Про затвердження Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору

У зв'язку зі змінами, які відбулися у митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності в Україні, та відповідно до Митного кодексу України

1. Затвердити Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держмиткому України від 4 вересня 1992 року N 173.

3. Начальнику Управління нетарифного регулювання (Пашинному О.І.) зареєструвати Положення у Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Соловкова Ю.П.

Це Положення розроблено відповідно до Митного кодексу України і норми його поширюються на всі підприємства в Україні, що допущені митницею до декларування і здійснюють його на підставі договору.

1.1. Підприємство, що здійснює декларування вантажів на підставі договору - це підприємство, яке зареєстроване на території України і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

1.2. Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва.

1.3. За видачу свідоцтва про визнання підприємства декларантом справляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.4. Державна митна служба України веде реєстр підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору.

2.1. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (володільця) вантажу самостійно здійснювати наступні операції в галузі митної справи:

а) декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

б) подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;

в) пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;

г) забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;

д) виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;

е) оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.

2.2. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:

а) заявляти за затвердженою формою, відповідно до прийнятих строків, дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;

б) на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;

в) надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;

г) перевіряти дійсність документів, необхідних для митного оформлення, отриманих від власника (володільця) вантажу;

д) на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;

е) здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню, а також відкриття приміщень та інших місць, де можуть знаходитися зазначені товари;

є) правильно нараховувати митні платежі;

ж) сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу;

з) здійснювати у формах, які не суперечать чинному законодавству України, контроль за своєчасною і повною сплатою митних платежів власником (володільцем) вантажу;

и) сприяти, при необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;

і) дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпорядження ними, якщо митне оформлення не завершено;

ї) негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які мають відношення до митної справи;

к) забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та програмним продуктам, що використовуються митними органами України;

л) подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, на їх вимогу, свідоцтво про визнання підприємства декларантом, Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, та інформацію про умови угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником (володільцем) вантажу;

м) вести реєстр укладених договорів із власниками (володільцями) вантажів та подавати митниці, на її вимогу, угоди між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору та власниками (володільцями) вантажів;

н) перевіряти повноваження власника (володільця) щодо приналежності йому товарів, транспортних засобів та інших предметів;

о) надавати консультації власникам (володільцям) вантажів щодо вимог митного законодавства України;

п) користуватися послугами виключно тих осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору;

р) протягом трьох робочих днів інформувати митницю про факти прийому на роботу або звільнення з роботи особи, уповноваженої на декларування;

с) забезпечувати відповідність знань осіб, уповноважених на декларування, які зараховані до штату підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, до вимог, передбачених митним законодавством України;

т) здійснювати інші обов'язки, які визначені в інших нормативних актах Державної митної служби України.

2.3. При здійсненні митного оформлення підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як власник (володілець), що самостійно переміщує товари чи інші предмети через митний кордон України.

2.4. Відповідальність за сплату митних платежів під час митного оформлення несе власник (володілець) або підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, відповідно до укладеного договору про сплату таких платежів.

2.5. Декларування товарів при переміщенні через митний ліцензійний склад відкритого типу проводиться тим підприємством, що здійснює декларування на підставі договору і водночас є власником цього складу.

2.6. Взаємовідносини підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником (володільцем) вантажу базуються на договірній основі. Такий договір укладається в письмовій формі.

2.7. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право укласти зазначений у п.2.6 договір з будь-яким власником (володільцем) вантажу, який до нього звернеться, за винятком випадків, коли є достатні підстави вважати, що дія чи бездіяльність такого власника (володільця) є протиправною і тягне за собою кримінальну відповідальність або відповідальність, передбачену Митним кодексом України.

2.8. Власник (володілець) вантажу повинен давати доручення на виконання функцій, перелічених у п.2.1 цього Положення, тільки в цілому. Доручення на виконання одних і тих же функцій щодо партії вантажів декільком підприємствам, що здійснюють декларування на підставі договору, або обмеження повноважень зазначеного підприємства виконанням тільки частини цих функцій або виконанням операцій у межах однієї функції не дозволяється.

2.9. Права, обов'язки і відповідальність підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, не можуть бути обмежені договором між зазначеним підприємством та власником (володільцем) вантажу.

2.10. Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, повинно зберігати всю документацію, пов'язану із здійсненням своєї діяльності, протягом 5 років, починаючи з календарного року, наступного після року митного оформлення товару.

2.11. Спори між підприємством, що здійснює декларування на підставі договору, та власником (володільцем) вантажу вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

2.12. Митні органи України не мають права створювати пільгові умови для діяльності окремих підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, порівняно з іншими такими підприємствами.

2.13. Митні органи України не несуть відповідальності перед тими власниками (володільцями) вантажів, яких представляє підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, за його дії чи бездіяльність, у тому числі і за затримку митного оформлення товарів, якщо така сталася внаслідок неналежного виконання зазначеним підприємством своїх обов'язків.

3.1. Для отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом (додаток 1) особа подає до митниці, у зоні діяльності якої знаходиться, такі документи:

1) заяву на ім'я Голови Держмитслужби України, в якій необхідно викласти такі відомості:

- повну назву організації (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для приватних підприємців);

- юридичну адресу;

- фактичну адресу;

- наявність рахунків у національній та іноземній валюті;

- назви та адреси філій (за умови їх наявності);

2) заяву на ім'я начальника митниці стосовно погодження митницею видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом;

3) нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів (статут, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію та довідку органів державної статистики про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) та відповідні документи філій або представництв цих підприємств, якщо ці філії або представництва будуть здійснювати таку ж діяльність;

4) довідку банківського закладу про наявність рахунка і відсутність заборгованості;

5) копію платіжного доручення про перерахування коштів за отримання свідоцтва про визнання підприємства декларантом у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3.2. Заява розглядається митницею протягом 15 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах. Якщо дані заявника виявляються неповними, строк розгляду заяви може бути подовжено до одного місяця.

3.3. Після перевірки митницею відповідності поданих документів пунктові 3.1 цього Положення та їх погодження вона готує лист - узгодження про доцільність видачі свідоцтва про визнання підприємства декларантом, а у разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово із зазначенням причин відмови.

Пакет документів, визначених у п.3.1, та лист узгодження митниці надсилаються на адресу Державної митної служби України. Копії зазначених документів залишаються у справах митниці.

У разі відмови митницею про надання листа - узгодження підприємство має право самостійно звернутися до Держмитслужби з документами, зазначеними у п.3.1 та листом - відмовою митниці для вирішення питання про видачу свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

За умови наявності філій або представництв до такого пакета документів заявником додаються листи - узгодження митниць, у зоні яких розташовано філії або представництва, якщо ці філії або представництва будуть здійснювати таку ж діяльність.

3.4. Справа про видачу свідоцтва розглядається у Державній митній службі України протягом 30 днів з моменту її надходження. Свідоцтво видається Державною митною службою України на підставі наказу Голови Держмитслужби за умови:

- відповідності поданих документів вимогам цього Положення;

- фактичного надходження коштів за видачу свідоцтва на відповідні рахунки.

Свідоцтво підписується заступником Голови Держмитслужби та засвідчується гербовою печаткою.

У разі відмови у видачі свідоцтва Державна митна служба України повідомляє про це заявника письмово з обов'язковим зазначенням причин відмови.

3.5. Свідоцтво діє безстроково за умови щорічної перереєстрації згідно з розділом 4 цього Положення. Зона діяльності підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, визначається у свідоцтві відповідно до місця розташування зазначеного підприємства та його філій і представництв.

3.6. Свідоцтво про визнання підприємства декларантом не може бути передане іншій особі.

3.7. При втраті свідоцтва Державна митна служба України видає наказом Голови Служби дублікат цього свідоцтва на підставі обгрунтованої заяви його власника, завізованої начальником митниці.

3.8. Свідоцтво може бути скасоване Державною митною службою України у разі:

- невиконання вимог, передбачених Митним кодексом України та цим Положенням;

- виявлення згодом недостовірних даних, що мають суттєве значення для прийняття рішення про допуск до декларування;

- вчинення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави;

- за підсумками щорічної перереєстрації.

3.9. Свідоцтво може бути також скасоване Державною митною службою України у разі неотримання його протягом шести місяців з дня виходу наказу Голови Держмитслужби про державну реєстрацію та видачу свідоцтва про визнання підприємства декларантом а також в разі невиконання функцій підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, протягом одного року.

3.10. Повторна заява про видачу свідоцтва може бути розглянута через один рік з дня винесення рішення про скасування свідоцтва, за умови усунення причин, що стали підставою для скасування.

3.11. У разі скасування свідоцтва встановлений збір за його видачу поверненню не підлягає.

3.12. Кошти, перераховані підприємством на рахунок Держмитслужби України за видачу (щорічну перереєстрацію) свідоцтва, повертають заявнику на його вимогу тільки до виходу наказу Голови Держмитслужби про видачу (щорічну перереєстрацію) свідоцтва.

3.13. За наявності нових відомостей, які потребують переоформлення свідоцтва або видачі нового, підготовка та подання документів на розгляд до Державної митної служби України проводиться відповідно до п.3.1 цього Положення. Додатково до визначеного комплекту документів додається оригінал свідоцтва, копії останнього залишаються у підприємства та у справах митниці.

3.14. У випадках зміни назви підприємства, зміни коду підприємства за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України на підставі наказу Голови Держмитслужби України проводиться оформлення нового свідоцтва зі скасуванням і вилученням попереднього. При цьому стягується митний збір за видачу нового свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

3.15. У всіх інших випадках, які потребують внесення змін до свідоцтва, проводиться переоформлення цього свідоцтва на підставі наказу Голови Держмитслужби шляхом заповнення нового бланка свідоцтва із зазначенням попередніх, а у зміненій частині - нових відомостей. До існуючого номера свідоцтва додається літерний код послідовно за алфавітом. Попереднє свідоцтво скасовується і вилучається.

При цьому збір за видачу свідоцтва не нараховується.

4.1. Перереєстрація свідоцтв про визнання підприємства декларантом проводиться щорічно з 1 листопада по 31 грудня. За перереєстрацію свідоцтва справляється збір у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Видача нових свідоцтв Держмитслужбою за заявами підприємств під час перереєстрації не здійснюється.

4.2. Для перереєстрації свідоцтва підприємству, що здійснює декларування на підставі договору, необхідно подати до митниці, в зоні діяльності якої воно зареєстроване, такі документи:

1) заяву на ім'я начальника митниці щодо продовження строку дії свідоцтва на наступний рік;

2) копію платіжного доручення про перерахування коштів за перереєстрацію свідоцтва;

3) копію свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

4.3. Заява розглядається митницею протягом 15 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє стан роботи підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, за минулий рік.

4.4. Підприємства, що здійснюють декларування на підставі договору, які не мають порушень, перелічених у п.3.8 цього Положення, вносяться митницею до листа, який разом з копіями платіжних доручень та копіями свідоцтв, завірених митницею, надсилається до Держмитслужби України до 1 грудня поточного року із зазначенням свідоцтв, дію яких доцільно продовжити.

4.5. У разі відмови у продовженні строку дії свідоцтва митниця повідомляє про це заявника письмово з обов'язковим зазначенням причини відмови. У цьому випадку підприємство має право самостійно звернутися до Держмитслужби з клопотанням про продовження строку дії свідоцтва про визнання підприємства декларантом.

4.6. Продовження строку дії свідоцтва на один рік здійснюється наказом Голови Держмитслужби за умови:

- наявності документів згідно з п.4.2 цього Положення;

- фактичного надходження на відповідні рахунки коштів за видачу свідоцтв.

4.7. Після одержання наказу Держмитслужби України на зворотному боці перереєстрованих свідоцтв здійснюється запис такого змісту:

"Перереєстровано наказом Держмитслужби України від "___" __________ 199_ року N _____.

Запис завіряється підписом начальника митниці і гербовою печаткою митниці.

Підприємства, свідоцтва яких не пройшли перереєстрацію, повертають ці свідоцтва митниці. Кошти за перереєстрацію свідоцтва про визнання підприємства декларантом у такому випадку повертаються підприємству за його заявою.

