42. Для реальних антен, які використовуються у системах стільникового радіозв’язку (розміром не більше (5–6) лямбда ), відстань до межі дальньої зони для напрямку неосновного (бокового) випромінювання обирається рівною Rдз=10лямбда.
43. Відстань до межі ближньої зони антени розраховується за формулою:
| див. зображення | (16) |
Значення відстані до дальньої межі перехідної зони розраховується за формулою:
| див. зображення | (17) |
44. У розрахунках значення щільності потоку потужності поля антени у ближній зоні враховується, якщо вона змінюється залежно від напрямку.
У напрямку головного випромінювання максимальна щільність потоку потужності розраховується за формулою:
| див. зображення | (18) |
45. Для будь якої точки перехідної зони значення щільності потоку потужності розраховується за формулою:
| див. зображення | (19) |
| де: | R | — | відстань від геометричного центру антени до точки спостереження, м; |
| Sпз | — | щільність потоку потужності у перехідній зоні, Вт/м-2. |
46. Значення щільності потоку потужності у дальній зоні розраховується за формулою:
| див. зображення | (20) |
| де: | Sдз | — | щільність потоку потужності у дальній зоні, Вт/м-2. |
47. Для циліндричної моделі антени еквівалентна опосередкована по простору щільність потоку потужності визначається розподілом загальної вхідної потужності антени по поверхні уявного циліндра, що охоплює всю довжину антени.
Для вертикальної колінеарної симетричної та спрямованої антен щільність потоку потужності у будь-якій точці спостереження розраховується за формулою:
| див. зображення | (21) |
| де: | Рпрд | — | потужність передавача на вході антени, Вт; |
| R | — | відстань від антени, м; | |
| H | — | висота апертури антени, м. |
48. Для антен секторного типу щільність потоку потужності у секторі визначається кутовою долею циліндричної поверхні, що займає сектор, та розраховується за формулою:
| див. зображення | (22) |
| де: | тета | — | ширина основної пелюстки діаграми спрямованості секторної антени у горизонтальній площині, град. |
49. Щільність потоку потужності і напруженість поля у точці спостереження визначається за формулою:
| див. зображення | (23) |
| де: | Е | — | напруженість поля, дБмкВ/м. |
50. Припускаючи, що потужність, яку випромінює антена у ближній зоні, розподілена у циліндричному об’ємі навколо електричної осі антени з площею поперечного перетину, яка дорівнює площі апертури антени, коефіцієнт підсилення антени розраховується за формулою:
| див. зображення | (24) |
| де: | R | — | відстань від антени до точки спостереження, м; |
| L | — | площа апертури антени, м-2. |
51. Якщо антена має прямокутну апертуру, для розрахунку коефіцієнта підсилення антени у ближній зоні використовуються експериментальні графіки, наведені у пункті 2 додатка 5 до цієї Методики. За наведеними графіками визначають поправку Дельта Gбз до коефіцієнта підсилення антени у напрямку максимального випромінювання G0 для ближньої зони.
З урахуванням поправки Дельта Gбз коефіцієнт підсилення антени у ближній зоні Gбз розраховується за формулою:
| див. зображення | (25) |
| де | G0 | — | коефіцієнт підсилення антени у напрямку головного випромінювання. |
52. Якщо антени конфліктуючого РО, розміщеного на локальному об’єкті, рознесені у просторі (горизонтально, вертикально, змішано тощо), у розрахунках об’єктової ЕМС РО враховується додаткове послаблення (розв’язку) радіохвиль за рахунок просторового рознесення антен.
53. Значення додаткового послаблення радіохвиль між антенами, рознесеними у вертикальній площині у ближній зоні Lв, дБ, розраховується за формулою:
| див. зображення | (26) |
| де: | Нверт | — | вертикальне рознесення між найближчими точками випромінювання антен, м; |
| лямбда | — | довжина хвилі, м. |
Графіки залежності додаткового послаблення радіохвиль між антенами, розміщеними на локальному об’єкті і рознесені у просторі наведено у пункті 3 додатка 5 до цієї Методики.
54. Для слабоспрямованих антен за умови, що R/лямбда >10, додаткове послаблення, яке виникає за рахунок горизонтального рознесення антен Lг, дБ у ближній зоні, розраховується за формулою:
| див. зображення | (27) |
| де: | R | — | відстань по горизонталі між антенами, м; |
| Gпрд, Gпрм | — | коефіцієнт підсилення антени передавача і приймача відповідно. |
Якщо зазначені умови не виконуються, складові Gпрд, Gпрм у наведеній формулі не враховуються.
Графіки залежності додаткового послаблення радіохвиль між антенами, розміщеними на локальному об’єкті і рознесені у просторі наведено у пункті 3 додатка 5 до цієї Методики.
55. У разі змішаного рознесення антен (кутове або одночасно горизонтальне та вертикальне) величина додаткового послаблення розраховується за формулами:
| див. зображення | (28) |
| див. зображення | (29) |
| де: | Lв, Lг | — | вертикальна та горизонтальна розв’язка антен відповідно, дБ; |
| Hверт, Rгор | — | вертикальне та горизонтальне рознесення антен, м; | |
| див. зображення | — | кут змішаного рознесення, град. |
Визначення величини захисного відношення приймача
56. Значення захисного відношення визначаються у логарифмічних одиницях.
57. Під час оцінки ЕМС РО використовуються значення захисного відношення по частоті A(Дельта f) для конкретного сценарію створення взаємних радіозавад РО.
58. Захисні відношення Адоп визначаються аналітичним або експериментальним шляхом.
59. Експериментальне визначення величини захисного відношення проводиться вимірюванням мінімально допустимого рівня корисного радіосигналу і максимально припустимого рівня радіозавади на вході радіоприймача за умови забезпечення необхідної якості функціонування РО.
Опис експериментальної установки для визначення величини захисного відношення наведено у додатку 6 до цієї Методики.
60. Під час визначення захисних відношень і умов ЕМС РО враховується специфіка впливу на основний канал прийому позаканальних радіозавад і радіозавад, які попадають в основний канал. Вплив позаканальних радіозавад зазвичай слабкіший внаслідок фільтрації у підсилювачах проміжної частоти приймача.
61. Якщо несуча частота сигналу радіозавади не збігається із частотою прийому корисного сигналу (позаканальні радіозавади), значення захисного відношення зменшується на величину коефіцієнта частотної вибірковості приймача. У цьому випадку у розрахунках загальних втрат у лінії радіозв’язку між джерелом і рецептором радіозавади за формулою, наведеною у пункті 23 цього розділу, коефіцієнт частотної вибірковості FDR не враховується.
III. Проведення розрахунків ЕМС для присвоєння радіочастот РО засобам радіомовної служби
Розрахунок ЕМС РО радіомовної служби радіозв’язку
62. Розрахунок ЕМС РО радіомовної служби радіозв’язку складається із шести послідовних етапів:
1) попереднє оцінювання електромагнітного оточення в районі планування нового частотного присвоєння;
2) попереднє визначення рівня якості, який має бути забезпечений під час функціонування окремих поодиноких або сукупності РО у попередньо оціненому електромагнітному оточенні;
3) визначення сценаріїв створення взаємних радіозавад РО у районі планування нового частотного присвоєння;
4) визначення характеристик РО для проведення розрахунків ЕМС РО;
5) розрахунок ЕМС РО відповідно до визначених сценаріїв створення взаємних радіозавад;
6) оцінка забезпечення ЕМС РО за наслідками проведених розрахунків.
63. Попереднє оцінювання електромагнітного оточення в районі планування нового частотного присвоєння проводиться шляхом територіального і частотного відбору потенційних джерел радіозавад.
Територіальний відбір потенційних джерел радіозавад здійснюється на підставі визначення конфігурації і радіусу зони відбору для досліджуваної станції та її побудови. Параметри зони відбору визначаються відповідно до положень Рекомендацій сектору радіозв’язку МСЕ та спеціальних міжнародних угод. У розрахунках ЕМС РО радіомовної служби радіус зони відбору зазвичай обирають від 500 км до 800 км (для СЧ — НЧ діапазону значення радіуса в межах від 5000 км до 10000 км) із центром у точці встановлення опори передавальної антени РО радіомовлення, для якого планують нове присвоєння.
Частотний відбір конфліктуючих РО здійснюється шляхом ідентифікації і селекції діючих і статусних присвоєнь та планованих виділень у побудованій зоні відбору. Під час частотного відбору конфліктуючих РО враховують усі можливі види радіозавад, канали їх проникнення і інші форми спотворення сигналу, які можуть призвести до погіршення якості прийому програм від планованої станції або діючих радіомовних/телевізійних станцій. Під час частотного відбору конфліктуючих РО використовують частотні критерії потенційно небезпечних радіозавад, визначені в додатку 7 до цієї Методики.
Усі РО з діючими та/або статусними присвоєннями, та/або планованими виділеннями, які потрапили у простір, обмежений контуром зони відбору, та відповідають умовам, визначеним в додатку 7 до цієї Методики, вважаються небезпечними щодо створення радіозавад і обираються для подальшого проведення аналізу ЕМС.
За наслідками попереднього оцінювання оточення радіозавад формується впорядкована вибірка РО — потенційних джерел радіозавад у зоні відбору, для якої будуть проведені подальші розрахунки показників ЕМС.
64. Попереднє визначення рівня якості, який має бути забезпечений у процесі функціонування окремих поодиноких РО або їх сукупності, здійснюється на підставі базових вимог щодо якості функціонування РО з урахуванням технічних характеристик РО та електромагнітного оточення в районі планування нового частотного присвоєння. За потреби визначаються допуски на погіршення показників якості функціонування РО (якості каналів радіозв’язку) через можливий вплив радіозавад, створюваних іншими РО, що потрапили в зону відбору або були обрані.
