Про затвердження Порядку організації охорони морських та річкових портів

Відповідно до Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів , Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 року № 725/2004 "Про посилення безпеки суден та портових споруд", Директиви Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року № 2005/65/ЕС "Про посилення охорони портів", підпункту 4.9.107 підпункту 4.9 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581,

1. Затвердити Порядок організації охорони морських та річкових портів, що додається.

2. Департаменту безпеки забезпечити:

2.1. Подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Адміністрації морських портів України, начальникам (керівникам) річкових портів привести порядок організації охорони портів у відповідність до цього наказу у 6-місячний строк з дати набрання чинності цим наказом.

4. ДП "Агентство морської безпеки" забезпечити контроль за впровадженням цього наказу в портах та раз на три місяці надавати узагальнену інформацію щодо його виконання до Міністерства інфраструктури України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про морські порти України" , але не раніше дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Корнієнка В.В.

1.1. Цей Порядок встановлює процедуру з організації захисту і охорони морських та річкових портів, методи виявлення потенційних недоліків в забезпеченні охорони портів, портових засобів портів, заходи щодо виявлення перешкод охороні і відповідні дії щодо запобігання та протидії інцидентам, пов’язаним з охороною, зокрема актам тероризму, актам незаконного втручання (далі - АНВ) та піратства на території (акваторії) портів, в яких обслуговуються судна, що виконують міжнародні рейси.

1.2. Метою цього Порядку є встановлення вимог щодо організації охорони морських і річкових портів, зокрема портових засобів, розташованих в межах їх території та акваторії, а також інших районів портів.

1.3. Заходи щодо охорони порту базуються на принципах та процедурах, закладених в главі ХI-2 додатка до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками (далі - Конвенція СОЛАС-74), частинах А та Б Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів (далі - Кодекс ОСПЗ), Регламенті (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 року № 725/2004 "Про посилення безпеки суден та портових споруд", Директиві Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року № 2005/65/ЕС "Про посилення охорони портів".

1.4. Дія цього Порядку поширюється на:

портові засоби;

морські порти (термінали), річкові порти, на території (в акваторії) яких розташований один чи більше портових засобів.

1.5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

взаємодія "судно - порт" - безпосередня взаємодія, яка відбувається між портом (портовим засобом) та судном, що пов’язана із переміщенням людей, вантажів та (або) наданням портових послуг;

взаємодія "судно - судно" - будь-яка діяльність щодо переміщення вантажів або людей з одного судна на інше без участі порту (портового засобу);

визнана організація у сфері охорони суден та портових засобів на морі - державне підприємство "Агентство морської безпеки", призначене визнаною організацією у сфері охорони суден та портових засобів на морі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 722 "Про заходи щодо підвищення рівня безпеки на морському та річковому транспорті";

зона обмеженого доступу - встановлені планом охорони порту чи портового засобу приміщення, споруди або території, доступ до яких знаходиться під постійним контролем, має певні заборони та обмеження відповідно до встановленого рівня охорони;

інцидент, пов’язаний з охороною, - будь-яка підозріла дія, випадок або обставина, що загрожує безпеці порту, або портового засобу, або судна, або взаємодії "судно - порт";

комплексна система безпеки порту - комплекс інженерно-технічних засобів охорони, що забезпечує своєчасне виявлення та протидію здійсненню (спробам здійснення) АНВ та терористичних актів у порту;

офіцер охорони порту - посадова особа порту, відповідальна за проведення оцінки охорони порту, розробку, впровадження, перегляд і виконання плану охорони порту, за зв’язок з офіцерами охорони портових засобів порту, правоохоронними органами щодо забезпечення безпеки, а також ліквідації наслідків актів піратства, тероризму та АНВ;

оцінка охорони порту (портового засобу) - визначення загроз, ступеня захищеності, можливостей, готовності та існуючих заходів для забезпечення захисту й охорони порту (портового засобу) від актів тероризму, АНВ та піратства;

план охорони порту - план, розроблений з метою забезпечення захисту порту й суден, людей, вантажу, вантажних транспортних одиниць і суднових запасів у межах порту від небезпеки скоєння актів тероризму, АНВ та піратства;

портовий засіб (далі - ПЗ) - місце (акваторія і територія), яке визначено Призначеним органом для взаємодії "судно - порт". Термін "портовий засіб" включає до себе і такі райони, як місця якірних стоянок, місця очікування причалу, підходи з моря залежно від випадку.

Інші терміни відповідають визначенням, які вживаються в Конвенції СОЛАС - 74 , Кодексі ОСПЗ , Регламенті (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 31 березня 2004 року № 725/2004 "Про посилення безпеки суден та портових споруд", Директиві Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року № 2005/65/ЕС "Про посилення охорони портів", Законах України "Про морські порти України" , "Про перевезення небезпечних вантажів" , Положенні про Службу морської безпеки порту (портового засобу) , затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 25 серпня 2011 року № 339, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2011 року за № 1233/19971.

