де:
а) при ліміті Найквіста 50–60 см/с;
б) зниження ліміту Найквіста до значення ~30 см/с;
в) якщо немає інших причин зниження швидкості систолічної хвилі (фібриляція передсердь, підвищений тиск у ПП);
г) за відсутності інших причин підвищеного тиску в ПП;
ґ) якщо немає інших причин, у пацієнтів з легкою ТР розміри ПШ, ПП та НПВ звичайно нормальні. Кінцево-систолічний індекс ексцентричності ПШ >S2 свідчить на користь важкої ТР. При гострій важкій ТР розміри ПШ часто нормальні. При хронічній важкій ТР ПШ звичайно дилатований. Прийняті рубіжні значення для незначної дилатації правих відділів серця (виміри отримують в А4С позиції): середній поперечний розмір ПШ менше або дорівнює 33 мм, кінцево-діастолічна площа (КДП) ПШ менше або дорівнює 28 см-2, кінцево-систолічна площа (КСП) ПШ менше або дорівнює 16 см-2, фракційна зміна площі (ФЗП) ПШ <32%, максимальний об’єм ПП в 2D менше або дорівнює 33 мл/м-2. Нормальним вважається діаметр НПВ < 2,1 см;
3) до пункту "в" належать:
усі некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються СН I стадії та без СН;
міграція надшлуночкового водія ритму, що фіксується багаторазово на декількох ЕКГ, а також протягом добового моніторування ЕКГ як в активний, так і в неактивний період в різний час доби;
синдром передчасного збудження шлуночків - Вольфа-Паркінсона-Уайта (синдром WPW), синдром скороченого інтервалу P–R(Q) - Клерка-Леві-Критеско (CLC) або Лауна-Ганонга-Левіна (LGL) за відсутності пароксизмальних порушень серцевого ритму;
двопучкові блокади серця неповні або минущі;
повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності;
вислизаючі комплекси та ритми;
пароксизм фібриляції передсердь без структурних змін серця (короткотривалі епізоди ФП > S30 с з різними інтервалами R-R);
екстрасистолія: передсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 40 ектопічних комплексів за одну годину);
безсимптомна синоаурикулярна або AV-блокада I ступеня в активний період;
пролапс мітрального або інших клапанів серця, міокардіофіброз, що супроводжуються порушеннями ритму та провідності або СН I стадії чи без СН, або без таких з регургітацією 1–2 ступеня;
пролапс клапана легеневої артерії за відсутності легеневої гіпертензії.
Особи, які перенесли неревматичні міокардити (більше року після одужання) без переходу в міокардіосклероз за відсутності порушення серцевого ритму та провідності, та особи, які мають функціональну (вагусну) АV-блокаду I ступеня, неповну блокаду правої ніжки пучка Гіса, що не супроводжуються синкопальними станами, визнаються придатними до військової служби та до навчання у ВВНЗ.
Таблиця 10
Критерії клінічних стадій СН
";
у пункті 2:
у підпункті 1:
абзац сьомий викласти в такій редакції:
"б) СН IIБ - III стадій (зокрема з ФВ ЛШ <45%)";
абзац восьмий після слова "інсульт" доповнити словами "(підтверджений нейровізуалізаційними методами)";
абзац одинадцятий викласти в такій редакції:
"д) постійна форма фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця";
абзац шостий підпункту 2 виключити.
У зв’язку з цим абзаци сьомий - одинадцятий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;
у пункті 3:
абзац шістнадцятий підпункту 1 виключити.
