Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

заходи щодо автомобільної і електрогазової служби - обладнання та підготовка до зими автомобільного парку, огляди автомобільної і електрогазової техніки, переведення машин на зимову та літню експлуатацію, перевірка стану техніки, що зберігається на консервації і т. д.;

заходи щодо служб авіаційно-технічної, авіаційного озброєння, ракет і боєприпасів - обладнання та ремонт складських приміщень, консервації та переконсервації озброєння і майна, що зберігається на складах частин, та інші заходи.

Річний господарський план авіаційно-технічної частини підписується начальником штабу та затверджується командиром частини.

4.3.1. Річні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки розробляються у військовій частині за місяць до початку запланованого року, а місячні - за 5 днів до початку запланованого місяця.

На основі річного плану частин за 15 днів до початку року у з'єднанні розробляються зведені річні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки.

4.3.2. Річні та місячні плани експлуатації і ремонту озброєння та боєприпасів частини (з'єднання) розробляються начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та начальником служби ракетно-артилерійського озброєння чи заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби) і затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.3.3. Річні і місячні плани експлуатації і ремонту бойової та іншої техніки розробляються під керівництвом заступника командира частини (з'єднання) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) за участю інших заступників командира, начальників родів військ і служб, підписуються начальником штабу та заступником командира з озброєння (інженерно-авіаційної служби), затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.3.4. Основними вихідними відомостями для розробки планів експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки є:

план бойової підготовки та завдання командування, пов'язані з використанням озброєння та техніки;

наявність і технічний стан озброєння та техніки;

потреба у ресурсах (моторесурсах) для забезпечення планів бойової підготовки і господарських заходів;

встановлені річні (місячні) норми витрат ресурсів (моторесурсів) на техніку;

запас ресурсів (моторесурсів) техніки щодо чергового ремонту;

встановлений ліміт витрат пального, спеціальних рідин та експлуатаційних матеріалів.

4.3.5. У річних (місячних) планах експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки зазначаються: найменування техніки, марки машин та їх кількість, заплановані витрати ресурсів (моторесурсів) щодо груп техніки (машин) і всієї частини (з'єднання), потреба технічного обслуговування та ремонту, дані обліку технічних обслуговувань і ремонтів озброєння, бойової та іншої техніки.

Крім того, у плані зазначаються основні заходи щодо експлуатації озброєння і техніки, напрями підтримання їх у постійній бойовій готовності.

4.3.6. На основі місячних планів експлуатації і ремонту озброєння та техніки розробляються плани - графіки технічного обслуговування.

4.3.7. Річні й місячні плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки уточнюються при зміні планів бойової підготовки чи інших вихідних даних.

Затверджені річні і місячні плани є основними документами для витребування запасних частин, приладдя, майна, пального та мастильних матеріалів і їх витрати у межах встановлених річних (квартальних) лімітів, а також видачі завдань ремонтним частинам (підрозділам).

4.4.1. Річний план централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється у гарнізоні (з'єднанні).

Вихідними відомостями для його розробки є:

заходи щодо забезпечення окремих етапів бойової підготовки;

заявки служб і військових частин на перевезення вантажів;

відомості про наявність, технічний стан і можливості транспорту перевезення;

установлені норми витрат моторесурсів і пального;

нормативи для розрахунків і планування перевезення.

На основі річного плану розробляється план централізованого перевезення матеріальних засобів на місяць.

4.4.2. План централізованого перевезення матеріальних засобів розробляється і підписується заступником начальника гарнізону з питань тилу (заступником командира з'єднання з тилу) і затверджується начальником гарнізону (командиром з'єднання).

4.4.3. У плані централізованого перевезення матеріальних засобів зазначається: кому перевозяться вантажі, їх найменування, кількість і маса, потрібна кількість транспортних засобів по видах (вантажних автомобілів, авторефрижераторів, хлібних автомобілів, автоцистерн для пального, причепів і т. д.); від кого виділяється автотранспорт (від яких військових частин, установ, військово-навчальних закладів), місце завантаження та час прибуття автотранспорту, маршрут, відстань, кількість рейсів, строк виконання перевезення та відповідальний за перевезення.

4.4.4. Витяги з річних і місячних планів централізованого перевезення разом з графіком виділення експедиторів направляються військовим частинам для виконання відповідно за 20 і 7 днів до початку запланованого періоду.

4.5.1. Річний план контрольно-ревізійної роботи з'єднання розробляється заступником командира з'єднання з тилу за участю інших заступників командира та начальників родів військ і служб, підписується начальником штабу та заступником командира з'єднання з тилу і затверджується командиром з'єднання.

4.5.2. У річному плані контрольно-ревізійної роботи вказуються: завдання контрольно-ревізійної роботи, перелік частин і служб, у яких передбачено проведення інвентаризації матеріальних засобів, перевірок господарської діяльності та документальних ревізій, їх обсяг, час і відповідальні виконавці.

4.6.1. З метою конкретизації, своєчасного та якісного виконання заходів, передбачених річними планами, а також виконання завдань раптового виникнення заступники командира частини (з'єднання) з тилу, з технічної частини і з озброєння (з інженерно-авіаційної служби), а також начальники всіх служб розробляють місячні плани роботи на кожний наступний місяць.

