Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод

У всіх випадках необхідність дослідно-експлуатаційних відкачок (випусків) вимагає обґрунтування.

11.10.4. Загальними вимогами до дослідних відкачок (випусків) є:

виміри протягом дослідної відкачки (випуску) дебіту, рівнів (тиску), температури, газовмісту, якості підземних вод;

їхня безперервність при заданому дебіті (зниженні рівня);

постійність дебіту або зниження рівня води в свердловині; у необхідних випадках відкачки (випуски) проводяться із заданим режимом зміни дебітів;

досягнення на кінець відкачок (випусків) у дослідних і спостережних свердловинах величин зниження рівня води, що перевищують можливі помилки виміру рівня (для забезпечення необхідної точності подальших розрахунків);

обов'язкове проведення спостережень за відновленням рівня води в дослідних і спостережних свердловинах після закінчення відкачок (випусків);

забезпечення відводу води, що відкачується, на таку відстань, що виключає зворотне надходження її у водоносний горизонт, що досліджується, у зоні впливу відкачок (випусків);

здійснення при відкачках (випусках) теплоенергетичних вод, особливо протягом тривалого часу, комплексу заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, погоджених у встановленому порядку; при цьому доцільно, щоб відкачувані теплоенергетичні води повністю або частково використовувались для потреб місцевих організацій.

11.11. Під час розвідки родовищ теплоенергетичних вод питання про скидання або утилізацію використаних вод повинні бути вивчені в ступені, достатньому для розробки заходів щодо охорони надр і навколишнього природного середовища, причому відповідні дослідження варто проводити відповідно до обраного способу скидання або утилізації.

11.11.1. При скиданні в поверхневі водотоки, водойми або безстічні улоговини використаних вод, які вимагають попереднього оброблення (демінералізації, охолодження, і т.ін.), повинні проводитися відповідні дослідження із залученням спеціалізованих науково-дослідних і проектних інститутів для визначення способів їх оброблення, розробки технологічної схеми скидання й виконання необхідних техніко-економічних розрахунків.

11.11.2. У випадках, коли утилізацію використаних вод планується здійснювати шляхом підземного захоронення, необхідно проводити спеціальні розвідувальні роботи з бурінням свердловин і випробуванням їх дослідними нагнітаннями на обраній для цих цілей ділянці (полігоні) з метою обґрунтування раціональної системи розміщення експлуатаційних і нагнітальних свердловин з урахуванням можливого впливу нагнітальних свердловин на експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод.

Нагнітання проводяться при декількох ступенях витрат (декількох дебітах) для виявлення їхнього оптимального режиму, а в складних і дуже складних гідрогеологічних умовах - з продуктивністю, наближеною до експлуатаційної. У разі недостатньої приймальної здатності свердловин доцільно вивчити вплив кислотної обробки, мікровибуху й т.ін. на приймальність свердловини.

У результаті дослідних нагнітань повинні бути отримані вихідні дані для оцінки зміни в часі приймальної здатності свердловин і тисків нагнітань, а також оцінений вплив підземного захоронення відпрацьованих вод на експлуатаційні запаси термальних вод. Захоронення відпрацьованих вод не повинно призводити до зниження температури експлуатаційних запасів термальних вод нижче кондиційних значень, установлених техніко-економічним обґрунтуванням.

11.11.3. Питання скидання використаних вод у всіх випадках повинні бути погоджені з відповідними зацікавленими органами згідно з чинним законодавством України.

При підземному захороненні питання скидання використаних вод погоджуються з регіональними геологічними підприємствами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

11.12. Під час розвідки родовищ повинен бути вивчений режим теплоенергетичних вод (зміна в часі рівнів води в свердловинах та їхніх дебітів, іонно-сольового, газового складу, температури) у природних та (або) порушених умовах під впливом роботи водозаборів, накачування відпрацьованих вод, розробки нафтових родовищ й ін. Вивчення режиму теплоенергетичних вод здійснюється за спеціальною мережею спостережних водопунктів.

