Відстань між бортами та стрічкою повинен виключати заклинювання вантажу, що транспортується.
11.5. Відстань між найбільш виступними елементами конвеєра та стелі повинна бути не менше 0,6 м.
11.6. Місця розташування конвеєра нижче рівня підлоги (відкриті приямки, траншеї, прорізи міжповерхових перекриттів тощо) слід огороджувати бар'єром заввишки не менше 1 м, що має обшивку з металевої сітки з отворами не більше 10x10 мм, а по низу - суцільний металевий борт заввишки 200 мм.
11.7. Муфти, вали та відкриті передачі привода повинні бути закриті суцільним огородженням (кожухом) з листової сталі таким чином, щоб був виключений доступ до обертових деталей з будь-якого боку.
Зазор між торцевою частиною кожуха, що закриває вал, і корпусом підшипника повинен бути не більше 2 мм.
11.8. Для забезпечення нормального завантаження стрічки по ширині поперечний розмір розвантажувальної щілини (тічок, лотків) не повинен перевищувати 0,65-0,7 ширини стрічки.
11.9. У разі встановлення на стрічковому конвеєрі барабанного скидального візка повинні бути передбачені проходи не менше 1,0 м по обидва боки конвеєра.
11.10. У місцях перетинання підземними та надземними галереями нульової площадки в галереях потрібно влаштовувати зовнішні входи та перехідні містки через конвеєр.
Зазор між низом конструкції перехідного містка та шаром матеріалу не повинен бути менше 600 мм.
11.11. На довгих конвеєрах повинні бути влаштовані перехідні містки: для конвеєрів, розташованих у галереях, - через 50 м, для конвеєрів, розташованих у виробничих приміщеннях, - через 25-30 м.
Містки повинні мати суцільні настили та поручні заввишки не менше 1 м, крім конвеєрів, на яких установлені барабанні скидальні візки.
Переходи повинні бути добре освітлені.
Ці вимоги не поширюються на конвеєри, на яких установлені барабанні скидальні візки.
11.12. Якщо конвеєри розташовані над проходами та обладнанням, нижня вітка їх повинна бути огороджена суцільним обшиванням, що виключає можливість падіння матеріалу, що просипається, і мимовільного дотику людей до стрічки.
11.13. Нижня вітка конвеєрної стрічки повинна бути захищена від посипання на неї матеріалу.
11.14. У разі установки привода конвеєра на висоті більше 1,5 м над рівнем підлоги для його обслуговування влаштовують площадку з поручнями та сходами.
Скидальний барабан і нижня вітка стрічки на відстані 1 м від осі барабана повинні мати знизу огородження з дверцятами, відчинення яких блокується з пусковим пристроєм конвеєра.
11.15. У похилих конвеєрних галереях для проходу людей повинні бути влаштовані трапи з поперечними рейками на відстані 30-50 см одна від одної на всю ширину проходу.
11.16. Обводнені місця підземних галерей повинні осушуватися.
У вологих місцях на вільному проході прокладаються трапи.
Не дозволяється захаращувати проходи біля конвеєрів.
11.17. Під час транспортування сухих матеріалів і матеріалів, що виділяють пил, стрічковими конвеєрами необхідно передбачати герметизацію місць перевантаження з підключенням укриттів до систем аспірації, улаштування систем гідрознепилення та змив з підлог для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці.
11.18. Для розвантажувального візка на конвеєрах установлюються кінцеві вимикачі.
Проводи живлення струмом електродвигунів автоматичних скидальних візків повинні бути розташовані на висоті не менше 2,2 м від поверхні площадок.
11.19. На стрічкових конвеєрах повинні бути передбачені пристрої, що вимикають привод у разі обриву стрічки.
11.20. Конвеєри повинні бути обладнані тросовими вимикачами для зупинки конвеєра з будь-якої точки.
Трос тросового вимикача повинен бути розташований уздовж усієї траси конвеєра з боку робочого проходу ділянками не більше 30 м.
Трос повинен проходити через дротові петлі або ролики, прикріплені до несучої металоконструкції нижче поруччя на 150-200 мм з інтервалом 5 м на висоті 0,8-0,9 м від підлоги.
