Про затвердження Змін до Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції", постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 "Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції"

1. Затвердити Зміни до Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07 березня 2013 року № 396/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 березня 2013 року за № 387/22919, що додаються.

2. Департаменту публічного права (Кравченко Л.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Висоцьку О.

1. У розділі I:

1) у пункті 1.1 слова "(далі - установа)" виключити;

2) пункт 1.2 виключити.

У зв’язку з цим пункти 1.3-1.5 вважати відповідно пунктами 1.2-1.4.

2. У розділі II:

1) у пункті 2.1 слово "праці" замінити словами "суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило,";

2) пункт 2.4 викласти в такій редакції:

"2.4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п’ять відсотків загальної суми заробітку, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами,- не менш як п’ятдесят відсотків загальної суми заробітку.";

3) доповнити розділ після пункту 2.4 новим пунктом 2.5 в такій редакції:

"2.5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.".

У зв’язку з цим пункти 2.5-2.8 вважати відповідно пунктами 2.6-2.9;

4) у пункті 2.6 слова "і речове майно" замінити словами ", одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби";

5) доповнити розділ новим пунктом 2.10 такого змісту:

"2.10. Засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.".

3. У розділі III:

1) пункт 3.1 викласти в такій редакції:

"3.1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг.

Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Засудженим до позбавлення волі, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", особам з інвалідністю першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України.

Характер діяльності і тривалість робочого часу цих категорій засуджених визначаються лікарською комісією закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України залежно від їх працездатності з урахуванням стану здоров’я, профілю виробництва на підприємстві, в установі виконання покарань.";

2) абзац перший пункту 3.2 викласти в такій редакції:

"3.2. Засуджені до позбавлення волі можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою установ виконання покарань і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ виконання покарань продовольством.";

3) у пункті 3.3 слово "виправної" виключити;

4) пункт 3.6 викласти в такій редакції:

"3.6 Засудженим до позбавлення волі, які працюють, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п’ять відсотків загальної суми заробітку.";

5) пункт 3.7 виключити.

4. У розділі IV:

1) у пункті 4.1:

абзац третій викласти в такій редакції:

"Час початку і закінчення роботи (зміни), перерви для відпочинку і приймання їжі визначається начальником установи виконання покарань, слідчого ізолятора згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 року за № 1010/32462.";

в абзаці четвертому підпункту 4.1.1 слова ", слідчих ізоляторів, запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, за рішеннями начальників установ, слідчих ізоляторів, погодженими з територіальними органами управління Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС)" замінити словами "виконання покарань, слідчих ізоляторів, запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, за рішеннями начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, погодженими з міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань";

2) в абзаці першому пункту 4.2 слова "за письмовим наказом начальника установи" замінити словами "у випадках, передбачених законодавством про працю, за письмовим наказом начальника установи виконання покарань".

5. У розділі V:

1) у пункті 5.1:

абзац другий викласти в такій редакції:

"Підприємства установ виконання покарань розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт.";

після абзацу другого доповнити новими абзацами третім-четвертим такого змісту:

"Відрахування із заробітної плати або винагороди засуджених та нарахування на них підприємства установ виконання покарань, фізичні особи - підприємці або юридичні особи, для яких засудженими здійснюється виконання робіт чи надання послуг, проводять відповідно до законодавства.

Сума заробітку засуджених після відрахування податків та зборів перераховується на депозитний рахунок установи виконання покарань для здійснення подальших відрахувань та відшкодувань згідно з Розділом VI цієї Інструкції з обов’язковим відображенням на особовому рахунку засудженого з урахуванням вимог чинного законодавства.".

У зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом п’ятим;

2) в абзацах другому, третьому пункту 5.5, пункті 5.7, пункті 5.8.2 слово "установи" в усіх відмінках замінити словами "установи виконання покарань" у відповідному відмінку;

3) в абзаці шостому пункту 5.7.1, абзаці першому пункту 5.7.2 слова "керівник установи" в усіх відмінках замінити словами "керівник установи виконання покарань" у відповідних відмінках;

4) пункт 5.9 викласти в такій редакції:

"5.9. Оплата праці учнів з числа засуджених за час їх навчання, перекваліфікації або навчання іншим професіям проводиться тільки за виготовлену ними продукцію за чинними на підприємстві установи виконання покарань (у майстерні) нормами та розцінками. За час проходження теоретичного курсу навчання учні до роботи не залучаються, оплата учням не здійснюється.";

5) пункт 5.15 після слів "господарського обслуговування" доповнити словами "установ виконання покарань та слідчих ізоляторів".

6. Розділ VI викласти в такій редакції:

"VI. Відрахування та відшкодування із заробітної плати і винагороди засуджених до позбавлення волі

6.1. Засуджені, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу.

Відшкодування вартості витрат на їх утримання здійснюється відповідно до Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 80.

6.2. Відшкодування засудженими витрат, встановлених абзацом першим пункту 6.1 цього розділу, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом.

6.3. Особам з інвалідністю першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.".