2.1. Організація захисту і охорони порту включає такі основні етапи:

визначення органів, організацій та посадових осіб, на яких покладаються обов'язки з охорони порту;

визначення всіх територій і об’єктів, які будуть охоплені дією плану охорони порту;

проведення та схвалення оцінки охорони порту;

розробка, схвалення, підтримання та виконання плану охорони порту;

впровадження комплексної системи безпеки порту;

проведення перевірок щодо належного впровадження заходів з охорони порту.

2.2. Забезпечення охорони ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту, здійснюється відповідно до вимог глави ХІ-2 Додатка до Конвенції СОЛАС-74 та Кодексу ОСПЗ .

2.3. Безпосередньо режим охорони ПЗ забезпечується відповідно до схвалених у встановленому порядку планів охорони ПЗ, які базуються на проведених оцінках охорони ПЗ.

2.4. Плани охорони ПЗ є складовою частиною системи побудови охорони порту, на території (в акваторії) якого такі ПЗ розташовані.

2.5. Оцінка охорони ПЗ проводиться кожні п'ять років після останньої дати її схвалення.

При цьому розробляється новий план охорони ПЗ.

Офіцер охорони ПЗ повинен організувати проведення оцінок охорони ПЗ та розробки планів охорони ПЗ з урахуванням строків їх дії, не допускаючи виникнення проміжків часу між закінченням строку дії попередньої та схваленням наступної оцінки охорони ПЗ.

2.6. На всіх етапах забезпечення охорони порту вживаються заходи, які спрямовані на забезпечення належного зберігання інформації та документів, згідно з вимогами чинного законодавства.

2.7. Заходи з охорони порту, що впроваджуються в зонах митного та прикордонного контролю, чи інші дії відносно осіб, а також товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, проводяться після погодження з органом охорони державного кордону та митницею, у зоні діяльності яких перебуває порт.

У портах, у яких відкриті пункти пропуску через державний кордон України або створені зони митного контролю, заходи із забезпечення пропускного та внутрішньооб’єктового режиму порту визначаються положенням про забезпечення пропускного та внутрішньооб’єктового режиму на території відповідного порту, яке розробляється в порту, затверджується головою адміністрації морських портів України - для морських портів, керівником порту - в річковому порту і погоджується керівниками органу охорони державного кордону та митниці, у зоні діяльності яких перебуває порт.

Копія зазначеного положення надається відповідному органу охорони державного кордону та митниці, у зоні діяльності яких перебуває порт.

3.1. Впровадження заходів з охорони забезпечує:

в морських портах - голова адміністрації морських портів України;

в річкових портах - керівник порту.

3.2. Безпосередні обов'язки з впровадження заходів з організації охорони порту покладаються на офіцера охорони порту.

3.3. Офіцером охорони порту є начальник служби морської безпеки (далі - СМБ) порту.

3.4. Основними обов'язками офіцера охорони порту (начальника СМБ порту) є:

3.4.1. Організація проведення, внесення змін та перегляду оцінки охорони порту.

3.4.2. Організація розробки, внесення змін та перегляду плану охорони порту.

3.4.3. Виконання плану охорони порту та забезпечення регулярних перевірок у порту з метою контролю за виконанням плану охорони порту.

3.4.4. Підвищення рівня поінформованості з питань охорони та пильності персоналу порту.

3.4.5. Організація проходження необхідної підготовки, проведення занять та інструктажів з питань охорони для персоналу порту.

3.4.6. Розробка інструкцій з питань охорони для персоналу порту.

3.4.7. Забезпечення координації заходів при впровадженні плану охорони порту згідно з чинним законодавством з відповідними службами суміжних портів або ПЗ, а також ПЗ, розташованих на території порту, правоохоронними органами, відповідним органом охорони державного кордону та митницею, у зоні діяльності яких перебуває порт.

3.4.8. Забезпечення щоденного надання інформації визнаній організації у сфері охорони суден та портових засобів на морі про всі заходження суден в акваторію порту, в тому числі морські термінали порту, та ПЗ, які перебувають в зоні відповідальності порту з морської безпеки.

3.4.9 Забезпечення укомплектованості, підтримання у справному стані та проведення регулярних перевірок охоронного обладнання, що використовується в порту.

3.5. У кожному порту, на який поширюється цей Порядок, створюється комітет безпеки порту, який:

забезпечує взаємодію з питань організації охорони порту усіх органів, підприємств, установ, організацій та осіб, які провадять свою діяльність на території (в акваторії) порту;

розробляє рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення системи охорони порту та надає їх заінтересованим органам.

3.5.1. Комітет безпеки порту очолює керівник порту (керівник адміністрації морського порту).

3.5.2. До складу комітету безпеки порту входять офіцер охорони порту (начальник СМБ порту), офіцери охорони ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту, представники правоохоронних органів, відповідного органу охорони державного кордону та митниці, у зоні діяльності яких перебуває порт, інших заінтересованих сторін (за погодженням з їх керівниками).

3.5.3. Комітет безпеки порту проводить регулярні засідання не рідше одного разу на шість місяців.

3.5.4. Положення щодо комітету безпеки порту містяться в плані охорони порту.