У зв’язку з цим абзац сімнадцятий вважати абзацом шістнадцятим;
підпункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"фібриляція або тріпотіння передсердь постійні";
в абзаці одинадцятому підпункту 3 цифри "30" замінити цифрами "40";
пункти 4, 5 викласти в такій редакції:
"4. Стаття 41:
1) до пункту "а" належать:
стійкі виражені випадіння функції нервової системи, що виникли внаслідок гострого порушення мозкового або спінального кровообігу, а також при дисциркуляторній енцефалопатії III стадії (плегії або парези гемі-, моно-, тетра-, пара-), синдром паркінсонізму, бульбарний та псевдобульбарний синдроми з порушенням акту ковтання, виражена атаксія, моторна, сенсорна або змішані форми афазії, агнозія, апраксія, геміанопсія, виражений психорганічний синдром внаслідок судинного ураження головного мозку, порушення функції тазових органів);
часті епілептичні напади (4 рази і більше на рік) внаслідок судинного ураження головного мозку;
ураження черепно-мозкових нервів із значним порушенням функції внаслідок судинного ураження головного мозку;
наявність множинних артеріальних аневризм, артеріовенозних мальформацій судин головного та спинного мозку, кавернозних ангіом, ускладнених гострим порушенням мозкового або спінального кровообігу, що не підлягають оперативному лікуванню (мікрохірургічному, рентгенендоваскулярному тощо) або при письмовій відмові хворого від оперативного лікування;
2) до пункту "б" належать:
помірно виражені випадіння функції нервової системи внаслідок гострого порушення мозкового або спінального кровообігу, а також при дисциркуляторній енцефалопатії ІІ стадії (пірамідна недостатність, помірно виражені дискоординаторні розлади, чітка анізорефлексія, помірно виражені емоційно-вольові порушення, помірне когнітивне зниження, церебрастенічний синдром, помірно виражені розлади чутливості);
часті (два рази і більше на рік) транзиторні ішемічні атаки, що підтверджуються медичними документами, у тому числі стаціонарним лікуванням;
наявність артеріальних аневризм, артеріовенозних мальформацій судин головного та спинного мозку, кавернозних ангіом без порушення мозкового або спінального кровообігу при можливості їх оперативного лікування;
нечасті епілептичні напади (менше 4 разів на рік) внаслідок судинного ураження головного мозку;
3) до пункту "в" належать:
незначно виражені порушення функції нервової системи, що виникли на фоні дисциркуляторної енцефалопатії І стадії (розсіяна дрібновогнищева симптоматика, незначно виражені дискоординаторні розлади, псевдоневрастенічний синдром);
нечасті (не більше 1 разу на рік) транзиторні ішемічні атаки, що підтверджуються медичними документами, у тому числі і стаціонарним лікуванням, що супроводжуються нестійкими осередковими розладами з боку центральної нервової системи, які продовжуються не більше доби та проходять без порушень функцій нервової системи;
наслідки порушень спінального кровообігу у вигляді незначно виражених розладів чутливості.
Особи після перенесеного транзиторного ішемічного нападу, після проходження стаціонарного обстеження та лікування, при повному відновленні функцій центральної нервової системи оглядаються за статтею 44.
Під час оцінювання придатності до військової служби осіб, оперованих з приводу аневризми судин головного мозку, інших судинних уражень головного та спинного мозку, ураховується радикальність операції, її ефективність, динаміка відновлення функцій. За наслідками оперативного втручання особи відповідно до граф I, II, III оглядаються за пунктами "а", "б" цієї статті.
5. Стаття 42: за наявності показань громадянам та військовослужбовцям пропонується хірургічне лікування. У разі незадовільних результатів лікування або відмові від нього придатність до військової служби визначається залежно від вираженості патологічного процесу.
1) до пункту "а" належать:
артеріальні та артеріовенозні аневризми (аневризматичне розширення) магістральних та периферичних судин незалежно від ступеня порушення кровообігу;
оклюзія та стеноз більше 75% загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій, що підтверджено об’єктивними методами дослідження;
стеноз загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій, відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіпоехогенної нестабільної бляшки, виразкоутворення атеросклеротичної бляшки, наявністю в анамнезі транзиторних ішемічних атак або гострих порушень мозкового кровообігу;
облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, тромбангіїт та аортоартеріїт з помірним та значним порушенням кровообігу кінцівок (тяжка переміжна кульгавість до 200 м, біль спокою та гангренозно-некротична стадія), що відповідає ІІБ, III та IV стадіям ішемії нижніх кінцівок за модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991);
атеросклероз черевного відділу аорти з частковою або повною облітерацією просвіту її вісцеральних гілок, ниркових артерій, здухвинних артерій з різкими порушеннями функцій органів та дистального кровообігу;