Під час визначення показників якості функціонування РО радіомовної служби радіозв’язку треба користуватися положеннями таких Рекомендацій сектору радіозв’язку (ITU-R): ITU-R SM.1135, ITU-R BT.500, ITU-R BT.1306, ITU-R BT.1691, ITU-R BS.1284.
65. Сценарій створення взаємних радіозавад для РО, які потрапили в зону відбору, визначається за наслідками попередньої оцінки виявлених радіозавад.
Сценарії створення взаємних радіозавад РО радіомовної служби поділяються на дуельні (парні), групові та комплексні групові. У дуельних сценаріях досліджується вплив одного джерела радіозавади на один приймач. У групових сценаріях досліджується вплив сукупності джерел радіозавад на один приймач. Під час проведення аналізу комплексних групових сценаріїв оцінюють вплив на приймачі сукупності взаємопов’язаних джерел радіозавад (характерно для сценаріїв за участю РО цифрового мовлення з метою визначення впливу РО однієї мережі на РО іншої мережі).
Тип досліджуваного сценарію обирається з урахуванням умов розгортання, характеристик спрямованості антен, територіального рознесення і просторової орієнтації планованого РО і діючих РО.
Розрізняють дуельні, групові і комплексні сценарії двох типів:
"РАДІОЗАВАДИ НАМ", де досліджується вплив усіх діючих РО, що потрапили в зону відбору, на приймачі, які обслуговуються станцією, для якої планують нове частотне присвоєння;
"РАДІОЗАВАДИ ВІД НАС", де досліджується вплив планованої станції на приймачі, які потрапили в зону відбору і обслуговуються діючими станціями радіомовної служби, розташованими в межах зони відбору.
66. Розрахунки ЕМС РО радіомовної служби під час здійснення нових частотних присвоєнь РО проводяться відповідно до пунктів 69–86 цього розділу і додатка 8 до цієї Методики.
У розрахунках ЕМС РО враховується тип сценарію створення взаємних радіозавад, види радіозавад, канали можливого проникнення радіозавад, які визначаються під час частотного відбору конфліктуючих РО, зазначених у пункті 64 цього розділу.
67. Забезпечення ЕМС РО оцінюється шляхом перевірки виконання умови сумісності РО за наведеним нижче критерієм:
| Ec = Emin, | (1) |
| Ec – Eзав = A, | (2) |
| де: | Ec | — | напруженість поля сигналу; |
| Eзав | — | напруженість поля радіозавад; | |
| Emin | — | мінімальна використовувана напруженість поля; | |
| A | — | потрібне захисне відношення. |
Якщо для конкретного досліджуваного сценарію вищезазначена умова не виконується, радіозавади вважаються неприпустимими, а умови ЕМС такими, що не забезпечуються.
Розрахунки ЕМС РО радіомовної служби
68. Під час розрахунку ЕМС РО радіомовної служби по черзі розраховуються рівні радіозавад між усіма станціями, відібраними за територіальною і частотною ознаками, відповідно до пункту 66 цього розділу. У першу чергу виконуються розрахунки для дуельних сценаріїв "РАДІОЗАВАДИ від НАС", в другу чергу — розрахунки для дуельних сценаріїв "РАДІОЗАВАДИ НАМ" (якщо не вказано інше).
Для аналізу групових сценаріїв використовують результати розрахунків, отримані для дуельних сценаріїв, здійснюючи відбір і сортування найбільш небезпечних радіозавад та розрахунки сумарного рівня радіозавад досліджуваному РО.
69. Під час проведення розрахунків ЕМС РО аналогового радіомовлення проводяться дослідження дуельних і групових сценаріїв між усіма РО, що потрапили в зону відбору.
70. У процесі дослідження ЕМС РО цифрового радіомовлення додатково досліджують групові та комплексні групові сценарії для таких випадків:
сукупний вплив на досліджуваний приймач усіх станцій, що входять до складу мережі;
вплив досліджуваної станції на приймач іншої мережі;
сукупний вплив станцій однієї мережі на приймачі іншої мережі.
У розрахунках враховується, що для цифрового наземного телебачення DVB-T визначено:
1) види ЕМ:
ЕМ1 — одночастотна мережа з великою зоною обслуговування;
ЕМ2 — одночастотна мережа з малими зонами обслуговування;
ЕМ3 — одночастотна мережа з малими зонами обслуговування для умов міста;
ЕМ4 — напівзакрита одночастотна мережа з малими зонами обслуговування;
2) конфігурації ЕКП:
ЕКП 1 — конфігурація для фіксованого прийому;
ЕКП 2 — конфігурація для прийому на портативне обладнання зовні приміщення або для прийому на портативне обладнання всередині приміщення з більш низькою якістю покриття, або для рухомого прийому;
ЕКП 3 — конфігурація для прийому на портативне обладнання всередині приміщення з більш високою якістю покриття.
Для цифрового наземного звукового радіомовлення T-DAB визначено 2 види ЕМ та 2 ЕКП:
1) ЕМ5 — для ЕКП 4, де ЕКП 4 — конфігурація для рухомого прийому;
2) ЕМ6 — для ЕКП 5, де ЕКП 5 — конфігурація для прийому на портативне обладнання всередині приміщення.
