Про затвердження Правил пожежної безпеки для культових споруд

5.5.13. Забороняється:

поєднувати димоходи з вентиляційними шахтами та каналами;

влаштовувати в культових спорудах тимчасові печі;

розташовувати паливо та інші горючі речовини та матеріали поблизу печей та безпосередньо перед топковим отвором;

застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

залишати печі, які топляться, без нагляду;

зберігати незагашене вугілля та золу в металевому посуді, встановленому на горючій підлозі або підставці, та виносити його на подвір'я;

прокладати димоходи печей поверхнею горючих основ;

використовувати як димоходи азбестоцементні й металеві труби.

5.6. Електропостачання

5.6.1. Електрообладнання культових споруд повинно здійснюватися з урахуванням вимог ДБН В.2.5-23-2003* "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення", ДБН В.2.5-24-2003 "Електрична кабельна система опалення", ДБН В.2.5-27-2006 "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд", НПАОП 40.1-1.32- 01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), ДБН В.2.2-9-99 та інших відповідних нормативних документів.

5.6.2. Розподільчі електричні пристрої повинні розташовуватися в електричних шафах, які необхідно влаштовувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23-2003*. При цьому шафи повинні розташовуватися на негорючій стіні (основі). Електричні шафи, що розташовуються на шляхах евакуації, повинні бути постійно замкненими. Усі електричні шафи необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами.

5.6.3. Схема електропостачання культових споруд з молитовними залами з кількістю віруючих та відвідувачів 300 осіб і більше повинна передбачати живлення електроприймачів від двох незалежних джерел живлення.

5.6.4. Електрична проводка в культових спорудах повинна бути зроблена з мідними жилами. В існуючих культових спорудах, де використовується електрична проводка з алюмінієвими жилами, така проводка повинна бути прокладена в металевих трубах або коробах.

5.6.5. Електрична проводка по горючих конструкціях культових споруд повинна прокладатися в металевих трубах.

5.6.6. Відстані від світильників з лампами розжарювання до горючих будівельних конструкцій та оздоблювальних матеріалів не повинна бути меншою значень, наведених у таблиці 4.

5.6.7. Штепсельні розетки повинні мати заземлення та захисні кришки.

5.6.8. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні пристрої можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) за умови підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити пристрою не менше ніж на 0,01 м.

5.6.9. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

З'єднувальні коробки повинні мати ступінь захисту не менше ніж ІР 43.

5.6.10. Під час капітального ремонту або реконструкції електропроводки необхідно використовувати проводи і кабелі класів згідно з ДСТУ 4809:2007 "Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробування", стійкі до поширення полум'я за умови прокладання поодиноко та в пучках (категорії С і D), Тк3 за токсичністю продуктів згорання, ДПк1 і ДТк1 за димоутворювальною здатністю та Кк1 за корозійною активністю продуктів згорання.

5.6.11. Для загального відключення електропостачання культових споруд необхідно передбачати встановлення апаратів відключення електропостачання. Такі апарати в дерев'яних культових спорудах повинні розташовуватися поза межами споруди на негорючих опорах. Апарати відключення електропостачання повинні розташовуватися в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристрої для пломбування та замикання на замок.

5.6.12. У культових спорудах не рідше одного разу на два роки повинен проводитися замір опору ізоляції електричних мереж та установок, якщо інше не обумовлено правилами технічної експлуатації електричного устаткування.

5.6.13. Культові споруди повинні бути обов'язково захищені від потрапляння блискавки. Блискавкозахист культових споруд необхідно виконувати згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006 NEQ)". Замість блискавкоприймачів допускаються металеві елементи чи церковні символи (хрести та півмісяці тощо) на покриттях культових споруд.

5.6.14. Забороняється:

експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

відкрите прокладання проводів і кабелів на відстані, меншій ніж 1 м від іконостасу, що виконаний із горючих матеріалів;

користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробами, вимикачами та іншими електровиробами;

підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортати електролампи і світильники будь-яким горючим матеріалом, експлуатація їх із знятими ковпаками;

застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки та запобіжники;

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над дерев'яними культовими спорудами;

використовувати в культових спорудах побутові електричні прилади не заводського виконання.

5.7. Освітлення

5.7.1. Природне та штучне освітлення, у тому числі аварійне (освітлення безпеки та евакуаційне освітлення), у культових спорудах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".

5.7.2. Молитовні зали та приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати штучне освітлення.

5.7.3. До штучного освітлення культових споруд, крім електричного, належить також освітлення від лампад, свічок та інших світильників.

5.7.4. Культові споруди з молитовними залами, що розраховані на кількість віруючих та відвідувачів понад 50 осіб, повинні обладнуватися системами евакуаційного освітлення. Евакуаційне освітлення повинно передбачати встановлення над евакуаційними виходами із молитовних залів світлових покажчиків "Вихід".

5.7.5. Евакуаційні сходові клітки, сходи та інші шляхи евакуації повинні забезпечуватися евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінок у разі перебування в культовій споруді віруючих та відвідувачів. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, під час проведення у культовій споруді богослужінь повинні освітлюватися електричним освітленням.

5.7.6. Під час проведення богослужінь та інших масових заходів у підвальних, підземних приміщеннях, підземних печерах повинно бути включене евакуаційне освітлення цих приміщень та шляхів евакуації.

5.7.7. Необхідно передбачати освітлення безпеки в приміщеннях, де встановлюються розподільчі електричні пристрої.

5.7.8. У разі відключення електроенергії обслуговуючий персонал культових споруд (служителі культових споруд) повинен мати електричні ліхтарі. Необхідна кількість ліхтарів визначається відповідальною за дотримання протипожежного режиму споруди особою.

6.1. Перед проведенням богослужінь напередодні великих релігійних свят служителі культових споруд повинні пройти цільовий інструктаж з питань пожежної безпеки під підпис у відповідному журналі. Такі інструктажі повинна проводити відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа.

6.2. Перед проведенням богослужінь напередодні релігійних свят відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна додатково перевіряти протипожежний режим території навколо культової споруди, приміщень культової споруди в цілому щодо забезпечення їх первинними засобами пожежогасіння та справний стан інженерних систем протипожежного захисту.

6.3. Відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна перевірити місця використання відкритого вогню відповідно до вимог розділу 4 цих Правил.

6.4. Під час проведення богослужінь у темний час доби територія навколо культових споруд повинна освітлюватися.

6.5. Двері евакуаційних виходів під час проведення богослужінь не повинні зачинятися на запори, що важко відчиняються або відчиняються тільки за допомогою ключів.

6.6. На шляхах евакуації повинно бути включено систему евакуаційного освітлення.

6.7. Після проведення богослужінь та інших масових заходів відповідальна за дотримання протипожежного режиму особа повинна перевірити всі приміщення культової споруди щодо їх протипожежного режиму.

6.8. Забороняється:

скупчення людей під час проведення богослужінь біля евакуаційних виходів із культової споруди;

проводити будь-які будівельно-монтажні, ремонто-реставраційні, вогневі роботи в культових спорудах під час богослужінь та інших масових заходів;

загромаджувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

7.1. Під час виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт у культових спорудах необхідно дотримуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні та вимог цього розділу Правил.

7.2. Приміщення та територія, де проводяться будівельно-монтажні та ремонтно-реставраційні роботи, повинні бути огородженими та своєчасно прибиратися від горючого сміття.

7.3. Проведення будівельно-монтажних, ремонтно-реставраційних робіт допускається лише за наявності проектної документації, яка затверджена в установленому порядку.

7.4. Відповідальною особою за пожежну безпеку та дотримання протипожежного режиму під час проведення будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт є настоятель культової споруди.

7.5. Паління цигарок під час проведення будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт необхідно передбачати у спеціально відведених для цього місцях.

7.6. Перед настиланням підлоги необхідно міжпідлоговий простір ретельно очистити від горючого сміття (тирси, стружки тощо).

7.7. Під час виконання прихованих робіт (протипожежні розділки та відступки від горючих конструкцій, електромонтажні роботи тощо) необхідно складати акти на такі роботи.

7.8. Вогневі роботи дозволяється проводити за наявності наряду-допуску на їх виконання, що видається особою, відповідальною за виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт.

7.9. Одночасне виконання робіт усередині культової споруди, пов'язаних із застосуванням легкозаймистих, горючих рідин, разом із іншими будівельно-монтажними роботами, що пов'язані із застосуванням відкритого вогню, забороняється.

7.10. Під час виконання будівельно-монтажних робіт та ремонтно-реставраційних робіт легкозаймисті та горючі речовини повинні зберігатися у кількості, що не перевищує змінної потреби, в окремому місці у щільно закритій тарі. Забороняється зберігання горючих газів, легкозаймистих та горючих рідин у культовій споруді, що реставрується (ремонтується).

7.11. Порожню тару від горючих матеріалів необхідно складувати за межами території культової споруди в спеціально відведеному місці на відстані не менше ніж 15 м від будинків та споруд та місць зберігання горючих будівельних матеріалів.

7.12. Для опалення місць виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт повинні застосовуватися тільки спеціальні електричні або газові прилади. Не допускається використання тимчасових металевих печей і жаровень (мангалів) для обігріву (осушення) приміщень.

7.13. Обов'язки керівника робіт при виконанні будівельно-мотажних та ремонтно-реставраційних робіт необхідно приймати згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні.

Примітки:

1. Вуглекислотні та порошкові вогнегасники необхідно використовувати у випадках загорання електричної проводки або електричних пристроїв, що перебувають під напругою. В інших випадках рекомендується використовувати водопінні вогнегасники.

2. У культових спорудах, відстань від яких до пожежного депо не відповідає встановленим вимогам або які не забезпечені нормованим зовнішнім протипожежним водопостачанням, необхідно додатково передбачати один пересувний порошковий вогнегасник типу ВП-50 (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) для споруд з молитовними залами, площа яких становить до 300 кв.м, та не менше двох ВП-50 з площею молитовного залу більше 300 кв.м.

3. У цьому додатку наведено такі позначення типів вогнегасників:

ВП - вогнегасник порошковий;

ВВП - вогнегасник водопінний;

ВВК - вогнегасник вуглекислотний.

Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься у його корпусі.

Переносні та пересувні вогнегасники повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" та ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги" відповідно та бути сертифікованими в Україні в установленому порядку.

Вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них та Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154.

Вогнегасники необхідно встановлювати у легкодоступних і видних місцях. При цьому необхідно забезпечити їх захист від дії сонячних променів та опалювальних і нагрівальних приладів. Вогнегасники в місцях розміщення не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей.

Вогнегасники, які розміщуються поза межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5 град.С, на холодний період року необхідно переносити в придатне для їх зберігання приміщення. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування вогнегасників.

Для зазначення місцезнаходження вогнегасників у культових спорудах повинні встановлюватися вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір". Знаки необхідно розташовувати на видних місцях на висоті 2,0-2,5 м від рівня підлоги.