Про затвердження Методики визначення ефективності процесу когенерації

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу І Закону України від 24 лютого 2023 року № 2955-IX "Про внесення змін до Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" щодо розвитку високоефективної когенерації", пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), та з метою забезпечення визначення високоефективної когенерації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення ефективності процесу когенерації, що додається.

2. Департаменту комунальних послуг забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Василя Шкуракова.

1. Ця Методика визначає особливості проведення розрахунку ефективності процесу когенерації, визначення обсягів теплової та електричної енергії, виробленої в результаті комбінованого виробництва, економії первинної енергії, отриманої в процесі когенерації, порівняно з відокремленим виробництвом теплової та електричної енергії.

Ця Методика встановлює гармонізовані еталонні значення ефективності для окремого виробництва теплової та електричної енергії.

2. Цю Методику розроблено для забезпечення визначення ефективності процесу когенерації з метою визначення її належності до високоефективної когенерації відповідно до положень:

Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС та про скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС;

Рішення Комісії 2008/952/ЄС від 19 листопада 2008 року про встановлення детальних настанов для імплементації та застосування додатка II до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/8/ЄС;

Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) 2015/2402 від 12 жовтня 2015 року про перегляд узгоджених референтних значень ефективності для роздільного виробництва електроенергії та тепла в рамках Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС та скасування Імплементаційного Рішення Комісії 2011/877/ЄС.

3. Ця Методика застосовується суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної та теплової енергії на когенераційній установці, для розрахунку економії первинної енергії когенераційною установкою з метою визначення її належності до високоефективної когенерації.

Ця Методика застосовується до обладнання та технологій, що використовуються для комбінованого виробництва тепла та електроенергії, зокрема таких типів:

1) газотурбінна установка комбінованого циклу з регенерацією теплоти з регульованим відбором пари;

2) парова теплофікаційна турбіна з регульованим відбором пари;

3) газотурбінна установка комбінованого циклу з регенерацією теплоти (без конденсаційної витяжної турбіни) без регульованого відбору пари;

4) парова турбіна з протитиском;

5) газова турбіна з регенерацією теплоти;

6) двигун внутрішнього згоряння;

7) мікротурбіна;

8) двигун Стірлінга;

9) паливний елемент (комірка);

10) паровий двигун;

11) органічний цикл Ренкіна;

12) інші типи технологій або їх комбінації, що забезпечують можливість комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

4. Величини, що використовуються для розрахунку обсягів електроенергії, отриманої в процесі когенерації, ефективності когенерації та економії первинної енергії, визначаються на основі фактичної роботи установки в умовах експлуатації. Для когенераційних установок, які експлуатуються перший рік, можуть бути використані проєктні дані.

5. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

визначений період - встановлений період експлуатації, для якого визначається економія первинної енергії за фактичними показниками експлуатації установки, та може складати місяць, квартал, півріччя або рік;

відношення потужності до теплоти - характеристика когенераційної установки, що являє собою відношення між електричною та/або механічною енергією, отриманою в процесі когенерації, та корисною тепловою енергією;

економічно виправданий попит - попит, що не перевищує потреби у тепловій енергії, який в іншому разі був би задоволений на ринкових умовах іншими процесами енерговиробництва, ніж когенерація;

електрична/механічна енергія, отримана в процесі когенерації - сума обсягів електричної та механічної енергії, що вироблені в процесі, пов’язаному з виробництвом корисної теплової енергії;

загальна ефективність когенерації - відношення суми річних обсягів виробництва електричної та/або механічної енергії та виходу корисної теплової енергії до витрати основного палива, використаного в процесі когенерації;

корисна теплова енергія - теплова енергія (у вигляді пари, гарячої води, відхідних газів), що виробляється у процесі когенерації для задоволення економічно обґрунтованого попиту в тепловій енергії;

установлена електрична потужність - номінальна активна потужність, що визначається як сума номінальних активних потужностей електрогенеруючого обладнання у визначених межах когенерації.