Діаметр троса повинен бути в межах 2-4 мм.
Не дозволяється заміняти трос дротом.
Незалежно від довжини конвеєра необхідно встановити аварійні вимикачі біля завантажувального та розвантажувального кінців конвеєра.
11.21. Для запобігання довільному руху конвеєрної стрічки з вантажем у разі вимкненого двигуна, а також при куті нахилу конвеєра більше 6 град. на приводі повинно бути встановлено гальмовий пристрій, що унеможливлює зворотний хід стрічки.
11.22. Стрічкові конвеєри повинні мати пристрої для механічного очищення стрічки та барабанів від матеріалу, що налипає на стрічку.
11.23. Розвантажувальні тічки конвеєрів повинні одночасно огороджувати привідні барабани.
У конструкції верхньої частини тічки повинні бути знімні борти, що захищають руки від потрапляння до місця набігання стрічки на барабан.
11.24. У разі розташування верха поздовжньої балки рами конвеєра на висоті 1 м і менше від підлоги необхідно уздовж проходу з боку конвеєра встановлювати огородження.
Огородження прикріплюються до прогонної рами на консолях так, щоб вони не звужували прохід і були розташовані на висоті 1,0-1,1 м від підлоги.
11.25. Натяжні барабани повинні бути огороджені сітчастими огородженнями на довжину не менше 1,5 м від осі барабана.
11.26. Пристрої для змащування повинні бути виведені за межі огороджень.
11.27. Вантажі натяжних пристроїв стрічкових конвеєрів необхідно розташовувати над підлогою на висоті, що не перевищує довжину ходу натяжних гвинтів барабана.
Вантажі та канати, розташовані в зоні проходу, повинні бути огороджені.
11.28. Не дозволяється розташовувати вантажі натяжних пристроїв над перекриттями.
Якщо за місцевими умовами це неможливо, необхідно під вантажами передбачати амортизатори та перекриття, розраховані на удар від можливого падіння вантажів.
11.29. Швидкість руху транспортерної стрічки при ручному породовідбиранні не повинна перевищувати 0,5 м/с.
11.30. Не допускається зміщення стрічки конвеєра під час руху за межі країв барабанів і роликових опор.
Для запобігання сходу стрічки на бік стаціонарні стрічкові конвеєри повинні бути обладнані саморегулювальними пристроями.
11.31. Прибирання матеріалу, що просипався, з-під стрічкових конвеєрів повинно виконувати за допомогою гідрозмиву (гідравлічне прибирання тощо).
Прибирання матеріалу з-під конвеєра вручну дозволяється тільки при зупиненому конвеєрі.
З електродвигуна конвеєра повинна бути знята напруга.
11.32. Траншеї та приямки конвеєрів, установлених поза виробничими приміщеннями, а також конвеєри, прокладені по поверхні, необхідно огороджувати бар'єрами заввишки не менше 1 м.
Місця, де можливе випадкове падіння яких-небудь предметів з верхніх площадок і проходів у траншеї, приямки та розташовані на поверхні конвеєри, повинні бути захищені сіткою.
11.33. Електричні проводи на конвеєрі та від конвеєра до рубильника повинні бути захищені від випадкових пошкоджень.
11.34. Елеватори, що транспортують мокрі продукти, щоб уникнути розбризкування рідини в зонах завантаження та розвантаження, необхідно закривати запобіжними щитами або кожухами.
11.35. Шнеки, що транспортують матеріали, що виділяють пил, необхідно вкривати спеціальними кожухами та ретельно герметизувати.
Кожухи повинні бути приєднані до систем аспірації.
11.36. У разі установки елеваторів необхідно передбачати вимикачі як біля місць завантаження, так і біля місць розвантаження.
11.37. Для своєчасного виявлення обриву ланцюгів елеватори повинні бути обладнані сигнальними пристроями.
11.38. На елеваторах повинні бути встановлені пристрої для запобігання зворотному ходу ковшів.
11.39. Не дозволяється під час роботи елеватора відкривати люки, торкатися руками ковшів елеватора.
11.40. Для попередження випадкових умикань пускових приладів під час ремонту та чищення натяжних головок елеватора на електричних ланцюгах керування елеваторами повинні бути зняті запобіжники або вимкнуті роз'єднувачі.
11.41. У разі установки елеваторів нижче рівня землі приямок повинен мати розміри, що дає змогу проводити огляд та поточний ремонт механізмів. Площа його в усіх випадках повинна бути не менше 4 кв.м.
Приямок повинен бути огороджений бар'єром не нижче 1 м з обшиванням по низу на висоту 20 см.
11.42. Відстань між верхньою габаритною точкою елеватора та стелею (дахом) повинна бути не менше 1 м.
11.43. Отвори в підлозі надштабельних галерей, призначені для скидання матеріалу з конвеєра в штабель, повинні бути огороджені поручнями заввишки не менше 1 м з обшиванням по низу на висоту 20 см.
12. Вимоги безпеки щодо організації експлуатації залізничного та автомобільного транспорту
12.1. Залізничні колії, споруди та рухомий склад, що належать або підпорядковані кар'єроуправлінню, слід будувати, ремонтувати та експлуатувати відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854 (із змінами).
12.2. Під час експлуатації автомобільного транспорту в кар'єроуправлінні необхідно керуватися Правилами дорожнього руху.
12.3. Швидкість і порядок руху автомашин з вантажем і порожніх по території кар'єроуправління, а також у місцях розвантаження встановлюються керівництвом кар'єроуправління з урахуванням місцевих умов і регламентуються відповідною інструкцією, що діє на підприємстві.
12.4. Площадки біля приймальних бункерів для забезпечення безпеки маневрів автомашин повинні бути освітлені, обладнані сигналізацією, указівними знаками, огородженнями відповідно до прийнятої схеми маневрів. На розвантажувальній площадці біля приймального бункера необхідно влаштовувати упор, що виключає скочування автомобілів у бункер.
Не дозволяється рухатися автосамоскидам після розвантаження з піднятим кузовом.
12.5. Барабани та редуктори маневрових лебідок, установлених на ділянках навантаження, повинні мати суцільне металеве огородження з вікном для пропуску каната.
12.6. Керування маневровою лебідкою повинно бути дистанційним з пункту навантаження.
При цьому лебідка та пункт навантаження повинні бути розташовані в межах прямої видимості.
Працівники, що перебувають на коліях і на розвантажувально-навантажувальних площадках, повинні бути одягнені в сигнальні жилети.
13. Вимоги безпеки під час виконання ремонтних робіт
13.1. Ремонтно-монтажні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог СНиП III-4-80.
У разі виконання ремонтно-монтажних робіт у діючих цехах кар'єроуправління керівник ремонтних робіт разом з керівництвом кар'єроуправління зобов'язаний розробити план проведення заходів, що забезпечують безпечне виконання цих робіт, а також нормальну дію обладнання, що залишилося в роботі.
13.2. Для керівництва роботами з ремонту та монтажу технологічного обладнання і механізмів повинна бути призначена відповідальна особа.
13.3. Розміри ремонтно-монтажних площадок повинні забезпечувати розміщення на них великих вузлів і деталей машин, пристосувань і інструменту, а також необхідних матеріалів для виконання ремонтних робіт.
13.4. Під час розміщення вузлів і деталей машин на ремонтній площадці необхідно забезпечувати безпечні проходи між ними.
Не дозволяється захаращувати площадку.
13.5. Під час переміщення обладнання, деталей, вузлів та виконання підсобних робіт, пов'язаних із залізничним транспортом, необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07).
Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на складах, площадках, у виробничих приміщеннях необхідно дотримуватися вимог СНиП III-4-80.
13.6. Підмостя потрібно влаштовувати на міцних риштуваннях, споруджених відповідно до вимог СНиП III-4-80.
13.7. Під час виконання робіт на висоті більше 1,3 м у разі неможливості влаштування риштовання можуть бути використані драбини.
При цьому працівники зобов'язані користуватися запобіжними поясами.
Місця закріплення запобіжних поясів під час виконання ремонтних робіт повинні заздалегідь указуватися особою, що керує цими роботами.
13.8. Працювати з переносних драбин дозволяється тільки в присутності другого працівника, який повинен перебувати біля нижнього кінця драбини.
13.9. Не дозволяється одночасно виконувати ремонтні роботи по одній вертикалі на різних рівнях без улаштування суцільного настилу або вжиття інших заходів, що забезпечують безпечне ведення робіт.
13.10. Умикати обладнання дозволяється тільки працівникам, що обслуговують це обладнання та мають відповідний дозвіл.
Умикати обладнання під час його ремонту дозволяється працівникам, що виконують ремонт даного обладнання, після одержання дозволу відповідального керівника ремонтних робіт.
13.11. Заливати футеровки розплавленим металом під час ремонту підшипників повинні працівники, що пройшли навчання та перевірку знань і мають досвід виконання таких робіт.
Ця робота виконується в присутності відповідального працівника, призначеного наказом (розпорядженням) керівника кар'єроуправління.
13.12. Заміна конвеєрних стрічок і з'єднання їх кінців, а також з'єднання ланцюгів елеваторів повинні виконуватися за допомогою такелажних пристроїв відповідної вантажопідйомності.
13.13. Не дозволяється завантажувати бункер під час виконання ремонтних робіт.
З метою унеможливлення подачі породи в бункер, що перебуває в ремонті, приводи завантажувальних конвеєрів і живильників повинні бути вимкнені, а верхні щілини, розташовані над ділянкою, що ремонтується, закриті по всій довжині.
13.14. Після закінчення ремонту механізми та обладнання підлягають прийманню комісією згідно з положенням, що діє на підприємстві. Вивід обладнання з ремонту оформляється актом.
14. Вимоги безпеки під час експлуатації електротехнічного обладнання
14.1. Експлуатація і обслуговування електротехнічного обладнання повинні виконуватися відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017 (далі - ПТЕЕС), і НПАОП 40.1-1.21-98.
14.2. У кар'єроуправлінні повинні бути плани виробничих площадок та гірничих робіт з нанесеними на них схемами силових, освітлювальних і електротягових мереж, а також мереж зв'язку і сигналізації та місць розташування трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв.
14.3. Для низьковольтних і освітлювальних мереж повинні бути виконані розрахункові схеми з нанесенням всіх електричних навантажень, плавких запобіжників, марки і перетину проводів і кабелів, а також падіння напруги на розрахункових електроустановках.
14.4. На планах повинні бути зазначені всі місця заземлень.
14.5. Усі зміни, що відбулися в електропостачанні кар'єроуправління, необхідно вносити до схеми не пізніше дводенного строку.
14.6. Пристрої зв'язку і сигналізації повинні живитися від мережі напругою не вище 220 В.
14.7. Для живлення ручних електричних машин і інструментів повинна застосовуватися напруга не вище 42 В.
14.8. Електричні прилади в цехах необхідно розміщувати в пило- і водонепроникних шафах, що обладнані замками.
14.9. У разі дистанційного керування технологічним обладнанням система блокування повинна постійно перебувати в робочому стані.
Не дозволяється експлуатувати електрообладнання у разі несправності блокувальних пристроїв.
14.10. Конструкція переносних ручних світильників повинна задовольняти вимоги НПАОП 40.1-1.21-98.
15. Вимоги безпеки під час виконання електрозварювальних та газозварювальних робіт
15.1. Виконання зварювальних робіт у кар'єроуправлінні повинно відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19.04.96 N 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287 (НПАОП 0.00-1.16-96).
15.2. Зварювальні роботи у виробничих цехах дозволяється виконувати тільки за письмовим дозволом директора або головного інженера кар'єроуправління з обов'язковим письмовим повідомленням начальника пожежного підрозділу, що обслуговує кар'єроуправління.
15.3. До початку зварювальних робіт на місці повинні бути вжиті необхідні застережні заходи:
підготовлені засоби пожежогасіння - не менше двох пінних вогнегасників, ємність із запасом не менше 1 куб.м води і ящик з піском;
на відстань до 10 м від місця зварювання повинні бути видалені всі легкопереносні горючі матеріали;
усі дерев'яні або інші горючі частини споруджень, що перебувають від місця зварювання на відстані до 2 м, повинні бути захищені азбестовими або металевими листами;
повинні бути вжиті заходи проти проникнення іскор до частин обладнання, що змащуються або виготовлені з горючих матеріалів;
біля місця зварювання необхідно виставити пожежний пост.
У разі виконання зварювальних робіт у сухих цехах технологічне обладнання необхідно зупинити.
15.4. Електрообладнання та електропристрої для зварювальних робіт повинні відповідати вимогам "Правил устройства электроустановок", затверджені Міненерго СРСР 04.07.84.
15.5. Механічні частини електрозварювальних установок, а також конструкції, що зварюються, повинні бути заземлені відповідно до вимог ПТЕЕС.
16. Вимоги радіаційної безпеки
16.1. Кар'єри з видобутку граніту для одержання щебеню або бутового каменю належать до об'єктів радіаційного контролю І категорії відповідно до вимог ДБН В.1.4-2.01-97 Радіаційний контроль будівельних матеріалів і об'єктів будівництва (далі - ДБН В.1.4-2.01-97) і підлягають обов'язковому радіаційному контролю.
16.2. Номенклатура сировини, що видобувається, повинна бути зареєстрована відповідно до вимог ДБН В.1.4-2.01-97.
16.3. Кожне кар'єроуправління відповідно до ДБН В.1.4-2.01-97 самостійно обирає для себе систему радіаційного контролю та розробляє схему її реалізації шляхом: створення власної лабораторії, атестування її в державній установі радіаційного контролю або укладання договору із сторонньою лабораторією, статус якої документально підтверджено.
16.4. Відповідно до вимог ДБН В.1.4-2.04-97 у кар'єроуправлінні може застосовуватись система разових радіаційних обстежень або систематичних радіаційних обстежень.
16.5. Обрана система радіаційного контролю повинна бути зареєстрована в спеціально уповноваженому державному органі з питань гігієни праці.
16.6. Кожне кар'єроуправління повинно щороку одержувати радіаційний сертифікат у територіальних державних санітарно-епідеміологічних станціях.
16.7. Кожне кар'єроуправління, яке має радіаційний сертифікат, визначає клас продукції та видає паспорт радіаційної якості на кожну партію поставки продукції.
16.8. Дози опромінення працівників, зайнятих видобуванням граніту в кар'єрах, можуть бути зумовлені:
16.8.1 зовнішнім гамма-випромінюванням від природних радіонуклідів, що містяться в гранітах;
16.8.2 інгаляцією виробничого пилу, що містить природні радіонукліди;
16.8.3 проковтуванням пилу та дрібних фрагментів;
16.8.4 радіоактивним забрудненням відкритих ділянок шкіри.
16.9. Відповідно до вимог ОСПУ-2005, якщо на робочих місцях ефективна доза опромінення від природних джерел не перевищує 1 мЗв на рік, здійснення радіаційного контролю, а також ужиття обмежувальних та попереджувальних заходів не обов'язкове.
16.10. Якщо ефективна доза виробничого опромінення перевищує 1 мЗв на рік, радіаційний контроль на робочих місцях повинен здійснюватись не рідше ніж 2 рази на рік.
За результатами такого контролю повинні розроблятися заходи, спрямовані на зниження як окремих компонентів, так і сумарної дози виробничого опромінення.
16.11. У випадках, коли доза опромінення працівників на виробництві перевищує 5 мЗв на рік, повинні вживатися всі необхідні заходи щодо зниження виробничого опромінення. Такі роботи повинні бути переведені до категорії "практична діяльність з індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань", а працівники мають бути віднесені до персоналу категорії А (відповідно до вимог Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ-97), затверджені постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62) за погодженням з спеціально уповноваженим державним органом з питань гігієни праці.
| Завідувач сектору організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку | П.І.Буряк |