Характеристики ЕКП і ЕМ визначені в Регіональній угоді(*) яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби в Районі 1 (частинах Району 1, розташованих на захід від меридіана 170 град. сх. д. й на північ від паралелі 40 град. пд. ш., за винятком території Монголії) та в Ісламській Республіці Іран у смугах частот 174–230 МГц і 470–862 МГц від 16.06.2006 (далі — Регіональна угода "Женева-06").
71. Безпосередньо перед проведенням розрахунків визначені в заяві характеристики планованого РО вводяться в базу даних, на підставі чого перевіряється доступність для планування заявленого:
каналу;
частотного блоку;
частоти;
смуги радіочастот.
Критерієм їх доступності є належність до діапазонів частот служби радіомовлення в РР МСЕ та плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, для заявлених РО радіомовлення.
У разі отримання негативних результатів перевірки вважається, що частотне присвоєння не може бути здійснене, і заявка не обробляється.
72. За даними географічних характеристик щодо місця розташування планованого РО на електронній мапі перевіряється точність координат фактичного місця розташування антенної опори планованої станції. Критерієм перевірки точності вказаних географічних координат є їх відповідність заявленій адресі і реєстру опор. Для перевірки географічних координат використовується тривимірна система координат для позиціонування на Землі (WGS84 (World Geodetic System 1984)).
73. У разі отримання позитивних результатів перевірки переходять до розрахунків ЕМС планованого і діючих РО, що потрапили в зону відбору, відповідно до обраного сценарію, зазначеного у пункті 66 цього розділу.
Для отримання більш точних результатів під час прогнозування радіозавад враховуються усі діючі присвоєння і виділення в межах зони відбору, а також усі можливі канали проникнення радіозавад в приймачі, а саме:
1) для РО телебачення оцінюють:
вплив радіозавад у сумісних каналах;
вплив радіозавад у суміжних каналах;
вплив радіозавад по дзеркальних каналах;
вплив радіозавад прийому телевізійних каналів від гетеродинів приймачів радіомовлення;
2) для РО звукового мовлення оцінюють:
вплив радіозавад по дзеркальних частотах;
вплив радіозавад на суміжних частотах;
вплив радіозавад, які виникають через перекриття каналів телебачення та радіочастот звукового мовлення.
Умови, за якими класифікують радіозавади за частотною ознакою, визначені в додатку 7 до цієї Методики.
74. Під час проведення розрахунків ЕМС РО радіомовної служби визначаються такі параметри ЕМС:
1) відстань між досліджуваною станцією і станцією, що їй заважає (окремо для кожного з джерел радіозавад), та азимут відносно джерела радіозавади;
2) напруженість поля радіозавади Eзавi у відповідній точці на контурі зони обслуговування досліджуваної станції, приймачі якої вважаються рецепторами радіозавад від діючих станцій, окремо для кожної із станцій, що заважає (якщо потрібно, окремо для кожного із значень зміщення несучої частоти передавача планованої станції).
Для діючих станцій радіозавади прогнозуються з урахуванням реальної зони впевненого прийому (зони обслуговування), а для планованої станції — з урахуванням теоретичної зони обслуговування, побудованої для мінімального медіанного значення напруженості поля Emed;
3) підсумкове значення захисного відношення досліджуваної станції відносно досліджуваного джерела радіозавад — A;
4) сумарна напруженість поля радіозавад E Сума зав від декількох джерел у відповідній точці на контурі зони обслуговування досліджуваної станції, приймачі якої вважаються рецепторами радіозавад від діючих станцій;
5) мінімальна використовувана напруженість поля — Emin;
6) використовувана напруженість поля — Eвик;
7) радіус зони обслуговування планованої станції — R.
Для визначення значень Emin, Emed і див. зображення використовуються:
пункт 1 додатка 9 до цієї Методики — для прогнозування напруженості поля для земних хвиль на частотах у діапазоні від 10 кГц до 30 МГц (відповідно до Рекомендації ITU-R P.368);
пункт 2 додатка 9 до цієї Методики — для прогнозування напруженості поля для іоносферних (просторових) хвиль на частотах у діапазоні від 150 кГц до 1700 кГц (відповідно до положень Рекомендації ITU-R P.1147);
додаток 10 до цієї Методики — для прогнозування напруженості поля для наземних служб і трас у діапазоні частот від 30 МГц до 4000 МГц (відповідно до положень Рекомендації ITU-R P.1546-6);
Регіональна угода "Женева-06";
Спеціальна угода CEPT "Заключні Акти багатосторонньої зустрічі CEPT для смуги частот 1452–1479,5 МГц" для наземного цифрового радіомовлення (T-DAB) (далі — Спеціальна угода CEPT (T-DAB);
Регіональна угода стосовно використання діапазону частот від 87,5 МГц до 108 МГц для ЧМ звукового радіомовлення в Районі 1 та в частині Району 3 ("Женева 84") (далі — Регіональна угода "Женева-84");
Регіональна угода стосовно використання діапазонів частот середніх хвиль в Районах 1 і 3, та довгих хвиль в Районі 1 ("Женева-75") (далі — Регіональна угода "Женева-75").
Розрахунок виконується окремо для кожного з визначених сценаріїв створення взаємних радіозавад РО.
75. Під час прогнозування радіозавад враховуються такі умови:
у діапазоні метрових хвиль для телебачення і монофонічного ДВЧ ЧМ мовлення напруженість поля тропосферних радіозавад прогнозується для відсотка часу p = 10 % і відсотка місць L = 50 %;
для стереофонічного ДВЧ ЧМ мовлення та телебачення в діапазоні дециметрових хвиль напруженість поля тропосферних радіозавад прогнозується для відсотка часу p = 1 % і відсотка місць L = 50 %;
для телебачення і ДВЧ ЧМ мовлення напруженість поля постійно діючих радіозавад прогнозується для значень відсотка часу p = 50 % і відсотка місць L = 50 %.
76. Процедура розрахунку ЕМС РО радіомовної служби налічує чотири послідовних етапи:
1) аналіз дуельних сценаріїв "РАДІОЗАВАДИ ВІД НАС" діючим приймачам;
2) аналіз групових сценаріїв радіозавад діючим приймачам;
3) аналіз дуельних сценаріїв по типу "РАДІОЗАВАДИ НАМ";
4) аналіз групових сценаріїв по типу "РАДІОЗАВАДИ НАМ".
77. На першому етапі досліджуються випадки можливого виникнення "РАДІОЗАВАД ВІД НАС" діючим приймачам, для чого формують впорядковану вибірку результатів розрахунків параметрів ЕМС за всіма дуельними сценаріями можливого виникнення радіозавад між РО, що потрапили в зону відбору, враховуючи результати територіального і частотного відбору потенційно конфліктуючих РО. Селекцію і сортування радіозавад в отриманій вибірці виконують за максимальним значенням Eзавi.
На підставі аналізу отриманої вибірки визначаються потенційно небезпечні випадки виникнення радіозавад у проаналізованих сценаріях. Ознакою небезпеки радіозавади вважають умову
| Eзавi > Emin, | (3) |
За цієї умови допустимий рівень перевищення одного значення іншим визначається з урахуванням положень пункту 68 цього розділу.
Якщо у відповідному дуельному сценарії погіршення умов прийому через вплив радіозавад не перевищує допустимого значення, рівень радіозавад вважають прийнятним.
Якщо вищевказана умова не виконується, визначається можливість зміни технічних характеристик станції, для якої планують нове присвоєння, після чого проводять повторний аналіз радіозавад у рамках першого етапу.
У разі невиконання умов ЕМС для скоригованих характеристик станції частотне присвоєння вважається таким, яке здійснити неможливо.
78. На другому етапі дослідження сценарію "РАДІОЗАВАДИ ВІД НАС" для радіозавад із сформованої раніше вибірки додатково проводиться аналіз групових сценаріїв, в яких оцінюється вплив обраної сукупності радіозавад (як правило, найбільших за рівнем) на досліджуваний приймач для двох випадків:
без урахування планованої станції як джерела радіозавади;
з урахуванням планованої станції як джерела радіозавади.
Сумарний рівень радіозавад див. зображення розраховується методом додавання потужності для кожної з 36 відкладених з дискретним кроком 10° за азимутальними напрямками точок на контурі зони обслуговування станції, приймачі якої вважають рецепторами радіозавад.
Якщо умови прийому у реальній зоні обслуговування досліджуваної станції для обох випадків істотно не відрізняються (припустиму різницю визначають відповідно до положень Рекомендацій ITU-R або спеціальних міжнародних угод), рівень радіозавад вважається прийнятним. В іншому разі вважають, що умови ЕМС не виконуються. У разі потреби проводиться повторний розрахунок ЕМС для скоригованих технічних характеристик планованої станції відповідно до процедури етапу 2. За отриманими наслідками ухвалюється остаточне рішення щодо ЕМС досліджуваних РО.
Для оцінювання сукупного впливу джерел радіозавад у сценаріях створення взаємних радіозавад РО цифрового мовлення, визначених у пункті 70 цієї Методики, використовується процедура, визначена положеннями таких спеціальних угод:
Регіональна угода "Женева-06";
Спеціальна угода CEPT (T-DAB).
79. На третьому етапі проводиться аналіз дуельних сценаріїв типу "РАДІОЗАВАДИ НАМ" для сформованої вибірки потенційно небезпечних РО. Для цього проводяться розрахунки параметрів ЕМС, визначених у пункті 74 цієї Методики, окремо для кожної пари "приймач — джерело радіозавад" для РО, що потрапили в зону відбору, побудовану відповідно до пункту 63 цього розділу.
За результатами розрахунків виконуються селекція і ранжування потенційно небезпечних радіозавад аналогічно до процедури, визначеної у пункті 77 цього розділу.
80. На четвертому етапі для обраних радіозавад додатково аналізуються групові сценарії типу "РАДІОЗАВАДИ НАМ", за результатом якого оцінюється погіршення умов та зміни зони гарантованого прийому планованої станції через сукупний вплив декількох обраних джерел радіозавад.
Для оцінки погіршення умов прийому будується контур теоретичної зони обслуговування планованої станції, точки якого визначаються шляхом розрахунку Emed, та обчислюється радіус зони за відповідними азимутальними напрямками, взятими з дискретністю 10. В окремих випадках параметри зони планованої станції визначаються за відомими значеннями Emin.
Для побудованої теоретичної зони обслуговування планованої станції за результатами розрахунку сукупного впливу радіозавад визначаються параметри зони гарантованого прийому, в якій повинні виконуватися вимоги якісного прийому.
Якщо за результатами розрахунку сукупного впливу обраних джерел радіозавад на прийом у побудованій зоні обслуговування досліджуваної станції критичного погіршення умов якісного прийому не спостерігається та/або побудований контур зони планованої станції істотно не змінюється (міру припустимого погіршення умов прийому обирають), вважається, що рівень радіозавад є прийнятним, а умови ЕМС РО такими, що виконуються. В іншому разі вважається, що проводити присвоєння недоцільно.
Для оцінювання сукупного впливу джерел радіозавад у сценаріях створення взаємних радіозавад РО цифрового мовлення, визначених у пункті 70 цього розділу, використовується процедура, визначена положеннями спеціальних угод, наведених у пункті 78 цього розділу.
81. Значення напруженості поля радіозавади Eзав i (яка враховує відповідне захисне відношення) у визначеній точці на контурі зони обслуговування станції розраховується за формулою:
| Eзав i = Eз i + A, | (4) |
| де: | Eз i | — | напруженість поля, що створюється передавачем i-ї станції джерела радіозавади у визначеній точці. |
Значення Eз i розраховується за формулою:
| Eзi =E (p %, L %) + Pзав, дБмкВ/м, | (5) |
82. Підсумкове значення захисного відношення по кожній із станцій, які заважають, визначається на основі положень Рекомендацій ITU-R BT.655, ITU-R BT.1368, ITU-R BT.2033, ITU-R BS.1660, ITU-R BS.412, ITU-R BS.1615 та спеціальних міжнародних угод, визначених у пункті 74 цього розділу.
У розрахунках значень захисних відношень можна використовувати положення додатка 11 до цієї Методики.
83. Сумарний рівень радіозавад у визначеній точці на контурі зони обслуговування розраховується за формулою:
| див. зображення | (6) |
84. Параметр Emin визначається виходячи з умов забезпечення належної якості прийому та зазвичай надається у табличній формі для фіксованих значень імовірності (%) охоплення місць:
1) для цифрових систем мовлення:
95 % — для фіксованого прийому (телебачення і звукове мовлення);
95 % — для портативного прийому всередині і зовні приміщень (телебачення і звукове мовлення);
95 % — (для телебачення) і 99 % — (для звукового мовлення) для прийому під час руху;
2) для РО аналогового мовлення 50 % — для телебачення і радіомовлення для будь-яких умов прийому.
85. Ефективну потужність випромінювання P передавача станції — джерела корисного сигналу або радіозавади розраховують за формулою:
| див. зображення | (7) |
Значення коефіцієнта втрат у фідері залежить від типу кабелю і робочої частоти та, як правило, надається у специфікаціях на відповідний тип фідера.
86. Відповідно до положень Рекомендацій ITU-R і спеціальних угод, визначених у пункті 74 цього розділу, використовувана напруженість поля Eвик, яка враховує сумісний вплив кількох джерел на умови прийому в зоні обслуговування досліджуваної станції, розраховується шляхом поєднання окремих значень Езав і з додаванням так званого сумарного поправочного коефіцієнта місцеположень.
IV. Проведення розрахунків ЕМС для присвоєння радіочастот РО засобам фіксованої служби
Процедура розрахунку ЕМС РО фіксованої служби
87. Розрахунок ЕМС РО фіксованої служби складається із шести послідовних етапів, а саме:
1) попереднє оцінювання ЕМО в районі планування нового заявленого частотного присвоєння;
2) попереднє оцінювання належної якості функціонування окремих РО або сукупності РО у визначеній ЕМО;
3) визначення сценаріїв створення взаємних радіозавад РО у районі планування нового заявленого частотного присвоєння;
4) визначення характеристик РО для проведення розрахунків ЕМС РО;
5) розрахунок ЕМС РО відповідно до визначених сценаріїв створення взаємних радіозавад;
6) оцінка забезпечення ЕМС РО за наслідками проведених розрахунків.
88. ЕМО у районі планування нового заявленого частотного присвоєння попередньо оцінюється шляхом територіального і частотного відбору потенційно несумісних РО.
Під час проведення аналізу ЕМС РО дуплексного радіозв’язку оцінка ЕМО проводиться у два етапи. На першому етапі оцінюються випадки можливого виникнення радіозавад від запланованих, задіяних РО новому заявленому РО. На другому етапі розглядаються випадки, коли нове заявлене РО може бути джерелом радіозавад запланованим, задіяним РО.
Територіальний відбір потенційно несумісних РО проводиться на підставі визначення параметрів (форми, діаметра або радіуса) і побудови контура розрахункової зони відбору. Параметри розрахункової зони визначаються залежно від типу та сценарію розгортання заявленого РО.
Усі заплановані, задіяні РО, які потрапили у простір, обмежений контуром розрахункової зони, вважаються потенційними джерелами радіозавад і обираються для подальшого аналізу ЕМС.
Під час планування систем дуплексного радіозв’язку побудову контура розрахункової зони виконують окремо для кожної із станцій залежно від типу досліджуваного сценарію.
Частотний відбір конфліктуючих РО виконують шляхом ідентифікації і селекції задіяних (або запланованих) частотних присвоєнь РО, які потрапили в розрахункову зону. У частотному відборі конфліктуючих РО враховують усі можливі види радіозавад, канали проникнення радіозавад і інші форми спотворення сигналу (інтермодуляція, блокування тощо), які можуть призвести до погіршення якості функціонування задіяних, запланованих РО та/або нового заявленого РО.
За наслідками попереднього оцінювання завадової обстановки формується впорядкована вибірка потенційно небезпечних джерел радіозавад, які підлягають подальшому дослідженню.
89. Попереднє оцінювання якості функціонування окремих РО або їх сукупності виконують на підставі базових вимог до якості функціонування РО і якості зв’язку, з урахуванням технічних характеристик досліджуваних РО та ЕМО в районі планування частотного присвоєння. У разі потреби визначаються допуски на погіршення показників якості функціонування РО (якості зв’язку) через можливий вплив потенційних джерел радіозавад, які створюються іншими РО, що потрапили в розрахункову зону.
Критерієм попереднього оцінювання якості функціонування РО є припустиме відношення потужності сигналу до рівня потужності шумів на вході приймача РО, за якого забезпечується належне та безперебійне функціонування РО і передавання повідомлень із заданою імовірністю безпомилкового прийому.
У визначенні показників якості функціонування РО фіксованої служби необхідно використовувати рекомендації і нормативні значення показників, визначені в додатку 12 до цієї Методики.
90. Сценарій взаємодії для нового планованого РО і РО, які потрапили в розрахункову зону, визначають за наслідками попередньої оцінки виявлених радіозавад у районі планування нового частотного присвоєння.
Сценарій взаємодії для нового заявленого РО і РО, які потрапили в розрахункову зону, визначають за наслідками попередньої оцінки виявлених радіозавад у районі планування нового заявленого частотного присвоєння.
При цьому враховуються умови розгортання, характеристики спрямованості антен, територіальне рознесення і просторова орієнтація планованого і діючих РО.
Під час визначення типу сценарію створення взаємних радіозавад РО, для якого буде досліджуватися ЕМО, використовуються такі сценарії:
1) дуельні сценарії досліджують у таких випадках:
якщо оцінюють вплив нового присвоєння на діючі;
за високої просторової вибірковості РО (з використанням вузькоспрямованих антен);
у разі високої частотної вибірковості приймача, за рахунок якої знижується вплив радіозавад на прийом корисного сигналу в неосновних каналах;
у разі високої захищеності приймача щодо блокування і інтермодуляції (використання високоякісних фільтрів і новітньої елементної бази);
2) групові сценарії досліджують у таких випадках:
оцінка впливу сукупності запланованих, задіяних присвоєнь на нове заявлене;
низька просторова вибірковість РО (у разі використання антен з круговою спрямованістю);
наявність зони обслуговування РО, параметри якої можуть погіршуватися внаслідок впливу радіозавад від декількох джерел одночасно;
низька частотна вибірковість приймача.
91. У розрахунках ЕМС РО враховуються тип сценарію створення взаємних радіозавад РО, яких вважають потенційно конфліктуючими, види радіозавад, канали можливого проникнення радіозавад (основний і неосновні) і інші форми спотворення сигналу, які визначають у частотному відборі конфліктуючих РО.
Умови виникнення радіозавад в основному і неосновних каналах прийому, а також умови виникнення інших форм спотворення сигналу, які можуть погіршити якість функціонування РО, наведені в пунктах 2.2, 2.4–2.9 пункту 2 додатка 13 до цієї Методики.
92. Забезпечення ЕМС РО оцінюється перевіркою виконання узагальненого енергетичного критерію ЕМС РО, який визначається за формулою:
| див. зображення | (1) |
Під час перевірки виконання визначеного критерію ЕМС РО враховуються такі параметри:
відсоток часу, протягом якого спостерігається погіршення зв’язку внаслідок впливу радіозавад і невиконання умов ЕМС РО (p %);
відсоток місць, у яких не виконуються умови ЕМС РО;
припустима напруженість поля сигналу радіозавади на межі зони обслуговування (у разі потреби);
напруженість поля корисного сигналу, яка забезпечує належну якість функціонування кінцевого обладнання у зоні обслуговування БС (у разі потреби).
