НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
10.06.2008 N 1057 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 червня 2008 р.
за N 533/15224
( Рішення втратило чинність на підставі Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку N 1244 від 04.12.2008 )
Про затвердження Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку
Відповідно до статей 8 та 9 Закону України "Про поштовий зв'язок" Національна комісія з питань регулювання зв'язку України
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв'язку, що додаються.
2. Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.08.2005 N 41, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за N 899/11179, визнати таким, що втратило чинність.
3. Департаменту економіки та фінансів, Юридичному управлінню в установленому законодавством порядку подати це рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії
з питань регулювання зв'язку
України
10.06.2008 N 1057
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 червня 2008 р.
за N 533/15224
ГРАНИЧНІ ТАРИФИ
на універсальні послуги поштового зв'язку
Розділ I
Загальні положення
1. Ці Граничні тарифи застосовуються операторами поштового зв'язку.
2. Граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв'язку розраховано без урахування податку на додану вартість, який сплачується додатково відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
3. Оператори поштового зв'язку за спільною домовленістю з користувачами послуг поштового зв'язку мають право знижувати їх рівень не більше як на 20 відсотків, але не менше за експлуатаційні витрати.
4. У Граничних тарифах ураховано вартість бланків, які використовуються при наданні універсальних послуг поштового зв'язку.
5. У межах України згідно з чинним законодавством безоплатно пересилаються: прості листи масою до 20 грамів і поштові картки, що відправляються і одержуються військовослужбовцями строкової служби; посилки з одягом громадян, призваних на строкову військову службу, що відправляються військовими частинами; секограми (прості рекомендовані). Пересилання секограм до країн СНД та інших іноземних держав здійснюється безоплатно, крім пересилання секограм авіатранспортом.
6. Оплата користувачами універсальних послуг поштового зв'язку з країнами СНД та іншими іноземними державами провадиться в національній валюті України. Розмір оплати визначається із застосуванням курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на дату надання послуги.
7. За повернення або досилання реєстрованих поштових відправлень у межах України, крім рекомендованих, з відправників (адресатів) справляється плата за масу відправлення згідно з чинними тарифами.
8. Тарифи статей 6, 7 розділу II цих Граничних тарифів застосовуються тільки в разі укладання договору про пересилання вітчизняної продукції книговидавництва між оператором поштового зв'язку (філіалами та відособленими підрозділами) та видавцями цієї продукції.
9. Вартість пересилання посилки у межах України визначається шляхом додавання до фіксованого тарифу за посилку (графа 4 позиції 5 статті 5 розділу II цих Граничних тарифів; графа 4 позиції 7 статті 7 розділу II цих Граничних тарифів) тарифу за кілограм її фактичної маси (графа 5 позиції 5 статті 5 розділу II цих Граничних тарифів; графа 5 позиції 7 статті 7 розділу II цих Граничних тарифів).
10. Вартість пересилання посилки до країн СНД та інших іноземних держав визначається шляхом додавання до фіксованого тарифу за посилку (графа 4 позиції 6 статті 6 розділу III цих Граничних тарифів) тарифу за кілограм її фактичної ваги (графа 5 або 6 позиції 6 статті 6 розділу III цих Граничних тарифів).
Розділ II
Пересилання поштових відправлень у межах України
______________
(1) - Посилка без оголошеної цінності масою до 10 кг.
Розділ III
Пересилання поштових відправлень до країн СНД та інших іноземних держав
______________
(1) - Посилка без оголошеної цінності.
(2) - Тарифи застосовуються згідно з розподілом іноземних держав та територій за тарифними зонами.
Розділ IV
Розподіл іноземних держав та територій за тарифними зонами
1. Країни СНД
1. Азербайджан 7. Молдова
2. Білорусь 8. Росія
3. Вірменія 9. Таджикистан
4. Грузія 10. Туркменістан
5. Казахстан 11. Узбекистан
6. Киргизстан
2. Східна Європа
1. Албанія 10. Сербія
2. Боснія і Герцеговина 11. Словаччина
3. Болгарія 12. Словенія
4. Естонія 13. Угорщина
5. Латвія 14. Хорватія
6. Литва 15. Чехія
7. Македонія 16. Чорногорія
8. Польща 17. Югославія
9. Румунія
3. Центральна/Північна Європа
1. Австрія 6. Норвегія
2. Греція 7. Фінляндія
3. Данія 8. Швейцарія
4. Ліхтенштейн 9. Швеція
5. Німеччина
4. Західна Європа
1. Андорра 10. Канарські Острови
2. Бельгія (Іспанія)
3. Ватикан 11. Люксембург
4. Великобританія 12. Мальта
5. Гібралтар 13. Монако
6. Італія 14. Нідерланди
7. Іспанія 15. Португалія
8. Ірландія 16. Сан-Марино
9. Ісландія 17. Франція
18. Фарерські Острови
5. Центральна Азія/Близький Схід
1. Афганістан 12. Кувейт
2. Бахрейн 13. Ліван
3. Дієго-Гарсія 14. Мальдіви
4. Ізраїль 15. Об'єднані Арабські
5. Індія Емірати
6. Ірак 16. Оман
7. Іран 17. Пакистан
8. Йорданія 18. Палестинські
9. Ємен території
10. Катар 19. Саудівська Аравія
11. Кіпр 20. Сирія
21. Туреччина
22. Шрі-Ланка
6. Північна Америка
1. Канада 3. Гренландія
2. США (з Аляскою і Гаваями)
7. Східна Азія
1. Бутан 17. Папуа - Нова Гвінея
2. Бруней 18. Сінгапур
3. Бангладеш 19. Тайвань
4. В'єтнам 20. Таїланд
5. Гонконг 21. Філіппіни
6. Індонезія 22. Японія
7. Північна Корея (Корейська НДР)
8. Південна Корея (Республіка
Корея)
9. Камбоджа
10. Китай
11. Лаос
12. М'янма (Бірма)
13. Малайзія
14. Макао (Аомінь)
15. Монголія
16. Непал
8. Африка/Південна та Центральна Америка
1. Алжир 59. Мадагаскар
2. Ангілья 60. Майотта
3. Ангола 61. Малаві
4. Антигуа і Барбуда 62. Малі
5. Антильські Острови 63. Маріанські Острови
(Нідерланди) 64. Марокко
6. Аргентина 65. Мартініка
7. Аруба 66. Мексика
8. Асенсьйон 67. Мозамбік
9. Багамські Острови 68. Монтсеррат
10. Барбадос 69. Намібія
11. Беліз 70. Нігер
12. Бенін 71. Нігерія
13. Бермудські Острови 72. Нікарагуа
14. Болівія 73. Острів Кайман (Брит.)
15. Ботсвана 74. Острів Святої Єлени
16. Бразилія (Брит.)
17. Буркіна-Фасо 75. Панама
18. Бурунді 76. Парагвай
19. Віргінські Острови 77. Перу
(Великобританія) 78. Південно-Африканська
20. Віргінські Острови (США) Республіка
21. Венесуела 79. Пуерто-Ріко
22. Габон 80. Реюньйон
23. Гаїті 81. Руанда
24. Гайана 82. Сайпан
25. Гамбія 83. Сальвадор
26. Гана 84. Сан-Томе і Принсіпі
27. Гваделупа 85. Свазіленд
28. Гватемала 86. Сейшельські острови
29. Гвінея 87. Сенегал
30. Гвінея-Бісау 88. Сент-Вінсент і
31. Гондурас Гренадіни
32. Гренада 89. Сент-Кітс і Невіс
33. Домініка 90. Сент-Люсія
34. Домініканська Республіка 91. Сент-П'єр і Мікелон
35. Джибуті 92. Сомалі
36. Еквадор 93. Судан
37. Екваторіальна Гвінея 94. Суринам
38. Еритрея 95. Сьєрра-Леоне
39. Ефіопія 96. Танзанія
40. Єгипет 97. Теркс і Кайкос, острови
41. Заїр (Брит.)
42. Замбія 98. Того
43. Західна Сахара 99. Трінідад і Тобаго
44. Зімбабве 100. Туніс
45. Кабо-Верде 101. Уганда
46. Камерун 102. Уругвай
47. Кенія 103. Фолклендські
48. Колумбія (Мальвінські) Острови
49. Коморські Острови 104. Французька Гайана
50. Конго 105. Французькі Антили
51. Коста-Ріка 106. Центральноафриканська
52. Кот-д'Івуар Республіка
53. Куба 107. Чад
54. Лесото 108. Чилі
55. Ліберія 109. Ямайка
56. Лівія
57. Маврикій
58. Мавританія
9. Австралія/Океанія
1. Австралія 15. Нова Каледонія
2. Американське Самоа 16. Норфолк (Австрал.)
3. Антарктика 17. Острів Кука
4. Вануату 18. Острів Пасхи
5. Гуам 19. Острів Різдва (Австрал.)
6. Західне Самоа 20. Палау
7. Кірибаті 21. Піткерн (Брит.)
8. Кокосові (Кілінг) острови 22. Соломонові острови
9. Маршаллові Острови 23. Токелау (Юніон)
10. Мідуей, острови 24. Тонга
11. Мікронезія, Федеративні 25. Тувалу
Штати 26. Уолліс і Футуна, острови
12. Науру 27. Фіджі
13. Ніуе 28. Французька Полінезія
14. Нова Зеландія
Голова НКРЗ | С.Колобов |