6. Терміни "когенерація", "когенераційна установка", "високоефективна когенераційна установка", "високоефективна когенерація", "мала когенераційна установка", "мікрокогенераційна установка" вживаються у цій Методиці у значеннях, наведених у Законах України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про енергетичну ефективність".

1. Процес когенерації характеризується одночасним виробництвом теплової енергії та виконання роботи (виробництво електричної та/або механічної енергії) з одного і того ж первинного джерела енергії. Виробництво механічної енергії еквівалентно електричній енергії.

Продуктом, виробленим в процесі когенерації, є кількість корисної теплової енергії та електричної/механічної енергії, вироблених в процесі когенерації з первинної енергії (вхідної енергії).

Первинна енергія характеризується формою енергії в природі, яка не зазнавала будь-якого процесу штучного перетворення та визначається вхідною енергією, що міститься в паливі та інших формах енергії, що надходять до системи когенерації.

2. Когенераційні установки повинні виробляти електричну/механічну енергію та корисну теплову енергію при перетворенні первинної енергії, забезпечуючи високу загальну енергоефективність. Залежно від режимів роботи цих установок не весь обсяг електричної/механічної енергії та корисної теплової енергії виробляються комбінованим способом.

Виробництво енергії, де установки обладнані для окремого виробництва електричної/механічної енергії або теплової енергії, не може бути визнано як когенерація.

3. Когенераційна установка, що працює з максимально технічно можливою рекуперацією тепла від самої когенераційної установки, вважається працюючою в режимі повної когенерації. Тепло має вироблятись на рівні тиску і температури на об’єкті, необхідних для конкретної потреби в корисній тепловій енергії. У випадку режиму повної когенерації вся електрична/механічна енергія вважається електричною/механічною енергією, виробленою в результаті комбінованого виробництва теплової та електроенергії (когенерації).

4. У випадках, коли установка не працює в режимі повної когенерації, необхідно ідентифікувати електричну/механічну енергію та теплову енергію, що не виробляються в режимі когенерації, та відрізнити їх від виробництва в режимі когенерації. При цьому когенераційну установку необхідно розділити на дві віртуальні частини: когенераційна частина і некогенераційна частина.

Вхід та вихід енергії котлів, що працюють лише для виробництва теплової енергії (підживлювальні, резервні котли), які в багатьох випадках є частиною місцевого технічного обладнання, повинні бути виключені з когенерації.

Розподіл когенераційної установки на когенераційну і некогенераційну частини зазначено на схемі когенераційної і некогенераційної частин в межах установки і котла, що працює лише для виробництва теплової енергії, наведеній у додатку 1 до цієї Методики.

5. До корисної теплової енергії відноситься:

теплова енергія, яка використовується для технологічних процесів або опалення приміщень;

теплова енергія, що подається до мереж централізованого опалення (опалення будівель або гарячої води);

відпрацьовані гази в процесі когенерації, які використовуються для безпосереднього нагрівання або сушіння;

теплова енергія, що використовується для власних потреб (для задоволення економічно обґрунтованого попиту в тепловій енергії), яка в іншому випадку постачалася б іншими процесами енерговиробництва, ніж когенерація.

6. До обсягу корисної теплової енергії, виробленої в процесі когенерації, не включається теплова енергія, яка виробляється когенераційною установкою поза процесом когенерації.

До корисної теплової енергії не відноситься:

теплова енергія, що відводиться в навколишнє природне середовище без будь-якого корисного використання;

теплова енергія, що втрачається димоходами або вихлопними газами;

теплова енергія, що відводиться конденсаторами або радіаторами скидання тепла;

теплова енергія для власного споживання когенераційної установки, що використовується для подальшого перетворення в електричну енергію;

теплова енергія, яка використовується для деаерації, нагріву конденсату, підживлювальної води і нагрівання живильної води котлів, що використовується для роботи котлів в межах когенераційної установки, таких як котли - утилізатори;

теплова енергія, що подається безпосередньо від котелень або когенераційних установок без виробництва електроенергії.