3.6. СМБ портів спільно з органом охорони державного кордону здійснюють постійний контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в межах морського порту.

4.1. Перелік портів, для яких призначається офіцер охорони порту (начальник СМБ порту), проводиться оцінка охорони порту та розробляється план охорони порту, затверджується Міністерством інфраструктури України.

4.2. Частини (райони, зони, підзони) порту, що повинні підлягати охороні, визначаються при проведенні оцінки охорони порту.

4.3. До таких частин порту (районів, зон та підзон) належать також ПЗ, розташовані на території (в акваторії) порту, визначені в рамках впровадження вимог Кодексу ОСПЗ .

4.4. Розподіл порту на частини, які охоплюються планом охорони порту, здійснюється з урахуванням вірогідності виникнення АНВ та терористичних актів.

5.1. Для забезпечення адекватного та оперативного реагування на виникнення загроз, пов’язаних з АНВ, актами піратства та терористичними актами, в портах застосовується система рівнів охорони.

Рівні охорони можуть встановлюватися як для порту в цілому, так і для окремих його частин.

5.2. Існує три рівні охорони:

рівень охорони 1 - рівень, при якому постійно підтримується визначений мінімально необхідний рівень заходів з охорони;

рівень охорони 2 - рівень, при якому на певний період часу застосовуються посилені заходи з охорони, пов’язані з підвищенням загрози виникнення інциденту, пов’язаного з охороною;

рівень охорони 3 - рівень, при якому в обмежений період часу застосовуються більш посилені заходи з охорони, якщо інцидент, пов’язаний з охороною, вірогідний або неминучий, при чому цілі, проти яких направлений цей інцидент, можуть бути не з’ясовані.

5.3. Рівні охорони для кожного порту чи частини порту встановлюються Міністерством інфраструктури України.

5.4. Для кожного рівня охорони Міністерство інфраструктури України може визначати додаткові заходи з охорони, які необхідно застосувати для різних частин порту, враховуючи дані, отримані при проведенні оцінки охорони порту, або інформацію, отриману від правоохоронних органів.

6.1. Оцінка охорони порту є невід'ємною складовою та основою для розробки плану охорони порту.

6.2. Оцінка охорони порту проводиться з метою виявлення загроз та відпрацювання відповідних контрзаходів для запобігання або зведення до мінімуму наслідків здійснення терористичного акту, акту піратства або АНВ, якщо такий матиме місце.

6.3. Оцінка охорони порту повинна містити такі основні елементи:

6.3.1. Визначення майна та інфраструктури порту, захист яких має важливе значення, і оцінка ступеня необхідного захисту.

Виявлення й оцінка важливого майна та інфраструктури - це процес, під час якого встановлюється відносна важливість споруд і об’єктів для нормального функціонування порту.

У цьому процесі враховується ймовірність загибелі людей, економічне значення порту і наявність важливих об’єктів.

Виявлення й оцінка важливого майна та інфраструктури використовуються для встановлення пріоритетності їх відносної важливості для охорони порту з урахуванням того, наскільки порт, конструкція або об’єкт можуть продовжувати функціонувати без пошкодженого майна і наскільки швидко можна поновити нормальне функціонування порту.

Важливим майном та інфраструктурою порту є:

місця доступу, входи, під’їзди і місця якірної стоянки, маневрування та причали;

гідротехнічні споруди, підхідні канали порту;

вантажні пристрої, термінали, склади й устаткування для обробки вантажу;

системи електропостачання, радіозв'язку й інших видів зв’язку та комп’ютерні системи і мережі;

системи управління рухом суден у портах і засоби навігаційної огорожі;

джерела подачі енергії, трубопроводи для перекачування вантажу і водопостачання;

мости, залізничні та автомобільні дороги;

місця стоянок транспортних засобів;

судна місцевого портового флоту, включаючи лоцманські катери, буксири, ліхтери тощо;

устаткування і системи охорони та спостереження.

6.3.2. Визначення можливої загрози майну та інфраструктурі, її ймовірність з метою впровадження заходів з охорони і встановлення їх послідовності.

Оцінка охорони порту, яка може містити інформацію, отриману під час консультацій з органами державної влади, в тому числі правоохоронними органами, відповідним органом охорони державного кордону та митницею, у зоні діяльності яких перебуває порт, враховує:

усі особливі аспекти діяльності порту, включаючи судна, що до них заходять, внаслідок чого він може стати об’єктом нападу;

ймовірні наслідки нападу на порт або об’єкти, розташовані на його території (в акваторії), ураховуючи загибель людей, нанесення збитків власності, підрив економіки, включаючи порушення у функціонуванні транспортних систем;

можливості й наміри осіб, які можуть організувати такий напад;

ймовірні види нападів.

Оцінка охорони порту повинна враховувати всі можливі загрози, що включають такі типи інцидентів, пов’язаних з охороною:

ушкодження або руйнування судна;

викрадення або захоплення судна або людей на його борту;

незаконні дії з вантажем, судновим устаткуванням або судновими запасами;

незаконні дії з небезпечними вантажами;

несанкціонований доступ, у тому числі наявність безквиткових пасажирів;

контрабанда зброї або обладнання, включаючи зброю масового знищення;

використання судна або його обладнання для перевезення осіб, що мають намір спричинити інцидент, пов’язаний з охороною;

використання самого судна як зброї або засобу для заподіяння ушкоджень або руйнування;

блокування вхідних шляхів до порту, шлюзів, гідротехнічних споруд, причалів, підходів тощо;

ядерний, біологічний або хімічний напад;

інші загрози.

6.3.3. Виявлення, вибір і встановлення черговості контрзаходів та процедурних змін, а також визначення рівня їх ефективності для зниження вразливості.

Визначення і встановлення пріоритетів контрзаходів здійснюються з метою забезпечення найбільш ефективних заходів охорони для зменшення вразливості порту і взаємодій "судно - порт" при ймовірній загрозі.

Заходи з охорони повинні обиратися з урахуванням таких факторів, як можливість цих заходів зменшити ймовірність нападу, й оцінюватися на підставі інформації, що включає відомості:

отримані в результаті оглядів, інспекцій і перевірок з охорони;

отримані під час консультацій з власниками й портовими операторами ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту, а також з власниками/операторами споруд, прилеглих до портів та ПЗ;

про інциденти, що загрожували охороні в минулому;

про операції, що здійснюються в межах порту.

6.3.4. Виявлення вразливих місць в інфраструктурі, інструкціях та процедурах, враховуючи людський фактор.

Визначення таких вразливих місць повинно включати розгляд:

доступу по воді або берегом до порту, а також до суден, які пришвартовані до його причалів;

конструктивної цілісності пірсів, споруд і пов'язаних з ними конструкцій;

вжитих заходів і процедур з охорони, включаючи системи розпізнавання;

вжитих заходів і процедур з охорони щодо портових і комунальних служб;

заходів, необхідних для захисту устаткування радіозв'язку й інших видів зв’язку, портових і комунальних служб, включаючи комп'ютерні системи і мережі;

прилеглих територій, які можуть бути використані для нападу або під час нападу;

існуючих договорів, укладених із охоронними організаціями, що займаються охороною на воді та березі;

будь-яких протиріч між заходами і процедурами з безпеки та охорони;

будь-яких протиріч між діяльністю порту і задачами з охорони;

будь-яких недоліків, виявлених у процесі навчань та підготовки персоналу;

будь-яких недоліків, виявлених у процесі щоденної роботи, під час занять або тренувань з охорони, звітів щодо проблем з охорони, виявлених під час контрольних заходів, перевірок тощо.

6.3.5. Фізична охорона.

6.3.6. Конструкційна цілісність.

6.3.7. Системи захисту персоналу.

6.3.8. Транспортна інфраструктура.

6.3.9. Комунальні мережі.

6.3.10. Інші об’єкти, які в разі ушкодження або використання для незаконного спостереження впливатимуть в межах порту на безпеку людей, майна тощо.

6.4. Оцінка охорони порту (розробка змін до неї) проводиться визнаною організацією у сфері охорони суден та портових засобів на морі.

6.5. Оцінка охорони для кожного порту розглядається та схвалюється Міністерством інфраструктури України.

6.6. Особи, що виконують оцінку охорони порту, повинні мати відповідні знання та навички. Вони повинні мати змогу скористатися у разі необхідності допомогою експертів з питань:

існуючих загроз для охорони та їх прикладів;

розпізнавання та виявлення різних видів зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

обробки небезпечних вантажів;

розпізнавання (на недискримінаційній підставі) характерних і поведінкових шаблонів людей, що можуть створювати потенційну загрозу охороні;

технологій, що використовуються для обходу заходів з охорони;

методів провокування інцидентів, пов’язаних з охороною;

наслідків вибухів для конструкцій і служб порту;

практики роботи в порту;

планування заходів на випадок надзвичайних обставин, забезпечення готовності і реагування на них;

заходів фізичної охорони (наприклад, встановлення огорожі);

систем радіозв'язку й інших видів зв’язку, включаючи комп'ютерні системи і мережі;

транспорту і цивільного будівництва;

суднових і портових операцій.

6.7. Оцінка охорони порту повинна проводитися заново та схвалюватися у випадку зміни таких обставин:

зовнішньополітичної ситуації;

видів загроз;

параметрів порту;

системи охорони або охоронного обладнання.

6.8. При проведенні оцінки охорони порту враховуються схвалені належним чином оцінки охорони ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту.

6.9. Особи, що проводять оцінку охорони порту, у разі виявлення загроз для частин порту, що належать до ПЗ, проводять консультації з офіцером (офіцерами) охорони такого (таких) ПЗ для узгодження відповідних заходів з охорони в порту і ПЗ.

6.10. До оцінки охорони порту вносяться зміни, які схвалюються Міністерством інфраструктури України, якщо вони пов'язані з ПЗ, розташованими на території (в акваторії) порту:

зміна меж ПЗ;

зміна системи (порядку) допуску в ПЗ;

зміна системи охорони периметру ПЗ;

зміна місць доступу в ПЗ.

6.11. У разі інших змін, пов'язаних з ПЗ, офіцер охорони порту (начальник СМБ порту) подає пропозиції до Міністерства інфраструктури України щодо перегляду та внесення змін до оцінки охорони порту.

6.12. Офіцери охорони ПЗ повинні інформувати офіцера охорони порту (начальника СМБ порту) у разі змін, пов'язаних з ПЗ, зазначених у пунктах 6.10 та 6.11 цього розділу, протягом 3-х робочих днів після внесення цих змін до плану охорони ПЗ.

6.13. Незалежно від обставин нова оцінка охорони порту проводиться кожні п’ять років після останньої дати її схвалення.

Офіцер охорони порту (начальник СМБ порту) повинен організувати проведення оцінки охорони порту з урахуванням строків її дії, не допускаючи виникнення проміжків часу між закінченням строку дії попередньої та схваленням наступної оцінки охорони порту.

6.14. Розгляд пропозицій щодо необхідності внесення змін до оцінки та плану охорони порту здійснюється комісією, створеною відповідно до розділу ІV Положення про схвалення оцінок і планів охорони портових засобів та видачу Актів про відповідність портових засобів , затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 3 грудня 2007 року № 1095, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1380/14647.

Міністерство інфраструктури України на підставі протоколу засідання комісії в місячний строк приймає рішення та повідомляє голові адміністрації морських портів України або керівнику річкового порту щодо необхідності внесення змін до оцінки та плану охорони порту.

6.15. Рішення щодо схвалення оцінки охорони порту приймається та повідомляється (у разі схвалення - надсилається примірник документа) голові адміністрації морських портів України або керівнику річкового порту в місячний строк після надходження її на розгляд до Міністерства інфраструктури України.

6.16. Оцінка охорони порту оформлюється у двох примірниках.

Один примірник зберігається в порту, інший - в Міністерстві інфраструктури України.

6.17. Оцінка охорони порту має гриф "Для службового користування".

На всіх етапах проведення та схвалення оцінки охорони порту вживаються заходи, які спрямовані на забезпечення обмеження доступу до інформації та документів, згідно з вимогами чинного законодавства.

7.1. План охорони порту містить заходи з охорони порту та базується на інформації, отриманій під час проведення оцінки охорони порту.

7.2. План повинен містити механізм контролю, який за потреби дозволить внести в нього відповідні зміни.

7.3. План охорони порту базується на таких основних засадах:

7.3.1. Визначення всіх територій, на яких будуть впроваджуватися заходи з охорони. Залежно від проведеної оцінки охорони порту заходи та процедури з охорони порту для різних частин порту можуть різнитися між собою.

7.3.2. Забезпечення координації між заходами з охорони, встановленими для різних частин порту.

7.3.3. Визначення організаційної структури, створеної для підтримки належного рівня захищеності порту.

7.4. Базуючись на цих засадах, план охорони порту повинен містити (для всіх рівнів охорони):

заходи, спрямовані на запобігання доставки до порту або на судно, яке перебуває в межах території (в акваторії) порту, зброї або небезпечних вантажів, на перевезення яких немає відповідних дозволів, передбачених чинним законодавством, будь-яких небезпечних речовин та предметів, заборонених до перевезення, які можуть бути призначені для використання проти людей, суден або портів;

заходи, спрямовані на запобігання несанкціонованого доступу в порт, на пришвартоване у ньому судно тощо;

процедури реагування на загрозу щодо охорони або порушення заходів з охорони, включаючи положення з підтримки найважливіших операцій порту або взаємодії "судно - порт";

процедури реагування на будь-які вказівки з охорони, які може надати Міністерство інфраструктури України при встановленні рівня охорони 3;

процедури евакуації на випадок загрози щодо охорони або порушення заходів з охорони;

обов’язки охоронного та іншого персоналу порту;

вимоги до проведення навчань, підготовки та занять з питань охорони;

процедури узгодження із заходами щодо охорони суден;

процедури щодо періодичного перегляду та внесення змін до плану охорони порту;

процедури щодо передання повідомлень про події, які пов’язані з охороною;

відомості про офіцера охорони порту (начальника СМБ порту), включаючи інформацію про цілодобовий зв’язок з ним;

заходи щодо забезпечення захисту інформації, яка міститься у плані охорони порту;

заходи щодо забезпечення ефективної охорони вантажів і навантажувально-розвантажувального устаткування в порту;

заходи щодо запобігання протиправним діям під час обробки небезпечних вантажів;

процедури перевірки плану охорони порту;

процедури реагування на випадок, якщо суднова система охоронного сповіщення приведена до дії, коли судно знаходиться в порту;

процедури спрощення сходження на берег суднового персоналу або змін серед персоналу, а також доступу на судно відвідувачів, включаючи представників організацій побутового обслуговування і профспілкових організацій моряків, з дотриманням законодавства з прикордонних питань та питань державної митної справи;

процедури взаємодії між ПЗ, розташованими на території (в акваторії) порту, та портом, процедури узгодження заходів з охорони, які впроваджуються такими ПЗ.

7.5. Особи, які виконують внутрішні перевірки зазначеної у плані охорони порту діяльності щодо забезпечення охорони або здійснюють оцінку його виконання, повинні бути незалежними від діяльності, що перевіряється.

7.6. План охорони порту (зміни до нього) розробляється визнаною організацією у сфері охорони суден та портових засобів на морі.

7.7. План охорони порту може бути об’єднаним з будь-якими планами реагування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій (або бути їх частиною).

7.8. Плани охорони ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту, можуть використовуватися під час розроблення плану охорони порту або бути його частинами.

7.9. До плану охорони порту вносяться зміни у разі зміни оцінки охорони порту.

7.9.1. У випадках, зазначених у пункті 6.7 розділу VІ цього Порядку, розробляється новий план охорони порту.

7.9.2. В інших випадках висновки щодо необхідності внесення змін до плану охорони порту робить комісія, створена відповідно до розділу ІV Положення про схвалення оцінок і планів охорони портових засобів та видачу Актів про відповідність портових засобів , затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 3 грудня 2007 року № 1095, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1380/14647.

7.9.3. Усі зміни, що стосуються положень, які можуть суттєво змінити прийнятий підхід до забезпечення охорони порту (зняття, заміна постійної огорожі, устаткування і систем охорони та спостереження, зміна параметрів порту або ПЗ порту тощо), розглядаються та схвалюються Міністерством інфраструктури України.

7.9.4. Інші зміни до плану охорони порту можуть вноситися та затверджуватися офіцером охорони порту (начальником СМБ порту) з відповідним інформуванням Міністерства інфраструктури України та визнаної організації у сфері охорони суден та портових засобів на морі, яка розробила цей план, протягом трьох днів з дати затвердження змін.

7.9.5. У разі виникнення сумнівів у офіцера охорони порту (начальника СМБ порту) щодо необхідності схвалення поправок до плану охорони порту, які необхідно внести, офіцер охорони порту (начальник СМБ порту) подає пропозиції до Міністерства інфраструктури України щодо перегляду та внесення змін до плану охорони порту.

Розгляд пропозицій щодо необхідності внесення змін до оцінки та плану охорони порту здійснюється комісією, створеною відповідно до розділу ІV Положення про схвалення оцінок і планів охорони портових засобів та видачу Актів про відповідність портових засобів , затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 3 грудня 2007 року № 1095, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 року за № 1380/14647.

Міністерство інфраструктури України на підставі протоколу засідання комісії в місячний строк приймає рішення та повідомляє голові адміністрації морських портів України або керівнику річкового порту щодо необхідності схвалення змін до плану охорони порту.

7.9.6. Зміни до плану охорони порту реєструються в окремих додатках, які є невід’ємною частиною плану охорони.

7.10. Новий план охорони порту розробляється після проведення нової оцінки охорони порту.

7.11. План охорони розробляється у двох примірниках.

Один примірник зберігається в порту, інший - в Міністерстві інфраструктури України.

7.12. План охорони порту має гриф "Для службового користування".

На всіх етапах розроблення, схвалення та виконання плану охорони порту вживаються заходи, які спрямовані на забезпечення обмеження доступу до інформації та документів згідно з вимогами чинного законодавства.

7.13. Належне виконання плану охорони порту перевіряється шляхом проведення перевірок комісією, яка створюється Міністерством інфраструктури України.

7.14. За результатами роботи зазначеної комісії складається акт перевірки.

8.1. Заходи з фізичної охорони порту повинні поєднуватися із заходами фізичної охорони ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту.

При впровадженні заходів щодо комплексної системи безпеки, які впроваджуються в порту та ПЗ, розташованих на території (в акваторії) порту, такі процедури можуть бути поєднані і впроваджуватися лише на рівні порту або спільно з ПЗ за умови, що при цьому не знижується загальний рівень захищеності порту та таких ПЗ.

Можливість застосування зазначеної процедури розглядається при проведенні оцінки охорони порту за результатами проведення консультацій між особами, що проводять оцінку охорони порту, офіцером охорони порту (начальником СМБ порту) та офіцером (офіцерами) охорони відповідного (відповідних) ПЗ.

У такому випадку відповідні положення повинні міститися в планах охорони порту і відповідних ПЗ, які схвалюються Міністерством інфраструктури України.

Застосування зазначених процедур у зонах митного контролю погоджується з митницею, у зоні діяльності якої перебуває порт.

8.2. У морських портах охорону майна, що є власністю держави і не підлягає приватизації та передачі в концесію, здійснюють підрозділи визнаної організації у сфері охорони суден та портових засобів на морі.

8.3. Для забезпечення підтримання необхідного рівня морської безпеки в порту можуть залучатися згідно з чинним законодавством на договірних засадах охоронні організації будь-якої форми власності.

8.4. Співробітники охоронних організацій повинні пройти підготовку або інструктаж з питань морської безпеки в обсязі, що відповідає типу діяльності, для здійснення якої вони залучаються.

8.5. Під час виконання своїх обов’язків на території порту співробітники охоронних організацій підпорядковуються офіцеру охорони порту (начальнику СМБ порту).

8.6. Взаємодія охоронних організацій, залучених на договірних засадах для забезпечення підтримання необхідного рівня морської безпеки, з іншими структурними підрозділами СМБ порту здійснюється в порядку, визначеному головою адміністрації морських портів України або керівником річкового порту.

8.7. Відомості про охоронні організації, конкретні функції і обов’язки, які вони виконують у порту, інформація щодо підготовки їх співробітників з питань морської безпеки повинні міститися в плані охорони порту.

8.8. Для забезпечення безпечної взаємодії "судно - порт" в портах та ПЗ надаються послуги з охорони суден, що перебувають в порту (на рейді) або ПЗ порту.

8.9. Послуги з охорони судна надаються на договірних засадах суднам, що перебувають в ПЗ, порту (біля причалів, у районах швартовки та якірних стоянок тощо) (за зверненнями власників, судновласників суден, їх представників) у разі:

виявлення під час перевірки судна невідповідностей вимогам Кодексу ОСПЗ;

відсутності на судні достатньої кількості персоналу для забезпечення цілодобової охорони судна;

обробки судном небезпечних вантажів;

обробки судном спеціальних вантажів (вантажів подвійного призначення);

виявлення при перевірці судна явних підстав вважати, що існує потенційна загроза для порту (ПЗ), яку може нести судно;

установлення в порту (ПЗ) рівнів охорони 2 або 3;

якщо на судні встановлено рівні охорони 2 або 3;

інше.

8.10. Правила забезпечення безпеки та порядку в морському порту, порядок охорони суден та портових засобів містяться в обов'язкових постановах по порту, які приймаються в порядку, визначеному статтею 17 Закону України "Про морські порти України" .

8.11. Для кожного рівня охорони порту план охорони порту повинен визначати розташування зон обмеженого доступу, об'єктів важливого майна та інфраструктури тощо, а також заходи з фізичного захисту, що застосовуються в порту.

8.12. Території, позначені як зони обмеженого доступу в плані охорони порту, повинні бути позначені відповідними знаками, табличками, обладнані огорожами та за необхідності контрольно-пропускними пунктами відповідно до встановленого рівня охорони для порту або його частини.

Позначання відповідними знаками, табличками, обладнування контрольно-пропускними пунктами та огорожами зон митного та прикордонного контролів погоджуються з органом охорони державного кордону та митницею, у зоні діяльності якої перебуває порт.

8.13. Перебування осіб, які безпосередньо беруть участь у заходах з організації охорони та безпеки порту, у зонах митного контролю та прикордонного контролю відбувається з дотриманням законодавства України з питань митної справи та охорони державного кордону України.

9.1. Створення комплексної системи безпеки (далі - КСБ) порту спрямоване на забезпечення безперервного й безпечного функціонування порту та його захисту від АНВ, актів піратства та терористичних актів відповідно до схваленого плану охорони порту.

9.2. Проектування, побудова, організація та підтримання КСБ порту здійснюються відповідно до чинних норм, правил та державних стандартів у галузі проектування, побудови та забезпечення охорони об’єктів.

9.3. Визначення типів та кількості інженерних засобів з охорони, необхідних для встановлення та використання в порту для забезпечення належного рівня безпеки та охорони порту, здійснюється під час розробки плану охорони порту.

9.4. У морських і річкових портах, в яких відкриті пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України та створені зони прикордонного й митного контролю, проектування, побудова, організація та підтримання КСБ порту здійснюються з урахуванням нормативів та технічних вимог до облаштування пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України та зон митного контролю в морських і річкових портах.

9.5. До складу КСБ порту входять такі засоби та системи охорони:

система збору, обробки та відображення інформації;

інженерні засоби охорони;

система охоронної сигналізації;

система зв’язку та оповіщення;

система відеоспостереження;

система контролю та керування доступом;

система охоронного освітлення;

інші засоби та системи, необхідні для забезпечення охорони порту.

9.6. Система збору, обробки та відображення інформації:

9.6.1. Система збору, обробки та відображення інформації (далі - СЗОІ) - це сукупність пристроїв, призначених для передання, приймання, збору, обробки, реєстрації й подання операторові інформації від засобів виявлення, а також для дистанційного керування пристроями технічних засобів охорони, контролю за працездатністю оповіщувачів і каналів передання інформації.

9.6.2. Структурно СЗОІ складається з:

центрального пульта керування і контрольних панелей, інтегрованих у єдину систему й забезпечених програмним забезпеченням;

сервера зберігання баз даних;

апаратури локальної мережі, що розгортається на об'єктах порту;

пультів керування окремими системами технічних засобів охорони.

9.6.3. СЗОІ повинна забезпечувати:

надання за запитом інформації про стан будь-якого об’єкта та (або) технічних засобів, що входять до складу КСБ порту, відповідно до прав доступу користувача системи;

підключення необхідної кількості користувачів, об’єктів і технічних засобів охорони, враховуючи можливі зміни в структурі порту;

відображення на центральному пульті керування сигналів і інформації у візуальному, світловому та звуковому режимах;

реєстрацію вхідних сигналів та інформації.

9.7. Інженерні засоби охорони:

9.7.1. Інженерні засоби охорони встановлюються з метою перешкоджання несанкціонованому доступу на територію порту.

9.7.2. До інженерних засобів охорони належать:

інженерно-технічне огородження периметра порту та зон обмеженого доступу порту;

контрольно-пропускні пункти (далі - КПП) з відповідним оглядовим устаткуванням;

в’їзні ворота, хвіртки, шлагбауми, антитаранні системи тощо.

9.7.3. Периметр порту і зон обмеженого доступу порту обладнується охоронною огорожею.

9.7.4. При проектуванні та встановленні огорожі необхідно передбачити можливість розміщення засобів охоронної сигналізації, відеоспостереження та освітлення.

9.8. Система охоронної сигналізації:

9.8.1. Основною функцією системи охоронної сигналізації (далі - СОС) є виявлення фактів несанкціонованого проникнення (спроб проникнення) осіб на територію порту або в зони обмеженого доступу та передання сигналу про вторгнення на пульт СЗОІ.

9.8.2. СОС периметра та зон обмеженого доступу порту обираються залежно від довжини і типу огорожі, рельєфу місцевості, руху автомобільного та залізничного транспорту тощо.

9.8.3. СОС периметра та районів обмеженого доступу порту повинні забезпечувати:

надійну працездатність у кліматичних умовах морського узбережжя й стійкість (захист) комплектуючих та устаткування до впливу морської атмосфери;

безперервність виявлення по всіх рубежах;

неможливість подолання та виведення з ладу без подання сигналу тривоги на пульт СЗОІ;

постановку (зняття) на (з) охорону(и);

відображення та реєстрацію сигналів, що надходять;

можливість дистанційного контролю за станом оповіщувачів з пульта СЗОІ;

простоту в обслуговуванні.

9.8.4. Усе устаткування, що входить у СОС периметра та зон обмеженого доступу порту, повинно мати захист від розкриття, при необхідності - маскування.

9.8.5. Відкриті майданчики з матеріальними цінностями на території порту повинні мати попереджувальну огорожу та обладнуватися об’ємними поверхневими або лінійними оповіщувачами різного принципу дії.

9.8.6. Залежно від важливості об’єктів охорони (будинків, споруджень і приміщень для функціонування системи безпеки та порту в цілому) під час проектування комплексної системи безпеки порту їх рекомендується поділяти на дві категорії:

які обладнуються однорубіжною СОС;

які обладнуються багаторубіжною СОС.

9.8.7. До першої категорії належать:

адміністративні і складські будівлі порту, будинки та спорудження КПП;

приміщення, будинки і спорудження, призначені для розміщення устаткування енергозабезпечення порту.

9.8.8. До другої категорії належать:

приміщення керівництва та фінансово-економічних підрозділів порту;

приміщення для зберігання інформації, доступ до якої обмежений;

приміщення охорони та розміщення СЗОІ;

приміщення для зберігання зброї й боєприпасів;

приміщення, призначені для тимчасового зберігання небезпечних вантажів невеликого об'єму.

9.8.9. Першим рубежем СОС повинні блокуватися:

вхідні двері (ворота) - на "відкривання" і "руйнування";

засклені конструкції - на "відкривання" і "руйнування";

стіни, перекриття та перегородки - на "руйнування" (за недостатньої конструктивної міцності);

ґрати, жалюзі та інші захисні конструкції, які встановлені із зовнішнього боку віконного прорізу - на "відкривання" та "руйнування";

місця введення комунікацій - на "руйнування".

9.8.10. Другим рубежем СОС блокуються окремі приміщення на проникнення та окремі предмети (сейфи, металеві шафи), у яких зібрані цінності або документи, доступ до яких обмежений.

9.9. Система зв’язку та оповіщення:

9.9.1. Система зв'язку та оповіщення (далі - СЗО) є засобом передачі інформації й керування системою безпеки порту вповноваженими особами.

9.9.2. СЗО призначена для:

передання оперативної інформації, що відображає зміну поточного стану системи безпеки;

подання команд і розпоряджень;

оповіщення й керування персоналом СМБ порту та персоналом порту у випадку виникнення інциденту, пов’язаного з охороною.

9.9.3. СЗО повинна містити:

канал телефонного зв'язку з виходом на міську, міжміську лінії;

мережу внутрішнього провідного телефонного зв'язку;

мережу службового радіозв'язку порту;

гучномовну трансляційну мережу.

9.9.4. Усі робочі місця підрозділів СМБ порту, на яких несеться постійне чергування, а також кабінети керівництва порту обладнуються телефонними апаратами, підключеними до мережі внутрішнього провідного телефонного зв'язку.

9.9.5. Рухомі патрульні групи на маршрутах свого проходження повинні підтримувати зв'язок за допомогою мережі службового радіозв'язку порту.

Також ця мережа може бути використана для зв'язку із суднами, що перебувають в порту.