Про затвердження Інструкції з безпечної організації та проведення масових вибухів на підприємствах рудної галузі з підземним способом розробки

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , статті 5 Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Інструкцію з безпечної організації та проведення масових вибухів на підприємствах рудної галузі з підземним способом розробки, що додається.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому законодавством порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція поширюється на підприємства (рудники, шахти) незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням масових вибухів під час розробки родовищ рудних корисних копалин підземним способом.

1.2. Ця Інструкція визначає організацію та порядок проведення масових вибухів з використанням вибухових матеріалів промислового призначення для відрізання, підсікання та відбивання рудного (породного) масиву, підповерхового обвалення блоків і міжкамерних ціликів; відбивання блоків, руйнування ціликів, обвалення стелин на повну висоту поверху та для ліквідації порожнин.

1.3. Вимоги цієї Інструкції обов'язкові для виконання посадовими особами та працівниками підприємств рудної галузі з підземним способом розробки, пов'язаними з організацією та проведенням масових вибухів із використанням вибухових матеріалів промислового призначення.

2.1. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються у значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законами України "Про охорону праці", "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення", Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13).

2.2. Абревіатури, що вживаються у цій Інструкції:

ВКЗ - вертикальний концентрований заряд;

ВМ - вибухові матеріали;

ВР - вибухова речовина;

ВШТ - внутрішньошахтний транспорт;

ГВР - гранульована вибухова речовина;

ГВУ - головна вентиляційна установка;

ДАРС - державна аварійно-рятувальна служба;

ДШ - детонуючий шнур;

ЕВР - емульсійна вибухова речовина;

ЗІ - засоби ініціювання;

ЗМ - зарядна машина;

КД - капсуль-детонатор;

МВ - масовий вибух;

МЗМ - мобільна змішувальна машина;

МКЦ - міжкамерний цілик;

МТЗ - машина транспортно-зарядна;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

НСІ - неелектрична система ініціювання;

ПБ - патрон-бойовик;

ПВС - пиловентиляційна служба;

ПЛА - план ліквідації аварії;

ТУ - технічні умови;

УПХ - ударно-повітряна хвиля.

3.1. Поводження з ВМ промислового призначення під час організації, підготовки та проведення МВ необхідно здійснювати відповідно до вимог розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 та цієї Інструкції.

3.2. До керівництва підривними роботами у разі проведення МВ допускаються працівники, які відповідають Вимогам до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року № 294, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 620/12494 (далі - НПАОП 0.00-7.01-06).

3.3. Затвердження проектно-технічної документації на проведення МВ слід здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства.

3.4. Будівництво та експлуатація стаціонарних підземних пунктів виготовлення гранульованих і водомістких ВР, застосування МЗМ в умовах промислового майданчика шахти повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

3.5. У період підготовки та проведення МВ у підземних умовах параметри меж небезпечних зон дії вибуху на людей визначаються розрахунком цих параметрів, що затверджені технічним керівником МВ.

3.6. У разі проведення на підприємстві більше двох МВ на місяць такі вибухи потрібно виконувати відповідно до графіка, затвердженого розпорядчим документом технічного керівника підприємства (рудника, шахти).

3.7. МВ на підземних роботах за призначенням і масштабами підривних робіт поділяються на:

МВ та технологічні вибухи загальною вагою ВР до 5 тонн з відбивання запасів руди блоків (панелей), відрізання та підсікання рудного масиву;

МВ загальною вагою ВР понад 5 тонн з відбивання свердловинними і камерними зарядами ВР блоків, обвалення МКЦ та стелин, а також для ліквідації порожнин.

3.8. У разі коли напрям діяльності підприємства безпосередньо належить до видів виробництва, викладених у главах 17 та 18 Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, вимоги безпеки на підприємстві повинні відповідати вимогам зазначених глав.

4.1. Підготовка та виконання МВ на підприємстві здійснюються відповідно до вимог технічної документації:

типового чи спеціального проекту проведення буропідривних робіт (далі - типовий проект);

технічного розрахунку МВ, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції;

розпорядку проведення МВ, якщо загальна вага заряду ВР до 5 тонн, за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції;

розпорядку проведення МВ, якщо загальна вага заряду ВР понад 5 тонн, за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

4.2. Проведення МВ для обвалення блоків, руйнування МКЦ, стелин у разі застосування поверхово-камерних систем розробки родовища, а також для ліквідації порожнин, що загрожують обваленням поверхні, здійснюють за спеціальним проектом, який складають на кожний вибух для конкретних умов на підставі типового проекту.

Для безпечного проведення МВ залежно від стану масиву слід організовувати постійний звукометричний контроль стану конструктивних елементів панелей, блоків відповідно до вимог чинного законодавства.

4.3. Порядок розробки та склад типового проекту на МВ мають відповідати вимогам чинного законодавства.

4.4. У випадку зміни умов проведення підривних робіт, впровадження технічних рішень у типовий проект необхідно внести зміни. Зазначені зміни затверджуються в тому самому порядку, що й типовий проект.

4.5. Розпорядок проведення МВ є складовою частиною технічного розрахунку вибуху. У розпорядку проведення МВ зазначають порядок, строки виконання та осіб, відповідальних за доставку ВР, розстановку постів охорони небезпечної зони, аншлагів, заряджання, введення ПБ, монтаж і перевірку справності підривної мережі, подачу команди на вибух, забезпечення провітрювання після МВ та допуску працівників у шахту чи район вибуху.

4.6. У розпорядку проведення МВ із загальною вагою ВР до 5 тонн зазначають:

відповідального керівника за вибух - технічного керівника вибуху - заступника головного інженера з виробництва або начальника дільниці, який відповідає за безпечне проведення МВ і комплекс заходів, визначених обсягом технічних робіт на вибух. Відповідальний керівник за вибух призначається розпорядчим документом керівника підприємства (структурного підрозділу шахти);

коло обов'язків посадових осіб, які здійснюють заходи, пов'язані з підготовкою та проведенням МВ;

строки здійснення окремих стадій робіт щодо підготовки та виконання МВ;

порядок виведення працівників за межі небезпечної зони перед вибухом;

порядок допуску працівників на дільницю після вибуху.

4.7. У розпорядку проведення МВ із загальною вагою ВР понад 5 тонн зазначають:

відповідального керівника МВ - технічного керівника МВ - керівника підприємства або структурного підрозділу (шахти), який відповідає за безпечне здійснення МВ і комплексу заходів, визначених обсягом технічних робіт. Відповідальний керівник МВ призначається розпорядчим документом керівника підприємства;

технічного керівника МВ - заступника головного інженера з виробництва або начальника дільниці, який відповідає за безпечне здійснення МВ і комплексу заходів, визначених обсягом технічних робіт на вибух. Технічний керівник МВ призначається розпорядчим документом керівника підприємства;

дату і час виконання вибуху;

місцезнаходження відповідального керівника МВ під час підготовки та проведення МВ;

особу, відповідальну за доставку ВР і заряджання свердловин та камер;

порядок охорони ВР на увесь період доставки, зберігання ВР на місцях робіт і на період заряджання;

кількісний і поіменний список осіб, зайнятих позмінно на доставці ВР, заряджанні, обслуговуванні зарядного устаткування, виготовленні та введенні патронів-бойовиків, монтажі підривної мережі, охороні небезпечних зон, заноситься в книгу нарядів (дільниці) на кожну зміну;

місцезнаходження постів охорони небезпечної зони та порядок їх виставлення;

початок і закінчення робіт із заряджання, введення патронів-бойовиків, з монтажу підривної мережі;

небезпечну зону в шахті на період заряджання, монтажу підривної мережі та підривання зарядів;

відповідальних за виведення працівників із підземних виробок і з поверхневих споруд, розташованих у межі небезпечної зони;

відповідального за виставлення постів охорони небезпечної зони (за необхідності) на поверхні;

відповідального за оповіщення про вибух керівників підприємств та організацій, що перебувають неподалік місця вибуху;

термін і порядок виведення працівників із небезпечної зони, а також порядок допуску працівників після вибуху в небезпечну зону на поверхні та в шахту.

4.8. З розпорядком проведення МВ відповідальний керівник ознайомлює зазначених у ньому виконавців під особистий підпис у разі:

МВ загальною вагою ВР до 5 тонн - до початку виконання робіт;

МВ загальною вагою ВР понад 5 тонн - не пізніше ніж за 2 доби до початку виконання робіт з підготовки вибуху.

4.9. Про проведення МВ підприємство повідомляє відповідний територіальний орган Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - територіальний орган Держгірпромнагляду України). Про кожний спеціальний (експериментальний) МВ територіальний орган Держгірпромнагляду України має бути оповіщений не пізніше ніж за 2 доби.

5.1. Навантаження транспортних одиниць (МТЗ, вагонеток) ВМ заводського виробництва та ВР, що виготовлені в умовах промислового майданчика шахти за допомогою мобільної змішувальної машини, з одночасним пакуванням мішків здійснюють за наявності вантажно-розвантажувального майданчика, виконаного за типовим проектом проведення буропідривних робіт.

5.2. Вантажні операції з ВМ в умовах промислового майданчика шахти мають виконуватися під керівництвом завідувача складу ВМ або іншої відповідальної посадової особи, яка призначена розпорядчим документом керівника підприємства. Доставка ВМ у підземних умовах дозволяється всіма видами і засобами шахтного транспорту, обладнання яких відповідає вимогам безпечного перевезення ВМ.

5.3. Особи, призначені відповідно до пункту 5.2 цього розділу, мають забезпечити безпечну організацію операцій з ВМ під час навантаження пакувань у вагони (вагонетки, МТЗ) та правильного закріплення вогнетривкого покривала на транспортній одиниці. При цьому слід ретельно оглядати пакування щодо якості тари та її цілісності, розміщувати пакування рівномірно по всій поверхні підлоги вагона, щільно одне до одного; ящики (коробки) розміщувати кришками догори, мішки - плиском зшивкою назовні. Слід забезпечувати максимальне використання місткості транспортної одиниці, але завантажувати не вище бортів вагона. Під час завантаження МТЗ сипкими ВР слід здійснювати заходи щодо пилозахисту працівників.

У разі виготовлення ЕВР в місцях використання та заряджання ними свердловин компоненти (сипкі, рідкі) допускається перевозити шахтними вагонами в упакованому вигляді (мішки) чи у бідонах, термосах або в спеціальних вагонах (мобільних цистернах).

5.4. Спуск у шахту вагонів чи МТЗ дозволяється тільки після того, як відповідальна за доставку ВМ особа технічного нагляду впевниться в тому, що навантаження виконано відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.66-13.

5.5. Транспортні одиниці з ВР мають знаходитись під наглядом відповідальних осіб на спеціально виділених місцях на промисловому майданчику шахти.

5.6. Під час проведення вантажних операцій необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки згідно з чинним законодавством. Місця, спеціально виділені для цього, потрібно забезпечити необхідними засобами пожежогасіння відповідно до плану протипожежного захисту підприємства, затвердженого керівником підприємства. Засоби пожежогасіння мають бути завчасно підготовлені.

5.7. Під час виконання вантажних операцій відповідальній особі за доставку ВМ забороняється допускати до робіт з ВМ працівників, які мають при собі сірники, запальнички та інші речі для паління.

5.8. Порядок пересування автомобіля з ВМ у межах перевантажувального майданчика та подачі його до місця вивантаження має бути відображено в проекті організації робіт на розвантаження ВМ з автотранспорту, затвердженому керівником підприємства.

5.9. Автомобілі, що очікують вивантаження, не слід залишати навіть на короткий час без охорони (нагляду водіїв). Автомобілі мають бути віддалені на відстань не менше ніж 15 м від місця вивантаження, двигуни мають бути заглушені.

5.10. Допуск сторонніх осіб на місця виконання вантажних операцій з ВМ забороняється.

5.11. Спуск транспортних одиниць з ВМ по шахтному стволу слід виконувати у встановлений графіком по шахті строк після спуску працівників у шахту. Графік затверджується розпорядчим документом керівника підприємства.

6.1. Місця формування залізничного состава з ВМ на поверхні (клітьові руддвори) мають бути огороджені згідно з проектом. Перед входом до місця формування залізничного состава слід встановити аншлаг "Прохід заборонено".

6.2. Транспортні засоби з ВМ у шахті мають бути доставлені безпосередньо в район підготовки вибуху або розміщені в спеціальних пунктах - виробках відстою транспортних одиниць з ВР. При цьому вага ВР у виробці відстою має відповідати Вимогам технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 15 травня 2007 року № 104, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 року за № 546/13813 (НПАОП 0.00-7.08-07).

6.3. Водну магістраль у місцях розташування зарядної техніки та виробки відстою вагонів з ВР і МТЗ слід обладнати гайками Богданова діаметром 50 мм і пожежними кранами для швидкого під'єднання водяного рукава на випадок загоряння в місцях заряджання і зберігання ВР, а також розмістити в 2 м зі сторони входу не менше двох вуглекислотних вогнегасників та в 10-15 м телефон для зв’язку з диспетчером.

6.4. У місцях розташування зарядного устаткування та у виробці відстою вагонів з ВР контактний провід має бути знеструмлений, закорочений на рейкову колію та встановлено аншлаг "Не вмикати! Працюють люди".

6.5. У місці розташування зарядного устаткування мають бути журнал огляду технічного стану та обліку роботи зарядної машини, а також журнал огляду і замірів опору заземлення пневмозарядної машини і трубопроводів.

6.6. Допускається доставка зарядних трубопроводів у різних вагонах в одному залізничному складі з ВМ.

6.7. Швидкість руху електровозного состава з ВМ має відповідати вимогам пункту 1.9 глави 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

6.8. За наявності в кінці залізничного состава, що перевозить ВМ, вагонетки з працівниками, які супроводжують ВМ, між ними і машиністом електровоза має бути налагоджена сигналізація (звукова, світлова тощо).

6.9. Вантажні одиниці, які постійно застосовуються для перевезення і доставки ВМ, мають щомісяця перед підготовкою і щозміни під час підготовки до кожного МВ перевірятися працівником підприємства (механіком) ВШТ, дільниці підривних робіт або його заступником на технічну справність.

6.10. Працівники, які залучаються для доставки ВМ, мають бути проінструктовані відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), щодо правил поводження з ВМ та протипожежного захисту. Старшим призначається працівник, на якого виписаний наряд-путівка або наряд-накладна на доставку ВМ.

Загальне керівництво роботами з доставки ВМ здійснює особа, відповідальна за доставку ВМ, яка призначається розпорядчим документом керівника підприємства.

6.11. Під час проведення інструктажу працівникам, які залучаються для доставки ВМ, слід нагадувати про обставини, що мали і можуть мати місце в осередку можливої аварії, чи загрозу аварії, інформувати про заходи і перевірені засоби гасіння ВР (протипожежні рукави з гідрантами із застосуванням води, вогнегасники), а також про взаємодію між саморятівниками відповідно до ПЛА, з яким працівники мають бути ознайомлені під підпис.

7.1. На період заряджання свердловин (камер) за будь-якої кількості ВР на МВ установлюється 50-метрова заборонена зона.

7.2. Перебування працівників та осіб, не пов’язаних із заряджанням, у межах забороненої зони визначається відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

7.3. Накопичений запас ВР у разі необхідності має знаходитися не ближче ніж 15 м від зарядного устаткування. При цьому слід передбачити маршрути безпечної евакуації працівників на випадок загоряння ВР чи загрози вибуху.

7.4. Розрахунок меж небезпечних зон під час пневмозаряджання свердловин (камер) гранульованими та емульсійними ВР визначено в пункті 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

7.5. На межі небезпечної зони в усіх виробках, якими можливо здійснити підхід до місць заряджання чи вхід у небезпечну зону, виставляється аншлаг "Прохід заборонено! Іде зарядка", а у виробці, де знаходиться зарядне устаткування, - пости охорони. Вартовим забороняється доручати роботи, не пов'язані з виконанням прямих обов'язків.

7.6. Зарядне устаткування має знаходитися не ближче ніж 50 м від головної відкаточної виробки діючого горизонту (штрек, квершлаг).

7.7. За межами виробки, де знаходиться зарядне устаткування, в небезпечній зоні дозволяється виконання робіт, які визначаються розпорядком МВ, із залученням мінімальної кількості працівників.

7.8. Установлення небезпечної зони на час введення ПБ та монтажу підривної мережі слід визначати відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

У межах небезпечної зони можуть перебувати працівники, пов'язані з монтажем підривної мережі.

7.9. Для підготовки МВ слід застосовувати зарядне устаткування та зарядні трубопроводи, дозволені до використання чи випробувань у виробничих умовах в установленому порядку, які щодо конструктивного виконання відповідають розділу XI НПАОП 0.00-1.66-13 .

7.10. Стан рудникового повітря на робочих місцях підлягає періодичному контролю службою вентиляції підприємства (структурного підрозділу) або ДАРС відповідно до вимог чинного законодавства.

7.11. Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

7.12. Заходи безпеки під час заряджання ВР мають застосовуватися відповідно до вимог інструкції з експлуатації відповідного устаткування.

7.13. До експлуатації зарядного устаткування допускаються підривники, які мають відповідну кваліфікацію, що надає право експлуатувати та обслуговувати техніку, що використовується на підприємстві. Підривники, які експлуатують цю техніку, повинні мати при собі відповідне посвідчення або його ксерокопію.

7.14. Забороняється:

ремонт зарядної техніки в місцях заряджання;

пневматичне транспортування сипких гранульованих ВР без їх зволоження в необхідній пропорції перед подачею у зарядний трубопровід. Свердловини в період подачі зарядного трубопроводу необхідно зволожувати водоповітряною сумішшю;

використання гранульованих ВР, що мають у своєму складі нітроефіри, гексоген, тетранітрат пентаеритрит або сенсибілізатори, чутливість яких до зовнішнього впливу перевищує чутливість гранулотолу.

7.15. Роботи із заряджання дозволяється виконувати за наявності надійного двобічного зв'язку між машиністом-оператором зарядної техніки і підривником, який заряджає свердловини (шпури).

7.16. На допомогу підривнику дозволяється призначати помічників. Вони мають пройти інструктаж відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 і під безпосереднім керівництвом і контролем підривника можуть виконувати роботи, не пов'язані з управлінням зарядним устаткуванням, поводженням із засобами ініціювання, ПБ.

7.17. Працівники, які залучаються до виконання робіт з підготовки і проведення МВ, мають бути ознайомлені під підпис з проектно-технічною документацією на проведення МВ, розпорядком проведення МВ, а також з позиціями ПЛА, які стосуються їх робочих місць.

7.18. Перед початком зміни працівники, які залучаються до виконання робіт з підготовки і проведення МВ, мають бути ознайомлені з безпечними методами роботи під підпис у книзі нарядів, форма якої розроблена згідно з положенням про нарядну систему, затвердженим керівником суб’єкта господарювання.

7.19. Перед доставкою зарядного устаткування місце його майбутнього розташування необхідно ретельно оглянути та вжити заходів щодо створення безпечних умов праці.

7.20. Зарядне устаткування має бути розміщене на свіжому вентиляційному струмені, де швидкість повітряного потоку відповідає вимогам безпеки ведення робіт під час заряджання.

7.21. Забороняється під час пневматичного заряджання перевищувати тиск стисненого повітря вище показників, установлених паспортом чи ТУ на ЗМ (зарядні пристрої) і трубопроводи.

7.22. ВР на МВ завозяться згідно із затвердженим керівником підприємства графіком у кількості, визначеній проектом на МВ. Доставка ВР на МВ починається після того, як комісія, яка приймає блок (панель) на готовність його до виконання МВ, визначить, що все відповідає вимогам проекту на МВ, про що складається акт про готовність до проведення масового вибуху блока (панелі). Форма акта про готовність до проведення масового вибуху блока (панелі) наведена в додатку 4 до цієї Інструкції.

7.23. Безпосереднє заряджання починається після того, як відповідальний керівник МВ, якщо вага заряду до 5 тонн, відповідальний керівник МВ, якщо вага заряду понад 5 тонн, упевняться у тому, що зарядне устаткування та місця робіт у виробках підготовлені.

7.24. Заряджання свердловин, які мають вихід в очисний простір, без попередньої їх герметизації забороняється.

7.25. Поруч із зарядним устаткуванням має зберігатися ВР у кількості, що не перевищує визначену проектом на МВ.

7.26. Звільнену від ВР тару слід складати в спеціальному місці, але не ближче 10 м від транспортної одиниці (штабеля) з ВР. Після закінчення заряджання вищезазначену тару слід очистити від залишків ВР. Подальше використання тари визначається розпорядчим документом керівника підприємства.

7.27. Під час пневматичного заряджання забороняється:

одночасно заряджати свердловини тротило- та алюмомісткими ВР чи змішувати два або більше видів ВР;

використовувати зарядні трубопроводи, які не мають сертифіката відповідності заводу-виробника. У цих випадках допускається їх використання після контрольної перевірки щодо визначення питомого електричного опору спеціалізованою організацією;

не приступати до заряджання у тупиковій виробці, якщо відсутня налагоджена система провітрювання;

залишати просипані ВР по підошві виробки. На місці заряджання під висхідними свердловинами слід розстеляти брезент чи інший матеріал для забезпечення повного збирання просипів ВР, які підлягають знищенню у порядку, визначеному розпорядчим документом керівника підприємства. Просипані ВР не підлягають застосуванню під час заряджання. Їх слід зібрати у мішки з-під ВР і підірвати одночасно з МВ.

Заряджання свердловин (шпурів) на висоті більше 2 метрів має проводитися відповідно до вимог пункту 4.3 глави 4 розділу IX НПАОП 0.00-1.66-13 .

7.28. Дозволяється виконувати ініціювання свердловинних зарядів проміжними детонаторами (патронованими ВР, шашками), при цьому швидкість детонації проміжного детонатора має бути не нижче швидкості детонації ВР основного заряду.

7.29. Уведення ПБ у свердловину слід виконувати вручну. Дозволяється використовувати для цього зарядні трубопроводи чи механізовані подавачі.

7.30. Під час пневматичного заряджання забороняється перебування електродетонаторів у вибої.

7.31. При застосуванні НСІ і підриванні зарядів за допомогою ДШ допускаються пряме і зворотне ініціювання, при цьому ПБ слід розташовувати так, щоб унеможливити його зміщення під час подачі ВР, а також забезпечити захист КД від механічної дії потоку ВР. Гільзу КД необхідно утопити в ПБ на всю її довжину.

7.32. У разі виникнення аварійної ситуації процес заряджання слід негайно припинити. Оператор зарядного устаткування має відключити аварійно небезпечне устаткування, попередити підривника, який заряджає свердловини (шпури), усіх причетних до заряджання, особу технічного нагляду у зміні про аварійну ситуацію, що виникла. Оператор повинен знати ознаки можливих аварійних ситуацій і заходи щодо їх усунення.

7.33. У разі припинення подачі стисненого повітря оператор повинен перекрити пускові пристрої зарядного устаткування.

7.34. За будь-яких порушень зв'язку між оператором, який обслуговує зарядне устаткування, і підривником, який заряджає свердловини (шпури), необхідно терміново зупинити роботи з пневматичного заряджання.

7.35. У разі утворення в транспортній системі пробок та несправності зарядного устаткування необхідно зупинити процес заряджання, знизити величину тиску стисненого повітря до нульового значення, від'єднати зарядний трубопровід від устаткування та вжити заходів щодо усунення неполадок відповідно до вимог настанови з експлуатації обладнання.

7.36. Заряджання і підривання свердловин (штангових шпурів) виконують за відповідним технічним розрахунком, з яким виконавців ознайомлюють під підпис.

7.37. Конструкцію зарядів необхідно передбачити в типовому проекті проведення буропідривних робіт.

7.38. Строк перебування зарядів у свердловинах (штангових шпурах) має не перевищувати для гранульованих ВР семи діб, для ЕВР - відповідно до встановлених ТУ.

7.39. Заряджені свердловини необхідно постійно охороняти на дільниці, на якій проведене заряджання. Технічний керівник вибуху забезпечує прийом-передачу заряджених свердловин як за вагою ВР, так і за кількістю зарядів згідно з типовим проектом ведення підривних робіт.

7.40. До технічного розрахунку на виконання вибуху з випереджаючим заряджанням додаються:

фактична схема розміщення свердловин (штангових шпурів), їх глибина із скоригованими перерізами, планами, схемою виставлення постів охорони;

графік підривання, затверджений розпорядчим документом головного інженера шахти;

розрахунок провітрювання та схема вентиляції блока (панелі), виконані начальником дільниці і погоджені з начальником ПВС шахти.

7.41. Відповідальний або технічний керівник з підривання свердловин за графіком призначається на період виконання робіт із зазначенням його прізвища, ініціалів у розпорядку проведення МВ.

7.42. Відповідальні особи за виконання кожної операції з підготовки і підривання свердловин (штангових шпурів) за графіком призначаються на зміну із зазначенням їх прізвищ, ініціалів у книзі нарядів.

7.43. Порядок обліку ВМ здійснюють відповідно до вимог Порядку обліку вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 липня 2006 року № 424, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2006 року за № 828/12702 (НПАОП 0.00-6.04-06).

7.44. У випадках, коли для заряджання та підривання свердловин потрібен час більше ніж одна зміна, має бути визначений і затверджений керівником підприємства за умови письмового повідомлення територіального органу Держгірпромнагляду України та уведений у дію відповідним розпорядчим документом по підприємству особливий порядок обліку ВМ на весь час підготовки і проведення МВ. У ньому необхідно визначити:

процес виписки, отримання, доставки ВМ та відповідальних за це осіб;

облік ВР під час заряджання, необхідні для цього документи та відповідальних за це осіб;

порядок списання ВР та відповідальних за це осіб;

осіб технічного нагляду, відповідальних за особливий порядок обліку на весь період підготовки та проведення МВ.

7.45. У разі підривання зарядів за технічним розрахунком небезпечні зони установлюються відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

7.46. Відключення електричного струму проводиться під час:

пневматичного заряджання свердловин (камер) і уведення патронів-бойовиків з електродетонаторами в межах забороненої зони (50 м);

монтажу електричної системи ініціювання по виробках, де прокладається електрична мережа для підривання зарядів ВР. Дозволяється не відключати освітлювальні мережі з напругою менше ніж 42 В на змонтованих ділянках та вентилятори місцевого провітрювання.

7.47. Роботи із заряджання слід виконувати після одержання повідомлення про відсутність шкідливих газів у вибої.

7.48. ПБ з електричними засобами ініціювання дозволяється вводити в заряди тільки після виведення працівників за межі небезпечної зони і безпосередньо перед підриванням зарядів.

7.49. Для розташування безпосередньо ПБ чи НСІ першим від дна свердловини (штангового шпуру) дозволяється застосовувати зарядний трубопровід, оснащений надставкою-проштовхувачем одноразового використання (парашут).

7.50. Досилати ПБ з детонатором із застосуванням набійника необхідно обережно. При цьому вивідні (сполучні) проводи електродетонаторів або хвилеводи НСІ повинні мати слабину. Дозволяється ПБ та пасивний патрон ВР розміщувати в поліетиленовому рукаві з товщиною плівки не менше ніж 0,5 мм.

7.51. У разі використання набійника при застосуванні НСІ поводження з нею повинно здійснюватися відповідно до інструкції з експлуатації. Необхідно забезпечувати надійне з'єднання елементів системи та вживати заходів щодо недопущення пошкодження хвилеводів і КД, а в разі досилання ПБ довжину трубок хвилеводів НСІ слід обирати з урахуванням глибини розміщення ПБ у свердловині та відстані між устями свердловин.

7.52. Слід застосовувати НСІ однієї системи, враховуючи гарантований строк використання.

7.53. Перед застосуванням комплекти НСІ слід перевірити на наявність дефектів: вм’ятин, корозії, тріщин на боковій і донній поверхнях КД, тріщин, порізів та проколів на хвилеводах.

З такими дефектами комплекти НСІ застосовувати забороняється.

Кінці трубок повинні мати обов’язкову герметизацію.

7.54. У разі застосування забивника-досилача ПБ у свердловину всі його елементи не повинні пошкоджувати хвилевід НСІ.

7.55. За ергономічними показниками, показниками мікроклімату та освітленості зарядне устаткування має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.106-85 "ССБТ. Машины и механизмы, применяемые при разработке рудных, нерудных и россыпных месторождений полезных ископаемых. Общие гигиенические требования и методы оценки".

7.56. Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях при обслуговуванні зарядного устаткування має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37, і не перевищувати 80 дБА.

7.57. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту необхідно здійснювати відповідно до вимог розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

8.1. Командир ДАРС разом із керівником шахти мають скласти план обслуговування електроустаткування, водовідливних і вентиляційних установок працівниками ДАРС до, в період підготовки та після проведення МВ.

8.2. У споруді ГВУ на поверхні після проведеного МВ на строк провітрювання необхідно виставити пост працівників ДАРС, до обов'язків яких належать:

контроль за складом отруйних газів у дифузорі вентилятора під час його роботи на всмоктування;

забезпечення роботи вентилятора у випадку проникнення газу в споруду.

8.3. Спуск працівників ДАРС у шахту на пост після МВ вагою понад 5,0 тонн дозволяється не раніше ніж через одну годину, у виробки району вибуху - не раніше ніж через дві години. У разі проведення спеціального МВ з руйнування стелин або ціликів спуск працівників ДАРС у шахту на пост дозволяється через дві години після вибуху, до району вибуху - не раніше ніж через чотири години, для виконання робіт у районі вибуху - не раніше ніж через 8 годин після МВ.

8.4. Працівники ДАРС мають виконувати у гірничих виробках роботи, передбачені завданням відповідального керівника МВ.

8.5. Роботи з обслуговування МВ на гірничорудних підприємствах здійснюються працівниками ДАРС відповідно до вимог Інструкції з обслуговування аварійно-рятувальними службами масових вибухів на вугледобувних і гірничорудних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 березня 2003 року № 86, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2003 року за № 311/7632.

8.6. Допуск працівників у підземні виробки дозволяється відповідальним керівником МВ тільки після отримання від командира ДАРС інформації про повне провітрювання і встановлення нормальної рудникової атмосфери в шахті чи на окремих її ділянках.

8.7. У першу робочу зміну після МВ керівники дільниць або їх заступники мають особисто перевіряти стан виробок (вибоїв) на дільниці. При виявленні ознак небезпеки необхідно вивести працівників у безпечне місце та повідомити про це диспетчера та керівника підприємства (рудника, шахти).

8.8. При виявленні після МВ поодиноких або групових зарядів, що не зініціювали, відповідальний керівник МВ повинен діяти відповідно до вимог глави 5 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13 .

8.9. Під час випуску гірничої маси, що відбита вибухом, необхідно здійснювати постійний контроль за вмістом залишків у ній ВМ.

8.10. Територія обвалення поверхні, що визначається маркшейдерською службою, має бути огороджена.

8.11. Розпорядчим документом керівника підприємства встановлюється порядок систематичного аналізу результатів МВ для прийняття рішень з уточнення параметрів та удосконалення бурових та підривних робіт.