Про затвердження Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

Відповідно до Законів України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про пожежну безпеку", а також з метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожежам і дотримання правил пожежної безпеки в державних архівних установах України,

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, НАПБ В.01.036-87/970 "Правила пожарной безопасности для государственных архивов СССР".

3. Керівникам державних архівних установ України з метою посилення пожежно-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання пожежам, організувати вивчення цих Правил та забезпечити внесення необхідних змін до відповідних документів з питань пожежної безпеки, обумовлених новими протипожежними вимогами.

4. Відділу зберігання та обліку Національного архівного фонду Держкомархіву України (Г.П. Рижкова) та Українському науково-дослідному інституту архівної справи та документознавства (І.Б. Матяш) забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України, видання та впровадження Правил в державних архівних установах України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету архівів України Новохатського К.Є.

1.1 Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України розроблено відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", уведеного в дію Постановою Верховної Ради України від 13.12.2001 N 2888-III, Закону України "Про пожежну безпеку", уведеного в дію Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 N 3747-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" від 26.07.94 N 508, Правил пожежної безпеки в Україні (зі змінами) (далі - НАПБ А.01.001-95), затверджених наказом УДПО МВС України від 22.06.95 N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.

1.2 Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання державними архівними установами, архівними підрозділами державних наукових установ, музеїв та бібліотек, органів державної влади та місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (далі - архівні установи), що здійснюють зберігання документів Національного архівного фонду України (далі - НАФ).

Вимоги пожежної безпеки, встановлені цими Правилами, враховуються при проектуванні, будівництві або переобладнанні приміщень архівних установ, а також при експлуатації будівель, пристосованих для зберігання архівних документів.

1.3 Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожежі, забезпечення безпеки людей, зменшення можливих втрат архівних документів і матеріальних цінностей, створення умов для негайного виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

1.4 Керівники і працівники архівних установ зобов'язані знати і виконувати ці Правила, а в разі пожежі - вживати всіх можливих заходів до евакуації людей, архівних документів і гасіння пожежі.

1.5 Відповідальність за пожежну безпеку архівних установ несуть їх керівники та уповноважені ними особи. Керівники архівних установ зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки згідно з відповідними нормативними актами;

- організовувати розроблення і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти для архівних установ та їх окремих підрозділів, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати дотримання вимог стандартів, норм, правил щодо пожежної безпеки, а також виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- забезпечувати приміщення архівних установ первинними засобами пожежогасіння згідно з діючими нормативними документами, а також пожежним обладнанням і установками автоматичного виявлення і гасіння пожежі;

- організовувати вивчення цих Правил і проведення протипожежного інструктажу з працівниками архівних установ згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (далі - НАПБ Б.02.005-94), затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 308/518;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.6 Кожен працівник, незалежно від посади, яку він обіймає, повинен чітко знати свої обов'язки, порядок і способи забезпечення пожежної безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, дотримуватися встановленого в установі протипожежного режиму, виконувати ці Правила та інші нормативні акти з питань пожежної безпеки, не припускатися дій, які можуть спричинити пожежу.

1.7 За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду архівні установи можуть притягатися до відповідальності згідно з чинним законодавством.

1.8 У випадках оренди приміщень архівних установ іншими організаціями відповідальність за забезпечення протипожежного режиму в цих приміщеннях несуть керівники орендних організацій, що повинно бути обумовлено у договорах оренди.

2.1 Забезпечення пожежної безпеки архівних установ є складовою частиною виробничої або іншої діяльності працівників архівних установ, яка повинна обумовлюватися у трудових угодах (контрактах) та положеннях (статутах) архівних установ.

2.2 Керівники архівних установ повинні визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівників) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, технологічного та інженерного обладнання тощо, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

У кожному службовому приміщенні повинна висіти табличка, де вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, а також номер телефону найближчої пожежної частини.

2.3 Згідно з НАПБ А.01.001-95 у кожній архівній установі з урахуванням її пожежонебезпечного стану наказом (інструкцією) має бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначено:

- місце для куріння, можливість застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- порядок прибирання відходів, горючого пилу, зберігання спецодягу, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виявлення пожежі;

- порядок виклику членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники архівної установи мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах з питань пожежної безпеки. Витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями правил пожежної безпеки повинні висіти на видних місцях.