посттромботична хвороба нижньої, верхньої порожнистої та ворітної вен незалежно від ступеня порушення кровообігу;
посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок, індуративно-виразкова форма з хронічною венозною недостатністю C4, С5, C6 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікантних вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації, екземи та витончення шкіри, індурації, дерматиту, активних виразок та виразок, що загоїлись);
наявність імплантованого кава-фільтра;
лімфедема III, IV ступеня;
наслідки реконструктивних операцій на великих магістральних судинах (висхідної, грудної та черевної аорт, здухвинних (клубових) артерій, гілок дуги аорти, ворітної або порожнистої вен) з приводу захворювань та поранень незалежно від ступеня порушення кровообігу;
втрата кінцівки внаслідок поранень та захворювань магістральних та периферичних судин;
наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах (стегнової, підколінної артерій та вен, задньої та передньої артерій гомілки та глибоких вен гомілки, пахвинної, плечової артерій та вен, променевої та ліктьової артерій, глибоких вен передпліччя) за наявності значного та помірного порушення кровообігу і при прогресуючому перебігу захворювання;
множинні інтракраніальні атеросклеротичні стенози судин головного мозку з ознаками перенесених ішемічних інсультів (клінічно та нейровізуалізаційно - МРТ, СКТ, ЦАГ);
2) до пункту "б" належать:
стеноз 30–75% загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіперехогенної стабільної бляшки;
поранення та атеросклероз загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій з незначним порушенням кровообігу;
облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок II та IIА стадії (переміжна кульгавість, яка виникає на відстані від 200 м до 1000 м) згідно з модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991), з незначним порушенням кровообігу;
посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок з ознаками венозної недостатності, з незначним порушенням кровообігу, що відповідають C2-C3 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме набряклість стоп та гомілок, яка зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, варикозне розширених підшкірних вен);
лімфедема II ступеня;
варикозне розширення вен сім’яного канатика II-III стадії (розширення вен сім’яного канатика і яєчка видно неозброєним оком);
наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах з приводу поранень та захворювань (стегнової, підколінної артерій та вен, задньої та передньої артерій гомілки та глибоких вен гомілки, пахвинної, плечової артерій та вен, променевої та ліктьової артерій, глибоких вен передпліччя, підшкірних вен нижніх кінцівок) за наявності незначного порушення кровообігу і без прогресуючого перебігу захворювання;
локальні (поодинокі) інтракраніальні атеросклеротичні стенози судин головного мозку без ознак перенесених ішемічних інсультів (клінічно та нейровізуалізаційно - МРТ, СКТ, ЦАГ) за неможливості хірургічного лікування або в разі письмової відмови пацієнта від хірургічного лікування;
3) до пункту "в" належать:
стеноз до 30% загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіперехогенної стабільної бляшки;
поранення та атеросклероз загальної та внутрішньої сонної артерій, а також хребцевих артерій без порушення кровообігу;
облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок І стадія (безбольова форма або переміжна кульгавість, яка виникає на відстані більше 1000 м) згідно з модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991), без порушення кровообігу;
посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок без порушення кровообігу, що відповідають C0–C1 (згідно з Міжнародною клінічною класифікацією СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме телеангіоектазії та ретикулярні вени);
лімфедема І ступеня;
варикозне розширення вен сім’яного канатика І стадії (при пальпації в положенні лежачи та/або в положенні стоячи визначаються розширені вени, а також варикозне розширення вен виявляється тільки при проведенні інструментальних досліджень (доплерографія, УЗД));
наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах з приводу поранень та захворювань (стегнової, підколінної артерій та вен, задньої та передньої артерій гомілки та глибоких вен гомілки, пахвинної, плечової артерій та вен, променевої та ліктьової артерій, глибоких вен передпліччя, підшкірних вен нижніх кінцівок) без порушення кровообігу і без прогресуючого перебігу захворювання.
Діагноз захворювань та наслідків пошкоджень судин повинен відображати стадію процесу та ступінь функціональних порушень. Рішення (постанова) М(ВЛ)К приймається після клінічного обстеження із застосуванням методів, що дають об’єктивні показники (ультразвукове дуплексне ангіосканування судин, реовазографія з нітрогліцериновою пробою, ангіо-, флебо-, лімфографією, МСКТ-ангіографією тощо).
Ультразвукове дуплексне ангіосканування судин має виконуватися з визначенням таких показників, як тип та швидкість кровотоку в артерії, вимірювання діаметра просвіту артерії при її стенозі, визначення кісточково-плечового індексу, визначення спроможності клапанного апарату глибоких та поверхневих вен з визначенням тривалості рефлюксу та ступеня реканалізації при тромбозі";
у розділі XI:
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Стаття 50: діагноз пародонтиту, пародонтозу встановлюється після ретельного дослідження всієї зубощелепної системи з рентгенографією та виявленням супутніх захворювань";
у пункті 4:
абзац п’ятий підпункту 1 викласти в такій редакції:
"спайковий процес у черевній порожнині із значним порушенням моторно-евакуаторної функції (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження)";
абзац шостий підпункту 2 викласти в такій редакції:
"спайковий процес у черевній порожнині з помірним або незначним порушенням моторно-евакуаторної функції (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження)";
у пункті 7:
підпункт 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
"вентральні грижі, які потребують носіння бандажа";
у підпункті 2:
абзац четвертий викласти в такій редакції:
"зовнішні грижі, які з’являються у вертикальному положенні тіла при фізичному навантаженні, кашлі";
абзац п’ятий виключити.
У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;
у розділі XIII:
у пункті 1:
абзац другий підпункту 1 викласти в такій редакції:
"До цього пункту також належать ревматоїдний (у тому числі ювенільний), псоріатичний, подагричний артрит, спондилоартрит, анкілозуючий спондиліт з вираженими змінами в суглобах та хребті, за даними рентгенографії (III стадія та вище), із значними порушеннями функцій опорно-рухового апарату (великих суглобів та хребта відповідно до статті 61) та/або ураженням інших органів та систем (системні форми з ураженням серця, судин, легень, нервової системи, нирок, очей), або збереженням високої активності процесу, незважаючи на лікування відповідно до діючих рекомендацій";
абзац перший підпункту 2 викласти в такій редакції:
"2) до пункту "б" належать повільно прогресуючі форми запальних захворювань суглобів та хребта з помірно вираженими ексудативно-проліферативними змінами та помірними порушеннями функцій опорно-рухового апарату (великих суглобів та хребта відповідно до статті 61 за відсутності системних проявів";
у пункті 2:
абзац перший викласти в такій редакції:
"2. Стаття 61: при прийнятті рішення (постанови) про ступінь придатності до військової служби в разі захворювань кісток та суглобів слід враховувати схильність захворювання до рецидивів або прогресування, стійкість ремісії, результати лікування. Рішення (постанова) про ступінь придатності до військової служби приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій на день медичного огляду";
в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 3 слова "частини стопи на будь-якому її рівні" замінити словами "переднього та середнього відділу стопи до рівня суглоба Шопара";
у пункті 5:
підпункт 1 викласти в такій редакції:
"1) до пункту "а" належать:
інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
спондилолізний спондилолістез III–IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II–III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.
У шийному відділі хребта:
окципітоспондилодез;
при дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях;
трансартикулярний спондилодез ґвинтами (більше 4 ґвинтів);
лямінектомії 3 дужок і більше.
У грудному відділі хребта:
транспедикулярний спондилодез ґвинтами (більше 6 ґвинтів).
У поперековому відділі хребта:
міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 ґвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 ґвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього.
При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт "а", при стабілізації одного рівня - пункт "б"";
підпункт 2 доповнити шістьма новими абзацами такого змісту:
"У шийному відділі хребта:
міжтіловий корпородез кейджем на одному рівні або трансартикулярний спондилодез 4 ґвинтами;
лямінектомії 1–2 дужок.
У грудному відділі хребта:
транспедикулярний спондилодез гвинтами (4–6 ґвинтів).