При виробництві та відпуску теплової енергії у вигляді пари, вміст тепла у конденсаті, що повертається в когенераційну установку (наприклад, після використання в централізованому теплопостачанні або в промисловому процесі), не вважається корисним теплом і не вираховується з теплового потоку.

Вироблена теплова енергія, яка використовується для виробництва електричної/механічної енергії іншою установкою, не відноситься до корисної теплової енергії, але розглядається як частина внутрішнього теплообміну в когенераційній установці, як зазначено на схемі вибору правильних меж системи когенерації у випадку використання вторинних парових турбін, наведеній в додатку 2 до цієї Методики. У цьому випадку електрична/механічна енергія, вироблена за рахунок теплової енергії з іншої установки, включається до загальної виробленої електричної/механічної енергії.

Некомбіноване (роздільне) виробництво корисної теплової енергії відбувається у випадках:

окремого виробництва лише корисної теплової енергії від парових та водогрійних котлів;

видалення пари з енергетичних котлів перед переробкою в паровій турбіні для когенерації;

спалювання додаткового палива перед котлами - утилізаторами для додаткового виробництва пари без подальшого використання цієї пари в парових турбінах для когенерації.

7. Загальна електрична/механічна енергія за звітний період визначається як сума валової електричної енергії та валової механічної енергії, включаючи енергію, вироблену під час перехідних процесів, та включаючи всі допоміжні засоби, які сприяють виробництву/підготовці палива, призначеного для виробництва енергії когенераційною установкою.

Обсяг електричної/механічної енергії від комбінованого виробництва (когенераційної частини) не включає обсяг електричної/механічної енергії, що виробляється без виробництва корисної теплової енергії.

Електрична/механічна енергія, що відноситься до некомбінованого процесу (некогенераційної частини), означає електричну/механічну енергію, вироблену когенераційною установкою, без виробництва теплової енергії або теплової енергії, що не відноситься до корисної теплової енергії.

Некомбіноване виробництво електричної/механічної енергії може відбуватись:

в процесах з недостатньою корисною потребою в тепловій енергії або без виробництва корисної теплової енергії (наприклад, газові турбіни, двигуни внутрішнього згоряння і паливні елементи з недостатнім або нульовим використанням теплової енергії);

в процесах з тепловідводом (наприклад, в конденсаційній частині парових електростанцій і парогазових електростанцій з екстракційно-конденсаційними паровими турбінами).

8. До когенераційної механічної енергії відноситься механічна енергія, що є альтернативою електричному двигуну та використовується для приводу обладнання, а також допоміжного обладнання для функціональної роботи когенераційної установки.

Обладнанням, що використовує когенераційну (корисну) механічну енергію, вироблену когенерацією є:

насоси живильної води котла з приводом від парової турбіни;

компресори технологічного повітря;

охолоджувальні насоси;

насоси для відведення конденсату.

Механічна енергія, вироблена когенераційною установкою, використовується вищевказаним типами обладнання вважається енергією когенераційною (корисною), оскільки при альтернативі використання електричної енергії електродвигунами, електроенергія була б включена у виробництво валової електроенергії, виміряної лічильником.

До некогенераційної механічної енергії відноситься механічна енергія, використовувана обладнанням, безпосередньо пов’язаними з роботою первинного двигуна когенераційної установки (приклад: газотурбінний компресор). Таке обладнання не можна кваліфікувати як допоміжні служби, а як невід’ємну частину первинного двигуна, що входить до складу когенераційної установки. Використана ними механічна енергія не може вважатися корисною енергією.