Стаціонарні режимні спостереження потрібно проводити із самого початку розвідувальних робіт.

11.13. У всіх випадках, коли розвідувальні роботи на теплоенергетичні води проводяться на ділянках або в районі діючих водозаборів теплоенергетичних вод, гідрогеологічні дослідження починаються з вивчення досвіду їхньої експлуатації з метою:

оцінки експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод на ділянках діючих водозаборів з незатвердженими запасами й переоцінки запасів на ділянках водозаборів з раніше затвердженими запасами в разі такої необхідності;

використання наявного досвіду експлуатації при оцінці запасів на родовищах, що розвідуються вперше і перебувають в аналогічних гідрогеологічних умовах;

оцінки взаємовпливу діючих водозаборів і водозаборів, що розвідуються вперше, а також впливу відбору теплоенергетичних вод на навколишнє природне середовище.

11.14. У процесі розвідки повинна бути отримана інформація про якість теплоенергетичних вод, необхідна для оцінки можливості використання їх за запланованим призначенням.

Кількість і обсяг проб води, конденсату, пари й газу (вільного й розчиненого у воді), частота їхнього відбору з різних горизонтів, види аналізів, а також перелік компонентів, що підлягають визначенню, та показників установлюються залежно від гідрогеологічних і гідрохімічних умов родовища (ділянки), цільового використання теплоенергетичних вод і запланованого способу їхнього скидання або утилізації після використання за прямим призначенням. При цьому варто враховувати необхідність комплексного використання теплоенергетичних вод - для вилучення з них корисних компонентів, з бальнеологічною, а використаних вод - і з технічною метою.

Відбір, зберігання й транспортування проб води і їх аналізи повинні проводитися відповідно до діючих стандартів.

Контроль за достовірністю і якістю гідрохімічного опробування та лабораторних досліджень необхідно здійснювати шляхом внутрішнього та зовнішнього геологічного та лабораторного контролю.

11.15. Пористість, проникність, водовіддача, гранулометричний і мінеральний склад, електрофізичні, теплофізичні й інші властивості водовмісних і водотривких порід необхідно вивчати в лабораторії на зразках з кернового матеріалу. Кількість аналізів різних видів обґрунтовується в кожному конкретному випадку.

11.16. У процесі розвідувальних робіт повинні бути отримані дані про інженерно-геологічні умови ділянки водозабору (проявів небезпечних екзогенних геологічних процесів - зсувів, карсту, розмиву й переробки берегів, а також наявності просадних і слабких ґрунтів й ін.), достатні для обґрунтування проекту розробки родовища (ділянки). У необхідних випадках повинні бути визначені можливі джерела питного водопостачання майбутнього підприємства.

12.1. Підрахунок експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод проводиться на підставі затверджених кондицій і полягає у визначенні їхньої кількості, що може бути отримана на родовищі за допомогою раціональних у техніко-економічному відношенні водозабірних споруд при заданому режимі експлуатації і при якості води, що задовольняє вимоги її цільового використання протягом розрахункового строку водоспоживання.

Експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод підраховуються в кубічних метрах на добу, пароводяної суміші - у тоннах на добу. Крім того, повинна оцінюватися теплоенергетична потужність родовища (ділянки) у гігаджоулях, мегаватах, тоннах умовного палива. За наявності в теплоенергетичних водах корисних компонентів, що мають промислове значення, кількість їх підраховується в тоннах за розрахунковий строк розробки родовища без обліку втрат при переробці вод.

12.2. Підрахунок експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод у випадках нерівномірного водоспоживання протягом року проводиться у двох варіантах: при безперервному рівномірному й заданому нерівномірному режимах водоспоживання. Сумарний річний обсяг відбору води в обох випадках приймається однаковим. Кількість свердловин у розрахунковій схемі водозабору і їхня продуктивність повинні забезпечувати максимальну величину заданого водовідбору.

12.3. Підрахунок експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод при закачуванні використаних вод у продуктивні водоносні горизонти для підтримки пластових тисків проводиться відповідно до намічуваної схеми розміщення експлуатаційних і нагнітальних свердловин з урахуванням їх взаємодії, можливого охолодження горизонту й зміни якості води.