2.4 У кожній архівній установі має бути розроблена загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-95, узгоджена з органами державного пожежного нагляду та затверджена керівником установи. Для кожного вибухопожежонебезпечного та пожежонебезпечного приміщення (сховища, лабораторії, майстерні, дільниці та ін.) повинні бути розроблені окремі інструкції згідно з додатком 1. Інструкції розміщуються на видному місці і підлягають вивченню всіма працівниками під час інструктажів з питань пожежної безпеки.

2.5 Для будівель і споруд архівних установ, які мають два і більше поверхи, де зберігаються архівні документи, друковані видання, інші речі або предмети, що становлять історичну цінність, а також для тих будівель і споруд, на одному поверсі яких можуть одночасно перебувати не менш як 25 осіб, на випадок пожежі необхідно розробляти плани (схеми) евакуації згідно з додатком 2. Їхній розмір повинен бути не меншим за формат А3. Плани (схеми) евакуації мають складатися з графічної та текстової частин і розміщуватися під склом (плівкою) на видному місці.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду з урахуванням стану їх пожежної безпеки, кількості людей, які в них перебувають, площі і т.ін.

2.6 Плани евакуації людей, архівних документів і матеріальних цінностей у разі пожежі розробляються посадовою особою, відповідальною за протипожежний стан архівної установи, узгоджуються з державним пожежним наглядом і затверджуються керівником архівної установи.

2.7 У разі перепланування або зміни функціонального призначення будівель (споруд, приміщень), а також штатного розпису архівних установ їх керівники зобов'язані забезпечити своєчасне уточнення планів евакуації та інструкцій про заходи пожежної безпеки, чинних у відповідних підрозділах.

2.8 Для працівників охорони (сторожів, вахтерів та ін.) має бути розроблена інструкція із зазначенням їхніх обов'язків щодо контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій у разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння. В інструкції обов'язково зазначається, кого з посадових осіб архівної установи слід викликати в разі виникнення пожежі в нічний час.

2.9 Усі працівники архівних установ при зарахуванні на роботу і за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-94.

2.10 Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, перед початком самостійного виконання своїх обов'язків повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім - перевірку знань один раз на рік відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-94.

2.11 Організація своєчасного та якісного проведення спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань пожежної безпеки в архівній установі покладається на її керівника, а в структурному підрозділі - на керівника підрозділу.

2.12 Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником архівної установи (наказом або відповідним положенням, затвердженим керівником) згідно з НАПБ Б.02.005-94.

2.13 Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

2.14 В архівних установах, де працює понад 50 осіб, за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (далі - ПТК), що діють згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію (далі - НАПБ Б.02.00-94, затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/459.

2.15 З метою залучення працівників до участі у заходах щодо запобігання пожежам та організації гасіння пожеж у разі їх виникнення в архівних установах створюються добровільні пожежні дружини (далі - ДПД), діяльність яких організовується згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди) (далі - НАПБ Б.02.004-94), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.

2.16 ПТК у присутності особи, що відповідає за протипожежний стан в архівній установі, а також представника ДПД повинна проводити щоквартально детальний огляд усіх приміщень з метою виявлення недоліків у технологічних процесах, системах опалення й кондиціювання, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання, інвентарю тощо.

2.17 З метою підвищення ефективності роботи щодо забезпечення належного протипожежного захисту архівних установ слід проводити огляди протипожежного стану, за результатами яких мають видаватися накази.

3.1 Утримання території

3.1.1 Територія архівних установ, протипожежні розриви між будинками і спорудами повинні утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя тощо, які необхідно вивозити у спеціально відведені місця.

3.1.2 До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентарю й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин повинні бути вільними, освітлюватися в темний час доби, утримуватись у справному стані, взимку вчасно очищатися від снігу.

3.1.3 Забороняється використовувати протипожежні розриви між будівлями та спорудами для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, як стоянку для автотранспорту тощо.

3.1.4 На території архівних установ на видному місці повинні бути встановлені знаки, що позначають місця розміщення первинних засобів пожежогасіння та пожежних гідрантів.

