До поліцейських за відсутності ознак прогресування в разі стійкого ефекту лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт "б", у разі тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт "в".
Особи з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, оглядаються за пунктами "а", "б", "в" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше ніж за рік до проходження медичного огляду, і в яких на момент огляду дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.
Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз установлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.
Кандидати на службу в поліції при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові протягом місяця, визнаються непридатними до служби з повторним оглядом комісією.
Психічні розлади, розлади особистості та поведінки
Стаття 14. До пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.
До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.
До пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності залишкових явищ ураження головного мозку, визнаються придатними до служби.
Стаття 15. До пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.
До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.
До пункту "в" належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.
Поліцейські не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.
Стаття 16. До пункту "а" належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.
До пункту "б" належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.
Стаття 17. До пункту "а" належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.
До пункту "б" належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).
Стаття 18. До пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.
До пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.
До пункту "в" належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.
Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби.
Стаття 19. До пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).
До пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.
Стаття 20. До пункту "а" належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (JQ від 49 балів і нижче).
До пункту "б" належать легка розумова відсталість (JQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.
Кандидати на службу в поліції, які перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до служби.
Хвороби нервової системи
Стаття 21. До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.
До пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).
До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними знаками, поєднаними з вегетосудинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.
За цим пунктом кандидати протягом 12 місяців після перенесення гострих запальних хвороб ЦНС нетяжкого перебігу за відсутності наслідків визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.
До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи у вигляді вегетосудинної нестійкості без порушення функцій.
При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).
При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).
Стаття 22. До пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.
До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.
До пункту "в" належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в тому самому стані або повільно прогресують тривалий час (більше 2 років).
Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти із частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.
До пункту "б" належать деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко купірується, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.
До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також наявні нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються особи з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.
До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.
До пункту "г" належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії.
Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функції.
Стаття 24. Стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.
До пункту "а" належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.
До пункту "б" належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.
Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках до уваги можуть братися акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання придатності до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Особи з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), оглядаються за пунктами відповідних статей Переліку захворювань. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного припадку, підтвердженого документально лікувальним закладом, є протипоказанням для вступу на службу в поліції.
Хвороби ока та придаткового апарату
Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.
До пункту "а" належать:
зрощення повік між собою або з очним яблуком;
різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;
хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;
хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;
птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;
стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.
При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.
До пункту "б" цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. При захворюваннях, передбачених пунктом "б", кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби, щодо поліцейських рішення приймається за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування постанова про придатність приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.
До пункту "в" належать:
простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;
фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;
бархатистість кон’юнктиви в кутиках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;
окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.
При захворюваннях, передбачених пунктом "в", постанова щодо придатності поліцейських приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.
За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби за всіма графами, а поліцейські підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування постанова виноситься за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.
При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.
Стаття 26. Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.
У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби поліцейських визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статей 8 або 10.
До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування незалежно від функцій ока.
Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт "а", незалежно від інших функцій очей.
При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальною та горизонтальною меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".
До пункту "а" також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу в поліції та поліцейські визнаються непридатними до служби в поліції.
До пункту "б" належать:
хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані у стаціонарних умовах;
кератоконус і кератоглобус;
афакія, артифакія на одному або обох очах;
короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);
прогресуюча атрофія зорового нерва;
стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.
При афакії, артифакії на одному або обох очах у поліцейського, який проходить медичний огляд за IV графою Переліку захворювань, постанова виноситься відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.
Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.
Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.
Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для проходження служби в поліції та до навчання в ЗВО.
Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика, визнаються непридатними до роботи з ними.
При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними.
У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до служби поліцейських вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Поліцейські за I-III графами та кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби поліцейських за графою IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби.
У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні кандидати на службу в поліції визнаються непридатними за всіма графами, поліцейські підлягають лікуванню.
Стаття 27. До осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт "а" цієї статті.
При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у поліцейських, які проходять медичний огляд за IV графою, рішення за пунктом "б" приймається із вказівкою про необхідність обмеження фізичних навантажень, заборону роботи водіями транспортних засобів, а також робіт, пов’язаних із вібрацією тіла.
При виявленні розривів сітківки кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. Поліцейські підлягають оперативному лікуванню, після чого щодо осіб, які проходять медичний огляд за графою IV, приймається рішення в індивідуальному порядку з урахуванням специфіки служби та функцій ока, за графами І-III - про непридатність до служби.
Стаття 28. Діагноз глаукоми має бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність до військової служби вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).
До цієї статті належить також і вторинна глаукома.
Стаття 29. При застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.
Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту "а".
Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту "а".
Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби в поліції та на навчання в ЗВО.
У разі якщо ністагм є однією з ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, постанова приймається за основним захворюванням за відповідними статтями, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.
Особи із співдружньою косоокістю непридатні до служби на посадах, що потребують бінокуляного зору (за графами I-III). Особи, які проходять медичний огляд за графою IV, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статтей 30, 31 Переліку захворювань.
При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.
У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.
Стаття 30. Вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У2 граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.
Експертна постанова щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.
Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26.
Кандидати на службу в поліцію, що проходять огляд за графами I, IV, визнаються непридатними за наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох основних меридіанах більше 3,0 Д.
Кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графами II, III, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д.
Вимоги до показників аномалії рефракції в кандидатів на навчання:
у цивільних осіб, що вступають до ЗВО і проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, допускаються короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д;
поліцейські та цивільні особи, які вступають до ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д.
Стаття 31. Під час прийняття постанов М(ВЛ)К щодо кандидатів на службу в поліції за графами I, IV та поліцейських при звільненні із служби враховується гострота зору з корекцією; щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських при визначенні придатності до служби на посадах - за графами II, III, кандидатів на навчання в ЗВО - без корекції та з корекцією.
Вимоги до показників гостроти зору в осіб, що проходять медичний огляд М(ВЛ)К, кандидатів на службу в поліції:
у кандидатів на службу в поліції, що проходять огляд за графами I, IV, гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,5 на кожне око або бінокулярно;
кандидати на службу в поліції за графою II можуть мати гостроту зору кожного ока не нижче 0,5, з корекцією - 0,8 та вище на кожне око або бінокулярно;
кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графою III, повинні мати гостроту зору кожного ока без корекції не нижче 0,6.
Вимоги до показників гостроти зору кандидатів на навчання в ЗВО:
у цивільних осіб - кандидатів на навчання в ЗВО, що проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, гострота зору кожного ока з корекцією має бути не нижче 0,5;
у поліцейських та цивільних осіб, які вступають в ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, гострота зору без корекції має бути не нижче 0,6, з корекцією - 0,8-1,0 на одне око або бінокулярно.
Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.
В осіб, які користуються контактними лінзами, гострота зору визначається з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.
При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації потребується обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, постанова приймається за основним захворюванням.
При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування придатність оглянутих до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається індивідуально залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.
Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоровідчуття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та (за можливості) даними аномалоскопії. Під час заповнення офтальмологічного розділу медико-експертної документації обов’язково вказуються номери таблиць, які досліджуваний не розпізнає.
Особи з аномальною трихромазією типу С визнаються придатними до служби та на навчання в ЗВО, з дихромазією - непридатними за всіма графами.
За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби за графами I, IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов’язаних із необхідністю розрізняти кольори.
Постанова виноситься з таким формулюванням:
"Придатний до служби в поліції на посаді
__________________________________________________________________,
(посада)
що не потребує нормального кольоровідчуття".
При винесенні постанов щодо кандидатів на навчання в ЗВО за графами I, IV зазначається:
"
| Придатний до навчання | ___________________________________________________ (найменування ЗВО) |
з подальшим використанням на посадах, які не потребують нормального кольоровідчуття".
Кандидати на службу в поліції на посадах водіїв-співробітників та водіїв оперативного транспорту всіх типів автомобілів за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.
Кандидати на службу в полції та на навчання в ЗВО, поліцейські, які вступають до ЗВО (з подальшим використанням на посадах за графами II, III Переліку захворювань), за наявності аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.
Стаття 32. До цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.
Придатність до служби осіб, що перенесли оптико-реконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування, операції Lasic та кератотомії), визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час медичного огляду виписки з лікувального закладу, у якому була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції.
Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО, яким рішення виноситься за графами II, III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби або навчання незалежно від результатів оперативного лікування.
Експертна постанова щодо поліцейських, які проходять медичний огляд за графами I, IV і перенесли оптико-реконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану очей, результату операції з урахуванням характеру служби.
Придатність до служби та навчання в ЗВО осіб, які перенесли лазерну корекцію зору на рогівці, за всіма графами визначається через один рік після операції. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними за всіма графами незалежно від результатів операції.
При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати на службу в поліції за всіма графами, кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними до служби незалежно від гостроти зору. Щодо поліцейських з односторонньою артифакією придатність до служби визначається індивідуально з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби.
Хвороби вуха та соскоподібного відростка
Стаття 33. Під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування.
Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, оглядаються за статтею 67 Переліку захворювань.
Стаття 34. Під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.
Кандидатам на службу в поліції слід пропонувати лікування, медичний огляд проводити за результатами його проведення.
До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.
Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в" цієї статті.
Кандидати на службу в поліції із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними до служби на посадах, які потребують значної напруги слухового апарату, а також на посадах, які пов’язані з несенням патрульно-постової служби на відкритому повітрі.
Поліцейські із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням) і відсутності уражень вестибулярного апарату в окремих випадках у порядку індивідуальної оцінки можуть визнаватися придатними до служби.
Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.
Поліцейським, які перенесли радикальну чи реконструктивну операцію на середньому вусі з позитивними результатами, медичний огляд проводиться за пунктом "б" статті 36 Переліку захворювань.
Стаття 35. Під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.
До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.
До пункту "в" належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги у спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, поблідненням або почервонінням обличчя.
При медичному огляді кандидатів на службу в поліції на посадах, пов’язаних із частими поїздками на автомототранспорті, авіатранспорті, а також усіх кандидатів на навчання в ЗВО здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потребується всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.
Постанова про придатність чи непридатність до служби осіб, від яких за характером роботи вимагається хороший вестибулярний апарат, ґрунтується на результатах дослідження вестибулярно-вегетативної чутливості. Здійснюється глибоке всебічне обстеження такої особи, оскільки вегетативні розлади можуть спричинятися патологією не тільки вушного лабіринту, а й інших органів. Результати вестибулометрії слід оцінювати разом із невропатологом. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 не застосовується.
Стаття 36. Під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо.
Для визначення зниження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовами, камертонами і тональною пороговою аудіометрією з обов’язковим визначенням барофункції вух. Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань.
Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об’єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
При визначенні придатності кандидатів на службу в поліції на посади, передбачені графами І, IV, за цією статтею шепітна мова має сприйматися на відстані не менше 3,0 м на обидва вуха або не менше 1,0 м на одне вухо та більше 4,0 м на друге. У цих випадках придатність до служби визначається індивідуально. Кандидати на службу в поліції за графами II, III визнаються непридатними за наявності стійкого зниження гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 4,0 м на обидва вуха або менше 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.
Кандидати на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб та військовослужбовців строкової служби визнаються непридатними на навчання в ЗВО при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 6,0 м на обидва вуха. Для поліцейських, що вступають до ЗВО, гострота слуху має бути не менше 4,0 м на обидва вуха або 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.
Під час індивідуальної оцінки придатності до служби поліцейських ураховуються конкретні умови праці, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху.
Хвороби системи кровообігу
Стаття 37. До пункту "а", крім захворювань серцево-судинної системи ревматичного генезу із порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) II-III стадії, належать:
комбіновані і поєднані набуті вади серця незалежно від ступеня розладу гемодинаміки;
набуті ізольовані пороки серця при помірних розладах гемодинаміки;
недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 3-4 ступенів;
стеноз будь-якого клапана серця незалежно від стадії;
аортальні пороки серця;
ізольований стеноз атріовентрикулярного отвору;
коарктація аорти і стани після її оперативного лікування;
стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що знижують працездатність.
До пункту "б" належать:
активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;
набуті ізольовані пороки серця при незначних розладах гемодинаміки і збереженні працездатності;
первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН І стадії;
набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії, яка супроводжується регургітацією 2 ступеня або за наявності легеневої гіпертензії.
Пункт "в" включає первинний пролапс мітрального й інших клапанів серця з регургітацією І ступеня та/або пролабуванням II ступеня.
За наявності гемодинамічно незначущого пролапса мітрального клапана кандидат на службу в поліції може бути визнаний придатним до служби за умови відсутності в нього ознак інших аномалій серцево-судинної системи та протипоказань до значних фізичних навантажень.
Після операцій у зв’язку з набутими пороками серця навіть з позитивними віддаленими результатами кандидати на службу в поліції визнаються непридатними згідно з пунктом "в".
До осіб із розладами ритму і провідності при різних хворобах серцево-судинної системи застосовуються пункти "а", "б", "в" чи "г" статті 38 Переліку захворювань залежно від стадії частоти виникнення порушень ритму, стадії СН.
У разі діагностування ревматичного ураження інших органів та систем застосовуються пункти відповідних статей Переліку захворювань.
Кандидати на службу в поліції, які перенесли первинний активний ревматизм при відсутності клінічних і ЕКГ ознак уражень серця, а також інших органів, можуть бути визнані придатними до служби не раніше ніж через 12 місяців після виписки з лікувального закладу.
Стаття 38. Під дію статті підпадають міокардити, ендокардити та інші захворювання серцево-судинної системи неревматоїдного та некоронарогенного генезу, порушення серцевого ритму та провідності.
До пункту "а" належать зазначені захворювання з СН ІІБ-III стадії, а також:
рецидивний ексудативний перикардит;
інфекційний ендокардит, стан після перенесеного інфекційного ендокардиту, зворотний ендокардит;
кардіоміопатія: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна;
хронічний конструктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда;
значна за площею облітерація перикарда;
некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються резистентними до лікування порушеннями ритму серця;
будь-яке порушення ритму або провідності серця, які супроводжуються тромбоемболічними ускладненнями або емболічними захворюваннями, аритмогенним шоком або синдромом Морганьї - Адамса - Стокса;
стани після тромбоемболії легеневої артерії або легенева гіпертензія внаслідок хронічних тромботичних або емболічних захворювань;
окремі стійкі, які не піддаються корегуванню, форми порушень ритму серця та провідності (повна AV-блокада, пароксизмальна тахікардія, пароксизми миготливої аритмії більше 2 разів на рік);
стійка політопна шлуночкова екстрасистолія із частотою 30 і більше ектопічних комплексів за одну годину.
За наслідками оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція АV-з’єднання тощо) застосовуються пункти "а" або "б" залежно від ефективності проведеного лікування, наявності рецидивуючих порушень ритму та провідності, стадії СН.
Пункт "б" передбачає захворювання серця із стабільною недостатністю кровообігу II стадії, частими декомпенсованими станами.
До пункту "в" належать захворювання серця і судин з СН І стадії, крім того до цього пункту належать:
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова із частотою до 30 ектопічних комплексів за одну годину;
безсимтомна AV-блокада I-II ступеня;
блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується незначним порушенням AV-провідності або клінічною симптоматикою, що не знижує працездатності.
Пункт "г" включає:
синдроми: WPW (Вольфа - Паркінсона - Уайта), скороченого інтервала Р-Q (CLC - Клерка - Леві - Критеско, LGL - Лауна - Ганонга - Левіна);
стійко компенсовані наслідки захворювань м’язів серця, міокардіофіброз.
За відсутності клінічних проявів та пароксизмальних порушень серцевого ритму феномени передчасного збудження шлуночків та скороченого інтервалу Р-Q не є протипоказанням до служби.
Виявлена при ЕКГ-обстеженні неповна блокада правої ніжки пучка Гіса (за відсутності інших змін) не є перешкодою для служби (навчання). У разі виявлення повної блокади ніжок пучка Гіса кандидати визнаються непридатними до служби (навчання).
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності здійснюється після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об’єктивних симптомів СН або об’єктивних доказів наявності дисфункції серця у стані спокою та результатів тестів із фізичним навантаженням. Остаточний експертний діагноз може бути встановлений лише за результатами даних інструментальних досліджень (ВЕМ, ЕХО-КГ тощо).
При застосуванні пунктів статті 38 щодо розладів ритму і провідності в поліцейських із хворобами серцево-судинної системи, крім зазначених критеріїв, ураховуються анамнестичні дані про частоту виникнення таких порушень.
Стаття 39. До пункту "а" належить гіпертонічна хвороба третьої стадії.
Під дію пункту "а" підпадає поєднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами, коли порушення функції органів і систем значно знижують працездатність особи. У таких випадках слід також застосовувати відповідні статті Переліку захворювань.
До пункту "б" належить гіпертонічна хвороба другої стадії за наявності частих гіпертензивних кризів (3 і більше разів на рік) з наданням медичної допомоги в умовах стаціонару, транзиторних ішемічних атак (2 і більше разів на рік) на тлі постійної патогенетично обумовленої медикаментозної терапії, що підтверджуються медичними документами; гіпертонічна хвороба другої стадії, що важко піддається лікуванню і характеризується стійким підвищенням артеріального тиску на фоні гіпотензивної терапії; гіпертонічна хвороба другої стадії з кризовим перебігом в анамнезі з підвищенням артеріального тиску, що не досягає нормальних цифр без здійснення постійної медикаментозної терапії.
До пункту "в" належить гіпертонічна хвороба другої стадії за відсутності кризового перебігу (безкризовий перебіг або менше 2 кризів в анамнезі) та за успішного лікування.
До пункту "г" належить гіпертонічна хвороба першої стадії без ознак органічної патології з боку органів і систем.
При медичному огляді поліцейських з артеріальною гіпертензією діагноз повинен бути уточнений у стаціонарі або цілеспрямованим амбулаторним обстеженням. При медичному огляді осіб із симптоматичними гіпертензіями (нирковою, ендокринною тощо) необхідно застосовувати статті Переліку захворювань щодо основного захворювання, а за відсутності ефекту від лікування при стійкій і значній гіпертензії незалежно від ступеня порушення функції органу чи системи, яке зумовило її розвиток, необхідно застосовувати також пункт "б" цієї статті.
Під час медичного огляду поліцейських у зв’язку із звільненням із служби план обстеження, експертний діагноз і відповідні пункти статей обґрунтовуються анамнестичними даними, що відображені в медичній та іншій документації, складеній щодо них за період служби.
Стаття 40. Наявність ішемічної хвороби серця повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження (ЕКГ, ЕХО - КГ, визначення ліпідного спектра, додаткові - ХМ ЕКГ, коронароангіографія тощо). Функціональні класи (далі - ФК) стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження або фармакологічними пробами (ВЕМ). Для прогностичної оцінки перебігу ішемічної хвороби серця та встановлення експертного діагнозу щодо функціонального класу обов’язково вивчаються і враховуються задокументовані дані анамнезу.
До пункту "а" належать:
хронічна ішемічна хвороба серця із СН III-IV стадії;
стенокардія напруги III-IV ФК;
аневризма серця, великовогнищевий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда незалежно від стадії СН або порушень ритму та провідності;
поєднання стенокардії напруги III ФК і стенокардії спокою та СН II стадії;
стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності порушень серцевого ритму та провідності або СН II стадії.
До пункту "б" належать:
поєднання стенокардії напруги III функціонального класу та СН І стадії;
поєднання постінфарктного кардіосклерозу та порушення загального кровообігу другої стадії;
стани після обмеженого інфаркту міокарда за наявності минущого порушення ритму серця та провідності, стійкої АВ-блокади I ступеня, повної блокади однієї з ніжок пучка Гіса;
стани після аортокоронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності легких порушень серцевого ритму та провідності або СН І стадії.
До пункту "в" належать:
стенокардія напруги І та II ФК, атеросклеротичний кардіосклероз із СН І ступеня;
безбольова форма ішемії.
СН І стадії повинна бути обґрунтована гемодинамічними показниками. При цьому слід ураховувати, що у здорових людей можливе виявлення прихованої СН, обумовленої недостатньою фізичною тренованістю і у зв’язку із цим низькою толерантністю до фізичних навантажень.
Визначення стадії СН, стійкості порушення ритму та провідності в поліцейських проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Експертний діагноз щодо стадії СН встановлюється з урахуванням анамнестичних даних про перебіг патології серцево-судинної системи, стійкість результатів попереднього лікування.
Стаття 41. До пункту "а" належать:
повторні інсульти незалежно від ступеня порушень функцій;
тяжкі стійкі випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спинального кровообігу;