Інструкція про проведення флюорографічних обстежень

1.1. Флюорографічні обстеження поділяються на масові (профілактичні), які проводяться з метою своєчасного виявлення захворювань органів грудної порожнини, і на діагностичні. Для масових (профілактичних) обстежень використовуються стаціонарні і пересувні флюорографи.

1.2. Стаціонарні флюорографи встановлюються в окремих приміщеннях і функціонують як підрозділи рентгенологічних кабінетів (відділень) загальних поліклінік або протитуберкульозних закладів. Пересувні флюорографи призначаються для обстеження сільського населення і великих організованих колективів. Найбільш доцільним є створення обласних (у великих містах - міських) флюорографічних центрів при рентгенологічних відділеннях обласних або міських лікарень (протитуберкульозних диспансерів). При значній потужності флюорографічного центру він функціонує як друге рентгенологічне відділення.

1.3. Медичний персонал, що працює у флюорографічних підрозділах (кабінетах, центрах, відділеннях), користується всіма пільгами, які надані персоналу рентгенологічних підрозділів.

1.4. Робота стаціонарних і пересувних флюорографів проводиться за графіком, що забезпечує їх раціональне використання. Графік роботи затверджується головним лікарем відповідного закладу, який також організує необхідні умови для праці персоналу флюорографічного кабінету (відділення) і пересувних флюорографів.

1.5. В своїй роботі персонал флюорографічних кабінетів (відділень) керується цією Інструкцією, існуючими документами щодо роботи з рентгенівською апаратурою та іншими документами МОЗ України й місцевих органів охорони здоров'я.

1.6. В обов'язки медичного персоналу флюорографічних кабінетів (відділень) входять:

1.6.1. Флюорографічне обстеження населення з метою своєчасного виявлення захворювань легень та інших органів грудної порожнини, а також грудної стінки.

1.6.2. Флюорографічні діагностичні дослідження органів грудної порожнини в осіб у віці 18 років і більше, а також (на флюорографах з розміром кадру 110 х 110 мм) кісток, суглобів та інших органів.

В окремих випадках при відсутності рентгенографічної плівки флюорографи з розміром кадру 110 х 110 мм можуть бути використані для дослідження патологічних змін органів грудної порожнини і у пацієнтів віком до 18 років, але не молодше 14 років.

1.6.3. Рентгенологічне дообстеження осіб з патологією, що була виявлена при флюорографії, а також направлення після дообстеження у відповідні лікувально-профілактичні заклади.

1.6.4. Видача висновків за результатами флюорографії.

1.6.5. Реєстрація та облік осіб, яким проведене флюорографічне обстеження.

1.6.6. Зберігання архіву флюорограм.

1.6.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності кабінету (відділення).

1.6.8. Аналіз помилкових висновків, що були зроблені при інтерпретації флюорограм.

1.6.9. Дотримання вказівок і виконання заходів щодо техніки безпеки та захисту персоналу й пацієнтів від опромінення.

1.6.10. Підвищення кваліфікації персоналу кабінету (відділення).

1.7. Відповідальність за залучення населення до флюорографічних обстежень несуть головні лікарі тих закладів, на базі яких розташовані стаціонарні флюорографи, а також головні лікарі тих закладів, в район обслуговування яких прибули згідно з погодженим графіком пересувні флюорографи, а в своїх колективах - керівники підприємств, установ і організацій незалежно від їх форм власності.

1.8. Завідуючі рентгенівськими (флюорографічними) відділеннями і кабінетами відповідають за якість флюорографічних обстежень, виконання персоналом своїх обов'язків, зазначених вище, беруть участь спільно з дільничними і цеховими терапевтами та санітарно-епідеміологічною службою у плануванні флюорографічних обстежень.

1.9. Організаційно-методичне керівництво флюорографічними обстеженнями здійснюють республіканські (обласні, міські) рентгенрадіологічні (рентгенологічні) або флюорографічні відділення відповідних лікарень або протитуберкульозних диспансерів залежно від того, де розташовані флюорографічний центр або відділення з пересувною апаратурою.

