Про затвердження деяких нормативно-правових актів щодо карантинування тварин та центрів збору тварин

Відповідно до частини першої статті 28, частини третьої статті 46 Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IХ "Про ветеринарну медицину", Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Вимоги до карантинування тварин;

2) Вимоги до центрів збору тварин.

2. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із Законом України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX "Про ветеринарну медицину".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Вимоги поширюються на відносини між операторами потужностей, державними ветеринарними інспекторами, офіційними ветеринарними лікарями та ліцензованими ветеринарними лікарями, відповідальними за організацію та проведення профілактичного карантину тварин, що їх переміщують з однієї потужності на іншу.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

племінна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, призначена для виробництва інкубаційних яєць;

продуктивна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, яку вирощують для виробництва м’яса та/або яєць, призначених для споживання людиною, та/або для виробництва інших продуктів та/або для поповнення поголів’я пернатої дичини;

спортивні коні - коні, які мають міжнародний або український спортивний паспорт коня.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною".

3. Тварини, яких переміщують з однієї потужності на іншу, підлягають обов’язковому профілактичному карантину протягом періодів, визначених углаві 1 розділу II цих Вимог.

4. Під час проведення профілактичного карантину тварин утримують окремо (без контакту з іншими тваринами) у спеціально відведених ізольованих місцях (далі - карантинні пункти) або у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 5 цього розділу,- на карантинній станції.

Карантинні пункти мають відповідати вимогам, встановленим у главах 2-4 розділу ІІ цих Вимог.

Карантинні станції мають відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

5. Профілактичний карантин проводять у таких місцях:

1) на потужності за місцем призначення тварин - у разі переміщення тварин між територіями (зонами, регіонами або компартментами) з однаковим ветеринарно-санітарним статусом у межах території України;

2) на потужностях за місцем відправлення та за місцем призначення тварин - у разі переміщення тварин між територіями (зонами, регіонами або компартментами) із різним ветеринарно-санітарним статусом у межах території України;

3) на карантинній станції, визначеній відправником тварин, на території України - у разі переміщення тварин за межі території України.

Якщо потужність, з якої переміщують тварин, і карантинна станція мають однаковий ветеринарно-санітарний статус, профілактичний карантин тварин на потужностях за місцем відправлення тварин не проводять.

6. Профілактичний карантин не проводять у разі переміщення тварин з однієї потужності на іншу, якщо такі потужності мають однаковий ветеринарно-санітарний статус, розташовані в межах території (зони), що має один ветеринарно-санітарний статус, і перебувають в управлінні однієї фізичної або юридичної особи.

7. Тварин, призначених для ввезення на митну територію України, утримують на карантині у спеціально підготовлених для цього приміщеннях під контролем (наглядом) державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження відповідно до Вимог щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року № 553, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 346/33317.

8. Під час проведення профілактичного карантину тварин піддають лабораторним та іншим діагностичним дослідженням (випробовуванням), вакцинаціям та профілактичним обробкам відповідно до вимог глави 3 розділу III цих Вимог.

Лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) проводять уповноважені лабораторії, що мають відповідну акредитацію.

9. Профілактичний карантин проводять з урахуванням вимог законодавства щодо забезпечення благополуччя тварин.

10. У разі проведення профілактичного карантину тварин перед їх переміщенням за межі території України також враховують вимоги країни призначення таких тварин.

1. Профілактичний карантин тварин проводять протягом таких періодів:

1) для копитних тварин - протягом не менш як 30 днів від дня розміщення копитних тварин у карантинному пункті / карантинній станції;

2) для племінної та продуктивної свійської птиці (крім свійської птиці, призначеної для поповнення поголів’я пернатої дичини), а також добового молодняка:

протягом шести тижнів від дня розміщення в карантинному пункті / карантинній станції (за рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, на якій свійську птицю/ добовий молодняк поміщують на профілактичний карантин; цей період може бути скорочений до трьох тижнів за умови отримання сприятливих (негативних) результатів лабораторних та інших діагностичних досліджень (випробувань) зразків, відібраних від такої свійської птиці / добового молодняка); до дати забою (якщо свійську птицю / добовий молодняк забивають перед завершенням зазначеного в цьому підпункті шеститижневого періоду);

3) для тварин аквакультури - протягом не менш як 90 днів від дня розміщення аквакультури в карантинному пункті / карантинній станції;

4) для приматів, що походять із навколишнього середовища, непідконтрольного компетентним органом,- протягом не менш як 12 тижнів від дня розміщення приматів у карантинному пункті/карантинній станції;

5) для інших тварин - протягом не менш як 30 днів від дня розміщення тварин у карантинному пункті / карантинній станції.

2. Відлік періоду профілактичного карантину розпочинають з дня розміщення в карантинному пункті / карантинній станції останньої тварини, що складає партію, вантаж або групу.

3. У разі проведення профілактичного карантину тварин перед їх переміщенням за межі території України періоди, зазначені в пункті 1 цієї глави, змінюються з урахуванням вимог країни призначення таких тварин.

4. У випадку відкладення відправки тварин із потужності після завершення профілактичного карантину періоди профілактичного карантину, зазначені в пункті 1 цієї глави для відповідних видів тварин, продовжуються, але не більш як на 30 днів, на підставі письмового звернення оператора потужностей до територіального органу компетентного органу за місцем розташування карантинного пункту / карантинної станції.

1. Карантинні пункти, призначені для утримання свійських наземних тварин, мають відповідати таким вимогам:

1) бути окремо розташованою будівлею на достатній відстані від інших потужностей, що на них утримують тварин;

2) забезпечувати доступ до карантинного пункту людей під постійним контролем оператора потужностей, відповідального за карантинний пункт з дотриманням вимог біобезпеки;

3) карантинний пункт має бути сконструйований у спосіб, що забезпечує легке очищення, миття та дезінфекцію стін, підлоги, інших матеріалів та обладнання, здійснення ветеринарно-санітарного обстеження та необхідних оброблень, а також щільно закриватися з метою запобігання доступу до нього сторонніх тварин, комах та шкідників;

4) карантинний пункт підлягає очищенню, миттю та дезінфекції одразу після завершення кожного карантинного періоду та виведення з нього останньої тварини, яка складає партію/вантаж/групу, за принципом "все зайнято - все пусто";

5) протягом не менш як семи днів від дати завершення кожного карантинного періоду та виведення з нього останньої тварини, яка складає партію/вантаж/групу, карантинний пункт необхідно утримувати без тварин;

6) карантинний пункт необхідно забезпечити засобами для відлову, утримання та, у разі необхідності, ізоляції тварин, а також обладнанням та засобами для очищення та дезінфекції.

2. Після завершення кожного карантинного періоду та виведення з нього останньої тварини, яка складає партію/вантаж/групу, із карантинного пункту необхідно видалити всю підстилку. Нову (свіжу) підстилку забезпечують у карантинному пункті після проведення очищення та дезінфекції, зазначених в підпункті 4 пункту 1 цієї глави.

3. Вимоги до карантинних пунктів, призначених для утримання тварин аквакультури

1. Карантинні пункти (карантинні рибогосподарські ізолятори), призначені для утримання тварин аквакультури, мають відповідати вимогампідпунктів 4-6 пункту 1 глави 2 цього розділу, а також таким вимогам:

1) карантинні пункти необхідно розташовувати на достатній відстані від інших карантинних пунктів, потужностей аквакультури та груп потужностей аквакультури;

2) карантинні пункти мають бути окремо стоячими будівлями, доступ до яких тварин та людей має контролювати оператор потужностей, відповідальний за зазначені карантинні пункти з дотриманням вимог біобезпеки, та мають бути сконструйовані у спосіб, що забезпечує легке очищення, миття та дезинфекцію, здійснення ветеринарно-санітарного обстеження та необхідних оброблень, а також щільно закриватися з метою запобігання доступу до них сторонніх тварин, комах та шкідників;

3) вода, що її постачають до карантинних пунктів, має бути вільною від збудників хвороб тварин аквакультури, що підлягають повідомленню;

4) стічні води, що утворюються в карантинних пунктах, перед їх скиданням необхідно піддавати обробленню, що забезпечує знищення збудників хвороб тварин аквакультури, що підлягають повідомленню;

5) систему очищення стічних вод необхідно обладнати резервною установкою на випадок припинення її роботи.

2. Умови навколишнього середовища, що сприяють клінічному виявленню відповідної хвороби тварин аквакультури, що підлягає повідомленню, необхідно підтримувати в карантинному пункті протягом усього періоду карантину.

1. Карантинні пункти, призначені для утримання приматів, мають відповідати таким вимогам:

1) карантинні пункти мають бути окремо стоячими будівлями, доступ до яких тварин та людей має контролювати оператор потужностей, відповідальний за зазначені карантинні пункти з дотриманням вимог біобезпеки, та мають бути сконструйовані у спосіб, що забезпечує легке очищення, миття та дезинфекцію, здійснення ветеринарно-санітарного обстеження та необхідних оброблень, а також щільно закриватися з метою запобігання доступу до них сторонніх тварин, комах та шкідників;

2) на вході до карантинного пункту необхідно розмістити:

знак, що попереджує про небезпеку зараження інфекційними та паразитарними хворобами під час карантинування;

контактні дані (власне ім’я та прізвище, номер телефону) осіб, відповідальних за проведення профілактичного карантину;

перелік вимог для входу до карантинного пункту;

3) на карантинному пункті необхідно забезпечити заходи із профілактики та боротьби з гризунами, дикими тваринами та комахами;

4) карантинний пункт має бути сконструйований у спосіб, що запобігає контакту між приматами, які належать до різних вантажів/партій/груп;

5) поверхні стін, стелі, перегородок та підлоги карантинного пункту мають бути виготовлені із водостійких матеріалів, що дають можливість здійснювати прибирання та дезінфекцію;

6) отвори на поверхнях стін, стелі, перегородок та підлоги карантинного пункту мають бути загерметизовані або мати можливість герметизації;

7) вхідні двері карантинного пункту мають відкриватися всередину та, під час утримання тварин у карантинному пункті, бути закритими;

8) вікна карантинного пункту мають бути закриті та запечатані (під час утримання тварин у карантинному пункті), крім випадків, коли карантинний пункт є достатньо відмежованим від інших потужностей (за допомогою огорож, належної дистанції та/або інших засобів відмежування);

9) у приміщенні карантинного пункту необхідно забезпечити наявність засобів природної або механічної вентиляції для циркуляції повітря та гарантування достатнього провітрювання, щоб забезпечити благополуччя та здоров’я тварин;

10) системи вентиляції, опалювання та кондиціювання мають бути спроектовані у спосіб, що забезпечує продовження їх роботи при зменшеній потужності у разі виходу з ладу електричної або іншої системи;

11) якщо карантинний пункт складається із двох або більше приміщень, що в них яких утримують тварин, для кожного такого приміщення необхідно використовувати окреме обладнання та інвентар, призначені для прибирання та поводження із тваринами. Усі клітки та одноразове обладнання після їх вилучення з карантинного пункту знезаражують.

2. Робочі поверхні карантинного пункту знезаражують після кожного їх використання або в разі забруднення.

Заборонено зберігати робоче обладнання та інвентар на підлозі.

1. Для проведення профілактичного карантину допускають клінічно здорових тварин, які:

1) походять із потужностей, країн, їх окремих територій (зона, регіон або компартмент), щодо яких компетентним органом не встановлено заборон або обмежень щодо переміщення відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

2) походять із затверджених або зареєстрованих тваринницьких потужностей, обов’язковість затвердження або державної реєстрації яких встановлена законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин;

3) відповідають вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;

4) при переміщенні супроводжуються ветеринарними та ідентифікаційними документами в паперовій або електронній формі відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

2. Перед початком проведення профілактичного карантину оператор потужностей зобов’язаний забезпечити виконання таких заходів:

1) у приміщеннях карантинних пунктів / карантинних станцій проводять обов’язкову дезінфекцію (із відповідними лабораторними дослідженнями для контролю якості дезінфекції), дезінсекцію (у сезон льоту комах) та дератизацію;

2) проведення дезінфекції, лабораторних досліджень на якість дезінфекції, дезінсекції та дератизації обов’язково документують;

3) за тваринами, які підлягають карантинуванню, закріплюють окремий персонал, обладнання та інвентар, а також транспортні засоби.

3. Не пізніше п’яти робочих днів перед запланованою датою проведення профілактичного карантину оператор потужностей подає до територіального органу компетентного органу за місцем розташування карантинного пункту / карантинної станції звернення в довільній формі про проведення інспектування з метою оцінювання відповідності запроваджених оператором потужності заходів із карантинування тварин (далі - звернення).

Підписане оператором потужностей або уповноваженою ним особою звернення подають у паперовій або електронній формі. Подання звернення в електронній формі здійснюється відповідно до вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Територіальний орган компетентного органу реєструє звернення в день його надходження, а ті, що надійшли в неробочий день та час - наступного робочого дня.

4. Звернення має містити відомості про:

найменування або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) оператора потужностей;

для оператора ринку - юридичної особи - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для фізичних осіб - підприємців - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

місцезнаходження та/або місце проживання оператора потужностей;

місце розташування карантинного пункту / карантинної станції;

інформацію щодо тварин, які мають піддаватись карантинуванню (вид, кількість, кличка (за наявності), вік (якщо відомо)).

5. Інспектування карантинного пункту / карантинної станції здійснюється відповідно до вимог Законів України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

6. За результатами інспектування карантинного пункту / карантинної станції державним ветеринарним інспектором складають акт, в якому визначають наявність відповідних умов для проведення профілактичного карантину тварин.

Акт про результати інспектування карантинного пункту / карантинної станції складають у двох примірниках, один з яких надається оператору потужностей.

7. Державний ветеринарний інспектор та оператор ринку (або уповноважена ним особа) у день розміщення тварин на профілактичний карантин складає акт розміщення тварин на профілактичний карантин, що має містити такі відомості:

відомості, зазначені в пункті 4 цієї глави;

дата розміщення тварин на профілактичний карантин та очікувана дата завершення профілактичного карантину;

ідентифікаційні дані тварин, якщо обов’язковість їх ідентифікації встановлена законодавством;

назва та номер ветеринарних та ідентифікаційних документів, що супроводжують тварин при переміщенні;

перелік лабораторних та інших діагностичних досліджень (випробовувань), профілактичних обробок та вакцинацій, яким піддаватимуть тварин відповідно до вимог глави 3 цього розділу.

Акт розміщення тварин на профілактичний карантин складають у двох примірниках, один з яких надають оператору потужностей.

1. Тварин, які підлягають карантинуванню, після їх вивантаження із транспортного засобу одразу направляють до карантинного пункту / карантинної станції.

2. Транспортні засоби, що їх використовували для перевезення тварин до карантинного пункту/карантинної станції, перед їх наступним використанням очищують та дезінфікують.

3. Під час проведення профілактичного карантину тварин утримують під наглядом державного ветеринарного інспектора, офіційного ветеринарного лікаря або ліцензованого ветеринарного лікаря та піддають ветеринарно-санітарному обстеженню, що передбачає здійснення щоденного клінічного огляду тварин із вибірковою термометрією та обов’язковим занесенням результатів такого ветеринарно-санітарного обстеження до відповідного журналу.

4. Вхід до карантинного пункту / карантинної станції без відповідного спецодягу та спецвзуття заборонено.

Спецодяг замінюють щодня або в міру його забруднення.

Прання спецодягу та чищення спецвзуття здійснюють у спеціально призначених приміщеннях або централізовано. Персоналу карантинного пункту / карантинної станції та іншим особам заборонено виходити за межі карантинного пункту / карантинної станції у спецодязі та спецвзутті, а також виносити їх.

5. Побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, що утворюються у карантинному пункті / карантинній станції, збирають та обробляють відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження.

6. Тварин, загиблих під час проведення профілактичного карантину, негайно вилучають із карантинного пункту / карантинної станції та піддають ветеринарно-санітарному обстеженню державним ветеринарним інспектором, офіційним ветеринарним лікарем або ліцензованим ветеринарним лікарем.

Приматів, які загинули під час карантину, досліджують лабораторно та патологоанатомічно на інфекційні хвороби. Причину захворювання або смерті приматів необхідно виявляти перед виведенням із карантину групи тварин, до якої належали загиблі примати.

7. Оператор потужностей, відповідальний за карантинний пункт / карантинну станцію, зобов’язаний повідомити компетентний орган про виявлення або підозру щодо наявності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, у тому числі хвороб тварин, що їх раніше не реєстрували на території України, у встановленому законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин порядку.

Відбір зразків від підозрілих на захворювання тварин та проведення лабораторних та інших діагностичних досліджень (випробовувань) здійснюється в порядку, встановленому інструкціями з профілактики та боротьби з хворобами тварин, що підлягають повідомленню, з емерджентними та іншими хворобами тварин, затвердженими відповідно до вимог законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а в разі їх відсутності - відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.

1. Тварин, ввезених на митну територію України, під час проведення профілактичного карантину піддають лабораторним та іншим діагностичним дослідженням (випробовуванням) відповідно до Вимог щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року № 553, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за № 346/33317.

2. Тварин, крім зазначених у пункті 1 цієї глави, піддають таким лабораторним та іншим діагностичним дослідженням (випробовуванням) та профілактичним обробкам:

1) ВРХ - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, хламідіоз, профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів;

2) вівці та кози - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, інфекційний епідидиміт, профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів;

3) свині - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на африканську чуму свиней (АЧС), хворобу Ауєскі, бруцельоз, лептоспіроз. Лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на АЧС проводять на репрезентативній вибірці, розмір якої становить не менше 10 % від поголів’я тварин, яких відправляють із потужності. Якщо лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на АЧС були проведені протягом трьох останніх місяців в рамках виконання плану моніторингу хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин, лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на АЧС під час профілактичного карантину не проводять, профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів;

4) коні (крім спортивних коней) - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на інфекційну анемію коней, грип коней (для коней, не вакцинованих проти грипу), сап, лептоспіроз, парувальну хворобу, профілактична дегельмінтизація та обробка проти ектопаразитів;

5) спортивні коні - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) один раз на рік на сап, інфекційну анемію коней, парувальну хворобу, лептоспіроз;

6) племінна та продуктивна свійська птиця (крім племінної та продуктивної свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) (Ratitae)) та добовий молодняк (крім добового молодняка ряду безкільових (страусоподібних) (Ratitae)) - вірусологічні дослідження на хворобу Ньюкасла та високопатогенний грип птиці. Між сьомим та п’ятнадцятим днем профілактичного карантину відбирають мазки із клоаки на рівні, що забезпечує 95 % достовірності виявлення інфекції при її поширенні на рівні 5 %. Один об’єднаний зразок може складатися із не більш як п’яти точкових зразків, відібраних від кожного окремого птаха;

7) племінна та продуктивна свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) (Ratitae) та добовий молодняк ряду безкільових (страусоподібних) (Ratitae) - якщо птиця та добовий молодняк походять із території країни, зони, регіону або компартмента, не визнаних вільними від хвороби Ньюкасла, зазначену птицю та добовий молодняк піддають лабораторному та іншому діагностичному дослідженню (випробовуванню) на виявлення збудника хвороби Ньюкасла. Лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) проводяться на мазках із клоаки або зразках фекалій, відібраних від кожного окремого птаха;

8) птахи, що їх утримують в умовах неволі,- вірусологічні дослідження на хворобу Ньюкасла та високопатогенний грип птиці. Для проведення вірусологічних досліджень протягом перших 7-15 днів профілактичного карантину від птахів відбирають мазки із трахеї, ротоглотки або клоаки, зразки фекалій. Мазки та зразки відбирають від не менш як 60 птахів, поміщених на профілактичний карантин (якщо кількість зазначених птахів становить менш як 60 голів, зразки відбирають від усіх птахів), та від птахів із клінічними ознаками хвороб. Для проведення вірусологічних досліджень птахів, загиблих під час профілактичного карантину, зразки вмісту кишечника, мозку, трахеї, легенів, печінки, селезінки, нирок та інших уражених органів відбирають якнайскоріше після смерті тварин. Зразки відбирають від усіх загиблих птахів. У випадку високого рівня смертності великої кількості малих птахів, зразки відбирають від не менш як 10 % загиблих птахів;

9) тварини аквакультури - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на епізоотичний некроз гематопоетичної тканини (EHN), вірусну геморагічну септицемію риб, інфекційний гематопоетичний некроз риб, інфекційну анемію лососевих, вірус герпесу Коі (KHVD), інфекцію Mikrocytos mackini, Perkinsus marinus, Bonamia ostreae, Bonamia exitiosa, Marteilia refringens, синдром Таура, жовтоголове захворювання, захворювання білих плям (WSD). Для проведення зазначених у цьому підпункті лабораторних та інших діагностичних досліджень (випробовувань) зразки відбирають від кількості сприйнятливих видів аквакультури, що забезпечує 95 % достовірності виявлення інфекції при поширенні інфекції на рівні 2 %;

10) примати, які походять із середовища, непідконтрольного компетентному органу - ектопаразити та ендопаразити - щонайменше два лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), що їх проводять на початку та після завершення карантинного періоду, туберкульоз (комплекс Mycobacterium tuberculosis) - для ігрунок та тамаринів: два лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), що їх проводять з інтервалом від двох до чотирьох тижнів; для напівмавп, мавп Нового світу, мавп Старого світу, гібонів та гомінідів - не менш як три лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), що їх проводять з інтервалом від двох до чотирьох тижнів, бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella, Yersinia та ін.) - щоденні лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) протягом трьох днів після постановки тварин на профілактичний карантин та не менш як одне або два лабораторних та інших діагностичних дослідження (випропобування) з інтервалом від двох до чотирьох тижнів, вірус гепатиту В (виключно для гібонів та гомінідів) - два лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), перше з яких проводять протягом першого тижня, а друге - через три-чотири тижні;

11) ігрунки та тамарини, що походять з розплідників - бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella, Yersinia та ін.) - щоденні лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) протягом трьох днів після постановки тварин на профілактичний карантин, ектопаразити та ендопаразити - не менш як два лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), що їх проводять на початку та після завершення карантинного періоду;

12) інші примати, які походять із розплідників - туберкульоз (комплекс Mycobacterium tuberculosis) - одне лабораторне та інше діагностичне дослідження (випробовування), бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella, Yersinia та ін.) - щоденні лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) протягом трьох днів після постановки тварин на профілактичний карантин та одне лабораторне та інше діагностичне дослідження (випробовування), що їх проводять не менш як через один тиждень, ектопаразити та ендопаразити - не менш як два лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування), що їх проводять на початку та після завершення карантинного періоду;

13) хутрові тварини, кролі - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на кокцидіоз (для кролів), алуетську хворобу (для норок);

14) бджоли - лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) на американський гнилець, європейський гнилець, вароатоз, нозематоз, акарапідоз.

3. На додаток до вимог, встановлених у пункті 2 цієї глави, тварин піддають іншим лабораторним та іншим діагностичним дослідженням (випробовуванням) та обробленням, якщо обов’язковість щодо їх проведення встановлена законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

4. У разі проведення профілактичного карантину тварин перед їх переміщенням за межі території України проводять лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробування)/вакцинацію/профілактичні оброблення відповідно до вимог країни призначення таких тварин.

5. Лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробування), зазначені в пунктах 1-4 цієї глави, проводять відповідно до методів, встановлених законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин та/або методів, що їх використовують відповідні уповноважені лабораторії, зазначені в пункті 8 розділу I цих Вимог.

6. Під час проведення профілактичного карантину тварин піддають вакцинації, передбаченій законодавством про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

7. Лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробування), лікувально-профілактичні обробки під час карантинування та надання інших послуг спеціалістами компетентного органу проводиться за рахунок власника тварин, відповідно до діючих розмірів вартості зазначених послуг (затверджених в установленому законодавством порядку).

8. Оплата за надані послуги здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між сторонами.

1. Державний ветеринарний інспектор / офіційний ветеринарний лікар та оператор потужностей або уповноважена ним особа складають акт зняття тварин із профілактичного карантину станом на дату завершення профілактичного карантину.

2. Акт зняття тварин із профілактичного карантину має містити відомості про проведені під час профілактичного карантину: профілактичні оброблення тварин, лабораторні та інші діагностичні дослідження (випробовування) (із зазначенням результатів кожного лабораторного та іншого діагностичного дослідження (випробовування)), вакцинацію.

Акт зняття тварин із профілактичного карантину підписують державний ветеринарний інспектор/офіційний ветеринарний лікар та оператор ринку або уповноважена ним особа.

Акт зняття тварин із профілактичного карантину складають у двох примірниках, один з яких надають оператору потужностей.

3. Тварин допускають у стадо тільки після завершення профілактичного карантину на підставі письмового дозволу державного ветеринарного інспектора або офіційного ветеринарного лікаря.

Копію дозволу на допуск тварин у стадо надають (надсилають) оператору потужностей в паперовій або електронній формі не пізніше наступного робочого дня після його письмового оформлення.

4. Підставами для відмови у видачі письмового дозволу, зазначеного в пункті 3 цієї глави, є:

1) позитивні результати лабораторних та інших діагностичних досліджень (випробовувань), зазначених у главі 3 цього розділу;

2) підозра щодо наявності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, у тому числі хвороб тварин, що їх раніше не реєстрували на території України;

3) нездійснення щодо тварин протиепізоотичних заходів, визначених главою 3 цього розділу.