У поперековому відділі хребта міжтіловий корпородез кейджем (1 рівень) або транспедикулярний спондилодез 4 ґвинтами";
у розділі XVI:
підпункт 1 пункту 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
"синдром Дауна";
у розділі XVII:
в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 1 слово "чужорідного" замінити словом "стороннього";
в абзаці другому підпункту 3 пункту 1 слова "черепа після кістково-пластичної трепанації" замінити словами "склепіння черепа до 8 см-2, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою";
у пункті 2:
у підпункті 1:
абзац шостий викласти в такій редакції:
"наслідки травм спинного мозку (струс, забій, здавлення тощо) із значними розладами функції, що призводять до паралічу або глибоких чи помірних парезів кінцівок з розвитком (або без) порушень функції тазових органів за центральним типом (імперативні позиви, нетримання і неутримання сечі та калу, пріапізм, енкопрез)";
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"стани після свіжих (до 4 місяців після поранення, травми) поранень, травм при повному анатомічному пошкодженні на рівні сплетінь, корінців, периферичних нервів за наявності виражених рухових, чутливих розладів з або без розладів трофіки, що підтверджено даними огляду нейрохірурга та ЕНМГ";
доповнити двома новими абзацами такого змісту:
"наявність стороннього тіла у просвіті хребтового каналу;
травматична спондилопатія (хвороба Кюммеля)";
абзаци третій, четвертий підпункту 2 викласти в такій редакції:
"наслідки травм спинного мозку, при яких наявні незначні моторні розлади, провідникові розлади чутливості, проте вони не досягли ступеня вираженості, зазначеного в пункті "а", відсутні розлади функції тазових органів за центральним типом;
наслідки травм і поранень нервів, нервових корінців та сплетінь, при яких через моторні розлади помірно порушується рухова функція кінцівки";
підпункт 3 викласти в такій редакції:
"3) до пункту "в" належать:
стан після свіжого неускладненого перелому тіла хребця I ступеня (військовослужбовцям надається відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на підставі статті 81 Розкладу хвороб);
наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
наслідки травм спинного мозку, при яких виявляються розлади чутливості з або без вегетосудинної нестійкості, без порушення функції тазових органів та рухової функції;
віддалені наслідки травм спинного мозку без порушень рухових, чутливих та інших функцій нервової системи;
наслідки пошкоджень нервів, нервових корінців та сплетінь, коли їхні функції повністю відновлені та не обмежують функцію кінцівки.
Наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період від 4 місяців до 1 року від моменту отримання травми.
Віддаленими наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період більше 1 року від моменту отримання травми.
При хірургічному лікуванні травм / поранень хребта із застосуванням стабілізаційних систем експертне рішення приймається за критеріями, визначеними у статті 64 цього додатка";
підпункт 4 виключити;
у пункті 3:
абзац другий викласти в такій редакції:
"1) до пункту "а" належать пошкодження внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, позаочеревинно, органів тазу, політравми внаслідок травм (поранень):";
в абзаці дванадцятому підпункту 1 слово "чужорідних" замінити словом "сторонніх";
абзац п’ятий підпункту 2 виключити;
в абзаці третьому підпункту 3 слова ", резекції частки нирки" виключити;
підпункт 4 викласти в такій редакції:
"4) до пункту "г" належать:
віддалені наслідки (1 рік і більше після травми, поранення) травм і поранень органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, та органів таза після стаціонарного обстеження з виходом в одужання;
відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилася.
За наявності сторонніх тіл, розташованих у корені легені, у серці, у перикарді або безпосередньо біля великих судин, за неможливості їх видалити або в разі відмови пораненого медичний огляд проводиться за пунктом "а" незалежно від ускладнень та порушення функцій органів та систем.
При проведенні медичного огляду поранених (травмованих) військовослужбовців, які завершили лікування та повернулися з відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), за наявності в них помірних змін функції зовнішнього дихання визнаються непридатними до служби в підрозділах спеціального призначення, спеціальних спорудах або повторно приймається рішення (постанова) про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
За наявності в таких пацієнтів значних рентгенологічних та/або ендоскопічних змін (посттравматичний пневмофіброз, що поширюється на долю легені та більше; рубцеві деформації трахеї та бронхів) приймається рішення (постанова) про непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців.
За наявності в таких осіб незначних змін функції зовнішнього дихання приймається рішення (постанова) про придатність до військової служби";
в абзаці дев’ятому підпункту 3 пункту 4 слова "ДШВ, морській піхоті," виключити;
абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 після слова "акубаротравму" доповнити словами та цифрами "(Т70, Т90.8)";
3) додаток 5 викласти в новій редакції, що додається.
| Т.в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України | Ірина МЕЛЬНИК-ІВАНОВСЬКА |
Додаток 1
до Положення про діяльність
медичної (військово-лікарської)
комісії МВС
(пункт 4 розділу I)
Перелік
захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції
( Див. текст )
Додаток 2
до Положення про діяльність
медичної (військово-лікарської)
комісії МВС
(пункт 4 розділу I)
Пояснення
щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції
( Див. текст )
Додаток 3
до Положення про діяльність
медичної (військово-лікарської)
комісії МВС
(пункт 4 розділу I)
Розклад
хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві
( Див. текст )
Додаток 5
до Положення про діяльність
медичної (військово-лікарської)
комісії МВС
(пункт 4 розділу I)
Таблиця
додаткових вимог до стану здоров’я
( Див. текст )