Розрахунок ЕМС РО фіксованої служби
93. ЕМС РО фіксованої служби розраховується відповідно до пункту 1 додатка 13 до цієї Методики.
94. Показники, за якими перевіряється виконання умов ЕМС, відповідно до узагальненого енергетичного критерію розраховуються окремо для кожного з визначених сценаріїв створення взаємних радіозавад РО.
95. У розрахунках ЕМС РО фіксованої служби визначаються такі показники ЕМС:
рівень корисного сигналу на вході приймача;
рівні сигналів на вході приймача-рецептора радіозавади від усіх потенційних джерел радіозавад, які вважаються потенційно небезпечними для нового заявленого частотного присвоєння, відповідно до визначеного сценарію створення взаємних радіозавад;
рівень сигналу передавача РО, для якого виконується розрахунок ЕМС РО у сценаріях, де заявлений РО вважають потенційним джерелом радіозавад іншим заплановим, задіяним РО;
сумарний рівень радіозавад на вході досліджуваного приймача від декількох джерел радіозавад (у разі проведення аналізу групових сценаріїв);
показник деградації порогу чутливості приймача-рецептора радіозавади (у разі використання методу гармонізованих обчислень).
У розрахунках показників ЕМС РО обов’язково враховуються значення відсотка часу, протягом якого повинні виконуватися прогнозовані значення вищенаведених показників ЕМС.
96. Під час дослідження дуельних сценаріїв створення взаємних радіозавад РО проєктується і попередньо аналізується профіль траси між джерелом і рецептором радіозавади. У групових сценаріях профіль траси проєктується окремо для кожної пари "джерело-рецептор" радіозавади, але у розрахунках ЕМС визначається сукупний вплив усіх джерел радіозавад на досліджуваний приймач.
Для побудови профілю траси використовуються цифрові мапи географічного району, де планується розміщення нового РО.
Попередній аналіз профілю траси виконується з урахуванням характеристик щодо просторової орієнтації та ДСА досліджуваних РО, а також типу місцевості, над якою проходить траса.
За наслідками попереднього аналізу профілю траси проводиться класифікація типу траси і обирається метод розрахунку показника, який характеризує умови поширення радіохвиль на трасі визначеного типу.
97. Побудова профілю виконується з урахування такого:
1) використовуючи дані щодо географічних координат розміщення РО і топографічні позначки, на обраній мапі визначаються точки розташування РО, задіяні у сценарії, що розглядається;
2) профіль траси будується у вертикальній площині вздовж лінії, що з’єднує точки розташування РО, з використанням даних про рельєф місцевості та характеристики антен;
3) на побудованому профілі траси електричні центри антен з’єднуються прямою лінією (лінією прямої видимості);
4) якщо лінія прямої видимості перекрита топографічними об’єктами місцевості (горби, будівлі, щільні засадження тощо) із заданими висотами підвісу антен, зв’язок може бути нестабільним або відсутнім;
5) якщо лінія прямої видимості не зачіпає топографічних перешкод на трасі, проводиться уточнювальний аналіз для прогнозування переважаючих механізмів поширення радіохвиль на трасі відповідного типу;
6) для уточнювального аналізу навколо лінії прямої видимості окреслюється еліпсоїд Френеля (перша зона Френеля), верхівки якого повинні збігатися з електричними центрами передавальної та приймальної антен;
7) радіус першого еліпсоїда Френеля у точці між передавачем і приймачем розраховується за формулою, наведеною у Рекомендації ITUR P.526:
| див. зображення | (2) |
| де: | f | — | частота, МГц; |
| d1 і d2 | — | відстань від передавача і приймача до точки, в якій розраховуються радіус еліпсоїда, км; | |
| n | — | порядковий номер еліпсоїда. |
8) якщо у першій зоні Френеля (в окремих випадках у 60 % першої зони Френеля) немає топографічних перешкод, вважається, що радіохвилі розповсюджуються по лінії прямої видимості;
9) за наявності топографічних перешкод у першій зоні Френеля траса вважається частково або повністю закритою і поширення радіохвиль може відбуватися за рахунок дифракції радіохвиль;
10) дифракція радіохвиль може мати місце і в тих випадках, де спостерігається викривлення лінії прямої видимості через негативну атмосферну рефракцію.
98. Рівень корисного сигналу на вході приймача розраховується за формулою:
| див. зображення | (3) |
| де: | Рс.прд | — | потужність передавача джерела корисного сигналу, дБВт; |
| Lзаг.c | — | загальні втрати поширення радіохвиль між джерелом і рецептором корисного сигналу. |
У разі відсутності даних щодо характеристик передавача корисного сигналу рівень корисного сигналу на вході приймача обирається рівним граничній чутливості приймача.
У разі потреби рівень корисного сигналу на вході приймача може бути розраховано за алгоритмом і експериментальними графіками прогнозування напруженості поля, наведеними у Рекомендації ITUR Р.1546.
99. Рівень радіозавади на вході приймача від одного джерела радіозавади розраховується за формулою: