Про затвердження Методики визначення шкоди та збитків, завданих об’єктам енергетичної інфраструктури України внаслідок збройної агресії Російської Федерації

Відповідно до цілей цієї Методики вартість заміщення (відтворення) активу в залежності від характеру експлуатації активу в межах операційного процесу за необхідності збільшується на необхідний обсяг витрат на монтаж та пусконалагоджувальні роботи для такого активу.

У разі неможливості визначення вартості відтворення оцінюваного активу (наприклад, за причини великої застарілості активу та відсутності даних щодо витрат на відтворення копії такого активу) в якості VS може бути використана вартість заміщення активу альтернативним активом еквівалентної корисності, найближчим за експлуатаційними та технічними характеристиками до оцінюваного активу.

3. Ступінь знецінення об’єктів за умови належного технічного обслуговування визначається за формулою:

Дійсний (ефективний) вік активу є строком від дати вводу активу в експлуатацію або від дати останнього виконаного капітального ремонту активу до дати оцінки.

Дійсний (ефективний) вік активу визначається за формулою:

Визначення залишкового строку життя передбачає, що оцінювачу відомо, як актив буде експлуатуватися від дати оцінки до дати закінчення його строку життя. Таку інформацію повинен надати замовник оцінки.

Строк фізичного життя активу визначається відповідно до додатку 10 до Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 12 березня 2013 року № 293, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за № 522/23054. У разі відсутності відповідної інформації в зазначеному додатку строк фізичного життя рухомого майна (машин та обладнання) може визначатись згідно з технічними паспортами, іншою технічною документацією на відповідний актив, що є в наявності, іншими методиками, в яких визначені нормативні строки експлуатації об’єктів, та інформацією, наданою замовником оцінки або балансоутримувачем майна.

Якщо ступінь знецінення d за результатами такого розрахунку перевищує 0,85, то він для подальшого визначення вартості майна приймається на рівні 0,85.

4. Альтернативним способом визначення ступеню знецінення активу d може бути використання шкали рівня фізичного зносу, який для цілей цієї Методики визнається таким, що дорівнює ступеню знецінення активу.

В такому випадку фізичний знос машин та обладнання визначається відповідно до довідкової таблиці за рівнем знецінення (додаток до цієї Методики) за процедурою порівняння, яка базується на порівнянні аналогічних об’єктів з новим об’єктом. Визначення величини фізичного зносу припускає оцінку фактичного стану об’єкту, виходячи з його зовнішнього вигляду, технічного стану, умов експлуатації та інших факторів. Таку інформацію надає замовник оцінки.

Якщо ступінь знецінення d перевищує 0,85, то він для подальшого визначення вартості майна приймається на рівні 0,85.

5. Ставка компаундування визначається за формулами 2 та 3 пункту 2 глави 2 цього розділу. Параметр k, що міститься в формулі 2 пункту 2 глави 2 цього розділу, відображає тривалість будівництва будівлі (споруди) в місяцях, в даному випадку характеризує час, необхідний для придбання, поставки, монтажу та налагодження активу (рухомого майна):

якщо актив (рухоме майно) є невід’ємною частиною нерухомого майна, значення параметру k приймається на рівні тривалості будівництва такого нерухомого майна;

при цьому значення параметру k може бути обґрунтовано зменшене задля врахування того, що придбання, поставка, монтаж та налагодження активу (рухомого майна) може здійснюватися протягом меншого терміну, аніж той, що був би необхідний для будівництва відповідного об’єкта нерухомого майна в цілому;

якщо актив (рухоме майно) не є невід’ємною частиною нерухомого майна та/або час, необхідний для придбання, поставки, монтажу та налагодження активу менший за 4 місяці, значення параметру k приймається таким, що дорівнює 0, та процедура компаундування не застосовується.

6. Обчислення розміру реальних збитків у вартісному виразі для пошкоджених об’єктів здійснюється з урахуванням їх ступеня придатності для подальшого використання із застосуванням такої формули:

У разі, коли актив не є спеціалізованим майном і заміщення активу можливе шляхом придбання активу еквівалентної корисності на ринку, розмір реальних збитків у вартісному виразі для втрачених та знищених об’єктів може визначатися як ринкова вартість активу, визначена з використанням порівняльного підходу.

Загальний ступінь придатності конструктивних елементів та складових активу визначається на підставі інформації, яку надає замовник оцінки.

Ставка компаундування обирається відповідно до положень пункту 5 цієї глави.

7. Альтернативним і рівноцінним способом розрахунку розміру реальних збитків внаслідок пошкодження активу є обчислення зменшення його вартості на підставі попереднього визначення витрат на заміну пошкоджених конструктивних елементів та складових активу їх подібним еквівалентом:

Витрати на заміну пошкоджених конструктивних елементів та складових активу обґрунтовуються оцінювачем самостійно або визначаються на підставі інформації, яку надає замовник оцінки.

Надалі реальні збитки внаслідок пошкодження активу з урахуванням ступеня знецінення активу здійснюються за формулою:

В цьому випадку під час обчислення ставки компаундування за формулами 2 та 3 пункту 2 глави 2 цього розділу параметр k відображає тривалість робіт по заміні конструктивних елементів та складових активу. Якщо тривалість таких робіт менша за 4 місяці, значення параметру k приймається таким, що дорівнює нулю, та процедура компаундування не застосовується.

8. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення активу може бути збільшений на вимушені витрати, пов’язані з аварійним ремонтом, якщо такі витрати були понесені з дати заподіяння шкоди та не були предметом окремої оцінки. Розмір вимушених витрат приймається на підставі актів виконаних робіт, документів, що підтверджують оплату таких витрат, іншої інформації, що надана замовником оцінки.

9. Визначення обсягу витрат на відновлення знищеного або втраченого активу передбачає визначення вартості заміщення активу сучасним еквівалентом, збільшеної за необхідності, в залежності від характеру експлуатації активу в межах операційного процесу, на витрати в необхідному обсязі на монтаж та пуско-налагоджувальні роботи для такого активу:

У разі, коли актив не є спеціалізованим майном і заміщення активу можливе шляхом придбання активу еквівалентної корисності на ринку, обсяг витрат на відновлення знищеного або втраченого активу визначається як ринкова вартість активу, визначена з використанням порівняльного підходу.

Ставка компаундування обирається відповідно до положень пункту 5 цієї глави.

10. Визначення обсягу витрат на відновлення пошкодженого активу здійснюється з урахуванням ступеня придатності конструктивних елементів та складових пошкодженого активу для подальшого використання із застосуванням такої формули:

Загальний ступінь придатності конструктивних елементів та складових активу визначається на підставі інформації, яку надає замовник оцінки.

В цьому випадку під час обчислення ставки компаундування за формулами 2 та 3 пункту 2 глави 2 цього розділу параметр k відображає тривалість робіт по заміні конструктивних елементів та складових активу. Якщо тривалість таких робіт менша за 4 місяці, значення параметру k приймається таким, що дорівнює нулю, та процедура компаундування не застосовується.