4.6.2. Вихідними відомостями для розробки місячних планів роботи є:

завдання бойової та гуманітарної підготовки на наступний місяць;

заходи річного господарського плану, річних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, річного плану економічної роботи і річного плану контрольно-ревізійної роботи, передбачені на наступний місяць;

вказівки начальників служб вищого штабу та безпосереднього командира (начальника);

наслідки перевірок стану, збереження та експлуатації озброєння, техніки і майна;

дані про виконання планів робіт минулого місяця;

додаткові заходи, не включені у річні плани, необхідність виконання яких виникла після затвердження річних планів.

4.6.3. У місячних планах роботи заходи, передбачені річними планами, деталізуються із зазначенням обсягу чи вартості робіт, потреби у робочій силі, транспорту, матеріальних засобів та коштів, джерел для забезпечення цієї потреби та розподіляються конкретним виконавцям.

Місячні плани узгоджують з начальником штабу, іншими заступниками командира, а в частині фінансування - з начальником фінансової служби та затверджуються безпосереднім начальником.

4.6.4. У плани роботи заступників командира частини (з'єднання) включаються заходи, які виконуються ними особисто чи проводяться підпорядкованими службами під їх керівництвом, а також штабом частини (з'єднання) за участю заступників командира.

4.6.5. Начальники служб розробляють місячні плани своїх служб. У них докладно відображаються роботи, що виконуються цими службами, питання навчання особового складу та контролю за діяльністю підпорядкованих служб та підрозділів (частин).

4.6.6. Основним змістом місячних планів є:

забезпечення завдань бойової підготовки та виховної роботи частини (з'єднання);

заходи щодо витребування, отримання, обліку, зберігання, видачі та експлуатації матеріальних засобів;

контроль за наявністю, якісним станом та збереженням матеріальних засобів;

будівництво, удосконалення матеріально-технічної бази;

заходи щодо догляду, збереження, ремонту техніки та інші питання.

4.6.7. Начальники служб частини (з'єднання) затверджені місячні плани доводять до кожного виконавця, організують та контролюють виконання вказаних у планах заходів.

4.7.1. Планування перевезення автомобільним транспортом частини (з'єднання) полягає у визначенні кількості автотранспорту, необхідного для перевезення матеріальних засобів, та розподілу його по об'єктах перевезення згідно з прийнятим рішенням. При цьому враховується терміновість доставки, кількість та маса вантажу, що перевозиться, відстань перевезення, наявність придатних до експлуатації автомобілів, причепів та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт, стан маршрутів руху та інші питання.

4.7.2. Планування перевезення автомобільним транспортом у військовій частині (з'єднанні) проводиться на місяць та добу.

Вихідними відомостями для планування перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом є:

вказівки командира частини (з'єднання) та вищого в порядку підпорядкованості заступника командира (командуючого) з тилу;

заходи річного господарського плану;

заявки начальників служб та командирів підрозділів (частин) на перевезення;

обсяг централізованого перевезення матеріальних засобів підрозділам та частинам на місяць, передбачений планом;

зведені відомості про наявність, технічний стан, вантажопідйомність та зайнятість автотранспорту перевезення;

встановлені норми витрат моторесурсів та пального;

стан шляхів та відомості про найбільш раціональні маршрути руху;

наявність та стан засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

відомість про залучення автотранспорту частини (з'єднання) для виконання перевезення згідно з планом старшого начальника;

пора року та стан погоди;

нормативи для розрахунків та планування перевезення автомобільним транспортом.

4.7.3. На основі одержаних вихідних відомостей заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення з'єднання) визначає кількість автомобілів та причепів, необхідних для перевезення вантажів, і розробляє місячний план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом.

Форми місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів наведені у додатках № 3 та № 4.

Плани перевезення матеріальних засобів розробляються та підписуються у з'єднанні - начальником організаційно-планового відділення, у частині - заступником командира частини з тилу і затверджуються, відповідно, заступником командира з'єднання з тилу та командиром частини.

4.7.4. Після затвердження місячного та добового планів перевезення матеріальних засобів їх копії передаються командиру частини (тилового забезпечення) - для виконання та заступнику командира з технічної частини - для складання плану експлуатації і ремонту автомобільної техніки.

Крім того, заступник командира частини з тилу (начальник організаційно-планового відділення з'єднання) інформує заявників про порядок та строки виконання перевезення.

4.7.5. Згідно з планом перевезення матеріальних засобів начальники служб - заявники віддають розпорядження підлеглим про підготовку до відправки (прийому) матеріальних засобів та оформлення необхідних облікових документів.

4.7.6. У авіаційно-технічній частині план перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом розробляється та підписується начальником штабу частини і затверджується командиром авіаційно-технічної частини.

4.8.1. Місячні виробничі плани ремонтної частини (підрозділу, майстерні) розробляються її командиром (начальником) та затверджуються відповідним заступником командира з'єднання (частини) з технічної частини, з озброєння (інженерно-авіаційної служби) чи начальником роду військ (служби).

У авіаційно-технічній частині виробничий план автомобільної майстерні розробляється начальником автомобільної та електрогазової служби і затверджується командиром частини.

4.8.2. У місячному виробничому плані ремонтної частини (підрозділу, майстерні) вказуються: назва озброєння та техніки, що підлягають ремонту, їх кількість, характер, обсяг та строки виконання робіт.

4.8.3. Вихідними відомостями для розробки виробничих планів є:

витяг із місячних планів експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки з'єднання (частини);

аналіз виконання частиною (підрозділом, майстернею) плану ремонту у минулому місяці;

норми виробітку, виходячи зі стану виробничого обладнання, чисельності та кваліфікації особового складу ремонтної частини (підрозділу, майстерні).