2.1. Дату проходження флюорографічного обстеження медичний реєстратор або лаборант проставляє у картці обліку диспансеризації (форма N 131/0). За допомогою цих карток здійснюється контроль за охопленням населення флюорографічним обстеженням і активне залучення до нього. Картотека з облікових форм N 131/0 є централізованою для всього закладу. Окремі контингенти у картотеці доцільно виділяти кольоровими позначками. Так, рентгенпозитивні особи відмічаються червоною позначкою на картці, хворі на цукровий діабет - синьою тощо.

2.2. У флюорокабінеті ведеться журнал обліку щоденних рентгенологічних обстежень - форма N 50/0. В журналі зазначається дата обстеження, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце роботи або соціальний стан (пенсіонер, хатня господарка та ін.), домашня адреса, а також результати оцінки флюорограм.

2.3. У випадках виявлення при флюорографії патології грудної порожнини або підозри на цю патологію заповнюється "Карта профілактичних флюорографічних досліджень" - форма N 052/0. По ній контролюється проходження дообстеження і ведеться динамічний нагляд. Коли карта за формою N 052/0 використовується для динамічного нагляду за особами, в яких виявлені зміни в органах грудної порожнини, на ній слід зробити кишеню для зберігання серії флюорограм.

2.4. Лікувально-профілактичні заклади налагоджують комп'ютерну реєстрацію та облік флюорографічних обстежень.

2.5. Розшифрована плівка, з якої вирізані кадри на осіб з виявленою патологією, осіб, які потребують контрольного дообстеження або динамічного нагляду, зберігається в архіві з чітким маркіруванням місця проведення обстеження, установи, що проводили обстеження, дати і номера флюорограми. Термін зберігання - не менше 3 років.

3.1. Флюорографічним профілактичним обстеженням підлягають особи у віці від 15 років. Повторне обстеження молодь проходить перед закінченням середньої школи при оформленні медичної довідки для вступу до вищого навчального закладу.

Обстеження осіб призивного віку проводиться, як правило, на обласному (міському) збірному пункті, якщо з часу попереднього обстеження пройшло більше шести місяців.

3.2. Суцільне обстеження населення на туберкульоз проводиться починаючи з 18 років один раз в 3 роки. Лише в місцевостях, де захворюваність на всі форми туберкульозу перевищує 30 на 100000 населення, виявленість перебільшує 0,3 на 1000 досліджених, а питома вага хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз серед вперше виявлених хворих на туберкульоз органів дихання вище, ніж 0,5 відсотока суцільне флюорографічне обстеження проводиться 1 раз в 2 роки. Зазначений вище рівень захворюваності є основним показником несприятливої епідеміологічної ситуації з туберкульозу.

3.3. Рішення про періодичність профілактичних флюорографічних обстежень в даному районі або населеному пункті приймається районною (міською) санітарно-епідеміологічною станцією і районним (міським) протитуберкульозним закладом й затверджується відповідними профілактичними обласними установами. "Обов'язкові контингенти" * і особи, які проживають у гуртожитках, обстежуються 1 раз на рік. Один раз на рік обстежуються також підлітки в період навчання в середніх спеціальних і вищих учбових закладах за професіями, що відносяться до декретованих ("обов'язкових контингентів"), і ті, що прибули на навчання чи роботу з інших країв і територій, та ті, що мешкають у гуртожитках. Контингенти підвищеного ризику на захворювання туберкульозом (особи з залишковими змінами після вилікуваного, в тому числі і спонтанно, туберкульозу, хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, з оперованим шлунком, психічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією, після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами) обстежуються не рідше 1 разу на рік. Контакти з хворими на туберкульоз - бактеріовиділювачами підлягають обстеженню, згідно з вказівками щодо диспансерної роботи протитуберкульозних закладів.

3.4. Контингенти підвищеного ризику на захворювання раком легень (особи, які випалюють більше однієї пачки цигарок на день, чоловіки-курці, яким більше 45 років, котрі почали палити до 15 років або працюють у несприятливих умовах: з паливно-мастильними матеріалами, в гірничо-рудному і хімічному виробництві, з отрутохімікатами в сільському господарстві), обстежуються 1 раз на рік. При обстеженні цих контингентів допускається флюорографія в двох проекціях: передньо-задній і боковій.

Обов'язковому флюорографічному обстеженню підлягають породіллі до виписки їх з пологового будинку.

3.5. Контингенти населення, що підлягають флюорографічному обстеженню, поділяються на категорії:

3.5.1. "Обов'язкові контингенти" - працівники установ і професій, що підлягають попередній (при вступі на роботу) і періодичним медичним оглядам з застосуванням флюорографії. Дані про кількість цих контингентів подає санітарно-епідеміологічна станція.

3.5.2. "Організоване населення" - працівники підприємств, установ, учні медичних вищих навчальних закладів. Дані про кількість цих контингентів повідомляються медико-санітарними частинами підприємств, відділами кадрів установ, районними відділами освіти та ін.

3.5.3. "Працівники малих підприємств" - працівники установ, підприємств, закладів, яких недоцільно обстежувати пересувними флюорографами, оскільки для цього можуть бути використані стаціонарні апарати поліклінік. Дані про кількість працюючих на кожному об'єкті повідомляють дільничні терапевти; в сільських районах відповідні дані беруться в місцевій державній адміністрації.

3.5.4. "Неорганізоване населення" - хатні господарки, непрацюючі пенсіонери, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, та ін. Дані про кількість цих осіб збирають дільничні медичні сестри при подвірних обходах.

3.6. Залежно від наявних можливостей і умов (кількість стаціонарних і пересувних флюорографів, їх можливого навантаження, періодичності обстеження відповідних контингентів, відстані населених пунктів) формується календарний план обстеження по району (місту).

3.7. Планування флюорографічних обстежень на наступний рік здійснюється заступником головного лікаря територіального лікувально-профілактичного закладу разом з завідуючим рентгенівським відділенням, головним лікарем протитуберкульозного диспансеру (завідуючим тубкабінетом) та лікарем-епідеміологом районної санітарно-епідеміологічної станції. При наявності в районі обслуговування медико-санітарних частин (МСЧ) у розробці плану бере участь головний лікар медико-санітарної частини.

3.8. План флюорографічних обстежень в районі (місті) погоджується з місцевими органами статистики, які повинні відмітити чисельність населення у віці 15 - 17 років та 18 років і старше, що проживає на зазначеній території, потім затверджується головним лікарем району (начальником управління охорони здоров'я). При необхідності доцільне затвердження плану в місцевій державній адміністрації.

3.9. Окремо плануються обсяг роботи (щомісячно) для кожного флюорографа (флюорокабінету, флюоровідділення).

3.10. В плани профілактичних обстежень не включаються діти, вагітні жінки, матері, які годують груддю. Заборонені також флюорографія молочних залоз у жінок і рентгеноскопія різних органів з профілактичною метою.

4.1. Обстеження міського населення:

4.1.1. "Організоване населення" обстежується за допомогою пересувних флюорографів або (при наявності в МСЧ, студентській чи відомчій поліклініці флюорокабінету) за допомогою стаціонарних флюорографів. План-графік обстежень слід оформити наказом керівника підприємства (установи) і довести його до відома колективу. В наказі зазначають строки обстеження по цехах (відділах), а також посадових осіб, які відповідають за проходження обстеження працівниками підприємства (установи).

4.1.2. Інші категорії міського населення проходять обстеження в поліклініках. Залежно від організації роботи (в реєстратурі, кабінеті долікарняного прийому або безпосередньо на прийомі у дільничного терапевта) на підставі інформації з медичної картки амбулаторного хворого про дату проходження попереднього флюорографічного обстеження і належності до групи ризику вирішується питання про необхідність флюорографічного обстеження особи, яка звернулася до поліклініки. Згідно з графіком масових обстежень і запланованим обсягом роботи флюорокабінету до обстеження залучаються працівники малих підприємств і установ, а також інші особи, в яких підійшов строк чергового обстеження, в тому числі з "неорганізованих контингентів". Для залучення останніх використовуються індивідуальні запрошення: через дільничну медсестру, поштою та іншими методами.

4.2. Обстеження сільського населення проводиться як стаціонарним флюорографом центральної районної лікарні (ЦРЛ), так і пересувними флюорографами.

4.2.1. Населення районного центру і мешканці сіл, що звертаються до районної поліклініки, обстежуються флюорографом ЦРЛ, робота якого проводиться за тими ж принципами, що й в міських поліклініках. Мешканці найбільш наближених до районного центру населених пунктів також можуть бути залучені до обстеження на стаціонарному флюорографі ЦРЛ за умови активного сприяння працівників фельдшерсько-акушерських пунктів.

В районах з малою кількістю населення для стаціонарного флюорографа ЦРЛ не вистачить навантаження, якщо флюорокабінет буде працювати протягом всього часу роботи поліклініки. Тому слід планувати його роботу лише в першу половину дня.

4.2.2. Основна кількість сільського населення повинна бути обстежена за допомогою пересувних флюорографів. Оптимальним варіантом є направлення 3 - 4 пересувних флюорографів з обласного флюороцентру, що дає можливість в короткі терміни провести суцільне обстеження, не відриваючи для його організації на значний час медичних працівників району від своєї основної роботи.

4.3. Для оптимального використання пересувних флюорографів необхідна значна попередня робота: роз'яснення мети обстеження, погодження графіка обстеження з керівництвом сільських (селищних) Рад, господарств, кооперативів, підготовка списків осіб, які підлягають обстеженню, створення умов для роботи і перебування персоналу, що обслуговує пересувний флюорограф. Вся попередня робота виконується місцевими медичними працівниками. На них також покладається організація залучення до обстеження і реєстрація тих, хто пройшов обстеження. Починати обстеження слід з населених пунктів, що обслуговуються фельдшерсько-акушерськими пунктами, а закінчувати в селі, де є дільнична лікарська амбулаторія або лікарня. Люди з віддалених сіл легше погоджуються на поїздку до такого села, ніж навпаки. Тому при такій послідовності роботи пересувного флюорографа забезпечується більш повний добір тих осіб з віддалених сіл, які не пройшли обстеження в період роботи пересувного флюорографа в цих селах.

4.4. При флюорообстеженнях на стаціонарних і пересувних флюорографах забороняється знаходження в приміщенні, де проводяться флюорографічні знімки, більше одного пацієнта.

5.1. При профілактичному обстеженні органів грудної порожнини виконується один знімок (кадр) на помірному вдиху. Особам у віці понад 50 років додатково виконується ліва бічна флюорограма. Слід домагатися максимально малої витримки, використовуючи високу напругу.

5.2. Маркірування флюорограм повинно відображати: номер флюорограми, дату, місяць і рік проведення флюорографії. Для цього у верхньому лівому куті екрану підвішують металеві або вирізані з просвинцованої гуми відповідні цифри; можливо також фотографування автоблокувальної картки.

5.3. Коли знімання і проявлення виконує один рентгенлаборант, то для проявлення плівки йому надається відповідний робочий час. Лікар-рентгенолог повинен стежити за якістю флюорограм, що залежить від правильності положення пацієнта під час знімання, режиму, що використовується, а також процесу фотообробки.

5.4. При оптимальній контрастності й різкості на флюорограмі повинні розпізнаватися контури верхніх 3 - 4 грудних хребтів та міжхребцевих щілин, контури кісток плечового поясу, трахеї і правого головного бронху. Легеневий малюнок (крім кортикальних відділів легень) повинен всюди добре виявлятися. Правильність установки перевіряється положенням внутрішніх кінців ключиць, які повинні знаходитися на однаковій відстані від хребта.

5.5. Флюорограми повинні бути стандартними (тобто максимально тотожними за контрастністю, різкістю й густотою тіней). Для проведення таких флюорограм використовується фотоекспонометр та індивідуальне регулювання режиму знімання.

6.1. Відзняту і проявлену флюорографічну плівку слід переглянути не пізніше наступного дня після обстеження. Для перегляду її використовується негатоскоп. При правильно організованій роботі один лікар-рентгенолог може проаналізувати 85 флюорограм за годину (на 1 кадр з записом патології потрібно 40 секунд). Через кожну годину потрібна перерва на 10 - 15 хвилин для відпочинку. Перегляд плівки проводиться в трохи затемненому приміщенні.

6.2. Результати інтерпретації флюорограм фіксуються лікарями-рентгенологами в журналі профілактичних флюорографічних обстежень у графі "Результати оцінки флюорограм".

6.3. Для запобігання пропусків патології та неправильної інтерпретації тіней при оцінці флюорограм доцільно застосовувати подвійну незалежну (двома лікарями) або повторну (одним лікарем через день) розшифровку плівки з обов'язковим урахуванням попереднього дослідження. У випадках, коли висновки не збігаються, слід віддати перевагу діагнозу, що свідчить про більш важку патологію.

6.4. У випадках браку флюорографічного кадру слід викликати пацієнта для повторного дослідження. При відсутності патологічних змін на флюорограмі в журналі роблять позначку "N" (норма). Флюорограма з плівки не вирізається.

6.5. При наявності малих залишкових змін в журналі після діагнозу роблять помітку "М", при великих залишкових змінах - "В" або "VII гр.". При наявності змін, що потребують динамічного нагляду, заповнюють "Картку профілактичних флюорографічних обстежень" - форма N 052/о, а флюорограма вирізується і вкладається до кишені (конверта), що з'єднана з карткою. Якщо є попередня флюорограма, то після констатації стабільності змін, новий знімок можна не вирізувати. В цьому випадку в журналі зазначається, що рентгенологічна динаміка відсутня, а форма N 052/о не заповнюється.

6.6. Коли лікар-рентгенолог не впевнений в повній відсутності рентгенологічних чи клінічних ознак активності виявлених змін туберкульозного походження, а також при виявленні динамічних зрушень (у порівнянні з попереднім знімком), пацієнта направляти на клініко-рентгенологічне дообстеження. В цих випадках також заповнюється форма N 052/о. При виявленні тіней, що характерні для захворювань органів грудної порожнини чи при підозрі на їх наявність, флюорограма вирізується, прикріплюється до картки профілактичного флюорографічного дослідження (ф. N 052/о). Особливо з цими змінами направляються на дообстеження. В журналі робиться помітка "К" (контроль), а в картці профілактичних обстежень занотовується дата, коли зроблено виклик на дообстеження.

6.7. Результат флюорографічного обстеження повинен бути зафіксований на спеціальному бланку і протягом 48 годин переданий в лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання або роботи пацієнта, де повинен знаходитися в медичній картці. Результати профілактичної флюорографії видаються обстеженим за їх вимогою.

7.1. Особи, у яких виявлені безсумнівні патологічні тінеутворення в легенях зміни, що викликають підозру на патологію, а також пацієнти з туберкульозними змінами, сумнівними щодо їх активності, підлягають контрольному клініко-рентгенологічному дообстеженню. Для реєстрації результатів дообстеження та збереження вирізаного кадру використовують "Картку профілактичних флюорографічних обстежень". Лікар, який викликав пацієнта на дообстеження, повинен намітити план рентгенологічного обстеження із застосуванням необхідних методик (бокова рентгенограма, рентгенограма верхівок в положенні заднього лордозу, томографія та ін.) і зробити про це помітку в "Картці профілактичних флюорографічних обстежень". Виклик на дообстеження здійснюється працівником флюорографічного кабінету не пізніше 48 годин після проведення флюорографії.

7.2. Форма виклику: особисте повідомлення (в тому числі по телефону), телефонограма через медсанчастину, здоровпункт, адміністрацію за місцем роботи, надсилання повідомлення додому. Повідомлення надсилається у запечатаному вигляді без вказівок на конверті про заклад, що викликає. Якщо пацієнт не з'являється, виклик слід зробити повторно через 10-14 днів. У випадках, коли повторний виклик не дав результатів, відомості щодо осіб, які не з'явилися, передають дільничним лікарям для залучення їх для дообстеження.

7.3. При роботі в селах пересувних флюорографів виклик на дообстеження здійснюється персоналом, що їх обслуговує, за допомогою місцевих медичних працівників, у тому числі за участю працівників районної санепідстанції. Якщо дообстеження не відбулося в період роботи в районі пересувних флюорографів, то дублікат картки передається в районний протитуберкульозний диспансер (тубкабінет) для здійснення дообстеження силами цих закладів.

7.4. Дообстеження починається з бесіди лікаря. Він знайомиться з анамнестичними, рентген-клініко-лабораторними даними (якщо вони є). Проводиться зовнішній огляд грудної клітки, на якій можуть бути різні утворення, що симулюють тіні в легенях. Далі проводяться в необхідному обсязі рентгенологічне обстеження.

7.5. Коли результати рентгенологічного обстеження з достатньою певністю вказують на ту чи іншу патологію, яка має клінічне значення, то пацієнт направляється до відповідного лікаря-клініциста. У випадках, коли характер змін повністю не з'ясований, хворий направляється до спеціалізованого закладу. Так, при змінах туберкульозної етіології найчастіше виникає необхідність встановлення активності процесу. Це завдання вирішує фтизіатр.

