технічних документів.
9.1.7. Гумові корки повинні зберігатися запакованими згідно з вимогами діючих нормативних документів.
9.1.8. Гумові рукавички, якщо вони затверділи та стали ламкими, занурюють, не розправляючи, на 15 хвилин у теплий 5%-ний розчин аміаку, потім розправляють та занурюють на 15 хвилин у теплу (40-50 град. C) воду з 5%-ним гліцерином.
9.2. Пластмасові вироби
Вироби з пластмас зберігають у вентильованому темному, сухому приміщенні при кімнатній температурі на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів. У приміщенні не має бути відкритого вогню, парів летких речовин. Електроприлади та вимикачі мають бути встановлені згідно з протипожежними вимогами. У приміщенні, де зберігаються целофанові, целонові і целюлоїдні, амінопластові вироби, підтримують відносну вологу повітря не вище 65%.
9.3. Перев'язувальні вироби та допоміжний матеріал
9.3.1. Перев'язувальні вироби зберігають у сухому вентильованому приміщенні у шафах, ящиках, на стелажах та піддонах, які мають бути пофарбовані зсередини світлою масляною фарбою та утримуватися в чистоті.
Шафи, в яких розміщують перев'язувальні матеріали, періодично протираються 0,2%-ним розчином хлораміну або хлорним вапном.
9.3.2. Стерильний перев'язувальний матеріал (бинти, марлеві серветки, вата) зберігають у заводському упакуванні. Забороняється їх зберігання у розкритому споживчому упакуванні.
9.3.3. Нестерильний перев'язувальний матеріал (вата, марля) зберігають запакованим у цупкий папір або в паках (мішках) на стелажах або піддонах.
9.3.4. Допоміжний матеріал (фільтрувальний папір, паперові капсули та ін.) зберігають у промисловому упакуванні в сухих провітрюваних приміщеннях, в окремих шафах, у суворо гігієнічних умовах. Після розкривання промислового упакування (капсули паперові та ін.) розфасовану або залишкову кількість зберігають у поліетиленових, паперових пакетах або мішках з крафтпаперу.
10. Вимоги до тари для ветеринарних товарів
10.1. Ветеринарні товари зберігають та транспортують у споживчій, груповій, транспортній тарі, передбаченій актами нормативно-технічного характеру.
10.2. У разі перефасування ветеринарних препаратів у дрібнішу споживчу тару препарати запаковують у групову тару, яка захищає від вологообміну або газообміну з атмосферою (пакет з полімерної плівки або комбінованих матеріалів, картону, картонна коробка з внутрішнім поліетиленовим покриттям тощо). Леткі, пахучі, отруйні засоби пакують за найменуваннями в транспортну тару (ящик, коробку, барабан тощо), кожне найменування окремо.
Усі види споживчої тари та пакування мають відповідати вимогам актів нормативно-технічного характеру.
Транспортна тара має захищати запаковані засоби від дії атмосферних опадів, пилу, сонячного опромінення, механічних пошкоджень.
У разі відсутності вказівок щодо тари в актах нормативно-технічного характеру слід користуватися ГОСТ 17768-90 "Средства лекарственные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение".
11. Вимоги до зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) та вибухонебезпечних речовин
11.1. Вогненебезпечні (легкозаймисті) речовини (додаток 11)
11.1.1. Речовини вогненебезпечні, які здатні до утворення вибухових сумішей, а також схильні до самозаймання при контакті з повітрям, водою, горючими речовинами або при дії сонячних променів, зберігають ізольовано в умовах, які повністю унеможливлюють такий контакт, а також вплив високих температур.
11.1.2. Приміщення для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин мають повністю відповідати будівельним нормам та правилам проектування. Вони мають бути ізольовані, сухі, захищені від прямих сонячних променів, атмосферних опадів та ґрунтових вод.
Ці приміщення, а також коридори, що до них прилягають, та підсобно-допоміжні приміщення обладнують механічною припливно-витяжною вентиляцією.
11.1.3. Приміщення для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин будують з вогнетривких матеріалів та розташовують на відстані не менше 20 м від інших складських будівель і 50 м від житлових приміщень.
11.1.4. Вогненебезпечні (легкозаймисті) речовини зберігають за принципом подібності згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями, характером пакування. З цією метою вогнестійкі складські приміщення розбиваються на окремі приміщення (відсіки), ізольовані один від другого глухими вогнетривкими стінами (перегородками).
11.1.5. За відсутності окремих складських приміщень (сховищ) для легкозаймистих речовин допускається зберігання їх у загальних вогнетривких будівлях, а також у будівлях, поділених на секції. Обов'язкова ізоляція приміщень, виділених для зберігання речовин від сусідніх приміщень вогнетривкими стінами, які відповідають вимогам пожежної безпеки. Такі приміщення повинні мати вентиляцію.
11.1.6. Необхідну кількість вогненебезпечних речовин для поточних витрат допускається тримати у фасувальних кімнатах складів або аптек при суворому дотриманні заходів пожежної безпеки. Залишкові кількості вогненебезпечних речовин після закінчення роботи в кінці зміни повертають на місце основного зберігання.
11.1.7. Підлога складів та розвантажувальних майданчиків має бути тверда та рівна, без вибоїн та інших нерівностей. Забороняється використовувати дошки та залізні листи для вирівнювання підлоги. Підлога повинна забезпечувати зручне та безпечне пересування людей, вантажів і транспортних засобів, простоту та легкість прибирання приміщень.
11.1.8. Приміщення, призначені для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин, мають бути обладнані вогнетривкими стійкими стелажами та піддонами. Стелажі встановлюють на висоті 25 см від підлоги та стін, ширина стелажів не повинна перевищувати 1 м. Прохід між стелажами має бути завширшки не менше 1,25 м.
11.1.9. В аптеках для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин передбачається ізольоване приміщення.
11.1.10. Приміщення для зберігання вогненебезпечних (легкозаймистих) речовин повинно мати охоронну та пожежну сигналізацію.
11.1.11. Приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні бути розташовані на першому поверсі, мати в зовнішній стіні віконний отвір площею не менше 1,1 кв. м при ширині або висоті не менше 0,75 м, залізобетонні перекриття, стіни з вогнетривких матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 години (45 хвилин), цементовану підлогу з ухилом від дверей та двері з межею вогнестійкості не менше 0,6 години (36 хвилин), мати зовнішній вихід з будівлі або зсередини будівлі в коридорі, ізольований від усіх інших приміщень.
11.1.12. В аптеках допускається зберігання легкозаймистих речовин у вбудованих вогнетривких шафах з дверцятами шириною не менше 0,7 м та висотою не менше 1,2 м. Місце розташування шафи має бути віддалене від тепловивідних поверхонь та проходів, до неї має бути забезпечений вільний доступ.
11.1.13. В аптеках, розміщених у будівлях іншого призначення, кількість вогненебезпечних речовин, які зберігаються у нерозфасованому вигляді (легкозаймисті рідини), не повинна перевищувати 100 кг.
11.1.14. Легкозаймисті рідини в кількості понад 100 кг необхідно зберігати у будинку, який розміщений ізольовано від приміщень зберігання вогненебезпечних речовин інших груп, у скляній або металевій тарі.
11.1.15. Постійному суворому контролю підлягають приміщення приймання, відпуску та фасування ветеринарних препаратів, субстанцій та засобів ветеринарної медицини з вогненебезпечними властивостями. При надходженні цих засобів їх терміново розподіляють за місцями основного зберігання. Для уникнення нещасних випадків у приміщеннях приймання та відпуску категорично забороняється навіть короткочасне зберігання цих засобів. При прийманні цих засобів особливу увагу звертають на стан закупорки тари. Категорично забороняється одночасне розфасування декількох засобів або речовин в одному приміщенні. Кількість речовин на робочому місці фасувальника не повинна перевищувати змінної потреби. У кінці робочого дня залишки речовин повертають у приміщення основного зберігання. Після закінчення фасування кожного найменування засобів приміщення ретельно провітрюється.
11.1.16. На складських приміщеннях, призначених для основного зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин, ззовні, а також на дверях кожного приміщення зберігання і роботи з названими речовинами та зсередини цих приміщень мають бути зроблені незмивні чіткі написи: "Вогненебезпечно", "Вибухонебезпечно", "Палити забороняється", "У разі пожежі телефонувати ...". Відповідальному необхідно оглядати приміщення щодня з метою проведення інших профілактичних заходів.
11.2. Зберігання вибухонебезпечних речовин
До цієї групи речовин належать вибухові речовини та речовини, що здатні до утворення вибухових сумішей (додаток 11).
11.2.1. Речовини цієї групи повинні зберігатися в ізольованому вогнестійкому складі, у спеціальних приміщеннях (відсіках), ізольованих вогнетривкими стінами.
11.2.2. При зберіганні вибухонебезпечних речовин слід уживати заходів проти забруднення їх пилом, який може бути причиною вибуху.
11.2.3. Ємкості з вибухонебезпечними речовинами (штанглази, бляшані барабани, скляна тара тощо) щільно закривають для уникнення їх випаровування.
11.2.4. Категорично забороняється зберігати всі вибухонебезпечні речовини разом з кислотами та лугами.
11.2.5. Переносити балони з вогненебезпечними та займистими рідинами необхідно двом особам. Балони переносять у спеціально пристосованих клітях або кошиках з міцними ручками. Кошики з великими бутлями, ящики або кліті (понад 20 кг), а також речовини, які вміщені у тверду тару, необхідно переміщати лише на спеціальних візках з м'яким ходом коліс.
11.2.6. При зберіганні кислот уживають заходів щодо недопущення контакту їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
11.2.7. Категорично забороняється входити в приміщення, у якому зберігаються вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини з гасовими лампами та свічками. У разі відключення електроенергії слід користуватися лише електроліхтарем.
11.3. Вимоги до працівників, які працюють з вогненебезпечними речовинами
11.3.1. Для уникнення нещасних випадків особа, відповідальна за роботу з вогненебезпечними речовинами, повинна щоденно оглядати приміщення з метою проведення профілактичних заходів в кінці робочого дня.
11.3.2. У приміщеннях для приймання та фасування легкозаймистих речовин категорично забороняється одночасне розфасування декількох речовин. Після закінчення фасування кожного найменування засобу приміщення ретельно провітрюють. У разі надходження великої кількості легкозаймистих речовин необхідно терміново розподілити їх згідно з місцями основного зберігання. При прийманні легкозаймистих речовин потрібно стежити за станом і герметичністю тари індивідуального зберігання.
11.3.3. Вогненебезпечні речовини зберігають відповідно до їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей і характеру упакування.
Складські приміщення розбивають на окремі секції, які ізольовані одна від одної вогнетривкими стінами (перегородками).
12. Зберігання кисневих балонів
Однією з можливих причин виникнення пожежі може бути неправильне зберігання кисневих балонів та маніпуляції з ними, оскільки кисень не горючий, але активно підтримує горіння газу. Зберігання кисневих балонів та маніпуляції з ними повинні суворо відповідати актам нормативно-технічного характеру.
13. Зберігання та транспортування ветеринарних імунобіологічних засобів (далі - ВІЗ)
13.1. Визначення
Індикатор заморожування (індикатор) - засіб для контролю замерзання препарату, що застосовується з метою контролю за температурним режимом транспортування та зберігання ВІЗ, чутливих до заморожування (адсорбованих та емульгованих вакцин і анатоксинів тощо). Індикатор містить капсулу з фарбувальним розчином, яка руйнується, якщо більше години температура становила 0 град. С.
Одиниця зберігання - упаковка з препаратом, а також весь необхідний додатковий пакувальний матеріал.
Сумка-холодильник (малий термоконтейнер) - контейнер, який забезпечує температурний режим від +2 град. С до +8 град. С при температурі зовнішнього середовища +43 град. С не менше 24 годин. Внутрішні поверхні контейнера повинні бути покриті матеріалами, що дозволяють проводити дезінфекцію.
Термоконтейнер - ємність різних розмірів із термоізолювального матеріалу, яка герметично закривається кришкою, здатна захищати ВІЗ від впливу зовнішнього середовища і підтримувати необхідний температурний режим транспортування. Необхідна температура в термоконтейнері досягається завдяки розміщенню в ньому холодових елементів.
Термореєстратор (термотестер) - засіб для контролю за температурою з можливістю документування отриманих даних в електронному, паперовому або іншому вигляді.
Транспортна партія - кількість ветеринарних імунобіологічних засобів, що транспортуються від постачальника до одного одержувача ВІЗ.
Холодовий елемент - герметично закупорена ємність, наповнена водою (гелем тощо) і заморожена за добу до вміщення у термоконтейнер. Холодові елементи забезпечують у термоконтейнері температуру в межах від +2 до +8 град. С при температурі зовнішнього середовища +43 град. С щонайменше впродовж 48 годин.