4.9.1. План проведення парко-господарського дня розробляється штабом частини разом із заступником командира частини, начальниками родів військ та служб (додаток № 5).

Вихідними відомостями для розробки плану проведення парко-господарського дня є:

вказівки командира частини та старших командирів (начальників);

місячні плани експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, а також строки проведення планових і сезонних обслуговувань, встановлених відповідними наказами, настановами та інструкціями;

результати оглядів та перевірок посадовими особами озброєння, бойової та іншої техніки і фактичної потреби їх обслуговування;

підсумки раніше проведених парко-господарських днів та робіт з обслуговування озброєння і техніки;

заявки командирів підрозділів на необхідні роботи з ремонту озброєння та техніки;

умови експлуатації та збереження машин в частині;

заплановані господарські заходи.

4.9.2. У плані проведення парко-господарського дня зазначаються: назви робіт (заходів) та час їх виконання; у яких підрозділах проводяться роботи (об'єкти, місця роботи); залучені сили та засоби (кількість особового складу, виділеного для робіт, та матеріально-технічне забезпечення намічених заходів); посадові особи, відповідальні за виконання робіт і контроль за роботою; відмітка про виконання.

У плані відображаються також створення спеціальних постів та спеціалізованих бригад, виділених з підрозділів технічного обслуговування і ремонту, призначених для забезпечення якісного виконання робіт у парку.

4.9.3. У плані проведення парко-господарського дня передбачається виконання таких основних заходів:

огляд посадовими особами стану всіх видів озброєння, техніки та майна;

виконання екіпажами, обслугами, водіями та фахівцями планових робіт щодо обслуговування озброєння і техніки, а також ліквідації виявлених на них несправностей;

перевірка стану та обслуговування джерел і споживачів електроенергії (акумуляторних батарей, генераторів, стартерів, електроприладів, радіостанцій, контрольно-вимірювальних приладів, електростанцій та агрегатів живлення, діелектричних засобів захисту);

перевірка роботи та обслуговування озброєння, стабілізаторів, боєприпасів, засобів зв'язку, засобів захисту, протипожежного обладнання, приладів нічного бачення та огляду балонів високого тиску;

обслуговування засобів евакуації, рухомих ремонтних засобів, верстатного, силового та іншого обладнання;

перевірка наявності, доукомплектування та обслуговування ЗІП;

обслуговування вантажно-розвантажувальних механізмів, засобів освітлення та сигналізації;

ремонт та обладнання під'їзних шляхів, огорожі, елементів парку, прибирання території парку та паркових приміщень;

огляд та дообладнання навчально-матеріальної бази (класів, полігонів, стрільбищ, автодромів, танкодромів та інших об'єктів);

перевірка наявності та якості пального у баках машин і на складах, справності засобів зберігання та перекачування пального;

ремонт меблів, обладнання та спорядження казарми, солдатського обмундирування та взуття;

прибирання та благоустрій території військового містечка, приміщень казарм, об'єктів навчально-матеріальної бази, їдалень, складів, майстерень, лазень, об'єктів підсобного господарства, очищення від снігу території частини та інші роботи.

4.9.4. Всі заходи парко-господарського дня групуються у плані за розділами. Такими розділами можуть бути: організаційні та соціально-психологічні заходи; перевірка, обслуговування та ремонт озброєння, техніки і майна; обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки; господарські роботи; прибирання робочих місць та підбиття підсумків парко-господарського дня.

Розроблений та підписаний начальником штабу план проведення чергового парко-господарського дня затверджується командиром частини.

Витяги із затвердженого плану доводяться штабом частини до заступників командира, начальників родів військ та служб частини і командирів підрозділів.

4.9.5. На підставі витягів з плану проведення парко-господарського дня частини командири батальйонів (дивізіонів) та рот (батарей) складають плани проведення парко-господарського дня в своїх підрозділах.

Екіпажам, обслузі та водіям їхні безпосередні командири ставлять конкретні завдання напередодні проведення парко-господарського дня.

4.10.1. З метою виконання заходів по економії матеріальних засобів і коштів, а також повного використання можливостей військового (корабельного) господарства в частині (з'єднанні) всіма службами розробляється річний план економічної роботи (додаток № 6).

4.10.2. Вихідними даними для його розробки є:

план бойової і гуманітарної підготовки;

річний господарський план;

плани експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки;

заходи щодо обладнання та удосконалення навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

план перевезення матеріальних засобів;

річний фінансовий кошторис військової частини;

кошторис грошового фонду військової частини та кошторис підсобного господарства.

4.10.3. Річний план економічної роботи з'єднання розробляється на основі річних планів економічної роботи військових частин та заходів, які проводяться службами з'єднання.

4.11.1. У частині (з'єднанні) розробляються також плани забезпечення окремих етапів бойової та виховної роботи, виконання найбільш важливих господарських заходів, які мають періодичний або сезонний (разовий) характер, а також деяких робіт, включених у річний господарський план, але які потребують виконання більш детальних обгрунтованих розрахунків.

Ці плани можуть стосуватися тільки однієї служби або охоплювати роботу декількох служб.

4.11.2. Часткові плани, що стосуються роботи однієї служби, розробляються начальником даної служби та затверджуються його безпосереднім начальником.

Плани, що охоплюють роботу декількох служб, підпорядкованих різним начальникам, а також плани робіт, пов'язаних з залученням особового складу підрозділів, розробляються відповідними заступниками командира частини (з'єднання), підписуються начальником штабу та затверджуються командиром частини (з'єднання).

4.11.3. У частині (з'єднанні) можуть розроблятися такі плани забезпечення заходів: обладнання (дообладнання) навчально-матеріальної бази бойової підготовки та виховної роботи; прийому та забезпечення молодого поповнення; забезпечення солдатів (матросів) та сержантів (старшин), звільнених у запас; підготовки до виходу в навчальні центри (табори); матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення на навчанні; підготовки військового господарства до роботи у зимових умовах; забезпечення заготівлі картоплі, овочів, палива та інших матеріальних засобів; будівельних і ремонтних робіт, які виконуються господарським способом, та інші плани.

4.11.4. У часткових планах, як правило, зазначаються: назва заходів, обсяги робіт та строки їх виконання; потреба у матеріальних засобах та коштах, транспорті і робочій силі, а також за рахунок яких джерел ці потреби забезпечуються; особи, відповідальні за виконання намічених заходів.

План повинен мати графу для поміток про виконання заходів (робіт).

4.11.5. Виконання планів здійснюється виконавцями робіт, а контроль за своєчасністю, повнотою та якістю робіт - їх безпосередніми начальниками.

Кожний начальник, який затверджує план на наступний період, зобов'язаний перевірити виконання планів минулого періоду.

Якщо намічені заходи з якоїсь причини не виконуються, виконавець повинен доповісти про це своєму безпосередньому начальнику та отримати від нього необхідну допомогу.

5.1.1. Забезпечення військових частин і з'єднань матеріальними засобами (крім квартирного майна) здійснюється за схемою: постачальні управління Центру - військовий округ (оперативне командування, Військово-Морські Сили) - об'єднання (флотилія) - з'єднання (військово-морська база, з'єднання) - військова частина (корабель) - підрозділи (бойові частини, служби) - солдат (матрос).

Забезпечення пальним, продовольством здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - військовий округ (оперативне командування) - склад - частина за територіальним принципом.

5.1.2. Забезпечення військових частин квартирним майном здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - оперативне командування - квартирно-експлуатаційна частина району (гарнізону) - військова частина.

Забезпечення кораблів (військових частин Військово-Морських Сил) квартирним майном здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - ВМС (морська інженерна служба флоту) - військово-морська база (морська інженерна служба бази) - з'єднання (берегова чи плавуча база) - корабель (військова частина).

Забезпечення твердим паливом у Військово-Морських Силах України здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - ВМС (паливний відділ, відділ тилу флоту) - військово-морська база (паливний відділ бази) - з'єднання (берегова чи плавуча база) - корабель (військова частина).

5.1.3. Порядок забезпечення військових частин (з'єднань) спеціальними видами палива визначається окремими положеннями.

5.1.4. Забезпечення арсеналів, складів, баз та інших установ центрального підпорядкування матеріальними засобами (крім виробничих матеріалів та устаткування, належного їм за табелями і нормами, здійснюється військовими округами****, Військово-Морськими Силами, на території яких вони дислокуються, нарівні з частинами (з'єднаннями), які входять у склад військових округів, Військово-Морських Сил України.

Виробничими матеріалами та устаткуванням ці арсенали, склади, бази та інші установи забезпечуються постачальними управліннями Міністерства оборони України.

5.1.5. Військові частини (підрозділи), підпорядковані військовим округам, за розпорядженням управлінь (служб, відділів) військових округів можуть прикріплятися на забезпечення до однієї з найближчих військових частин, які ведуть самостійно військове господарство. У цьому випадку відповідні управління (служби, відділи) військових округів повинні визначати потребу в матеріальних засобах і здійснювати їх видачу військовим частинам, враховуючи потреби прикріплених до неї частин (підрозділів).

5.1.6. Право зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд і військовослужбовців, що прибувають у гарнізон, в одну із військових частин, надається начальнику тилу гарнізону.

5.1.7. Військові частини, окремі батальйони, які входять у склад з'єднань, наказом командира з'єднання можуть прикріплятись на всі види забезпечення до найближчої частини з'єднання, яка веде самостійно військове господарство.

У цих випадках господарчий апарат прикріплених на забезпечення частин використовується на роботі у частинах, до яких вони прикріплені.

5.1.8. При переведенні військових частин (з'єднань) з одного військового округу в інший відповідні управління (служби, відділи) військових округів повинні видавати цим частинам (з'єднанням) атестати, які будуть основними документами, що дають право зарахування на забезпечення на новому місці дислокації. Частинам, які вибувають, але стоять на забезпеченні у з'єднаннях чи при інших частинах, атестати видаються цими з'єднаннями (частинами). Копії атестатів надсилаються у відповідні управління (служби, відділи) військових округів.

В атестатах на будь-який вид матеріальних засобів, що вибувають з військовою частиною (з'єднанням), записується кількість цих засобів, які наявні на день вибуття.

Перед вибуттям військової частини (з'єднання) вона дозабезпечується усім належним до встановлених норм, а стосовно речового майна - до кінця того півріччя, в якому вони вибувають.

5.1.9. Військова частина (з'єднання), що прибуває у склад військового округу, повинна подати у відповідні управління, служби (відділи) атестати про забезпечення матеріальними засобами, які були видані управліннями (службами, відділами) військового округу з колишнього місця її дислокації. Щодо квартирного забезпечення - у квартирно-експлуатаційну частину району (гарнізону) за новим місцем дислокації.

Начальники управлінь (служб, відділів) військового округу при зарахуванні на забезпечення повинні перевірити у штабі наявність наказу (директиви) про включення цієї частини (з'єднання) до складу військового округу чи зарахування її тільки на тимчасове забезпечення.

5.1.10. Основою для зарахування на забезпечення військових частин і з'єднань, які передислоковуються (перебазовуються) з одного пункту в інший, є:

наказ (директива) командування про передислокацію (перебазування);

атестати, видані вищим, в порядку підпорядкованості, органом з колишнього місця дислокації (базування);

копії останніх звітів, завірених вищими органами.

Основою для зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд та окремих військовослужбовців є атестат і документ про відрядження.

5.1.11. Заново сформовані частини зараховуються на усі види забезпечення на основі директиви командування про їх формування та атестатів, які видаються тими, хто займається формуванням.

5.1.12. При переміщенні військової частини (з'єднання) у межах одного військового округу атестати про забезпечення матеріальними засобами видаються:

військовим частинам - при вибуванні її до складу іншого з'єднання чи при знятті з забезпечення у з'єднанні та прикріпленні на забезпечення до складів військових округів (територіальних центрів забезпечення пальним);

авіаційним чи іншим частинам ВПС, військ ППО та авіації ВМС - при знятті їх з забезпечення у авіаційно-технічних частинах;

береговим частинам (з'єднанням), які вибувають з однієї військово-морської бази на іншу у межах флоту.

5.1.13. Військові частини (підрозділи), команди, які перевозяться у складі ешелонів, забезпечуються продовольством через військово-продовольчі пункти на залізницях.

Перед відправкою ешелони комплектуються польовими кухнями та іншим майном за встановленими нормами, а також запасом продовольства на період руху і вивантаження на 3 доби.

При перебуванні ешелону у дорозі менше трьох діб підрозділам (командам) польові кухні не видаються.

Особовий склад у цьому випадку забезпечується сухим пайком чи гарячою їжею через їдальні військово-продовольчих пунктів.

При перевезенні повітряним транспортом військовослужбовці забезпечуються сухим пайком чи продовольчо-дорожніми коштами.

5.1.14. Гаряча їжа в ешелоні з кухнями готується за єдиною розкладкою, складеною заступником начальника військового ешелону з постачання разом з лікарем та затвердженою начальником ешелону.

Їжа повинна готуватись з урахуванням тривалої зупинки ешелону. Дані про такі зупинки начальник ешелону отримує від військових комендантів і начальників станцій.

Видача гарячої їжі в ешелоні проводиться не менше двох разів на добу.

Для запобігання пожежі категорично забороняється використання рідкого палива у топках польових кухонь військових ешелонів.

5.1.15. Ешелонам, які не мають польових кухонь, гаряча їжа видається не менше одного разу на добу через їдальні військово-продовольчих пунктів.

У цьому випадку на приготування гарячої їжі витрачається 50 % добової норми пайка, а замість другої частини пайка особовому складу ешелону видається сухий пайок із розрахунку один пайок на двох військовослужбовців.

Для отримання гарячої їжі (продовольства) під час руху начальник ешелону подає через військових комендантів заявки з урахуванням отримання її у пунктах забезпечення (не пізніше ніж за 60 годин до прибуття ешелону). В заявці вказується номер ешелону та кількість необхідних обідів (продовольства).

5.1.16. Видача ешелонові гарячої їжі військово-продовольчими пунктами може здійснюватися:

у їдальнях військово-продовольчих пунктів;

з їдалень військово-продовольчих пунктів у посуд ешелону;

доставкою гарячої їжі до ешелонів у термосах військово-продовольчого пункту.

Продовольство для ешелонів доставляється до місць їх стоянки військово-продовольчими пунктами чи продовольчими складами. Начальник ешелону виділяє завантажувальну команду для навантаження продовольства у вагони (на судна).

5.1.17. Офіцери, генерали та адмірали, які їдуть в ешелонах, забезпечуються їжею з кухонь ешелону за нормою солдатського пайка.

5.1.18. Військовослужбовці, які знаходяться у дорозі в складі команд чи поодинці, у випадках неможливості одержання гарячої їжі через їдальні військово-продовольчих пунктів можуть забезпечуватись так:

військовослужбовці строкової служби - загально-армійським сухим пайком чи продовольчо-дорожніми коштами;

генерали, адмірали та офіцери, а також прапорщики, мічмани та військовослужбовці, які служать за контрактом, - загально-армійським сухим пайком безкоштовно чи грошовою компенсацією замість належного продовольчого пайка на загальних підставах.

Виплата продовольчо-дорожніх коштів військовослужбовцям строкової служби під час руху здійснюється:

при призначенні чи переведенні їх на службу в інші частини, установи чи військово-навчальні заклади;

при направленні їх на лікування у військові та цивільні лікувальні заклади;

при вибуванні у відпустку - на час руху до місця проведення відпустки та назад;

при виїзді у службові відрядження та повернення з них - на час поїздки;

при направленні у службові відрядження в пункти, де немає можливості забезпечити харчуванням через їдальні військових частин (і якщо вони не забезпечувались загально-армійським сухим пайком) - на весь час перебування в дорозі і у відрядженні в цьому пункті;

при звільненні зі Збройних Сил України - на час дороги до вибраного місця проживання.

На час поїздки по території іноземної держави продовольчо-дорожні кошти військовослужбовцям строкової служби не видаються, вони забезпечуються загально-армійським сухим пайком.

Для команд чисельністю до 100 чоловік, які відправляються у пасажирських поїздах, продовольчо-дорожні кошти видаються під звіт начальнику команди.

5.1.19. Відпускання матеріальних засобів військовим частинам, з'єднанням, підприємствам та організаціям інших міністерств та відомств (платним споживачам), а також госпрозрахунковим підприємствам, організаціям та установам Міністерства оборони України і фізичним особам здійснюється тільки за рішенням Кабінету Міністрів України і наказів Міністра оборони України.

5.1.20. За наявності дозволу платні споживачі одержують матеріальні засоби зі складів (баз) Міністерства оборони України чи безпосередньо з підприємств, складів і баз постачальників за нарядами (нарядами-рахунками) відповідних управлінь (відділів) Центру, оперативних командувань.

5.1.21. Розрахунки з платними споживачами здійснюються на місці, а відпускання їм матеріальних засобів дозволяється тільки після попередньої оплати їх вартості.

Військовим частинам, з'єднанням, підприємствам та організаціям інших міністерств і відомств, розрахунки з якими здійснюються централізовано, матеріальні засоби видаються зі складів (баз) Міністерства оборони України без оплати їх вартості. Якщо розрахунки виконуються на місці, то матеріальні засоби цим платним споживачам відпускаються тільки після попередньої оплати їх вартості.

5.1.22. При передислокації військової частини її командир до переїзду в новий пункт повинен:

закінчити всі розрахунки з постачальниками та платними споживачами за паливо, комунальні послуги та ін., а також з працівниками;

виконати всі необхідні роботи щодо приведення до ладу спеціальних споруд казармено-житлового фонду, комунальних споруд, устаткування, території, квартирного майна, а також консервації будівель та споруд;

відповідно до наказу начальника гарнізону комісійно, під керівництвом КЕЧ району, встановленим порядком передати за актами казармено-житловий фонд, комунальні споруди, устаткування, земельні ділянки, меблі та інше квартирне майно, незакінчені об'єкти капітального будівництва (капітального ремонту), залишки матеріалів, які заготовлялись для цієї мети та потреб експлуатації, а також всю документацію відносно перелічених робіт, об'єктів і майна (облікові документи, журнали по експлуатації, паспорти та ін.), одночасно отримати атестат від начальника квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону);

передати, відповідно до вказівки постачальних управлінь (служб, відділів) військових округів стаціонарну кіноапаратуру, радіовузли потужністю понад 200 Вт та стаціонарне поліграфічне обладнання;

здати органу забезпечення залишки бюджетних коштів, а також авансовий звіт щодо використання коштів, отриманих на капітальне будівництво і капітальний ремонт;

передати за наказом керівних органів матеріальні засоби та кошти об'єктів, підсобних господарств, теплиць і майстерень.

5.1.23. Вивозити казармений інвентар, меблі та інше квартирне майно при передислокації забороняється, за винятком однієї - двох залізних шаф (ящиків), необхідних для перевезення таємних документів, коштів та цінностей, з відміткою про це в атестатах.

Передавання казарменого та протипожежного інвентарю, обладнання і меблів з одного підрозділу в інший у самій військовій частині дозволяється тільки командиром частини.

5.1.24. При розосереджуванні авіації дозволяється перевезення з частинами на польові аеродроми всередині оперативного командування казарменого інвентарю, штабних меблів, а в окремих випадках, і палива, необхідного для створення нормальних побутових умов на цих аеродромах.

Перелік і кількість вивезеного з частинами казарменого інвентарю та іншого квартирного майна повинні бути попередньо погоджені з відповідними органами квартирно-експлуатаційної служби.

5.2.1. Джерелами поповнення матеріальних засобів є: продукція народного господарства, що надходить до військових частин (з'єднань) централізовано чи отримується на місцях відповідно до планів Центру; постачання за прямими договорами; закупівля від комерційних структур; забезпечення місцевими ресурсами; продукція, виготовлена підприємствами Міністерства оборони України, а також силами і засобами військових частин (з'єднань), військовими сільськогосподарськими підприємствами, підсобними господарствами.

5.2.2. Для безперервного забезпечення матеріальними засобами в частинах і з'єднаннях зберігаються запаси поточного постачання озброєння, боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів.

Розміри запасів поточного постачання визначаються:

для військових округів (оперативних командувань) - Міністром оборони України чи його заступниками згідно з нормами, встановленими рішеннями Кабінету Міністрів України;

для з'єднань, а також військових частин, які не входять до складу з'єднань, - командуючими військами військових округів у межах загальних запасів, встановлених військовому округу (оперативному командуванню);

для військових частин, які входять до складу з'єднань, - командиром з'єднання у межах загальних запасів, встановлених з'єднанню.

При визначенні розмірів запасів поточного постачання враховуються завдання, що виконуються, норми витрат, особливості розквартирування військ (фізико-географічні умови, віддаленість від складів, умови підвезення), наявність складської бази, можливості зберігання матеріальних засобів.

5.2.3. Потреба матеріальних засобів для військової частини (з'єднання) визначається відповідно до облікової чисельності особового складу, наявності озброєння та техніки, штатів і табелів до штатів, норм постачання (витрат), даних про наявність матеріальних засобів, плану бойової підготовки та річного господарського плану.

Для отримання даних про забезпеченість з'єднання матеріальними засобами, управління (служби, відділи) військових округів (оперативних командувань) використовують їх звітність і донесення, які подаються відповідно до табеля термінових донесень.

5.2.4. Звітність і заявки військової частини (з'єднання) на отримання матеріальних засобів, які подаються в управління (служби, відділи) військових округів (оперативних командувань) та квартирно-експлутаційних частин районів (гарнізонів), повинні відповідати законоположенням, що визначають порядок та норми забезпечення військ.

5.2.5. Матеріальні засоби для забезпечення повсякденної потреби, створення, поповнення чи поновлення встановлених запасів видаються військовим частинам (з'єднанням) на підставі планового забезпечення, що розробляється територіальними центрами забезпечення на основі повідомлень, які надсилаються управліннями (службами, відділами) військових округів і квартирно-експлуатаційними частинами районів (гарнізонів).

Матеріальні засоби, витрати яких нормами не передбачені та перевищують встановлені норми (аварія, стихійне лихо, недоброякісність та ін.), а також необхідні для забезпечення організаційних заходів на навчаннях при плановому призначенні, видаються розпорядженням відповідного управління (служби, відділу) військових округів за разовими обгрунтованими заявками військових частин (з'єднань).

5.2.6. Відпускання (відправлення) матеріальних засобів військовим частинам і з'єднанням зі складів військових округів (оперативних командувань) та складів квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів) здійснюється на основі нарядів (рознарядок) управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань, територіального центру забезпечення) і квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів), а частинам, що отримують матеріальні засоби зі складів з'єднання - за накладними (рознарядками, чековими вимогами), які виписуються службами з'єднання.

5.2.7. При отриманні пального, спеціального палива та продовольства військова частина (з'єднання) подає чекові вимоги.

При отриманні пального, спеціального палива і продовольства та інших матеріальних засобів з баз постачальників одержувач повинен пред'явити ще й доручення.

5.2.8. При проведенні організаційних заходів та навчань, які не заплановані з початку навчального року, а також в усіх інших випадках відпускання (відправлення) матеріальних засобів може бути здійснено і за телеграфним розпорядженням (телефонограмою) управління (служби, відділу) військового округу (оперативного командування) з обов'язковим наступним оформленням наряду.

5.2.9. Матеріальні засоби, які надійшли у військову частину (з'єднання) залізничним, водним, повітряним чи автомобільним транспортом, приймаються на основі супровідних (прихідних) документів чи актів прийому.

5.2.10. Матеріальні засоби зі складів військових округів (з баз постачальників) відповідно до діючих правил направляються у частини (з'єднання): зі здавачами складів, без них - під відповідальність залізниці (водного, повітряного транспорту) чи видаються на місці приймачам військових частин (з'єднань).

Порядок виклику приймачів і осіб, які супроводжують (охороняють) вантажі, встановлюється органами вищого штабу на основі діючих наказів та розпоряджень і повідомляється у частини (з'єднання) в нарядах, що їм надсилаються.

5.2.11. Приймачами можуть призначатись тільки штатні матеріально відповідальні особи (військовослужбовці та службовці) або офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, прийняті на службу за контрактом, згідно з вказівкою командира частини (з'єднання).

Приймачі перед відправленням повинні бути проінструктовані начальниками відповідних служб військової частини (з'єднання) про порядок приймання та перевезення даного виду матеріальних засобів.

5.2.12. Приймач відповідає за збереження прийнятих матеріальних засобів, крім випадків, коли псування чи втрачання їх у дорозі сталося з вини залізничного або інших видів транспорту.

5.2.13. Приймач, що отримує матеріальні засоби, повинен:

перевіряти правильність зважування та перерахунку, якість отримуваного вантажу та його придатність до перевезення;

контролювати правильність складання та кріплення матеріальних засобів (вантажів) при завантаженні;

перевіряти кількість місць та звіряти їх з супровідними документами;

при завантаженні матеріальних засобів на автомобільний транспорт здавати особам, які супроводжують вантаж, або водіям автомобілів кількість місць за супровідними листами;

здавати одержані матеріальні засоби після доставки їх у військову частину (з'єднання).

5.3.1. Перевезення матеріальних засобів з окружних складів та баз постачальників, а також зі складів квартирно-експлуатаційних частин районів (гарнізонів) на склади військових частин (з'єднань) залежно від відстані, економічної доцільності, кількості вантажів, стану доріг, терміновості перевезення та ліміту моторесурсів, дозволеного для витрат, проводиться залізничним, водним, автомобільним, а при необхідності, і повітряним транспортом. Перелік матеріальних засобів, що підлягають перевезенню цими видами транспорту, визначається органами, які організовують перевезення.

Перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на відстань більше ніж 200 км, при наявності залізниць та водних шляхів, здійснюється згідно зі спеціальною одноразовою перепусткою, що видається особами, які, відповідно до наказу Міністра оборони України, мають на це право.

5.3.2. Перевезення матеріальних засобів залізничним, водним та повітряним транспортом здійснюється у відповідності з діючими положеннями про перевезення військ та матеріальних засобів даними видами транспорту.

5.3.3. Порядок перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом з окружних складів (без постачальників) військовими частинами (з'єднаннями) встановлюється заступником командуючого військами військового округу з тилу. Як правило, матеріальні засоби автомобільним транспортом військовим частинам (з'єднанням) підвозяться централізовано. Для цього може використовуватись також автомобільний транспорт і особовий склад військових частин, що забезпечуються.

5.3.4. При розміщенні частин з'єднання в одному або декількох гарнізонах, розташованих на невеликій відстані одна від одної, централізоване перевезення матеріальних засобів організує заступник командира з'єднання з тилу силами та засобами з'єднання і самих військових частин, що забезпечуються.

5.3.5. У гарнізонах, де розташовані військові частини різних з'єднань, централізоване перевезення організовує начальник тилу гарнізону силами і засобами військових частин згідно з графіком, затвердженим начальником гарнізону.

5.3.6. Річні та місячні заявки на централізоване перевезення, підписані заступником командира військової частини з тилу або начальником служби, подаються начальником тилу гарнізону заступнику командира з'єднання з тилу відповідно за 30 і 7 днів до початку планового періоду, а на позапланові та попутні перевезення вантажів - за 1 добу до перевезень.

5.3.7. Централізоване перевезення продуктів харчування з окружних складів виконується силами та засобами окружного продовольчого складу із залученням, при необхідності, транспорту і особового складу частин (з'єднань) гарнізону, що забезпечуються.

5.3.8. Матеріальні засоби, що підлягають перевезенню, повинні бути підготовлені начальниками складів до прибуття транспорту.

Відповідальність за підготовку автомобілів для перевезення даного виду вантажу покладається на командира частини (підрозділу) перевезення, начальників складів та старших автомобільних колон. Навантаження вантажів на автомобільний транспорт, закріплення, накриття та ув'язування, а також виділення і встановлення необхідних для навантаження та транспортування пристосувань і допоміжних матеріалів проводиться вантажовідправником, а розвантаження вантажів, зняття кріплень, пристроїв та допоміжних матеріалів - вантажоодержувачем.

5.3.9. Навантаження кожного автомобіля проводиться у присутності водія, який повинен здійснювати контроль за правильним складанням, закріпленням та нормою навантаження матеріальних засобів на автомобіль. Водій несе відповідальність за збереження вантажу, для цього він повинен прийняти вантаж за кількістю (масою), перевірити справність тари (упаковки), наявність та цілість пломб.

На кожен автомобіль вантажовідправник оформляє супровідний лист, перший примірник якого видається водію під розписку, а другий залишається у вантажовідправника.

5.3.10. Автоцистерни, автопаливозаправники, автомастилозаправники, які прибувають за пальним, повинні бути справними, не мати іржі чи бруду на внутрішній поверхні ємкості, а також залишків пального або мастила в цистернах та рукавах (щоб виключити псування одержаного пального чи мастила).

Автомобільні засоби підвезення пального повинні мати справне спеціальне обладнання (фільтри, помпи, рукави, пристосування для заземлення та ін.).

Вантажні автомобілі, виділені для перевезення пального та мастильних матеріалів, повинні мати глушники, що забезпечують безпеку при пожежі, а також грати або рами - підмощення для розміщення тари з пальним. Крім того, всі ці автомобілі мають бути забезпечені вогнегасниками, азбестовою тканиною (азбополотном) розміром 1 х 1,5 м та лопатою.

5.3.11. Перевезення продуктів харчування проводиться спеціально призначеним для цього автомобільним транспортом з чистими кузовами без всіляких сторонніх запахів. Використання для перевезення продовольства непристосованого у санітарному відношенні транспорту забороняється. Під час перевезення продовольство складається у кузові автомобіля і накривається чистим брезентом або полотнищем, призначеним лише для цього.

5.3.12. Начальники складів (без постачальників) мають право відмовити одержувачам у відпусканні продовольства та пального, якщо транспорт, що надійшов, не відповідає за своїм станом та обладнанням вимогам, що поставлені до перевезень цих вантажів.

5.3.13. Продукти, які швидко псуються, підвозяться військовим частинам (з'єднанням) в авторефрижераторах (рефрижераторах) або в комбінованих автофургонах.

Після перевезень ці транспортні засоби старанно миються гарячою водою, провітрюються та не менше одного разу на тиждень дезінфікуються 1 % освітленим розчином хлорного вапна з наступним промиванням теплою водою та ошпарюванням кип'ятком. Свіжу рибу перевозити разом з іншими продуктами, які швидко псуються, не дозволяється.

5.3.14. Для перевезення хліба застосовуються спеціально обладнані хлібні автомобілі-фургони.

При невеликій потребі хліба, м'яса та риби допускається їх підвезення в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками, ящики накриваються чистим брезентом. Хлібні автомобілі-фургони повинні бути забезпечені двома комплектами лотків. Авторефрижератори (рефрижератори), хлібні комбіновані автомашини-фургони повинні мати санітарні паспорти, видані начальником медичної служби частини (начальником санітарно-епідеміологічної установи). Форма паспорта узгоджується з місцевою санітарною інспекцією.

Особи, зайняті перевезенням продуктів харчування, проходять медичне обстеження та огляди у встановленому порядку.

5.3.15. При перевезенні продовольства, яке швидко псується, залізничним або водним транспортом вагони, контейнери, судна та баржі повинні подаватися під завантаження справними, придатними для перевезення даного вантажу, очищеними від залишків вантажу та сміття, а в особливих випадках промитими та продезінфікованими.

5.3.16. Придатність пересувного составу у комерційному відношенні для перевезення даного вантажу визначається: