Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ пєзооптичного кварцу

Клас під кодом 111 об'єднує розвідані та детально техніко-економічно оцінені балансові запаси, що можуть бути ефективно видобуті. Такі запаси відповідно до міжнародної класифікації належать до достовірних запасів (Proved mineral reserves).

Класи 121 та 122 об'єднують балансові запаси, що попередньо техніко-економічно оцінені, належать до ймовірних запасів (Probable mineral reserves) за міжнародною класифікацією.

Класи 221 та 222 об'єднують розвідані й попередньо розвідані позабалансові запаси, що попередньо техніко-економічно оцінені.

До класів 332, 333, 334 належать попередньо розвідані запаси, перспективні та прогнозні ресурси, початково техніко-економічно оцінені.

12.1. На територію родовища, що підготовлене до промислового освоєння, належить мати топографічну основу, масштаб якої відповідав би його розмірам і геологічним особливостям. Топографічні карти для великих та середніх родовищ складаються у масштабах 1:500-1:2000. Для малих родовищ або окремих частин великих і середніх родовищ масштаб укрупнюється до 1:200-1:1000. На топографічних картах і планах слід показувати всі розвідувальні і експлуатаційні виробки, задокументовані природні відслонення, а також точки і профілі геофізичних досліджень за даними їхньої інструментальної планової і висотної прив'язки. Границі ділянок надр, наданих у користування, визначаються координатами характерних точок контурів. Підземні гірничі виробки і свердловини виносяться на плани і розрізи масштабу 1:200-1:500 за даними маркшейдерської зйомки.

Необхідно мати карту розміщення відомих родовищ, ділянок, проявів і окремих знахідок кварцової сировини масштабу 1:25000-1:50000 на кондиційній геологічній основі з елементами геоморфології та літології відкладів, а також інших пошукових ознак, що обґрунтовують комплексну оцінку ресурсів п'єзокварцевої сировини району родовища, уключаючи результати геофізичних та інших спеціалізованих досліджень.

Зазначені матеріали повинні відображати структурно-геологічну позицію та закономірності розміщення проявів кварцової сировини, геоморфологічні та палеогеографічні умови, генезис кварцових об'єктів, ступінь їхнього вивчення й освоєння, ділянки різної перспективності та площі, на яких проведена оцінка перспективних ресурсів категорії Р .

Геологічну будову родовища належить показувати на геологічній карті масштабу 1:500-1:2000, детальних геологічних розрізах, погоризонтних планах, вертикальних та горизонтальних проекціях такого самого або більш крупного масштабу. Графічні матеріали мають давати уявлення про морфологію, умови залягання, розміри, внутрішню будову й склад покладів кварцової сировини, співвідношення з породами, що їх уміщують, та складчастими структурами й тектонічними порушеннями з точністю, достатньою для обґрунтування підрахунку запасів. Слід складати також спеціальні структурні, мінералого-геохімічні та літологічні карти.

12.2. Поклади вивчаються з детальністю, що дає змогу визначити умови їхнього залягання, форму, розміри, склад відкладів, їхню змінюваність, характер розподілу кварцової сировини. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню та картуванню природних факторів, що контролюють розміщення скупчень кварцової сировини та геологічних передумов її локалізації.

Обґрунтовуються геологічні границі покладу й пошукові критерії, що визначають місцезнаходження ділянок, на яких проведена оцінка перспективних ресурсів, та дані про необхідність подальшого вивчення, у тому числі й шляхом дослідно-промислової розробки кварцової сировини.

Приповерхневі частини покладів належить вивчати з детальністю, що дає змогу встановити потужність і склад розкривних порід, знаходження виходів продуктивних покладів, глибину зони вивітрювання, зміни якості кварцової сировини й супутніх мінералів у цій зоні, характер розривних порушень.

Оцінка родовищ, їхніх частин та окремих покладів кварцової сировини виконується гірничими виробками у комплексі з геофізичними, геохімічними та іншими методами. Види гірничих виробок і свердловин колонкового буріння, співвідношення їхніх обсягів, способи й обсяги опробування вибираються у кожному конкретному випадку, виходячи з геолого-промислового типу об'єкта вивчення, складності його геологічної будови, характеру розподілу кварцової сировини та промислових компонентів у ній, глибини залягання покладу, видів і обсягів виробок, що пройдені до початку оцінки. При оцінці елювіальних розсипів, змінених вивітрюванням пегматитів і кварцових жил, використовуються наземні гірничі виробки.

Для оконтурення заноришевих пегматитів і кварцових жил або отримання даних, достатніх для оцінки їхньої продуктивності, вивчення умов їхнього залягання, морфології і внутрішньої будови, установлення ознак можливої наявності сортової сировини та змін у породах, що вміщують ці об'єкти, буряться свердловини з поверхні або з підземних гірничих виробок.

Для оцінки елювіальних розсипів кварцової сировини буряться свердловини з денної поверхні до плотика розсипу по мережі від 6х6 м до 3х3 м, що відповідає середнім розмірам заноришів пегматитів та погребів камерних жил з кварцовою сировиною. При заляганні пегматиту на глибинах понад 50 м кількість свердловин, які повинні його перетнути, може бути обмежена. Свердловини буряться на всю потужність пегматиту чи кварцової жили та змінених порід, що їх вміщують. Інтенсивність змін уміщувальних порід є непрямою ознакою оцінки продуктивності пегматиту. У свердловинах проводиться гама-каротаж, дані якого використовуються при оцінці продуктивності пегматиту. Дані свердловин повинні підтверджуватись поодинокими наземними гірничими виробками.

Підземні гірничі виробки використовуються при оцінці поодиноких пегматитів та кварцових жил і їх груп, що залягають у незмінених вивітрюванням породах для оконтурення продуктивних покладів, установлення форми, вивчення умов залягання, особливостей внутрішньої будови, опробування кварцової сировини та супутніх компонентів і мінералів, характеру розподілу кварцової сировини, умісту компонентів, їх сортності й можливого використання у промисловості. Розкриття заноришів пегматитів і погребів кварцових жил виконується вручну без використання вибухових речовин.

Методику пошуків і оцінки (раціональна щільність мережі виробок і їхнє розміщення, види й обсяги виробок) необхідно обґрунтовувати в кожному конкретному випадку на основі геологічних особливостей покладу (належність до відповідного геолого-промислового типу, умови залягання, морфологія, розміри й внутрішня будова, характер і ступінь мінливості кількості та якості сировини, супутня мінералізація, гідрогеологічні умови й інше) та природних факторів (рельєф, наявність водостоків та інше).

Систематизовані дані про щільність розвідувальних виробок на родовищах п'єзооптичного кварцу відсутні, тому для кожного конкретного родовища або його частини необхідно проводити спеціальні роботи з обґрунтування виду й густоти мережі розвідувальних виробок, які включають ретельний аналіз матеріалів вивчення й розробки аналогічних родовищ.

Для отримання додаткової інформації про геологічну будову родовища, проведення оцінки перспективності й продуктивності пегматитів і кварцових жил потрібно виконувати дослідження геофізичними методами, раціональний комплекс яких обґрунтовується необхідністю вирішення конкретних завдань вивчення геолого-промислового типу родовища та його геолого-геофізичних умов.

Достовірність даних геофізичних досліджень має бути підтверджена результатами їхнього зіставлення з даними гірничих виробок і свердловин та результатами опробування. У разі значних розбіжностей між геологічними й геофізичними даними слід виявити причини та врахувати їх.

12.3. Усі розвідувальні та наявні на території родовища експлуатаційні виробки, природні й штучні відслонення необхідно задокументувати й опробувати. Документацію слід проводити за типовими формами, що розробляються як стандарт підприємства й погоджуються з органами державного геологічного контролю і гірничого нагляду. Повнота та якість первинної документації, відповідність її натурним об'єктам геологічного дослідження (керну, відслоненням, гірничим виробкам), а також зведеній графічній геологічній документації систематично перевіряються замовником геологорозвідувальних робіт разом з представниками видобувної організації. Результати кожної перевірки оформляються спільним актом.

Опробування заноришевих пегматитів, кварцових жил та розсипів проводиться на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт.

Пегматити, кварцові жили та елювіальні розсипи опробуються у кожному перетині (свердловина, гірнича виробка), а вміщувальні та змінені породи - за обґрунтовано розрідженою сіткою.

Дані опробування є основою підрахунку обсягів кварцової сировини в цілому та за сортовим складом, а також оцінки промислового значення окремих покладів і всього родовища. При цьому використовуються дані опробування виробок усіх стадій геологорозвідувальних робіт, що проведені на родовищі.

Керн продуктивних осадочних відкладів опробується для виявлення в них уламків і мінералів пегматитів або кварцових жил та встановлення інших пошукових ознак кварцової сировини, а також мінерального складу й віку відкладів. З керна кожного літологічного різновиду порід відбираються проби на мінеральний аналіз, а при перетині пегматитів і для виділення мономінеральної фракції польового шпату - з метою вивчення ефекту електронного парамагнітного резонансу (ЕПР).

З керна пегматитових та кварцових жил у пробу включають характерні зразки, у яких пошукові ознаки п'єзооптичного кварцу найбільш проявлені. Оптимальна маса зразків визначається лабораторіями - виконавцями аналізів.

Відсутність якісної кварцової сировини в керні перетину свердловиною продуктивного об'єкта не слід розглядати як достатній доказ відсутності її у пегматиті, кварцовій жилі чи елювіальному розсипу, що є об'єктами робіт. Виявлення ж проявів кварцової сировини у керні є доказом її наявності на місці залягання.

Контроль результатів опробування свердловин проводиться гірничими виробками або результатами дослідно-промислової чи промислової розробки.

У всіх гірничих виробках, що розкрили жильний кварц або гніздо гірського кришталю, відбираються проби. Загальний обсяг валових проб з пегматитів, кварцових жил або розсипів по родовищу має бути не менше 10-15% від загальної кількості запасів (ресурсів) виявлених і попередньо оцінених покладів.

Для контролю опробування гірничими виробками заноришів пегматитів, погребів кварцових жил та розсипів необхідно використовувати результати дослідно-промислової або промислової розробки. Якщо розходження не перевищують +-20% та не мають систематичного характеру, то результати вважаються підтвердженими.

Отримана в процесі опробування кварцова сировина й супутні мінерали надалі передаються в цех збагачення мінеральної сировини й сортуються у відповідності до вимог державних стандартів, технічних умов або стандартів підприємств до конкретного виду сировини та можливості виготовлення з цієї сировини промислової продукції.

Опробування заноришів окремих пегматитів, кварцових жил та місць підвищених концентрацій кварцової сировини елювіальних розсипів проводиться для відбору представницьких проб кварцової сировини й супутніх мінералів, підрахунку їхніх обсягів та обсягів видобувної гірничої маси вміщувальних порід. Для вивчення особливостей розподілу кварцової сировини опробування ведеться секціями. Довжина секцій у підземних виробках приймається в розмірі однієї-двох заходок; у відкритих виробках у пробу відбирається кварцова сировина однієї заходки вибою кар'єра або траншеї. Обсяг видобутої сировини обраховується окремо за кожним об'єктом розвідки. Якщо пегматит має декілька заноришів, кварцова жила - декілька погребів, елювіальний розвал - декілька ділянок підвищеної концентрації кварцової сировини, то обраховуються результати опробування окремо за кожним заноришем, погребом чи розвалом.

Контрольне сортування проводиться комісією за участю у її складі представників користувача надр або замовника геологорозвідувальних робіт, а також представників геологічної, гірничої, виробничої, технологічної, переробної та інших зацікавлених служб підприємства. У разі встановлення істотного (більше +-20%) розходження значень результатів рядового й контрольного сортування сировини проводиться арбітражний контроль комісією, склад якої визначається центральним органом державної влади, що надав спеціальний дозвіл на користування надрами. У разі підтвердження арбітражним контролем наявності розходжень, що перевищують 20%, роботи з опробування належить повторити після усунення причин, що обумовили ці розходження. Унесення поправок у результати опробування допускається у виняткових випадках. Обґрунтованість унесення поправок у результати рядового опробування перевіряється ДКЗ України під час державної експертизи й оцінки запасів родовищ п'єзооптичного кварцу.

12.4. У процесі гідрогеологічних досліджень належить вивчити основні водоносні горизонти, які можуть заводнювати родовище або його частину, установити найбільш водонасичені ділянки й зони. Для кожного водоносного горизонту встановлюють його потужність, літологічний склад, умови живлення, взаємозв'язок з іншими горизонтами й поверхневими водами, визначають їхні параметри і розраховують прогнозні водоприпливи у гірничі виробки. Вивчаються бактеріологічні властивості й хімічний склад, оцінюється агресивність вод щодо бетону, металів і полімерів, а також придатність вод для водопостачання та можливий вплив на діючі в районі родовища і водозабори. За результатами досліджень даються рекомендації з проведення надалі спеціалізованих гідрогеологічних робіт.

Під час проведення інженерно-геологічних досліджень слід вивчити літологічний і мінеральний склад продуктивних, уміщувальних і розкривних порід, їх тріщинуватість та текстурні й структурні особливості, які визначають стійкість порід у природному стані. Види, обсяги та методика цих досліджень визначаються конкретними геологічними особливостями родовищ.

Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови належить вивчити з детальністю, що забезпечує отримання вихідних даних, достатніх для складання проекту розробки родовища або його частини. Необхідно дати оцінку можливим джерелам технічного й питного водопостачання підприємства.

Слід установити місцезнаходження непродуктивних ділянок для розміщення відвалів розкривних порід та об'єктів промислово-житлового будівництва, а також дати рекомендації з охорони надр і рекультивації земель, провести агрохімічні дослідження, оцінити токсичність відкладів розкривних і вміщувальних порід та можливість утворення на них рослинного покриву.

Для характеристики родовища, що розвідується, необхідно використати дані про родовища-аналоги, що розробляються (умови проведення гірничих робіт, використовувані способи розробки, повнота використання видобутої сировини та інше) у цьому самому районі.

Інші корисні копалини, що утворюють самостійні поклади в розкривних та вміщувальних породах, слід вивчити з детальністю, що дає змогу визначити їхню промислову цінність і можливі напрями використання.

13.1. Підрахунок запасів і оцінка ресурсів проводиться в надрах відповідно до вимог Класифікації.

Запаси кристалосировини визначаються в тоннах, жильного кварцу - у тисячах тонн з визначенням середнього відсотка виходу кондиційної продукції.

Окремому підрахунку підлягають запаси чи ресурси:

а) кварцової сировини (кристали кварцу, їхні уламки або галька) - у тоннах;

б) складових кварцової сировини за сортами:

- п'єзокварц - у кілограмах моноблоків;

- кварц оптичний - у кілограмах моноблоків;

- кварц гранувальний - у кілограмах;

- гірський кришталь (кварц для плавки прозорого кварцового скла) - у кілограмах;

- кварц для скловаріння - у кілограмах;

в) супутніх мінералів (топаз, берил та інші) - у кілограмах;

г) колекційної сировини - у кілограмах;

ґ) виробної сировини (графічний пегматит, смугастий кварц та інші) - у кілограмах.

Підрахунок запасів проводиться окремо щодо кожного продуктивного пегматитового покладу, кварцової жили або елювіального розсипу. Загальні запаси родовищ і їхніх частин вираховуються як сума запасів усіх покладів.

До групи продуктивних належать пегматити, кварцові жили або розсипи, які вміщують кварцову сировину (кристали кварцу, їхні уламки або гальку), що відповідає вимогам стандартів і технічних умов на сировину, придатну для виготовлення промислової продукції.

Під час підрахування запасів належить ураховувати інформацію, що отримана від усіх застосованих методів досліджень: вивчення керна свердловин, відслонень, гірничих виробок, результатів геофізичних досліджень свердловин і міжсвердловинного простору, а для пегматитів, що залягають у гранітах, використовуються також результати лабораторних досліджень наявності бітумінозної речовини в польових шпатах методом ЕПР.

За умови відповідного обґрунтування допускається застосування геолого-статистичних методів підрахунку запасів: методу геологічної аналогії і статистико-кореляційного.

Статистико-кореляційний метод заснований на кореляційній залежності між обсягами кварцової сировини у покладі та головною його геологічною ознакою, якою частіш за все є його об'єм.

Метод геологічної аналогії полягає в обчисленні середніх обсягів кварцової сировини та її складових за результатами повного відпрацювання покладів родовища і розповсюдження їх величин та співвідношень на всі поклади аналогічної геологічної будови, що виявлені й оцінені при проведенні пошукових та пошуково-оцінювальних робіт.

Так, для підрахунків запасів п'єзооптичного кварцу в заноришевих пегматитах Волинського родовища і їхніх елювіальних розсипах використовуються встановлені середні обсяги кварцової сировини, відсотки виходу з неї складових за напрямками використання та відсотки виходу із складових товарної продукції за сортами. Спочатку здійснюється ідентифікація виявленого покладу з покладом, для якого за даними відпрацювання родовища статистично встановлені середні обсяги кварцової сировини, а потім приймаються запаси кристалосировини у кількості і співвідношеннях, притаманних відпрацьованому покладу.

Кількісна оцінка параметрів перспективних ресурсів здійснюється також із застосуванням геолого-статистичних методів визначення продуктивності об'єктів досліджень на підставі:

- даних опробування природних відслонень, гірничих виробок та свердловин;

- площ розповсюдження потенційно продуктивних порід очікуваного геолого-промислового типу родовищ п'єзооптичного кварцу;

- підрахункових та інших параметрів родовищ очікуваного геолого-промислового типу, що розробляються в районі або мають затверджені запаси;

- інтерпретації результатів геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень.

Позабалансові запаси підраховуються у тому разі, якщо в ТЕО кондицій доведена можливість їхнього збереження у надрах, а для жильного кварцу - також доцільність попутного видобутку, складування і збереження для використання в майбутньому.

Умовно балансові запаси п'єзооптичного кварцу не підраховуються.

13.3. На родовищах, що розробляються, під час підрахунку запасів і віднесення їх до тієї чи іншої категорії слід ураховувати отримані при розробці фактичні дані про морфологію, умови залягання, внутрішню будову покладів корисної копалини і її якість.

Належить також зіставляти дані розвідки і розробки за запасами, усіма підрахунковими параметрами, а також морфологією, умовами залягання, внутрішньою будовою, які істотно впливають на спосіб та техніко-економічні показники розробки. У графічних матеріалах зіставлення слід проводити контури запасів, затверджених у встановленому порядку, а також погашених запасів і контури площ приросту, а в текстовій частині - підрахункові показники за всіма цими запасами.

При аналізі результатів зіставлення слід установлювати зміни запасів і підрахункових параметрів (площ підрахунку, потужностей, якості жильного кварцу, виходу і сортності кристалосировини, моноблоків) та причини цих змін, а також розглянути відповідність прийнятої методики розвідки і підрахунку запасів особливостям геологічної будови родовища, мінливості якості корисної копалини. Необхідно оцінити достовірність визначення підрахункових параметрів і якості сировини за застосованою методикою робіт.

Слід установити ступінь підтвердження попередньо розвіданих та розвіданих запасів видобутими та з'ясувати причини їхніх розходжень, якщо при зіставленні вони відрізняються суттєво (більше +-50%). Матеріали зіставлення розвіданих і видобутих запасів оформляються спільним актом організації, що розробляє родовище, та організації, що проводила геологорозвідувальні роботи.

Підрахунок запасів супутніх корисних копалин і компонентів здійснюється відповідно до Вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів. При отриманні прямих або непрямих ознак наявності супутніх мінералів їхні обсяги (запаси) підраховуються як добуток загального обсягу кварцової сировини на коефіцієнт (відсоток) співвідношення її обсягу з відповідним супутнім мінералом. Для пегматитів ці коефіцієнти встановлені на основі даних експлуатації Волинського родовища.

Матеріали з підрахунку запасів родовищ п'єзооптичного кварцу оформлюються відповідно до Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд ДКЗ України матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затвердженої наказом ДКЗ України від 04.09.95 N 35, зареєстрованої в Мін'юсті України 01.11.95 за N 394/930.

14.1. За ступенем підготовленості до промислового освоєння родовища п'єзооптичної сировини поділяються на:

- підготовлені до проведення розвідувальних робіт, уключаючи дослідно-промислову розробку, з метою отримання даних для детальної геолого-економічної оцінки запасів;

- підготовлені до промислового освоєння з метою видобування кварцової сировини і супутніх корисних копалин.

Відкриті родовища (ділянки) п'єзооптичного кварцу вважаються підготовленими до розвідувальних робіт, якщо ступінь їхнього геологічного й техніко-економічного вивчення забезпечує можливість визначення всіх основних і супутніх корисних копалин, їх якості і технологічних властивостей, очікуваних розмірів покладів та їхньої геологічної будови, гірничо-геологічних умов залягання, гірничо-технічних, екологічних та інших умов розробки, економічних умов реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки промислового значення об'єкта майбутньої промислової розробки.

Підготовленість родовищ п'єзооптичного кварцу до розвідки з дослідно-промисловою розробкою і підготовкою до експлуатації визначається замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт або ДКЗ України.