3.1.5 Забороняється стоянка автотранспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менш як 10 м від виїзних воріт на території установ та менш як 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів.

3.1.6 Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Ґрунтові проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел мають бути укріпленими шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пори року. Зменшення нормативної ширини доріг та проїздів не дозволяється.

3.1.7 На період закриття доріг або проїздів (для ремонту або з інших причин) у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються. Про закриття ділянок доріг або проїздів необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони.

3.1.8 На території архівних установ, а також у місцях зберігання горючих матеріалів застосування відкритого вогню (багаття, факели) забороняється.

3.1.9 На території архівних установ, де куріння не заборонене, слід визначити й обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх відповідним знаком або написом, встановити урну або попільницю з негорючих матеріалів.

3.1.10 Територію архівної установи, а також будинки, споруди і приміщення необхідно забезпечити відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

3.2 Утримання будівель, приміщень та споруд

3.2.1 Усі будівлі, споруди та приміщення необхідно постійно утримувати в чистоті, своєчасно звільняти від горючого сміття та відходів. Терміни їх прибирання встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

3.2.2 Для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення архівної установи повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з "Определением категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86" (затверджено МВС СРСР 27.02.86 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), написи про такі відомості повинні розміщуватися ззовні на вхідних дверях.

3.2.3 У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків та споруд, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативними документами в галузі будівництва та чинними нормативними актами з питань пожежної безпеки. Розпочинати виконання вказаних робіт дозволяється лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

3.2.4 Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, сходи на перепадах висот та огорожі на дахах (покритті) будівель і споруд повинні бути пофарбованими і утримуватися справними.

3.2.5 Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т.ч. вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів, інших предметів. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні бути зачиненими. У написі на дверях слід зазначати місце зберігання ключів від них. Вікна горищ, техповерхів, підвалів повинні бути засклені.

3.2.6 У підвальних і цокольних поверхах будівель забороняється застосовувати й зберігати вибухонебезпечні речовини, горючі легкозаймисті матеріали, горючі рідини, гази, балони з газом, а також інші матеріали, які мають підвищену вибухову небезпеку.

3.2.7 Протипожежні системи, установки, устаткування будівель, споруд і приміщень (протидимовий захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно бути справними.

3.2.8 У приміщеннях архівних установ забороняється:

- користуватися електронагрівальними приладами (кип'ятильниками, чайниками, плитками, камінами і т.ін.), які не передбачені технологічним процесом, крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень;

- користуватися газовими паяльниками, паяльними лампами або будь-якими іншими приладами, що створюють відкрите полум'я;

- здійснювати прибирання із застосуванням бензину, керосину, ефіру, інших вогненебезпечних розчинників;

- залишати без нагляду підключене до електромережі енергоємне обладнання;

- оббивати стіни приміщень друкарських бюро, службових кабінетів матеріалами групи горючості Г3, Г4, які не оброблені або не просочені вогнезахисними сумішами. Групи горючості будівельних матеріалів визначають за ДСТУ Б.В. 2.7-19-95 Матеріали будівельні: Методи випробувань на горючість;

- ставити, класти на стелажі, шафи й електрообладнання сторонні предмети;

- курити в не визначених для цього місцях.

3.3 Утримання евакуаційних шляхів і виходів

3.3.1 Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, тамбури, сходи) і виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях.

3.3.2 Безпечна евакуація людей, архівних документів, інших цінностей, які перебувають у приміщеннях, у разі виникнення пожежі повинна здійснюватися через евакуаційні виходи.

3.3.3 Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель, споруд та приміщень архівних установ, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітлення, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

Дозволяється експлуатація приміщень з одним евакуаційним виходом на першому поверсі, якщо на поверсі перебуває не більше 50 осіб, а також з одним евакуаційним виходом з другого поверху, якщо на поверсі перебуває не більше 5 осіб і загальна довжина коридору не перевищує 12 м.

3.3.4 На шляхах евакуації не повинно бути порогів висотою більше 5 см, виступів, турнікетів, розсувних та підйомних дверей, слизької підлоги тощо.

3.3.5 У разі розміщення в приміщеннях технологічного, експозиційного та іншого обладнання повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм. Розміщення крісел в актових залах повинно відповідати будівельним нормам.

3.3.6 Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). За наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

3.3.7 У приміщеннях архівних установ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги повинні бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність (згідно з ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения") та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 Будівельні матеріали. Метод випробування на поширення полум'я).

3.3.8 Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЕ.

3.3.9 З настанням сутінків у разі наявності в будівлі людей світильники евакуаційного освітлення повинні бути ввімкнені. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, слід освітлювати електричним світлом постійно.

4.1 Електроустановки

4.1.1 Електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в архівних установах, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам ПУЕ, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, та інших нормативних документів.

4.1.2 Керівники архівних установ зобов'язані забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж.

Працівник відповідної кваліфікації, призначений відповідальним за їх протипожежний стан, зобов'язаний своєчасно проводити профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти, забезпечити експлуатацію електрообладнання, апаратури й електромереж відповідно до вимог документів, зазначених у п. 4.1.1, своєчасно усувати виявлені недоліки.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу архівної установи керівник повинен укласти договір про планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

4.1.3 Усі роботи повинні проводитися на справному електрообладнанні. Електричні машини, апарати, обладнання (побутові електроприлади, електрооргтехніка і т.ін.) повинні бути заземлені та вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

4.1.4 Електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струменів короткого замикання та інших аварійних режимів.

4.1.5 Електропостачання всіх протипожежних пристроїв слід виконувати за першою категорією надійності, крім випадків, обумовлених у нормативних документах.

4.1.6 З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися шляхом опресування, зварювання, паяння або за допомогою затискачів (гвинтових, болтових тощо).

4.1.7 Не дозволяється влаштування та експлуатація тимчасових електромереж, за винятком електропроводок, які живлять місця проведення ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

4.1.8 Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати спеціально призначені гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.

4.1.9 Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, не повинна бути меншою за такі значення:

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менш ніж 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менш ніж 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менш ніж 0,1 м.

4.1.10 Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у місці, що нагрівається найбільше, при звичайному режимі роботи не повинна перевищувати 85 град. C.

4.1.11 Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, не може бути меншою за 0,25 м (якщо більша відстань не встановлена будівельними нормами або іншими нормативними документами).

4.1.12 У приміщеннях архівних установ не дозволяється застосування електронагрівальних приладів (кип'ятильників, чайників, плиток тощо), крім приміщень, спеціально призначених і обладнаних для цього.

4.1.13 Електрошафи, розміщені в коридорах, вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

Електрощити, у тому числі групові, необхідно оснащувати схемою підключення споживачів із пояснювальними написами й зазначенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). Доступ до них повинен завжди бути вільним.

4.1.14 Електродвигуни, світильники, проводи та розподільні пристрої необхідно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу.

4.1.15 Електроустановки та електроприлади, розміщені в приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, повинні бути обов'язково відключені від мережі електроживлення.

4.1.16 Чергове освітлення, протипожежні та охоронні установки, інші електроустановки, що за технологічними вимогами працюють цілодобово, від мережі електроживлення не відключаються. Такі електроустановки повинні бути заживлені самостійними лініями, починаючи від увідного пристрою в будівлю (споруду). Кожна з цих електроустановок повинна мати свій апарат захисту (запобіжник або автоматичний вимикач).

4.1.17 Вимкнення електропостачання повинно виконуватися від одного загального комутаційного апарата (вимикача), до якого є вільний доступ електротехнічного персоналу і який розміщений біля виходу (входу) будівлі.

4.1.18 Використання ліфтів та підйомників при евакуації не дозволяється. У разі пожежі їх слід опустити на перший поверх, відкрити та відключити від мережі електроживлення.

4.1.19 У кожній архівній установі потрібно установити порядок відключення електрообладнання, силових та контрольних кабелів у разі виникнення пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та експлуатаційного (аварійного) освітлення не слід відключати.

4.2 Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря

4.2.1 Керівник архівної установи зобов'язаний наказом призначити відповідальних за експлуатацію і технічний стан опалювального устаткування, а також систем вентиляції й кондиціювання повітря.

4.2.2 Особи, яких призначено відповідальними за технічний стан опалювального устаткування, систем вентиляції й кондиціювання повітря, зобов'язані забезпечити постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт, організувати протипожежний інструктаж для допоміжного персоналу.

4.2.3 Опалювальні установки, системи вентиляції й кондиціювання повітря повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм, інших нормативних актів.

4.2.4 Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенеруючі й калориферні установки, печі, інше опалювальне устаткування необхідно ретельно перевірити та при необхідності відремонтувати. Експлуатація несправного обігрівального обладнання забороняється.

4.2.5 Повітронагрівальні й опалювальні прилади повинні розміщуватись так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також упродовж усього опалювального сезону. Опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі необхідно очищати не рідше одного разу на три місяці, печі безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці.

Результати очищення димоходів і печей повинні фіксуватися в журналі.

4.2.6 Персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками й системами кондиціювання повітря, зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди устаткування й вживати заходів щодо усунення будь-яких несправностей у його роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі. Несправні пристрої систем вентиляції та кондиціювання повітря експлуатувати не дозволяється.

4.2.7 Експлуатаційний та протипожежний режим систем вентиляції повинен визначатися робочими інструкціями, в яких мають бути передбачені заходи пожежної безпеки, терміни очищення устаткування, а також визначений порядок дій допоміжного персоналу на випадок пожежі або аварії.

4.2.8 Монтаж кондиціонерів, їх підключення, прокладання мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які їх живлять, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.

4.2.9 У котельнях печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 м x 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

4.2.10 У приміщенні котелень не дозволяється:

- виконувати роботи, не пов'язані з експлуатацією котельних установок;

- допускати до роботи в котельнях і доручати нагляд за котлами особам, які не пройшли спеціальної підготовки;

- допускати підтікання рідкого палива або витікання газу в місцях з'єднання трубопроводів і форсунок;

- застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

- подавати паливо при згаслих форсунках або газових пальниках;

- працювати з несправними приладами контролю і автоматики;

- користуватися печами з несправними та відкритими дверцями;

- розпалювати котельні установки без попереднього їх продування повітрям;

- сушити будь-які матеріали, які можуть горіти, на котлах та паротрубопроводах;

- закривати горючими матеріалами жалюзі повітряного опалення;

- залишати без нагляду працюючі котли, а також доручати нагляд стороннім особам;

- зберігати запаси твердого палива, що перебільшують добову потребу;

- зберігати легкозаймисті та горючі рідини та матеріали;

- влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

4.2.11 Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками.

4.2.12 Під час переведення печей з одного виду твердого палива на інший вони мають бути відповідним чином переобладнані.

4.2.13 На горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, мають бути підштукатурені та побілені.

4.2.14 Використання вентиляційних каналів для відведення продуктів згоряння від печей і газових приладів не дозволяється.

4.2.15 Вугілля, золу і шлак з печей, які вигрібають з топки до металевої тари, слід заливати водою і виносити у спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель.

4.2.16 Паливо має зберігатись у спеціально пристосованих приміщеннях або на відгороджених майданчиках, розміщених на відстані від будівель з урахуванням будівельних норм.

4.2.17 Вбудовані котельні на рідкому паливі незалежно від продуктивності котлів повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння.

5.1 Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

5.1.1 Будівлі, приміщення і споруди архівних установ повинні обладнуватися автоматичними установками пожежної сигналізації (далі - АУПС) та автоматичними установками пожежогасіння (далі - АУП) відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (НАПБ Б.06.004-97), затвердженого наказом МВС України від 20.11.97 N 779, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.97 за N 567/2371, а також будівельних норм, правил, стандартів та інших нормативних документів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Перелік приміщень архівних установ, які підлягають обладнанню АУПС та АУП, наведено у додатку 3.

5.1.2 Вибір засобів пожежної автоматики для архівних установ та терміни введення їх у дію встановлюються за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.

5.1.3 Роботи з встановлення установок пожежної автоматики повинні проводитися спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на виконання цих робіт.

5.1.4 Утримання у справному стані установок пожежної автоматики необхідно забезпечувати такими заходами:

- проведенням технічного обслуговування з метою збереження технічних показників безвідмовної роботи на визначений термін служби;

- матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням із метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням робочого стану;

- опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для допоміжного й чергового персоналу.

5.1.5 Усі установки АУПС і АУП мають бути справними. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників і мати сертифікат якості. Наявність в них дефектів неприпустима.

Несправності, які впливають на їхню придатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, що має засвідчуватися записами у відповідних журналах. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, несе відповідальність у випадку, якщо з її вини вони не спрацювали.

5.1.6 АУПС і АУП, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів. Електроживлення установок повинно здійснюватися від незалежного джерела живлення або переключатися на нього автоматично в разі виключення основного джерела.

5.1.7 У період виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту, проведення яких пов'язано з відключенням установок, керівник архівної установи або уповноважена ним особа зобов'язані забезпечити пожежну безпеку приміщень, які захищені установками, і повідомити пожежну охорону.

5.1.8 Приймально-контрольні прилади комплексу охоронно-пожежної сигналізації і УПС повинні встановлюватись у приміщеннях із цілодобовим чергуванням персоналу і опломбовуватися. Доступ сторонніх осіб до цих приладів забороняється.

5.1.9 У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) та в інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена на видному місці інструкція про порядок дій чергового персоналу у разі появи сигналів про пожежу або при несправностях в АУПС або АУП. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути обладнаний телефонним зв'язком, укомплектований електричним ліхтарем та мати природне та аварійне освітлення.

5.1.10 АУПС і АУП повинні експлуатуватися в автоматичному режимі і цілодобово перебувати у робочому стані.

5.1.11 Переведення АУП з автоматичного пуску на ручний є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами. Пристрої перемикання автоматичного пуску пожежогасіння на ручний (пост кнопкового управління та кнопку "ПУСК") потрібно розміщувати поза можливою зоною горіння, у доступному місці. Кнопка "ПУСК" має бути захищеною склом і опломбованою, що унеможливить її несанкціоноване приведення в дію та механічні пошкодження.

5.1.12 У кожній архівній установі наказом керівника повинні бути призначені відповідальні за експлуатацію АУПС і АУП. Особа, відповідальна за їх експлуатацію, повинна забезпечити виконання правил утримання установок, своєчасне проведення їх технічного обслуговування та планово-попереджувальних робіт.

5.1.13 Допоміжний персонал повинен мати належну технічну підготовку і вести документацію щодо експлуатації АУПС і АУП. Перевірка знань інструкції, експлуатаційної документації та практичних навичок повинна здійснюватись один раз на рік.

5.1.14 У разі неможливості власними силами здійснювати технічне обслуговування установок і утримувати обслуговуючий персонал керівник архівної установи повинен укласти відповідний договір зі спеціалізованою організацією.

5.2 Системи оповіщення

Системи оповіщення про пожежу влаштовуються відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88.

5.2.1 Оповіщення про пожежу забезпечується відповідно до розроблених планів евакуації. Передавання його сигналів здійснюється одночасно по всій будівлі (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково по її окремих частинах (поверхах, секціях та ін.).

5.2.2 Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та планах евакуації, де зазначаються особи, які мають право приводити систему в дію.

5.2.3 Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях із цілодобовим перебуванням чергового персоналу. При обладнанні приміщень АУПС її приймально-контрольні прилади необхідно установлювати в тому приміщенні, з якого здійснюється керування системою оповіщення.

5.2.4 У будівлях, де технічні засоби оповіщення про пожежу та евакуацію непотрібні, керівник архівної установи повинен наказом визначити порядок оповіщення про пожежу та призначити осіб, відповідальних за це.

5.2.5 Архівні установи повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність у такому зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.

5.2.6 У разі відсутності в будівлі або споруді архівної установи телефонного зв'язку потрібно на видному місці розмістити інформацію і зазначити (за допомогою написів, табличок і т.ін.) місцезнаходження найближчого телефону або інший спосіб виклику пожежної охорони.

5.3 Протипожежне водопостачання

5.3.1 Зовнішнє протипожежне водопостачання

5.3.1.1 Архівна установа повинна бути забезпечена зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати необхідні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

5.3.1.2 Відповідальність за технічній стан систем протипожежного водопостачання, встановлених на території архівної установи, несуть її керівник або орендарі приміщень архівної установи (згідно з договором оренди). Вони зобов'язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі.

5.3.1.3 Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забезпечити безперешкодний набір води пожежними автомобілями. Перевірка справності пожежних гідрантів повинна здійснюватись особами, які відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени).

У разі неможливості власними силами здійснювати технічне обслуговування систем протипожежного водопостачання керівник архівної установи повинен укласти відповідний договір зі спеціалізованою організацією.

5.3.1.4 Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і кранів завжди повинні бути вільними.

5.3.1.5 Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути постійно зачиненими, регулярно очищатися від бруду, льоду й снігу, у холодний період - утеплюватися, а стояки утримуватися без води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір.

5.3.1.6 У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску в мережі до нижчого за потрібний - негайно сповіщати про це підрозділи пожежної охорони.

5.3.1.7 З метою контролю за станом мережі зовнішнього протипожежного водопостачання необхідно раз на рік проводити випробування на тиск та витрати води з оформленням відповідного акта. Випробування стану водогону повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або приєднання до його мережі нових споживачів.

5.3.1.8 Пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. За наявності на території архівної установи або поблизу неї (у радіусі до 200 м) природних чи штучних водойм (річок, озер, басейнів, градирень тощо) до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами), розмір яких, як правило, не менш ніж 12,0 x 12,0 м, для встановлення там пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

5.3.1.9 Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на них:

- для пожежного гідранта - літерним індексом (ПГ), цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

- для пожежної водойми - літерним індексом (ПВ), цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно ставати на майданчику біля водойми.

5.3.1.10 Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти необхідно наносити позначки, що вказують місце розташування пристрою для забирання води пожежною технікою.

5.3.1.11 Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємних спорудах.

5.3.2 Внутрішній протипожежний водогін

5.3.2.1 Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів до будівлі, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються вимогами чинних будівельних норм.

5.3.2.2 Внутрішні пожежні крани необхідно встановлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах. Їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

5.3.2.3 Кожен пожежний кран повинен бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра, стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

5.3.2.4 Пожежний рукав необхідно тримати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку та приєднаним до крана й ствола. Рукав необхідно не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних із пожежогасінням, не допускається.

5.3.2.5 Пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних шафах з отворами для провітрювання, пристосованих для опломбування та їх візуального огляду без розкривання. Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава в місці його приєднання.

На дверцятах шаф, в яких знаходяться також вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.3.2.6 На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку після літерного індексу "ПК" повинні бути вказані порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони. Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.

5.3.2.7 Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці їх робочого стану шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.

5.4 Первинні засоби пожежогасіння

5.4.1 Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна або грубої вовняної тканини чи повсті, а також пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж на їх початковій стадії.

5.4.2 Номенклатура та необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів архівних установ установлюється нормами технологічного проектування та згідно з рекомендаціями, наведеними в додатку 4.

5.4.3 Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають зазначатися у планах евакуації. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для позначення місць розташування первинних засобів пожежогасіння мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. Знаки розміщують на видному місці на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

5.4.4 Для розміщення первинних засобів пожежогасіння в архівосховищах, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території архівних установ, як правило, повинні бути встановлені пожежні щити (стенди). На пожежних щитах (стендах) потрібно розміщувати ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, на установці (обладнанні). Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

5.4.5 На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядковий номер, а також зазначати номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

5.4.6 Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

- захист вогнегасників від попадання прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, встановлених поза приміщеннями);

- зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Протипожежний інвентар, розташований на пожежних щитах (стендах), повинен утримуватися у справному стані, регулярно очищатися від бруду і пилу.

5.4.7 Вогнегасники необхідно встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де займання є найвірогіднішим. При цьому потрібно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники за своїм розміщенням не повинні перешкоджати можливій евакуації.

5.4.8 Переносні вогнегасники слід розміщувати згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ "Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание":

- шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника та на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

- шляхом установлення у пожежних шафах поруч із пожежними кранами, у спеціальних тумбах або на пожежних щитах (стендах).

5.4.9 Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб забезпечити можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.