9. Вхідне паливо означає загальну (когенераційну і некогенераційну) паливну енергію на основі нижчої теплотворної здатності, необхідної для виробництва (когенераційної і некогенераційної) електричної/механічної та теплової енергії, вироблених в процесі когенерації протягом звітного періоду.

Витратами палива є будь-яка горюча речовина, пара та інша теплова енергія, а також технологічне відпрацьоване тепло, яке використовується в когенераційній установці для виробництва електричної/механічної енергії. Повернутий конденсат, вироблений в процесі когенерації (у разі випуску пари), не вважається вхідним паливом.

Якщо частина енергії, введеної в межі когенераційної установки, утилізується в формі хімічного продукту і використовується поза когенераційною установкою, то обсяг енергії в цьому продукті повинен бути вирахуваний із загальної введеної енергії. Типовим є випадок установки для газифікації вугілля, де синтез-газ, що утворюється в процесі газифікації, містить відсоток водню, який може бути вилучений з синтез-газу і використаний поза когенераційною установкою. В цьому випадку енергоємність водню повинна бути вирахувана з теплової енергії, що надходить в когенераційну установку.

Когенераційна енергія палива означає енергію палива, засновану на нижчій теплотворній здатності, що використовується у процесі когенерації для виробництва когенераційної електричної та корисної теплової енергії (додаток 1).

Некогенераційна енергія палива, означає енергію палива, засновану на нижчій теплотворній здатності, що використовується в когенераційній установці для виробництва некогенераційної електричної енергії та теплової енергії, яке не вважається корисною тепловою енергією (додаток 1).

1. Межею системи однієї когенераційної установки вважається певна область, утворена введенням загального палива (іншого джерела енергії) і виходом енергії, виробленої в результатів комбінованого виробництва, електроенергії (виміряної на клемах генератора) і теплової енергії (корисна теплова енергія від комбінованого виробництва).

Межі системи когенерації повинні бути прокладені навколо самого процесу когенерації. Лічильники для визначення вхідних та вихідних показників повинні бути розміщені в цих межах.

2. Когенераційна установка постачає енергоносії в зону споживання. Зона споживання використовує енергію, вироблену когенераційною установкою, і не належить до когенераційної установки. Зоною споживання може бути промисловий процес, індивідуальний споживач теплової та електричної енергії, система централізованого теплопостачання та/або електрична мережа.

Розмежування зони споживання від когенераційної установки зазначено на схемі меж когенераційної установки, наведеній у додатку 3 до цієї Методики.

Виробництво електроенергії когенераційною установкою вимірюється на клемах генератора, і будь-яке внутрішнє споживання електроенергії для роботи когенераційної установки не повинно відніматись. Вихідна потужність не повинна зменшуватися за рахунок внутрішньої споживаної електричної потужності.

3. Інше обладнання для виробництва тепла або електроенергії, таке як котли, що виробляють лише теплову енергію, та енергоблоки, що виробляють лише електроенергію, які не вносять вклад в процес когенерації, не повинні включатись до меж когенераційної установки, як зазначено на схемі вибору правильних меж системи когенерації у випадку використання допоміжних/резервних котлів, наведеній у додатку 4 до цієї Методики.

4. Якщо технології комбінованого виробництва тепла та електроенергії з’єднані послідовно таким чином, що теплова енергія у формі пари або газу з однієї технології надходить до іншої технології, то такі взаємопов’язані технології завжди вважаються частиною однієї когенераційної установки.

5. Вторинні парові турбіни повинні бути включені до меж когенераційної установки (додаток 2). Електроенергія, вироблена з вторинної парової турбіни, складає частину енергії, виробленої когенераційною установкою. Теплова енергія, необхідна для виробництва цієї додаткової електроенергії з вторинної парової турбіни, повинна бути виключена з корисної теплової енергії, виробленої когенераційною установкою в цілому.