4.8. Свідоцтво, отримане в поточному році, підлягає перереєстрації без сплати митних зборів.

4.9. У 1997 році перереєстрація підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору, проводиться наступним чином.

Підприємства, які отримали свідоцтва до введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 65 зі сплатою митних зборів у розмірі, еквівалентному 500 дол.США, або яким у 1997 році було переоформлене без сплати митного збору видане у попередні роки свідоцтво у зв'язку з перереєстрацією цього підприємства, сплачують встановлений Кабінетом Міністрів України збір у розмірі, еквівалентному 1000 дол.США.

Підприємства, які отримали свідоцтво у 1997 році зі сплатою митних зборів у розмірах, передбачених зазначеною постановою, перереєстровуються у 1997 році безоплатно у разі оформлення необхідних документів у відповідності до п.4.2 цього Положення.

5.1. Допущення особи, уповноваженої на декларування, здійснюється шляхом видачі йому митницею кваліфікаційного свідоцтва (додаток 2). Заява від підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, або громадянина на видачу кваліфікаційного свідоцтва розглядається митницею протягом 15 днів.

5.2. Особа, уповноважена на декларування, може виконувати функції, зазначені у п.2.1, стосовно вантажів, що належать стороннім особам, тільки якщо цей спеціаліст зарахований до штату підприємства, яке отримало свідоцтво про визнання його декларантом.

5.3. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва у митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає екзамени у кандидатів з метою визначення достатності їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування.

5.4. Митниця організовує навчання осіб, уповноважених на декларування, проведення консультацій та прийняття екзаменів у встановленому законодавством порядку.

5.5. Продовження строку дії (щорічна перереєстрація) свідоцтва про визнання підприємства декларантом не стосується строку дії кваліфікаційного свідоцтва особи, уповноваженої на декларування.

5.6. Кваліфікаційне свідоцтво особи, уповноваженої на декларування, може бути скасоване митницею, яка його видала, якщо таке свідоцтво було видане на підставі неповних або недостовірних даних, які мали істотне значення для прийняття рішення про видачу свідоцтва.

5.7. Кваліфікаційне свідоцтво може бути скасоване митницею, яка його видала, якщо фахівець:

- неодноразово не виконував свої обов'язки;

- неодноразово порушував або не виконував вимоги законодавчих та інших нормативних актів;

- визнаний винним у підробленні документів, розкраданні, хабарництві, а також у випадках неодноразового вчинення правопорушень, передбачених Митним кодексом України та цим Положенням;

- заподіяв істотні збитки особі, яку він представляє, в тому числі шляхом протиправного використання даних, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, за рішенням суду;

- у разі неотримання особою, уповноваженою на декларування, кваліфікаційного свідоцтва протягом трьох місяців з дня складання екзамену.

Рішення про скасування свідоцтва набирає чинності з дати виходу відповідного наказу начальника митниці. Рішення про скасування може бути оскаржене безпосередньо до Держмитслужби України або до суду.

5.8. Повторна заява про видачу кваліфікаційного свідоцтва може бути розглянута через шість місяців з дня його скасування або по закінченні строку, визначеного судом.

5.9. Якщо особа, уповноважена на декларування, збирається працювати в зоні діяльності іншої митниці, ніж та, де вже отримано кваліфікаційне свідоцтво, вона повинна скласти екзамени та отримати кваліфікаційне свідоцтво у митниці, де має намір працювати. При цьому раніше видане свідоцтво не скасовується.

5.10. Якщо у правовому регулюванні митної справи сталися істотні зміни, особа, уповноважена на декларування, повинна у місячний строк після виходу відповідного наказу начальника митниці підтвердити відповідність своїх знань новим вимогам шляхом складання заліку комісії митниці. У разі невиконання цієї умови митний орган, який видав кваліфікаційне свідоцтво, припиняє його дію до такого підтвердження, але не більше ніж на два місяці. У разі непідтвердження особою, уповноваженою на декларування, відповідності своїх знань протягом цього строку митний орган, який видав кваліфікаційне свідоцтво, скасовує його.