Розвідані родовища (ділянки) вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:

- балансові запаси п'єзооптичного кварцу і супутніх корисних копалин та компонентів, що мають промислове значення, затверджені ДКЗ України;

- установлено обсяги загальних і видобувних запасів п'єзооптичного кварцу в межах виділеної ділянки надр згідно із ступенем їхнього геологічного вивчення;

- визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо розвіданих запасів п'єзооптичного кварцу і супутніх корисних копалин, що використовуються для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства;

- визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розроблення родовища, перероблення мінеральної сировини, видалення виробничих відходів;

- розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи;

- одержано згідно з чинним законодавством попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобування п'єзооптичного кварцу;

- обґрунтована техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується;

- забезпечено погоджену з користувачем надр ефективність капіталовкладень у розроблення родовища (ділянки).

Підготовленість родовищ п'єзооптичного кварцу до промислового освоєння визначається ДКЗ України.

14.2. На підготовлених до промислового освоєння родовищах речовинний склад і технологічні властивості кварцової сировини і супутніх корисних копалин належить вивчити з детальністю, що забезпечує отримання вихідних даних для проектування технологічної схеми їхньої розробки з комплексним вилученням із сировини складових, що мають промислове значення. Гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничо-геологічні та інші природні або техногенні умови необхідно вивчити з детальністю, що забезпечує отримання даних для складання проекту розробки родовища або його окремих частин.

Для проектування будівництва (реконструкції) підприємств з видобутку п'єзооптичного кварцу використовуються затверджені ДКЗ України розвідані і попередньо розвідані запаси класів 111, 121 та 122. При цьому загальна кількість розвіданих і попередньо розвіданих запасів має забезпечувати діяльність гірничодобувного підприємства або його першої черги на період, достатній для повернення інвестицій, що вкладаються у будівництво. У їхньому числі кількість достовірних запасів класу 111 на родовищах третьої групи складності геологічної будови має становити не менше 50%, а на родовищах четвертої групи - не менше 20%. Родовища або їхні ділянки, що мають вищезазначене співвідношення запасів за класами, уважаються підготовленими для проектування підприємств з видобування п'єзооптичного кварцу.

У разі відхилення від установленого співвідношення достовірних і ймовірних балансових запасів рішення щодо підготовленості родовища до промислового освоєння приймає ДКЗ України.

На родовищах п'єзооптичного кварцу, що розробляються, для підрахунку додатково виявлених запасів співвідношення за ступенем геологічного вивчення може встановлюватися технічним завданням користувача надр зі зменшенням частки категорії С (класу 111).

- місцезнаходження ресурсів щодо частини родовища, що розробляється;

- ступінь достовірності даних, на базі яких проводилась оцінка ресурсів;

- надійність прийнятих методів аналогії для оцінки продуктивності перспективних ділянок родовища;

14.3. На введених у розроблення родовищах належить проводити експлуатаційну розвідку.

Експлуатаційна розвідка, яка випереджає розвиток видобувних робіт, проводиться у недостатньо вивчених частинах родовища (флангах, глибоких горизонтах, відокремлених ділянках) у відповідності до планів підготовки запасів до виймання. У результаті випереджувальної експлуатаційної розвідки здійснюється переведення перспективних ресурсів класу 333 і запасів класу 122 у достовірні запаси класу 111 шляхом уточнення визначених геологорозвідувальними роботами контурів рудних покладів, їхньої внутрішньої будови, умов залягання та розробки, умісту п'єзооптичного кварцу в продуктивних об'єктах за даними свердловин і гірничих виробок, що проходяться перед видобувними роботами.

Під час експлуатаційної розвідки, що супроводжує видобувні роботи, уточнюються кількісні та якісні показники покладів п'єзооптичного кварцу, визначаються контури очисних блоків, кількість та якість підготовлених і готових до виймання запасів з оцінкою їх видобувної частини, рекомендації щодо технології виймання кристалосировини і безпеки гірничих робіт.

За результатами проведеної експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) п'єзооптичного кварцу, які розробляються, здійснюється переведення запасів до відповідних категорій розвіданості, підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Позабалансові запаси, що залучаються до розроблення, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені й готові до видобування, а також наявні в охоронних ціликах запаси п'єзооптичного кварцу підраховуються й обліковуються окремо за класами згідно з промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення.