6.3. Для димоходів і вентиляційних каналів, які знаходяться в зоні вітрового підпору, необхідно передбачати заходи, що запобігають перекиданню тяги в каналах.
При нарощуванні димової труби за допомогою сталевого, керамічного або азбестоцементного патрубка труби утеплюють на всю довжину для запобігання утворенню конденсату.
6.4. При первинному обстеженні димових і вентиляційних каналів у газифікованих приміщеннях новобудов житлових і громадських будинків перевіряють повітрообмін приладовим методом.
При улаштуванні в приміщенні газових плит, водонагрівальних або опалювальних апаратів з відведенням продуктів згоряння в димохід кратність повітрообміну повинна бути не менше ніж три.
При незабезпеченні необхідної кількості повітря, що видаляється з приміщення, або кратності повітрообміну газові прилади в експлуатацію не приймають.
6.5. У будинках, які обладнані приладами і апаратами з відводом продуктів згорання в димоходи, забороняється влаштування витяжної вентиляції з штучним спонуканням.
6.6. Вентиляційні канали газифікованих приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування".
6.7. Вентиляційні канали необхідно виводити вище зони вітрового підпору, а при розташуванні поряд з димовими трубами - мати висоту, що дорівнює висоті цих труб.
6.8. Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:
димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно, - не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, - два рази на рік (навесні і восени);
димоходи опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік: перед початком і після закінчення опалювального сезону;
димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) - не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві - з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).
Обслуговування димоходів газового обладнання з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку необхідно проводити одночасно з обслуговуванням газового обладнання за документацією з експлуатації заводів-виробників.
Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню одночасно з димовими. У разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік.
Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків оформляються актом, рекомендована форма якого наведена у додатку 2.
Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів - 12 місяців.
Димові і вентиляційні канали на горищах будинків, а при суміщеній покрівлі - на оголовках повинні бути побілені і пронумеровані фарбою відповідно до номерів квартир.
У випадку виявлення несправних та непридатних до подальшої експлуатації димових і вентиляційних каналів особа, яка виконує їх перевірку, зобов'язана попередити власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) про заборону користування газовим обладнанням, невідкладно направити газорозподільному підприємству акт перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів для подальшого відключення газових приладів від системи газопостачання.
6.9. До початку робіт із ремонту димових і вентиляційних каналів, заміни газового обладнання і пічного опалення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) житлового будинку подається заява газорозподільному підприємству про необхідність відключення газових приладів і апаратів від системи газопостачання.
Ремонтні роботи димових каналів допускається починати тільки після відключення газового обладнання від системи газопостачання.
Після кожного ремонту димоходи підлягають позачерговій перевірці і прочищенню відповідно до пункту 6.2 цієї глави.
6.10. Перевірка та прочищення з'єднувальних димовідвідних труб, які застосовуються для приєднання газового приладу до димового каналу, проводяться спеціалізованою організацією разом з перевіркою димових та вентиляційних каналів у строки, визначені для димових та вентиляційних каналів.
6.11. Технічне обслуговування колективної димовідвідної системи та димоходів, які проходять крізь зовнішню стіну без влаштування вертикального каналу і забезпечують баланс притоку повітря до камери згорання та організований відвід продуктів згорання у зовнішнє середовище у функціональному взаємозв'язку з автоматикою безпеки газових приладів із закритою камерою згорання, проводить із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу-виробника обслуговуюче підприємство або спеціалізована організація, що має дозвіл на виконання цих робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
VІ. Вимоги безпечної експлуатації систем газопостачання (зріджений газ)
1. Вимоги безпечної експлуатації газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів, проміжних складів балонів, спеціалізованих магазинів із продажу ЗВГ, автомобільних газозаправних станцій, автомобільних газозаправних пунктів, пунктів обміну балонів
1.1. Гази, які приймають і поставляють споживачам, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 "Гази вуглеводневі зріджені паливні для комунально-побутового споживання. Технічні умови".
1.2. ЗВГ, які знадходяться на ГНС, необхідно перевіряти на інтенсивність запаху згідно з вимогами ГОСТ 22387.5-77.
1.3. Виробничі процеси, технічний стан технологічного обладнання, електрообладнання, газопроводів, вентиляційних установок і інших споруд на ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС і АГЗП повинні забезпечувати безперебійну роботу та безпеку працівників.
1.4. Виробничі процеси необхідно проводити відповідно до технологічних схем, які повинні містити допустимі значення тисків і температур ЗВГ із урахуванням їх фізико-хімічних властивостей і вибухонебезпечних характеристик.
1.5. Технічне обслуговування, ремонт газопроводів і технологічного обладнання ЗВГ необхідно здійснювати вдень.
1.6. На АГЗС повинно бути передбачено цілодобове чергування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання. Включення АГЗС та АГЗП після тимчасової перерви в роботі здійснюють після зовнішнього огляду технологічного обладнання, резервуарів, газопроводів, систем контрольно-вимірювальних приладів, автоматики і засобів протиаварійного захисту.
1.7. Забороняється здійснювати приймання і передачу зміни при здійсненні ліквідації аварії та під час робіт із зливання-наливання.
1.8. Працівники, які експлуатують та обслуговують обладнання, повинні з метою виявлення несправностей і своєчасного їх усунення щозміни перевіряти технологічне обладнання, газопроводи, запобіжну арматуру, електрообладнання, вентиляційні системи, засоби вимірювань, протиаварійний захист, блокування і сигналізацію вибухопожежонебезпечних виробництв ГНС, ГНП, АЗГС, АГЗП.
1.9. Виявлені під час експлуатації витоки газу необхідно негайно усувати. Усунення витоків газу на обладнанні, що працює, забороняється.
1.10. Несправні агрегати, резервуари, газопроводи повинні бути відключені з встановленням заглушок, відремонтовані або демонтовані.
На газопроводах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП необхідно наносити позначки напряму руху потоку газу.
1.11. Запірна арматура, зворотні і швидкісні клапани повинні забезпечувати швидке і герметичне відключення подавання газу та виключати можливість втручання в їх конструкцію на місці експлуатації.
Обслуговування і ремонт запірної арматури необхідно проводити з періодичністю, зазначеною в технічній документації або документації з експлуатації обладнання.
Поточний ремонт необхідно проводити не рідше одного разу на рік.
Запірну арматуру на газопроводах і обладнанні ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП перевіряють на положення "відкрито-закрито" відповідно до вимог документації заводу-виробника з експлуатації обладнання.
Різьбові і фланцеві з'єднання технологічного обладнання, трубопроводів і запірної арматури перевіряють на герметичність приладовим методом або за допомогою мильної емульсії щомісяця. Виявлені нещільності необхідно негайно усувати.
Конструкція балонних вентилів повинна відповідати вимогам ДСТУ 2580-94 "Пристрої запірні балонів для зріджених вуглеводневих газів на тиск до 1,6 МПа. Загальні технічні умови".
1.12. Розбирання запірної арматури, різьбових і фланцевих з'єднань на газопроводах з метою ремонту необхідно виконувати після відключення подавання газу і продування інертним газом або парою. Заміна болтів фланцевих з'єднань допускається тільки після зниження надлишкового тиску газу до 40 : 500 даПа. Забороняється підтягувати різьбові з'єднання, які знаходяться під тиском більше ніж 500 даПа.
1.13. Тиск настроювання ЗСК не повинен перевищувати більше як на 15% максимальний робочий тиск у резервуарах і газопроводах.
Порядок настроювання і перевірки ЗСК визначають із урахуванням вимог документації з експлуатації заводу-виробника.
Перевірку параметрів настроювання ЗСК, їх регулювання необхідно проводити на спеціальному стенді або на місці їх експлуатації за допомогою спеціального пристрою.
ЗСК після випробування та настроювання пломбується.
На місце ЗСК, який знімається для ремонту або настроювання, повинен встановлюватися справний ЗСК.
1.14. Забороняється експлуатація технологічного обладнання, резервуарів і газопроводів при несправних і не настроєних ЗСК.
1.15. Спрацювання ЗСК необхідно перевіряти шляхом короткочасного їх відкриття відповідно до вимог документації з експлуатації заводу-виробника.
1.16. Гумовотканинні рукави пристроїв зливання-наливання для захисту від статичних електричних зарядів повинні обвиватись мідним дротом діаметром не менше ніж 2 мм або мідним тросиком перетином не менше ніж 4 мм-2 з кроком витка не більше ніж 100 мм. Обидва кінці дроту або тросика з'єднуються з наконечниками гумовотканинних рукавів паянням або болтовим з'єднанням.
Для операцій зливання-наливання допускається використовувати металорукави або металеві шарнірні рукави, конструкція яких забезпечує захист від статичних електричних зарядів.
1.17. Гумовотканинні рукави, що застосовують при операціях зливання-наливання і наповненні балонів, за наявності на них тріщин, надрізів, здуття і потертостей необхідно замінювати новими. Тривалість їх експлуатації не повинна перевищувати строку, визначеного документацією з експлуатації.
Гумовотканинні рукави до встановлення, а надалі - один раз на 3 місяці, а металорукави або металеві шарнірні рукави - один раз на рік повинні підлягати гідравлічному випробуванню тиском, що становить 1,25 номінального.
Рукави повинні мати маркування із зазначенням номінального тиску, строків проведеного і чергового гідравлічних випробувань.
1.18. Під час технологічних процесів забороняється підтягувати накидні гайки рукавів, від'єднувати рукави, а також застосовувати ударний інструмент при накручуванні і відкручуванні гайок.
1.19. Забороняється залишати без нагляду насоси і компресори, що працюють, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП.
Тиск газу на всмоктувальній лінії насоса повинен бути на 0,1-0,2 МПа вище від пружності насичених парів ЗВГ при відповідній температурі.
1.20. Тиск газу в нагнітальному газопроводі компресора не повинен перевищувати тиск конденсації парів ЗВГ за температури нагнітання і не бути вищим за тиск, на який розрахована ємкість.
При наливанні газу в резервуари, для яких встановлено робочий тиск 1,0 МПа, потрібно встановлювати на трубопроводі наливання редукційний пристрій, який знижує тиск газу до 1,0 МПа.
1.21. Компресори і насоси підлягають аварійній зупинці за умови:
витоку газу і несправності запірної арматури;
появи вібрації, сторонніх шумів, стуків;
пошкодження підшипників і несправності сальникового ущільнення;
зміни припустимих рівнів мастила і води;
відмови електроприводу, пускової арматури;
несправності муфтових з'єднань;
підвищення або пониження встановленого тиску газів у всмоктувальному і нагнітальному газопроводах;
підвищення рівня рідини в конденсатозбірнику - на всмоктуванні компресора вище за допустиме.
1.22. Забороняється робота насосів і компресорів за умови:
вимкненої або несправної автоматики;
вимкненої аварійної вентиляції;
непрацюючого блокування електроприводів насосів і компресорів із вентиляторами витяжних систем, запірних пристроїв на газопроводі до та після насосно-компресорного обладнання.
1.23. Кожній вентиляційній системі повинно присвоюватись позначення і порядковий номер, які наносять незмивною фарбою на кожусі вентилятора або поблизу вентилятора на повітроводі.
1.24. На кожну вентиляційну систему повинен складатися паспорт, в якому зазначають схему установки, її продуктивність, основні технічні показники вентилятора та електродвигуна.
1.25. Підключення до роботи систем вентиляції в вибухопожежонебезпечних приміщеннях здійснюють за 15 хвилин до початку роботи технологічного обладнання. У першу чергу повинні вмикатися витяжні системи.
1.26. Вибухозахищений вентилятор у вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен відповідати категорії і групі вибухонебезпеки сумішей відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
1.27. У місцях відбирання повітря забороняється виконувати роботи, які можуть спричинити появу парів ЗВГ і забруднення повітря.
1.28. При непрацюючих системах припливної вентиляції зворотні клапани на повітроводах повинні бути в перекритому стані.
1.29. При тимчасових несправностях систем автоматичного контролю ГДК допустимих концентрацій парів ЗВГ у повітрі приміщень при працюючому технологічному обладнанні необхідно проводити контрольні перевірки ГДК парів ЗВГ не рідше трьох разів за зміну. На кожному місці необхідно відбирати не менше двох проб.
1.30. Обслуговування та ремонт систем вентиляції необхідно здійснювати з урахуванням вимог документації з експлуатації обладнання.
1.31. Транспортні засоби, які заїжджають на ГНС, ГНП, АГЗС, повинні бути технічно справними та обладнані іскрогасником на вихлопній трубі.
Забороняється розміщення транспортних засобів на виробничій території ГНС, ГНП, АГЗС, не пов'язаних з їх експлуатацією.
1.32. Кількість залізничних цистерн або автоцистерн, які одночасно подаються на ГНС, ГНП, не повинна перевищувати кількості постів зливання, передбачених проектною документацією на будівництво об'єкта.
1.33. Операції з підготовки до зливання ЗВГ із залізничних цистерн необхідно проводити після закінчення маневрових робіт, закріплення цистерн на колії і видалення локомотива з території ГНС, ГНП.
1.34. Залізничні і автомобільні цистерни для перевезення ЗВГ і рукави, за допомогою яких наливають або зливають ЗВГ, повинні бути заземлені.
1.35. Під час операцій зливання-наливання ЗВГ з АЦЗГ або заправлення газом паливних балонів автомобілів їх двигуни повинні бути зупинені, за винятком АЦЗГ, обладнаних насосами з приводами від їхніх двигунів.
В АЦЗГ забороняється підвищувати тиск газу за рахунок підключення їх до балонів або установок стисненого природного газу.
1.36. Вмикати двигуни автомобілів допускається тільки після закінчення зливання-наливання, від'єднання заземлення рукавів і встановлення заглушок на запірних пристроях цистерн.
1.37. Зливання і наливання ЗВГ під час грози, а також під час проведення вогневих робіт у виробничій зоні ГНС, ГНП і АГЗС забороняються.
1.38. Зливання газу із залізничних цистерн у святкові і вихідні дні, в нічний час (при забезпеченні достатнього освітлення залізничної естакади і резервуарного парку) необхідно проводити бригадою в складі не менше трьох працівників.
1.39. Відкривати запірну арматуру і вентилі на газопроводах необхідно плавно.
1.40. Під час зливання газу із залізничних цистерн необхідно забезпечувати безперервне спостереження за тиском і рівнем газу в цистерні та резервуарі, в які подається газ.
Між персоналом, який проводить операції зливання-наливання, і машиністами насосно-компресорного відділення повинен бути налагоджений постійний телефонний або радіозв'язок.
1.41. Забороняється залишати без нагляду зливальні і заправні колонки, залізничні і автомобільні цистерни, автомобілі з балонами ЗВГ під час зливання і наливання ЗВГ.
1.42. Тиск ЗВГ в газопроводах, які подають газ для наповнення балонів, не повинен перевищувати робочого тиску, на який вони розраховані.
1.43. Порядок заправлення автомобілів, що належать юридичним та фізичним особам, визначається Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 року № 332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 року за № 331/7652.
1.44. Забороняється наповнення резервуарів, заповнення АЦЗГ і заправлення паливних балонів автомобілів шляхом зниження в них тиску за рахунок скидання парової фази в атмосферу.
1.45. Ступінь наповнення надземних резервуарів, цистерн та балонів не повинен перевищувати 85%, а підземних - 90% їх геометричного об'єму.
1.46. Усі балони (крім паливних балонів автомобілів) незалежно від способу наповнення газом повинні підлягати перевірянню ступеня наповнення методом зважування.
1.47. Для перевірки ступеня наповнення методом зважування застосовують ваги, які забезпечують відхилення точності зважування не більше відповідно для балонів місткістю: 1 л - 10 г; 5 л -20 г; 27 л і 50 л - 100 г.
Ваги перед початком робочої зміни необхідно перевіряти відповідно до вимог експлуатаційної документації заводу-виробника на обладнанні за допомогою гирі-еталона.
1.48. При перевищенні припустимого максимального ступеня наповнення резервуара, автоцистерни або балона надлишок газу повинен бути злитий.
1.49. Зливання невипарених залишків із резервуарів, випарників і балонів необхідно здійснювати у спеціально обладнані для цього герметичні ємності. Зливання невипарених залишків у відкриту тару або виробничу каналізацію забороняється.
Зливання невипарених залишків із балонів необхідно здійснювати на зливних пристроях.
1.50. Усі наповнені балони необхідно перевіряти на герметичність вентиля і різьбового з'єднання.
Після наповнення та перевірки герметичності на штуцері вентиля встановлюють заглушку.
1.51. Кількість балонів, які знаходяться одночасно в наповнювальному відділенні ГНС і ГНП, не повинна перевищувати кількість, відповідну половині сумарної годинної продуктивності наповнювальних установок. Розміщення балонів у проходах, а також у два яруси забороняються.
1.52. При переміщенні балонів необхідно вживати заходів щодо запобігання їх падінню і пошкодженню.
1.53. Кількість наповнених і порожніх балонів, розміщених на вантажно-розвантажувальних майданчиках, не повинна перевищувати кількість, що відповідає подвійній добовій продуктивності наповнювального відділення.
1.54. Резервуари перед внутрішнім огляданням, гідравлічним випробуванням, ремонтом повинні бути вивільнені від газу, невипарених залишків, пропарені або продуті інертним газом, промиті теплою водою (температурою понад 45°С) і відключені від газопроводів із встановленням інвентарних заглушок.
1.55. Воду після промивання або випробувань резервуарів і балонів необхідно відводити в каналізацію тільки через відстійники з сифонами, які унеможливлюють потрапляння ЗВГ в каналізацію. Відстійник повинен регулярно очищатися і промиватися чистою водою.
Вміст відстійників необхідно вивозити в спеціально відведені місця.
1.56. Заходи з очищення стоків і видалення вибухопожежонебезпечних продуктів повинні унеможливлювати утворення в системі каналізації вибухонебезпечної концентрації ЗВГ.
1.57. Якість дегазації повинна перевірятися аналізом проб повітря, відібраного в нижній частині резервуара. Концентрація зріджених газів у пробі після дегазації резервуара не повинна перевищувати 20% НКМЗ газу.
1.58. Розгерметизація резервуарів і балонів без попереднього зниження в них тиску до атмосферного, а також застосування для дегазації повітря не допускаються.
1.59. Не допускається заміна запірних пристроїв на балонах, які не пройшли дегазацію.
1.60. Внутрішній огляд і гідравлічне випробування підземних резервуарів необхідно здійснювати один раз на 10 років, внутрішній огляд надземних резервуарів - один раз на 4 роки, а гідравлічне випробування надземних резервуарів - один раз на 8 років.
Внутрішній огляд і гідравлічне випробування надземних резервуарів та резервуарів АЦЗГ здійснюють в строки, передбачені для надземних резервуарів.
1.61. Роботи з відключення резервуарів, внутрішнього огляду, гідравлічного випробування та ремонту необхідно виконувати за нарядом - допуском.
1.62. Пірофорні відкладення на стінках резервуарів, а також забруднення і відкладення, вилучені з резервуарів, повинні підтримуватися у вологому стані до вивезення їх з території ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП.
1.63. Для запобігання самозайманню пірофорних відкладень ділянки газопроводів із пірофорними відкладеннями необхідно в день їх розкриття демонтувати і складати в безпечній зоні.
1.64. Льодові закупорювання в газопроводах ЗВГ необхідно ліквідовувати за допомогою пари, нагрітого піску, гарячої води. Забороняється застосовувати відкритий вогонь, а також засоби, при яких можливе виникнення іскроутворення.
Розігрівання льодових закупорювань ділянок газопроводів, що мають дефекти, здійснюється із обов'язковим відключенням ділянки від загальної системи газопостачання, зі встановленням інвентарної заглушки і з додержанням вимог щодо виконання газонебезпечних робіт відповідно до розділу VII цих Правил та Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року.
1.65. На території виробничої зони та у вибухопожежонебезпечних приміщеннях ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП забороняються застосовування відкритого вогню і проведення робіт, при яких можливе виникнення іскроутворення.
1.66. В'їзд автомашин на АГЗС, АГЗП, у виробничу зону ГНС і ГНП, а також зливання і наливання ЗВГ під час виконання вогневих робіт забороняються.
1.67. Протягом усього часу виконання вогневих робіт у приміщеннях виробничої зони повинна працювати витяжна вентиляція з механічним спонуканням.
1.68. Перед початком і під час вогневих робіт у приміщенні, а також у 20-метровій зоні від місця проведення вогневих робіт необхідно проводити аналіз повітряного середовища на наявність парів ЗВГ за допомогою газоаналізатора.
З появою у повітрі парів ЗВГ незалежно від концентрації вогневі роботи необхідно припинити.
1.69. На виробничій території ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, ПСБ, ПОБ не допускається розміщення сторонніх предметів і горючих матеріалів. Проїзди і проходи повинні бути вільними.
Чистий і використаний матеріал для обтирання повинен зберігатися окремо в металевих скриньках зі щільно закритими кришками.
1.70. На виробничій території ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається перебування сторонніх осіб. В'їзд на територію АГЗС і заправлення автомобілів із пасажирами забороняються.
1.71. При аварійному витоку газу необхідно вжити заходів щодо ліквідації витоку, зупинити технологічні процеси, заглушити двигуни усіх автомобілів.
При аварійному витоку газу з резервуарів або трубопроводів необхідно вжити заходів щодо його ліквідації, виведення сторонніх осіб із зони можливої загазованості, створення парової завіси.
1.72. У випадку виникнення пожежі поблизу надземних резервуарів їх необхідно зрошувати водою для запобігання підвищенню в них тиску, а залізничні і автомобільні цистерни необхідно негайно вивезти в безпечне місце. Якщо це зробити неможливо, цистерни також необхідно зрошувати водою.
2. Вимоги безпечної експлуатації резервуарних, балонних, групових, геотермальних, випарних, змішувальних та індивідуальних балонних установок ЗВГ
2.1. Балони з ЗВГ, які одержують суб'єкти господарювання для виробничих цілей, забороняється передавати іншим суб'єктам господарюванням, а також використовувати в побутових цілях. Балони ЗВГ повинні бути опломбовані та повинні мати білу розпізнавальну кільцеву смугу завширшки 100 мм.
2.2. Балони з ЗВГ повинні транспортуватися з накрученими на горловину запобіжними ковпаками і установленими на вихідних штуцерах вентилів заглушками.
2.3. В автомашинах, призначених для перевезення ЗВГ, вихлопні труби від двигунів повинні бути виведені до їх передньої частини.
В автомашинах, які використовуються для перевезення балонів періодично або тимчасово, на вихлопній трубі протягом усього часу рейсів повинен встановлюватись іскрогасник.
2.4. Забороняється стоянка АЦЗГ і автомашин, навантажених балонами, біля місць із відкритим вогнем і місць можливого масового скупчення людей (ринки, магазини, культурно-видовищні заклади тощо).
2.5. Автомобілям типу "клітка" та іншим автомобілям з балонами у разі потреби допускається зупинятися не більше як на 1 годину на відстані не менше 20 м від житлових будинків і 40 м від громадських будівель.
АЦЗГ у разі необхідності їх стоянки більше як 1 годину допускається ставити на відстані не менше 30 м від житлових будинків і 50 м - від громадських будівель.
Відстань від місця стоянки автомобілів для перевезення ЗВГ та АЦЗГ до вигрібних ям, льохів і кришок колодязів підземних комунікацій повинна бути не менше 15 м.
2.6. Балони з ЗВГ допускається зберігати як в спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови їх захисту від атмосферних опадів і сонячних променів.
Зберігання в одному приміщенні балонів ЗВГ з балонами інших газів забороняється.
Допускається зберігання балонів з ЗВГ у кількості до 10 одиниць у спеціальних шафах.
2.7. Порожні та заповнені балони з ЗВГ та порожні балони, що пройшли опосвідчення в установленому порядку, повинні зберігатись у вертикальному положенні з встановленою на штуцері вентиля заглушкою.
2.8. При роботі установок з ПІВ, які працюють на ЗВГ, балони повинні знаходитись у тих самих приміщеннях, де і установки.
2.9. Забороняється використання пересувних і стаціонарних установок із ПІВ, які працюють на ЗВГ, в підвальних і цокольних поверхах та у приміщеннях, які мають лази у погреб або підвал.
2.10. Опалювальні системи з ПІВ, призначені для опалювання приміщень, повинні бути обладнані автоматикою, яка забезпечує припинення подавання газу в разі згасання полум'я пальника. Допускається експлуатація таких систем без автоматики при безперервному нагляді за їх роботою.
2.11. При використанні установок з ПІВ для сушіння приміщень необхідно забезпечувати їх вентиляцію через фрамуги, кватирки тощо. Якщо установки з ПІВ використовують поза приміщеннями, пальники необхідно захищати від задування і атмосферних опадів.
2.12. Влаштування вентиляції у приміщеннях, де встановлюються ПІВ, повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-20-2001.
2.13. Резервуарні, геотермальні, випарні, змішувальні, групові та індивідуальні балонні установки ЗВГ приймають в експлуатацію одночасно з газовим обладнанням об'єктів, для яких вони призначені.
ЗСК настроюють на нижню межу спрацьовування, яка не перевищує 15% максимального робочого тиску, а ЗЗК повинні забезпечувати припинення подавання газу при перевищенні максимального робочого тиску на 25%.
Максимальний робочий тиск газу після регулятора тиску, який подає газ побутовим газовим приладам, встановлюється залежно від номінального перед приладами, але не більше 500 даПа - для зрідженого.
2.14. ЗВГ із пониженим вмістом пропану використовують у резервуарних установках тільки за умови забезпечення випарювання рідини і запобігання можливій конденсації парів ЗВГ у зовнішніх газопроводах при низьких температурах повітря і ґрунту.
2.15. Теплоносій у випарники повинен подаватися тільки після заповнення резервуарів ЗВГ.
2.16. Зливання ЗВГ забороняється за умови:
закінчення строку чергового технічного опосвідчення резервуарів;
наявності несправностей та відсутності залишкового тиску в резервуарах;
відсутності на резервуарах первинних засобів пожежогасіння.
2.17. Для виконання операції зливання-наливання АЦЗГ і резервуарів необхідно здійснювати з'єднання гумовотканинними рукавами зі штуцерами рідинної і парової фаз.
АЦЗГ і рукави перед зливанням необхідно заземляти. Від'єднувати АЦЗГ від заземлювального пристрою допускається тільки після закінчення зливання і встановлення заглушок на штуцери вентилів.
2.18. Користування відкритим вогнем забороняється у місцях проведення операцій зливання-наливання.
2.19. При зливанні газу не допускається переповнення резервуарів понад установлений рівень. Відкачування надлишків ЗВГ і невипарених залишків із резервуарів необхідно здійснювати в АЦЗГ.
2.20. Після наповнення резервуарів перевіряють герметичність з'єднань. Виявлені витоки ЗВГ необхідно усувати негайно.
2.21. Технічне обслуговування резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок ЗВГ необхідно проводити один раз на 3 місяці при плюсових температурах зовнішнього повітря і не рідше одного разу на місяць - при мінусових.
2.22. При технічному обслуговуванні резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок перевіряються:
запірна арматура, регулятори, випарники, запобіжні клапани, трубопроводи, фланцеві, різьбові, зварні з'єднання на витікання газу;
справність захисних кожухів, огорожі і запори на них, а також наявність попереджувальних написів, укомплектованість засобами пожежогасіння;
наявність заглушок та справність різьби на штуцерах патрубків для приєднання рукавів при зливанні ЗВГ з АЦЗГ;
справність і параметри настроювання регуляторів тиску (за необхідності настроюють регулятор на заданий режим роботи);
спрацьовування запобіжних клапанів по тиску відповідно до встановленого режиму роботи регуляторів тиску;
справність і правильність показань манометрів.
2.23. Поточний ремонт установок необхідно проводити не рідше одного разу на рік. Обсяг робіт визначають за технічним станом установок.
При ремонті установок необхідно виконувати роботи із технічного обслуговування, а також:
набивання сальників запірних пристроїв і змащування пробкових кранів, перевірка ходу запірних пристроїв і герметичність фланцевих, різьбових і зварних з'єднань;
розбирання регулятора, запобіжних пристроїв і запірної арматури, огляд, усунення несправностей та їх збирання і налагодження регулятора і запобіжних пристроїв на встановлені режими роботи.
2.24. ГТУ підлягають технічному опосвідченню один раз на 5 років. У зв'язку з неможливістю (з конструктивних особливостей ГТУ) проведення внутрішніх оглядів останні замінюють гідравлічним випробуванням.
Дані про всі роботи з ремонту та технічного опосвідчення резервуарів вносяться до паспорта резервуара.
2.25. При довготривалій зупинці резервуарних, геотермальних, випарних, змішувальних, групових та індивідуальних балонних установок необхідно вжити заходів щодо їх підтримання у справному стані на весь період зупинки.
2.26. Застосування групових ГБУ для подачі газу до житлових і громадських будинків, будинків промислових підприємств необхідно здійснювати з урахуванням вимог ДБН В.2.5-20-2001.
2.27. На огорожах майданчиків резервуарних, випарних, змішувальних установок і ГТУ, шафових групових ГБУ повинні бути нанесені попереджувальні написи "Горючий газ. Вогненебезпечно".
2.28. Як джерело газопостачання підприємств громадського харчування допускається використовувати балони з ЗВГ ємністю 27 або 50 л, що встановлені тільки зовні будинку, де розміщена кухня, відповідно до вимог з проектування шафових групових газобалонних установок, визначених вимогами ДБН В.2.5-20-2001.
2.29. Герметичність газобалонних установок перевіряють під робочим тиском газу приладовим методом або із застосуванням мильної емульсії.
VІІ. Вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт
7.1. До газонебезпечних робіт належать:
підключення новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;
пуск газу в системи газопостачання об'єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту чи реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт;
уведення в експлуатацію ГРП, ШГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ;
технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, комбінованих будинкових регуляторів тиску, газообладнання ГРП, ШГРП, ГРУ, газовикористовуючих установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ, а також вибухозахищеного електрообладнання;
робота на байпасі ГРП, ШГРП і ГРУ;
усунення закупорювань, установлення і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;
відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і газовикористовуючого обладнання сезонної дії об'єктів систем газопостачання;
виконання операцій зливання-наливання на резервуарах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП і АЦЗГ, заповнення резервуарів ЗВГ, злив ЗВГ із несправних і переповнених балонів, зливання невипарних залишків, заправлення автомобілів і балонів;
ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників;
підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його проведення;
розкриття ґрунту в місцях витоку газу для їх усунення;
технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовуючих приладів і апаратів;
роботи у технологічних апаратах, резервуарах, цистернах, колекторах, колодязях, тунелях, приямках тощо.
7.2. Газонебезпечні роботи, які перелічені в пункті 7.1 цього розділу, повинні виконуватися під керівництвом спеціаліста, за винятком підключення без застосування зварювання до діючих газопроводів низького тиску вводів в будинки діаметром не більше 50 мм, підключення або від'єднання без застосування зварювання окремих побутових газових приладів і апаратів, введення в експлуатацію індивідуальних балонних установок, проведення ремонтних робіт без застосування зварювання і газового різання на газопроводах низького і середнього тиску діаметром не більше 50 мм, наповнення ЗВГ резервуарів і балонів у процесі їх експлуатації, огляду, ремонту і вентиляції колодязів, перевірки і видалення конденсату з конденсатозбірників, зливу невипарених залишків ЗВГ з резервуарів і балонів, заправки газобалонних автомашин, технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газовикористовувальних установок, у тому числі ГРП, ГНС, АГЗС і установок ЗВГ, а також обслуговування діючих приладів і апаратів у житлових і громадських будинках.
Керівництво вказаними роботами доручається найбільш кваліфікованому працівнику.
7.3. Уповноважені особи, що мають право видавати наряди-допуски, призначаються наказом по підприємству з числа керівників чи інженерно-технічних працівників, що пройшли у встановленому порядку перевірку знань цих Правил.
7.4. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох працівників. Уведення в експлуатацію індивідуальних ГБУ, а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках, технічне обслуговування та ремонт газового обладнання житлових і громадських будинків допускається виконувати одним працівником.
Газорозподільним підприємством допускається проводити технічний огляд ГРП, які розташовані в окремих будівлях, вбудованих і прибудованих до будов з відокремленим входом, одним працівником за інструкцією, яка містить додаткові заходи безпеки.
Огляд ГРП, обладнаних системами телеметричного контролю, розташованими в шафах, на відкритих площадках, а також ГРУ може проводитися одним працівником.
Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад 1 м, колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою у складі не менше трьох працівників.
7.5. На виконання газонебезпечних робіт повинен видаватися наряд-допуск, в якому передбачають основні заходи безпеки виконання цих робіт.
Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працівників, можуть проводитися без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи.
До таких належать роботи з ремонту і огляду колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників, а також технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання без відключення газу, технічне обслуговування запірної арматури і компенсаторів, злив ЗВГ з залізничних цистерн і АЦЗГ, наповнення ЗВГ резервуарів і балонів, роботи на газовикористовувальних установках, котлах і агрегатах.
На кожному підприємстві повинен бути розроблений перелік газонебезпечних робіт, які допускається виконувати без оформлення наряду-допуску.
Первинне виконання зазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску.
7.6. Якщо роботи одночасно віднесені як до газонебезпечних, так і до вогневих, то допускається їх виконувати за нарядом-допуском на виконання газонебезпечних робіт з врахуванням вимог техніки безпеки на виконання вогневих робіт у газовому господарстві.
7.7. За нарядом-допуском та спеціальним планом, затвердженим керівником газорозподільного підприємства, а у разі виконання робіт силами власної газової служби підприємства - керівником цього підприємства виконуються:
пуск газу в газові мережі населених пунктів, газопроводи середнього і високого тиску;
роботи з підключення газопроводів середнього і високого тиску до діючих систем газопостачання;
ремонтні роботи в ГРП, ШГРП і ГРУ, у виробничій зоні ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП із застосуванням зварювання і газового різання;
ремонтні роботи на діючих газопроводах середнього і високого тисків з застосуванням зварювання і газового різання;
зниження і відновлення робочого тиску газу в газопроводах середнього і високого тиску;
припинення і відновлення подачі газу в газові мережі населених пунктів;
первинне заповнення резервуарів зрідженим газом на ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП.
7.8. Особа, відповідальна за проведення газонебезпечних робіт, повинна завчасно отримувати наряд-допуск і спеціальний план виконання газонебезпечних робіт, у якому вказується послідовність проведення робіт; розташування працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, що забезпечують безпеку проведення робіт; особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт, для своєчасної підготовки до роботи.
7.9. До спеціального плану виконання газонебезпечних робіт і наряду-допуску додається схема із зазначенням місця і характеру роботи, що виконується. Перед початком проведення газонебезпечних робіт особа, відповідальна за їх проведення, повинна перевірити відповідність креслення фактичному стану об'єкта.
7.10. У наряді-допуску зазначають строк його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчення роботи у встановлений строк наряд-допуск підлягає продовженню особою, що його видала. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно в архіві газорозподільного підприємства.
7.11. До початку виконання газонебезпечних робіт, що проводяться за нарядом-допуском, особа, відповідальна за їх проведення, безпосередньо на місці робіт зобов'язана проінструктувати всіх виконавців робіт про правила безпечного ведення робіт з відміткою в наряді-допуску.
7.12. У процесі виконання газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні надаватися виключно особою, відповідальною за її проведення.
7.13. Газонебезпечні роботи необхідно виконувати у світлий час доби, а при ліквідації наслідків аварійної ситуації - цілодобово.
7.14. Зниження тиску газу в діючому газопроводі при виконанні робіт із підключення до нього нових газопроводів необхідно проводити за допомогою вимикаючих пристроїв або регуляторів тиску.
7.15. Надлишковий тиск повітря в газопроводах, які підключаються, повинен зберігатися до початку робіт із підключення або пуску газу.
7.16. Після врізання відгалужень у діючий газопровід місце з'єднання необхідно перевіряти на щільність приладовим методом або за допомогою мильної емульсії.
7.17. Всі об'єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.
7.18. Зовнішні газопроводи всіх тисків перед підключенням до діючих при відсутності в них надлишкового тиску підлягають контрольному опресовуванню тиском 0,1 МПа.
Падіння тиску не повинно спостерігатися протягом 10 хвилин.
7.19. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру, а також обладнання і газопроводів ГРП, ШГРП, ГРУ, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП проводять тиском 0,01 МПа.
Падіння тиску не повинно перевищувати 10 даПа за 1 год.
7.20. Контрольне опресовування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків повинно проводитися тиском 500 даПа.
Падіння тиску не повинно перевищувати 20 даПа за 5 хвилин.
7.21. Резервуари ЗВГ, газопроводи, обв'язки резервуарних і групових балонних установок повинні опресовуватись тиском 0,3 МПа протягом 1 год. Результати контрольного опресовування вважають позитивними при відсутності падіння тиску на манометрі та витоків газу.
7.22. Результати контрольного опресовування необхідно зазначати в нарядах-допусках на виконання газонебезпечних робіт.
7.23. Якщо оглянуті і опресовані газопроводи не були заповнені газом, то при поновленні робіт із пуску газу вони повинні повторно оглядатися і опресовуватися.
7.24. При ремонтних роботах у загазованому середовищі необхідно застосовувати інструменти з кольорового металу або інструменти з нанесенням спеціального покриття, який унеможливлює іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або їх робочі частини змащені консистентною змазкою. Застосування у загазованому середовищі електричних інструментів забороняється.
7.25. Працівники, які виконують газонебезпечну роботу в колодязі, резервуарі, приміщеннях ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП, повинні бути у вогнестійкому спецодязі і взутті без сталевих підківок і цвяхів.
7.26. При виконанні газонебезпечних робіт необхідно застосовувати переносні вибухозахищені світильники напругою не більше 12 В.
7.27. У колодязях, що мають перекриття, тунелях, колекторах, технічних коридорах, ГРП, ШГРП, ГРУ і на території ГНС (виробничої зони), ГНП, АГЗС, АГЗП не допускається проведення електрогазозварювання і різання на діючих газопроводах без відключення і продування їх повітрям або інертним газом.
При відключенні газопроводів після запірних пристроїв необхідно встановлювати інвентарні заглушки.
7.28. У перекритих (повністю або частково) котлованах, траншеях та газових колодязях допускається проведення газонебезпечних робіт без застосування зварювання (вогню). Електрогазозварювання, різання, а також заміна запірної арматури, компенсаторів та ізолювальних фланців у зазначених спорудах на діючих газопроводах допускаються тільки після повного зняття перекриттів.
7.29. Вогненебезпечні роботи допускається починати при відсутності вибухопожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі.
Проби повинні відбиратися з невентильованих зон. Протягом усього часу виконання вогневих робіт на газопроводах ЗВГ колодязі і котловани повинні вентилюватися нагнітанням повітря.
7.30. Здійснення ремонту, електрогазозварювання та різання газопроводів на діючих газопроводах при підключенні до них інших газопроводів необхідно проводити під надлишковим тиском газу 40-150 даПа, який контролюється протягом виконання роботи. При зниженні тиску нижче 40 даПа і підвищенні його понад 150 даПа різання або зварювання необхідно припинити.
Для контролювання тиску в місці проведення робіт необхідно використовувати манометр, розміщений на відстані не більше 100 м від місця проведення робіт.
7.31. При виконанні робіт на діючих внутрішніх газопроводах електрогазозварювальні та різальні роботи необхідно проводити на відключених ділянках, які продуті повітрям або інертним газом.
7.32. Перевірка герметичності газопроводів, арматури і приладів з використанням відкритого вогню забороняється.
7.33. Застосування відкритого вогню в місцях проведення газонебезпечних робіт забороняється.
Котловани і колодязі при проведенні в них робіт повинні огороджуватися. Котловани повинні мати розміри, достатні для проведення робіт. Поблизу місця робіт повинні встановлюватися попереджувальні знаки безпеки. Для закріплення стінок котлованів та колодязів необхідно застосовувати інвентарні кріплення.
7.34. При електрогазозварюванні та різанні газопроводів на діючих газопроводах для попередження утворення високого полум'я місця виходу газу повинні замазуватися глиною.
7.35. Демонтаж заглушок, встановлених на відгалуженнях до споживачів, провадиться за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт із пуску газу, після огляду і опресовування газопроводу.
7.36. Під час пуску газу газопроводи повинні продуватися газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалюванням відібраних проб. Об'ємна частка кисню в пробі газу не повинна перевищувати 1%, а згоряння газу повинно проходити стабільно, без спалахів.
При продуванні газопроводів забороняється випускати газоповітряну суміш у приміщення, сходові клітини, а також у димоходи, вентиляційні канали тощо. Приміщення, в яких проводиться продування газопроводів, повинні провітрюватися.
Газоповітряна суміш при продуванні газопроводів повинна випускатися в місця, де неможливе її попадання в приміщення, а також займання від будь-якого джерела вогню.
7.37. Під час демонтажу газового обладнання ділянки газопроводу до нього повинні відрізатися у місцях відводу від розподільчих газопроводів та заварюватись наглухо. Відрізана ділянка газопроводу повинна бути продута повітрям або інертним газом та заварена з двох кінців.
7.38. При внутрішньому огляді і ремонті котли та інші газифіковані агрегати повинні відключатися від газопроводу за допомогою заглушок.
7.39. Перед спуском в колодязь необхідно провести його перевірку на наявність горючих газів в робочій зоні. Для спуску в колодязі, які не мають скоб, в котловани, а також в резервуари повинні застосовуватися металеві драбини з іскробезпечними торцями і з пристосуваннями для їх закріплення на краю колодязя, котловану і люка резервуара.
7.40. У колодязях і котлованах із діючим газопроводом допускається одночасне перебування не більше двох працівників. Роботи повинні виконуватися ними в рятувальних поясах і шлангових протигазах (на кожного працівника, що виконує роботи в колодязі (котловані)). Страхування працівників здійснюється з поверхні (навітряна сторона) не менше ніж двома працівниками на кожного працівника, що виконує роботи в колодязі або котловані.
7.41. Роботи, пов'язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопроводів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановлювати інвентарні заглушки.
7.42. Заглушки, які встановлюються на газопроводах, повинні відповідати робочому тиску газу та мати хвостовики з маркуванням тиску газу і діаметра газопроводу.
7.43. Набивання сальників запірної арматури без застосування спеціальних пристроїв, розбирання різьбових з'єднань конденсатозбірників на зовнішніх газопроводах середнього і високого тисків допускається при тиску газу не більше 0,1 МПа.
7.44. Заміна прокладок фланцевих з'єднань на зовнішніх газопроводах допускається при тиску газу в газопроводі 40-200 даПа.
Розбирання фланцевих, різьбових з'єднань і арматури на внутрішніх газопроводах будь-якого тиску повинно проводитися за умови відключення від газопостачання і встановлення заглушки на ділянці газопроводу.
7.45. Допускається змащування кранів на газопроводі низького тиску діаметром до 50 мм внутрішньої і зовнішньої систем газопостачання будинку без припинення подачі газу за умови застосування спеціальних пристроїв та дотримання необхідних заходів безпеки, передбачених інструкціями з охорони праці.
7.46. При виконанні робіт у загазованих приміщеннях необхідно встановити зовні постійний контроль за працівниками, не допускаючи поблизу джерел вогню.