7.6. Хворих з підозрою на злоякісний процес також надсилають до спеціалізованого закладу для відповідних, у тому числі бронхологічних і цитологічних обстежень.

7.7. В усіх випадках направлення на клінічне дообстеження, лікування, взяття на облік у спеціалізованому закладі хворим видається "Талон направлення на консультацію і в допоміжні кабінети" (форма N 028/о). Після встановлення в поліклініці чи спеціалізованому закладі остаточного (заключного) діагнозу про виявлену хворобу повідомляється флюорографічний кабінет (повернення талона форми N 028/о з відповідним записом).

7.8. Встановлений діагноз фіксується в "Картці профілактичних флюорографічних обстежень" (форма N 052/о) в графі "заключний клініко-рентгенологічний діагноз" і доводиться до відома дільничого лікаря поліклініки (надсилається в МСЧ, на ФАП тощо).

7.9. Кодування заключного діагнозу в "Картці профілактичних флюорографічних обстежень" проводиться шифром Міжнародної класифікації хвороб. Картки з встановленим діагнозом поміщають в спеціалізовану картотеку. Для зручності контролю слід мати 3 окремих картотеки:

7.9.1. Картотека осіб, яких викликано на дообстеження (з розподілом за установами, де проводилася флюорографія, на тих, які з'явились на дообстеження) - в алфавітному порядку.

7.9.2. Картотека осіб, направлених в спеціалізовані заклади для встановлення заключного діагнозу - в алфавітному порядку за закладами.

7.9.3. Картотека осіб із встановленим діагнозом - за формами патології (активний туберкульоз, злоякісні новоутворення органів грудної порожнини за локалізаціями, гостра пневмонія, коніози, вади розвитку органів грудної порожнини, патологія органів кровообігу, інша патологія) - в алфавітному порядку.

8.1. Всі рентгенпозитивні особи, за винятком контингентів VII групи диспансерного обліку протитуберкульозних закладів, залучаються до флюорографічних обстежень дільничною мережею поліклінічних установ. Відповідальність за своєчасність їх обстеження несуть дільничні лікарі-терапевти.

8.2. Контингенти VII групи диспансерного обліку, що складаються з осіб з великими залишковими змінами туберкульозної етіології в легенях, а також з осіб з малими посттуберкульозними змінами, але з важкими супутніми захворюваннями, формуються і спостерігаються фтизіатрами. Флюорографічне обстеження контингентів VII групи, якщо в місцевому протитуберкульозному закладі немає флюорографа, проводиться у флюорографічному кабінеті поліклініки.

8.3. Особливу категорію рентгенпозитивних складають особи, які підлягають динамічному нагляду з метою з'ясування активності виявленої патології. Вони спостерігаються фтизіатрами в "0" групі диспансерного нагляду.

9.1. Серії флюорограм, вказані в "Картках профілактичних флюорографічних обстежень" осіб з тими чи іншими патологічними змінами, зберігаються у відповідних картотеках флюорокабінетів довічно.

9.2. Плівка в рулонах з флюорограмами норми і з малими залишковими змінами (вогнища Гона, поодинокі кальцинати в коренях), а також іншими відхиленнями від норми, що не потребують дообстеження і динамічного спостереження, зберігаються у флюорографічних кабінетах протягом 3 років.

9.3. Флюорографічна плівка в рулонах скріплюється відповідно до номерів флюорограм і зберігається в металевих коробках. На коробках зазначаються дати проведення обстеження і номера флюорограм.

10.1. Аналізується кількість осіб, які підлягали в минулому році або за інший період, профілактичному флюорографічному обстеженню (за окремими контингентами), відсоток осіб, що були обстежені, відсоток осіб, що підлягали дообстеженню, відсоток тих, що з'явилися на дообстеження, відсоток осіб, у яких виявлена патологія (за окремими контингентами, патологічними змінами, діагнозами).

10.2. Окремо аналізується обсяг і результати обстежень з діагностичною метою.

10.3. Аналізу підлягають також показники навантаженості кабінетів (пересувних флюорографів) і кількість днів роботи, кількість досліджених (за рік, за робочий день). Аналізу підлягають і показники, що свідчать про кваліфікацію персоналу: розбіжності попередніх та остаточних діагнозів, відсоток неякісних і бракованих флюорограм.