Теплова енергія, що відпущена з одної турбіни і яка використовується для виробництва електроенергії на іншій турбіні, не кваліфікується як корисне тепло, але розглядається як частина внутрішнього теплообміну в когенераційній установці. У цьому випадку електроенергія, вироблена за рахунок теплової енергії з першої турбіни, включається до загальної виробленої електроенергії (додаток 2).

6. Якщо первинні двигуни (тобто двигун або турбіна) підключені послідовно (де тепло від одного первинного двигуна перетворюється на пару для подачі до другого двигуна), первинні двигуни не можна розглядати окремо, як зазначено на схемі меж системи когенерації у разі підключення первинних двигунів, наведеній в додатку 5 до цієї Методики.

Коли перший двигун не виробляє електроенергію, межа когенераційної установки проходить навколо другого двигуна. Витрата палива для цього другого двигуна є теплова енергія, вироблена першим двигуном.

Якщо декілька когенераційних установок використовують одне джерело енергії, то загальна витрата палива має розподілятися між окремими когенераційними установками пропорційно енергії, споживаної кожною когенераційною установкою.

1. Якщо когенераційна установка виробляє механічну енергію, то річний загальний обсяг електроенергії від когенерації збільшується на додатковий обсяг, що відповідає кількості електроенергії, еквівалентній кількості механічної енергії.

Загальна електрична/механічна енергія (Езаг.) - сума загального обсягу виробленої електричної та загального обсягу механічної енергії протягом визначеного періоду, визначається як сума електричної та механічної енергії, отриманої в процесі когенерації, та сума електричної та механічної енергії, отриманої поза процесом когенерації.

Електрична/механічна енергія, отримана поза процесом когенерації (Енеког ),- сума обсягів електричної та механічної енергії, виробленої в періоди, коли виробництво корисної теплової енергії не здійснювалося або вироблена теплова енергія не є корисною.

Електрична/механічна енергія, отримана в процесі когенерації (Еког ),- сума обсягів електричної та механічної енергії, виробленої в процесі, пов’язаному з виробництвом корисної теплової енергії.

2. Параметри для розрахунку обсягу електричної/механічної енергії, виробленої у процесі когенерації, визначаються на основі фактичної роботи установки в умовах експлуатації. Для когенераційних установок, які експлуатуються перший рік, можна використовувати проєктні дані.

Для мікрокогенераційних установок розрахунок обсягу електричної/механічної енергії, виробленої у процесі когенерації, може базуватися на паспортних даних.

Розрахунок електричної/механічної енергії, отриманої в процесі когенерації, повинен базуватися на фактичному відношенні потужності до тепла (відношення С), особливості розрахунку якого визначено в підрозділі 6 цього розділу.

Для когенераційних установок, які експлуатуються перший рік, допускається використання співвідношення між електричною/механічною та тепловою енергією за проєктними даними (Спроєкт повн.ког. ) в режимі повної когенерації.

3. Загальна електрична/механічна енергія визначається за формулами:

4. Якщо загальна ефективність установки (ета заг ) за визначений період відповідає або перевищує значення порогової ефективності (ета 0 ), яке приймається залежно від типу основного технологічного обладнання відповідно до підрозділу 4 цього розділу, обсяг електричної/механічної енергії, вироблений в процесі когенерації (Еког ), вважається рівним загальному обсягу виробництва електричної/механічної енергії (Езаг ) протягом визначеного періоду, виміряному на затискачах основних генераторів.

Якщо загальна ефективність (ета заг ) протягом визначеного періоду менша встановлених вище значень загальної порогової ефективності (ета 0 ) в розрізі типів технологічного обладнання, обсяг електричної/механічної енергії, виробленої в процесі когенерації (Еког ), розраховується згідно з формулою:

Якщо розрахункове значення кількості електричної/механічної енергії, виробленої в процесі когенерації Еког., перевищує виміряне значення загальної кількості виробленої електричної/механічної енергії когенераційною установкою на клемах генератора (Езаг ), то приймається виміряне значення загальної кількості електричної/механічної енергії, виробленої когенераційною установкою на клемах генератора.

Порядок та особливості розрахунку загальної ефективності (ета заг ) наведені в підрозділі 4 цього розділу.

5. Якщо виконується умова ета заг більше або дорівнює ета 0, то приймається, що Езаг = Еког, відповідно Fосн = Fког. Інакше, якщо умова ета заг < ета 0 не виконується, то значення розраховується за формулою Еког = Hког x C. Значення віртуальної некогенераційної складової електричної/механічної енергії (Енеког ) розраховується за формулою (1), наведеною у пункті 3 цього підрозділу, та визначається як Енеког = Езаг – Еког.

1. Корисна теплова енергія, яка виробляється когенераційною установкою, за способом використання поділяється на: пар, гарячу воду та вихлопні гази.

Загальна теплова енергія (Нзаг. ) - обсяг теплової енергії, що включає обсяги корисної теплової енергії та додаткової теплової енергії, вироблений протягом визначеного періоду когенераційною установкою.

Корисна теплова енергія (Нког ) - обсяг теплової енергії, вироблений протягом визначеного періоду в процесі когенерації та призначений для задоволення економічно виправданого попиту.

Додаткова теплова енергія (Ндод ) - обсяг теплової енергії, вироблений протягом визначеного періоду поза визначеними межами когенерації та призначений для задоволення економічно виправданого попиту в періоди, коли такий попит не може бути задоволений когенерацією або є економічно невиправданим.

Загальна теплова енергія визначається за такою формулою:

2. Обсяги додаткової теплової енергії (Ндод ) визначаються на основі проєктних даних або фактичної роботи системи в нормальних умовах експлуатації, або розраховуються як добуток обсягу додаткового палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива) на контрольне значення ефективності для окремого виробництва теплової енергії залежно від виду палива, що використовується.

Обсяг додаткової теплової енергії (Ндод ) може бути визначений за фактичними показниками лічильників або паспортними даними.

У разі неможливості визначення обсягу додаткової теплової енергії (Ндод ) за фактичними показниками лічильників або паспортними даними використовується формула:

1. Енергетичний еквівалент палива - обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), визначається як добуток витрат палива в натуральних одиницях виміру на нижчу теплоту згорання (на робочий стан).

Додаткове паливо (Fдод ) - обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), що використовувався поза визначеними межами когенерації для задоволення економічно виправданого попиту в періоди, коли такий попит не міг бути задоволений когенерацією або є економічно невиправданим.

Загальне паливо (Fзаг ) - загальний обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), що включає обсяг основного та додаткового палива протягом визначеного періоду.

Корисне паливо (Fког ) - обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), що забезпечує виробництво в процесі когенерації електричної/механічної та корисної теплової енергії протягом визначеного періоду.

Паливо, що використовується поза процесом когенерації (Fнеког ),- обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), що забезпечує виробництво електричної/механічної енергії в періоди, коли виробництво корисної теплової енергії не здійснювалося або вироблена теплова енергія не є корисною.

Основне паливо (Fосн ) - обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива), що забезпечує роботоздатність когенераційної установки протягом визначеного періоду.

Загальне паливо визначається за формулою:

Основне паливо визначається за формулою:

2. Якщо виконується умова ета заг більше або дорівнює ета 0 та прийнято, що Fосн = Fког, то проводити розрахунок віртуальної складової (визначення когенераційної та некогенераційної частини) когенерації не вимагається, Fнеког = 0.