12.4. Запаси супутніх корисних компонентів, що містяться в теплоенергетичних водах, вивчаються і підраховуються з метою їх можливого подальшого вилучення і промислового використання.

12.5. При підрахунку запасів теплоенергетичних вод необхідно оцінити вплив роботи майбутнього водозабору за розрахунковий строк водоспоживання на існуючі водозабори та довкілля.

12.6. Запаси теплоенергетичних вод різних класів та категорій слід підраховувати, а ресурси оцінювати відповідно до вимог цієї Інструкції.

12.6.1. Запаси категорії А (..1) належить визначати на детально розвіданих або тих, що розробляються, родовищах (ділянках) у відповідності до наміченої схеми нового або діючого водозабору:

за фактичною продуктивністю діючих водозаборів на родовищах 1-ї та 2-ї груп при підтвердженні можливості збереження досягнутого водовідбору і потрібної температури та якості води впродовж розрахункового строку експлуатації, а також на родовищах 3-ї групи, якщо за час водовідбору досягнуто сталих гідродинамічного, гідрохімічного й температурного режимів;

за фактичною продуктивністю геоциркуляційних систем під час промислової розробки родовищ при підтвердженні можливості збереження досягнутого водовідбору і потрібної температури та якості води впродовж розрахункового строку експлуатації;

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах подвійної екстраполяції фактичного відовідбору на родовищах 1-ї групи;

за розрахунковими дебітами випробуваних дослідними відкачками (випусками) і суміжних з ними проектних свердловин (вузлів свердловин) у межах потрійної екстраполяції за площею розрахункових дебітів випробуваних свердловин (вузлів свердловин) на родовищах 1-ї групи й за розрахунковими дебітами випробуваних дослідними відкачками (випусками) свердловин (вузлів свердловин) на родовищах 2-ї групи, якщо фактичний дебіт під час випробування становить не менше половини проектного; розрахунковий дебіт має бути обґрунтований результатами дослідних випробувань;

за фактичними дебітами свердловин, одночасно випробуваних дослідно-експлуатаційними відкачками в умовах усталеного гідродинамічного, гідрохімічного й температурного режимів на родовищах 3-ї групи при підтвердженні можливості збереження цих режимів на розрахунковий строк експлуатації.

При підрахунку запасів теплоенергетичних вод категорії А в розрахунковій схемі слід ураховувати лише ті джерела формування експлуатаційних запасів, які достовірно встановлені й оцінені кількісно за досвідом розробки родовища (ділянки) або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.

На родовищах (ділянках) теплоенергетичних вод 1-ї та 2-ї груп, що розташовані в межах регіонів з достатньо повно вивченими гідрогеологічними, гідрохімічними й геотермічними умовами, можливе виділення запасів категорії А за даними випробування або експлуатації одиничних свердловин.

12.6.2. Запаси категорії В (..1) належить визначати на розвіданих або тих, що розробляються, родовищах (ділянках) відповідно до запланованої схеми нового або діючого водозабору:

за фактичною продуктивністю геоциркуляційних систем під час дослідно-промислової розробки родовищ за умови підтвердження можливості збереження досягнутого водовідбору і потрібної температури та якості води впродовж розрахункового строку експлуатації;

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів у межах потрійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 1-ї групи й подвійної екстраполяції фактичного водовідбору на родовищах 2-ї групи за умови підтвердження можливості збереження потрібної температури та якості води впродовж розрахункового строку експлуатації (за відрахуванням запасів категорії А);

за розрахунковою продуктивністю діючих водозаборів, що не перевищує фактично досягнутого водовідбору на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості збереження потрібної температури та якості води впродовж розрахункового строку експлуатації;

за розрахунковим дебітом проектних свердловин (вузлів свердловин), віддалених на подвійну відстань від випробуваних на родовищах 1-ї групи й суміжних з випробуваними на родовищах 2-ї групи, якщо випробувані свердловини (вузли свердловин) обґрунтовують запаси категорії А;

за фактичними дебітами свердловин, одночасно випробуваних дослідно-експлуатаційними відкачками, на родовищах 3-ї групи за умови підтвердження можливості збереження досягнутих дебітів і потрібної температури та якості води на розрахунковий строк експлуатації.

Під час підрахунку експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод категорії В ураховуються тільки ті джерела їхнього формування, яким дана загальна кількісна оцінка за досвідом розробки родовища (ділянки) або за даними розвідувальних гідрогеологічних робіт.

за розрахунковою продуктивністю водозаборів, визначеною за обмеженим обсягом фактичних даних випробування свердловин на родовищах 1-ї та 2-ї груп;

за розрахунковою продуктивністю водозаборів на родовищах 1-ї та 2-ї груп (за відрахуванням запасів категорії А й В);

за розрахунковими дебітами різночасно випробуваних свердловин з урахуванням їх взаємодії й у межах приблизно встановленої величини забезпеченості експлуатаційних запасів на родовищах 3-ї групи;

за розрахунковими дебітами свердловин, які одночасно випробувані дослідно-експлуатаційними відкачками, у межах полуторної екстраполяції фактично досягнутих дебітів і приблизно встановленої величини забезпеченості експлуатаційних запасів на родовищах 3-ї групи (за відрахуванням запасів категорій А і В);

за розрахунковою продуктивністю геоциркуляційних систем на підставі доведеної аналогії із розроблюваними родовищами.

за розрахунковою продуктивністю водозаборів та геоциркуляційних систем на підставі даних випробування поодиноких свердловин і результатів інших гідрогеологічних досліджень;

за екстраполяцією від запасів більш високих категорій;

за аналогією гідрогеологічних умов з більш вивченими площами.

за розрахунковою кількістю теплоенергетичних вод, яка віддзеркалює можливості використання теплоенергетичних вод стосовно проектної, а незадіяної частини - стосовно умовної схеми розташування водоспоживачів, з урахуванням прородоохоронних обмежень;

розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, геотермічних, гідрохімічних воднобалансових та геофізичних досліджень.

за розрахунковою кількістю теплоенергетичних вод, яка може бути отримана на території, що вивчається, на всій площі поширення продуктивних водоносних горизонтів при відстанях між водозабірними спорудами, що забезпечують відносно повне використання всіх джерел формування теплоенергетичних вод при максимально можливих зниженнях рівня й розрахункових строках експлуатації при дебітах проектних свердловин, які забезпечують потреби водоспоживачів на території, що оцінюється;

розрахунки базуються на результатах різномасштабного геологічного й гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, геотермічних, гідрохімічних воднобалансових та геофізичних досліджень з урахуванням природоохоронних обмежень.

12.7. Під час підрахунку умовно балансових та позабалансових запасів слід їх розподіляти в залежності від причин зарахування до умовно балансових та позабалансових - економічних, технічних, технологічних, екологічних та ін.

12.8. При підрахунку запасів для умов нерівномірного водоспоживання протягом року віднесення їх до окремих категорій слід проводити відповідно до умов безперервного рівномірного водовідбору.

12.9. Результати оцінки експлуатаційних запасів теплоенергетичних підземних вод належить наносити на підрахункові плани й розрізи, на яких відображають:

межі родовища, експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод якого підраховуються;

ізолінії розрахункових знижень рівнів води в плані й криві депресії на гідрогеологічних розрізах на кінець розрахункового строку;

свердловини, що обґрунтовують підрахунок запасів, а також цифри підрахованих запасів роздільно за групами і категоріями.

Масштаб підрахункового плану визначають за розмірами родовища або радіусом прогнозної воронки депресії. Якщо масштаб не дає змоги відобразити ці дані, то до плану додаються врізки крупнішого масштабу, на яких належить відобразити: розміщення існуючих та проектних експлуатаційних свердловин на кожній оцінюваній ділянці, а також групи й категорії запасів, що обґрунтовуються цими свердловинами.

13.1. Розвідані родовища теплоенергетичних підземних вод слід уважати підготовленими до промислового освоєння, якщо:

13.1.1. Балансові експлуатаційні запаси родовищ затверджені ДКЗ.

13.1.2. Затверджені в установленому порядку балансові експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод мають таке співвідношення категорій розвіданості (у відсотках):

Зазначене співвідношення повинне бути досягнуте на ділянці водозабору, що проектується, відповідно до сумарних запасів теплоенергетичних вод, прийнятих у ТЕО постійних кондицій. У разі зменшення або збільшення за результатами підрахунку запасів або погіршення якості (тепломісткості) вод у порівнянні з прийнятими в ТЕО кондиціями можливість використання цих вод повинна бути підтверджена укрупненими техніко-економічними розрахунками, а нормативне співвідношення запасів різних категорій досягнуто для запасів вод, прийнятих за цими розрахунками.

13.1.3. Балансові експлуатаційні запаси теплоенергетичних підземних вод, які за кількістю і якістю задовольняють вимоги надрокористувача на розрахунковий строк експлуатації водозабору, підраховані відповідно до погоджених споживачем проектних схем і конструкцій водозабірних споруд, заданої потреби і графіка водовідбору з урахуванням водогосподарської ситуації, її намічених змін і допустимих меж впливу на навколишнє природне середовище:

вивчено гідрогеологічні, геотермічні, гідрохімічні, водогосподарські, екологічні та інші умови експлуатації теплоенергетичних вод з детальністю, що дає змогу проектувати водозабірні споруди, опрацьовувати рекомендації щодо режиму експлуатації, розміщення мережі спостережних пунктів, а також обґрунтовувати розміри зони санітарної охорони водозабору та санітарно-захисні заходи;

оцінено вплив водовідбору впродовж розрахункового терміну експлуатації на існуючі водозабори і поверхневі водні об'єкти, а також екологічні та інші природні умови району, що дає змогу розробити заходи щодо відвернення або зниження рівня негативних екологічних наслідків;

оцінено можливість комплексного використання теплоенергетичних вод;

отримано попередні погодження на видобування теплоенергетичних вод та утилізацію відпрацьованих вод згідно із законодавством;

обґрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність розробки родовища (ділянки) теплоенергетичних вод, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у його розробку.

13.2. Відповідно до пункту 25 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432, за згодою зацікавлених користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розроблення. У цих випадках під час геологічного вивчення експлуатаційних запасів теплоенергетичних підземних вод, які передаються у промислове освоєння, мають бути виявлені й оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.

14.1. Для проектування будівництва (реконструкції) водозабірних споруд використовуються підготовлені для промислового освоєння згідно з вимогами пункту 13.1 цієї Інструкції експлуатаційні запаси теплоенергетичних підземних вод.

14.3. На освоєних та тих, що освоюються, родовищах теплоенергетичних підземних вод мають проводитися:

облік обсягу видобування теплоенергетичних підземних вод та контроль за екологічною безпекою скидання використаних вод;

систематичний моніторинг екологічного стану території впливу розроблюваного родовища.

14.4. Затверджені експлуатаційні запаси теплоенергетичних підземних вод підлягають повторній (додатковій) експертизі та оцінці ДКЗ у разі:

перегляду кондицій до якості теплоенергетичних підземних вод, вихід показників зміни якості теплоенергетичних вод за межі, визначені кондиціями, зміни напрямку їх використання;

порушення водогосподарських або природних умов, у відповідності до яких запаси були затверджені; виявлення додаткових природних, економічних чи екологічних факторів, які суттєво впливають на кількість, якість, напрям або ефективність використання теплоенергетичних вод;

перевищення затвердженого терміну експлуатації теплоенергетичних підземних вод, якщо при цьому виникає потреба реконструкції водозабірних споруд у зв'язку зі зміною умов експлуатації;

у разі залучення до експлуатації родовищ, що не розробляються, якщо з моменту затвердження їх експлуатаційних запасів минуло понад 10 років.