Інакше, якщо умова ета заг < ета 0 не виконується, розраховується значення Fког з урахуванням віртуальної складової когенерації, залежно від типу основного технологічного обладнання. Значення віртуальної некогенераційної складової палива (Fнеког ) розраховується за формулою (8), наведеною у пункті 1 цього підрозділу, та визначається як Fнеког = Fосн – Fког:

1) для технологій когенерації з регульованим відбором пари (для установок з гнучким регулюванням відношення потужності до тепла - відношення C), зокрема, для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 1, 2 пункту 3 розділу І цієї Методики, обсяг палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива) для виробництва електричної/механічної енергії в процесі когенерації та корисної теплової енергії визначається за формулою:

2) для технологій когенерації без регульованого відбору пари, зокрема, для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 3-12 пункту 3 розділу І цієї Методики, корисне паливо визначається за такою формулою:

Якщо використовуються котли подвійного призначення, обсяг основного палива (Fосн ) визначається відповідно до принципів, визначених підрозділом 7 цього розділу.

1. Розрахунок загальної ефективності повинен базуватися на фактичних експлуатаційних даних, взятих з реальних виміряних значень конкретної когенераційної установки, зібраних протягом визначеного періоду.

Для мікрокогенераційних установок розрахунок загальної ефективності, може базуватися на паспортних даних виробника когенераційної установки, якщо економія первинної енергії (PES) (розраховується за формулою (28), наведеною у пункті 1 підрозділу 1 розділу V цієї Методики), складає більше за нуль.

Загальна ефективність когенерації (ета заг ) - відношення суми річних обсягів виробництва електричної та/або механічної енергії та виходу корисної теплової енергії до витрати основного палива протягом визначеного періоду.

Якщо частина обсягу палива, що забезпечує виробництво енергії в процесі когенерації, відновлюється хімікатами та утилізується, то цю частину можна відняти від витрати палива, перш ніж розраховувати загальну ефективність когенерації.

Ефективність виробництва електричної/механічної енергії в процесі когенерації (ета ког.ел. ) - відношення обсягу виробленої електроенергії та/або механічної енергії в процесі когенерації до корисної витрати палива в одиницях енергії (енергетичний еквівалент палива) протягом визначеного періоду.

Ефективність виробництва корисної теплової енергії (ета ког.тепл. ) - відношення корисної теплової енергії до корисної витрати палива протягом визначеного періоду.

2. Залежно від типу основного технологічного обладнання приймаються такі значення загальної порогової ефективності (ета 0 ):

для технологій когенерації з регульованим відбором пари (для установок з гнучким регулюванням відношення потужності до тепла - відношення С), зокрема, для таких типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 1, 2 пункту 3 розділу І цієї Методики, значення загальної порогової ефективності приймається ета 0 = 80 %;

для технологій когенерації без регульованого відбору пари, зокрема, для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 3-12 пункту 3 розділу І цієї Методики, значення загальної порогової ефективності приймається ета 0 = 75 %.

3. Якщо при комбінованому виробництві теплової та електричної/механічної енергії використовуються комбіновані когенераційні технології (наприклад, послідовне, паралельне або каскадне з’єднання різних когенераційних технологій, у тому числі, поєднання технологій без регульованого відбору пари з технологією регульованого відбору пари) необхідно застосовувати такі значення загальної порогової ефективності ета 0:

при поєднанні технологій таким чином, що з однієї технології (наприклад, без регульованого відбору пари) виробляється електроенергія, але весь обсяг теплової енергії у формі пари або газу, без постачання її споживачу, надходить до іншої технології (наприклад, з регульованим відбором пари), яка виробляє і електричну/механічну і корисну теплову енергію для споживача, то таке поєднання когенераційних технологій слід розглядати, як одну комбіновану когенераційну установку. Для такої комбінованої когенераційної установки необхідно застосовувати значення загальної порогової ефективності на рівні ета 0 = 80 %;

при поєднанні технології, таким чином, що з однієї технології (наприклад, без регульованого відбору пари) виробляється електроенергія і частина теплової енергії у формі пари або газу відпускається споживачу, а інша частина теплової енергії у формі пари або газу надходить до іншої технології (наприклад, з регульованим відбором пари), яка виробляє електричну/механічну і теплову енергію для споживача, то таке поєднання когенераційних технологій вважається частиною однієї комбінованої когенераційної установки. Проте, при визначені загальної ефективності зазначеної комбінованої когенераційної установки необхідно розглядати різні когенераційні технології окремо (секціями) з визначенням входу енергії та виходу електроенергії/механічної енергії та корисної теплової енергії, виробленою кожною технологією (секцією) окремо. Значення загальної порогової ефективності слід застосовувати для кожної технології (секції) відповідне (для секції з технологією без регульованого відбору пари ета 0 = 75 %, для секції з технологією з регульованим відбором пари ета 0 = 80%).

4. Загальна ефективність когенерації (ета заг ) визначається за такою формулою:

Ефективність виробництва електричної/механічної енергії в процесі когенерації (ета ког.ел. ) визначається за такою формулою:

Ефективність виробництва корисної теплової енергії (ета ког.тепл. ) визначається за такою формулою:

5. Якщо виконується умова ета заг більше або дорівнює ета 0 та приймається, що Езаг = Еког, то розрахунок віртуальної складової когенерації не проводиться, Енеког = 0.

Подальший розрахунок зводиться до розрахунку ефективності виробництва електричної/механічної енергії в процесі когенерації (ета ког.ел. ), ефективності виробництва корисної теплової енергії (ета ког.тепл. ) та розраховується значення первинної економії енергії PES за формулою (28), наведеною у пункті 1 підрозділу 1 розділу V цієї Методики.

Інакше, якщо ета заг < ета 0, проводиться розрахунок віртуальних (когенераційної та некогенераційної) складових установки. Залежно від типу основного технологічного обладнання розраховується ета заг.ел. або ета неког.ел.:

1) для технологій когенерації з регульованим відбором пари (для установок з гнучким регулюванням відношення потужності до тепла - відношення С), зокрема для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 1, 2 пункту 3 розділу І цієї Методики, ефективність виробництва електричної/механічної енергії когенераційною установкою з регульованим відбором пари, визначається за такою формулою:

2) для технологій когенерації без регульованого відбору пари, зокрема, для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 3-12 пункту 3 розділу І цієї Методики, визначається за такою формулою:

1. Якщо когенераційна установка має систему конденсації пари, таку як конденсаційна турбіна з витяжкою або без неї, і основною метою якої є регулювання системи завдяки можливості поглинати надлишкову пару, то слід враховувати, що зміна виробництва теплової енергії у вигляді пари супроводжуються відповідними пропорційними змінами виробництва електричної/механічної енергії. Зв’язок, що виражає цей факт, називається фактором втрат потужності (недовиробництво) бета.

Відбір пари з турбіни викликає втрату електричної/механічної енергії, що виробляється турбіною, як споживаної енергії тієї ж пари. Якби пара не була відібрана, вона була б перетворена в електричну/механічну енергію.

Коефіцієнт бета являє собою одиницю електричної/механічної енергії, яка була б вироблена з відібраної пари, якби та сама пара була спрямована на конденсацію. Іншими словами, коефіцієнт бета вказує, скільки кВтx год електричної/механічної енергії було втрачено на кожну одиницю відібраної пари.

Коефіцієнт втрат потужності (бета ) застосовується лише для установок з регульованим відбором пари (гнучким регулюванням відношення потужності до тепла - відношення С), зокрема, для типів основного технологічного обладнання, визначених підпунктами 1, 2 пункту 3 розділу І цієї Методики.

2. Коефіцієнт втрат потужності (бета ) характеризується відношенням зменшення виробництва електричної/механічної енергії за рахунок відповідного відведення пари до зростання виробництва теплової енергії протягом визначеного періоду:

3. Коефіцієнт втрат потужності (бета ) визначається таким чином:

Значення коефіцієнтів (A) та (m) залежить від тиску конденсації та визначаються відповідно до таблиці 1 цієї Методики.

Термодинамічна ефективність (ета т ):